85636

Ответственность за нарушения аграрного законодательства

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Законодательством предусмотрены следующие виды юридической ответственности за допущение правонарушения в сфере аграрных отношений: хозяйственно-правовая, дисциплинарная, материальная, административная, уголовная.

Русский

2015-03-28

16.4 KB

3 чел.

Тема 12. Ответственность за нарушения аграрного законодательства

План

  1.  Понятие, виды и основания ответственности за нарушение аграрного законодательства.
  2.  Хозяйственно-правовая ответственность за нарушение аграрного законодательства.
  3.  Дисциплинарная ответственность работников сельскохозяйственных предприятий и организаций.
  4.  Материальная ответственность работников сельского хозяйства и ее виды.
  5.  Административная ответственность за нарушения в сфере аграрных правоотношений.

1. В аграрном праве институт ответственности включает совокупность правовых норм, определяющих основания и виды юридической ответственности, санкции за нарушение аграрного законодательства.

Законодательством предусмотрены следующие виды юридической ответственности за допущение правонарушения в сфере аграрных отношений: хозяйственно-правовая, дисциплинарная, материальная, административная, уголовная.

Вопросы понятия, видов и оснований ответственности за нарушение аграрного законодательства раскрыты в учебнике

Погрібний О.О. Аграрне право України: Підручник онлайн http://textbooks.net.ua/content/category/5/4/12/

Рассмотреть самостоятельно. 

При рассмотрении вопроса соответствующего вида юридической ответственности необходимо указать: 1) в каких НПА, предусмотрены положения относительно того или иного вида юридической ответственности; 2) кто является ее субъектами; 3) основания ответственности; 4) санкции, предусмотренные в законодательстве или договоре.

2. Положения о хозяйственно-правовой ответственности предусмотрены в ХК (раздел 5), в Законах «О защите экономической конкуренции», «О защите от недобросовестной конкуренции», «О ценах и ценообразовании», «О безопасности и качестве пищевых продуктов» и др. (рассмотреть самостоятельно). 

Субъектами этого вида юридической ответственности являются участники аграрных отношений, в частности, сельскохозяйственные предприятия, физические лица – предприниматели, государственные органы и органы местного самоуправления, наделенные хозяйственной компетенцией, потребители – нехозяйствующие субъекты, имеющие статус юридического лица.

Основаниями хозяйственно-правовой ответственности являются:

  1.  нарушение условий (правил) осуществления сельскохозяйственной деятельности, установленных законодательством;
  2.  невыполнение или ненадлежащее выполнение хозяйственно-договорных обязательств.

В случаях допущения вышеуказанных нарушений к правонарушителю - участнику аграрных отношений могут применяться следующие санкции: возмещение убытков, штрафные, оперативно-хозяйственные и административно-хозяйственное санкции.   

3. Дисциплинарная ответственность лиц, занятых в сельском производстве, определяется общими нормами трудового законодательства, в частности, КЗоТ, которые распространяются на всех наемных работников, а также специальными нормами аграрного права, которые касаются работников отдельных видов аграрных предприятий (Закон «О фермерском хозяйстве»).   

Вопрос дисциплинарной ответственности лиц, занятых в сельском производстве раскрыт в учебниках

Аграрне право: Підручник / В.З. Янчук, В.І. Анрійцев, С.Ф. Василюк та ін. – К.: Юрінком Інтер.

Погрібний О.О. Аграрне право України: Підручник онлайн http://textbooks.net.ua/content/category/5/4/12/

Рассмотреть самостоятельно. 

4. Материальная ответственность работников аграрных предприятий предусмотрена нормами КЗоТ.

Рассмотреть самостоятельно:

Аграрне право: Підручник / В.З. Янчук, В.І. Анрійцев, С.Ф. Василюк та ін. – К.: Юрінком Інтер.

Погрібний О.О. Аграрне право України: Підручник онлайн http://textbooks.net.ua/content/category/5/4/12/

4. Административная ответственность за нарушение аграрного законодательства предусмотрена в КУоАП

Рассмотреть самостоятельно:

Аграрне право: Підручник / В.З. Янчук, В.І. Анрійцев, С.Ф. Василюк та ін. – К.: Юрінком Інтер.

Погрібний О.О. Аграрне право України: Підручник онлайн http://textbooks.net.ua/content/category/5/4/12/

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.
25169. Ідея поступу в філософії історії Просвітництва 24 KB
  Ідея поступу загальносвітоглядна ідея що відображає віру в прогрес і є символом європейської цивілізації. Активного розвитку в епоху Просвітництва набуває ідея розвитку. Ідея поступу розглядає історію як певний процес що прямує до досконалості. Також ідея поступу включає в себе ідею породження тобто кожна наступна стадія розглядається як результат попередньої.
25170. Поняття феномену у феноменологічній філософії 31 KB
  Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій феноменологічній установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.
25171. М.Фуко. “Слова і речі” 28 KB
  Підзаголовок Археологія гуманітарного знання. Археологія як протиставлення кумулятивістським концепціям для яких найважливішим є прогрес знання через накопичення спостережених фактів. В книзі Археологія знання доробив та помякшив розриви між епістемами за рахунок поняття дискурсивна практика.
25172. Роль соціальних інститутів в житті суспільства 25.5 KB
  Соціальні інститути бувають: Економічні поділ праці право приватної власності заробітна плата; Політичні держава армія суд партії Інститути шлюбу та сімї Виховні Соціальні інститути в системі культури.Дюркгейма вивів ряд базових соціальних характеристик якими повинні володіти соціальні інститути. Інститути сприймаються індивідами як зовнішня реальність. Інститути сприймаються індивідом як об'єктивна реальність.
25173. Поняття нації в сучасній соціальній філософії 25 KB
  Поняття нації в сучасній соціальній філософії. Але якщо говорити про сучасне розуміння нації то панує ряд таких тенденцій: Нації це явища модерної епохи Європоцентризм погляди дослідників завжди спрямовані на Європу пр розгляді цього поняття Нації це штучно створений феномен вони є продуктом процесу модернізації та створені для певних цілей. Нації це територіальні та політичні спільноти Вони завжди засновані на соціальній комунікації. Ентоні Сміт пропонує виокремлювати такі підходи до розуміння нації в сучасну епоху:...
25174. Критика соціальних теорій Гегеля і Маркса за працею К.Поппера “Відкрите суспільство та його вороги” 22.5 KB
  Найголовніший пункт критики ідея історичної закономірності розвитку людської спільноти. Поппер відкидає поняття закону історії і каже що історичні факти можна пояснити після того як вони відбулися але шукати в них закономірності немає сенсу. Закономірності вивчає соціологія історія ж аналізує окремі події. Він вважав хибною дихотомію природничонаукового та соціального знання через те що й там і там діє принцип фальсифікації заперечував існування обєктивних законів історії стверджував відсутність жорсткого детермінізму в природі і...
25175. К.Леві-Стросс – один з найвизначніших представників структуралізму 29.5 KB
  Подібні спроби вчинялися до нього Проппом при аналізі казки але саме ЛевіСтросс вкорінив інваріантні форми структуру не у емпіричній реальності а у самій людині в несвідомих структурах розуму. нова дисципліна яка виникає як результат обєднання ЛевіСтросом соціальної антропології і етнологічної дисципліни. Недоліки вчення ЛевіСтросса: поглинання свободи індивіда обєктивними закономірностями переоцінка ролі позасвідомого недооцінка ролі історії.
25176. Взаємовплив науки і філософії 27.5 KB
  Співвідношення філософії і науки можна показати на прикладі міркувань Патнема. тобто тут висловлюється думка сама про взаємовплив науки і філософії. Філософія створює для науки ціннісно нормативну сферу і в свою чергу беручи за цінності результати отримані наукою.