8529

Державний лад. Форми правління. Урок

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тема уроку. Державний лад. Форми правління. Мета уроку: ознайомити учнів з основними аспектами питання про державний лад та форми правління розвивати в учнів здатність застосовувати отримані знання на практиці виховувати в ліцеїстів...

Украинкский

2013-02-14

53.61 KB

135 чел.

Тема уроку. Державний лад. Форми правління.

Мета уроку: ознайомити учнів з основними аспектами питання про державний лад та форми правління; розвивати в учнів здатність застосовувати отримані знання на практиці; виховувати в ліцеїстів правову культуру та законослухняність.

Обладнання: Дошка, підручники, підбір законодавчих статей з основними положеннями принципів держави.

Хід уроку.

1. Поняття і загальна характеристика державного ладу

Функції держави і права багатогранні, їхні структури складні. Ознаки держави, що виникли в процесі історичного розвитку, утілилися в специфічний державний лад.

Державний лад - складне поняття, що характеризує державу за трьома аспектами, а саме: формою правління, формою територіального устрою та політичним режимом.

Державний лад - це устрій країни, що виражається у характері політичних взаємин між людьми, між людьми і державою в процесі управління (політичний режим);

у способах організації вищих органів державної влади (форма правління) і в адміністративно-територіальному розподілі держави (форма територіального устрою).

Форма правління, форма територіального устрою, форма політичного режиму

Державний лад завжди має відповідне правове закріплення. Усі його складові елементи фіксуються в конституції, законних і підзаконних актах.

2. Види і загальна характеристика форм правління

Форма правління - спосіб організації верховної державної влади, порядок її утворення та діяльності, компетенція та взаємозв'язок органів, а також взаємовідносини з населенням держави.

Основними формами правління є монархія та республіка.

Необмежена (абсолютна)

Парламентська

Парламентська (конституційна)

Монархія - це форма правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджується в руках одноосібного глави держави і передається у спадок.

Монархічна влада має певні особливості:

безстроковість;

• спадковість;

• непідпорядкованість влади монарха будь-яким іншим суб'єктам.

Монархами в різних народів були князі, королі, царі, імператори, султани, хани, кагани, шахи, правителі і т.д.

Відомі такі форми монархії, як необмежена та обмежена.

Необмежена (абсолютна) монархія - це форма правління, за якої верховна влада в державі зосереджена в руках одноосібного глави держави (монарха).

Цей вид монархії характеризується відсутністю будь-яких представницьких органів, повним безправ'ям народу, зосередженням всієї повноти влади в руках монарха. Прикладами абсолютної монархії можуть бути в наш час Саудівська Аравія, Оман, Катар тощо.

Обмежена монархія - це форма правління, у якій влада монарха обмежена конституцією, яка приймається парламентом, у сфері законодавства та контролю над діяльністю уряду.

За обмеженої монархії законодавча влада належить парламенту, виконавча - монарху (чи кабінету міністрів), судова - судам, які обираються чи призначаються.

За парламентської (конституційної) монархії - влада монарха обмежується представницьким органом, це закріплюється, як правило, в конституції, яка ухвалюється парламентом. Монарх не може її змінювати. Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний.

У парламентській монархії монарх є лише символом держави, він «царствує, але не править». Реально країною керує парламент, який формує уряд. Управління в країні здійснює уряд, який підконтрольний і підзвітний парламенту. Будь-які дії монарха потребують схвалення уряду.

Окремим різновидом обмеженої монархії є теократична монархія. Глава держави (монарх) є одночасно і главою церкви. Політична влада в таких країнах належить духовенству.

Прикладом теократичної монархії є Ватикан. Але зрозуміло, що не за всіма ознаками ця держава може називатися монархією. Зважаючи на целібат (обітницю безшлюбності) духовенства, Папа Римський не може досягти свого сану через право спадкування, тому його обирають кардинали. Проте він має особливі почесні права монарха, носить корону (тіару).

Республіка - це форма правління, за якої повноваження верховної влади здійснюють виборні органи, які обираються населенням на відповідний термін.

Юридичними властивостями республіки є:

обмеження влади глави держави, законодавчих і виконавчих державних органів конкретним терміном;

• виборність вищих органів державної влади;

• відповідальність глави держави у випадках, які передбачені законом;

• загальнообов'язковість рішень законодавчої влади для всіх інших державних органів;

• взаємна відповідальність особи і держави.

Сучасні республіки поділяються на парламентські, президентські та змішані.

Парламентська республіка характеризується центральним становищем парламенту серед інших державних органів. Уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, що належать до партій, які отримали більшість голосів у парламенті. Уряд відповідальний перед парламентом. Він залишається при владі доти, доки має підтримку парламентської більшості. У парламентській республіці управління має партійний характер, що є не обов'язковим за президентської республіки. Уряд формується лідером партії, яка перемогла на парламентських виборах. Шляхом винесення вотуму недовіри парламент може відправити уряд у відставку.

У парламентській республіці може існувати пост президента, який обирається парламентом, підзвітний йому і має виключно представницькі функції. Іноді президент не обирається, і главою держави стає прем'єр-міністр.

У наш час парламентська республіка існує у Німеччині, Італії, Чехії, Угорщині, Ірландії, Ізраїлі та інших державах.

Президентська республіка становить собою таку форму правління, яка характеризується поєднанням у руках президента повноважень глави держави і глави уряду. Президент і парламент обираються всім населенням. Уряд президентської республіки несе відповідальність перед президентом. Останній на свій розсуд призначає, переміщує і відсторонює від посад членів уряду. Він має право вето щодо законів, які приймаються парламентом. Як глава держави президент представляє країну на міжнародній арені, може підписувати міжнародні угоди з наступною їх ратифікацією парламентом.

Прикладами президентських республік є Сполучені Штати Америки, Мексика, Аргентина та інші.

У практиці державного будівництва сучасних держав трапляються форми правління, які не вкладаються в звичну класифікацію. Їх називають змішаними типами республіки.

Ознаками змішаної республіки є:

подвійна відповідальність уряду перед парламентом і перед президентом;

• президент обирається на всенародних виборах і має широкі повноваження;

• уряд очолює прем'єр-міністр, а президент може здійснювати загальне керівництво урядом;

• президент є главою держави;

• президент має право в передбачених законом випадках розпустити парламент, а парламент має право на імпічмент президенту.

У різних варіаціях поєднуються президентські та парламентські повноваження, що призводить до віднесення республік до змішаного типу, у Франції, Португалії, Румунії, Словенії, Хорватії та інших державах.

Домашнє завдання: параграф 3.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35233. Метод Ейлера вирішення задачі Коші 38.5 KB
  Мета: Навчитися будувати розв’язок задачі Коші по методу Ейлера. Скласти програму.
35234. Метод Рунге-Кутта вирішення задачі Коші. Складання алгоритму 37.5 KB
  Навчитися вирішувати задачу Коші методом Рунге-Кутта; скласти алгоритм.
35235. Тема: Екстраполяційний метод Адамса розв’язання задачі Коші. 42 KB
  h double Fdouble x double y { return cos2xy1.5xy; } void min {int n; double hb; doublek=new double [4]; doubleq=new double[n1]; doubledq1=new double[n1]; doubledq2=new double[n1]; doubledq3=new double[n1]; doublex=new double[n1]; doubley=new double[n1]; cout Vvedite bh endl; cin ; cin b; cin h; cout Vvedite y[0] endl; cin y[0]; n=b h; x[0]=; cout x y ; cout endl; cout ; cout endl; for int i=0; i =2; i { k[0]=hFx[i]y[i]; k[1]=hFx[i]h 2y[i]k[0] 2;...
35236. Формули Н’ютона через кінцеві різниці 40 KB
  Формули Н’ютона через кінцеві різниці Мета. Навчитися обчислити значення функції при даному значенні аргумента використовуючи формули Н’ютона через кінцеві різниці.
35237. Настройка компютерної системи засобами BIOS SETUP 36.5 KB
  Включіть ПК, після появи службової інформації на екрані дисплея натисніть клавішу DELETE для запуску програми BIOS SETUP.
35238. Побудова багаточлена Лагранжа. Складання алгоритму 51 KB
  Навчитися будувати багаточлен Лагранжа, скласти алгоритм.