85403

Будова і принципи дії основних вузлів, агрегатів, механізмів і систем автомобілів з карбюраторними двигунами й дизелями

Дипломная

Логистика и транспорт

До кривошипношатунного механізму багатоциліндрових двигунів належать такі деталі: картер блок циліндрів з головкою й ущільнювальними прокладками; поршнева група поршні поршневі кільця поршневі пальці; шатуни; колінчастий вал; маховик; піддон картера. Блок циліндрів відливають із чавуну або алюмінієвих сплавів.

Украинкский

2015-03-25

1.11 MB

4 чел.

Зміст

        Вступ.

  1.  Основна частина.
  2.  2.1.  Призначення, будова і принцип дії.
  3.  2.2.  Технічне обслуговування.
  4.  2.3.  Основні несправності і ремонт.
  5.  2.4.  Характеристика інструментів і пристосувань.
  6.  2.5.  Організація робочого місця.

3.        Охорона праці.

3.       Додатки

4.    Список використаної літератури.


Вступ

За останні сто років будова автомобіля принципово не змінилася. Він, як і раніше, має колеса, кузов, чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, трансмісію, механізми керування тощо. Проте всі вузли, агрегати, механізми й системи автомобіля дістали колосальний розвиток і істотно ускладнилися. Завдяки цьому різко зросли швидкості, підвищилися потужність, економічність, комфортабельність автомобілів, поліпшився їхній дизайн. Крім того, розширилася номенклатура застосовуваних деталей і збільшилася їхня кількість. Сучасні автомобілі мають елементи автоматизації, а більшість іноземних — обладнуються комп'ютерами. Тому вивчення автомобілів на базі однієї або кількох моделей не може дати уявлення про будову й роботу всіх існуючих автомобілів. Аби підготувати спеціаліста з експлуатації й технічного обслуговування автомобілів за короткий час, відведений навчальною програмою, необхідно пояснити сутність окремих процесів і явищ, що забезпечують роботу автомобіля, викласти принципи, на яких вони ґрунтуються, а потім на цій підставі роз'яснити будову механізмів, котрі реалізують зазначені процеси.

Оскільки принцип дії одних і тих самих агрегатів автомобілів аналогічний, то достатньо знати кілька найпоширеніших конструктивних рішень їх, щоб мати уявлення про процес у цілому.

У пропонованій роботі описано будову й принципи дії основних вузлів, агрегатів, механізмів і систем автомобілів, що широко експлуатуються в Україні. Причому розглядаються різні автомобілі — з карбюраторними двигунами, дизелями й газобалонні. Викладено також основи експлуатації, технічного обслуговування й ремонту автомобілів, дано деякі практичні рекомендації. Крім того, майбутні водії можуть дізнатися про організацію перевезень вантажів та пасажирів, правила техніки безпеки, заходи з охорони навколишнього середовища, з'ясувати інші важливі питання роботи на автотранспортних підприємствах.

2. Основна частина.

2.1. Призначення, будова і принцип дії.

До кривошипно-шатунного механізму багатоциліндрових двигунів належать такі деталі:

• картер (блок циліндрів) з головкою й ущільнювальними прокладками;        

• поршнева група (поршні, поршневі кільця, поршневі пальці);

•шатуни;

• колінчастий вал;

• маховик;

• піддон картера.

Картер — це найбільша й найскладніша деталь двигуна ,як правило, коробчастого перерізу, що править за опору для робочих деталей та механізмів і захищає їх від забруднення. Іноді циліндри виготовляються разом із картером, тоді ця деталь називається блок-картером.

Блок циліндрів відливають із чавуну або алюмінієвих сплавів.

У блок уставляють гільзи, які безпосередньо обмиваються охолодною рідиною й тому називаються «мокрими». У верхню частину гільз, виготовлених із сірого чавуну, для підвищення корозійної стійкості та зменшення спрацювання запресовують вставки зі спеціального антикорозійного чавуну. Ущільнення гільз циліндрів у верхній частині блока здійснюється сталеазбестовими прокладками головок блока, а в нижній частині — мідними прокладками. Верхні кромки гільз мають виступати над площиною блока циліндрів на 0,02......0,09 мм.

У середній частині блока є поперечні перегородки. Площину розняття картера опущено нижче від осі колінчастого вала для надання блоку потрібної жорсткості. По осі блока на стінці коробки штовхачів, а також у передній та задній стінках блока є отвори для підшипників розподільного вала.

Двигуни з У-подібним розташуванням циліндрів (ЗИЛ-130, Ш3-53-12) мають дві головки з алюмінієвого сплаву на кожен ряд.

У двигуні КамАЗ-740 кожний циліндр (із восьми) має свою головку. В карбюраторних двигунах у головках блоків, відлитих з алюмінієвих сплавів, розташовано камери згоряння, в яких зроблено різьбові отвори для свічки запалювання, а в дизелях — отвори для форсунок, впускні й випускні канали, а також запресовані сідла й напрямні втулки клапанів. Напрямні втулки виготовляють із спечених матеріалів.

Головки кріпляться до блока циліндрів шпильками через сталеазбестові прокладки. Момент затягування шпильок — 73...78 Н м .і зверху головки закрито кришками, що кріпляться гайками й ущільнюються гумовими прокладками. В головках блока всередині виконано сорочку охолодження, яка каналами сполучається із сорочкою охолодження блока.

У розвалі блока встановлюється верхня кришка блока циліндрів, виготовлена з алюмінієвого сплаву. В кришці є впускні трубопроводи, що обмиваються охолодною рідиною для підігрівання пальної суміші. Зверху кришка має площадку з двома отворами для встановлення карбюратора.

Картер У-подібного восьмициліндрового двигуна 3м3-53 з головкою правого ряду циліндрів і деталі кривошипно-шатунного механізму:

1— блок циліндрів; 2кришка розподільних шестерень; 3— прокладка;  4головка блока циліндрів; 5, 9, 10 — отвори для охолодної рідини; 6, 8 — впускні канали; 7— камера згоряння; 11 — сідло клапана; 12 — гільза циліндра

До поршневої групи належать:

• поршні;

• поршневі кільця та поршневі пальці;

Поршеньце металевий стакан, днищем повернутий догори, який сприймає тиск газів і передає його через поршневий палець і шатун на колінчастий вал. Верхня, підсилена частина поршня називається головкою, а нижня, напрямна — юбкою. Приливки у стінках юбки, що призначаються для встановлення поршневого пальця, називають бобишками.

Поршні відлито з алюмінієвого сплаву й по бічній поверхні покрито тонким шаром олова для кращого припрацювання.

Юбки поршнів у поперечному перерізі мають форму еліпса (більша частина цього еліпса розташовується в площині, перпендикулярній до осі поршневого пальця), а в поздовжньому — форму зрізаного конуса з більшою основою по нижній кромці поршня. В нижній частині юбки зроблено вирізи для противаг колінчастого вала.

                                                        6

                                                        

Деталі поршневої групи дизеля КамАЗ-740:

1 — поршень;  2поршневий палець; 3 — стопорні кільця;  4, 5компресійні кільця;    6 — оливознімне кільце.

Паралельно поздовжній осі двигуна в бобишках поршня зроблено отвори для встановлення поршневого пальця. Отвір під нього зміщено на 1,5 мм праворуч по ходу автомобіля. Цим зменшується тиск на стінку циліндра, а отже, збільшується термін служби циліндро - поршневої групи. Для правильного складання поршня із шатуном на днищах більшості поршнів вибито стрілку з написом «Уперед».

А головках поршнів є канавки: верхні — для компресійних кілець, нижні — для оливознімних. По колу канавок під оливознімні кільця виконано отвори для відведення оливи, що знімається.

Поршневі кільця  запобігають прориву газів крізь зазор між юбкою поршня та стінкою циліндра, а також слугують для видаляння зайвої оливи зі стінок циліндра, щоб не допустити потрапляння її в камеру згоряння. Зазор у замку компресійних кілець становить (0,4 ± 0,1) мм. Всі кільця виготовляють з чавуну, за винятком оливознімних, які виконуються складеними — з двох плоских сталевих кілець і двох розширників (осьового та радіального). Верхні компресійні кільця покривають пористим хромом.

                                         Поршневі кільця:

азовнішній вигляд; брозташування кілець на поршні двигуна автомобіля ЗИЛ-130; в— складане оливознімне кільце;

1, 2відповідно компресійне й оливознімне кільця; 3 — плоскі сталеві диски; 4осьовий розширник; 5 — радіальний розширник

Компресійні кільця встановлюють на поршні так, щоб виточки на їхній внутрішній поверхні були повернуті вгору. Кільця, що не підлягають хромуванню, покривають по зовнішній поверхні тонким шаром олова для кращого припрацювання. Встановлюючи кільця на поршень, їхні стики (замки) слід розташовувати під кутом 90° один до одного.

Поршневий палець слугує: для шарнірного з'єднання поршня з шатуном і може мати найрізноманітніші конструктивні форми.

Для зменшення маси пальців їх, як правило, виконують порожнистими. Поршневі пальці виготовляють з вуглецевих цементованих та азотованих сталей, а також із високовуглецевих сталей, які піддаються індукційному гартуванню струмами високої частоти. В окремих випадках для підвищення міцності пальця його піддають термохімічній обробці й полірують зовнішню поверхню. Двостороння цементацій підвищує міцність пальця на 15...20 %, а двостороннє азотування - на 35...45 %.

Для обмеження осьового зміщення пальця в поршні використовують різні способи. Наприклад, застосовують пальці плаваючого типу. Такий палець не закріплюють ні в бобишках поршня, ні у верхній головці шатуна. Від осьових переміщень його утримують стопорні пружинні кільця, встановлені в канавках, які проточено в отворах бобишок поршня. Плаваючий палець може повертатися в бобишках, завдяки чому він спрацьовується рівномірніше.

Шатун - що передає зусилля від поршня на колінчастий вал, має двотавровий переріз, виготовляється з легованої або вуглецевої сталі штампуванням і складається з верхньої головки, стержня та нижньої головки.

У верхню головку шатуна запресовується бронзова втулка під поршневий палець. Для підведення мастила до тертьових поверхонь у головці та втулці зроблено отвори.

Нижня головка шатуна рознімна (площина розняття перпендикулярна до осі шатуна). В ній є отвір для викидання оливи на стінку циліндра та кулачки розподільного вала. До нижньої головки двома болтами кріпиться кришка.

Від зміщення вони втримуються виступами, які входять у відповідні пази на шатуні й кришці.

                                              Шатун:

1 — кришка нижньої головки; 2 — вусики, що фіксують вкладиші; 3 — нижня головка; 4 — втулка верхньої головки; 5верхня головка; 6 — стержень шатуна; 7 — болт із гайкою для кріплення кришки нижньої головки; 8 — вкладиші нижньої головки.

За шатунні підшипники правлять тонкостінні сталеалюмінієві вкладиші.

Для правильного складання шатунно-поршневої групи є позначки: на стержнях шатунів — каталожний номер шатуна, а на кришці виступ, які мають бути повернуті в один бік для першого—четвертогого шатунів — назад, а для п'ятого—восьмого — вперед.

Затягувати гайки болтів шатуна слід за допомогою динамометричного ключа. Момент затягування — 68...75 Н м .

Піддон картера - править за захисний кожух кривошипно-шатунного механізму й резервуар для оливи. Його штампують з листової сталі.

Отвір для зливання оливи закривається пробкою з магнітом для збирання металевих частинок на дні піддона.

Картер зчеплення й маховика - становить захисний кожух, виготов-

лений з алюмінієвого сплаву; його кріплять до задньої частини блока

циліндрів. Для точної фіксації картера відносно деталей коробки передач та зчеплення у блок циліндрів запресовано штифти.

Кріплення двигуна до рами автомобіля має бути надійним і водночас забезпечувати пом'якшення поштовхів, що виникають під час роботи двигуна та руху автомобіля.

                         

                              

2.2. Технічне обслуговування

Термін роботи деталей двигунів залежить як від якості їх виготовлення, так і від точного виконання правил технічної експлуатації. При нормальних умовах експлуатації та правильному обслуговуванні дизеля спрацьовування деталей кривошипно-шатунного механізму незначне і його надійна робота забезпечується протягом всього ресурсу дизеля. У випадку порушення правил технічного обслуговування деталі кривошипно-шатунного механізму, які працюють в дуже несприятливих умовах, спрацьовуються швидше, потужність двигуна різко зменшується, інколи це може призвести до серйозних аварій.

Розміщення міток на маховику

Для забезпечення нормальних умов роботи деталей кривошипно-шатунного механізму забороняється:

Повністю завантажувати без попередньої обкатки, згідно з інструкцією з експлуатації, новий двигун або після капітального ремонту. Обкатка двигуна при поступово зростаючих навантаженнях забезпечує наближення тертьових поверхонь до розрахункових геометричних параметрів.

Працювати на тракторі без попереднього прогріву двигуна до температури охолодної рідини не нижче 50 °С. Непрогрітий двигун не забезпечує повної потужності через порушення процесів сумішоутворення і згоряння палива, а також різкого погіршення умов мащення. При цьому прискорюється спрацювання деталей, в першу чергу гільз, поршнів, поршневих кілець, а також відбувається обсмолення цих деталей.

Тривалий час працювати з перевантаженням двигуна.

Працювати при температурі охолоджувальної рідини нижче 70 °С і вище 95 °С.

5. Допускати тривалу роботу двигуна (понад 15 хв) при холостому ході, оскільки це супроводжується значним нагароутворенням і пригорянням (заклинюванням у канавках) поршневих кілець.

6. Запускати двигун при температурі повітря нижче -5 °С без попереднього його прогрівання за допомогою підігрівального пристрою або іншими способами.

Експлуатувати двигун зі стуками, димними вихлопами, низьким тиском масла (нижче 0,1 МПа) та інтенсивним вигорянням масла.

Розбирати кривошипно-шатунний механізм без необхідності. Робити це можна лише у закритому приміщенні і лише у випадку крайньої потреби.

Технічний догляд за кривошипно-шатунний механізмом треба виконувати згідно з вимогами інструкції заводу-виготовника.

Для запобігання підвищеного спрацьовування деталей кривошипно-шатунного механізму тракторист зобов'язаний виконувати такі операції:

– при щоденному технічному обслуговуванні (ЛІТО) очищати двигун від пилу і бруду,

– усувати підтікання охолоджувальної рідини і масла;

– перевіряти зовнішнє кріплення деталей, звертаючи особливу увагу на щільність з'єднання повітроочисника і впускних трубопроводів;

– перевіряти рівень і стан масла в картері двигуна; під час роботи слідкувати за тиском масла і кольором вихлопних газів, перевіряти роботу дизеля для виявлення сторонніх стуків;

– при перших ознаках ненормальної роботи потрібно усунути несправності;

при першому і другому технічному обслуговуванні (ТОЇ і ТО 2) перевірити і при необхідності долити масло в картер двигуна; перевірити тиск масла в головній магістралі системи мащення. Зниження тиску масла до 0,15–0,10 МПа на прогрітому двигуні при працюючих агрегатах системи мащення і правильних показаннях манометра свідчить про значне спрацювання підшипників колінчастого вала;

– при третьому технічному обслуговуванні (ТО 3) перевірити технічний стан циліндро-поршневої групи за кількістю газів, які надходять в картер двигуна, за допомогою індикатора витрати газів при роботі у номінальному режимі або вимірюванням компресії (тиск в циліндрі наприкінці такту стиску) за допомогою ком-пресіометра Для цього знімають головку циліндрів двигуна, очищають від нагару головку циліндрів і поршні, при необхідності міняють поршневі кільця і прокладку.

– після встановлення головки циліндрів на блок-картер гайки шпильок необхідно
затягувати у певній послідовності з необхідним моментом затягування гайок кріплення головки циліндрів.

Ремонт блока. У більшості двигунів блоки виготовлені із сірого і спеціального легованого чавуну. У процесі експлуатації їх можливі такі основні дефекти: тріщини, зломи і пробоїни; пошкодження й спрацювання різьби в отворах і на шпильках; спрацювання отворів у втулках і під втулки розподільного вала; спрацювання, овальність, конусність і зміщення отворів в опорах під вкладиші корінних підшипників; жолоблення поверхонь прилягання до головки блока; спрацювання отворів під палець проміжної шестірні, під установочні штифти та втулки; спрацювання торцевих поверхонь гнізд під верхні бурти гільз циліндрів; спрацювання клапанних гнізд і втулок клапанів; спрацювання, овальність, конусність і задирки поверхонь циліндрів або гільз циліндрів.

Блок вибраковують при тріщинах і обломах у гніздах під вкладиші корінних підшипників, в отворах під втулки розподільного вала, у масляних каналах і місцях, недоступних для ремонту, а також у випадках, коли є: більш як дві тріщини між отворами циліндрів (гільз) або клапанних гнізд; більш як чотири тріщини у водяних сорочках або більш як дві тріщини, що входять на оброблені поверхні; зломи одного і більше гнізд під ущільнювальні кільця гільз циліндрів розміром більш як 1/3 периметра.

Тріщини, зломи і пробоїни заварюють електродуговим або газовим зварюванням, накладанням латок та закріпленням їх болтами і зварюванням, накладанням латок із застосуванням полімерних матеріалів на основі епоксидних смол. Тріщини в місцях, де немає великих навантажень, закривають штифтами або ущільнювальними фігурними вставками.

Спрацьовані різьбові отвори відновлюють нарізуванням різьби збільшеного розміру або за допомогою вставок. Шпильки із спрацьованою різьбою, як правило, вибраковують, а інколи відновлюють наплавлюванням і нарізуванням різьби нормального або збільшеного розміру.

Спрацьовані отвори під втулки розподільного вала (до послаблення посадки втулок) розточують під втулки ремонтного розміру. Отвори втулок розточують під ремонтний розмір опор вала або відновлюють встановленням втулок із зменшеними отворами і шліфують опори розподільного вала по цих отворах.

Посадочні місця (постелі) під вкладиші корінних підшипників відновлюють нанесенням покриттів зварюванням, насталюванням або сумішами на основі епоксидних смол.

Перед наплавлюванням постелі розточують на глибину 1…1.5 мм. Наплавлюють постелі електрозварюванням, маловуглецевим електродом з крейдяною обмазкою способом відпалюючих валиків або газовим зварюванням чавунними прутками із застосуванням флюсів ФСЧ 1 і ФСЧ 2. Можна також наплавляти постелі газовим полум'ям, використовуючи латунні прутки, а як флюс – буру і напаювати твердим припоєм ПМЦ 54 (або латунню Л 62). Перед наплавлюванням шпильки корінних підшипників закривають кожухами з листової сталі, площини розняття – мідними накладками, а отвори для подачі масла – азбестовими, графітовими або мідними пробками, щоб захистити їх від бризок і напливів під час наплавлювання.

Ремонт циліндрів і гільз циліндрів. Основні дефекти – спрацювання і задирки робочої поверхні, а для гільз циліндрів додатково деформація і спрацьовування зовнішніх посадочних поверхонь. У деяких тракторних двигунах буває кавітаційне спрацювання поверхонь охолодження.

Робочі поверхні циліндрів і гільз циліндрів спрацьовуються рівномірно. Найбільше спрацьовуються ділянки, розміщені проти верхнього компресійного кільця при положенні поршня у верхній метровій точці (в. м. т.). Тому циліндри вимірюють (індикаторним нутроміром) у зоні найбільшого спрацьовування на відстані ЗО…40 мм від верхньої кромки.

Спрацьовані й пошкоджені поверхні циліндрів і гільз циліндрів відновлюють розточуванням і наступною доводкою (хонінгуванням) під ремонтний розмір.

Для циліндрів і гільз циліндрів двигунів типу ГАЗ і ЗИЛ передбачено три збільшених ремонтних розміри з інтервалом через 0,5 мм від номінального розміру.

Гільзи циліндрів двигунів ЯМЗ (усіх моделей і модифікацій), А 01М, А 41 і Д 37 (усіх модифікацій) ремонтних розмірів не мають. Гільзи циліндрів решти тракторних двигунів відновлюють під ремонтний розмір, збільшений на 0,7 мм проти номінального.

Усі циліндри або гільзи циліндрів одного блока обробляють під один ремонтний розмір. Циліндри, виконані в тілі блока, спрацьовані до останнього розміру, відновлюють встановленням гільз з наступною обробкою під номінальний розмір.

Розточують циліндри і гільзи циліндрів на вертикально-розточувальних верстатах типу 278Н. На деяких ремонтних підприємствах гільзи циліндрів розточують на токарних верстатах, застосовуючи спеціальні пристрої, або шліфують їх абразивними кругами. Базовими поверхнями при встановленні блока для розточування циліндрів є нижня привалкова площина і фаска у верхній частині циліндра. При встановленні гільз на розточування або шліфування базовими поверхнями є зовнішній чисто оброблений поясок і верхній торець гільзи.

Під час розточування циліндрів блока стежать за додержанням відстаней між осями циліндрів і перпендикулярності осей циліндрів до осі колінчастого вала. Відхилення від перпендикулярності допускається більш як на 0,05 мм на всій довжині циліндра. При розточуванні або шліфуванні гільз циліндрів стежать за товщиною стінок гільзи. Різниця в товщині стінок гільзи, виміряних по посадочних поясках у вертикальній площині, не повинна перевищувати 0,06 мм.

Після розточування діаметр циліндра або гільзи повинен бути на 0,04…0,10 мм менший від ремонтного розміру, це так званий припуск на наступну доводку (хонінгування).

Доводку циліндрів виконують на вертикально-хонінгувальних або вертикально-свердлильних верстатах спеціальними хонінгувальними головками 3 (рис. 71). На головці по обводу встановлено чотири, п'ять або шість змінних дрібнозернистих абразивних брусків 2. Головку, з'єднану з хвостовиком 5 через шарнір 6, закріплюють у шпинделі ловки шатуна, отвору під втулку і самої втулки верхньої головки шатуна, спрацювання й зминання площин розняття і торцевих площин під болти в нижній головці шатуна.

Рис. 3.2. Пристрій для перевірки шатуна на скрученість І вигин:

 а – встановлення індикаторів; б – встановлення розтискної оправки; в – перевірка вигину шатуна; г – перевірка шатуна

Шатуни вибраковують, коли є аварійні вигини, обломи і тріщини. Шатуни двигунів ЯМЗ (усіх модифікацій), крім того, вибраковують, якщо дуже спрацьовані або обпиляні площини розняття нижньої головки, а шатуни двигунів СМД 60, СМД 64 і їх модифікацій, – якщо зім'яті рифи на площинах розняття нижньої головки.

Вигин або скрученість шатуна вимірюють за допомогою різних індикаторних і оптичних пристроїв.

На багатьох ремонтних підприємствах загального призначення для перевірки шатунів на вигин і скручування використовують індикаторний пристрій типу КИ 724 (рис. 72). Цей пристрій універсальний, він дає можливість контролювати шатуни двигунів різних марок.

Призму 7 з індикатором годинникового типу встановлюють на оправку і пересувають її до зіткнення упора 4, призми з площиною плити З пристрою. У цьому положенні індикатор 2 пересувають до утворення натягу на вимірювальному стержні в межах 1,0.. 1,5 оберту стрілки. Закріплюють індикатор і суміщують нульову поділку шкали із стрілкою. Повертають призму на 180° і також встановлюють індикатор 5.

В отвір верхньої головки шатуна з випресуваною втулкою вставляють розтискну втулку 9 і закріплюють її конусами 8 і 10. Шатун ставлять на оправку /), переміщують

Рис. 3.3. Пристрій 9570–157–1 для контролю геометричних параметрів шатуна:

і – призма; 2 і 3 – оправки; 4 16 – індикатори; 5 – кронштейн; 7 – плита. 2 визначають вигин шатуна, а по відхиленню стрілки індикатора 5 (рис. 72, г) – скрученість.

Погнутий шатун вирівнюють під пресом або в спеціальному гвинтовому пристрої. Скручений шатун також випрямляють. Шатун затискають у лещата і випрямляють вилкуватим важелем або спеціальними важелями З (рис. 3.3) з гвинтовим пристроєм. Щоб результати правки були задовільними, треба застосовувати стабілізуюче підігрівання.

На спеціалізованих мотороремонтних підприємствах для перевірки шатунів використовують спеціальні оптичні прилади або індикаторні пристрої типу 9570–157–1. Пристрій складається з плити 7 з призмою / і кронштейна 5, на якому розміщені чотири індикатори годинникового типу. Два індикатори 4 встановлені вертикально і два індикатори 6 горизонтально, так щоб осі їх були взаємно перпендикулярні. В отвори нижньої та верхньої головок випробовуваного шатуна ставляють оправки 2 і З, потім шатун вкладають оправкою 2 на призму / і оправкою 3 похило підводять до упора і вимірювальних стержнів індикаторів. Різниця в показах вертикальних індикаторів 4 означає вигин шатуна, а різниця в показах горизонтальних і індикаторів 6 – скрученість шатуна. Перед вимірюванням індикатори встановлюють по спеціальному еталону. Такий пристрій можна застосовувати для контролю тільки одного типорозміру шатуна.

Допустима скрученість шатунів тракторних двигунів лежить у межах 0,05…0,08 мм, автомобільних –0,04…0,06 мм на 100 мм довжини (по осі оправки, вставленої в отвір.

                        


2.3.Основні несправності і ремонт

Основні можливі несправності кривошипно - шатуннного  механізму : зношення тертьових поверхонь деталей, зменшення компресії в циліндрах, витікання масла або води. Зовнішні ознаки спрацювання деталей механізму такі:

  1.  стуки в двигуні, що прослуховуються;
  2.  підвищена витрата моторного масла
  3.  збільшення задимленості випуску відпрацьованих газів
  4.  помітне зменшення потужності двигуна

 Незадовільний стан ущільнювальних гумових кілець між гільзою циліндра  

І блоком може викликати протікання води з водяної сорочки в пітдон. Витікання масла з пітдона картера, картерів маховика і розподільних шестерень може бути викликане пошкодженням або нещільним приляганням прокладок, а іноді зносом ущільнень переднього і заднього кінців колінчастого вала.

 При виявлені витікання необхідно підтягти всі болти кріплення, а якщо це не допоможе, змінити пошкоджені прокладки або зношені деталі ущільнення.

Щоб не допустити проникнення пилу в середину двигуна, заміну спрацьованих деталей проводять у майстерні. Перед розбиранням двигун перевіряють за допомогою спеціальної діагностичної апаратури

Дефектами блока циліндрів є:

  1.  пробоїни;
  2.  відколи;
  3.  тріщини;
  4.  знос циліндрів;
  5.  деформація посадкових місць циліндрів;
  6.  знос гнізд клапанів;
  7.  облом шпильок;
  8.  зрив різьб в отворах.

Виявлені дефекти усувають таким чином.

Тріщини в доступних місцях зварюють. Для цього попередньо необхідно засвердлити кінці тріщин, а блок перед зварюванням нагріти до 600—650 °С. Зварювальний шов зачищають нарівно з площиною основного металу напилком або наждачним кругом. Після цього піддають опресуванню для перевірки герметичності шва.

Тріщини та пробоїни блока циліндрів зарівнюють епоксидними пастами.

Для цього необхідно зачистити поверхню блока з двох боків до металевого блиску. На кінцях тріщини просвердлюють отвори, нарізують в них різьби та вкручують заглушки. Бажано використовувати мідні або алюмінієві дроти під заглушки. Тріщину обробляють під кутом 60—90°, зубилом або абразивним кругом на глибину 3/4 товщини стінки.

На поверхню тріщини та навколо неї, на відстань 30 мм роблять насічки, створюючи, таким чином, шорсткість. Знежирюють поверхню. Далі по черзі наносять шари пасти, ретельно втираючи її шпателем. Причому перший шар має бути не більшим 1 мм, другий — не менше 2 мм. Загальний шар пасти має складати не менше 4 мм.

Після цього дають застигнути пасті протягом 25—28 год. Застиглу поверхню обробляють драчовим напилком, а патьоки пасти зрубають зубилом.

Пробоїни зарівнюють накладанням заплат. Поверхню зачищають і знежирюють. Наносять шар пасти на пробоїну та зверху накладають скловату, прикочуючи валиком. Слід зазначити, що відстань від краю заплати до краю пробоїни має бути не меншим 15—20 мм. Далі знову наносять пасту й накладають скловату, прикочуючи валиком. Таким чином накладають до 8 шарів скловати.

Пробоїни можна зарівнювати приварюванням заплат. Заплата має бути такої самої товщини, що й стінка блока, метал заплати має бути м’яким, а розміри заплати менше пробоїни на 1,5—2,0 мм. Так само слід зазначити, що форма заплати має відповідати пробоїні.

Шви після зварювання механічно обробляють і піддають блок обпресуванню на стенді.

Тріщини сорочки охолодження зарівнюють установленням штифтів. Для цього кінці тріщини засвердлюють. За довжиною тріщини свердлять отвори на відстані 7—8 мм одне від одного. В отворах нарізують різьбу і вкручують у них прутки (бажано обирати мідь). Вкручені прутки обрізують ножівкою таким чином, щоб вони виступали над поверхнею на 1,5—2,0 мм. Між установленими штифтами свердлять отвори таким чином, щоб вони перекривали їх на 1/4 діаметра. Далі нарізують різьбу і вкручують прутки. Так само як і в попередньому разі, прутки обрізують, залишаючи над поверхнею 1,5—2,0 мм. Після завершення роботи легкими ударами молотка кінці штифтів розчеканюють, що приводить до утворювання щільного шва.

За наявності тріщин, що проходять крізь дзеркало циліндра, клапанні гнізда та площину розніму, блок циліндрів вибраковують.

Циліндри перевіряють за допомогою індикаторних нутромірів. Вимірювання здійснюють у двох взаємоперпендикулярних напрямках і в трьох поясах. У залежності від ступеня зношеності поверхні, гільзи установлюють вид ремонту.

Одним з основних методів ремонту гільзи є розточування, здійснюється на спеціальному верстаті. Після розточування гільзи піддають хонінгуванню.

Перед виконанням ремонту гільза виймається з блока циліндрів. Цей процес здійснюється за допомогою спеціального пристрою.

Після виконання ремонту гільзу запресовують на місце.

Гнізда вкладишів корінних підшипників

Деформацію гнізд корінних підшипників визначають спеціальним пристроєм — скалкою. На скалку встановлюють індикатори та після вставлення скалки в отвори починають її обертати. Індикатори спрацьовують, показуючи ступінь спрацьованості гнізд.

При ремонті гнізд вкладишів корінних підшипників розточують під ремонтний розмір.

Шатуни

Дефектами шатунів є:

  1.  вигин;
  2.  скручування стрижня;
  3.  знос отвору втулки верхньої головки;
  4.  знос отвору й торцевих поверхонь нижньої головки.

Зношені втулки замінюють новими, зношені отвори головки під втулку розточують під ремонтний розмір, отвори нижньої головки шатуна під вкладиш, розточують під ремонтний розмір. Слід зазначити, що для збереження жорсткості деталі та збереження міжцентрової відстані між отворами верхньої та нижньої головок шатуна ремонт доцільніше здійснювати методом насталювання з подальшою обробкою.

Вигин і скручування шатуна усувається правкою на спеціальному верстаті.

Гнізда клапанів

Перевірку сполучення «клапан — гніздо» перевіряють за допомогою приладу КИ-69М.

Знос і раковини на фасках сідел клапанів усувають шліфуванням або заміною сідел. Здійснюють притирання клапанів або зенкування, шліфування та притирання клапанів до сідел.

Для зенкування застосовують зенківки з кутами нахилу різальних кромок:

  1.  30;
  2.  45;
  3.  75;
  4.  15.

Далі здійснюють шліфування під певний кут. Притирання клапанів здійснюють за допомогою пасти ГОІ:

  1.  обламані шпильки замінюють на нові;
  2.  зрив різьби в отворах відновлюють заварюванням з подальшим свердлінням і нарізуванням різьби номінального розміру.

Збирання блока циліндрів

Виконуючи збиральні роботи, необхідно виконати такі технічні вимоги:

  1.  змащувальну систему блока (магістраль) необхідно промити під тиском, а потім піддати обпресуванню моторним мастилом, підігрітим до температури 60—70 °С. Обпресування проводять протягом 3 хв при тиску 0,3 МПа;
  2.  водяну сорочку необхідно перевірити на герметичність, для цього її піддають гідравлічному випробуванню з тиском 0,4 МПа протягом 3 хв;
  3.  затягнути, до упору, шпильки кріплення кришок корінних підшипників. Упевнитися в тому, що кришки корінних підшипників після затягування гайок кріплення щільно прилягають по площині розніму до блока;
  4.  перед збиранням забезпечити промивання та продування масляних каналів;
  5.  очистити сорочку охолодження блока циліндрів від накипу;
  6.  запресувати втулки розподільного вала в отвір блока;
  7.  дібрати циліндри за розмірними групами;
  8.  надіти на гільзи ущільнювальних кілець і запресувати їх у блок.

2.4.Характеристика інструментів і пристосувань

При технічному обслуговуванні та ремонті кривошипно-шатунного механізму двигуна автомобіля ВАЗ-2109 застосовуються наступні інструменти та пристосування:
1. Молоток слюсарний;

2. Лінійка слюсарна;

3. Набір щупів плоских;

4. Нутромір;

5. Оправка для випресовки поршневого пальця А. 60308;

6. Пристосування (з дистанційним кільцем) для запресування поршневого пальця А. 60325;

7. Комплект втулок для установки поршнів у циліндр А. 60604;

8. Оправка для запресування заглушок колінчастого вала А. 86010;

9. Шпиндель фрез для обробки гнізд під заглушки колінчастого вала А. 94016;

10. Фреза для обробки гнізд під заглушки колінчастого вала А. 94016/0;

11. Калібр для установки нутроміра на нуль (діаметр 76 мм) А. 96137;

12. Шарнірний торцевий ключ 13 мм – 02.7812.9500;

13. Фіксатор маховика 67.7820.9526;

14. Оправка для запресування заднього сальника колінчастого вала у тримач 67.7853.9571;

15. Оправка для установки власника з заднім сальником колінчастого вала 67.7853.9572;

16. Оправка для запресування переднього сальника колінчастого вала і сальника розподільного вала 67.7853.9580;

17. Оправка для запресування заднього сальника колінчастого вала (на двигуні) 67.785.9581;
18. Регульована втулка для установки нормальних і збільшених поршнів у циліндри діаметром 76 мм – 67.7854.9517;

2.5.Організація робочого місця

При виконані робіт обслуговування автомобілів та двигунів робоче місце є первинний і основний елемент виробництва. Правильна організація робочого місця визначає чіткий об’єм і характер робіт, що виконуються на ньому, необхідне оснащення, раціональне планування, систематичне обслуговування благо приємні та безпечні умови праці.

Оснащення робочого місця виконується по затвердженій технічній документації на виконання робіт. Воно включає організаційну і технологічну оснастку. До організаційної оснастки відносяться пристрої для зображення та розміщення  при роботі інструменту, пристроїв,  креслярсько-технічної  документації та предметів обходження робочого місця (верстаки, інструментальні шафи, тощо); пристроїв для тимчасового розміщення на робочому місці деталей. Вузлів і агрегатів (стелажі, підставки, спеціальна тара, тощо); пристрої для забезпечення найбільш вигідної робочої пози та безпечних умов праці (підйомно-поворотні пристрої, щитки, захисні екрани, окуляри, тощо); засоби для підтримання чистоти й порядку на робочому місці та забезпечення благо приємних умов праці; світильники для місцевого освітлення, вентиляційні та пиловідсмоктуючі пристрої (щітки, віники, совки, урни, тощо); підйомні механізми й пристрої для між-операційного транспортування деталей, вузлів і агрегатів. Кількість та номенклатура засобів організаційної оснастки повинна забезпечувати безперервність роботи, її високу продуктивність та вигідність.

Кількість та номенклатура засобів технологічної оснастки на робочому місці визначається роботами по прийнятому технологічному процесу. Технологічна оснастка включає обладнання та оснастку, вимірювальний, ріжучий, монтажний та допоміжний інструмент, а також технічну документацію. Засоби технологічної оснастки на робочому місці повинні розміщатися в визначеному, вигідному для роботи порядку того, щоб виключити витрати часу на пошуки та перекладання з місця на місце.

  1.  Охорона праці

1.ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. До роботи автослюсарем допускаються особи, що пройшли навчання, по спеціальній програмі і мають посвідчення про присвоєння їм кваліфікації.

1.2. Автослюсар зобов'язаний виконувати тільки ту роботу, що дозволена адміністрацією. Без дозволу й інструктажу робити роботу, що не входить в обов'язку -забороняється.

 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

2.1. Упорядкувати робочий одяг, застібнути або обв'язати обшлаги рукавів, заправити одяг так, щоб не було кінців, що розвиваються, не можна працювати в легкому взутті: тапках, босоніжках. При ремонті автомобілів, що працюють на етильованому бензині, надіти відповідний спецодяг і спецвзуття.

2.2. Уважно оглянути робоче місце, забрати всі предмети, що заважають роботі.

2.3. Переконатися в тому, що робоче місце достатньо освітлене і світло, не буде сліпити очі. Напруга місцевого освітлення не повинна перевищувати 42 В, а в переносних електроламп - 12 Вольт.

2.4. Перед початком роботи на вантажопідіймальному обладнанні (талі) перевірити їхню справність і переконатися у надійності гальма, строп і ланцюга, піднявши вантаж на невелику висоту. Зміцнювати талі тільки після дозволу механіка чи бригадира.

2.5. Робочий інструмент і деталі розташувати в зручному і безпечному для користування порядку, переконатися в тому, що робочий інструмент, пристосування й засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам охорони праці.

2.6. При ремонті чи технічному обслуговуванні автомобіля вивісити на рульове колесо табличку : "Двигун не запускати. Працюють люди."

2.7. Якщо поблизу робочого місця виконуються електрозварювальні роботи, установити щит для захисту очей та обличчя .

2.8. Якщо ремонтні роботи виконуються поблизу електричних проводів і електроустановок, виключити подачу струму на час роботи.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ.

3.1. Працювати під автомобілем поза оглядовою канавою, естакади чи підйомника тільки при наявності лежаків.

3.2. При ремонті поставити автомобіль на козли і переконатися, що він надійно встановлений.

3.3. Усі роботи по ремонту або технічному обслуговуванню, автомобіля виконувати при непрацюючому двигуні, за винятком регулювання карбюратора, перевірки електрообладнання та гальмової системи.

3.4. Працювати під автомобілем, піднятим тільки домкратом, але не встановленим на козли, забороняється.

3.5. При встановленні автомобіля на пост технічного обслуговування або ремонт -загальмувати за допомогою стоянкової гальмівної системи і включити першу передачу, виключити запалення, під колеса підкласти не менше двох упорів (башмаків).

3.6. Роботи, пов'язані із заміною й перестановкою шин, ресор, виконувати після установки автомобіля на козли. Установлювати автомобіль на колісних дисках, дерев'яних колодках, цеглинах і інших випадкових предметах забороняється.

3.7. Розбирання й збирання коліс робити на стенді або рівній чистій площадці. Накачувати шини коліс у запобіжному пристрої, осаджувати стопорне кільце в цей час молотком чи кувалдою забороняється.

3.8. Перед ремонтом днища кузова, автомобіль надійно зафіксувати на поворотному стенді, злити паливо з паливних баків і воду із системи охолодження, щільно закрити маслозаливну горловину двигуна і зняти акумуляторну батарею.

3.9. Підтягувати ремінь вентилятора, перевіряти кріплення водяного насоса і підтягувати сальники тільки при непрацюючому двигуні.

3.10. Робоче місце утримувати в чистоті і не захаращувати сторонніми предметами. Не допускати недбалого звертання з олією, нігролом, солідолом і бензином. Зливати масло й воду тільки в спеціальну тару.

3.11. При регулюванні двигуна в приміщенні застосовувати справні безшлангові відсоси чи накидні шланги для відводу відпрацьованих газів в атмосферу.

3.12. При розбиранні автомобіля знімати, транспортувати й установлювати, двигун, коробку передач, задній, і передній міст, кузов, і раму за допомогою підйомно -транспортних механізмів, обладнаних захватними пристроями, що гарантують безпечне виконання робіт. Піднімати автомобіль за буксирні гаки забороняється.

3.13. Розбирання й збирання агрегатів виконувати тільки на спеціальних стендах, що оснащенні пристроями для закріплення.

3.14. Зняті деталі класти на спеціальні стелажі.

3.15. Довгі деталі (півосі, карданні вали і т.п.) ставити вертикально, притуляючи

до стінки чи устаткування - забороняється.

3.16. Перевіряти співвісність отворів під час збирання вузлів за допомогою конусної оправки.

3.17. Якщо автомобіль встановлений над оглядовою канавою, при переході через

неї, а також для роботи перед автомобілем чи за ним користуватися перехідними містками.

3.18. Ремонт двигунів, карбюраторів, що працюють на етильованому бензині, робити тільки в спеціально обладнаних приміщеннях із механічною вентиляцією і бензостійкими підлогами.

3.19. Підходити до відкритого вогню, запалювати сірники, якщо руки чи спецодяг замочені бензином - забороняється.

3.20. Користуватися відкритим вогнем при огляді автомобіля "Забороняється", курити тільки в спеціально відведеному місці.

    4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. Упорядкувати робоче місце. Інструмент і пристосування протерти й скласти на відведене місце.

4.2. Перевірити надійність установки автомобіля на козлах. Залишати автомобіль, піднятим домкратом, забороняється.

4.3 . Повідомити бригадиру чи механіку про всі порушення й неполадки, що були виявлені в процесі роботи.

4.4. Зняти і дати на збереження у встановленому порядку спецодяг і спецвзуття.

4.4. Вимити руки й обличчя теплою водою з милом. Після роботи з етильованим бензином обов'язково прийняти теплий душ.

4.5 . Мити руки в олії, бензині, гасі і витирати їх дрантям, що забруднене об пилками - забороняється.

4.6. Виносити спецодяг із підприємства, ходити в ній у їдальню чи житлові приміщення - забороняється.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВРІЙНИХ ВИПАДКАХ.

5.1. При роботі з паяльною лампою, якщо вона спалахне, терміново припинити доступ повітря до лампи (накрити брезентом), потім дати охолонути й випустити повітря.

5.2. При роботі на заточувальному верстаті уникати биття заточувального круга, наявності сколів, тріщин каменю - терміново виключити верстат, зняти й замінити заточувальної круг.

5.3. При роботі з електроінструментом, у випадку, якщо відсутнє заземлення, пошкоджена ізоляція, іскріння, перегрів, - негайно відключити інструмент від мережі.

5.4. При попаданні етильованого бензину на руки чи шкіру тіла обмити ці місця гасом, а потім теплою водою з милом.

5.5. Пролитий етильований бензин негайно витерти, а потім це місце знешкодити розчином хлорного вапна.

4.Список використаної літератури

1. Книга «Будова й експлуатація автомобілів»

2. Книга «Технічне обслуговування і ремонт автомобілів»

3.інтернет «http://berdrem.com/publ/instrukcija_z_okhoroni_praci_dlja_avtosljusarja/1-1-0-25»
      

5. Додатки


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48236. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ (ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ) 802.03 KB
  Розглядаються теоретичні основи економічного аналізу, зокрема його значення та роль у системі управління підприємством, предмет та види економічного аналізу, його метод, методика факторного аналізу, характеристика способів детермінованого факторного аналізу, використання економіко-математичних методів в економічному аналізі, методика виявлення і розрахунку резервів, організація та інформаційне забезпечення аналітичних досліджень. Після кожної теми наведені контрольні питання для перевірки засвоєння матеріалу.
48237. ДВИГАТЕЛИ ВНУТРЕННЕГО СГОРАНИЯ 5.35 MB
  Остов двигателя Уравновешивание одноцилиндрового двигателя. Уравновешивание четырехцилиндрового однорядного двигателя Уравновешивание двухцилиндрового Vобразного двигателя.
48238. УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ 282.5 KB
  Стилі і норми української літературної мови в професійному спілкуванні Мовне законодавство в Україні Природа і функції мови. Місце української мови серед мов світу. Правовий статус української мови.
48239. УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ 888.5 KB
  Усне ділове спілкування. Етика ділового спілкування її предмет та завдання. Структура ділового спілкування. Мовленнєвий етикет Правила усного спілкування фахівця зустрічі переговори телефонне спілкування.
48240. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 430.5 KB
  Програма з курсу Історія України Укл. ВСТУПНЕ СЛОВО Пропоновані матеріали підготовлено з урахуванням проекту навчальної програми з курсу Історія України для вищих навчальних закладів освіти і передбачають розв’язання таких завдань: а використання останніх досягнень світової і вітчизняної історичної науки в процесі викладання історії України; б постійне підвищення і вдосконалення наукового і виховного рівня викладання; в забезпечення реалізації в ході навчання принципів історизму та об’єктивності в оцінці конкретних подій і явищ; г...
48241. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА 102.5 KB
  Ульяновський Українська наукова і культурницька еміграція у ЧехоСловаччині між двома світовими війнами Українська культура: розвиток ідеї та історія книги Автори Української культури: Дмитро Антонович Василь Біднов Дмитро Дорошенко Олександр Лотоцький Симон Наріжний Степан Сірополко Володимир Січинський Дмитро Чижевський Андрій Яковлів Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича Упор. Ця книжка унікальна спроба цілісного дослідження феномена української культури з найдавніших до...
48242. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ 1.33 MB
  Франка нова генерацiя прагнула цiлком модерним європейським способом зобразити своєрiднiсть життя українського народу. Психологiзм змалювання внутрiшнього життя особистостi як важливого моменту образу свiту. Поставши на грунтi класичного реалiзму але не сприйнявши лiнiйно мiметичного принципу зображення життя у формах життя неореалiсти визначали свiй концептуальний принцип мiж документальною достовiрнiстю фiлософськоаналiтичним заглибленням у дiйснiсть та лiричною стихiєю; подеколи промовиста деталь реалiстичного письма сюжет....
48243. УКРАЇНСЬКА МОВА 1.04 MB
  Поняття літературної мови. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі. Функції мови. Культура мови.
48244. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів 345.5 KB
  СТАТУТ об’єднання співвласників багатоквартирного будинку КРИСТАЛ м. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Кристал надалі – Об’єднання створюється на підставі Закону України Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 р. як організаційноправова форма об’єднання власників житлових і нежитлових приміщень для сумісного управління єдиним комплексом нерухомого майна й забезпечення...