85547

Цікаве у світі тварин. О.Копиленко «Кріт-неборака»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ознайомитися з особистістю О. Копиленка; викликати інтерес до його творчості; вдосконалювати навички правильного, виразного та швидкого читання; розвивати вміння переказувати прочитане; знаходити в тексті описи й міркування, ознаки науково-популярного оповідання...

Украинкский

2015-03-27

33.5 KB

1 чел.

Урок читання

4 клас

Тема уроку. Цікаве у світі тварин.

                       О.Копиленко «Кріт-неборака».

Мета уроку. 

Ознайомитися з особистістю О. Копиленка; викликати інтерес до його  творчості; вдосконалювати навички правильного, виразного та швидкого читання; розвивати вміння переказувати прочитане; знаходити в тексті описи й міркування, ознаки науково-популярного оповідання; виховувати бажання більше дізнатися про тварин.

Обладнання. Портрет письменника, малюнок крота, таблиці.

Хід уроку

  1.   Організаційний  момент

Вчитель.

  •  Доброго  ранку,  діти !

Я  рада  бачити  ваші  усмішки.

Думаю, що  сьогоднішній  день  принесе  нам  радість,  успіх.

Яким  ви  уявляєте  сьогодні наш  урок  читання?

(  Відповіді  дітей.)

Шкільний  мелодійний  дзвінок

Покликав  усіх  на  урок.

Тож  не  будемо  гаяти  часу

І  полинемо  разом  із  вами

В  чарівну  країну  Знань.

  1.   Вправи  для  розвитку  читання.

а)  Скоромовка  для  розчитування.

Серед  ночі  два  кроти

             Налякались  темноти.

            Тож  втекли  мерщій  із  двору

у  свою  глибоку  нору.

б)  Читання  деформованого  тексту.

рітК  -  це  линекийве  зрів,ощ  виже  дпі  лемзею, витьжися    в  ‘  ямикареч,микачинли  махко.

   в)  Відгадування  загадки.

     Орач  невідомий  вселився  до  двору  -

                         З-під  низу  веде  борозенку,

                         А  землю  старанно  відводить  угору.

     Назвіть  його,  діти,  швиденько.  (  Кріт  )

  •   Що  ви  знаєте  про  кротів ?

(  Діти  повідомляють  цікаву  інформацію  про  кротів.  )

  1.  Повідомлення теми і мети уроку.

-А сьогодні на уроці ми прочитаємо оповідання О. Копиленка «Кріт-неборака», з якого дізнаємося багато нового про цих тварин.

    4.  Робота над оповіданням О. Копиленка «Кріт-неборака»

а) Робота довідкового бюро (діти розповідають про життєвий і творчий шлях О. Копиленка).

б) Читання твору вчителем. Перевірка первинного сприймання.

- Що нового ви дізналися з прочитаного?   

     в) Словникова робота. Читання слів.

Варто Проект

Моторно Інженери

Плодиться Дослідники

Чудернацьке Утрамбованої

Впресовуватиме Рентгенівським

  •  Поясніть значення слів одне одному (робота в парах)

г) Читання тексту учнями мовчки

д) Робота над змістом. Вибіркове читання.

- Кого автор побачив біля своїх ніг? Чому його здивувала поява крота?

- Прочитайте речення, у яких є опис крота.

- Де постійно живе кріт? Що він робить під землею?

- Яке питання зацікавило автора? Прочитайте.

- Чому учені й інженери зацікавилися кротом? Прочитайте опис досліду, який вони провели.

- Що виявили дослідники? Прочитайте, де кріт діває землю, яку риє.

- Які особливості має будова тіла крота, що дозволяє йому так працювати під землею?

- Чим кріт-неборака допоміг інженерам?

- Як учені шукають «підказки»  в поведінці тварин? Прочитайте.

е) Фізкультхвилинка

є) Гра «Хто швидше?».

- Знайдіть у тексті речення, в яких зустрічається слово кріт.

ж) Робота з ілюстрацією.

- Хто зображений на малюнку? Складіть розповідь за малюнком.

з) Хвилинка- цікавинка.

- У світі науки і техніки існує і розвивається наука, яка вивчає будову живих організмів для створення машин, приладів, механізмів, дані яких наближаються до характеристик цих організмів. Це – біоніка: від біо (з грецької- життя) та ніка (від електроніка)

и) Робота в зошитах. Хвилинки творчості.

- Доповнити речення

. Кріт живе…

. Ходи у землі він прориває…

. Живиться ця тварина…

5.Підсумок уроку

- Про яку тварину ми сьогодні читали?

- Хто написав оповідання «Кріт-неборака»?

- Що нового ви дізналися?

- Як ви вважаєте, чи є це оповідання науково-популярним? Чому? Доведіть.

6. Завдання додому.

1 група. С.72-74-прочитати.

2 група. Скласти розповідь за малюнком.

3 група. Підготувати опис крота.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44970. Чувствительность систем управления 514.5 KB
  В процессе эксплуатации системы эти физические параметры могут изменятся во времени. Поэтому возникает задача определения влияния изменения параметров системы на статические и динамические свойства процесса управления. Степень влияния изменения параметров системы на её статические и динамические свойства называют чувствительностью системы. Пусть сиcтема описывается уравнением в нормальной форме: Изменяющиеся со временем параметры системы обозначим через j j = 1m.
44971. Управляемость систем управления 114.5 KB
  Рассмотрим линейные системы динамика которых описывается дифуранением n – порядка. В этом случае состояние системы будет определятся n – координатами. Эти координаты состояния системы не обязательно будут совпадать с физическими величинами в т. В качестве системы можно рассмотреть либо замкнутую САУ тогда координаты U будут играть роль задающих воздействий G.
44972. Наблюдаемость систем управления 114.5 KB
  Рассмотрим линейные системы динамика которых описывается дифуранением n – порядка. В этом случае состояние системы будет определятся n – координатами. Эти координаты состояния системы не обязательно будут совпадать с физическими величинами в т. В качестве системы можно рассмотреть либо замкнутую САУ тогда координаты U будут играть роль задающих воздействий G.
44973. Дискретные системы управления. Классификация 795 KB
  Для импульсных систем в основном применяют 3 вида квантования сигнала по времени: амплитудноимпульсная модуляция амплитуда импульса  входному сигналу Широтноимпульсная модуляция широта импульса  входному сигналу Фазоимпульсная модуляция фаза импульса  входному сигналу Во всех случаях период чередования импульсов является постоянным В случае амплитудноимпульсной модуляции рис б длительность каждого импульса постоянна имеет одинаковое значение и обозначается Т 0  1. Амплитуда импульсов принимает значения x[nT]  =...
44974. Импульсные системы управления 820 KB
  Импульсные системы управления. и решетчатой функции определенную длительность Импульсные системы описываются разностными уравнениями: Δf[n] =f[n1] – f[n] – первая разность решетчатой функции. Передаточная функция разомкнутой цепи импульсной системы – это отношение выходной величины к входной при нулевых начальных условиях. X1 = sinωt X2 = sin2ωt t=nT АФЧХ разомкнутой импульсной системы определяется аналогично обыкновенной линейной системе: WS→Wjω gt=sinωt Q=ST g[n]=sinώn...
44975. Нелинейные системы управления. Второй метод Ляпунова 266.5 KB
  Нелинейные системы управления. Нелинейность обусловлена нелинейностью статической характеристики одного из элементов системы. движением Ляпунов понимал любой интересующий нас в отношении устойчивости режим работы системы. Линейная система получается в результате линеаризации НЛ системы.
44976. Автоколебания нелинейных САУ. Определение параметров автоколебаний 420 KB
  эти параметры могут быть найдены если известны условия при которых система находится на границе устойчивости. Для определения границы устойчивости можно использовать существующие критерии устойчивости для линейных САУ. Критерий Найквиста: Если разомкнутая цепь системы устойчива то для устойчивости замкнутой системы н. Необходимым условием устойчивости явл.
44977. Методы линеаризации нелинейных САУ 1.05 MB
  Методы линеаризации нелинейных САУ. НСдинамика кх описывается нелинми диф урми это сисмы имеющие нелинейную стстю харку. Нелинейность обусловлена нелинейностью статической характеристики одного из элементов системы. Методы линеаризации нелинейных САУ.
44978. Случайные процессы 269.5 KB
  В ряде систем для изучения отдельных звеньев системы применяется специальный ввод в систему случайных воздействий. Среднее значение mft и myt являются не случайными значениями и они связаны между собой через передаточную функцию системы. Ry = M[ytyt] Чтобы получить искомое выражение для искомой функции выходные величины по искомой функции входные воздействия – воспользуемся связью между входной и выходной величиной системы через её весовую функцию. Эту связь можно выразить через передаточную функцию системы.