85544

Як по-різному звучать мелодії природи... С. Жупанин «Мелодії природи». О. Олесь «В небі жайворонки в’ються»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вправи для підвищення швидкості читання і розвитку мовлення Творче завдання Розвиток зв’язного мовлення. Співи яких птахів ви чуєте Який настрій викликає у вас щебетання пташок 2 Самостійне читання учнями тексту на с. Читання слів знизу вгору. Читання слів у парі римовані слова.

Украинкский

2015-03-27

81.5 KB

0 чел.

ЧИТАННЯ

4 клас

Яременко Ніна Василівна, учитель початкових класів,                             Кибинської  ЗОШ І-ІІІ ступенів Миргородського району Полтавської області.

АНОТАЦІЯ  :  Розробка  уроку на заявлену тему, мета  якого вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори, зв’язно висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати чутливість до сприймання краси навколишнього світу,  любов до природи.

Тема. Як по-різному звучать мелодії природи...С. Жупанин «Мелодії природи». О. Олесь «В небі жайворонки в’ються».

Мета: вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори, зв’язно висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати чутливість до сприймання краси навколишнього світу,  любов до природи.

Обладнання : дидактичний матеріал, ілюстративний матеріал, ТЗН.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. (музичний  фон)

...Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є — дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Читацька розминка.  Вправи для підвищення швидкості читання і

розвитку мовлення

  1.   Творче завдання   «Розвиток зв’язного мовлення».
  •  Складіть зв’язний текст із деформованих речень.

     до, пішли, лісу, ми, Навесні;

в, заспівали, Всі, лісі, дерева;

співала, ніжну, Береза, пісню;

її, Слухаючи, хотілося...;

співав, пісню, мужню, Дуб;

ми, слухали, Коли, її, нам, хотілося...;

задумливу, Верба, пісню, співала;

до, Прислухаючись, неї, ми, подумали...;

пісню, тривожну, Горобина, співала;

2. Гра «Утворіть пару».

  •  Прочитайте перший стовпчик слів на одному диханні. Що об’єднує ці слова? (Це дієслова, що означають дію, яку можна почути.)
  •  Відшукай другий стовпчик слів на «маячках». Утворіть пари зі слів першого та другого стовпчиків, встановлюючи логічні зв’язки.

Шурхотить                           вітер

шумить                                 трава

свистить                            листя

гуркотить                          сніг

рипить                               птах

тріщить                             дощ

співає                                 мороз

шелестить                              грім

IV. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні  тему нашого уроку ви визначите самі, якщо уважно послухаєте вірш О. Олеся «Весна»

Уже сонечко пригріє,

Потечуть струмки,

Темний гай зазеленіє,

Зацвітуть квітки.

Підем ми тоді з тобою

В ліс на цілий день.

І потішимось весною,

І наслухаємось пісень.

  •  Хто здогадався, про що йтиме мова на уроці?
  •  Які асоціації викликає у вас слово весна? Створення асоціативного куща.
  •   Природа, яка нас оточує, може звучати безліччю голосів. Звуки природи спостережливій людині можуть розказати багато цікавого і незвичайного, викликати в душі найнесподіваніші почуття. Сьогодні на уроці ми прислухаємося до «Мелодії природи», яку почув і записав для нас Степан Жупанин.

V. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

      1)Бесіда.

  •  Уявіть, що ви в полі чи в лісі. Чуєте, як співають птахи? (Слухання запису щебетання птахів).
  •  Співи  яких птахів ви чуєте?
  •  Який настрій викликає у вас щебетання пташок?

   2) Самостійне читання учнями тексту на с.77 підручника.

  •  Про що дізналися з тексту?
  •  Про що будемо читати?

VI. Вивчення нового матеріалу.

  1. Опрацювання вірша С. Жупанина «Мелодії природи»

1) Аудіювання вірша . Учитель читає в уповільненому темпі, виразно.

  •  Про які мелодії природи говориться у вірші?
  •  Які почуття висловлює поет?

2. Словникова робота.

Читання слів знизу вгору. Читання слів у парі (римовані слова).

  •  Поясніть значення слова оркестр. (Група музикантів, які виконують музичні твори під керівництвом диригента.)

3. Повторне читання вірша (мовчки).

— До кого звертається автор у вірші?

4. Осмислення змісту вірша. Вибіркове читання.

  •  Як автор називає природу? Що він хотів підкреслити словом храм? До чого закликає музика природи?
  •  Який оркестр «грає» в природі? Де він звучить?
  •  Поміркуйте, чому він не змовкає ні на мить.
  •  Пофантазуйте, що звучить у мелодіях цього оркестру.
  •  До чого закликає автор читачів? Яку мелодію запрошує слухати? Чому він називає мелодію струмка дещо знайомою?
  •  А чи знайома мелодія струмка і вам?
  •  Які інші мелодії природи знайомі вам? А які ви хотіли б послухати?
  •  Продовжте думку автора: «В природі мелодії, друже, творять пташки та вітри...».
  •  Прочитайте виділене речення. Як ви його розумієте?

5. Вправа  для розвитку техніки читання.

1) Знайти і прочитати найкоротше речення, найдовше.

2) Останнє речення прочитати на одному диханні.

VII. Опрацювання вірша Олександра Олеся «В небі жайворонки в’ються»

1. Читання вірша вчителем.

— Яку пору року описав поет? Чому так вважаєте?

2. Словникова робота.

в’ються                                           впали                                             дзвонять

сміються                                         розтали                                       співають

грають                                            сказали                                         виглядають

    щебечуть                                         шепнули                                       заливаються

Читання слів «луною» (за вчителем), потім — напівголосно в парі (один одному).

  •  Що об’єднує усі слова? Чим відрізняється другий стовпчик слів від інших?
    •  Які слова серед даних — синоніми? До слів другого стовпчика доберіть антоніми.

3. Самостійне читання твору (мовчки).

— Який настрій викликав у вас вірш? Чому?

4. Відтворення змісту за запитаннями.

  •  Який настрій мали пташки?
    •  Якими словами автор передає їхній веселий спів? Назвіть їх.
    •  Які образи створюють виділені вислови?
    •  Які вирази вжиті у переносному значенні? З якою метою їх ужито?
    •  Що у вірші є вигадкою, а що — ні?
    •  Які ознаки весни згадано у вірші? Доведіть рядками тексту.

5. Різновиди читання.

1) Читання «ланцюжком».

2) Читання «буксиром» у парі з сусідом по парті.

3) Гра «Дочитайте рядок вірша».

Діти знаходять і дочитують рядок до кінця: «щоб...», «Ось вони...», «із весною...», «дзвоном...», «В небі».

4) Гра «Хто уважніший?»

— Яке дієслово, що передає настрій жайворонка (див. етап «Словникова робота»), зайве? (Виглядають) Чому? (Тому, що воно називає дію, яку виконували проліски.)

6. Виразне читання вірша.

VIII. Опрацювання оповідання Ю. Старостенка «Ходить така чутка...»

1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання.

— Слухаючи твір, поміркуйте, про що ви вже знали, а що з почутого для вас не зрозуміле. Підготуйте про це запитання.

Після читання вчитель дає відповіді на запитання дітей.

2. Словникова робота.

Читання «пірамідок» слів (для розширення площі зорового сприймання).

3. Повторне читання твору учнями (мовчки).

— Підготуйте одне одному запитання за змістом твору.

4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.

Діти ставлять одне одному запитання, дають на них повні відповіді.

  •  Прочитайте, яка чутка ходить про солов’я.
    •  Знайдіть опис солов’я. Як його слід читати?
    •  Коли згасають солов’їні пісні? Чому? Доведіть власну думку рядками твору.
    •  Чого пташенятам-солов’ятам потрібно вчитися найдовше?

5. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Знайдіть і дочитайте слово».

Чу... (тка), кра... (плинок), за... (ходиться, минають), ли... (бонь), стру... (шувати), ку... (бельці), ці... (лий).

2) Утворіть словосполучення іменника з прикметниками, використовуючи текст.

Спів (гарний), блиском (чорним), оченята (великі), мак (червоний), пісні (солов’їні), ціпкання (тоненьке).

6. Переказування твору.

IX. Домашнє завдання

Виразно читати опрацьовані твори. Вивчити напам'ять вірш Олександра Олеся «В небі жайворонки в’ються» (с.77-78)

X.  Підсумок уроку

— Про яку пташку ми сьогодні читали? Що нового ви дізналися?

— Чи погоджуєтеся ви із твердженням, що це оповідання є художньо-пізнавальним? Доведіть свою думку.

                              Плекаймо  в  серці  радість  красоти.

Навчаймось  нею  вічно  дорожити.

Її  в  душі  нелегко  проростити,

Ще  важче – думно  серцем  осягти.

Живе  в  природі  істина  проста.

Я  стверджую  усе  це  не  з  нагоди:

В  правічній  мові  матері – природи

Родилось  першим  словом  ДОБРОТА!

                                       Григорій  Коваль


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84854. Слова, які називають ознаки предметів (прикметники). Роль прикметників у мовленні 54 KB
  Мета: Познайомити учнів з лексичним значенням слів, які називають ознаки предметів, формувати вміння ставити до них запитання, добирати їх. Розвивати увагу, спостережливість, інтерес до навчання, мову учнів, виховувати старанність.