85332

Психолого-педагогічні основи розвитку і освіти дітей зі складним дефектом

Доклад

Психология и эзотерика

Залежно від структури порушення діти з поєднаними порушеннями поділяються на три основні групи. У першу входять діти з двома вираженими психофізичними порушеннями кожне з яких може викликати аномалію розвитку: сліпоглухих діти розумово відсталі глухі слабочуючі із затримкою психічного розвитку первинної. У другу групу мають одне істотне психофізичний порушення провідне і супутнє йому інше порушення виражене в слабкому ступені але помітно обтяжлива хід розвитку: розумово відсталі діти з невеликим зниженням слуху. У третю групу...

Украинкский

2015-03-24

37.31 KB

1 чел.

Психолого-педагогічні основи розвитку і освіти дітей зі складним дефектом.

Психологія дітей зі складними (поєднаними) порушеннями розвитку - порівняно нова галузь спеціальної психології, яка вивчає особливості психічного розвитку чоло століття, що має два або більше первинних психофізичних порушень, і визначає шлях психолого-педагогічеекой допомоги цим людям та їх сімям.

При складному дефекті можливі поєднання розумової відсталості, ураження аналізаторів (слуху, зору), специфічних мовних відхилень, порушень опорно-рухового апарату. Залежно від структури порушення діти з поєднаними порушеннями поділяються на три основні групи.

У першу входять діти з двома вираженими психофізичними порушеннями, кожне з яких може викликати аномалію розвитку: сліпоглухих діти, розумово відсталі глухі, слабочуючі із затримкою психічного розвитку (первинної).

У другу групу - мають одне істотне психофізичний порушення (провідне) і супутнє йому інше порушення, виражене в слабкому ступені, але помітно обтяжлива хід розвитку: розумово відсталі діти з невеликим зниженням слуху. У таких випадках говорять про «ускладненому» дефекті.

У третю групу входять діти з так званими множинними порушеннями, коли є три або більше порушень (первинних), виражених різною мірою і призводять до значних відхилень у розвитку дитини: розумово відсталі слабозорі глухі діти. До множинних дефектів, зокрема, можна віднести і поєднання в однієї дитини цілого ряду невеликих порушень, які мають негативний кумулятивний ефект; наприклад, при поєднанні невеликих порушень моторики, зору і слуху у дитини може мати місце виражене недорозвинення мови.

Діти зі складним дефектом складають в середньому до 40% контингенту спеціальних освітніх установ.

Практична потреба у вивченні цих дітей, визначенні їх освітніх потреб і в розробці системи їх реабілітації виключно велика.

Навчання та виховання дітей зі складними порушеннями являють собою маловивчену, надзвичайно важку проблему та актуальну задачу сучасної спеціальної педагогіки. До недавнього часу в нашій країні багатьом з таких дітей взагалі неможливо було надати яку-небудь реальну педагогічну допомогу, так як вони вважалися нездібних (наприклад, розумово відсталі діти з глибокими порушеннями зору і слуху). Однак за останнє десятиліття становище істотно змінилося.

Загальне положення спеціальної психології будь-якого складного дефекту полягає в тому, що він представляє собою не суму складових його окремих порушень, а інтегровану систему особливого випадку, в якому надзвичайно зростає специфіка індивідуального прояви. Умови дизонтогенеза при складному дефекті погіршуються не в арифметичній, а в геометричній прогресії в порівнянні з дефектом однієї системи організму. Разом з тим в патологічній картині присутні всі зазначені раніше симптоми дізонтогеній, тому повторення психічних порушень у цьому розділі недоцільно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22911. Визначник Вандермонда 32.5 KB
  Визначником Вандермонда n го порядку називається визначник. Доведення проведемо індукцією за порядком n визначника При n=2 Припустимо що твердження виконується для визначника Вандкрмонда Δn1 порядку n1 і знайдемо визначник Δn. Як відомо визначник не змінюється якщо від деякого рядка відняти інший рядок домножений на число. Тому у визначника Δn спочатку від останнього рядка віднімаємо рядок з номером n1 домножений на a1.
22912. Системи лінійних рівнянь 22 KB
  Система лінійних рівнянь називається сумісною якщо вона має принаймні один розвязок. Система лінійних рівнянь називається несумісною якщо вона не має розвязків. Сумісна система лінійних рівнянь називається визначеною якщо вона має єдиний розвязок.
22913. ТЕОРЕМА КРАМЕРА 43.5 KB
  Αn1x1αn2x2αnnxn=βn Складемо визначник з коефіцієнтів при змінних α11 α12 α1n Δ= α21 α22 α2n αn1 αn2 αnn Визначник Δ називається головним визначником системи лінійних рівнянь 1. Якщо головний визначник Δ квадратної системи лінійних рівнянь 1 не дорівнює нулю то система має єдиний розвязок який знаходиться за правилом: 2 Формули 2називаються формулами Крамера. Домножимо перше рівняння системи 1 на A11 друге рівняння на А21 і продовжуючи так далі nе рівняння системи домножимо на Аn1. Отримаємо рівняння яке...
22914. Обчислення рангу матриці 20.5 KB
  Основними методами обчислення рангу матриці є методи оточення мінорів теоретичний і метод елементарних перетворень практичний. Методи оточення мінорів полягає в тому що в ненульовій матриці шукається базисний мінор. Тоді ранг матриці дорівнює порядку базисного мінору.
22915. Теорія систем лінійних рівнянь 24 KB
  Основною матрицею системи 1 називаються матриці порядку m x n. Ранг основної матриці системи A називається рангом самої системи рівнянь 1. Розміреною матрицею системи рівнянь 1 називається матриця порядку mxn1.
22916. Теорема Кронекера – Капелі (критерій сумісної системи лінійних рівнянь) 46 KB
  Припустимо що система сумісна і числа λ1λ2λn утворюють розвязок системи. Вертикальний ранг основної матриці системи дорівнює рангу системи векторів a1a2an вертикальний ранг розширеної матриці співпадає з рангом системи векторів a1a2anb. Оскільки вектор b лінійно виражається через a1a2an за теоремою 2 про ранг ранги системи векторів a1a2an і a1a2anb співпадають.
22917. Розв’язки системи лінійних рівнянь 50 KB
  Оскільки система сумісна ранги матриці A і рівні і дорівнюють r. Система переписується таким чином: Всі розвязки системи можна одержати таким чином. Одержується система лінійних рівнянь відносно базисних змінних x1x2xr.
22918. Еквівалентні системи лінійних рівнянь 29.5 KB
  Дві системи лінійних рівнянь з однаковим числом змінних називаються еквівалентними якщо множники їх розвязків співпадають. Зокрема дві несумісні системи з однаковим числом змінних еквівалентні. Еквівалентними перетвореннями системи лінійних рівнянь називаються перетворення які зводять систему до еквівалентних систем.
22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розвязок. Але на практиці цей розвязок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розвязків змінні системи діляться на дві частини базисні та вільні змінні.