85359

Механізми формування системних відхилень в дизонтогенезі

Доклад

Психология и эзотерика

Дуже часто поява вторинних або системних порушень розглядається як майже автоматичний процес Насправді вторинні відхилення чи не з’являються і не зникають самі по собі. Їх поява і формування пов’язане з роботою численних складних механізмів.

Украинкский

2015-03-24

37.35 KB

1 чел.

Механізми формування системних відхилень в дизонтогенезі.

Вельми часто поява вторинних або системних порушень розглядається як майже автоматичний процес Насправді вторинні відхилення чи не зявляються і не зникають самі по собі. Їх поява і формування повязане з роботою численних складних механізмів.

Механізм формування системнихотклонений:коммуникативный,депривационный,деятельностный,речевой.

Первинно пошкоджена функція сама по собі ще не може викликати появу вторинних порушень у розвитку Психічний розвиток дитини, формування його свідомості можливі лише в процесі спілкування. Спілкуючись з дитиною, дорослий передає йому культурно- історичний досвід людства, засвоєння якого і складає сутність процесу формування людської свідомості.

У процесі свого становлення вищі психічні функції проходять послідовно дві фази - интерпсихическая і интрапсихической. Для першої фази характерно те, що сама функція існує не самостійно і цілком не належить дитині, а в розділеному вигляді. Якась частина функції реалізується дорослим, а якась - дитиною. Тільки пройшовши цей період, психічна функція стає внутрішньою приналежністю дитини - т. Е. Переходить в интрапсихической фазу. Говорячи про це, стає зрозуміла виняткова роль дорослого і спілкування з ним дитини в процесі формування вищих психічних функцій. Будь-яке первинне порушення здатне серйозно ускладнити процес спілкування дитини з дорослим, тим самим сповільнюючи темпи формування вищих психічних функцій. Описані механізми формування системних відхилень можна позначити як комунікативні.

Ще один механізм формування системних відхилень позначається як депріваціонних.

Негативний вплив різних форм депривації на характер психічного розвитку дитини відомий давно. Своєрідність життєвій ситуації дітей з відхиленнями у розвитку таке, що більшість з них неминуче змушене перебувати в депривационной ситуації тривалий час.

Ми повинні також назвати ще один напрямок у процесі формування вторинних відхилень - назвемо його мовним. Характеризуючи основні властивості вищих психічних функцій, Л. С. Виготський вказував на пріжіз-ненность їх розвитку, усвідомленість і довільність, а також на опосередкований характер будови. В якості опосредующего елемента в структурі вищих психічних функцій виступає мова - зовнішня і внутрішня, залежно від етапу вікового розвитку.

Відставання в мовному розвитку, характерне для різних форм дизонтогенеза, є ще однією з причин уповільнення формування вищих психічних функцій.

Сама наявність первинно порушеної функції автоматично не викликає появи вторинних відхилень. Останні є результатом обмежень у сфері спілкування, предметної діяльності, мовного розвитку, а також впливу депріваціонного фактора. Але сказане зовсім не означає, що первинне порушення взагалі не причетне до появи вторинних відхилень. Просто його «пусковий» вплив, крім якості, глибини та часу виникнення, багато в чому опосередковується ступенем включеності дитини в сферу спілкування та діяльності. Ось чому при одному і тому ж первинному порушенні ми можемо спостерігати різні вторинні відхилення з точки зору їх вираженості та якісного розмаїття.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14895. Этнос туралы ұғым. Этностардың пайда болу заңдылықтары 199 KB
  €œЭтнос€ туралы ұғым. Этностардың пайда болу заңдылықтары €œЭтнос€ гректiң еtпоs тайпа халық деген сөзiнен шыққан. Ғылымда €œхалық€ терминiнiң орнына €œэтнос€ терминi орынды қолданыла бастады. Бұл термин этностың негiзгi тарихи түрi €œтайпа€ €œұлыс€ €œнар
14896. АДАСТЫРУШЫ ДІНИ АҒЫМДАР 64 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарыныңкандидаты дінтанушыАДАСТЫРУШЫ ДІНИ АҒЫМДАРБүгінгі археология антропология ғылымдары діни сенімнаным жолдары мен жүйелерінің тым ерте дәуірлерден бері адамзаттың даму өркендеу және кемелдену барысымен біте қайнаса жалғасып ке
14897. Дін және мәдениет 74 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыДІН ЖӘНЕ МӘДЕНИЕТ[1]Дін және мәдениеттің арақатынасы жөнінде қыруар пікірлер айтылуда. Соңғы кездері діни экспансия алаңына айналған елімізде дініміз өзгерсе өзгерсін мәдениетіміз өзгермесін...
14898. Діни экстремизм мен терроризм 90.5 KB
  ДІНИ ЭКСТРЕМИЗМ МЕН ТЕРРОРИЗМ Мұртаза Жүнісұлы БҰЛҰТАЙ Философия ғылымдарының кандидаты дінтанушы ДІНИ ЭКСТРЕМИЗМ МЕН ТЕРРОРИЗМ Ғылым және технология дамудың шырқау шегіне шыққанына және адамзат бірінбірін оңайлықпен тани алатын мүмкіншіліктерге ие б...
14899. Заманауи тұлғалардың ислам дінін қабылдау себептері 50.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыЗАМАНАУИ ТҰЛҒАЛАРДЫҢ ИСЛАМДIНIН ҚАБЫЛДАУ СЕБЕПТЕРI [1]Ғылым және информация ғасыры деп аталған өткен жүз жылда дамыған мемлекеттердiң азаматтарынан бек көп адам ислам дiнiн өз еркiмен қабылдаған. Ол...
14900. Ислам - әлемдегі бейбітшіліктің кепілі 103.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыИСЛАМ ӘЛЕМДЕГІ БЕЙБIТШIЛIКТIҢ КЕПIЛI[1]Өткен жолғы Ислам және өркениет газеті №4 Сәуір 2001 ж. Дiни экстремизм мен терроризм деп аталатын мақаламда хақ дін исламның Батыс елдерінде пайда болған әл...
14901. Ислам дініндегі хош көрушілік 79.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙ ҚР Білім қайраткерлері одағының мүшесі ИСЛАМ ДIНIНДЕГI ХОШКӨРУШIЛIК Дін деген ұғымның негізінде зорлықзомбылық болмауы керек бұл хақ діннің ғайрихақ хақ емес діндерден ажырасатын айқын парқы. Дін дегеніміз негізінде иман яғни сенім жататын рух...
14902. Ислам 68 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыИСЛАМ [1]Жаратушы ұлық тәңiр Аллаһ Тағалаға иманды және мойынсұнуды бiлдiретiн нағыз бiртәңiрлi монотеист тәухид нанымы негiзiнде пайғамбарымыз Мұхаммед Абдұллаһұлы с.а.у. 569632 тарапынан 609632 жылда
14903. Исламтану және ислам философиясы 95 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙ Философия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушы ИСЛАМТАНУ Тәухид нанымы негiзiндегi ислам дiнi уә мәдениетiн әдебиетi уә өркениетiн зерттейтiн ғылымдардың жыйынтық аты. Аллаһ Тағалаға тәсiлiм болу берiлу мойынсұну; сәлеметтiлiкте һәм бейбiтшiлiк