85542

Життя і творчість М. Рильського М. Рильський. Не кидайсь хлібом

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Продовжити знайомити дітей із творчістю українського письменника М. Виховувати почуття поваги до праці хлібороба бережне ставлення до хліба. Давайте розшифруємо що ж хотіли хлопчаки нам сказати НЕ кидайсь хлібом IV Повідомлення теми та мети уроку Цими словами розпочинається ще один вірш...

Украинкский

2015-03-27

69.5 KB

1 чел.

Відкритий урок читання з елементами драматизації

4 клас

Тема:  Життя і творчість М. Рильського

           М. Рильський. Не кидайсь хлібом  

Мета: Продовжити знайомити дітей із творчістю українського письменника   

           М.Рильського. Вдосконалювати навички виразного читання. Навчати   сприймати почуття, передані у віршах письменником. Привернути увагу дітей до багатства художніх засобів.

        Розвивати  зв’язне мовлення, память, образну увагу, акторські здібності.

Виховувати почуття поваги до праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.

Обладнання: портрет М. Рильського, предметні малюнки, індивідуальні папки,

                       костюми, виставка книг.

Тип уроку: комбінований

Клас: 4

                                                   Хід уроку

І. Організаційний момент

Девіз уроку:

«Пам’ятайте,милі діти,

Хлоп’ята й дівчата!

Щоб успіхи чудові мати

Треба гарно всім читати.»

Мовна розминка

1.Вправи на дихання

  •  а,о,у- вдихаємо
  •  е,и,і – видихаємо
  •  а,о,у,е,и,і – на одному диханні

2.Робота над складовою таблицею №3

3. Робота над чистомовкою

На – на – на – рідна сторона

Ай,- ай, ай – наш Прилуцький край

Жу – жу – жу – землю я свою люблю

Кожен урок, діти, повинен принести для вас користь. Яким вийде наш  сьогоднішній урок ми поговоримо пізніше. Але.щоб він вдався, давайте:

  •  дружно працювати;
  •  повторимо вивчене на попередньому уроці;
  •  учитимемось правильно, виразно читати;
  •  визначимо головну думку твору;
  •  збагатимо мовлення новими словами;
  •  говоритимемо зрозуміло, звязно, виразно.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Фронтальна бесіда ( метод «мікрофон»)

Перевірять домашнє завдання група «журналістів»

  •  З біографією якого письменника ми познайомились на попередньому уроці?
  •  Коли народився М.Рильський?
  •  Де пройшло дитинство поета?( с. Романівна на Київщині)

Що ви можете сказати про батька письменника? (був відомим етнографом) 

(  Батько Максима Рильського – Тадей Розеславович, був відомим етнографом. Він вивчав життя і побут селян, місцеві звичаї. Після закінчення університету назавжди оселився в селі Романівна, пов’язавши своє життя з простим людом. Та й дружину собі вибрав з місцевих селян. Мати поета, Меланія Федорівна, була простою, щирою і привітною людиною.

      У сімї зростали три сини – Іван, Богдан і Максим. Максимові імя вибрав батько зі своїми друзями, Миколою Лисенком і професором історії Володимиром Антоновичем. І назвали хлопця Максимом на честь улюбленого народного героя – Максима Залізняка.

  •      Селяни дуже любили батька Максима Рильського. Максим після смерті батька збудував собі невеликий будинок, а решту батькових будівель віддав селянам. У селі Романівна він

заснував школу для сільських дітей і сам був викладачем в цій школі майже 20 років. Для дорослих запровадив вечірнє навчання

      Максим товаришував з усіма  сільськими дітьми, але найбільше з Яськом Ольшевським. Вони разом проводили час. Максим усім цікавився та найбільше любив читати. Він всі книги перечитав з батькової бібліотеки.

        Вірші любив записувати у загальний зошит. Максиму Рильському  добре працювалось в товаристві замріяних дерев. Тому останні роки Він прожив на околиці Києва біля Голосіївського лісу.)

  •  Хто був його хрещеним батьком? ( композитор Микола Лисенко)
  •  Твори яких письменників полюбив ще з дитинства? (Т. Шевченка,  О. Пушкіна, Міцкевича)
  •  Про що писав письменник у своїх творах? ( про природу, любов до рідного краю, про свою Батьківщину)
  •  В якому вірші він згадує про своє дитинство?

( Яскраві спогади дитинства лягли в основу вірша. Максим товаришував з усіма хлопцями села Романівна, але більше всього з Яською Ольшевським)

  •  В які ігри гралися діти?(подорожували морем, океаном, пустелею, степами, були на водоспаді Ніагара, полювали на бізонів, пеліканів)
  •  Що вони робили вчора?
  •  Куди збиралися поїхати завтра?

IIІ Мотивація навчальної діяльності (Робота в групах)

А ви любите гратися? Хлопці були великими фантазерами. Вони придумали ще одну гру. У вигляді цифр зашифрували для вас повідомлення. Давайте розшифруємо що ж хотіли  хлопчаки нам сказати?

НЕ кидайсь хлібом!

IV Повідомлення теми та мети уроку

Цими словами розпочинається ще один вірш М Рильського Не кидайсь хлібом»

Сьогодні  ми навчимося його виразно читати. А ще давайте зясуємо, чому ж говорять, що хліб святий?

V Робота над темою уроку

1. Читання вірша вчителем

  •  Прослухайте уважно вірш, подумайте до кого звернені слова вірша?

        ( до дітей)

  •  Хто звертається? (дідусь, мама)
  •  Чи бачили ви, щоб діти грались хлібом?

2.Мовчазне читання

3. Читання учнями вголос.

4. Словникова робота (робота в парах) 

В суворості                                      усміхаючись

Малечі                                              працювати важко, томитись

До немовляти                                   хороша праця, яка приносить задоволення

Стримуючи сміх                              до дитини, яке лежить в колисці

Красен труд                                      малим дітям

Рясен піт                                           в суворій, але лагідній розмові

єднайте парами)

3.Читання ланцюжком

Давайте прослідкуємо, як же хліб приходить до нашого столу?

Подивіться  на маленьку зернинку. Це початок хліба. Придивіться до неї. Вона нагадує дитину в сповиточку. Немовлятко – це іскринка життя у згорточку. Так і зернинка починає спочатку колос, а потім безмежний лан.

Ось  - озима пшениця,

Ось – пшениця яриця,

Далі жито, зерном налито,

Поруч просо, хоче в покоси,

Он – ячмінь – колосій.

Там -  овес – рясновій.(розповідь демонструється слайдами)

4. Інсценізація вірша «Божий дар»

                  Божий дар

Я знайшов у полі зернятко маленьке,

Вирішив принести додому, до неньки.

Розкажи, матусю, звідки воно взялось?

І чому самотнє на землі зосталось?

          Це зернятко, сину, - життя для людини,

         Без нього не можна прожити і днини.

          Це – дар божий, кажуть старі мудрі

          Бо зернятко  -  хліб є, без нього нікуди!

          Зерно виростає, і везуть до млину,

           Щоб з борошна потім випекти хлібину.

          

Хліб -  святий, бо праця, важка і стосила,

          Піт й сльоза людини його окропила.

          І тому назавжди пам’ятай, дитино,

          Хто зернятко губить, той ні на хвилину

          Спокою і щастя вік не буде мати,

           Бо дар божий, сину, не можна кидати. ( Іванко Тхорик, м. Буськ)

Не можна в полі залишати жодного колосочка. Якщо на кожному квадратному метрі скошеного лану зібрати по колоску, врожай зернових збільшиться на

1,5 млн. тонн. З  цього борошна можна випекти стільки хліба, що його вистачило б на рік для харчування більш як 18 млн. чоловік.

    Якщо кожен із вас лише один раз викине скибочку хліба вагою в 10г, втрати його тільки в нашій країні, становитимуть 67тонн.

    З одного зернятка можна одержати близько 20 млг борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно 10 тис. зернят. 

 Фізкультхвилинка

А ми зерно сіяли, сіяли

У земельку чорную, свіжую.

І зявились першії листочки,

Із них повні, гарні колосочки.

До сонечка повернулися

І сонечку усміхнулися.

Вітер колоски хитає,

До зерняток промовляє:

Ви і повні, і хороші

Буде урожай в нас гожий!

5.Прислів’я, приказки, повіря про хліб

Пригадайте, як люди кажуть про хліб?

Хліб – усьому голова.

Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі.

Паляниця – хлібові сестриця.

Земля – матінка, а хліб – батечко.

Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.

Хліб випікали, переважно в суботу. І дивились – якщо хліб гарно вдається, то буде удача цілий тиждень, а глевкий – на сльози, підгорілий, чекай новин.

Хліб пекли для кожного окремо. Одну чи кілька – на позику, бо позичати чиюсь іменовану не можна – відведеш щастя від хати. З хати ніякий гість без хліба не йшов: скибочку відкраювали на дорогу « на померлі душі». По тому який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сімї. А долю народженої дитини по хрестинному калачу. Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишитому рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста  сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі.

Якщо першою хлібиною поділитися з іншими людьми, то злиднів до нового врожаю не буде.

    Випікання хліба було цілим  ритуалом. Давайте завітаємо до господи та й подивимось, як же все це відбувалось.

    Випікання хліба було священним дійством. Діти допомагали матері всадити хліб у піч, потім виходили з хати, щоб не злякати, доки він буде рости.

Господиня Звівсь хлібець на ніжки, та мерщій із діжки

                  Печу, печу хлібчик дітям на обидчик..

Коли діти чули запах спеченого хліба, то стукали в двері.

Діти  Дозвольте мамо до хати увійти,  хліб з печі вийняти допомогти.

Господиня Заходьте, діти, будемо хліб виймати, на рушник його викладати.

(мати дає дитині хлібину, дитина кладе на рушник. Мати прикриває хліб рушником)

Господиня Нехай хліб відпочине та господаря діждеться.

Заходить батько, миє руки, сідає за стіл.

Батько Що то на столі лежить, ще й квітами вкрите?

Господиня То, батьку, хліб спочиває, господаря з поля чекає.

Батько Тоді треба його дітям дати!

Господиня Господаря просимо!

Батько Мати у хаті – господар при хаті.

           Без матері хата – сирота,

           А без батька – вдова.

           То ж тобі, мамо, хліб брати,

           Дітям слово казати.

( мати перекидає рушник з хліба через ліве плече, бере хліб, у праву руку ніж, відрізає скибку і говорить.

Мати Оце тобі, донечко наша рідна. Гарною зростаєш, батькам допомагаєш. Хай не обходить тебе щастя й доля. Щоб тебе люди шанували!

- А це тобі, Іванку. Рано синок встає, всьому лад дає. Рости здоровим та дужим.

 Пахне хліб,

Як пахне хліб!

Любов’ю трударів і радістю земною.

І сонце, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб…

Духмяно пахне хліб…

П. Воронько

- Але не завжди хліб був такий смачний і такий буденний.

І саме зараз настав час торкнутися однієї із сторінок історії нашого народу – голоду в Україні у 1932 – 1933 р.р.

Йшов 1932 рік стиглим колосом наливалися поля. Та раптом в Україні зник хліб, люди залишилися без зернини.

Пекельні цифри та слова

І серце б’ють неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік 33-й… Голод…Голод…Голодд…В руках,що виростили хліб не залишилось і зернини.

  •  Від голоду пухли старі і малі, смерть чекала на шляхах, на полі, в хаті. Але це був не голод, а штучно підготовлений голодомор. Смерть косила людей, аж до літа 1933 року.
  •  Страшний час. Замучені голодом люди мерли. Їх не було кому ховати. Їх просто вивозили за місто чи село, складали в ями і закопували. Їм не ставили поминальних свічок і хрестів, їх не проводжали рідні. Про це свідчать спогади очевидців зібраних у цих книгах.

(Виставка книг)

Звіт групи пошуковців.

Наші юні пошуковці отримали творче завдання, розпитати рідних та близьких, чи торкнувся їх, той страшний час, час – 1933 року…

(Слово надається групі «Пошуковців»)

  •  Розпитавши своїх родичів та близьких, перегорнувши  книгу скорботи України, ми дізналися, що в Прилуцькому районі найбільше людей які постраждали від голодомору були жителі села Сергіївни, там померло близько 1000 людей. У селах Боршна та Велика Дівиця загинуло близько 600 чоловік. В селі Голубінка та Колісники близько 70 людей. А в  селі Подище більше 200 чоловік.
  •  Ми ще зовсім малі, і багато чого ще не знаємо з страшної історії наших предків. І саме тому обіцяємо
  •  Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Скільки  довелося нашому народу пережити в роки Великої Вітчизняної війни. Не тільки від куль, а й від голоду помирали люди. Ви мабуть чули про блокаду Ленінграду. Сьогодні це місто Санкт-Петербург. Блокадний пайок важив трохи більше 100 грамів, а самого хліба в ньому було 10 частина. Він був із домішками трав, картопляних лушпайок, але все ж хліб і хліб для живих. Ми не повинні забувати тяжких сторінок історії нашого народу і на сьогоднішньому уроці хай горять свічки, як  в храмі. І нехай же сьогодні наш клас стане храмом пам’яті. І вклонімося праху загиблих, і вклонімося тим, хто береже про них пам'ять і тим хто створив книгу скорботи.

 

VI. Підсумок уроку

Ось і підійшов до кінця наш урок.

  •  З яким твором ми сьогодні познайомились на уроці?
  •  Чи зрозуміли ви, чому ж люди вважають хліб «святим»?

(Хліб святий – бо хліб це життя. )

- Якими ще слова можна назвати хліб? (Хліб-батечко, хліб-всьому голова, хліб-родить мови)

- В яких рядках вірша автор розкриває головну думку твору?

Хто бажає оцінити урок?

Урок був вдалим чи даремним?

Що вдалось найкраще?

Що, на вашу думку, не вдалось?

Якими словами можна охарактеризувати урок? Підберіть тільки дієслова.

( пробіг, навчив, доповнив, запам’ятав, підсумував)

Охарактеризуйте прикметниками.

(повчальний, цікавий, незвичайний, неповторний)

На уроці найбільшим відкриттям було….

Мені цікаво було дізнатися про…

Після уроку я обов’язково ознайомлюсь із…

 

VII Домашнє завдання

1 група – навчитися  виразно читати вірш М. Рильського «Не кидайсь хлібом»

2 група – вивчити вірш  напамять. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33902. Относительные величины, используемые в статистической практике 23.61 KB
  Относительная величина структуры ОВС характеризует структуру совокупности определяет долю удельный вес части в общем объеме совокупности. ОВС рассчитывают как отношение объема части совокупности к абсолютной величине всей совокупности определяя тем самым удельный вес части в общем объеме совокупности : Относительная величина координации ОВК отношение одной части совокупности к другой ее части; показываетсколько единиц части стоящих в числителе формулы приходится на единицу другой части находящейся в знаменателе....
33903. Общее представление о статистических таблицах 12.38 KB
  По внешнему виду статистическая таблица представляет собой ряд пересекающихся горизонтальных и вертикальных линий образующих по горизонтали строки а по вертикали графы столбцы колонки которые в совокупности составляют как бы скелет таблицы. В образовавшиеся внутри таблицы клетки записывается информация. Составленную таблицу принято называть макетом таблицы. Подлежащее таблицы показывает о каком явлении идет речь в таблице и представляет собой группы и подгруппы которые характеризуются рядом показателей.
33904. Виды статистических таблиц. (Статистические таблицы. Виды таблиц. Подлежащее и сказуемое в таблицах) 11.49 KB
  Статистические таблицы. Основными элементами статистической таблицы являются подлежащее и сказуемое таблицы. Подлежащее таблицы это объект статистического изучения то есть отдельные единицы совокупности их группы или вся совокупность в целом. Сказуемое таблицы это статистические показатели характеризующие изучаемый объект.
33905. Основные правила построения статистических таблиц 11.5 KB
  Таблицы состоят из элементов: 1Нумерационный заголовок 2Тематические заголовки 3Заголовки и подзаголовки граф. Основными элементами статистической таблицы являются подлежащее и сказуемое таблицы. Подлежащее таблицы это объект статистического изучения то есть отдельные единицы совокупности их группы или вся совокупность в целом. Сказуемое таблицы это статистические показатели характеризующие изучаемый объект.
33906. Виды статистических графиков 11.89 KB
  Линейные диаграммы строятся в системе координат по оси х откладываются отрезки соответствующие датам или периодам времени а по оси Y откладываются уровни ряда динамики или темпы их изменения. Линейные диаграммы применяются для характеристики оценки выполнения плана. Столбиковые диаграммы имеют одинаковое основание по оси х а высота их равна числовым значениям уровней признаков. Столбиковые диаграммы используются для сравнения по тер.
33907. Сущность средней величины и условия ее применения 11.19 KB
  Статистической совокупности. Средняя величина только тогда будет отражать типичный уровень признака когда она рассчитана по качественно-однородной совокупности.
33908. Средняя арифметическая и ее свойства 15.55 KB
  Средняя арифметическая и ее свойства. В статистической практике из всех видов средних чаще всего используется средняя арифметическая. Средняя арифметическая обладает некоторыми свойствами которые определяют ее широкое применение в экономических расчетах и в практике статистического исследования. Средняя арифметическая постоянной величины равна этой постоянной.
33909. Средняя хронологическая 12.86 KB
  Средняя величина- обобщающая характеристика варьирующего признака ед.статистической совокупности. Сущность средней заключается в том, что в ней взаимопогашаются отклонения значений признака отдельных ед.совокупности, обусловленных действиями случайных факторов, и учитываются изменения, возможные действия основных факторов.
33910. Средняя гармоническая 13.87 KB
  Средняя гармоническая. гармонической взвешенной имеет вид: Средняя гармоническая простая имеет вид :.