85596

Розрахунок та конструювання підземного переходу

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

Важливим етапом всього будівельного циклу є земляні роботи роботи нульового циклу і зокрема прокладка підземних комунікацій. Земляні роботи комплекс робіт заходів повязаних з вийманням розробленням переміщенням і укладанням за потреби з розрівнюванням та ущільнюванням ґрунту у відвал...

Украинкский

2015-03-28

3 MB

3 чел.

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни

«Проектування міських підземних споруд»

Тема роботи:

«Розрахунок та конструювання підземного переходу»


ВСТУП

Будівництво будівель і споруд в народному господарстві країни займає одне з провідних місць. Успішний розвиток будь-якої галузі народного господарства неможливе без постійного вдосконалення будівництва.

Важливим етапом всього будівельного циклу є земляні роботи (роботи нульового циклу) і, зокрема, прокладка підземних комунікацій. Вирішення питань організації та управління будівництвом і реконструкцією об'єктів відповідно до діючих норм слід здійснювати на основі розробки проектів організації будівництва (ПОВ) і проектів виконання робіт (ППР). Тому при вивченні дисциплін виробничого циклу в будівельних вузах в навчальних програмах передбачена розробка курсових і дипломних проектів в обсягах ПОС і ППР. Навчальні проекти, що виконуються за вказаною тематикою, повинні задовольняти всім технічним вимогам і нормам, що пред'являються до відповідних реальним проектам і викладеним у відповідних частинах і главах будівельних норм і правил.

Однак у порівнянні з виробничими курсової і дипломний проекти мають ряд обмежень методичного характеру (облік вихідних даних, повнота і глибина опрацювання всіх розділів проекту та ін.). У зв'язку з цим виникла необхідність у виданні навчального посібника, в якому б максимально враховувалися ці особливості. Метою навчального посібника є виклад методики виконання навчального проекту з виробництва земляних робіт в обсязі ППР на прикладі проекту виконання робіт зі спорудження залізничного земляного полотна.

Проект виконання робіт по спорудженню земляного полотна розробляється на підставі робочих креслень проектованої дороги, що включають план, поздовжній і поперечні профілі земляного полотна, матеріали за результатами інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань і т. Д. Розробка проекту ведеться з урахуванням реальних умов будівництва: специфіки конкретної будівельної організації (в залізничному будівництві - механізованої колони з виробництва земляних робіт), наявності землерийних, землерийно-транспортних машин, машин для підготовчих та допоміжних робіт, забезпеченості засобами для транспортування ґрунту, можливості залучення спеціалізованих організацій для виконання буропідривних (або гідромеханізованих) робіт та ін.

Земляні роботи - комплекс робіт (заходів), пов'язаних з вийманням (розробленням), переміщенням і укладанням (за потреби - з розрівнюванням та ущільнюванням) ґрунту у відвал або інше визначене місце; один з видів будівельних робіт.

Розрізняють земляні роботи:

  •  підготовчі - полягають у розчищуванні майданчиків від чагарів, лісу, викорчовуванні пнів, зниженні рівня грунтових вод, осушуванні ділянки, розпушуванні твердих, мерзлих і скельних ґрунтів;
  •  основні -будування постійних (наприклад, земляних гребель, дамб, каналів, земляного полотна шляхів) і тимчасових (котлованів, траншей, перемичок та інших) земляних споруд, планування будівельних майданчиків, підготовка основ будинків і споруд (наприклад, закріплення і/або ущільнення ґрунтів), а також видалення земляних мас при розкритті родовищ корисних копалин.

Земляні роботи поділяють також на відкриті (на поверхні землі), підземні й підводні, що їх виконують в залежності від властивостей ґрунту механічним, гідромеханічним,вибуховим (підривні роботи), комбінованим (наприклад, механічним і гідромеханічним) та іншими способами.

З розвитком механізації більшість земляних робіт нині виконуються за допомогою машин. Так, вдаючись до механічного (найпоширенішого) способу, застосовують землерийні і землерийно-транспорті машини (грейдери, струги, екскаватори, бульдозери,  грейдери-елеватори, канавокопачі, скрепери). Для транспортування ґрунту застосовують самоскиди, автомобільні поїзди, саморозвантажувальні вагони (думпкари, гондоли), стрічкові конвеєри. Обсяг земельних робіт визначають за креслениками земляних споруд, натурними замірами в процесі їх виконання.


1.РОЗРАХУНОК КРІПЛЕННЯ КОТЛОВАНІВ

1.1.Кріплення котловану тонкою без анкерною стінкою.

Безанкерна тонка стінка являє собою в розрахунковому відношенні статично визначену балку, що має основу в опорі і знаходиться в стані статичної рівноваги, внаслідок врівноваженого пасивного та активного тисків ґрунту. Розрахунок проводиться по методу Блюма – Ламеєра (спосіб пружної лінії). Розрахунок проводимо графо – аналітичним способом.

Приймаємо постійне навантаження g=25кН.

σ0= λа*g                                            (1.1)

λа  коефіцієнт активного тиску ґрунту.

λа =tg2(45°-φ/2)                               (1.2)

де φ – кут внутрішнього тертя.

Активний тиск:

σа= γ* λа* Z-с(1- λа)/ tg φ                 (1.3)

Пасивний тиск:

σр= γ*к* λп* Z-с(1- λп)/ tg φ             (1.4)

де λп – коефіцієнт пасивного тиску.

Загальний тиск в точці:

σ= σр -σa -σw                                                      (1.5)

де  σw – тиск води.

Після знаходження тисків знаходимо сили  Р:

Р=( σі+ σі+1)/2                                (1.6)

Результати заносимо в таблицю.

λа1= tg2(45-39,3/2)=0,22

λа2= tg2(45-38/2)=0,23

λа3= tg2(45-25/2)=0,4

σа1=18,5*0,22*1,5+=6,1 кН.

σа2=18,5*0,22*3+=12,2 кН.

σа3=18*0,23*4,5+=18,6 кН.

σа4=18*0,23*06+=24,8 кН.

σа5=20*0,4*7,5+=60 кН.

σа6=20*0,4*9+=70 кН.

λп1= tg2(45+39,3/2)=4,4

λп2= tg2(45+38/2)=4,2

λп3= tg2(45+25/2)=2,4

σр1=(25+18,5*1,5)4,4+= 235,5 кН.

σр2=(25+18,5*3)4,4+= 357,6 кН.

σр3=(25+18*4,5)4,2+= 448,4 кН.

σз4=(25+18*6)4,2+= 561,8кН.

σр5=(25+20*7,5)2,4+=421,4кН.

σр6=(25+20*9)2,4+= 493кН.

Результати розрахунку заносимо в таблицю та будуємо епюру сумарного тиску.

Результати розрахунку заносимо в таблицю та будуємо епюру сумарного тиску.

Табл. 1.-  Таблиця результатів розрахунку кріплення стінок котловану.

Z

φ

с

Γ

λа

λп

σа

σп

Рс

1.5

39,3

0,003

18,5

0,22

4,4

6,1

235,5

-229,4

3

39,3

0,003

18,5

0,22

4,4

12,2

357,6

-345,4

4,5

38

0,002

18

0,23

4,2

18,6

448,4

-429,8

6

38

0,002

18

0,23

4.2

24,8

561,8

-537

7,5

20

0,035

20

0,4

2,4

60

421,4

-361,4

9

20

0,035

20

0,4

2,4

70

493

-421

Р

-114,7

-287,4

-387,6

-483,4

-449,2

Оскільки необхідна глибина забивки стінки попередньо не відома, епюру будуємо до рівня, який перевищує її. Далі ординати епюр σр та σа взаємно вираховуються, їх результуючу епюру ділимо на полоски, які замінюємо зосередженими зусиллями, що рівні площам полосок. По цим силам будуємо силовий та вірьовочний багатокутники. Полюс О силового багатокутника приймаємо на одній вертикалі з початком першої сили. Напрям замикаючої вірьовочного багатокутника визначається першим його променем, продовженим до перетину з останнім променем. Отримана епюра являє собою в певному масштабі епюру згинаючих моментів в стінці. Значення моментів рівні добутку полюсної відстані, в масштабі сил, на відповідні ординати вірьовочного багатокутника, в масштабі довжин.

Мmax=Н*Уmax=50*1,96=98кН*м                           (1.7)

У відповідністю з прийнятою розрахунковою схемою точка прикладення сил Ер і пасивного тиску ґрунту, знаходяться в місці перетину вірьовочного багатокутника з замикаючою, на відстані t від поверхні ґрунту, перед стінкою. Повна мінімально необхідна глибина забивки стінки в ґрунті:

t=t0+Δt                                                      (1.8)

де Δt – довжина ділянки стінки, необхідна для реалізації зворотнього відпору.

                     t=17,95*1.15=20,6м.

Перевірка загальної стійкості без анкерних стінок виконується по методу круглоциліндричних поверхонь ковзання.

Знаходимо момент опору:

W=Mmax/R0=98/25,5=384,3см3.                          (1.9)

Приймаємо Шпунт Ларсена Л4 з W=405см3, шириною 0,4 м

Табл. 2 – Характеристика шпунта Ларсена Л4

Тип шпунта

Larssen 603

Ширина профілю по центрам замка, мм

400

Маса 1.п.м. кг

74

Маса 1кв.м. кг

185

Товщина стінки s, мм

9,5

Товщина стінки t, мм

14,8

Момент опору одиночного шпунта W0 см3

405

Момент опору  1м стіни W0 см3

2200

2. ТЕХНОЛОГІЯ РОБІТ

Технологія виконання робіт, при будівництві підземної споруди включає наступні операції:      

2.1

Роботи нульового циклу:

2.1.1

Розмітка на місцевості;

2.1.2

Забивка шпунтів.

2.2

Роботи основного циклу:

2.2.1

Земляні роботи:

2.2.1.1

Основні положення;

2.2.1.2

Засоби механізації земляних робіт.

2.3

Власне спорудження підземної споруди

2.3.1

Улаштування днища споруди;

2.3.2

Улаштування стін споруди;

2.3.3

Улаштування перекриття;

2.3.4

Гідроізоляція споруди.

2.4

Роботи завершального циклу:


.4.1

  1.  Зворотна засипка підземної споруди;

2.4.2

Витягування шпунта;

2.4.3

Відновлення дорожнього покриття чи озеленення території.

2.1.Роботи нульового циклу

Будівництво будинку завжди починається з нульового циклу. Це цілий комплекс заходів, які в масі своїй становлять земляні роботи. І це не тільки риття котловану як думають багато далекі від будівництва.

Нульовий цикл навіть починається не з котловану, а з підготовки ділянки. Для початку треба з’ясувати, який грунт на ньому. Це треба, щоб грамотно вибрати тип фундаменту вашого майбутнього будинку. Потім можна приступати з розчищення та вирівнювання ділянки і прокладки дороги. Раніше власникам зазвичай доводилося задовольнятися природним рельєфом, зараз оренда бульдозера спб дозволяє без проблем сформувати будь-який ландшафтний дизайн. Відразу ж необхідно проводити риття всіх траншей під комунікації та каналізаційну систему. Найчастіше всі ці роботи відкладають на той момент, коли будинок буде побудований і почнуться роботи з інженерних систем. Це помилка, до того часу всі комунікації повинні бути заведені на ділянку.

Ось тільки після всього цього можна займатися котлованом. Зараз для цього використовується спеціальна техніка, благо ніяких проблем з орендою зараз немає. Відразу треба визначитися, що робити з вилученої землею. Якщо немає ніяких планів по використання її на ділянці, краще вивезти, для цього оформляється оренда самоскида і екскаватора на добу, цього зазвичай вистачає, хоча і доводиться робити кілька рейсів. Але вирити котлован це тільки півсправи необхідно все підготувати до заливання фундаменту. Доставити для опалубки дошки або спеціальне обладнання, крім того, відразу краще завезти пісок, щебінь і арматуру.

Тільки після цього настає черга фундаменту. Його тип до цього моменту вже необхідно визначити, виходячи з грунту, конструкції майбутнього будинку і маси будівлі. Ясна річ, що все це повинні бути зроблено не на словах, а чітко позначено у відповідній документації проекту. Зробити це треба для того, щоб уникнути надалі різним проблем, якщо тип фундаменту був обраний неправильно. Без підписаного архітектором документа довести це практично неможливо. Необхідно звернути увагу, що фундамент, особливо в нашому кліматі, краще утеплити пінополістиролом, при цьому товщина його повинні бути не менше 20 мм.

Зазвичай всі роботи по нульовому циклу займають один-два місяці, проводити їх краще ранньою весною, коли грунт вже прогрілася. Не рекомендується проводити всі ці роботи взимку, це приводить до значного їх подорожчання. Всі роботи повинні проводитися у відповідності з усіма технологічними вимогами.

  1.  Розмітка на місцевості осей та габаритів споруди.

До початку виробництва земляних робіт за допомогою геодезичних інструментів роблю розбивку споруди на місцевості й намічаю розміри котловану. Розбивку починаю з визначення й закріплення на  місцевості  зазначеного на кресленні  положення осей споруди щодо існуючих будинків і червоної лінії, тобто лінії, що визначає границю вулиці   або  забудови. При  будівництві  на   одній   площадці   комплексу   споруд, розбивку їх на місцевості роблю на основі топографічного плану, на якому нанесене розташування споруджуваних споруд. Положення осей закріплюють на обноску за межами контуру котловану. Для зручності провадження робіт розміри котловану по низі приймаю в кожну сторону на 1,0 м більше зовнішніх розмірів підземної частини спорудження. Після цього визначають границі котловану й намічають положення обноски.

Обноску роблять із дощок, що прибивають горизонтально до дерев'яних стовпів, розташованим паралельно зовнішнім стінам будинку. Застосовують також інвентарні металеві обноски. На обноску відзначають осьові лінії фундаментів і після перевірки правильності розмірів (з виробництвом промірів

металевою стрічкою або рулеткою в одному,і іншому напрямку) осі закріплюю на обноску, забиваючи цвяхи або роблячи на дошках зарубки. Між протилежними сторонами обноски натягають дроту, прив'язуючи їх до цвяхів обноски. Перенесення осей будинку із дротів на землю роблять за
допомогою виска.

Обноску   зберігають  тільки в період зведення підземної
частини будинку, після чого разбивочні осі  переносять безпосередньо на споруду.

2.1.2 Забивка шпунтів

Регулярне використання шпунтових огороджень в будівництві призвело до появи стандарту, який є найбільш часто застосованим в різних умовах. Таким стандартом став шпунт Ларсена, спеціально розроблений ще на початку 20 століття для максимально зручного досягнення поставлених цілей - недопущення попадання води і землі в котловани при виконанні робіт.

До переваг шпунтов Ларсена відноситься стійкість до корозії, міцність, що дає можливість використання їх протягом довгого часу. У тому випадку, якщо занурення необхідно лише на короткий період виконання будівельних робіт, то шпунт може бути витягнутий, а потім повторно застосований на наступному об'єкті. Це в свою чергу суттєво економить кошти, адже замовник може не купувати його у власність, а взяти в оренду на певний період.

Металевий шпунт забивають:

  1.  молотами;
    1.  віброзанурювачами;
      1.  дизель-молотами.

Віброзанурювач - незамінне обладнання в умовах щільного міського будівництва при проведенні підземних робіт.
Віброзанурювач здійснює роботу в комплексі з вантажопідйомним механізмом. В якості Грузоподьемностью механізму може бути використаний підйомний кран або екскаватор. Молот для забивки шпунта вибирають відповідно СНиП ІІІ-9-74 «Основания и фундаменты».

Вібромолот - будівельна машина, призначена для занурення в грунт металевих паль, труб і шпунта за допомогою вібрації або ударних навантажень. Вібромолоти застосовують також для занурення залізобетонних паль у водонасичені грунти.

Вібрація молоту надається за рахунок обертання дебалансов, подібно тому, як це реалізовано в конструкціях віброзанурювачів. На відміну від віброзанурювачів, вібромолоти здатні занурювати палі в більш щільні грунти. Вібромолоти входять до складу комплексів обладнання, до яких також відносяться копри і самохідні крани відповідної конструкції. Частота ударів вібромолота доходить до 480 в хвилину.  Вібромолоти здатні занурювати металевий шпунт довжиною до 13 м. І металеві палі довжиною до 20 м.

Рис.1. Принципова схема вібромолота:

а - загальний вигляд; б - схема положення дебалансів за один оборот валів

1 -  двигун; 2 – зубчата передача від двигуна; 3 - корпус;4 –вали; 5 - дебаланси; 6 - паля;

Рис. 2. Схема влаштування шпунтового кріплення.

Дизель-молот - пристрій для забивання паль в землю. Принцип дії аналогічний роботі дизельного двигуна. У трубчастому дизель-молоті циліндр встановлюється на верхню частину палі. У циліндрі вгору-вниз рухається баба, яка грає роль одночасно поршня і бойка. При русі баби вниз відбувається стиснення знаходиться в циліндрі повітря разом з подаються паливом. Одночасно з ударом баби по кінцю палі запалюється стисла паливо-повітряна суміш, частина енергії  газів, що розширюються, додається до енергії удару, забиваючи палю глибше. Інша частина енергії газів витрачається на підйом баби вгору. Поблизу верхньої точки відкриваються випускні клапани, через які продукти згоряння виходять в атмосферу, а також впускні, через які зовні засмоктується чисте повітря. Вичерпавши енергію підйому баба під дією своєї ваги починає рух вниз, і цикл повторюється.

2.2. Роботи основного циклу

2.2.1.Земляні роботи.

2.2.1.1. Основні положення

Земляні роботи є найбільш поширеними й трудомісткими роботами в будівництві. На території нашої країни ще на початку XIX ст. почали застосовувати машини для виконання очисних і поглиблювальних робіт. У будівельному виробництві раніше від інших будівельних машин виникли землерийні машини. У 1845 – 1856 рр. на будівництві Миколаївської залізниці працювало чотири екскаватори, що для того часу вважалося значним досягненням у розвитку механізації земляних робіт. У першому десятилітті XIX ст. розпочато випуск одноковшових екскаваторів на залізничному ходу з ковшами місткістю 1,9 і 2,3 м 3 . Розроблення ґрунтів здійснюють з метою підготовки основи під будинки і споруди, для зміни природного рельєфу місцевості. 2.2.

Види земляних споруд . Земляними спорудами називають виїмки і насипи, що виникають у результаті розробки, переміщення та ущільнення ґрунту. Такі інженерні споруди поділяють на котловани – виїмки шириною понад 3м і довжиною не менше ширини; траншеї – виїмки з невеликою шириною і довжиною, що багаторазово перевищує ширину; насипи – споруди, які зводять з насипного й ущільненого ґрунту. За терміном служби такі об’єкти поділяють на постійні й тимчасові. Постійні – це дамби, греблі, насипи доріг, канали, планувальні площадки. Тимчасові – котловани, траншеї, свердловини, а також тимчасові насипи ґрунту. Найважливішими вимогами до постійних і тимчасових земляних споруд є якість їх бічних поверхонь – укосів, що визначається відношенням висоти h до закладання L, h/L = 1/m, де m – коефіцієнт укосу. Крутість укосів обумовлена нормативними документами і залежить від: виду земляних споруд, ґрунту, а також глибини розробки. 2.3.

Технологічні властивості ґрунту. Ґрунти – це гірські породи, що складаються з мінеральних часточок і органічних домішок. Ґрунти поділяють на: скельні, що залягають у земній корі у вигляді моноліту з високою міцністю; нескельні – поділяються на великоуламкові, піщані, супіщані, глинисті, суглинні, лісові. 14 Властивості ґрунтів впливають на стійкість земляних споруд, трудомісткість і вартість їх розроблення. Основними будівельними властивостями ґрунтів є такі: Об’ємна маса, тобто маса одиниці об’єму ґрунту в природному стані, m/м 3 ; кут природного укосу (φ) – кут, утворений поверхнею насипного ґрунту і горизонтальною площиною. Його значення залежить від кута внутрішнього тертя, сил зчеплення; вологість (%) – ступінь насиченості ґрунту водою. Виражається відношенням маси води в ґрунті до маси твердих часточок. При вологості до 5% ґрунти вважають сухими, 5-30% - вологими, більше 30% - мокрими. Зчеплення визначається початковим опором зрушення і залежить від виду ґрунту й ступеня його вологості. Розпушування – це збільшення об’єму ґрунту при його розробці під час розроблення, характеризується коефіцієнтами початкового Кр та залишкового розпушування Кз.р. Коефіцієнт початкового розпушування є відношенням розпушеного ґрунту до його об’єму в природному стані; коефіцієнт залишкового розпушення – це відношення об’єму розпушеного ґрунту після його ущільнення до його об’єму в природному стані.

2.2.1.2. Засоби механізації земляних робіт

Розробка ґрунту одноковшовими екскаваторами. Близько 45% земляних робіт виконують одноковшові екскаватори, які мають комплект змінного робочого обладнання: пряму, зворотну лопату, драглайн, грейдер. Крім цього стрілу також можна обладнати вантажним гаком або клин-бабою. За допомогою одноковшевих екскаваторів риють котловани, траншеї, влаштовують насипи, виїмки. Прямою лопатою розробляють грунт, коли екскаватор розташований нижче рівня вибою, який розробляють. Зворотну лопату використовують для розроблення ґрунту, розміщеного нижче за рівень стояння екскаватора, із завантаженням ґрунту в транспортні засоби або у відвал. Грейдер, як і драглайн, застосовують для розробки ґрунтів малої щільності, а також таких, що знаходяться під водою.

Рис. 3 – Схеми роботи екскаватора з прямою лопатою забоями:

а – г – лобовими (а – при вузькому забої; б – при забої паралельної ширини; в – при розширеному забої до 2,5R; г – при розширеному забої до 3,5R); д – бічним; 1 – автосамоскид; 2 – вісь забою; 3 – центр ваги забою; 4 – екскаватор; 5 – вісь переміщення екскаватора; 6 – вісь руху автосамоскида; 7 – місця стоянок екскаватора; Rp – радіус різання; Rmax – максимальний радіус різання; Rст – радіус на рівні стоянки екскаватора.

Екскаватори зі зворотною лопатою розробляють грунт під час улаштування траншей і котлованів. При використанні зворотної лопати також застосовують лобовий і бічний забій. Лобові проходки використовують переважно для розроблення невеликих котлованів і траншей. Розміщення екскаватора під забоєм дає змогу розробляти грунт у виїмках з високим рівнем ґрунтових вод без допоміжних заходів до його зниження. Основні технологічні параметри екскаватора такі: найменший радіус копання на рівні стоянки R1, найбільший радіус копання R2 на максимальній глибині Hmax, радіус розвантаження R0.

Рис. 4 – Екскаватор зі зворотною лопатою:

а – загальний вигляд; б – основні технологічні параметри: d – крок переміщення екскаватора; R0 – радіус габаритного встановлення екскаватора; R1 – найменший радіус копання на рівні стоянки; R2 – найбільший радіус копання на рівні стоянки; Rн – радіус копання на заданій глибині; Нmax – найбільша глибина копання; Z0 – відстань від п’яти стріли до осі обертання екскаватора.

Екскаватори, обладнані драглайном, мають стрілу великих розмірів і ківш на гнучкій підвісці. Застосовують для розроблення кар’єрів, виїмок значних20 розмірів вивантаженням ґрунту у відвал або транспортні засоби. Глибина копання може досягати 20 м, найбільший радіус копання на рівні стоянки – 20м. Екскаватори, обладнані грейдерами, застосовують для розроблення котлованів під окремо розміщені споруди, колодязі, окремих фундаментів, опор ліній електропередач.

Рис. 5 – Схема роботи екскаватора-драглайна.  Рис. 6 – Схема роботи грейдера:

1 – ківш; 2           – гідроциліндр ковша; 3 – рукоять; 4 – гідроциліндр рукояті; 5 – стріла; 6 – гідроциліндр стріли

Розробка ґрунтів багатоковшевими екскаваторами. Багатоковшеві екскаватори – це землерийні машини безперервної дії. Розрізняють роторні й ланцюгові багатоковшеві екскаватори. За характером переміщення машини і за напрямком руху ковшів їх поділяють на екскаватори поздовжнього (траншейні) й поперечного копання. Ланцюгові екскаватори застосовують для риття траншей завглибшки до 1.7 м і завширшки 0,43м. Екскаватор оснащений ківшевою похилою рамою. Грунт відсипається у відвал тільки з правого боку траншеї з допомогою стрічкового конвеєра. Роторні екскаватори застосовують для улаштування траншеї завглибшки 1,4-3,0 м і завширшки 0,6-1,2 м. Робочий орган – роторне колесо, облаштоване десятьма парами ковшів із зубами. Відсипання ґрунту у відвал здійснюється стрічковим конвеєром.

Розробка ґрунту бульдозерами. Бульдозер – це землерийно-транспортна машина на базі колісного чи гусеничного трактора, оснащеного спеціальним відвалом (рис. 2.7). Бульдозером виконують такі види робіт: розроблення ґрунту в котлованах і траншеях; зведення насипів заввишки до 2 м з однобічних і двобічних резервів; зрізування ґрунту на косогорах; зрізування родючого шару ґрунту; засипання котлованів, траншей, тощо.

Рис. 7 – Бульдозери:

а – на базі гусеничного трактора; б – на базі колісного трактора

2.3. Власне спорудження підземної споруди

2.3.1.Улаштування днища споруди

Після того, як були проведені роботи по улаштуванні днища котловану і було проведено його планування, можна починати роботи по спорудженні днища підземної споруди. Для цього спочатку необхідно провести роботи по улаштуванню підготовки, яку виконують у вигляді рівномірно нанесеного шару дренажного матеріалу. Це може бути шар гравію чи щебня товчиною 40-50см. Цей шар рівномірно розгортають по днищу за допомогою бульдозера і в процесі розгортання поролельно відбувається ущільнення підготовки.

Поверх щебня перш ніж заливати лоткову частину підземної споруди, проводять роботи по гідроізоляції днища. Гідроізоляцію виконуємо пошаровим нанесенням гідроізолу, який в свою чергу перемащується

гарячою бітумною мастикою. Таким чином виконаємо 4-5 шарів гідроізолу з бітумною мастикою, щоб забезпечити гарантовану гідроізоляцію днища. Мастики - це грузлі-пластичні маси, одержувані змішанням органічних в'язких речовин з тонкодисперсними наповнювачами й спеціальними добавками, що володіють здатністю, що клеїть. По своїх властивостях і технології готування мастики мало чим відрізняються від клеїв і тільки підвищена в'язкість і значний зміст наповнювачів служать підставою для віднесення такого клейового состава до розряду мастик.           
         Мастики - це клейові состави, які не тільки з'єднують різні матеріали між собою, але й покривають поверхні деталей і конструкцій досить товстим шаром для запобігання їх від корозії, заповнюють щілини, раковини, отвори й інші поглиблення, щоб одержати однорідну гладку поверхню або забезпечити герметичність швів. Їх застосовують як обмазувальна гідроізоляція, для приклеювання оздоблювальних матеріалів до стін, полам, для наклейки  руллоних матеріалів.  Гарячі бітумні мастики
 являють собою суміш сплаву покрівельних бітумів з волокнистими або пилоподібними наповнювачами.          
Для поліпшення властивостей бітумних мастик у їхній состав уводять гумову крихту відпрацьованої гуми. Такі мастики одержали назву бітумно-резинових.

Далі, щоб в процесі монтажу опалубки чи замоноличування лотка не пошкодити гідроізоляцію, її покривають тонким (10-15см) шаром піску, поверх якої і вкладають бетон лотка.

В першу чергу для влаштування днища споруди група армувальників в кількості 4-х чоловік зав’язують каркас днища, який являє собою просторовий каркас з двох сіток арматури А-ІІІ 18мм, вертикальна арматура А-ІІІ 10мм.

Відразу після влаштування армокаркасу днища група опалубників в кількості 4-х чоловік встановлюють щитову опалубку в яку і будемо вкладати бетонну суміш класу В-50. Днище будемо заливати блоками по 6м завдовжки, таким чином матимемо блок місткістю 10м3 , який ми заповнимо бетоном з допомогою двох бетоновозів місткістю 5м3.

Бетон вкладати будемо безпосередньо з бетоновоза, який має можливість

в’їзду в котлован через вїздну траншею. Швидкість вкладання бетонної суміші в опалубку безпосередньо з бетоновоза з врахуванням затрат часу на ущільнення бетону і вирівнювання його по всій площі блоку можна прийняти 1год.

Таким чином після вкладання бетонної суміші в першому блоці, на що затрачається 2 год. часу, можна продовжувати роботи по армуванню у влаштуванню опалубки наступного блоку.

2.3.2. Улаштування стін споруди

Після набрання бетоном лотка певного проценту міцності, а це не менше 60%, можна впроваджувати роботи по спорудженню стін підземної споруди. Таким чином після того, як ми замонолитили лоток на всю довжину, можна приступати до встановлення опалубки. Як вже стало зрозуміло, ми проводимо роботи по послідовній схемі, адже споруда в нас досить коротка для того, щоб застосовувати паралельну технологію робіт (паралельна схема має місце, коли довжина споруди більше 100-150м, а в нашому випадку споруда завдовжки 50м).

Таким чином та сама група з 4-х арматурників приступають до влаштування просторового армокаркасу стіни, який в свою чергу складається з двох сіток:

- внутрішня сітка з арматури А-ІІІ діаметром 18мм, крок сітки 250мм;

- зовнішня сітка з арматури А-ІІІ діаметром 16мм, крок сітки 250мм.

Каркас зав’язують на висоту рівну 1.5м, і бетонують такими ж шарами по 1.5м висотою, а по довжині стіну за один раз бетонують на 10м. другий ярус бетонування проводимо таким чином, щоб холодні шви нижнього і верхнього ярусів не співпадали. Це робиться для забезпечення міцності стіни.

Опалубка уніфікована щитова, розклинюється металевими висувними стійками, монтується групою з 4-х опалубників.

Як видно по малюнку, бетонну суміш будемо подавати в котлован за допомогою козлового крана в бадді.

Таким чином за послідовною схемою виконання робіт виконаємо спорудження стін підземної споруди по всій її довжині.

2.3.3. Улаштування перекриття

Після того, як ми виконали роботи по бетонуванні стін споруди до кінця, в місці, де розпочинали спорудження стін бетон вже набув певної міцності, і тепер можна розпочинати роботи по спорудженню перекриття підземної споруди.

Роботи починаються з того, що група опалубників монтують опалубку перекриття, вона являє собою щити фанери, які закріплені в горизонтальному положенні з допомогою дерев’яних ригелів, які розпираються в лоток споруди за допомогою уніфікованих металевих висувних стійок. Далі спираючись на змонтовану опалубку, арматурники зав’язують просторовий армокаркас перекриття, який являє собою дві сітки арматури А-ІІІ 18мм, вертикальна арматура А-ІІІ 10мм. Каркас зав’язують в’язальним дротом, не варять.

Заливати перекриття будемо також відрізками по 10м, але таким чином, щоб холодні шви стін і перекриття не співпадали. Це робиться для того, щоб не було слабких зон в споруди, адже в місцях холодних швів має місце розрив суцільності бетону. Для цього ми змістимося на 5м.

Бетон ретельно ущільнюємо, щоб виключити можливість виникнення пустот і раковин, і щоб досягти максимальної щільності бетону і тим самим забезпечити його проектну міцність.  

  1.  Гідроізоляція споруди.

Гідроізоляційний захист найбільш часто застосовується в підземних спорудах: в підвальних частинах різних будівель, які потребують противофільтраційного захисту, так як вони розташовані або нижче рівня грунтових вод, або в зоні капілярного зволоження грунтів, а також у будівлях з підвальними і цокольними поверхами згідно п. 1.5 СНиП П-Л.1-71.

При хімічній агресивності ґрунтових або поверхневих вод підземна частина будівлі і його фундаменти повинні мати антикорозійний захист; вона проектується у відповідності з вказівками СН 262-67 [10] виконується при перевищенні таких норм агресивності води-середовища:

а) при вилуговуваній агресії - зміст бікарбонатів понад 1,5 мг-екв/л при вільному омиванні бетону водою;

б) при загальнокислотній агресії - водневий показник рН<5,5;

в) при вуглекислій агресії - вміст вільної в вугіллі кислоти більше 50 мг/л, рН<5,5;

г) при магнезіальній агресії - вміст іонів магнію більше 1000 мг/л;

д) при сульфатній агресії - вміст іонів сульфатів більше 300 мг/л при вмісті іонів    хлоридів більше 1000 мг/л;

е) при електрохімічній агресії - напруга блукаючих струмів вище 3 Ст.

Нормальні покриття. Вони можуть бути фарбувальними, штукатурними або обклеєними, причому оптимальна конструкція гідроізоляції визначається тріщиностійкістю конструкції, що захищається в результаті техніко-економічного порівняння варіантів.

1. Фарбувальна гідроізоляція складається з гарячої резино-бітумної мастики БРМ або полімербітумних, холодної бітумно-етинолової або бітумо-найритної фарби БНК по грунтовці з розрідженого бітуму, з захисним огородженням стяжкою або штукатуркою з цементно-піщаного розчину. Оскільки випуск лаку «этиноль» припинений, його застосування і фарб ЭКЖС-40 рекомендувати не можна.

Нормальне гідроізоляційне покриття виконується з двох шарів фарби, а при захисті підвалів довготривалих будівель зазвичай армується скловолокном чи склосіткою, особливо на конструкціях з збірного залізобетону або при розрахунковому розкритті тріщин більше 0,3 мм. Таким чином, типова конструкція фарбувальної гідроізоляції при захисті підвалів будівель може бути прийнята наступною: грунтовка бетону бітумом БН 70/30, розрідженим автомобільним бензином у співвідношенні 1:2, з витратою 0,2 кг/м2; забарвлення поверхні гарячою мастикою БРМ або бітепом (два шари) або холодної БНК (три шари), з витратою 1 кг/м2 і захисним огородженням з цементного розчину товщиною 25 мм

2. Штукатурна гідроізоляція складається з холодної асфальтової мастики (хамаст ІІ-20 або БАЭМ-Ц ),з армуванням склосіткою або склохолстом без будь-якого захисного огородження. Виконання покриття

виконують у два шари або н сумарною товщиною 10 ммі армують тільки над швами збірних залізобетоннихконструкцій або при розрахунковому розкриття тріщин більше0,3 мм.

3. Обклеювальна гідроізоляція виконується з трьох шарів гідроізолу або склорубфроїду або з двох шарів армобітепу, що наклеюються на заґрунтовану розріджену бітумом поверхню на гарячому бітумі БН 70/30 або мастику БРМ, з витратою 0,7-1 кг/м2, а для гідроізолу-1-1,2 кг/м2, так як гідроізол водопроникність і водонепроникність покриття забезпечується клебемасою. Поверхню гід роизоляції покривають додатковим шаром клебемаси і захищають стяжкою або штукатуркою з цементного розчину

нормального складу 1:3 при В/Ц=0,4; на вертикальних поверхнях обклеювальну гідроізоляцію захищають цегельної стінкою.

2.4  Роботи завершального циклу

2.4.1. Зворотна засипка підземної споруди

Після того, як були виконані роботи по спорудженню підземної споруди і гідроізоляції слідують роботи завершального періоду, до яких належать зворотна засипка котловану.

Зворотній засипка пазух ґрунтом проводиться після перевірки пристрою фундаментів, прокладання трубопроводів, їх випробування і здавання по акту. Засипка та пошарове ущільнення ґрунту повинні виконуватись із забезпеченням збереженості гідроізоляції фундаментів і стін підвалу. Засипання пазух доводять до відміток, що гарантують надійне відведення поверхневих вод.

Зворотну засипку траншей, на які не передаються додаткові навантаження, можна виконувати без ущільнення ґрунту, але з відсипання по трасі траншеї валика, розміри якого повинні враховувати подальшу осадку ґрунту. Вузькі пазухи краще засинати мало сжімаемимі ґрунтами (щебенем, піщано-гравійної сумішшю). Запас на осадку ґрунту без ущільнення приймається у відсотках від висоти засипки до 4 м для ґрунту:

  •  дрібний пісок - 2;
  •  супісок і легкий суглинок - 3;
  •  глина важка, суглинок, щебенево грунт - 8.

При зворотній засипці пазух фундаменту і стін підвалу необхідно дотримуватися нижченаведені рекомендації з тим, щоб тиск грунту засипки не вплинуло на їх стійкість.

Засипання пазух виробляють пошарово. При цьому товщина відсипається шару повинна бути не більше 25 см і число проходів не менше 4. Грунт ущільнюють вручну, починаючи з зон біля конструкцій фундаменту, стін підвалу, місць введення комунікацій (мал. 28), а потім рухаються у напрямку до краю укосу, застосовуючи, якщо є можливість, електротрамбовки типу ІЕ-4505, ІЕ-4502А. Верхній шар ґрунту ущільнюють до позначки пристрою вимощення. Щоб уберегти гідроізоляцію стін підвалу, її закривають плоскими азбестоцементними листами.

Рис. 8. Схема зворотної засипки пазух фундаменту:

1 - фундамент; 2 - стіна підвалу; 3 - гідроізоляція; 4 - азбестоцементні плоскі листи; 5 - бетонна підлога підвалу; 6 - зона ущільнення ґрунту вручну; 7 - межа засипки дренажу піском; 8 - дренажна труба; 9 - засипка дренажу щебенем; 10 - шари ґрунту, ущільнюють легкими механічними трамбівками; 11 - вимощення; 12 - вентиляційний короб; 13 - перекриття підвального поверху; 14 - утеплена цегляна стіна

Примітка. Товщина відсипається шару ґрунту приймається до 0,25 м.

2.4.2. Витягування шпунта

По завершенню робіт по зворотній засипці слід виконати роботи по витягненню шпунта і іглофільтрів.

В першу чергу будемо витягувати фільтри водо пониження. Це ми виконаємо за допомогою тих же бурових установок, які з допомогою штанги витягують фільтр, шляхом кількаразового періодичного перечеплення строп. Автокраном витягувати не можна, тому що згідно з правилами експлуатації кранів їм заборонено підіймати «мертвий груз». Таким же чином будемо витягувати і шпунтове загородження.

2.4.3. Відновлення дорожнього покриття чи озеленення території.

Засипавши котлован до нульової відмітки слід виконати рекультивацію верхнього ґрунтового шару. В місцях, де це необхідно, наносимо рівномірним шаром (0,3-0,7м) чорнозем і засіваємо рослинами, які росли там до того, як ми розпочали будівельні роботи. А в місцях, де було дорожнє покриття, слід провести роботи по його відновленню.

3.ВИКОНАННЯ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ ТА ПОБУДОВА КОТЛОВАНУ   ПІШОХІДНОГО ПЕРЕХОДУ.

3.1Будова котловану

В=В0+b1+b2+2h0m,                                           (3.1)

де В0 – відстань між осями зовнішніх стін;

b1, b2 – відстань від осі зовнішньої стіни до краю фундаменту;

h0 – висота частини фундаменту, розміщеної нижче відмітки дна котловану, h0=0;

m – коефіцієнт закладання дня укосу, для піщаного ґрунту m=1.

В=18000+610+610+80+80=31800

  1.  Визначення об’ємів робіт

Об’єми робіт визначають за формулою:

V=(F1+F2)/2*l, м3                                                                                  (3.2)

         Або графічно з розрізів котловану за допомогою формул
                                             V=(F
1+F2+…+Fn)*L, м3                                                                        (3.3)

    де L - ширина котловану, F1,F2, Fn відповідні площі ґрунту який необхідно вийняти або засипати.

Таблиця 3. – Визначення об’ємів робіт

Перетин

Робочі позначки,

, м

Ширина котл. по дну, В, м

Площа попереч. перетину, м3

м2,

L, м

V, м3

об’єм

I-I

3,0

4,2

10,5

10,5

10,8

113,4*4

II-II

3,0

4,2

10,5

ІІІ-ІІІ

4,0

7,2

113,4

113,4

15,75

567

Всього:

1020,6

 

   Загальний об’єм котловану:

V=874+125,6*2+336*2=1797,2 м3

Приймаємо: 1798 м3

Об’єм земляних робіт буде складати: V=1798 м3

4. ВИБІР СПОСОБУ ВИКОНАННЯ РОБІТ, А ТАКОЖ КОМПЛЕКТІВ МАШИН

В цілях вживання найбільш економічної схеми комплекту механізації розглянемо 2 комплекти машин (2 екскаватора, 2 автомобілі). Також розглянемо і допоміжні механізми.

Визначаємо експлуатаційну продуктивність екскаватора за зміну, м3.

Перший комплект машин.

Визначаємо експлуатаційну продуктивність екскаватора за зміну, м3.     Продуктивність екскаватора «Зворотна лопата Э-304Б» об'єм ковша 0,4 м3: Експлуатаційна продуктивність екскаватора за зміну, :

,  (4.1)

    – технічне число циклів за хвилину, =2,94;

Тривалість роботи екскаватора визначаємо за формулою:

Т=Vкоте=1797/349=5,15≈6 змін.                   (4.2)

Для відвозу грунту приймаю самоскид МАЗ 551А2,  вантажопідйомністю 9,7 т, місткість кузова в м3 грунту в щільному вигляді, при щільності 1,7 т/м3:

Р=9,7/1,7=5,7 м3.                                                     (4.3)

Кількість ковшів для завантаження кузова самоскиду:

ковшів.                   (4.4)

Розраховуємо тривалість навантаження одного самоскиду:

хв.                                      (4.5)

Вираховуємо необхідну кількість самоскидів:

самоскидів    .(4.6)

Враховуючи можливу нерівномірність подачі транспорту під навантаження, округлюємо кількість машин у більший бік. Приймаємо N = 4 машини.

Отже вибираємо екскаватор « Зворотна лопата Э-304Б » об'єм ковша = 0,4 м3 для розробки грунту та для відвозу ґрунту приймаємо самоскид МАЗ-5551А2.

Для розрівнювання ґрунту на відвалі потрібно добрати бульдозер, а для ущільнення - каток.

Із умови комплексної механізації продуктивність цих машин повинна бути рівною або трохи більшою від продуктивності ведучої машини.

Для розрівнювання обираємо бульдозер Бульдозер ДЗ-35С, а для ущільнення - Каток ДУ-29А.

Другий комплект машин.

Визначаємо експлуатаційну продуктивність екскаватора за зміну, м3.         Продуктивність екскаватора «Зворотна лопата ЭО-5119» об’єм ковша 0,8 м3:

Експлуатаційна продуктивність екскаватора за зміну, :

(4.7)

де с – тривалість зміни, с = 8,24 год.;

    q – місткість ковша,

    – технічне число циклів за хвилину, =2,15;

    – коефіцієнт наповнення ковша щільним грунтом:

=,                                            (4.8)

де  – коефіцієнт наповнення ковша пухким грунтом, приймаємо =1,1;

     – коефіцієнт пухкості грунту, =1,26;

     – коефіцієнт використання за часом; приймаємо = 0,69.

Тривалість роботи екскаватора визначаємо за формулою:

Т=Vкоте=1798/510=3,5 ≈4 зміна.                       (4.9)

Для відвозу грунту приймаю самоскид КАМАЗ 45143010-02, вантажопідйомністю 10 т, місткість кузова в м3 грунту в щільному вигляді, при щільності 1,7 т/м3:

Р=10/1,7=5,8 м3.

Кількість ковшів для завантаження кузова самоскиду:

ковшів.

Розраховуємо тривалість навантаження одного самоскиду:

хв.

Вираховуємо необхідну кількість самоскидів:

самоскиди

де  – тривалість роботи самоскиду за цикл, хв.;

    z – дальність перевезення ґрунту, км;

     – середня швидкість руху;

    – тривалість розвантаження з маневруванням.

Враховуючи можливу нерівномірність подачі транспорту під навантаження, округлюємо кількість машин у більший бік. Приймаємо N = 8 машини.

5. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Остаточний вибір оптимального комплекту машин здійснюється на підставі техніко-економічного порівняння. Воно проводиться за питомими приведеними витратами для кожного комплекту машин. В даному випадку порівняння проводимо за розрахунковою вартістю, яка визначається з кожного комплекту.

                                   (5.1)

де  – вартість машино-змін роботи машин, грн.(приймаємо по ЄНіР).

     – кількість машино-змін роботи;

    1,08 – коефіцієнт, що враховує накладні витрати.

Кількість машино-змін визначається по формулі:

,                                                             (5.2)

де   – об'єм робіт для даної машини, м3;

      –  змінна експлуатаційна продуктивність машин, м3/см.

Змінна експлуатаційна продуктивність визначається по формулі:

                                                       (5.3)

де  -  одиниця виміру об'єму робіт(вказана в ЄНіР);

   Ннч – норма часу, година(визначаємо по ЄНіР);

   8,0– тривалості робочої зміни, год.

Всі розрахунки зведемо в табл.2.

Перший варіант

Екскаватор « Зворотна лопата ЕТ-16» Самоскид МАЗ-555130   

Другий варіант.

Екскаватор «Пряма лопата» ZAXIS 110 Самоскид Камаз 55111.

Табл. 4 - Порівняння варіантів комплектів механізації робіт

Склад комплектів машин по варіантам

Обєм

робіт,

Вартість машино-змін, грн

Змінна експлуот./ продуктив.

Кількість машино-змін

Розрахункова вартість, грн

Варіант 2

Екскаватор

«Пряма лопата»  ZAXIZ 110

1020

34,08

229

11

167,8

Самоскид КАМАЗ 55111

1020

19

308

13

82

Усього

249,8

Варіант 1

Екскаватор «Зворотна лопата ЕТ-16 »

1020

32,06

229

13

173,12

Самоскид МАЗ 555130

1020

16

457

13

103,94

Усього

277,06

6. КОШТОРИС ВИТРАТ НА БУДІВНИЦТВО ПІДЗЕМНОЇ МОНОЛІТНОЇ СПОРУДИ

7.  ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ В МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ РЕСУРСАХ

Найменування

Тип,марка,коротка характеристика

Одиниця

Кількість


Екскаватор

«Пряма лопата ЕТ-16» з ковшем місткістю 0,65м3

шт.

1

Автосамоскиди

МАЗ 555130

шт.

3

Трактор

С80

шт.

1

Бульдозер

Д-159Д

шт.

1

Каток

ДУ-29

шт.

1

Віброзанурювач

В-402 (ОЗСМ)

шт.

1

Теодоліт

2730П

комплект

1

Нівелір

НЗ

комплект

1

Рулетка

20 м

шт.

2

Метр складний

Металічний

шт.

2

Лом-цвяходер

ЛД16

шт.

2

Лопата

копальна

шт.

3

Сокира

-

шт.

2

Пилка

поперечна

шт.

1

Ліс будівельний

кругляк

м3

15

Дошки

40 мм,2 сорт

м3

20

Цвяхи

100мм

кг

10

Будівельний ліхтар

-

шт.

3

8. РОЗРОБКА ВКАЗІВОК ПО ТЕХНІЦІ БЕЗПЕКИ

1. До початку виконання робіт по розробці котловану площадку огородити суцільним парканом.

2. При роботі вночі огороджену територію освітлюють достатньою кількістю прожекторів.

3. Котлован розробляти з укосами 1:0,75 при глибині понад 3 м.

4. В’їзну траншею викопати з ухилом і=0,10.

5. В котловані одночасно можуть знаходитися не більше двох автомашин.

6. Подача автотранспорту під навантаження – тупикова.

7. До керування будівельними машинами забороняється допускати робочих з обслуговуючого персоналу, що не мають посвідчень на право керування.

8. Забороняється виробляти роботи на захаращених майданчиках. У зимовий час року вантажно-розвантажувальні майданчики необхідно регулярно очищати від снігу і льоду, а також потрушуючи піском, золою або шлаком.

9.Робочі повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами і протипиловими окулярами.

10. Екскаватори під час роботи повинні встановлюватися на спланованому майданчику і, щоб уникнути довільного переміщення, закріплюватися інвентарними упорами. Забороняється застосовувати для цієї мети дошки, колоди, камені й інші предмети.

11. Під час перерви в роботі екскаватор необхідно перемістити від краю траншеї на відстань не менше 2 м, а ківш опустити на грунт. Очищати ківш допускається тільки в опущеному положенні.

12. Забороняється розробка і переміщення грунту машинами (бульдозерами, скреперами й ін.) при русі на підйом або під ухил, із рогом нахилу більш зазначеного в паспорті машини. Послідовність операцій по зведенню насипу і греблі (насипка грунту, розрівнювання, зволоження, розпушування) повинна дотримуватися відповідно до проекту виробництва робіт.  

9. ЗАХИСТ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  1. Під час виконання підготовчих і будівельних робіт із спорудження об'єкта мають бути здійснені заходи щодо захисту навколишнього середовища під час будівництва, передбачені в матеріалах ОВНС у складі проектної документації згідно з 3.2.4 та додатком Д. Працівників, відповідальних за здійснення цих заходів, призначають організації, що здійснюють будівництво, відповідно до 1.11. 
   2. Будівельно-монтажні роботи із спорудження об'єкта здійснюються із дотриманням вимог чинного законодавства щодо охорони та збереження навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та безпеки прилеглих об'єктів техногенного середовища. 
  Допустимі рівні шуму, вібрації, інфразвуку і низькочастотного шуму в приміщеннях житлових і цивільних будинків та на території, що прилягає до будівельного майданчика, мають відповідати СН 3077, СанПиН 42-120-4948, СН 1304. Санітарно-гігієнічні характеристики повітря робочої зони мають відповідати ГОСТ 12.1.005. 
  3. Під час виконання будівельно-монтажних робіт із застосуванням машин і механізмів здійснюються передбачені у ПВР заходи із забезпечення техногенної і пожежної безпеки, охорони атмосферного повітря, безпечних умов праці. На робочих місцях, на будівельному майданчику і в навколишньому середовищі забезпечується дотримання регламентованих у ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039 та ДСН 3.3.6.042 безпечних рівнів звукових та вібраційних навантажень і впливу на мікроклімат від роботи-будівельних машин, транспортних засобів, виробничого устаткування, засобів механізації, пристроїв, оснастки, ручних машин та інструменту. 

  4. Будівельно-монтажні роботи на територіях з обмеженим режимом господарської діяльності (території та об'єкти природно-заповідного фонду, охоронні зони, прибережні та лісові захисні смуги тощо) здійснюються відповідно до документів, що визначають статус цих територій, законів та кодексів України щодо охорони навколишнього середовища, із дотриманням вимог, що містяться у комплексному висновку державної інвестиційної експертизи проектної документації. 

  5. На території об'єктів, що будуються, не допускається не узгоджене у встановленому порядку знесення деревинно-чагарникової рослинності і засипання ґрунтом кореневих шийок і стовбурів дерев і чагарників, що ростуть. 
Передбачене затвердженою документацією знесення зелених насаджень компенсується створенням рівновеликих (або більших) та рівноцінних нових насаджень у місцях, визначених відповідними державними органами під час погодження документації (зокрема, згадана компенсація виконується під час озеленення території об'єкта, що будується, та його санітарної зони). 
Роботи, пов'язані з вирубкою лісу та чагарнику, змінами існуючої акваторії водних об'єктів, освоєнням ділянок природних лук та степів, передбачають їх поступовість, яка дозволяє місцевій фауні своєчасно мігрувати за межі території будівництва. 
  6. Не допускається відведення поверхневих стічних вод із території будівельних майданчиків безпосередньо на рельєф, тобто без здійснення інженерних заходів, що попереджають виникнення осередків техногенної ерозії ґрунтів. 
  Заходи щодо необхідного очищення і знешкодження стічних вод, що утворюються на будівельному майданчику, передбачаються у ПТД. 

  7. Під час виконання будівельних та планувальних робіт ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) за спеціальним дозволом знімають, переносять і складають для подальшого використання під час благоустрою прибудинкової території, рекультивації земель тощо (відповідно до чинного природоохоронного законодавства). 
  8. Тимчасові автомобільні дороги та інші під'їзні шляхи влаштовуються з урахуванням вимог щодо запобігання пошкодженню сільськогосподарських угідь та деревинно-чагарникової рослинності. 
  9. Під час будівельно-монтажних робіт у зонах житлової забудови відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" вживають заходів із запобігання пилоутворенню і забрудненню атмосферного повітря. Заборонено скидання з будівель відходів без застосування закритих потоків та бункерів-накопичувачів. 
  10. Будівельні відходи і вторинна сировина відповідно до Закону України "Про відходи" вивозяться до місць їх складування або об'єктів поводження з відходами, погоджених із органами місцевої державної адміністрації. Перевезення відходів здійснюється відповідно до правил, встановлених місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування. 
  11. За необхідності запобігання впливу шкідливих виробничих чинників, обумовлених виконанням будівельно-монтажних робіт на діючому підприємстві, яке реконструюється, на ділянках робіт, визначених у ПОБ і ПВР, здійснюють додаткові заходи із захисту навколишнього середовища. 
  12. У процесі виконання бурових робіт при досягненні водоносних горизонтів Вживають заходів із запобігання неорганізованому виливу підземних вод, їх перетоку до більш глибоких водоносних горизонтів, а також проникненню поверхневого стоку у підземні водоносні горизонти. 
  Під час виконання робіт із штучного закріплення слабких ґрунтів вживають заходів із запобігання забрудненню підземних вод нижчих горизонтів. 
  13. Попутне видобування природних ресурсів допускається тільки за наявності спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами згідно із Кодексом України про надра, а також проектної документації, погодженої відповідними органами державного нагляду (контролю) і місцевої адміністрації. 
  14. Роботи з меліорації земель, створення ставків і водосховищ, ліквідації ярів, балок, боліт і вироблених кар'єрів, які виконуються попутно із будівництвом об'єктів виробничого і житлово- цивільного призначення, можуть виконуватись тільки за наявності відповідної проектної документації, погодженої в установленому порядку із зацікавленими організаціями і органами державного нагляду (контролю). 
  15. Роботи з розчищення, днопоглиблення, берегоукріплення русел річок і водойм, а також із намиву територій можуть проводитись тільки згідно з документацією, розробленою з урахуванням вимог Водного кодексу України з цих питань, погодженою і затвердженою у встановленому порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1.  Строительство тоннелей и метрополитенов. Величкин Е.А., Ленец П.Т. «Транспорт», 1971, стр. 1-30
  2.  ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва»
  3.  ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження документації для будівництва»
  4.  Справочник проектировщика оснований и фундаментов
  5.  СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве»
  6.  ГОСТ 5781-82  «Сталь горячеканая для армирования железобетонных конструкций»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78784. ФАКТОРЫ РИСКА ХРОНИЧЕСКИХ НЕИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ В НЕОРГАНИЗОВАННОЙ ПОПУЛЯЦИИ МУЖЧИН ТРУДОСПОСОБНОГО ВОЗРАСТА 2.48 MB
  В процессе диспансеризации неорганизованной популяции мужчин трудоспособного возраста изучить особенности структуры и распространенность факторов риска хронических неинфекционных заболеваний, их динамику в условиях пятилетнего проспективного наблюдения...
78785. ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СОВРЕМЕННЫХ ФОРМ И МЕТОДОВ РЕКЛАМНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В СИСТЕМЕ МАРКЕТИНГОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ 2.02 MB
  Исходя из этого для обеспечения конкурентоспособности авиакомпаниям требуется проводить постоянный поиск новых или совершенствование известных форм методов моделей рекламной деятельности в системе маркетинговых коммуникаций на предприятиях авиационной отрасли позволяющих...
78786. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВОСПРИЯТИЯ БАЗИСНЫХ ЧАСТЕЙ РЕЧИ В ТЕКСТЕ: ПОЗИЦИОННЫЙ АСПЕКТ 3.64 MB
  Данная диссертационная работа посвящена экспериментальному исследованию восприятия базисных частей речи в позиционной структуре текста и выполнена в русле общей теории текста с учетом знаний, накопленных в области теории языка, психолингвистики и лингвосинергетики.
78787. Формирование траектории устойчивого развития региональной социально-экономической системы 861 KB
  Социально-экономическое развитие общества в XX веке, ориентированное в основном на быстрые темпы экономического роста, нанесло огромный ущерб окружающей природной среде. По существу развитие отождествлялось с экстенсивным вовлечением природных ресурсов в экономику, индустриализацией промышленности...
78788. Сім’я буде щасливої коли… 156 KB
  Завдання для груп: І група Відшукати словничок свого роду. ІІ група Що робити щоб були злагода щастя і радість Знайти відповіді з народних джерел. ІІІ група Скласти кросворд ребус про сім’ю родину. Самостійна пошукова робота учнів: Група 1 Віками складається й передається...
78789. Голос рідної природи серцем слухати навчись (інтегрований урок) 371.5 KB
  Мета: вдосконалювати навички виразного читання, навички чітко і повно відповідати на запитання, збагачувати словниковий запас образними висловами, розвивати усне мовлення учнів; розширювати уявлення про поняття птахи, ознайомити учнів із зимуючими птахами своєї місцевості...
78790. Скарб над скарбами. Казки народів світу. Пагінець місячного дерева (Японська народна казка) 3.93 MB
  Завдання проекту. Розширити і поглибити знання про народні казки світу. Розвивати вміння оцінювати вчинки персонажів і визначати мотиви їхньої поведінки. Учити здійснювати проектну діяльність на основі відбору інформації з довідкової літератури.
78791. Мова – дивний скарб 63.5 KB
  Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту; соціальної – здатність працювати в групі, в парі, з усіма в колективі...
78792. Скарби бабусиної скрині 77.5 KB
  Ліна: Ну а я що можу зробити? Візьми он книжку яку почитай. Марія: Та ти що з дуба впала, яка книжка, я ж покоління ХХІ століття - часу інтернету, - ми книжок не читаємо. Ліна: Тобі ж гірше. Не хочеш читати - візьми в хаті поприбирай. Подвійна користь буде: себе займеш і бабусі допоможеш.