85367

Відхилення у розвитку. Класифікація відхилень у розвитку

Доклад

Психология и эзотерика

Класифікація відхилень у розвитку. Лурія були виділені 5 основних умов нормального психічного розвитку: збереження структур функцій ЦНС; збереження аналізаторних систем; збереження мовних систем; фізичне здоров’я і адекватне віком навчання і виховання. Різноманіття будьякого з наведених факторів здатне призводити до появи безлічі варіантів відхиляється розвитку .

Украинкский

2015-03-24

39.98 KB

1 чел.

Відхилення у розвитку. Класифікація відхилень у розвитку.

Різноманіття несприятливих умов можна розділити на зовнішні і внутрішні умови. При цьому їх існування може бути незалежним; може бути і таким, при якому одне трансформується в інше. Також їх можна розділити на статичні і динамічні. Г.М. Дульнєва і А.Р. Лурія були виділені 5 основних умов нормального психічного розвитку: збереження структур функцій ЦНС; збереження аналізаторних систем; збереження мовних систем; фізичне здоровя і адекватне віком навчання і виховання.

Різноманіття будь-якого з наведених факторів здатне призводити до появи безлічі варіантів відхиляється розвитку .

Класифікація порушень психічного розвитку у дітей, створена в руслі патопсихологической науки В.В. Лебединським (1985), є однією з найбільш поширених. Вона побудована на базі ідей Л.С. Виготського, дослідженнях Г.Є. Сухарева (1959), Л. Канера (1955), В.В. Ковальова (1995). В її основу були покладені уявлення вітчизняних і зарубіжних вчених про напрямки порушень психічного розвитку людини: ретардації - як запізнювання або призупинення всіх сторін психічного розвитку; дисфункції дозрівання - що повязано з морфофункціональної вікової незрілістю ЦНС; пошкодженні розвитку - ізольоване пошкодження почала розвиватися структури або системи; асинхронії - диспропорциональности розвитку.

Класифікація психічного дизонтогенеза (по В.В. Лебединському, 1985):

Недорозвинення.

Затримане розвиток.

Пошкоджене розвиток.

Дефіцітарние розвиток.

Спотворене розвиток.

Дисгармонійний розвиток.

У класифікації В.В. Лебединського враховані різні параметри дизонтогенеза

Перший параметр повязаний з функціональною локалізацією порушення. Залежно від цього В.В. Лебединський виділив два види дефекту: приватний і загальний. Перший обумовлений порушенням або недостатністю окремих функцій Гнозис, праксису, мови; другий - загальний, повязаний з порушенням регуляторних підкіркових і кіркових систем.

Другий параметр повязаний з часом ураження. Як вказував Л.С. Виготський, ніж раніше виникає те чи інше порушення, тим важче наслідки для психічного розвитку. Причому для раннього віку найбільш характерні явища недорозвинення, в той час як на більш пізніх етапах онтогенезу найімовірніше переважання пошкодження і розпаду психічних функцій. Найчастіше пошкоджуються ті функції, формування яких в онтогенезі завершується рано. Тенденцію до пошкодження мають функціональні системи з коротким тимчасовим циклом розвитку, в основному вони бувають вже сформовані до народження. Це підкіркові системи. Коркові функції або недорозвиваються, або тимчасово затримуються у своєму розвитку.

Часовий фактор має ще один аспект. У період найбільш інтенсивного розвитку (сензитивні періоди) психічні функції, як правило, характеризуються зниженням рівня резистентності по відношенню до впливу патогенного фактора. Це відноситься і до психіки в цілому в періоди її переходу з однієї вікової сходинки на іншу.

Третій параметр дизонтогенеза повязаний з порушенням міжфункціональних взаємодій в процесі аномального сістемогенеза. Формування будь-якої якості ВПФ відбувається в результаті перебудови їх внутрішньосистемних відносин. Перебудова і ускладнення функцій протікають в певній послідовності, обумовленої законом гетерохронии - різночасністю формування функцій з випереджаючим розвитком одних по відношенню до інших.

У патології розвитку відзначається порушення міжфункціональних звязків, спостерігаються диспропорції, порушення своєчасності розвитку різних психічних функцій. В результаті виникають асинхронії розвитку. В їх основі лежать два явища: ретардация і акселерація. Ретардация - незавершеність, відставання в окремих періодах розвитку, відсутність еволюції ранніх форм. Акселерація - розвиток, при якому одна їх функцій випереджає терміни розвитку, значно випереджаючи типову хронологію. Можливо також поєднання акселерації і ретардації: наприклад, активний розвиток механічної памяті й мови при відставанні в розумовому розвитку (при гідроцефалії).

Мінливість міжфункціональних звязків обумовлює хроногенную локалізацію функцій. При формуванні складних, ієрархічно організованих психічних функцій вищі ланки, вносячи новий принцип роботи, не повторюють нижчих той же час нижчі функції перебудовуються під впливом вищих, стають залежними від них. Звідси випливає твердження про різну вразливості вищих і нижчих ланок на різних стадіях онтогенезу.

Четвертий параметр визначається взаємозвязками між первинними і вторинними порушеннями (структура дефекту). Ці взаємозвязки прийнято позначати структурою порушеного розвитку. Первинні, або ядерні, порушення являють собою малозворотні зміни в параметрах роботи тієї чи іншої функції під безпосереднім впливом патогенного фактора. До вторинних відносять порушення в роботі та розвитку функцій, так чи інакше повязаних з первинно порушеною. У силу цього вторинні порушення, на відміну від первинних, носять оборотний характер, тобто піддаються корекції

На базі класифікації В.В. Лебединського (1985) свою авторську трактування типології відхиляється розвитку пропонують Н.Я. Семаго і М.М. Семаго (2001). У ній відбивається спроба створити систему власне психологічних показників розвитку дитини, які визначають і в той же час відмежовують змістовне поле діяльності психолога від напрямків робіт інших фахівців (логопедів, дефектологів, психіатрів).

Вони виділяють три основні групи власне психологічних синдромів: недостатнє, асинхронне і пошкоджене розвиток, що визначаються в першу чергу специфікою, послідовністю і темпом формування всієї ієрархічної структури психічного розвитку дитини

З розвитком дитячої нейропсихології намітився ще один підхід до класифікації порушень розвитку (Л.С. Цвєткова, Н.К. Корсакова, Ю.В. Микадзе, Т.В. Ахутина, Н.М. Пилаєва, А.В. Семенович, О О.М.. Усанова та ін.). У ньому аналізуються варіанти онтогенезу психіки тієї частини дитячої популяції, яку можна визначити як неблагополучну, дезадаптивною щодо навчальної (соціальної) діяльності.

Найбільш повно нейропсихологический підхід до класифікації представлений в роботах А.В. Семенович (1998, 2000). Нею виділені і детально описані синдроми відхиляється розвитку, які можуть служити основою для класифікації порушень. Вони диференціюються на "синдроми несформованості ‘‘ (I) і" синдроми дефицитарности ‘‘ (II). Методологічно такий поділ повязано з урахуванням ступеня зрілості мозкових систем та відповідності цієї зрілості віковому рівню дитини.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9557. Дыхательные движения 15.01 KB
  Дыхательные движения Дыхательные движения - это циклические (ритмические, вдох - выдох) изменения объёма грудной клетки за счет работы дыхательных мышц и эластичности аппарата внешнего дыхания. Вдох и выдох ритмически сменяют друг друга, обеспечивая...
9558. Упражнения для тренировки речевого дыхания 15.59 KB
  Упражнения для тренировки речевого дыхания Для речи обычного физиологического дыхания не хватает. Речь и чтение вслух требуют большего количества воздуха, постоянного дыхательного запаса, экономного расходования его и своевременного возобновления. В...
9559. Строение и функции голосового отдела речевого аппарата 12.62 KB
  Строение и функции голосового отдела речевого аппарата. Речевой аппарат состоит из двух отделов: центрального и периферического. К центральному отделу относиться головной мозг с его корой подкорковых узлами, проводящими путями и ядрами соответствующ...
9560. Механизм голосообразования 12.87 KB
  Механизм голосообразования Голос - это совокупность разнообразных по своим характеристикам звуков, возникающих в результате колебания эластических голосовых складок. Звук голоса - колебания частиц воздуха, распространяющихся в виде волн сгущения и р...
9561. Особенности произношения имен и отчеств 118.56 KB
  Особенности произношения имен и отчеств Сочетание имени и отчества употребляется в различных ситуациях как в письменной,так и устной речи.Многие русские имена и отчества имеют варианты произношения,которые желательно учитывать в то...
9562. Способы подачи голоса (Атака звука) 26.5 KB
  Способы подачи голоса (Атака звука). Большое значение для качества голоса имеет способ его подачи - атака звука. Различают три вида атаки: твердую, мягкую и придыхательную. Твердая атака - голосовая щель плотно замыкается перед началом звука...
9563. Интонация как сложное акустическое явление 14.5 KB
  Интонация как сложное акустическое явление Интонация – сложное явление. Она включает в себя четыре акустических компонента: тон голоса, интенсивность или силу звучания, его длительность и тембр. Тон голоса - высота гласных, сонорных и звон...
9564. Логическая пауза и логическое ударение 17.55 KB
  Логическая пауза и логическое ударение. Каждое предложение звучащей речи делится по смыслу на части, состоящие из нескольких слов или даже из одного слова. Такие смысловые группы внутри предложения называются речевыми тактами, или синтагмами (речевы...
9565. Национальная Экономика 74 KB
  Национальная Экономика. Национальная Экономика- это сложная взаимосвязанная система, охватывающая весь социально- экономический комплекс страны на региональном и национальном уровнях. Для характеристики национальной экономики используется функ...