85341

Соціально-психологічні особливості людини з порушеннями опорно-рухового апарату

Доклад

Психология и эзотерика

У них вище ніж у інших інвалідів самооцінка; вони відчувають себе найбільш особистісно сильними найменше виражена депресивність. У цієї категорії інвалідів міжособистісні відносини взагалі стабільні і благополучні вони не виглядають відгородженими ізольованими від інших людей. Проте насправді все це є прямо протилежне: у цих інвалідів виявляється значна психологічна дезадаптація їх самооцінка суперечлива. Їх загальне відношення до оточуючих більш негативне ніж у інвалідів I і II групи з дитинства.

Украинкский

2015-03-24

39.38 KB

0 чел.

Соціально- психологічні особливості людини з порушеннями опорно-рухового апарату.

До порушень опорно-рухового апарату (ОРА) відносять поліомієліт, дитячий церебральний параліч, ампутацію кінцівок, хребтово-спинальну травму і таке інше. Суттєве значення у психології осіб з даними вадами має група інвалідності. Так, наприклад, С. М. Попов виділив психологічні особливості осіб з порушеннями ОРА залежно від групи інвалідності:

1. Інваліди I групи з дитинства - психологічно найменш сприятливий контингент. Самооцінка їх низька, відношення до людей суперечливе. З одного боку, їм властива емоційна незрілість, з іншою - їх обтяжує положення опікуваних.

2. Інваліди II групи з дитинства відрізняються відносною психічною стабільністю. У них вище, ніж у інших інвалідів, самооцінка; вони відчувають себе найбільш особистісно сильними, найменше виражена депресивність. У цієї категорії інвалідів міжособистісні відносини взагалі стабільні і благополучні, вони не виглядають відгородженими, ізольованими від інших людей. Ці інваліди краще уловлюють нюанси взаємин з оточуючими, найбільш пластичні в спілкуванні. Правда, за цим зовнішнім благополуччям стоїть, як показали дослідження, індиферентність, байдужість до оточуючих, недостатня емоційна включеність у взаємини з товаришами. Характерною для них є установка на своєрідну співпрацю з інвалідами інших нозологій, розподіл на "своїх" та "чужих", причому "чужі" свідомо оцінюються нижче, ніж інваліди зі "своїм" захворюванням. Така установка, звичайно, ускладнює спілкування.

3. Інваліди III групи з дитинства унаслідок порушень опорно-рухового апарату, здавалося б, через незначність вираженості дефекту повинні найкращим чином пристосуватися до життя в суспільстві. Проте насправді все це є прямо протилежне: у цих інвалідів виявляється значна психологічна дезадаптація, їх самооцінка суперечлива. Зовні, на усвідомленому рівні вона завищена, проте це лише компенсація глибоко лежачого, неусвідомленого почуття неповноцінності, відмінності від інших. Їх загальне відношення до оточуючих більш негативне, ніж у інвалідів I і II групи з дитинства. При цьому їх міжособистісне сприйняття найменше диференційоване, вони менш пластичні в міжособистісних контактах. Таке психологічне неблагополуччя інвалідів III групи з дитинства пояснюється їх невизначеним, "проміжним" положенням між хворими і здоровими людьми.

4. Особливу категорію складають інваліди з порушеннями опорно-рухового апарату, придбаними в дорослому віці. Ці люди пережили кризу, деформацію звичних відносин з навколишнім світом. У них, як і у інвалідів III групи з дитинства, загальне відношення до оточуючих негативне, ніж у інших категорій інвалідів. Особливо складні і суперечливі їх відносини з близькими людьми. Насторожує в них їх пасивність, невіра в можливість що-небудь змінити [197,539].

Вивчаючі особливості Я-концепції дорослих інвалідів О. І.Купрєва [105], у своєму дослідженні, дійшла до наступних висновків:

1. У віддаленому періоді після ампутацій кінцівок фізичний дефект впливає на "Я-концепцію", а саме: спричиняє розвиток негативного самоставлення, неприйняття власного "Я", зниження рівня самоповаги, самоінтересу, що виявляється у компенсаторно завищеній самооцінці. У молодих інвалідів зазнає змін, перш за все, емоційно-оцінкова складова "Я-концепції", що виявляється у зниженні аутосимпатії, негативному самоставленні та підвищеному самозвинуваченні. У інвалідів старшого віку найістотніші зміни відбуваються у когнітивній складовій "Я-концепції".

3. У внутрішній картині дефекту молодих інвалідів 20-35 років переважає афективно-емоційне ставлення до власного фізичного дефекту, тоді як у інвалідів у віці 36-50 років у субєктивній картині дефекту превалює раціональна оцінка дефекту. Вищий рівень тривожності спостерігається у групі молодих інвалідів 20-35 років.

4. Для досліджуваних з фізичним дефектом типовими є істотні проблеми в сфері міжособистісних стосунків. Схильність ворожо сприймати навколишніх людей, перевага неконструктивних типів міжособистісних взаємодій, значна ідеалізація близьких людей посилює їх орієнтацію в міжособистісних стосунках на вузьке коло значущих людей. Це в багатьох випадках призводить до соціальної ізоляції, відмежування від соціального оточення та втрати навичок конструктивної взаємодії з ним.

Порушення розвитку психічних функцій дітей із ДЦП складне та різноманітне, часто обумовлюється часом, ступенем та локалізацією мозкового ураження. При цьому захворінні не існує чіткого взаємозвязку між важкістю рухових та психічних порушень, так важкі рухові розлади можуть бути поєднані із затримкою психічного розвитку. Окрім порушення в моторному розвитку дитини можуть спостерігатися й мовленнєві та сенсорні дефекти. Однак важливу роль у ґенезі психічних порушень грають ступінь обмеження діяльності, особливості соціального та в першу чергу сімейного оточення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73076. Философская антропология (ФА), история развития 33.5 KB
  Фил антропология ФА В широком смысле философское учение о природе сущности человека который служит центральным предметом рассмотрения; в узком смысле течение западноевропейской преимущественно немец философии 1й пол. Философская антропология есть учение о человеке с точки зрения самого бытия человека.
73077. Психоаналитические теории культуры: З.Фрейд, К.Юнг, Ж.Лакан 34 KB
  Юнг швейцарский психолог психиатр. Ученик Фрейда Юнг пришел к выводу о том что типичные образы являющиеся в снах пациентов являются явлением не извне. Юнг выделяет в структуре психики человека не только индивид. Таким образом Юнг приходит к выводу что коллективное бессознательное имеет культурное...
73078. Морфология культуры в XX веке: О.Шпенглер, А.Тойнби, П.Сорокин 40 KB
  Морфология культуры в XX веке: О. В основе каждой культуры лежит общественный идеал или степень культуры кот. Вслед за Данилевским Шпенглер считает что развитие культуры выстраивается по образцу живого организма походит стадии детства юности зрелости старости смерти.
73079. Типология культур Н.Данилевского 32.5 KB
  В основу концепции исторической типологии им положен принцип многообразия локальных цивилизаций циклического развития культуры. Данилевский первым обосновал такой подход к истории мировой культуры. Данилевский отстаивал идею самобытности русской культуры национального характера русского народа и духовных ценностей.
73080. Позитивистские и эволюционные концепции культуры: Г.Спенсер, Э.Тайлор 33.5 KB
  В 19 веке появилась специальная наука об человеческих общностях социология ставшая основой для формирования культурной антропологии социологии культуры и более частных культурологических дисциплин культурной этнологии и этнографии социологии искусства и т.
73081. Теории развития культуры в эпоху Просвещения. Д.Вико и И.Гердер 36.5 KB
  Просветителей интересовала возможность духовного совершенствования человека, взаимопонимания народов. Эти идеи оказали значительное влияние на развитие общественной мысли. Вместе с тем в 19-20 вв. идеология Просвещения нередко подвергалась критике за идеализацию человеческой природы...
73082. РЕЧЕВЫЕ АКТЫ В СТАНДАРТНОЙ ТЕОРИИ 90 KB
  Речевой акт в понимании Дж. Остина Первой своей задачей при создании теории речевых актов Дж. Остин считал выяснение характера отношений между констативными и перформативными высказываниями и условий удачности перформативов.
73083. Социальная философия и теоретическая социология 272 KB
  В противоположность кайресу следует обозначить состояние которе метафорически можно назвать исторической дремотой сном истории. Сон истории - это период когда как кажется ничего не происходит. Это и есть ритм истории. Факторы исторического процесса и их соотношение...
73084. Вывод (доказательство) в логике 31.5 KB
  Вывод доказательство в логике: вывод и вывод из данных формул в аксиоматическом исчислении высказываний прямое и косвенное доказательство в системах естественного вывода. Доказательство логическая форма мысли обосновывающая истинность того или иного положения посредством других положений...