85482

Ю.Збанацький «Гвардії Савочка»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчити учнів виразно читати та розуміти текст, навчати добору робочого матеріалу до роботи над текстом, розвивати читацькі інтереси учнів, навички стислого переказу, увагу, мовлення. Збагатити знання учнів про мужність народу в роки Великої Вітчизняної війни, участь у ній дітей, виховувати глибоку вдячність...

Украинкский

2015-03-25

1.7 MB

1 чел.

                                   Урок читання в 4 класі

Тема. Ю.Збанацький « Гвардії Савочка»

Мета. Вчити учнів виразно читати та розуміти текст, навчати добору робочого матеріалу до роботи над текстом, розвивати читацькі інтереси учнів, навички стислого переказу, увагу, мовлення. Збагатити знання учнів про мужність народу в роки Великої Вітчизняної війни, участь у ній дітей, виховувати глибоку вдячність захисникам Вітчизни.

Обладнання. Фотографії учасників війни, комп’ютерна презентація « Забути це неможливо…»

                                                  Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

1. Привітання

2. Психологічний тренінг

- Давайте налаштуємось на позитивну роботу. Відкрийте долоні, заплющить очі і промовляйте за мною:

- Я особистість творча!

- Я впевнений у своїх силах!

- У мене хороший настрій!

- Я буду активно працювати на уроці!

- Всім присутнім я бажаю людяності!

ІІ. Контроль за засвоєнням вивченого

  1.  Розчитування за таблицями
  2.  Перевірка домашнього завдання
  •  Що було задано додому?

( Робота в парах. Оповідання Г. Тютюнника « Ласочка». Один учень читає уривок, а другий добирає запитання до цього уривка)

  •  Знайдіть пораду дядька Андрія. Як ви розумієте його слова?
  •  Чого нас навчає це оповідання?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

  •  Про що ви любите читати книги?(Кадр 1)
  •  Чи читаєте книги про Велику Вітчизняну війну?
  •  Чи знаєте, що це була за війна?
  •  Коли вона почалася?
  •  Кому присвятили цей пам'ятник? ( Розповіді дітей) (Кадр 2)

Україна втратила кожного 6 жителя. За Батьківщину в боях вмирали однаково-і дорослі, і діти.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

Поряд з дорослими боролися і діти. ( Кадр3-5)У пам’яті фронтовиків збереглися теплі спогади про вихованців полків, маленьких солдатів. До теми війни не міг не звернутися відомий український письменник Юрій Збанацький.(Кадр 6)

  1.  Довідкове бюро ( учні розповідають про письменника)

      Юрій Оліферович Збанацький народився на Чернігівщині (1914 -1994). Батько – учасник першої світової війни був поранений, довго хворів і рано помер.  Хлопчик закінчив початкову школу у рідному селі. Ріс допитливим хлопчиком, дуже хотів вчитися, багато знати. До школи ходив 13 км.

    Писати вірші і оповідання почав ще навчаючись у школі. У 18 років почав педагогічну діяльність. У роки війни організував партизанський загін. Виданий зрадником, потрапляє до рук фашистів. 9 місяців зазнавав тортур, знущань, голод. В осінню ніч 1942 року Збанацькому вдалося втекти.

     Тоді німці схопили його матір, але ні тортури, ні катування не змусило жінку видати сина. Вона була страчена.

       Горе не зломило письменника. Він пише вірші, оповідання, які читає в перерві між боями солдатам. Багато вийшло його книжок.  Помер у 1994 році.

  •  Сьогодні ми прочитаємо один із таких його творів « Гвардії Савочка»

V. Опрацювання твору

1. Словникова робота ( Кадр 7))

- Гвардійський полк- добірний військовий полк.

- Радянський Союз – країна, яка об’єднувала 15 республік.

2. Читання тексту вчителем

3. Тести на усвідомлення прочитаного

1. Це було тоді

А) коли фашистів гнали із рідної землі

Б) коли стояли морози

2.Полк вступив

А) в українське село

Б)місто київ

3. Хлопчик ховався від німців

А) в окопчику

Б) за деревом

4. Хлопчика звали Савочка

Б) Іванко

5. Хлопчику пошили

А) чобітки, шинельку

Б) сорочку

6. Хлопчик любив

А) жарти

Б) пісні

4. Читання мовчки.

5. Аналіз тексту.

VІ. Закріплення вивченого

  1.  Розповідь учнів про своїх дідусів ( про тих, хто воював). Діти розказують, показують фотографії, зачитують спогади)
  2.  Визначення головної думки оповідання.

VІІ. Підсумок.

  •  Скажіть, чому ми через роки повинні пам’ятати про тих, хто відвоював мир на нашій землі?
  •  Щоб зберегти мир, треба пам’ятати про війну, про людей, які воювали, вшановувати пам'ять загиблих. Без миру немає дитинства, немає майбутнього.
  •  Ми памятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте! (Кадр 8)

VІІІ. Домашнє завдання

Виразно читати та переказувати оповідання Ю.Збанацького « Гвардії Савочка»

Скласти план до твору.

    

 

Комп’ютерна презентація "Забути це неможливо" 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82263. Язык социально-гуманитарных наук. Языковая картина мира и «языковые игры» 34.44 KB
  проблемы природы языка принципов и законов его функционирования начинают изучаться лингвистами логиками психологами и философами. Таким образом для языкознания важными вопросами становятся вопросы семантики а также проблемы взаимосвязи языка и мышления языка и предметного мира. Так швейцарский лингвист Фердинанд де Соссюр 1857–1913 указывает на то что предметом изучения лингвистики становится имманентная реальность языка. Также проблемы языка в первую очередь выдвигаются в логике.
82264. Интерпритация как придание смысла, значения высказываниям, текстам, явлениям, событиям 40.1 KB
  Это внешняя сторона интерпретации. Выделяя к качестве предмета изучения исторического познания текст мы не должны сводить процедуру интерпретации к набору грамматических языковых игр Л. Объективный план интерпретации как операции мышления представлен с одной стороны предметом исследования а с другой операциональным или формально логическим каркасом своего рода алгоритмом системой стандартных шагов правит принципов и приемов субъекта познания в ходе познавательной деятельности. Общепризнанным каноном процесса интерпретации в...
82265. Вера и знание, достоверность и сомнение. Диалектика веры и сомнения в процессе познания 32.72 KB
  В социальногуманитарных науках знание всегда сочетается с верой и сомнением так как вера ориентирована на преувеличение роли абсолютного момента в знании а сомнение – роли относительного – в нем. Вера присутствует в социальногуманитарных науках прежде всего в силу незавершенности познания социальных явлений как допущение возможности соответствия социальной реальности и его отражения в знании. Она также может присутствовать в социальногуманитарных науках: как вера ученогогуманитария в Бога ученый привносит в науку свою веру как его...
82266. Конструктивная роль веры как условия «бытия среди людей» (Л.Витгенштейн) Вера и верования 31.72 KB
  Витгенштейн Вера и верования. Вера возникает как необходимое следствие бытия среди людей утверждает Витгенштейн имеет социальнокоммуникативную природу. Вера – субъективная уверенность. Вера и знание имеют различные основания противоположно направленные.
82267. Вера и понимание в контексте коммуникаций. Вера и истина. Типы обоснования веры и знания. Соотношение веры и истины 36.66 KB
  Типы обоснования веры и знания. Одной из основных предпосылок философскометодологического анализа социальногуманитарного знания является рассмотрение научного познания в контексте культуры его связь с историческими особенностями и ценностными установками общества. Тема веры достоверности сомнения оказывается одной из фундаментальных в самых разных областях и на разных этапах научного познания. Соотношение различных духовноценностных установок веры и научного знания поразному влияло на развитие науки.
82268. Натуралистическая исследовательская программа 38.77 KB
  Сегодня вопрос об исследовательской программе или близком к ней понятии парадигмы в социальных науках сталкивается с двумя трудностями: 1 избрания масштаба исследования; 2 многообразия исследовательских программ господствующего сегодня в социальногуманитарных науках. Какие исследовательские программы парадигмы можно выделять 1 Классическая философия были ориентирована на природу и изучающие ее науки на следующую отсюда натуралистическую парадигму. Последователи натуралистической исследовательской программы полагают: либо предмет наук...
82269. Антинатуралистическая исследовательская программа и ее общенаучное значение 36.58 KB
  Природа остается в качестве предпосылки деятельности человека но культур центризмом не схватывается оставляя место натурализму Другой причиной жизненности натуралистической исследовательской программы является вызванное объективными социальными изменениями крушение классических рационалистических установок. Она по существу указала на границы натуралистической программы. Натуралистическая и антинатуралистическая программы направлены на изучение одного и того же объекта но в соответствии со своей методологией исследовательской программой...
82270. Применение натуралистической и антинатуралистической исследовательских программ ва социально –гуманитарных науках 33.52 KB
  В них присутствуют: натуралистическая парадигма общества основные варианты: механицизм физикализм биологизм географический детерминизм демографический детерминизм – общество понимается как жестко-детерминированная система обусловленная влиянием определенных природных факторов климата полезных ископаемых территории и т. оно рассматривается с редукционистских позиций; антинатуралистическая парадигма общества основные варианты: социологизм экономизм психологизм антипсихологизм – общество понимается как...
82271. Проблема разделения социальных и гуманитарных наук пол предмету, по методу, по предмету и методу одновременно, по исследовательским программам 34.01 KB
  В настоящее время считается что естественные науки и социально-гуманитарные науки имеют как общие так и различные характеристики. Естественные и социально-гуманитарные науки обладают всеми признаками науки как особого феномена познание нового наличие эмпирического и теоретического уровней оформленность в понятиях и т. Вместе с тем социально-гуманитарные науки отличаются от естественно-математических и технических наук по следующим основаниям: по объекту исследования – естественные науки изучают природную реальность т. то что существует...