85356

Проблема «норми» і «патології» в сучасних науках про людину

Доклад

Психология и эзотерика

Розрізнення психічної норми не норми і патології вимагає відповісти як мінімум на два принципових питання. Перший підхід привнесений в психологію з медицини і полягає у визначенні норми через заперечення: якщо людина психічно не хворий відсутні симптоми психічного захворювання значить він психічно здоровий. Другий підхід внесений в психологію з біологічних наук і полягає в розумінні психічної норми як здатності підтримувати гомеостаз або рівновагу від грец.

Украинкский

2015-03-24

40.46 KB

0 чел.

Проблема «норми» і «патології» в сучасних науках про людину.

Норма (від лат. Norma - правило, зразок) - міра, зразок, середня величина чого-небудь; патологія (від грец. pathos - страждання) - хвороба. Розрізнення психічної норми, не «норми» і патології вимагає відповісти, як мінімум, на два принципових питання. По -перше, де провести межу між ними, якщо людина є одночасно біологічним і соціальним істотою, а психічні явища мають внутрішні і зовнішні поведінкові, індивідуальні та групові прояви? По-друге, невже всі люди повинні відповідати якійсь однаковою «нормі», а як же унікальність і неповторність особистості кожної людини? У психології існує кілька різних підходів до вирішення зазначеної проблеми.

Перший підхід привнесений в психологію з медицини і полягає у визначенні норми «через заперечення»: якщо людина психічно не хворий (відсутні симптоми психічного захворювання), значить, він психічно здоровий.

Власне наявність психічної патології (хвороби) встановлюється тільки медичним діагнозом на підставі виявлення органічних порушень в роботі центральної нервової системи. Прояви, причини і механізми розвитку психічних хвороб є предметом вивчення психіатрії (від грец. Psyche - душа і iatreia - загоїтись, лікування) - науки, яка є галуззю медицини.

Другий підхід внесений в психологію з біологічних наук і полягає в розумінні психічної норми як здатності підтримувати «гомеостаз» (або рівновагу, від грец. Homoios - однаковий і stasis - постійність, стійкість), оптимально пристосовуватися, адаптуватися до навколишнього світу.

У даному випадку мається на увазі відповідність поведінки людини соціальною, правовою, груповим і т.д. нормам. Правові норми встановлюються законом, визначають обовязки і права людини; соціальні норми регулюють поведінку людини в суспільстві, забезпечують упорядкованість, регулярність соціальної взаємодії; групові норми визначають правила поведінки і регуляції міжособистісних відносин в конкретній соціальній групі, якій належить людина (сімї, навчальному або виробничому колективі тощо). Останні два типи норм встановлюються переважно негласно - на відміну від правових, відображених в різного роду нормативних документах.

Порушення «нормальних» відносин із суспільством, виникнення труднощів спілкування та взаємодії з людьми називаються соціальною дезадаптацією. В якості проявів останньої в психології виділяють девіантна поведінка (або відхиляється, від лат. Deviatio - відхилення - не збігалася з соціальними нормами) і делінквентна поведінка (від лат. Delinquens - здійснює проступок - порушує правові норми, злочинне). Психічна травма, перебування в екстремальних умовах, хронічний або дуже інтенсивний стрес можуть призвести до соціальної дезадаптації; крім того, вона характерна для деяких вікових груп (наприклад, 12 підлітків, літніх людей). Соціальна дезадаптація служить сигналом для більш пильної уваги до людини з боку найближчого оточення, соціальних, психологічних і т.п. служб.

Даний підхід до норми відносний: по-перше, соціальна дезадаптація не завжди є «поганим» ознакою (так, геніальні люди часто дезадаптивною); по-друге, іноді людина самостійно долає виниклу кризу і повертається до нормальних відносин з оточуючими; по-третє, в різних культурах, товариствах, групах існують різні, іноді суперечать один одному норми.

Третій підхід внесений в психологію з математичної статистики і полягає в розумінні норми як якоїсь усередненої, «середньостатистичної» величини різних психологічних параметрів. Багато психодіагностичні методики побудовані саме на основі такого бачення норми.

Деякі автори пропонують четвертий підхід - моральний. Критерієм норми виступає тут ставлення однієї людини до іншої, до людей в цілому (вміння поважати почуття, думки, інтереси, бажання іншої людини, бути відповідальним за свої вчинки та ін.). Однак питання про те, як і наскільки успішно можливо точно оцінювати моральність людини, залишається відкритим.

Отже, різноманіття проявів психіки людини не дозволяє виробити якийсь один уніфікований критерій «норми». Застосування описаних підходів, незважаючи на їх відносність, цілком себе виправдовує. Сучасна психологія володіє значним обсягом знань, накопичених за весь попередній період її розвитку, про «нормальних» характеристиках тих чи інших психічних явищ і, крім того, цілим арсеналом методів і методик їх діагностики. Проблема норми в реальному психологічній практиці вирішується по-різному, з урахуванням безлічі факторів (статі, віку людини, особливостей її професії, соціального оточення, конкретних життєвих обставин та ін.). У деяких специфічних випадках достатньо визначення норми відповідно до одним із зазначених підходів, в інших - комплексного їх застосування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79040. Натурфилософия как предшественник и антипод научного знания о природе. Преодоление натурфилософии (XIX в) 45 KB
  Преодоление натурфилософии XIX в. Натурфилософская и позитивистская и диалектическая концепции взаимосвязи философии и науки. явилась по существу первой исторической формой философии вообще. Сосуществования философии и науки как самостоятельных и во многом различающихся по предметам средствам методам и функциям форм познавательной и ориентировочной деятельности человека был сформулирован ряд концепций об их взаимоотношении.
79041. Достижения социально-гуманитарного знания в XVII - XIX веках 35 KB
  Достижения социальногуманитарного знания в XVII XIX вв. В решении проблемы о соотношении социальногуманитарного и естественнонаучного познания исторически сложились и существуют две альтернативные позиции: натурализм и антинатурализм. Данный подход казался безупречным в качестве метода научного познания и использовался для объяснения всех явлений в контексте имеющегося тогда знания. Но принцип редукционизма продолжал существовать в смысловом поле научного познания.
79042. Философия познания И.Канта и ее значение для развития науки XVIII - XIX веках 36.5 KB
  Философия познания И. В рамках этого течения была переосмыслена и заново сформулирована проблема отношения субъекта и объекта разработан диалектический метод познания и преобразования действительности. Основной период критический ознаменовался созданием трех главных произведений: Критика чистого разума 1781 Кри тика практического разума 1788 и Критика способности суждения 1790 В свете философии науки и техники наибольший интерес представляет первое из этих произведений поскольку именно в нем исследуется процесс...
79043. Система и метод Г.Гегеля и их значение для развития науки XIX века 56.5 KB
  Его диалектический метод ГЕГЕЛЬ Hegel Георг Вильгельм Фридрих 17701831 немецкий философ создавший на объективно-идеалистической основе систематическую теорию диалектики. Что Гегель понимал под свободой Свобода–это осознанная необходимость. Хотя Гегель и утверждает что спекулятивный метод и его правила дедуцируются самим движением мысли а не предпосылаются его системе но на деле подобная дедукция возможна только в сфере спекулятивного мышления приемы которого должны быть известны заранее. Гегель считает что разум должен не...
79045. Неклассическая и постнеклассическая наука в XX веке 37.5 KB
  Если задача классической и неклассической науки состояла в постижении определенного фрагмента действительности и выявлении специфики предмета исследования то содержание пост-неклассической науки определяется комплексными исследовательскими программами. Гуманитарные и естественные науки больше не представляются разделенными непреодолимой пропастью.
79046. Становление Российской науки (XVIII - первая половина XIX в.) и русская философия 46 KB
  Основные этапы становления отечественной науки ее выдающиеся представители: Создание Петербургской Академии наук в России XVIII событие революционного характера ознаменовавшее перелом в хозяйственно-экономическом научном и культурном развитии страны совершившей решительный скачок от зачаточного состояния науки до ее передового для той эпохи уровня. Именно Лейбниц развернул перед русским царем грандиозную перспективу превращения России в просвещенное государство. Лейбница с Петром проходила идея создания в России Ученой коллегии ...
79047. Российская наука в конце XIX в. и XX веках 44.5 KB
  Главный научный руководитель атомной проблемы в СССР один из основоположников использования ядерной энергии в мирных целях. Академик АН СССР 1943. Андрей Дмитриевич Сахаров 21 мая 1921 14 декабря 1989 советский физик академик АН СССР и политический деятель диссидент и правозащитник один из создателей советской водородной бомбы.
79048. Особенности профессионального труда в науке. 35.5 KB
  Для того чтобы удовлетворить этим требованиям он должен: хорошо знать все то что сделано и делается в его области науки; публикуя результаты своих исследований четко указывать на какие исследования предшественников и коллег он опирался и именно на этом фоне показывать то новое что открыто и разработано им самим. Одной из острых тем обсуждаемых в дискуссиях по вопросам социальной ответственности является свобода научных исследований. Результаты и приложения фундаментальных исследований очень часто непредсказуемы. Но можно сказать что...