85561

ЦІКАВА КНИГА ПРИРОДИ В.СУХОМЛИНСЬКИЙ «СЕРГІЙКОВА КВІТКА»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчити дітей бачити і розкривати красу природи. Заохочувати дітей до творчості. Розвивати мовлення, мислення дітей. Сприяти розвитку мовного апарату, пам’яті, вміння концентрувати увагу, володіти голосом. Виховувати любов і шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Украинкский

2015-03-27

46.5 KB

1 чел.

Урок читання у 3-му класі

Вчитель Старокозацького НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія  

                        Коляда Валентина Матвіївна

 ТЕМА:       ЦІКАВА   КНИГА  ПРИРОДИ

                     В.СУХОМЛИНСЬКИЙ   “ СЕРГІЙКОВА  КВІТКА “.

МЕТА:  Вчити дітей бачити і розкривати красу природи. Заохочувати дітей до творчості. Розвивати мовлення, мислення дітей. Сприяти розвитку мовного апарату,пам’яті, вміння концентрувати увагу, володіти голосом. Виховувати любов і шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: Портрет В.Сухомлинського, виставка творів, картки.

                       В класі багато квітів.

І.  Дихальна  гімнастика

    а) Понюхати квіти: довго, коротко.

    б) Освіжити квітку: довгий видих, короткий

ІІ. Читацька зарядка

1. Читання складової таблиці на одному диханні.

2. Читання  “гудіння”     

3. Тренування мовного апарату

  •  повторення вивчених скоромовок.
  •  Робота з скоромовкою   № 7

( читаємо колективно, пошепки, завчаємо )

  •  Де відбуваються події описані в скоромовці
  •  Що таке ліс?

  4. Гра “ Підкинь лист в уявний букет “.

               Ліс. Ліс шумить. Ліс шумить за селом..

               Зелений ліс шумить за селом.

ІІІ.    Мотивація

    Анаграми:

             маширока, жинажор,бакульба, лкабі

      Поки ми працюєм з реченням, вітер закружляв у танку букви в словах. Давайте  прочитаємо їх.(Ромашка, жоржина, кульбаба, білка)

             - Яке слово зайве?

ІV. Представлення теми

  •  Як назвати решту слів одним словом.? ( Квіти)

            * Вправа «Асоціації»   

- Які асоціації викликає у вас це слово?

V. Усвідомлення нового матеріалу

  1.  Надання інформації. Міні-лекція.

       Діти, квіти, як люди. Кожна квітка має свою домівку ( уявну ), свої звички, свій характер.

  На планеті існує понад 250 тисяч видів квіткових рослин. За зовнішнім виглядом всі вони дуже відрізняються одна від одної. Квіти ростуть кругом: на полях і луках, в підніжжі гір  і в розщелинах, високо на схилах, на болотах, і навіть на воді.

      І сьогодні ми познайомимось з оповіданням В.Сухомлинського                     “ Сергійкова квітка “

  •  Чи знайомі ми з цим автором?

     Так, ми багато читали творів В.Сухомлинського. Був він чудовою людиною, мудрим учителем. Він віддавав дітям красу, любов і тепло своєї  душі.

     Він писав для дітей чудові твори: коротенькі і дуже змістовні, повчальні й цікаві для кожного. Твори його виховують у дітей…. ( діти  продовжують) доброту, чуйність, любов і повагу до батьків і до Батьківщини, людяність.

      Твори В.Сухомлинського допоможуть вам зрозуміти найбільшу мудрість. «Людина приходить у цей світ, щоб творити добро».

В Сухомлинський автор понад 1500 казок – мініатюр, оповідань, легенд.

  1.  Робота з заголовком.

                      В.Сухомлинський  “ Сергійкова квітка “.

      - Про що можемо дізнатись з тексту якщо він має таку назву?

  1.  Словникова робота:          

        * “ Вправа “ Комп’ютер “ (надрукувати тільки іменники)

   мідною колодочкою

   вирізьблено                            

   гущавину

   чагарник

   тремтіти

                 ( читання слів колективно 2 рази )

  1.  Робота над змістом оповідання

 а) Первинне читання підготовленими учнями

          Проблемне питання:

  •  Який подарунок зробив Сергійко своїм товаришам.
  •  Чому автор назвав оповідання “ Сергійкова квітка “, а не “ Ножик Петра “, чи   “ Максимів ліхтарик “.

      б) Перевірка розуміння прочитаного.

            *Вправа “ Тести “.

  1.  Був перший день навчання в школі?      ( ні)
  2.  Петро показав хлопцям ножика?            (так)
  3.  Максим показав хлопцям дерев’яну пташку. (ні)
  4.  Гриць показав металевого соловейка. (так)
  5.  А Сергійко для хлопців підготував букет квітів? (ні)

     в ) Самозамір техніки читання.

        Читаємо по 0,5 хв. – 2 рази де зупинились позначаємо олівцем.

         Робимо висновок.

    г) Читання скоромовкою.

Другий абзац читаємо мовчки, збільшуючи темп до скоромовки.

      

    д) Читання ланцюжком, знаходимо власні іменники.

          - А як це можна сказати по іншому?

    е) Вибіркове читання.

          * Знайдіть і прочитайте.

  •  Скільки питальних речень?
  •  Куди повів друзів Сергійко і що показав?

           * Робота з малюнком.

  •  Чи схожа квітка на малюнку з її описом у тексті? Доведіть.

    є) Зорова гімнастика

  1.  Гойдалка.
  2.  Ланцюжок.
  3.  Рух по колу.

     ж) Фантазування.

           Квіти – це краса. А уявіть що всі люди планети зірвали б хоча б по квітці, якою б стала наша Земля.  З чим могли б ви порівняти такий вчинок людства.

   з)Усний зоровий диктант.

        *Вправа “ Блискавка

   А  зараз ми нагадаємо друзів зла:    забіяки, задаваки, злючки, брехунці            ( діти читають слова на картах очима ).

Діти, твори В.Сухомлинського саме і направлені на те, щоб викорінити з ваших сердечок цих “ друзів “.

    и)  Робота в парах.

           *Вправа “ Скринька запитань

        Діти готують запитання за прочитаним.

    Перший ряд читаємо  текст на ст.62, а другий – ст.63.готуємо запитання

 

VІ. Цінування уроку.

  1.  Робота у зошиті з друкованою основою.
  2.  Вправи для розвитку критичного мислення.

         Уявіть себе лісовими чарівниками. Ви можете чути мову квітки і читати її думки.

  •  Про що роздумувала квітка, чуючи розмову цих хлопців?
  •  Який би комплімент ви б їй зробили?
  •  Які почуття викликають у вас розмова хлопців?

 ( слова- підказки на картах: співчуття, жалість, радість, сум, розчарування, гордість ).

Запитання: Природа моя чи наша?

 3. Вправа “ Встанови кордон “  

        - На що хотів звернути нашу увагу В.Сухомлинський в цьому тексті?

Діти, завдати болю природі - то не хитра справа.

З додатку “ Мовні перлинки “ діти встановлюють “ кордони “ між словами у  прислів’ї.

Доприродиненесишкоди.

    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22898. ВИЗНАЧНИКИ ДРУГОГО ТА ТРЕТЬОГО ПОРЯДКУ 94 KB
  Визначником другого порядку називається число =x1y2–y1x2 Означення. Визначником третього порядку називається число =x1y2z3y1z2x3z1x2y3–z1y2x3–y1x2z3– x1z2y3 У визначнику можна визначити дві діагоналі. Для обчислення визначника третього порядку існує правило трикутників.
22899. Поняття перестановки 113 KB
  В перестановці елементи не повторюються. Поняття інверсії Будемо казати що два числа в перестановці натуральних чисел утворюють інверсію якщо та в перестановці стоїть раніше від . Наприклад в перестановці 4 2 1 3 інверсії утворюють пари чисел 42 41 43 21 Постановка називається парною якщо її елементи утворюють разом парне число інверсій і непарною якщо вони утворюють непарне число інверсій. Наприклад в перестановці 4 2 1 3 елементи утворюють 4 інверсії тобто перестановка парна.
22900. Поняття інверсії 18 KB
  Наприклад в перестановці 4 2 1 3 інверсії утворюють пари чисел 42 41 43 21 Постановка називається парною якщо її елементи утворюють разом парне число інверсій і непарною якщо вони утворюють непарне число інверсій. Наприклад в перестановці 4 2 1 3 елементи утворюють 4 інверсії тобто перестановка парна. В перестановці 2 1 3 4 інверсію утворює лише пара чисел 21 тому перестановка непарна.
22901. Деякі теореми про перестановки 44.5 KB
  Всі перестановки елементів a1a2an1an можна скласти таким чином. Будемо послідовно брати усі перестановки елементів a1a2an1 і дописувати до них елемент an на всі можливі місця. Транспозиція змінює парність перестановки.
22902. Поняття матриці 35 KB
  Числа αij називаються елементами матриці. Положення кожного елемента в матриці визначається номерами рядка і стовпчика в яких знаходиться цей елемент. Наприклад елемент знаходиться в му рядку і стовпчику матриці А.
22903. Поняття визначника n- го порядку 35.5 KB
  В кожному добутку по одному і лише по одному елементу з кожного рядка і кожного стовпчика визначника. Співмножники в кожному добутку можна упорядкувати за першим індексом. В першому добутку при упорядкуванні за першим індексом другі індекси утворюють перестановку 1 2. В другому добутку при упорядкування за першим індексом другі індекси утворюють перестановку 21.
22904. Аналітичний запис визначника 18.5 KB
  Розглянемо визначник n го порядку Кожен добуток з яких складається визначник можна упорядкувати за першим індексом тобто записати у вигляді a1α1 a2α2 anαn де α1 α2. Тоді знак з яким добуток a1α1 a2α2 anαn входить у визначник Δ визначається парністю перестановки α1 α2.
22905. Друге означення визначника 47.5 KB
  Таким чином на відміну від першого означення визначника знак при даному добутку визначається парністю перестановки перших індексів при упорядкуванні добутку за другими індексами. Припустимо що при цьому було зроблено транспозицій елементів перестановки. Від перестановки α1 α2. αn можна перейти за допомогою транспозицій до перестановки 1 2.