85358

Розвиток мови при ДЦП

Доклад

Психология и эзотерика

Про поширеність порушень мовлення при ДЦП існують різні думки. Семенова відзначає що частота розладів мовлення залежить від форми паралічу. Враховуючи різноманітність порушень мовлення при ДЦП та складну структуру даної патології можна уявити що розвиток мовлення у цих дітей багато в чому залежить від проявів даного розладу. Так на розвиток мови впливають: ті ж обставини які викликають патологію мовлення у дітей без ДЦП; моторні порушення в периферичному мовному апараті.

Украинкский

2015-03-24

42.08 KB

1 чел.

Розвиток мови при ДЦП.

Про поширеність порушень мовлення при ДЦП існують різні думки. За даними В. Кардвелл (1956) мовна патологія має місце в 73% випадків. К.А. Семенова відзначає, що частота розладів мовлення залежить від форми паралічу. Так при спастической диплегии у 70% дітей діагностуються дизартрії, рідше зустрічається моторна алалія, при гемипаретической формі 25-35% дітей мають ті ж розлади мови, при гиперкинетической формі дизартрія присутня в 90% випадків, при атонически-астатичними формі - 60-75, а при подвійної геміплегії завжди спостерігається важка дизартрія або анартрія. Більшість дослідників повязують порушення мови самим безпосереднім чином з ДЦП, намагаючись всі симптоми мовних порушень обумовити патологієюрухів органів артикуляційного апарату. Такий підхід є дещо однобічним, так як патологія мови при ДЦП може мати і традиційну етіологію, не залежну від моторних розладів або повязану з ними лише опосередковано. Враховуючи різноманітність порушень мовлення при ДЦП та складну структуру даної патології, можна уявити, що розвиток мовлення у цих дітей багато в чому залежить від проявів даного розладу. Так на розвиток мови впливають: ті ж обставини, які викликають патологію мовлення у дітей без ДЦП; моторні порушення в периферичному мовному апараті. Залежно від їх поширеності, інтенсивності та характеру у дітей розвиваються різні форми дизартрії; сенсорні розлади, які можуть бути повязані з моторними порушеннями. Порушення зору, слуху і дотику, затримка у розвитку перцепції негативно впливають на оволодіння лексикою і мовою в цілому; приватні відхилення у структурі артикуляційного апарату, зумовлені внутрішньоутробної патологією, які можуть бути механічною перешкодою до оволодіння правильною вимовою; органічні ураження ЦНС, що торкаються не тільки її моторні відділи. При наявності білатеральних деформацій у скроневих зонах і задньому асоціативному комплексі виникають алалії; соціальні умови розвитку хворої дитини - пізнє становлення ситуативно-ділового спілкування і предметно-практичної діяльності, часткова ізоляція від оточуючих. У свою чергу мовні розлади також впливають на розвиток дитини з церебральним паралічем: обмежують мовне спілкування або привносять у нього специфічний компонент, негативно позначаються на розвитку пізнавальної діяльності, виникають проблеми у розвитку вербального інтелекту.

Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Це важкий розлад усієї мовленнєвої діяльності. При дизартрії порушується не тільки звуковимова майже усіх груп звуків, але і просодична сторона мовлення: голос, інтонація, темп, ритм. Дизартрія – це неврологічний діагноз. Невролог призначає медикаментозне лікування, а логопед займається корекцією мовленнєвих вад. Лікування дизартрії повинно являти собою комплексний вплив, де будуть використані і медикаменти, і лікувальна фізкультура, і масаж , і логопедична робота.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85333. Причини порушень слуху 41.95 KB
  Стійкі порушення слуху у дітей можуть бути вродженими і набутими. Висновок про природжений або набутий характер порушення слуху робиться зазвичай на підставі відомостей отриманих зі слів батьків а ці відомості часто виявляються досить неточними. З іншого боку нерідко дійсно вроджене порушення слуху залишається протягом декількох місяців а іноді років нерозпізнаним а коли воно виявляється то приписується якомусь випадковому захворювання або травмі що мали місце незадовго до виявлення дефекту слуху.
85334. Поняття про складне порушення розвитку 38.45 KB
  У літературі та практиці на даний час не встановилася єдина термінологія одні й ті ж порушення можуть бути названі і складними і комплексними і множинними. Порушення розвитку може бути ізольованим одиничним або складним множинним. Одиничне порушення це порушення якоїсь однієї системи організму.
85335. Прояви порушення вищих психічних функцій при ДЦП 44.98 KB
  У цих дітей рухові розлади поєднуються з психічними та мовними порушеннями і вони потребують психологопедагогічної та логопедичної корекції. Інші вищеназвані категорії дітей з порушеннями опорнорухового апарату як правило не мають порушень пізнавальної діяльності і не вимагають спеціального навчання і виховання. Порушення опорнорухового апарату можуть бути наслідком поліомієліту різних вроджених і набутих деформацій рухового апарату ряду спадкових і вроджених захворювань.
85336. Вплив порушення зору на формування особистості людини-інваліда. 49.76 KB
  Тіфлопсіхологіі як розділ спеціальної психології що вивчає психічний розвиток осіб з порушенням зору отримала свою назву від грецького tiphlos сліпий і спочатку займалася лише психологією сліпих. 81] В даний час обєктом вивчення тіфлопсіхологіі є не тільки сліпі але й особи що мають глибокі порушення зору. Тіфлопсіхологіі вивчає закономірності та особливості розвитку осіб з порушенням зору формування компенсаторних процесів що забезпечують відшкодування недоліків інформації повязаних з порушенням діяльності зорового аналізатора...
85337. Визначення поняття «дитячий церебральний параліч» 39.89 KB
  Вони виникають з самого народження дитини і існують протягом усього життя. Головною причиною ДЦП вважається гіпоксія нестача кисню або ядуха дитини в утробі матері або відразу після народження. Хоча в більшості випадків тяжкість родів визначається вже наявними порушеннями внутрішньоутробного розвитку дитини. Після пологів спровокувати недуга може і гемолітична хвороба новонароджених так звана ядерна жовтяниця при якій відбувається інтоксикація головного мозку дитини.
85338. Діагностика порушень зору 38.28 KB
  Діагностика порушень зору процедура необхідна для кожної людини. В ідеалі діагностику порушень зору необхідно проходити раз на рік для того щоб своєчасно встигнути виявити захворювання на початковому етапі його розвитку. Діагностика порушень зору передбачає аналіз здатності людського ока чітко розглядати обєкти розташовані у видаленні та поблизу від очей а також дається оцінка полю зору і здатності розрізняти кольори.
85339. Соціально-психологічні особливості людини з порушеннями роботи внутрішніх органів 38.6 KB
  Розкриваючи соціальнопсихологічні особливості людини з порушеннями роботи внутрішніх органів зупинимося на таких соматичних захворюваннях: цукровий діабет онкологічні захворювання та бронхіальна астма. Цукровий діабет Цукровий діабет ендокринне захворювання обумовлене абсолютною або відносною інсуліновою недостатністю що приводить до порушення всіх видів обміну речовин перш за все вуглеводного ураження судин нервової системи а також інших органів і тканин. Причинами виникнення цукрового діабету можуть бути порушення центральної...
85340. Психологічні проблеми сімейного виховання дітей з обмеженими можливостями 37.62 KB
  У звязку зі станом дитини змінюється поведінка дорослих у родині виникають проблеми з якими батьки не можуть упоратися самостійно: порушується взаємодія із соціальним оточенням; коло спілкування становлять близькі родичі спеціалісти; виражена тривога і неспокій батьків викликані відставанням дитини в розвитку від однолітків; відсутність необхідних знань з психології і педагогіки аномальної дитини; відсутність досвіду роботи з психологом на ранніх етапах розвитку дитини; пасивність позиції матері у відносинах фахівець мати дитина ....
85341. Соціально-психологічні особливості людини з порушеннями опорно-рухового апарату 39.38 KB
  У них вище ніж у інших інвалідів самооцінка; вони відчувають себе найбільш особистісно сильними найменше виражена депресивність. У цієї категорії інвалідів міжособистісні відносини взагалі стабільні і благополучні вони не виглядають відгородженими ізольованими від інших людей. Проте насправді все це є прямо протилежне: у цих інвалідів виявляється значна психологічна дезадаптація їх самооцінка суперечлива. Їх загальне відношення до оточуючих більш негативне ніж у інвалідів I і II групи з дитинства.