85657

Оцінка виробничого потенціалу ВАТ «Краснодонвугілля»

Дипломная

Экономическая теория и математическое моделирование

Функціонування та розвиток паливно-енергетичного комплексу України в значній мірі зумовлений станом та розвитком вугільної промисловості. Прийняте без варіантне ствердження засноване на аналізі структури запасів органічного палива, де вугілля складає 95,4%, та не є іншим ніж тенденції світового видобутку...

Украинкский

2015-03-29

1020 KB

0 чел.

Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля

Краснодонський факультет інженерії та менеджменту

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«Оцінка виробничого потенціалу

ВАТ «Краснодонвугілля»

Студент групи     Кз-031         

______________

Хлистун М.О.

Керівник дипломної роботи                   

______________

к.т.н., доц. Соколова Я.В.

Завідувач кафедрою

економічної кібернетики                         

______________

д.т.н., проф. Рамазанов С.К.

Краснодон 2008 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КРАСНОДОНСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІНЖЕНЕРІЇ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                    Завідувач кафедри економічної кібернетики

                                                    д.т.н., проф., ______________ Рамазанов С.К.

                                                    «________»   ____________________  200___р.

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу студенту

_____________________________________________________________________________

Тема роботи ______________________________________________________ __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Затверджена наказом по університету від «____»  _______ 20___ р. № ____

Термін подання студентом закінченої роботи «____» ____________ 20__ р.

Вихідні дані до дипломної роботи____________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Зміст дипломної роботи ____________________________________________

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Обовязковий графічний матеріал ___________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Консультанти по тематиці роботи

Розділ

Консультант

Підпис

План виконання дипломної роботи

Етапи

Термін виконання

Примітка

Дата видачі завдання   «______»  ______________ 20_____ р.

Керівник ___________________  ________________________________

                                  (підпис)                                    (прізвище, ім'я, по батькові)

Завдання прийнято до виконання ______________  ____________________

                                                                                       (підпис)     (прізвище, ім'я, по батькові)

«______»  ______________20_____ р.

Анотація

У рамках даної дипломної роботи було вивчено та проаналізовано  виробничий потенціал підприємства  на прикладі ВАТ “Краснодонвугілля”.

Для ретельної оцінки виробничого потенціалу обрані  найбільш важливі локальні чинники його оцінки: виробничий, фінансовий, економічний, ресурсний та кадровий.

Загальний потенціал підприємства розраховано за допомогою  інтегрального показника та графоаналітичного методу.

За результатами аналізу виявлено, що потенціал ВАТ “Краснодонвугілля” достатньо високий і має загальну оцінку вище 1 і дорівнює 5,448 долей одиниць, що пов’язано зі значними позитивними змінами у організації роботи підприємства та  зміною власника, який збільшив фінансову підтримку підприємства по всіх напрямках роботи. Це підтвердив і графоаналітичний метод оцінки , який показав що, фігура потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля” має більш менш правильну форму, що вказує на його збалансованість.

Після впровадження заходів по підвищенню потенціалу підприємства на базі розрахунків методом інтегрального показника та графоаналітичного методу спостерігається зростання загального потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля” з  5,448 долей одиниць до 5,626 долей одиниць, що підтверджується новою радіограмою, на якій фігура потенціалу має більшу загальну площу та досконалу форму.

За результатами дослідження сформульовані  висновки, наведені рекомендації. Одержані результати можуть бути використані  в процесі роботи  ВАТ  “Краснодонвугілля”  для підвищення свого виробничого потенціалу.

РЕФЕРАТ

Сторінок - 99,  таблиць - 42,  рисунків - 12, літературних джерел – 49.

ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ДІАГНОСТИКА, ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ,  КЛАСИФІКАЦІЯ, КОМПЕТЕНЦІЇ, КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ,  МЕТОДИ ОЦІНКИ, ПІДПРИЄМСТВО, ПОТЕНЦІАЛ, РАДАГРАММА, РЕСУРСИ, ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ

ОЦІНКА ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ  ВАТ “КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ”

Предметом дослідження є існуючи методи оцінки виробничого потенціалу

Об'єкт  дослідження - ВАТ “Краснодонвугілля”

Мета дипломної роботи полягає  в обранні  оптимального методу оцінки виробничого потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”

Завданнями роботи є  вивчення, оцінка та аналіз виробничого потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”

Одержані результати можуть бути використані  в процесі роботи  ВАТ  “Краснодонвугілля”  та його структурними підрозділами для підвищення виробничого потенціалу

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………7

  1.  Потенціал підприємства як економічна категорія……………………10

1.1  Сутність   потенціалу   підприємства,   його   структура  та  класифікація……………………………………………………………………..10

1.2   Аналіз методичних  підходів до оцінки виробничого потенціалу……21

1.3  Особливості  оцінки  виробничого потенціалу вугледобувних підприємств……………………………………………………………………..28

  1.  Діагностика діяльності ВАТ “Краснодонвугілля”……………………32

2.1 Загальна характеристика ВАТ “Краснодонвугілля”…………………….32

2.2 Порядок розподілу прибутків та покриття витрат………………………41

2.3 Фінансовий аналіз діяльності ВАТ “Краснодонвугілля”……………….45

  1.  Оцінка виробничого потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”…………53

3.1 Оцінка загального потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”………………..53

3.2  Заходи по підвищенню потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”………….64

3.3 Розрахунок потенціалу підприємства після впровадження заходів по підвищенню потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”…………………………86

Висновки……………………………………………………………………….92

Література……………………………………………………………………..96

ВСТУП

Функціонування та розвиток паливно-енергетичного комплексу України в значній мірі зумовлений станом та розвитком вугільної промисловості. Прийняте без варіантне ствердження засноване на аналізі структури запасів органічного палива, де вугілля складає 95,4%, та не є іншим ніж  тенденції світового видобутку та  використання його як головного ресурсу, потрібність у якому  у єдиних технологічних напрямках “вугілля-енергетика” та “вугілля кокс-метал” з кожним роком зростає.

Спираючись на велике значення вугільної промисловості в економіці України, державна політика в цій галузі повинна бути спрямована на:

  •  приоритетне забезпечення держави вугіллям власного виробництва;

     - захист вітчизняної вугільної промисловості від  надлишкового імпорту вугілля;

- реструктуризація галузі за рахунок зменшення немотивованого закриття шахт та розрізів, розширення об’ємів реконструкції діючих  та будівництво нових вугледобувних підприємств, подальшої модернізації та технічного переоснащення шахтного фонду;

- фінансова підтримка виробничо-господарської та комерційної діяльності галузі за рахунок держбюджету;

- пріоритетність державної власності на вугільні підприємства за рахунок збереження контрольного пакету акцій під час зміни форм власності;

- розробка умов, що стимулюють привернення інвестицій, необхідних для розвитку вугільної промисловості;

  •  забезпечення безпечних та комфортних умов праці;

- збільшити престиж гірняцької професії та соціального захисту шахтарів.

Вугільна промисловість України - це потужний та багатофункціональний промисловий комплекс зі значними обсягами виробництва та послуг, багатогранним характером діяльності, складними внутрішніми та зовнішніми зв’язками, специфічними умовами праці як підприємств, так і трудящих.

Оцінка виробничого потенціалу вугільної промисловості базується в першу чергу на середньостроковому до 2010р. та довгостроковому до 2030р. прогнозі розвитку основного структурного підрозділу галузі – шахтного фонду . Треба звернути увагу на те, що існуючи способи видобутку та використання вугілля зберігаються на протязі усього цього періоду, бо дуже мала вірогідність того, що за 30 років будуть створені паливо-хіміко-енергетичні комплекси з використанням  фізичних та хімічних методів вилучення вугілля з надр (наприклад, хімічне розжиження вугілля у надрах та вилучення цієї маси через скважини,  використання шару як паливного елементу для прямого використання енергії з вугілля тощо). Тому основна мета функціонування шахтного фонду як у середньостроковій,  так і в довгостроковій перспективі полягає у максимальному задоволенні потреб України у вугіллі конкретних марок та призначення  та усіх можливих джерел фінансування вугільної промисловості.  

Для досягнення мети  та отримання необхідних показників раціонально використовувати загальні принципи та підходи, що використовуються під час програмно-цільового прогнозування. Формальний механізм отримання такого прогнозу передбачає аналіз та оцінку існуючого стану предмету, а саме шахтного фонду та розробку засобів та средств досягнення заданої мети у періоді, що прогнозується.

Перспективи розвитку шахтного фонду до 2010 року знайшли своє втілення у програмі “Українське вугілля”. Всебічний аналіз шахтного фонду України, що передував розробці цієї програми, показав, що при незадовільному стані  вирішення задачі по забезпеченню потреб держави у енергетичному паливі та вугіллі для коксування є проблематичним. Для цього необхідні модернізація та подальший розвиток шахтного фонду, що дасть можливість до 2010 року частково оздоровити галузь.

Аналіз шахт за останні роки підтвердив, що основною причиною незадовільної праці, систематичного зниження техніко-економічних показників діяльності є несвоєчасна підготовка достатньої кількості  та якості ліній очисних вибоїв, відсутність засобів для придбання гірничошахтної техніки та обладнання. Хронічна незабезпеченість галузі необхідними фінансами не дає можливості своєчасно виконувати роботи з модернізації та технічному переоснащенню.

Для того щоб змінити той стан, що склався у галузі необхідно реалізовувати заходи, що направлені на вирішення локальних задач по вдосконаленню шахтного фонду, менш капіталомісткі, ніж реконструкція, такі що не потребують значних вкладень.

Саме для цього необхідно проводити всебічний аналіз та оцінку діяльності підприємств з метою виявлення прихованих резервів  за допомогою оцінки потенціалу та розробки заходів по його підвищенню, що є ціллю даної роботи.

1. Потенціал підприємства як економічна категорія

1.1 Сутність потенціалу підприємства, його структура та класифікація

 У сучасних умовах ринку, що характеризуються нестабільністю цілей підприємства, обумовленою мінливістю попиту та пропозиції, цін на товари і фактори виробництва, змінами в конкурентному середовищі й іншими макро- і мікроекономічними факторами, однією з першочергових задач керівництва підприємства стає формування й оцінка поточних і перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу. Це викликано, у першу чергу,  необхідністю забезпечення ефективності функціонування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

На протязі тривалого часу з 1970-х до початку 1980-х років було опубліковано багато матеріалу, що містить різні тлумачення поняття “потенціал”. У більшості з них відзначалось про важливість вивчення проблем оцінки  потенціалу та вказується на існування значних розходжень у визначенні самого поняття потенціалу, його сутності, складу та співвідношення з іншими категоріями.

В етимологічному значенні термін “потенціал” походить від латинського “potentia”  й означає “потужність, сила”, “приховані можливості” , які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.

Еволюцію трактування науковцями терміну “потенціал”  розглянемо у табл. 1. 1. з посиланням на авторів та час дослідження.

З наведених формулювань стає зрозуміло що, практично усі визначення у тій чи іншій мірі спираються на ресурси підприємства, з одного боку , та на досягненні з їх допомогою поставлених цілей, з іншого.

Таблиця 1.1 – Еволюція трактування науковою думкою терміна “потенціал “ в економіці

Автор

Рік

Визначення

Воблий К.Г.

1924

Потенціал виробничих сил – потенційна можливість країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення

Вейц В.

1927

Потенційні виробничі сили – не тільки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні умови, за яких здійснюється виробничий процес

Струмилін С.Г.

1954

Економічний потенціал – сукупна виробнича сила праці всіх працездатних членів суспільства

Нємчинов В.С.

1967

Потенціал розширеного виробництва – ресурсні можливості  національної економіки для здійснення економічного зростання

Анчишкін О.І.

1973

Виробничий потенціал – сукупність ресурсів, які в процесі виробництва набирають форми факторів виробництва

Абалкін Л.І.

1981

Потенціал це узагальнена збірна характеристика ресурсів , прив’язана до місця й часу

Архангельський В.М.

1983

Потенціал – засоби, запаси,  джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв’язання певної задачі

Рєпіна І.М.

1998

Підприємницький потенціал – сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних і т.п.), навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу щодо виробництва товарів, здійснення послуг(робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства

Олексик О.І.

2001

Потенціал підприємства – максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання(ситуаційно-ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень

Але, слід зазначити, що хоча ресурси є базисом у формуванні потенціалу підприємства, сама по собі їх наявність не є гарантом досягнення будь-яких цілей. Не менш важлива складова потенціалу – це здібність підприємства мобілізовувати ресурси у ході здійснення  комплексу дій  (бізнес - процесів).  Якщо узяти до уваги , що сукупність таких здібностей у економічні літературі прийнято називати компетенціями [7,15], то потенціал підприємства можна зазначити як можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес – процесів. Компетенції та ресурси зумовлюють внутрішні можливості підприємства та повинні забезпечувати його конкурентні переваги у ринковому середовищі, що визначає можливості попиту, у зв’язку з цим модель потенціалу підприємства має наступне графічне зображення (рис. 1.1)

У сучасних динамічних умовах ринкового господарювання орієнтація на традиційні переваги для планування стратегічного розвитку потенціалу підприємства може стати помилковою. У зв’язку з цим, на думку І. Ансоффа, концепцію сильних і слабких сторін необхідно замінити на загальнішу концепцію організаційного потенціалу з наголошуванням на потенціали загально фірмового менеджменту. У діапазон потенційних можливостей  він включає: маркетинг, виробництво, НДДКР, фінанси та інші функціональні складові, а також навички загально корпоративного управління (наприклад, управління розвитком, диверсифікацією, розширенням за рахунок придбання інших підприємств, управляння персоналом).

Цікавою є запропонована Н.Т. Ігнатенком та В.П. Руденком класифікація ознак поняття “потенціал” загальновживана у вітчизняній науковій літературі, де у 42% випадків змістове значення терміна “потенціал” асоціюється із сукупністю природних умов і ресурсів, можливостей , запасів, засобів, цінностей; у 18% - з потужністю виробництва (галузей народного господарства), фондів, ресурсів країни, регіону; 16% - з ресурсною, економічною, природною, регіональною характеристикою; у 8% - з можливістю виробничих сил досягти певного ефекту.

Потенціал підприємства

Ринковий (зовнішній)

Ринкові

можливості

 

Компетенції

(здібності, навички, досвід)

Внутрішній

Внутрішні ресурси

(цінні активи, кадри, інформація та ін.)

 

Рисунок 1.1 - Модель потенціалу підприємства

Визначення поняття потенціалу має не тільки важливе наукове, а й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст визначає підхід до його оцінки , вимірювання й управління

Різноманіття підходів до розуміння сутності потенціалу підприємства дозволяє вважати його багаторівневим і багато аспектним поняттям, зміст якого розкривається у всьому комплексі його проявів.

Класифікація видових проявів потенціалу підприємства здійснюється за наступними напрямками: за об’єктами дослідження ; за ступенем реалізації; за сферою реалізації; за принципом ієрархії; за функціями управляння.

За об’єктами дослідження   виділяють ресурсну та результативну концепції потенціалу підприємства. Наступним рівнем класифікації є поділ потенціалу підприємства за ступенем використання можливостей підприємства на фактичний (поточний, реалізований, досягне ний у даний момент) і перспективний (стратегічний, орієнтований на досягнення довгострокових цілей).  За сферою реалізації потенціал можна розглядати як ринковий (зовнішній) і внутрішній.

Якщо досліджувати ієрархію потенціалів, підприємство можна розглядати як систему, що складається з більш дрібних підсистем - бізнес-одиниць, виділених за принципом значущості їхнього функціонування для бізнесу в цілому.

За функціональним напрямком потенціал підприємства поділяють на маркетинговий (здатність маркетингової системи підприємства забезпечити його постійну конкурентоспроможність); виробничий (здатність виробничої системи забезпечити випуск продукції в обсязі, що відповідає потенціалу попиту); фінансовий (здатність фінансової служби забезпечити основні ланки ланцюжка “збут-виробництво-закупівлі” фінансовими ресурсами за принципом найбільш ефективного їхнього розподілу); організаційний (здатність менеджменту створити ефективну систему взаємодії між усіма елементами потенціалу).

Незважаючи на різноманітність видових проявів потенціалу підприємства властиві деякі характерні риси, а саме:

- призначення – означає, що потенціал підприємства взагалі та кожен його елемент формуються для реалізації точно визначених здібностей;

- здатність до само відтворення та розвитку  - означає, що потенціал  і його елементи змінюються відповідно з вимогами зовнішнього і внутрішнього характеру;

- поліструктурність – означає, що потенціал підприємства поєднує в собі різні структурні елементи, деякі з яких також характеризуються власною структурою (наприклад, виробничий потенціал);

- взаємозамінність, альтернативність елементів – означає можливість вибору ефективних варіантів розподілу ресурсів між елементами потенціалу для забезпечення збалансованої рівноваги.

Під структурою системи , якою є потенціал підприємства, розуміють мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв’язків між елементами.

Існує і ширше тлумачення структури, згідно з яким розрізняють два типи структур: макро- і мікро-. Макроструктура виражає  найстійкіші (інваріантні) зв’язки системи, а мікроструктура – змінні (імовірнісні). Сукупність макро- і мікроструктури об’єкта або процесу, тобто сукупність усіх зв’язків, і становить їхній зміст.

В економічній літературі наявні різні підходи до визначення структури потенціалу підприємства. Більшість дослідників розглядає ресурсну структуру потенціалу, однак з урахуванням у ньому різної кількості складових. Є й значно ширші поняття структури потенціалу підприємства, доповнені описами систем збирання, обробки і використання інформації, досвіду господарювання, тощо. Необхідно зазначити, що навіть за збігу поглядів на структуру потенціалу підприємства ресурсний підхід не дає повної характеристики цього терміна. Особливий науковий інтерес викликають дослідження багато аспектного аналізу структури потенціалу, де поряд з ресурсним розглядаються ще й інші аспекти структури, що дає повніше уявлення про його елементний склад.

Взагалі до елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов’язане з функціонуванням і розвитком підприємства. Відбір найважливіших із цих елементів становить дуже складну проблему, що підтверджується безліччю різних думок науковців  з цього приводу.

Під час формування та використання   потенціалу підприємства проводиться його декомпозиція на компоненти, встановлюються їх функції і зв’язки, тобто здійснюється структуризація.

Чіткого та однозначного уявлення про структуру потенціалу підприємства поки не сформовано. Це обумовлено тим, що дослідження з даної проблеми здійснюються в рамках окремих проявів потенціалу.

Оптимальна структура потенціалу повинна мати мінімальну кількість компонентів, але  вони повною мірою повинні виконувати задані функції. Існує кілька можливих  підходів до структуризації потенціалу підприємства:

   а) блочно-модульна структуризація

б) функціональна структуризація.

Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства заснована на взаємодії трьох складових, які  охоплюють всі стратегічні компоненти підприємства, що дозволяють досягти поставлені цілі, та найбільш повно характеризують внутрішній стан підприємства – ресурсів, системи управління та діяльності персоналу [10,11]. Блок ресурсів складається з трудових, фінансових, інформаційних та матеріальних; блок системи управління – планування, реалізація, контроль; блок діяльності персоналу  складається з аналітичної , виробничої та комунікаційної.

Відповідно до ресурсної концепції, потенціал підприємства розглядається як система ресурсів, що вступають у взаємодію й обумовлюють досягнуті результати. Блок ресурсів, незважаючи на нібито однозначність їхнього трактування, в економічній літературі представляється різним набором модулів. Згідно з блочно-модульною структуризацією пропонується у складі ресурсів виділяти кадрові, інформаційні, фінансові та матеріальні. Такий підхід упускає з розгляду цінні організаційні ресурси та нематеріальні активи.

Найбільше поширення одержала концепція виділення в сукупності ресурсів наступних елементів :

- технічні ресурси (виробничі потужності та їхні особливості, обладнання, матеріали і т. ін.);

- технологічні ресурси (технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки й ін.);

- кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їхнє прагнення до знань і удосконалювання, інтелектуальний капітал);

- просторові ресурси (характер виробничих приміщень і території підприємства, розташування об’єктів нерухомості, комунікації, можливість розширення й ін.);

- інформаційні ресурси (кількість і якість інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище, каналів її поширення, можливості розширення та підвищення вірогідності інформаційної бази і т. ін.);

- ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів і ін.);

- фінансові ресурси (наявність і достатність власного та позикового капіталу, стан активів, ліквідність, наявність кредитних  ліній і т. Ін.).

За умов декомпозиції потенціалу підприємства з розгляду виключається така складова технічних ресурсів, як предмет праці. Це пов’язано з тим, що можливість предметів праці ставати матеріальною основою продукції залежить від часу та характеристик виробничої системи, але має місце завдяки її наявності. Предмети праці вибувають з виробничого процесу протягом одного циклу, відтворюються поза підприємством і не завжди бувають адекватними продукції, що випускається, тому вважається, що вони не визначають величину технічного та виробничого потенціалу підприємства [6].

Групування, що було наведене вище не позбавлене певних недоліків , тому що в сучасних умовах конкурентне становище підприємства за інших рівних виробничих, організаційних і фінансових умов визначається ще й діловою репутацією підприємства, наявністю в нього позитивного іміджу, що правомірно розглядати як невід’ємний  елемент системи ресурсів.

Узагальнюючи вищевикладене, блок ресурсів підприємства повинен включати  складові  що відображені на рис. 1. 2.

Технічні           Технологічні

Кадрові              Блок         Просторові

                    ресурсів

Фінансові            Інформаційні

                підприємства

              Ділова

Організаційні        репутація

Рисунок 1. 2  -  Ресурсні складові потенціалу підприємства

Кожний із зазначених видів ресурсів становить сукупність можливостей досягненні цілей підприємством. Це означає, що маючи у своєму розпорядженні ті чи інші засоби виробництва, кадри, виробничі приміщення з певними характеристиками, спорудження та інші ресурси, підприємство тією чи іншою мірою здатне задовольняти потреби та запити потенційних покупців.

Крім ресурсної складової в сучасній економічній теорії виділяють блок системи управління. В управлінському блоці формулюється місія, розроблюється стратегія розвитку, визначаються цілі на найближчу перспективу, ставляться задачі. У ньому, як правило, розрізняють три підсистеми [7,10]:

а) планування – націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху. З урахуванням довгострокових цілей підприємство повинне вирішити, чи треба намагатися формувати новий потенціал або діяти за раніше наміченим курсом, тобто використовувати уже виявлений;

б) реалізація – має завданням створення нового потенціалу та перетворення існуючого у фактори успіху. Підсистема націлена на перетворення існуючого потенціалу у фактори успіху, повинна забезпечити трансформацію компетенцій і внутрішніх ресурсів, які відповідають ринковим шансам, у ринкові конкурентні переваги, що повинні, у свою чергу, впливати на рішення про закупівлі з боку покупця;

в) контролю – виконує функції перевірки ефективності здійснення планів і рішень і постійного контролю за вірогідністю планових передумов. Останнє пов’язано з тим, що будь-який план фактично базується на очікування певного розвитку ринкової ситуації, що відрізняється нестабільністю та мінливістю і тому вимагає постійні перевірки на придатність у випадку можливих змін.

Особливу увагу слід приділяти блоку діяльності персоналу, оскільки будь-яка організація – це насамперед люди. Даний блок містить  три складові:

а) аналітична діяльність персоналу - містить у собі наукові  дослідження та розробки і є основою для виробництва того чи іншого ресурсу або продукції;

б) виробнича діяльність персоналу – охоплює безпосередньо діяльність пов’язану зі здійсненням виробничого процесу;

в) комунікаційна діяльність персоналу – діяльність, спрямована на взаємодію з ринком. Вона виконує функції розробки та застосування комплексу маркетингових інструментів впливу на ринок. Разом з тим за допомогою комунікаційної складової забезпечується надходження інформації про зовнішнє середовище , яка необхідна для управління на етапі планування та розробки та розробки стратегічних цілей.

Залежно від специфіки підприємства в його внутрішній структурі виділяють наступні функціональні області: маркетинг, виробництво, кадри, менеджмент, фінанси, інформацію, наявність яких обумовлює необхідність функціональної структуризації потенціалу підприємства. У рамках кожної функціональної області формується свій внутрішній потенціал, який умовно можна структурувати на об’єктний і суб’єктний залежно від ознак, що лежать у його основі (існування поза людиною, зовнішнє стосовно неї або існування, обумовлене діяльністю людей).

До об’єктних складових потенціалу підприємства відносять , складові що пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування. До них належить інноваційний потенціал, виробничий потенціал , фінансовий потенціал та потенціал відтворення.

Суб’єктні складові пов’язані із суспільною формою їх виявлення.  Вони не споживаються, а становлять передумову, загальноекономічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального споживання об’єктних складових. До суб’єктивних складових потенціалу підприємства відносять: науково-технічний потенціал, управлінський потенціал, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал. У структурі маркетингового потенціалу окремо виділяють логістичний потенціал.

На особливу увагу в структурі потенціалу підприємства заслуговують: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали. Усі вони підлягають під зазначену класифікацію складових потенціалу підприємства, їх не можна однозначно віднести чи то до суб’єктних, чи то до об’єктних складових.

Трудовий потенціал – це персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Це поняття дає змогу, по-перше, оцінити рівень використання потенційних можливостей як окремо взятого працівника, так і сукупність працівників у цілому, що є необхідним для активізації людського фактора, та, по-друге, забезпечити якісну (структурну) збалансованість у розвитку особистого й уречевленого факторів виробництва.

Інфраструктурний потенціал – збалансовані з вимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб забезпечити необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задоволення соціальних потреб його персоналу. Якщо розвиток гіпертрофований, то інфраструктурні складові потенціалу підприємств можуть виконувати роботи чи надавати певні послуги стороннім організаціям та іншим суб’єктам  ринку.

Інформаційний потенціал  є найважливішою складовою  техніко - технологічної та управлінської бази сучасних підприємств. Ефективне господарювання підприємств України, раціональне  використання їхнього потенціалу неможливе без адекватного сучасним вимогам інформаційного забезпечення.

Інформаційний потенціал  - це єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку й прийняття управлінських рішень та впливають на характер (специфіку) виробництва через збирання, зберігання нагромадження), обробку та поширення інформаційних ресурсів. У складі інформаційного потенціалу  можна окремо виділити інформаційно-обчислювальний потенціал, до якого належить комплекс технічних, програмно-математичних, організаційно-економічних  засобів і спеціальних кадрів, призначений для автоматизації процесу виконання завдань управління підприємством у різних галузях людської діяльності.

Крім того, інформація і здобуті через неї знання реалізуються в нових засобах праці, технологіях, професійному досвіді робітників, рівні організації виробничих одиниць, що додатково свідчить про її тісний взаємозв’язок з іншими складовими потенціалу підприємства.

  1.  Аналіз методичних підходів до оцінки виробничого потенціалу

Під час дослідження будь-яких нових економічних явищ, а особливо феноменів складної природи, потребує використання всього методологічного інструментарію досліджень, напрацьованого дослідом різних поколінь. Не є винятком і потенціал підприємства як загальна характеристика його сукупних господарських можливостей щодо поточного функціонування та стабільного розвитку. На теперішньому етапі слід звернути увагу на самі методичні підходи оцінки потенціалу (рис.  1.3 )

Рисунок 1.3  -  Класифікація методів оцінки потенціалу

Загальну еволюцію методології дослідження та оцінки потенціалу підприємства можна умовно розділити на дві частини - етап стихійного   розвитку, етап наукової сегментації. Кожен з них свідчить про різний рівень економічної свідомості економістів практиків.

З поглибленням теоретичних досліджень і спрямовуванням їх на розкриття можливостей соціально-економічних систем підприємств, а також нагромадженням достатнього обсягу емпіричного матеріалу сформувався етап наукової сегментації. Для нього характерним є переважання різних концептуальних постулатів щодо сутності потенціалу протягом певних проміжків часу. Беручи загалом, усі наукові праці з проблематики визначення  потенціалу окремих підприємств чи соціально-економічних систем різних рівнів можна розділити на чотири загальні групи (залежно від їхнього базового критерію) – ресурсні (витратні), відносні (порівняльні), цільові (результатні) та суб’єктно – обє΄ктивізовані   (експертні).

Доведено, що найоб’єктивнішим та й найадекватнішим критерієм оцінки потенціалу підприємств є їх ринкова вартість. Таким чином, базисом для оціночної методології слід вважати сукупність принципів , що базуються на міжнародних стандартах оцінки.

Будь –яку вартість можна розглядати з позицій колишніх, сучасних та майбутніх результатів з урахуванням того, що розширене відтворення можливе тільки тоді, коли в грошовому еквіваленті отримані результати покривають понесені для їх досягнення витрати.. Ураховуючи причинно—наслідковий зв’язок та методологічну нерозривність цих категорій, зазначимо, що кожна з них має рівносильну ціноутворюючу функцію в практиці оцінки земельних ділянок, будівель, споруд. Інакше кажучи, залежно від умов розв’язання конкретного практичного завдання вартість об’єкта нерухомості чи земельної ділянки формується або колишніми витратами на створення(упорядкування) об’єкта, або вартістю сучасних чи майбутніх грошових потоків, очікуваних від його використання.

Класифікацію методів оцінки можна провести відповідно до різних ознак залежно від типів зв’язків ресурсів, процесів та отриманих результатів. Якщо оцінка проводиться з позицій ефективності понесення витрат на створення об’єкта чи упорядкування земельного масиву, то очевидно, що вартість об’єкта оцінюється постфактум. Коли враховується тільки теперішня ситуація , яка склалася на ринку (у певному регіоні), то можна казати про поточну оцінку вартості об’єктів. У тому разі, коли визначають майбутню корисність від господарського використання об’єкта, тобто обчислюють розмір чистого потоку капіталу, що буде отриманий інвестором-власником від експлуатації  земельної ділянки, будівлі чи споруди, очевидно, що можлива вартість об’єкта розраховується аналітиком апріорно. Відповідно до цього з усієї різноманітності методів визначення вартості потенціалу виокремлюють три традиційні підходи:  витратний, порівняльний та результатний (дохідний).

За класифікаційну ознаку зручно брати градації, що характеризують взаємозв’язок  людини з головними характеристиками процесу її праці. Зрозуміло, що градація цих взаємозв’язків у будь-якій господарській (та й у будь-якій іншій) діяльності людини може бути тільки три: результати (прибуток, ефект); витрати; сукупність результатів і витрат. З урахуванням цих градацій постали три групи методів оцінки власності: результатний (дохідний);  витратний;  порівняльний (результант-витратний). Ці групи методів можуть бути виділені й на основі іншої ознаки класифікації – урахування часу, що береться до уваги під час оцінки. Так, якщо враховується тільки минулий час, то методи зараховуються до групи витратних; якщо тільки дійсний час – до порівняльних (ринкових); якщо до уваги береться тільки майбутній час – до групи результатних (дохідних).

Загальну класифікацію  можливих  методів  вартісної  оцінки  земельно-майнового  комплексу  підприємства  та  окремих його компонентів, що можуть бути використані для оцінки відповідних можливостей підприємства

наведено на рис. 1.4.

 

      ВИТРАТНІ                     ПОРІВНЯЛЬНІ             РЕЗУЛЬТАТНІ

МЕТОДИ    МЕТОДИ         МЕТОДИ

Метод порівняльної

           одиниці

    

    Метод поділу за

    компонентами

   Метод кількісної

       діагностики

Метод обліку витрат

на інфраструктуру

 

Рисунок 1.4  -  Загальна класифікація методів оцінки  підприємства та його потенціалу

 Стисло економічну суть трьох указаних підходів до оцінки майна підприємства, з огляду на необхідність врахування можливостей його ефективного використання, можна пояснити так:

- витратний (майновий) – визначає вартість об’єкта за сумою витрат на його створення та використання;

- порівняльний (ринковий) – визначає вартість на базі зіставлення з аналогами , що вже були об’єктами ринкових угод:

- результатний (доходний) – оцінює вартість об’єкта на засаді величини чистого потоку позитивних результатів від його використання.

Слід зазначити, що кожен з указаних підходів реалізується з допомогою специфічних методик, які залежать від об’єкта оцінки, а також приділити увагу чинникам, що формують вартість земельно-майнової та соціально-організаційної системи підприємства, а значить і його потенціал. Сукупність їх доцільно подати у вигляді трьохрівневої ієрархічної системи ( табл. 1.2 ).

Залежно від технології оцінки аналіз чинників проводиться з різних позицій. Так, у разі визначення вартості потенціалу витратними методами основна увага приділяється витратним чинникам, хоч беруться до уваги і чинники оточення та (частково) функціональні характеристики об’єкта. За оцінки потенціалу порівняльними методами основна увага приділяється  чинникам оточення та функціональним особливостям, а результати використання об’єкта та витрати на їх досягнення мають другорядний (допоміжний) характер. І нарешті, за визначення вартості потенціалу згідно з результатною концепцією найбільшого значення набувають саме результати використання об’єкта, а функціональні характеристики та чинники оточення мають допоміжний характер.

Таблиця  1.2 - Ієрархія чинників, що формують вартість об’єкта оцінки

Загальні чинники, безпосередньо не пов’язані з об’єктом оцінки

Локальні чинники, які безпосередньо пов’язані з окремим класом об’єктів оцінки

Індивідуальні чинники які безпосередньо зумовлені конкретним об’єктом оцінки

1

2

3

Економічні:

- Система оподаткування

- Джерела фінансування

- Попит і пропонування

 ринку

- Національна політика

 у галузі

- Стратегія

 зовнішньоекономічних

  відносин тощо

Фізичні:

- Типові габаритні

  розміри та тенденції

  їх зміни

- Залежність

 інфраструктури

- Мінімальний рівень

 фізичної придатності

- Стандарти безпеки

- Естетичні стандарти

Матеріально-технічні:

- Наявність та якість  

 виробничих запасів

- Кількісні та якісні

 характеристики наявних

 основних  фондів

- Стан будівель, споруд,

  виробничі та загальні

  господарські площі  

  тощо

Соціальні:

- Культурно –освітній

 рівень населення

-Статево-вікова

 структура населення

- Густота заселення

 території

- Структура населення

 за національностями

- Рівень соціальної

  інфраструктури

Умови продажу:

- Рівень майнового

 забезпечення ринкових

 угод

- Особливі умови угод

- Мотивація попиту та

 пропонування

- Регіональна

 відокремленість

- Необхідність  

  страхування

- Умови поставки

Ринково-ситуаційні:

- Обсяг та динаміка попиту (пропонування)

стосовно об’єкта оцінки

- Постачальники, партнери та покупці

- Урегульованість ринку

- Ринкова інфраструктура

Політичні:

- Податкове

 законодавство

- Земельні кадастри

- Спеціальні нормативно - законодавчі акти

- Рівень політичної

 стабільності

- Стратегія

 національного розвитку

- Механізми ліцензу-

 вання і патентування

Місцезнаходження:

- Транспортна

  доступність

- Навколишнє природне

 оточення

- Інфраструктура об’єкта

- Якість ґрунтів

Соціально-трудові:

- Чисельність персоналу

 у розрізі окремих

 категорій

- Освітньо-кваліфікаційні

 характеристики

- Соціальний клімат

- Якість менеджменту

- Рівень трудової

  дисципліни

Продовження таблиці 1.2

Природні:

- Екологічна ситуація

- Місце розташування

- Геологічні, геодезичні,

 топологічні, сейсмічні

 та інші характеристики

 території

- Наявність та якісні

 характеристики

 родовищ корисних

 копалин

Фінансово-економічні:

- Дата оцінки та дата

 аналогічних ринкових  

 угод

-Обсяги, умови та термін

 кредитування

- Особливі умови

 фінансування

- Рівень наукової

 прогресивності

- Способи господар -

  ського використання

Структурно-функціональні:

- Тип загальної

  організаційної

  структури та структура

  управління

- Рівень децентралізації

 управління

- Рівень спеціалізації

 підрозділів

- Система інформаційних

  потоків

  1.  Особливості оцінки  виробничого потенціалу вугледобувного підприємства

Під час формування ринкової економічної системи набувають особливої актуальності проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств довгострокового й поточного характеру.  Досвід багатьох країн світу  свідчить про необхідність утворення гнучких виробничо-організаційних систем , що уможливлювали б миттєве реагування на зміни в навколишньому середовищі. З огляду на це слід приділити увагу переосмисленню концептуальних підходів до створення та розвитку вітчизняних  підприємств, а передусім до процесів цілеспрямованого формування їхніх потенціалів.

При формуванні потенціалу сучасних підприємств зосереджують особливу увагу на ресурсному та галузевому аспектах. Вибір цих аспектів зумовлено такими міркуваннями:

- галузевий розподіл підприємств є традиційним для нашої економіки;

- ресурсна сегментація відображає найпоширеніший підхід до  вивчення категорії “потенціал”.

В основу аналізу галузевих особливостей формування потенціалу  підприємств покладено специфічність технологічних процесів, особливості організації виробництва, відмінності в характеристиках кінцевого продукту та ресурсів для його виробництва, а також ринків збуту.

Залежно від характеру споживання сировини всі промислові підприємства підрозділяють на підприємства добувної та обробної промисловості. У свою чергу, добувну та обробну промисловість можна розділити на кілька великих галузей, що в системі створюють національну економіку.

Підприємства добувної промисловості належать до капіталодомінаційних, що виявляється у високій  фондомісткості продукції. Сьогодні фондомісткість продукції даної галузі приблизно у 2-2,5 рази перевищує середній показник по народному господарству. Для підприємств цієї сфери бізнесу колосальне значення має проблема компенсації витрат на геологорозвідувальні роботи.

Перша особливість потенціалу підприємства добувної промисловості полягає у деформації його структури у напрямку зростання частки виробництва, що обумовлено значними вартісними показниками основних виробничих фондів. Відтворюючи загальну структуру потенціалу підприємств цієї сфери бізнесу на основні графоаналітичні методики, можна стверджувати, що вартість , технічний стан, рівень прогресивності основних фондів на 60% обумовлюють розмір їх потенціалу.

Іншою особливістю процесів формування потенціалу підприємств видобувних галузей є визначальний вплив природних чинників на діапазон коливань витрат у окремих підприємствах. До них можуть бути внесені:

-  гірничо-геологічні умови розробки родовищ (розмір промислових запасів, потужність рудного покладу, глибина розробки, кут падіння вугільних шарів, наводненість родовища і т.п.);

- властивості корисних копалин (у вугільній промисловості – теплота горіння, зольність, вологість, вміст сірки, об’ємна    вага  і т.п.);

- географічний чинник (відстань від родовища до транспортних шляхів загального користування, до головних пунктів споживання, віддаленість від джерел енергії, освоєність і кліматичні умови району).

Вугільна промисловість за обсягами видобутку палива в натуральних одиницях виміру посідає провідне місце з–поміж інших добувних галузей. Тут зосереджено більшість працівників та основних фондів паливно –енергетичного комплексу, що зумовлено складністю розробки вітчизняних родовищ вугілля. Основними техніко-технологічними ланками підприємницької діяльності у  сфері видобутку та продажу вугілля є: шахти з комплексом підземних і надземних споруд, енергосиловий комплекс, підрозділи збагачення вугілля, водне господарство, транспортні комунікації, складське господарство та підрозділи утилізації відходів. Відповідно до цього основними факторами формування  потенціалу підприємств даної сфери бізнесу можна вважати: якість, глибину залягання та потужність пластів вугілля, наявність  необхідної техніки, безперебійне забезпечення виробництва  енергією та водою, прогресивність технології збагачення вугілля, наявність транспортних комунікацій, розмір площ зберігання відходів і товарного вугілля. Усі основні фактори впливу є типовими для підприємств добувної  промисловості, хоч існує й певна специфіка.

Ця підгалузь, як правило не належить до трудодомінаційних, але складність використання вітчизняних родовищ підвищує роль соціально-трудової складової підприємницької діяльності. Не менш важливу увагу слід приділяти на створення ефективної кадрової політики. Зростання продуктивності праці за існуючих умов на 1% уможливить збільшення виробничого потенціалу підприємства приблизно на 0,67%.

Тому слід зазначити що оцінка діяльності підприємств має бути комплексною. Специфіка комплексної оцінки полягає в тому, що її отримують у результаті комплексного економічного аналізу.

Структурно – логічну схему формування вартості потенціалу вугледобувного підприємства  та його складових показано на рис. 1.5.

Рисунок 1.5 -  Структурно-логічна схема формування вартості потенціалу підприємства та його складових

2.  Діагностика діяльності ВАТ “Краснодонвугілля”

2.1  Загальна характеристика ВАТ “Краснодонвугілля”

Відкрите акціонерне товариство “Краснодонвугілля засновано відповідно до рішення Міністерства палива та енергетики України (Засновник) наказ від 14 червня 2004р. № 289 шляхом перетворення Державного підприємства “Краснодонвугілля” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України “Про корпоратизацію підприємств”, Закону України “Про господарські товариства”, Господарського кодексу України.

Місце знаходження Товариства: Україна, 94404, Луганська область, місто Краснодон, вул. Комсомольська, буд. 5.

Початок компанії  було покладено шахтами Сорокінського руднику, які видобували  перші сотні пудів вугілля в 1914 г. Трест "Краснодонвугілля" засновано у  1936 р., у 1975 р. перейменований у ВО "Краснодонвугілля",  а з

26 вересня 1996 р. заснована державна холдингова компанія "Краснодонвугілля".

У склад компанії входить 23 підприємства, з них дев’ять вугледобувних (шахти "Молодогвардійська", "Північна", "Горіхівська", "Талівська", "Дуванна", ім. М.П. Баракова, ім. 50-річчя СРСР, "Суходільська - Східна", "Самсонівська - Західна") с сумарною виробничою потужністю 5 млн. т на рік; дві збагачувальні фабрики; ремонтно - механічний завод, вантажно транспортне управління и управління з монтажу, демонтажу, ремонту гірничошахтного обладнання, обслуговують транспортне підприємство та інші допоміжні виробничо - технічні підрозділи.

Управління діяльністю ВАТ “Краснодонвугілля” здійснюють його органи та посадові особи товариства.

Органами управління товариства є: вищий орган товариства; спостережна Рада; правління товариства; ревізійна комісія.

Посадовими особами є – Голова та члени Правління, Голова та члени Спостережної ради, Голова ревізійної комісії.

Вищий орган ВАТ “Краснодонвугілля” є Загальні збори акціонерів. В період до проведення перших загальних зборів акціонерів та набуття в процесі приватизації прав власності на акції товариства іншими акціонерами вищим органом товариства є Засновник як єдиний акціонер.

Засновник в особі Міністерства палива та енергетики,  здійснює управління товариством шляхом прийняття рішень (розпоряджень) з питань, що віднесені до його компетенції.

Спостережна рада, до проведення перших Загальних зборів, складається з 7 членів.

До її складу входять:

- від Засновника –3 особи;

- від Краснодонської філії “Промінвестбанку” – 1 особи;

- від трудового колективу товариства - 1 особа;

- від Фонду державного майна України – 1 особа;

- від профспілки робітників вугільної промисловості – 1 особа (з правом дорадчого голосу).

Правління є виконавчим органом, який здійснює керівництво та організацію всієї поточної діяльності. Роботою Правління керує Голова Правління. Першим Головою Правління є Генеральний директор Державного підприємства. Кандидатура наступного Голови Правління затверджується  Спостережною Радою за поданням Засновника.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю Правління, дочірніх підприємств, філій, та представництв ВАТ здійснюється Ревізійною комісією. Комісія складається з 3 членів, які обираються з числа акціонерів за рішенням вищого органу товариства.

У своїй діяльності ВАТ «Краснодонвугілля» керується  чинними законодавчими актами України, Статутом, Галузевою угодою, тарифними угодами та багатьма іншими нормативними документами необхідними для ефективного функціонування підприємства.

ВАТ “Краснодонвугілля має за мету одержання прибутку шляхом задоволення  попиту на ринку, потреб держави, інших суб’єктів господарювання та фізичних осіб на вироблену продукцію, роботи, що виконуються, послуги що надаються і реалізація за рахунок  отриманого прибутку програм розвитку , задоволення соціально-економічних інтересів його акціонерів та трудового колективу ВАТ. Предметами діяльності  ВАТ “Краснодонвугілля” є 74 пункти, головні з них наступні:

- видобуток і реалізація вугільної продукції;

- забезпечення вугільною продукцією споживачів відповідно до державного замовлення та за договорами купівлі-продажу;

- оптова торгівля вугіллям та вугільною продукцією;

- організація збуту продукції (робіт, послуг);

- переробка (збагачення) вугільної сировини;

- розробка, погодження і затвердження проектів на впровадження нової техніки, передової технології, сучасних методів організації виробництва, а також застосування прогресивних матеріалів, виробів і конструкцій;

- виконання маркшейдерських робіт;;

- матеріально технічне забезпечення виробництва  продукції;

- реалізація власної продукції , майна, відходів виробництва , вторинної сировини тощо ;

- організація управління виробництвом, розвиток ринкових відносин;

  •  експлуатація родовищ корисних копалин і таке інше.

Виробництво – основна сфера діяльності підприємства. Від того, яка саме продукція створюється, які засоби виробництва використовуються, залежить обсяг вироблюваної продукції, її якість і , отже досягнення мети діяльності, бо саме в процесі виробництва створюється додаткова вартість.

Підприємство належить до гірничодобувної промисловості , яка є провідною галуззю в економіці України. Шахти, що входять в склад ВАТ «Краснодонвугілля» здійснюють видобуток вугілля підземним способом.

Головними характеристиками  технології та організаційно-технічного рівня ВАТ “Краснодонвугілля” є такі показники як, проектна потужність промислові запаси, вироблювані шари, їх індекс та геологічна потужність, середня довжина  вилочних стовбурів , середня довжина лави, система відробітки (таблиця 2.2). Основний вид промислової продукції – вугілля марки Ж і К.

Доля вугілля у загальному обсязі органічного палива в надрах України  складає 95%. Вугільна галузь України є базовою галуззю економіки, вона є невід’ємною часткою інших важливих галузей: електроенергетики та металургії. Тому виникає нагальна потреба у розвитку добувної промисловості,  підвищенні ефективності роботи вугільних підприємств та досягненні об’ємів виробництва вугілля, необхідного для задоволення потреб національної економіки. У зв’язку з цим  заплановано підвищувати видобуток вугілля по ВАТ “Краснодонвугілля” за період з 2007 по 2011 р.р. та розроблено графік проведення вскриваючих та підготовчих виробок  на 2007-2013 р.р.  Необхідні капітальні витрати по ВАТ “Краснодонвугілля” на 2008 – 2011 р.р. складають (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 -  Капітальні вкладення  ВАТ “Краснодонвугілля на період з  2007 по 2011 роки, тис. грн.

Показник

Період, рік

2007

2008

2009

2010

2011

Вскриття та підготовка горизонтів

123854,3

110552,3

1216763,2

96155,4

82772


Таблиця 2.2 - Технологія та організаційно-технічний рівень шахт ВАТ “Краснодонвугілля”

ВАТ “Краснодонвугілля”, відокремлені підрозділи шахти

”Молодогвардійська”

Північна

Горіхів-ська

Талівська

Дуванна

Ім.М.П.Бараков

Ім.50-ти річчя СРСР

“Суходільська-Східна»

“Самсо-нівська- Західна”

Проектна потужність, т. т.

1200

350

530

600

400

600

1200

3000

500(1пуск.комп.)

Промислові запаси, т. т у т.ч.:

підготовані до відробки,  т. т

28837

1567

4031

282

12679

842

7711

274

17544

495

22944

836

22009

471

155665

585

131391

1482

Кількість відроблюваних шарів, їх індекс та геологічна потужність, м:

12

2

2

1

1,85

1,2-1,95

н2

0,93

1,25

в2

0,88

5

1,45

н5

1,15

1,1-1,7

13

1,75

1,3

0,75-1,05

0,75-2,2

в10

1,1

Марка вугілля

Ж

Ж

Ж

Ж

Ж

Ж

Ж

К

Ж

Середня довжина виємочних стовбурів по шахті, м

950

1400

870

900

1000

1650

850

1500

1800

Середня довжина лави, м

220

190

150

180

200

172

175

180

200

Система відробітки, м

Обратний хід

Комбі-нована

Обрат-ний хід

Прямий,

обрат-ний хід

Прямий,

обрат-ний хід

Прямий, обрат-ний хід

Обратний хід

Прямий, обрат-ний хід,

комбінована

 


Майно ВАТ “Краснодонвугілля” включає матеріальні  і нематеріальні елементи, використовувані підприємством у виробничій діяльності.

ВАТ “Краснодонвугілля є корпоративним підприємством, що діє на основі колективної власності. ВАТ є власником:

- майна, переданого йому засновником ( держава в особі Міністерства палива та енергетики України) у власність як внески до Статутного фонду відкритого акціонерного товариства;

- продукції, виробленої в результаті господарської діяльності ВАТ “Краснодонвугілля”;

- доходів одержаних від господарської діяльності ВАТ;

- іншого майна, набутого Товариством на підставах, не заборонених

законодавством.

Майно ВАТ “Краснодонвугілля” становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі ВАТ. З метою здійснення підприємницької діяльності ВАТ володіє, користується  та розпоряджається майном, належним йому на праві власності.

У складі майна ВАТ “Краснодонвугілля” виділяють матеріально-речовинні і нематеріальні елементи. До матеріально-речовинних відносяться земельні ділянки , будинки , спорудження, машини, устаткування, сировина, напівфабрикати, готові вироби , грошові кошти.

Капітал ВАТ “Краснодонвугілля“ у матеріально—речовинному втіленні поділяється на основний і оборотний. До основаного капіталу відносяться матеріальні фактори тривалого користування, такі як будинки, спорудження, машини, устаткування і т.п. Оборотний капітал витрачається на покупку засобів для кожного виробничого циклу , а також на оплату праці. Оборотний капітал служить протягом років, оборотний –цілком споживається впродовж одного циклу виробництва.

Розглянемо яким чином формується  майновий склад ВАТ “Краснодонвугілля” у відсотковому відношенні до валюти балансу (рис. 2.1):

Рисунок 2.1 -  Склад капіталу ВАТ “Краснодонвугілля у матеріально-речовинному втіленні за період з 2005 до 2007 рр.

Розглянемо основні показники, що характеризують майновий стан ВАТ “Краснодонвугілля” (таблиця 2.3):

Таблиця 2.3 - Показники оцінки майнового стану ВАТ “Краснодонвугілля”

Показник

Період

2005

2006

2007

Сума грошових коштів наявних у підприємства на кінець року, грн.

2 403 204

1 772 660

2 080 969

Питома вага активної частини

основних засобів

0,23

0,31

0,32

Коефіцієнт зносу

0,24

0,35

0,42

Коефіцієнт придатності

0,76

0,65

0,58

Коефіцієнт оновлення

0,045

0,054

0,083

Коефіцієнт вибиття

0,016

0,012

0,007

Коефіцієнт зносу та придатності характеризують  частку зношення основних засобів у загальній їх вартості та відображують частку вартості основних засобів, що залишились до списання у наступних періодах. Вони доповнюють один іншого, дає разом одиницю.

Коефіцієнти оновлення та вибиття відображують, яку частку наявних на кінець звітного періоду основних засобів складають нові та яка частина цих засобів вибула  у зв’язку зі зношенням або за іншими умовами. Важливо щоб коефіцієнт  вибуття був меншим за коефіцієнт оновлення, як у нашому випадку, бо це свідчить про наявність нормальної інвестиційної політики. Графічно це  має наступний вигляд (рис. 2.2 ):

 

Рисунок 2.2 - Динаміка показників оцінки майнового стану ВАТ “Краснодонвугілля”.

Капітал ВАТ “Краснодонвугілля” можна розглядати з багатьох точок зору.  Насамперед доцільно розрізняти капітал реальний, тобто існуючий  у формі засобів виробництва, і капітал грошовий, тобто  існуючий у формі грошей і  використовуваний для придбання засобів виробництва, як сукупність джерел засобів  для забезпечення господарської діяльності підприємства. Ці засоби поділяються на власні і позикові.

   Власний капітал ВАТ “Краснодонвугілля являє собою вартість (грошову оцінку) майна підприємства, що цілком знаходиться в його власності. В обліку величина власного капіталу обчислюється як різниця між вартістю всього майна по балансі, або активами включаючи суми, незатребувані з різних боржників підприємства, і всіма зобов’язаннями підприємства в даний момент часу.

 В цілому  майно ВАТ “Краснодонвугілля” має  задовільну структуру і за результатами  незалежної оцінки необоротних  активів, проведеної згідно з “Методикою оцінки вартості майна під час приватизації” , затвердженої постановою КМ України № 1891 від 10.12.03р. ТОВ “Агентством “ЦЕНЗ” оціночна вартість  на 31.10.03р. склала 1653682,432 тис. грн.

Позиковий капітал ВАТ  “Краснодонвугілля” – це капітал, що залучається підприємством з боку у виді кредитів , фінансової допомоги, сум отриманих під заставу, й інших зовнішніх джерел на конкретний термін, на визначених умовах під які-небудь гарантії.

Власний капітал ВАТ “Краснодонвугілля” складається з різних джерел: статутного, різних внесків, прибутку, що безпосередньо залежить від результатів діяльності підприємства. Особлива роль надається статутному капіталу.

Статутний капітал являє собою сукупність засобів (внесків, паїв, часток) засновників  (учасників) у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

Статутний капітал є первісним, вихідним капіталом для підприємства. Його розмір визначається обліком передбачуваної  господарської(виробничої) діяльності і фіксується в момент державної реєстрації підприємства. Визначені особливості притаманні процесу формування статутного капіталу акціонерних товариств (АТ), а саме й ВАТ “Краснодонвугілля”

Статутний капітал у такому випадку представляє, з одного боку, власні засоби товариства як юридичної особи, а з іншого – суму внесків акціонерів.

Статутний фонд ВАТ “Краснодонвугілля” становить 1 175 228 гривень. Його поділено на 4 700 912 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.

Розмір статутного фонду визначений за станом на 31 жовтня 2003р. на підставі вимог Методики оцінки майна , затвердженої постановою Кабінету  Міністрів України від 10 грудня 2003р. № 1891, передавального балансу та результатів інвентаризації майна Державного підприємства “Краснодонвугілля”.

2.2  Порядок розподілу прибутків та покриття витрат

 Прибуток ВАТ “Краснодонвугілля” утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку  сплачуються передбачені законом податки та інші обов’язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях.

Чистій прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства. Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається Вищим органом товариства відповідно до Статуту та чинного законодавства України.

Товариство створює:

- резервний (страховий) фонд;

- фонд сплати дивідендів;

- фонд розвитку виробництва;

- інші фонди.

Резервний фонд створюється в розмірі не менш 25 відсотків Статутного фонду ВАТ. Він використовується для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Фонд формується шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менш 5 відсотків чистого прибутку товариства до отримання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються  на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання коштів фонду приймається Вищім органом ВАТ “Краснодонвугілля”

Фонд сплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку , а розмір планової та нарахованої суми цього фонду затверджується Вищим органом товариства. Кошти з фонду сплачуються акціонерам пропорційно загальної вартості належних їм акцій.

Фонд розвитку виробництва формується після формування резервного фонду і фонду виплати дивідендів. Використання коштів фонду розвитку виробництва повинно забезпечувати конкурентоспроможність продукції, що виробляється, надійну перспективу виробничо-господарського розвитку, ефективність капіталовкладень, та як наслідок, зростання прибутковості  і підвищення котирування акцій.

Кошти фонду спрямовуються на:

- технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих виробництв та освоєння нових ;

- підготовлення і освоєння нової і модернізованої продукції (робіт, послуг), виготовлення дослідних зразків та освоєння прогресивних технологічних процесів;

- проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проектних робіт.

- придбання устаткування, приладів та інших товарно-матеріальних цінностей для цих робіт;

- компенсацію підвищених витрат на виробництво нової продукції (робіт, послуг) у період  освоєння;

- природоохоронні заходи;

- будівництво  чи придання в інших юридичних і фізичних осіб будівель, споруд чи іншого майна виробничо-технічного призначення.

Ступінь ефективності діяльності підприємства вимірюється прибутковістю та рентабельністю, але перш ніж дослідити ці показники треба проаналізувати загальні показники роботи ВАТ “Краснодонвугілля” за три останні роки , а саме такі як гірничотехнічні та економічні.

Ці показники наведені у наступній таблиці 2.4, що розкриває стан виробництва видів продукції у натуральному  та грошовому виразі .

Таблиця  2.4 - Основні показники роботи ВАТ “Краснодонвугілля”

Найменування показника

2005

2006

2007

 Видобуток вугілля – разом, т. т

5464,067

5470,528

5283,685

Середньодобовий видобуток вугілля, т

15178

16044

14715

Вугілля для коксування, т. т.

5464,067

5740,528

5283,685

Проведення підготовчих виробок, м

23029

28638

32239

Вскриваючих і підготовчих

виробок, м

21205

26397

28432

 

Спостерігається зростання показників, що свідчить про ефективність виробництва в цілому.

Розглянемо діяльність ВАТ “Краснодонвугілля” з боку економічного результату діяльності (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5. – Показники прибутковості  ВАТ “Краснодонвугілля”

Показники

2005

2006

2007

Коефіцієнт рентабельності активів

0,006

0

0

Коефіцієнт рентабельності реалізації 1

0,14

0

0,17

Коефіцієнт рентабельності реалізації 2 (операційна рентабельність продажу)

0,03

0

0

Коефіцієнт рентабельності  основної діяльності

0,14

0

0,21

Коефіцієнт рентабельності  власного капіталу

0,009

0

0

При цьому слід відстежити процес формування та використання прибутку. З’ясувати як змінюється на протязі визначеного періоду показники валового та чистого прибутку, фактори, що призвели до їх зміни. Не менш важливо виявити вплив на чистий прибуток таких показників, як    доход (виручка) від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, а також фінансові результати операційної діяльності т. ін.

З наведених даних можна зробити висновок, що за цими показниками спостерігається зростання, що вже свідчить про позитивні зміни в роботі підприємства. При цьому собівартість  змінювалась на протязі трьох років наступним чином (рисунок 2.4):

 

Рисунок 2.4 – Динаміка собівартості  та вартості готової вугільної продукції

Не менш важливо вивчити собівартість 1 тони готової вугільної продукції за елементами затрат., тому що загальна сума витрат  підприємства як раз формується з саме цих видів витрат, а саме витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Розглянемо  витрати за допомогою окремих  елементів та статей  за допомогою таблиці 2.6:

Таблиця 2.6 - Собівартість 1 тони готової вугільної продукції за елементами витрат, (грн.):

Показники

2005

2006

2007

1

2

3

4

Допоміжні матеріали

13,01

14,51

22,11

Паливо

1,24

1,48

1,5

Електроенергія

10,83

13,17

15,71

Послуги виробничого характеру

19,4

25,2

37,56

Використовувані природні ресурси

0,8

0,85

0,72

Разом матеріальні витрати

45,3

55,21

77,6

Витрати на оплату праці

33,44

39,08

50,74

Відрахування на соцстрах

15,93

18,49

24,66

Амортизація

13,1

21,64

30,54

Інші витрати

4,06

4,77

6,85

Виробнича собівартість

111,83

139,19

190,39

Адміністративні витрати

4,46

5,63

8,85

Витрати на збут

2,24

2,57

2,43

Повна собівартість

118,53

147,39

201,67

Спостерігається зростання собівартості за всіма елементами витрат особливо електроенергія, допоміжні матеріали та витрати на оплату праці.  В першу чергу зростання собівартості  обумовлено ростом заробітної плати у 2007 році.

Найбільш досконало проаналізувати діяльність ВАТ “Краснодонвугілля” допоможе група  показників економічного та фінансового стану   що наведена у наступному підрозділі.

2.3.  Фінансовий аналіз діяльності ВАТ “Краснодонвугілля”

Вивчивши баланс ВАТ “Краснодонвугілля” за три останні роки, необхідно проаналізувати його склад і структуру  , структуру активів та пасивів з точки зору їх участі у виробництві та оцінки ліквідності. Інформація відносно платоспроможності та ліквідності є корисною для прогнозування здатності підприємства  своєчасно виконувати свої фінансові обов’язки. Горизонтальний та вертикальній аналіз балансу дає змогу проаналізувати його  складові та визначити питому вагу за кожен рік. Структура балансу 2005-2007 років наведена на наступних малюнках (рис. 2.5 та рис. 2.6 ).

Рисунок 2. 5 -  Структура активів ВАТ “Краснодонвугілля”

Рисунок 2.6 – Структура балансу ВАТ “Краснодонвугілля 2005-2007 рр.

Ліквідність активів – це здібність окремих елементів активів перевтілюватись у грошові кошти.  Для оцінки також використовуються форми фінансової звітності, а саме баланс, де статті активів розташовані за принципом розростання їх ліквідності зверху вниз.

Платоспроможність – це  здібність підприємства на протязі конкретного періоду часу виконувати перед кредиторами обов’язки що виникають за результатами виконання ним фінансово-господарської діяльності.

При цьому, ліквідність стосується наявності грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових обов’язків даного періоду, платоспроможність – наявності грошових коштів на протязі більшого періоду для своєчасного виконання фінансових обов’язків.

Виконуючи оцінку ліквідності активів ВАТ “Краснодонвугілля” та його платоспроможності , розрахуємо показники , що наведені у таблиці 2.7 з використання балансів. Розглянемо динаміку показників ліквідності та платоспроможності ВАТ “Краснодонвугілля з допомогою таблиці 2.7:

Таблиця 2.7 - Показники ліквідності та платоспроможності ВАТ “Краснодонвугілля” за період з 2005 по 2007 роки.

Показник

2005

2006

2007

 Розмір чистих оборотних активів

( функціонуючий капітал),грн.

-384907

-519622

-647780

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)

0,48

0,26

0,21

Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності

0,39

0,14

0,08

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,003

0,006

0,002

Коефіцієнт маневрування власних оборотних засобів

-0,005

-0,008

-0,003

Частка оборотних засобів у активах

0,15

0,11

0,08

Частка запасів у поточних активах

0,11

0,19

0,37

Частка чистих оборотних активів

в покритті запасів

-9,82

-14,00

-10,18

 

З наведеного матеріалу стає зрозумілим, що ВАТ “Краснодонвугілля” не має власного чистого робочого капіталу і характеризує його нездатність сплачувати поточні борги, але й не має можливостей для розширення діяльності та інвестування.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну грошову одиницю поточних зобов’язань. У нашому випадку цей коефіцієнт є меншим за одиницю і це свідчить про те що фінансовий стан підприємства не є стабільним. Тим більше що коефіцієнт покриття не абсолютним показником здатності розвертати борги, бо він характеризує лише наявність оборотних активів та не відображує їх якості.

Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності на різницю від попереднього враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, тому що під час його розрахунку використовують найбільш ліквідні поточні активи (запаси не беруться до уваги).Нормативний показник цього коефіцієнту 0,6 - 0,8. В нашому випадку він набагато нижчий та має тенденцію до зменшення.

Але динаміка даного показника можлива лише у тісному взаємозв’язку з динамікою коефіцієнт у  абсолютної ліквідності. Коефіцієнт у  абсолютної ліквідності  є найбільш жорстким критерієм ліквідності і характеризує частку короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити негайно. Хоча цей коефіцієнт у нашому випадку ненабагато більше одиниці  його динаміка не стабільна і свідчить про недостатність якісного управління фінансами та роботою підприємства в цілому. Не менш яскраво характеризують діяльність підприємства  показники Фірсової незалежності і структури капіталу, що розраховуються на основі балансу та форми № 4 (таблиця  2.8)

Таблиця 2.8 – Показники фінансової незалежності та структури капіталу ВАТ “Краснодонвугілля”

Показники

2005

2006

2007

Коефіцієнт незалежності (автономії, власного капіталу)

0,68

0,56

0,56

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

0,35

0,44

0,44

Коефіцієнт фінансової залежності

1,48

1,80

1,77

Коефіцієнт фінансової стабільності

2,08

1,25

1,29

Коефіцієнт заборгованості

0,48

0,8

0,78

Показник фінансового ліверіджу

0,004

0,005

0,003

 Коефіцієнт маневрування власних грошових засобів

-0,24

-0,53

-0,55

 Коефіцієнт довгострокового притягнення запозичених засобів

   0,004

0,071

0,034

Коефіцієнт структури запозиченого капіталу

    0,008

0,007

0,003

Коефіцієнт інвестування

0,80

0,62

0,62

 

Коефіцієнт незалежності визначає частку грошових коштів власника підприємства в загальній сумі коштів, що були вкладені у його майно, і характеризує незалежність підприємства від запозичених коштів. Чим вище цей показник, тим більш фінансово стійке, стабільніше і не залежніше від кредиторів підприємство, Слід зазначити, що значення показника повинно складати більш 0,5. У ВАТ “Краснодонвугілля” він хоча й відповідає нормативному значенню але має тенденцію до зменшення. Це негативний факт. При цьому спостерігається ріст коефіцієнту заборгованості , що теж є негативним фактором  аналізу діяльності підприємства.

Показники ділової активності дають змогу оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує свої грошові кошти. До цієї групи відносять показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обігу засобів, а саме швидкість переходу їх у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства (таблиця 2.9)

Для аналізу слід використовувати Баланс і Звіт про фінансові результати.

Таблиця 2.9 - Показники ділової активності ВАТ “Краснодонвугілля”

Показник

2005

2006

2007

Коефіцієнт оборотності активів (ресурсовіддача)

0,29

0,34

0,45

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості

3,6

4,8

11,9

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості

1,09

1,01

1,27

Коефіцієнт  оборотності  матеріально-промислових запасів

1,048

1,58

12,42

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу

0,34

0,45

0,65

Коефіцієнт  оборотності  основних засобів

0,27

0,29

0,33

Коефіцієнт  оборотності  засобів

1,87

2,58

4,93

Кількість обороту у днях

1227

1027

785

Якщо розглядати ділову активність ВАТ “Краснодонвугілля” слід зазначити, що за всіма показниками спостерігається зростання і це є позитивним фактором, бо нормативне значення наведених коефіцієнтів має тенденцію до збільшення показників, при цьому тривалість обороту в днях  повинна зменшуватись, як у нашому випадку.

ВАТ “Краснодонвугілля є платником податків та обов’язкових платежів, які  мають вплив на виробничу діяльність підприємства. До них відносять податок на прибуток , ПДВ. податок на землю , податок на власників транспортних засобів, збір за користування природними ресурсами , а також платежі у Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування , фонд зайнятості і фонд тимчасової непрацездатності. Діяльність ВАТ “Краснодонвугілля , як і багатьох підприємств об’єктивно пов’язана не тільки економічною діяльністю.

Головним елементом складової потенціалу підприємства є робоча сила, вона у тій чи іншій мірі характеризує реальні або потенційні ресурси праці, що можуть бути використані на підприємстві.

Наявність трудових ресурсів у звітності не має вартісної оцінки і не потребує фінансового забезпечення. Витрати на використання трудових ресурсів в великій мірі відразу приносять підприємству прибуток Але частка витрат на оплату праці потребує авансування , тому що залишається на підприємстві на деякий час  у формі активів (незавершене будівництво або готова продукція).

У ринкових умовах господарювання надзвичайно важливим для кожного підприємства є визначення оптимальної чисельності працівників, необхідної для виконання виробничої програми підприємства. Склад персоналу, їх переміщення, професійні навики, кількісний та якісний состав відображується у спеціальній звітності . Розглянемо динаміку чисельності, виробітку та продуктивності праці  за допомогою таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Аналіз використання трудових ресурсів

Показники

2005

2006

2007

Середньоспискова чисельність, чол.:

- усього  персоналу

21884

  22013

22290

-ПВП

19448

 19534

19794

-ПВР промисловості

16944

 17046

17290

Виробка товарної продукції на 1 трудящого ПВП, грн.

23821,3

  37199,8

 29680,5

Середня місячна продуктивність праці працівника з видобутку вугілля, т

33,1

  34,3

31,5

Собівартість 1 т. готової вугільної

продукції, грн.

118,53

  147,39

    201,67

Середня місячна заробітна платня

усього персоналу, грн..

667,9

 783,4

848,8

Фонд оплати праці усього персоналу, т. грн.

18024,9

208397,9

229102,8

Оплата та стимулювання праці здійснюється на основі наступних Положень: про оплату труда по ВАТ “Краснодонвугілля”; про примірювання працівників за результатами основної діяльності; про порядок виплати працівникам винагороди за вислугу років.

Данні положення розроблені на виконання  законів України , відповідно до галузевої Угоди, між Мінпаливенерго України та галузевими профспілками вугільної промисловості та Угодою по тарифах, трудових і соціальних гарантіях між адміністрацією та трудовим колективом ВАТ “Краснодонвугілля”. Розрахунок тарифних ставок згідно з розміром мінімальної заробітної платні наведено у додатках

При цьому дуже ретельно відслідковується та аналізується трудова дисципліна  кадрів, їх плинність. Що також впливає на кінцевий результат по  оплаті праці кожного працівника окремо.

3. Оцінка виробничого потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”

3.1 Оцінка загального потенціалу ВАТ «Краснодонвугілля»

Розрахунок загального потенціалу ВАТ «Краснодонвугілля» проведемо з допомогою інтегрального показника та графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства. З багатьох можливих локальних чинників потенціалу підприємства оберемо найбільш важливі , які впливають в значній мірі на загальний потенціал шахт: виробничий, фінансовий, економічний, ресурсний, кадровий.

Найбільш вагомою складовою загального потенціалу підприємства є виробничій потенціал.

Основним змістом виробничого процесу є виготовлення готової продукції, у нашому випадку – це видобуток вугілля. Це досягається за рахунок поєднання і взаємодії двох головних факторів – засобів виробництва і трудових ресурсів. У ході виробничого процесу робітники підприємства за допомогою засобів виробництва впливають на предмети праці і перетворюють їх у різні види готової продукції.

Засоби виробництва поєднують в собі засоби праці (машини, обладнання, устаткування, транспортні засоби, споруди і будівлі) і предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо). Виражені у грошовій формі засоби виробництва є виробничими фондами підприємства. Залежно від функціонування кожної із складових у процесі виробництва, способу перенесення їх вартості на готовий продукт і характеру відтворення засобів праці виробничі фонди поділяють на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка бере участь у процесі виробництва впродовж тривалого часу, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово, по частинах, у міру їх використання. Вони здійснюють господарський кругообіг, який складається з таких стадій: зношення, амортизація, накопичення коштів повного відновлення основних фондів, їх заміна шляхом здійснення капітальних вкладень.

Основні виробничі фонди є основною матеріально-технічної бази виробництва і в умовах ринкових відносин є базовою складовою забезпечення економічного зростання за рахунок факторів інтенсифікації виробництва.

Для складника оцінки основних фондів оберемо  такі показники як, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття та фондовіддача.

Визначимо долі значимості кожного показника, його питому вагу, з використанням впливу цього показника на складники основних фондів. Сума питомої ваги кожного показника дорівнює 1. У нашому випадку обрані показники та їх питома вага наведені у таблиці 3.1.

Таблиці 3.1 – Коефіцієнти вагомості, що характеризують склад виробничих фондів ВАТ «Краснодонвугілля»

Показник

Питома вага показника у долях

Коефіцієнт зносу

0,25

Коефіцієнт придатності

0,2

Коефіцієнт оновлення

0,25

Коефіцієнт вибуття

0,1

Фондовіддача

0,2

Сума

1

Найбільший вплив на складову основних фондів мають показники зносу,  коефіцієнт оновлення та фондовіддача. Вони характеризують стан основних фондів та їх участь у виробничому процесі на даний момент часу.

Виробнича потужність підприємства визначається обсягом виробничих фондів і ступенем їх використання.

Виробнича потужність підприємства характеризується максимально можливою кількістю продукції, яку воно може виробляти з дотриманням технологічних норм виробництва, техніки безпеки та з урахуванням вимог економічної ефективності.

Потужність гірничого підприємства вимірюється кількістю продукції, що випускається за рук чи добу та розраховується у тонах .

Відношення фактичного річного випуску продукції Qф до річної потужності підприємства М, відображене у відсотках, іменується як відсоток освоєння потужності.

                           k осв.= Qф/М∙100                                          (3.1)

У самому найкращому випадку відсоток освоєння потужностей близький до 100%. Фактично він складає 90-95%. Якщо він перевищує 100%, це свідчить або про порушення технологічних режимів або про ритмічність роботи та проведеної перебудови виробництва.

Зростання потужностей підприємства по –різному впливає на окремі групи затрат на виробництво одиниці продукції. Потужність підприємства, коли сумарні витрати на тону продукції мінімальні, характеризує як економічно найвигіднішу, оптимальну потужність підприємства.

Виробнича потужність гірничого виробництва визначається технічною потужністю (пропускною спосібністю) окремих частин його технологічного ланцюга. Технологічний ланцюг шахті складається з наступних складових: очисних та підготовчих вибоїв; пікетів підземного транспорту, системи вентиляції виробок; навколо ствольних дворів, підйомів та багатьох частин виробничого комплексу на поверхні.

Визначимо долі значимості кожного ,що характеризує виробничу потужність, його питому вагу, з використанням впливу цього показника на складники. Сума питомої ваги кожного показника дорівнює 1. У нашому випадку обрані показники та їх питома вага наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Показники, що характеризують ресурсний потенціал ВАТ «Краснодонвугілля»

Показник

Питома вага показника у долях

Видобуток вугілля, усього

0,15

Середній добовий видобуток

0,15

Проведення підготовчих виробіток, м

0,2

Вскриваючі та підготовчі виробітки

0,25

%  освоєння виробничих потужностей

0,25

Сума

1

Найбільш вагомі показники у цьому випадку -  це видобуток вугілля усього, відсоток освоєння потужностей та собівартість (витрати на видобуток

1 т вугілля).

Головним елементом продуктивних сил і найважливішим виробничим ресурсом суспільства виступає робоча сила. Під останнім в економічній теорії розуміють працівників, які володіють сукупністю фізичних і розумових здібностей і які використовуються ними в процесі створення матеріальних і духовних благ. У межах підприємства для характеристики зайнятості на ньому робочої сили можуть використовуватись такі категорії, як «трудові ресурси», «кадри або кадровий потенціал», «персонал», «трудовий потенціал» тощо. Всі вони з того чи іншого боку характеризують реальні або потенційні ресурси праці, які можуть бути використані на підприємстві.

Під трудовими ресурсами , зазвичай , розуміють працездатне населення в працездатному віці, зайняте в різних сферах суспільно-корисної праці і навчанні з відривом від виробництва. Склад підкреслити, що категорія «трудові ресурси», як це видно з визначення , передбачає не тільки працівників, безпосередньо залучених у виробництв, а й тих хто ще не є працівником, але зараз набуває професії і згодом поповнить лави робочої сили.

Кадри або персонал підприємства мають визначені кількісні , якісні і структурні характеристики, які можуть бути вимірювані й відображені такими абсолютними і відносними показниками:

- спискова і явочна чисельність;

- середньоспискова чисельність працівників підприємства або його підрозділів за окремий період;

  •  темпи росту чисельності працівників і таке інше.

Важливу групу показників , що характеризують наявність робочої сили, складають показники її руху. Чисельність та склад робочої сили підприємства час від часу змінюється, ці зміни відображають коефіцієнти необхідного та надлишкового обороту, коефіцієнти прийому та вибуття кадрів.

Ефективність використання трудових ресурсів підприємства характеризує продуктивність праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю часу, або витратами праці на одиницю виробленої продукції

Як і  у попередніх складових потенціалу оберемо складові для оцінки складової трудових ресурсів. Визначимо питому вагу для кожного компонента. Сума питомої ваги повинна складати 1 (табл. 3.3) .

Таблиця 3.3 – Коефіцієнти вагомості, що характеризують трудовий потенціал ВАТ «Краснодонвугілля»»

Показник

Питома вага показника у долях

Чисельність працюючих, чол.

0,25

Співвідношення працюючих на 1 ІТР, чол..

0,15

Коефіцієнт плинності кадрів

0,2

Кваліфікація

0,2

Віковий склад працюючих

0,2

Сума

1

Фінансовий потенціал – обсяг власних , позичених  та залучених фінансових ресурсів підприємства, що ними воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат.

Головною складовою фінансового потенціалу є інвестиційний, тобто наявні та приховані можливості підприємства для здійснення простого і розширеного відтворення. Для повноти отримання інформації про діяльність підприємства найважливіші складники фінансового потенціалу  наведені у таблиці 3.4

Таблиця 3.4 – Коефіцієнти вагомості, що фінансовий стан ВАТ «Краснодонвугілля»»

Показник

Питома вага показника у долях

Коефіцієнт фінансової незалежності

0,25

Коефіцієнт обертає мості активів

0,2

Коефіцієнт покриття

0,2

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності

0,25

Коефіцієнт кредиторської заборгованості

0,1

Сума

1

Не менш важливо вивчити економічний потенціал ВАТ “Краснодонвугілля” (табл..3.5)

Таблиця 3.5 – Коефіцієнти вагомості, які характеризують економічний потенціал ВАТ “Краснодонвугілля”

Показник

Питома вага показника у долях

Об’єм товарної продукції по відвантаженню

0,15

Реалізація готової продукції по розрахунках

0,15

Товарна продукція у оптових цінах

0,20

Виробітка товарної продукції на 1 ВПП

0,2

Середньомісячна продуктивність праці робочого з видобутку

0,2

Собівартість 1 т готової вугільної продукції, грн.

0,10

Сума

1

За наведеними даними таблиць 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 складемо таблицю розрахунку потенціалу ВАТ «Краснодонвугілля» У якості еталонного показника візьмемо середньо галузеві показники та проаналізуємо виробничій потенціал ВАТ “Краснодонвугілля”.

У колонці «→min/max» вказуємо до чого повинен бути направлений показник, Якщо значення показника більше , то ставиться «→max», якщо менше, то «→min».

Оцінку робимо за формулами:

а) для показників, що помічаються «→max»:

                               О= Зп / Зе,                                                                                   (3.2)

де О – оцінка , часток одиниць;

   Зп – значення показника на підприємстві;

   Зе – еталонне значення показника

б) для показників помічених «→min»:

                                      О= Зе / Зп ,                                         (3.3)

Питома вагу оцінки находимо по формулі:

                                           Ов= О ∙Пв,                                               (3.4)

де Пв – питома вага .

Необхідно також скласти між собою усі вивішені оцінки показників, по кожній складовій потенціалу:

         5

                                    Зс= ∑Ов                                               (3.5)

        ị = 1

Виробничій потенціал підприємства в цілому знайдемо по формулі:

                                                                                                          3

                                                     П= ∑Зсі∙ Пв,                                 (3.6)

                                                   ị = 1

де Зс – значення і-го показника потенціалу підприємства.

Розраховані  локальні чинники загального потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля” мають наступний вигляд,  зведений у таблицю 3.6:

Таблиця 3.6 - Розрахунок  загального потенціалу  

Показник

Значен-ня показника на ВАТ, Зп

Еталонне значення показника, Зе

→min/max

Оцінка, О

Вагова оцінка, Ов

Коефі-цієнт вагомості, Кв

1

2

3

4

5

6

7

Виробничій потенціал:

 Коефіцієнт зносу

0,42

0,24

→min

0,571

0,142

0,25

 Коефіцієнт придатності

0,58

0,76

→ max

0,763

0,152

0,2

 Коефіцієнт оновлення

0,083

0,045

→ max

1,84

0,460

0,25

 Коефіцієнт вибуття

0,016

0,007

→min

0,43

0,043

0,1

Фондовіддача

2,58

1,99

→ max

1,29

0,258

0,2

Сума:

1,055

1

 Ресурсний потенціал:

 Видобуток вугілля, усього

1,112

1,221

→ max

0,917

0,137

0,15

 Середній добовий видобуток

1,110

1,208

→ max

0,918

0,183

0,20

 Проведення підготовчих виробіток, м

1,018

0,96

→ max

1,06

0,212

0,20

 Вскриваючі та підготовчі виробітки

0,958

0,950

→ max

1,00

0,201

0,20

 %  освоєння виробничих потужностей

1,030

1,12

→ max

0,919

0,229

0,25

Сума

0,962

1

Продовження таблиці 3.6

1

2

3

4

5

6

7

 Економічний  потенціал:

 Об’єм товарної продукції по відвантаженню,

т. грн.

770932

475895

→ max

1,619

0,243

0,15

 Реалізація готової продукції у оптових цінах, т. грн.

867170

555454

→ max

1,562

0,234

0,15

Товарна продукція у оптових цінах, т. грн.

773272

475003

→ max

1,627

0,325

0,2

 Виробка товарної продукції на

1 трудящого ВПП, грн.

29680

23821

→max

1,245

0,187

0,15

 Середньомісячна продуктивність праці робочого з видобутку, т

31,5

33,1

→max

0,95

0,190

0,2

 Собівартість 1 т готової вугільної продукції, грн.

201,67

118,53

→min

0,587

0,088

0,15

Сума

1,267

1

 Трудовий потенціал:

 Чисельність працюючих, чол.

22756

21755

→min

0,956

0,239

0,25

Співвідношення працівників на

1 ІТР, чол..

8,1

6,51

→min

0,803

0,120

0,15

 Коефіцієнт плинності кадрів

0,0086

0,0089

→min

1,03

0,206

0,2

 Коефіцієнт працюючих що мають вищу освіту

0,277

0,230

→max

1,22

0,244

0,2

Продовження таблиці 3.6

1

2

3

4

5

6

7

 Співвідношення працюючих від 28 до 50 років до загальної кількості

0,59

0,42

 →max

1,470

0,294

0,2

Сума

1,103

1

 Фінансовий потенціал:

 Коефіцієнт фінансової незалежності

0,56

0,68

 →max

0,82

0,205

0,25

 Коефіцієнт обігу активів

0,45

0,29

 →max

1,55

0,31

0,2

 Коефіцієнт покриття

0,21

0,483

 →max

0,434

0,086

0,2

 Рентабельність  основної діяльності

0,21

0,14

 →max

1,5

0,375

0,25

 Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості

1,27

1,09

 →min

0,85

0,085

0,1

Сума

1,061

1

Усього:

5,448

З наведеного аналізу можна зробити висновок, що розмір виробничого потенціалу дорівнює 5,448 дол. одиниць і є більшим за одиницю. Це свідчить про те , що ВАТ «Краснодонвугілля» має дуже високий потенціал, який дає можливість завдяки власним можливостям та ресурсів які є на підприємстві на даний момент долати кризисний стан.

Зробимо графічне зображення виробничого потенціалу ВАТ «Краснодонвугілля» за допомогою радаграми (рис. 3.1). По осях відкладемо вивішену оцінку кожної складової. Потім з׳єднаємо наші оцінки прямими лініями. Фігура яку ми отримали є графічним методом відображення нашого потенціалу. Чим більша площа, тим більше потенціал.

Графічний аналіз потенціалу дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його конкурентоспроможності та своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінське рішення по збільшенню ефективності функціонування підприємства.

Виробничій потенціал

1     1,055                        Ресурсний потенціал

1,103 1 0,962

Трудовий    1

потенціал   

1 1

1,267 1,031

Фінансовий

потенціал

Економічний

потенціал

Рисунок 3.1 - Графічне зображення виробничого потенціалу ВАТ «Краснодонвугілля»

Слід вказати, що фігура потенціалу має більш менш правильну  геометричну форму –  це свідчить про те, що підприємство має збалансований потенціал.

Крім того по формі фігури графічного зображення можливо встановити  вірогідність настання кризи. Значення вивішеної оцінки усіх трьох складових потенціалу більше одиниці, це говорить про те, що для кожного з елементів настання кризи не характерне.

3.2  Заходи з підвищення потенціалу ВАТ “Краснодонвугілля”

У ході експлуатації виробничий потенціал підприємства зношується, його потрібно періодично відновлювати. Бо так чи інакше під час роботи проходить вибуття деяких потужностей, технічне переобладнання . Для цього потрібні капітальні вкладення, які надходять з різних боків – особистого прибутку підприємства та амортизаційних відрахувань, позикових коштів та різноманітних інвестиційних фондів. Відтворення потенціалу потужностей підприємства є головним змістом його інвестиційної політики та стратегії.

На основі проведено аналізу слід зазначити, що хоча  оцінка складових виробничого потенціалу ВАТ «Краснодонвугілля» висока не можна стояти на місці та нічого не робити. Особливу увагу слід приділити основним фондам, тому що основна частка інвестиційних затрат іде на підготовку нових горизонтів, очисних вибоїв та заміну обладнання. Треба постійно стежити  та компенсувати вибуття відпрацьованих запасів очисні вибої та горизонти.

Найбільш правильно провадити діяльність у рамках інвестиційних проектів і програм . Це дає можливість вирішувати багато проблем комплексно, визначити об’єм робіт по кожному структурному підрозділу, що потребує негайного вирішення проблем, що треба фінансувати в першу чергу. З цією ціллю ВАТ «Краснодонвугілля» було розроблено «Проект вводу та вибуття очисних вибоїв по відокремлених підрозділах ВАТ “Краснодонвугілля” на період до 2011 року”, яка планує рівномірне фінансування роботи ВАТ «Краснодонвугілля» та ліквідацію так званих «вузьких місць» технологічного ланцюга відокремлених підрозділів.

Згідно з цією програмою необхідні капітальні витрати по відокремлених підрозділах ВАТ “Краснодонвугілля” на 2008-2011 роки складають (табл.3.7):

Таблиця 3.7 – Капітальні витрати ВАТ “Краснодонвугілля” на 2008- 2011 рік

Об’єкти

Роки

2008

2009

2010

2011

Вскриття і підготовка горизонтів, тис. грн.

110 552,3

121 676,2

96 155,4

82 722,0

Тоді запланований видобуток  на 2008-2011 роки по відокремлених підрозділах ВАТ “Краснодонвугілля “ складає 4700 тис. тон щорічно (табл. 3.8.)

Таблиця 3.8 – Видобуток вугілля по ВАТ “Краснодонвугілля на 2008-2011 роки, т. т

Відокремлені підрозділи , шахти

План на 2008 рік

План на 2009 рік

План на 2010 рік

План на 2011 рік

“Молодогвардійська”

750

800

800

800

“Південна”

105

115

120

120

“Горіхівська”

430

370

370

370

“Талівська”

300

300

260

260

“Дуванна”

450

450

450

450

Ім. Н.П. Баракова

600

600

600

600

Ім. 50 річчя СРСР

600

600

600

600

“Суходільська-Східна”

600

600

600

600

“Самсонівська-Західна”

865

865

900

900

ВАТ “Краснодонвугілля”

4700

4700

4700

4700

Згідно з програмою розроблений графік вводу - вибуття вибоїв до 2013 року (табл. 3.9)


Таблиця 3.9 – Графік вводу-вибуття очисних вибоїв по відокремлених підрозділах ВАТ “Краснодонвугілля” на період 2008 – 2013 рр.

Найменування відокремленого

підрозділу

Тип кріплення Р(Н)

Потуж-ність шару,м

Довжина лави, м

Очікув.

навант.,

т

2008

2009

2010

2011

Примітки

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

“Молодогвардійська”

750,0

800,0

800,0

800,0

26 Орл. лава ш.К-2

3КД-90-Т

2,2

255

1800

Р

новая

27 Орл.лава ш.К-2

3КД-90-Т

2,2

255

1000

Н

0,5(Н) из 19 Орл.

28 Орл лава ш.К-2

3КД-90-Т

1,45

220

1000

Р

27 Орл.(Р)

17 Орл лава ш.К-2

3КД-90-Т

2,0

200

1000

26 Орл.(Р)

35 Орл лава ш.К-2

3КД-90-Т

1,45

200

1000

новая

34 Орл лава ш.К-2

3КД-90-Т

1,45

200

1000

Р

Р

35 Орл.(Р)

Лава № 10 ш.И-3-1

2КМТ

1,45

160

1000

Ш.Таловская

Лава № 45 ш.И-3-1

3КД-90-Т

1,7

150

1000

20 Орл. (Р)

Лава № 44 ш.И-3-1

3КД-90-Т

1,8

200

1000

45 лова (Р)

“Північна”

115,0

120,0

120,0

120,0

7 півд. ш.К--в

Супутник

1,1

190

275

2 півд. Ш.К-2-н

КД-80

1,1

190

310

Р

Рем.Смерд.

10 півд.ш.К-2-н

КД-80

1,1

190

350

Р

2 півд.(Р)

12 півд.ш.К-2-н

КД-80

1,1

190

400

10 півд.(Р)

“Горіхівська”

430,0

370,0

370,0

370,0

17 піве. Ш.И-3-1

ДМ

1,2

180

800

18 піве. Ш.И-3-1

ДМ

1,2

180

800

17 півн.(Р)

19 піве. Ш.И-3-1

ДМ

1,2

180

800

18півн.(Р)

Продовження таблиці 3.9

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

20 півн.ш.И-3-1

ДМ

1,2

180

800

Р

19 півн.(Р)

21 півн.ш.И-3-1

ДМ

1,2

180

800

Р

20 півн.(Р)

14 півн.ш.И-3-1

ДМ

1,2

180

800

21 півн. (Р)

Лава № 13 ш.К-2

3КД-90Т

1,9

180

1500

Рем.

10 зах.ш.К-2

2МТ

2,0

70

500

8 схід. (Р)

9 зах. ш.К-2

3 КД-90Т

2,0

190

190

13л(Р)

Лава  5 бис пл.К-2

2 КД-90Т

1,3

200

650

Р

Н

Р

Нов.

Лава № 4 пл.К-2

2 КД-90Т

1,3

150

650

Р

5бис(Р)

Лава № 3 пл.К-2

2 КД-90Т

1,3

125

650

4лава(Р)

Лава № 2 пл.К-2

2 КД-90Т

1,3

125

650

3 лава(Р)

1 півн. Ш.Н-10-в

ДМ

1,0

200

750

Нов..

2 півн. Ш.Н-10-в

ДМ

1,0

200

750

14 півн.(Р)

“Талівська”

300,0

300,0

260,0

260,0

711 лава ш.К-2

2КД-90Т

1,5

185

1000

Р

Нов.

712 лава ш.К-2

2КД-90Т

1,0

185

1000

711л (Р)

713 лава ш.К-2

2КД-90Т

1,0

185

1000

Р

712л (Р)

Накл лава ш.К-2

2КД-90Т

1,1

185

700

Н

Нов..

Лава № 601 ш.К-5

2КД-90Т

1,5

185

1000

Накл.(Р)

Лава № 602 ш.К-5

2КД-90Т

1,5

190

1000

610л (Р)

Лава № 603 ш.К-5

2КД-90Т

1,5

190

1000

602л (Р)

Продовження таблиці 3.9

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Ім. М.П.Баракова

600,0

600,0

600,0

600,0

Надр.оава ш.К-5-н

1КМ

1,06

162

550

списати

8 півд . ш.К-5-н

2КД-90Т

1,5

190

700

7 півд.(Р)

Схід. Надр. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,6

240

700

Н

Р

Нов..

9 півд.. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,5

200

700

8 півд (Р)

2 півн. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,6

240

1200

Східна(Р)

4 півн.. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,6

240

1200

9 півд.(Р)

3 півн. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,55

177

900

Н

5 півн. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,55

235

1200

Р

Нов.

7 півн. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,5

240

1200

3 півн.(Р)

9 півн. ш.К-5-н

2КД-90Т

1,6

240

1200

5 півд. (Р)

Ім.50річча СРСР

600,0

600,0

600

600

4 зах.лава  ш.К-2

2КД-90Т

1,3

180

1200

Н

Нов..

5 зах.лава  ш.К-2

2КД-90Т

1,3

160

1200

Р

Р

4 зах.(Р)

6 зах.лава  ш.К-2

2КД-90Т

1,3

200

1200

Н

5 зах.(Р)

9 схід. Лава ш.К-2

3КД-90Т

1,8

200

1500

Нов..

10 схід.лава ш. К-2

3КД-90Т

1,8

200

1500

9 схід.(Р)

3 зах.лава  ш.К-2

3КД-90Т

1,7

150

700

4 схід.(Р)

7 схід. Лава ш.К-2

3КД-90Т

1,8

180

1000

5 схід.(Р)

№ 16 ш.К-2

3КД-90Т

1,9

155

1000

Р

3 зах.(Р)

№ 18 ш.К-2

3КД-90Т

1,9

85

1000

Р

7 схід.(Р)

№ 14 ш.К-2

3КД-90Т

1,95

130

1000

16 лава(Р)

№ 13 ш.К-2

3КД-90Т

1,9

150

1000

№ 18(Р)

№ 55  ш.И-3-1

МК-98

0,95

195

350

10 зах.(Р)

Продовження таблиці 3.9

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

12 зах. ш.И-3-1

ДМ

0,9

175

800

Н

Р

Нов..

11 зах. ш И-3-1

ДМ

0,9

165

800

Р

12 зах.(Р)

№ 48 ш.И-3-1