85692

Психологічні аспекти депресивного стану

Курсовая

Психология и эзотерика

Депресія – це стан зниженого, пригніченого настрою зі спаданням психічної активності, песимізмом, апатією, своєрідними уявленнями, загальмуванням дій. Така проблема, як депресія в наш час стає дедалі актуальнішою. Ця хвороба є поширеною особливо серед підлітків, враховуючи ще сам по собі тяжкий...

Украинкский

2015-03-29

217.5 KB

5 чел.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………2

Розділ 1. Психологічні основи підліткової депресії…………………  4

1.1. Визначення та класифікація депресії у   підлітків……………………………………………………………....……4

1.2. Симптоми  депресивних станів…………………………………7

1.3. Причини та фактори, що впливають на виникнення підліткової депресії……………………………………………………………………..12

1.4. Види підходів до діагностики та корекції депресивних станів у підлітків…………………………………………………………………….16

1.4.1. Психологічні підходи до діагностики та корекції депресивних станів у підлітків……………………………………………………………16

1.4.2. Когнітивні підходи до пояснення та корекції депресивних станів у підлітків…………………………………………………………………………17

1.4.3.Поведінковий підхід до розуміння депресії………………………………………………………………………18

1.4.4.Психоаналітична теорія депресії…………………………………..19

1.4.5.  Міжособистісний підхід до психотерапії та психокорекції депресивних танів. …………………………………………………………...20
      1.4.6. Сімейна психокорекція     депресивнихстанів………………………………………………………….....21

Висновки    до першого розділу…………………………………………………………………………..23

Розділ 2. Емпіричні дослідження співвідношення репресивності у підлітків…………………………………………………………………………..24

2.1. Методи та методики дослідження депресивних станів……………………………………………………………………………..24

2.2. Результати дослідження, їх аналізи та інтерпретація……………………………………………………………………..25

Висновки до другого розділу…………………………………………………...26

Висновки…………………………………………………………………………27

Список використаної літератури………………………………………………………………………..30

Додаток…………………………………………………………………………..

                                                                                                                                  

Вступ

Депресія – це стан зниженого, пригніченого настрою зі спаданням психічної активності, песимізмом, апатією, своєрідними уявленнями, загальмуванням дій. [15, 7с.] Така проблема, як депресія в наш час стає дедалі актуальнішою. Ця хвороба є поширеною особливо серед підлітків, враховуючи ще сам по собі тяжкий період підліткового віку, депресія являється небезпечним захворюванням, що може призвести до тяжких наслідків. Цілком природно, якщо підліток іноді відчуває себе нещасним. Але якщо до інших змін додати і гормональний хаос підліткового віку, то легко можна зрозуміти часту зміну настрою. Проте дослідження показують, що кожен восьмий підліток з десяти страждає підліткової депресією. Депресивний стан шкільної молоді викликає занепокоєння з боку батьків і педагогів, тому все більше визнається, що це серйозна проблема, яка загрожує здоров’ю підростаючого покоління. Тому багато науковців намагаються сьогодні розкрити причини та виявити ризики щодо депресії і можливі варіанти психокорекції.  

Актуальність дослідження. Депресивні стани останнім часом стають все більш поширеними, що робить дану проблему актуальною. Емоціональна сфера особистості завжди цікавила психологів. Дослідженнями в цій області займалися в різні часи, різні вчені (Адлер А., Изард К.Е., Павлов І.П., Фрейд З., Юнг К.). Ще античні філософи відмітили, що в стані радості людина поводить себе інакше ніж в стані горя і це стосується не лише її зовнішності , а й поведінки, та вчинків. В небезпечних ситуаціях розвиваються стресові ситуації, наслідками якої являються тривожність, невротичність та депресія.

В 60-70 роках ХХ століття підліткова  депресивність  згадувалась лише  зарубіжними дослідниками и тільки  в клінічному  сенсі (Эйслер, Оффер, Раттер, Ковакс,). В 90-ті роки. ХХ в и на початку ХХI віку сталися серйозні  зміни в дослідженні депресії у підлітків. В зарубіжній  й вітчизняній науці спостерігається значний  ріст  інтересу до цієї проблеми зі сторони загальної, педагогічної та вікової психології. З’явилися  фундаментальні теоретичні праці, широкомасштабні дослідження (Коул, Ратерсон і Капалди, Ковакс, Хейманс, Подольский,).

Депресивні  стани в підлітковому віці являються небезпечними адже вони ускладнюють процес  дорослішання і можуть призвести підлітка до дизадаптації.[13, 250 с.]

Об’єктом дослідження являються підлітки схильні до депресії.

Предметом даного дослідження є депресивні стани.

                                                                                                                        

Мета даної роботи: розглянути психологічні аспекти депресивного стану.

Гіпотеза дослідження: депресивні стани підлітка мають психологічні особливості, та залежать від екзогенних факторів.

Завдання дослідження:

  1.  Охарактеризувати депресивні стани;
  2.  Розглянути симптоми депресії;
  3.  Розглянути типи депресії;
  4.  Проаналізувати депресивний стан групи підлітків.

Методологічні та теоретичні основи дослідження: Дане дослідження ґрунтується на принципі інтегративної «біопсихосоціальної» моделі психічних захворювань, включаючи в себе комплексний клініко-психологічний підхід, біологічні, психологічні та соціальні умови виникнення депресії (В. В. Ковальова, А. Б. Смулевич, А. В. Сніжневский, , Д. H. Ісаєва,  Н. М. Іовчук,  А. А. Северного,  Б. М Бехтерева, В.Н. Мамцевої  та інші).

Методи та організація дослідження.  Дослідження депресивних станів у підлітків проводилося за допомогою методу запропонованого, А.Т. Беком в 1961р. Та розробленого на основі клінічних спостережень, що дозволили виявити  набір симптомів депресії.

Надійність і вірогідність  дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (17 осіб), застосуванням методів, поєднанням кількісного та якісного аналізу.

Наукова новизна теоретичне значення дослідження у тому, що депресивні стани у підлітків вперше сприймається як самостійна дослідницька проблема та експериментально обґрунтовані психологічні підходи до діагностики.

Практичне значення. у тому, що  висновки і результати курсової роботи можна використовувати в навчально-виховному процесі загальноосвітніх установ для старших класів.

Дана робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку літератури  та додатків.

             

  Розділ 1. Психологічні основи підліткової депресії

1.1. Визначення і класифікація депресії у підлітків

Добре психічне здоров’я – одна з найважливіших умов щасливого довголіття життя, плодотворної трудової діяльності і сімейного благополуччя. Є достатні підстави вважати, що нервові і психічні розлади в сучасному суспільстві, посідають одне з перших місць у загальній захворюваності населення. Нажаль, багато людей ще недостатньо обізнані з принципами збереження психічного здоровя та причинами розвитку психічних хвороб і заходами їх профілактики. Деякі люди навіть не розуміють, що благополуччя і нормальна працездатність є результатом доброго психічного здоровя, і продовжують безрозсудно губити його. Особливо таке ставлення до свого здоровя характерне в підлітковому віці.

Підлітковий період - такий період у житті людини, під час якого відбувається перетворення дитини на дорослу людину. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка (інтенсивний, нерівномірний розвиток і ріст організму, особистісні новоутворення та ін.), породжують новий рівень його самосвідомості, потреби у самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими. Інтенсивний статевий розвиток зумовлює виникнення статевого потягу і пов'язані з ним переживання й інтереси.[3, 10 с.]

  Підлітковий вік охоплює період від 11 —12 до 14—15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5—9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов'язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків дитини. Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку бурхливого характеру. Майже завжди ці зміни супроводжуються появою у підлітка суб'єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкоряється ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкненість).

Депресія - це афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, змінами мотиваційної сфери, когнітивних уявлень і загальної пасивністю поведінки.[7, 40 с.] Зазвичай депресія являється реакцією людини на обставини її життя: на втрату, невизнання, невдачі, хвороби. Так депресія у підлітків може бути пов’язана з навчальними і особистими невдачами, а також може бути пов’язаною з переоцінкою цінностей або якоюсь їх зміною. Депресія є мінливою комбінацією афектів і афективно-когнітивних взаємодій.

                                                                                                                          5

Депресія є навіть більш складним синдромом, ніж тривожність: активується більше емоцій і існує більше можливостей для конфліктів в емоційній динаміці. Головним фактором вважається те, що депресія не схожа на інші афективні стани, наприклад, афектів страху, тривоги, та гніву.[1, 336с.]. У ході вивчення цієї проблеми, було вироблено класифікацію депресивних станів у підлітків.

Визначають такі типи депресивного стану:

  1.  Класична депресія – це душевний стан, що виявляється у засмученості, пригніченості, тривозі, втраті здатності отримувати задоволення від звичних справ. До симптомів такої депресії також відносяться зовнішнє безвілля, сповільненість рухів і уповільнення темпу мислення.

  1.  Невротична депресія – результат тривалої психотравмуючої ситуації. Характерні такі симптоми: утруднення засипання, тривожне пробудження, слабкість, розбитість, головні болі вранці, зниження артеріального тиску. Цей вид депресії частіше всього зустрічається в практиці підліткового психіатра.[5, 39].  
  2.  Психогенна депресія розвивається в ситуації втрати життєво важливих для особистості цінностей, втрата або смерть близької людини. Характеризується підвищеною чутливістю і мінливістю настрою.

На цьому вивчення депресивних станів у підлітків, не скінчилося. Ця тема і надалі все більше і більше цікавила відомих психологів.

Великий внесок в розвиток цієї проблеми, зробив відомий психолог, що займався проблемами підлітків, Петро Борисович Ганушкін, поділив депресії на 2 групи:

  1.  Гострі депресивні реакції з надмірною силою афективних проявів у вигляді експлозивних вибухів. Такі стани під час виникнення безпосередньо зв’язані з природою нещастя, короткочасні й опиняються в полі зору психіатрів лише, коли супроводжуються суїцидальними спробами.

  1.  Затримані депресії, що повільно розвиваються, тільки через деякий час після психічної травми; їх симптоматика має найтяжчі форми. Цей тип психогенній характерний для більшості, хто знаходиться у депресивному стані.[15, 8] 

Окрім типів, також розрізняють три види підліткової депресії:

  1.  Байдужість і відчуття пустоти; відчуття, що дитинство вже скінчилось, а дорослим підліток себе ще не відчуває. Виникає певний вакуум, який сприймається як сумування за втраченою людиною – частиною самого себе. Цей вид депресії є нетривалим і швидко минає.

                                                                                                                

  1.  Результат смуги життєвих невдач та поразок (підліток безрезультатно намагався вирішити чергове завдання, або оточуючі не розуміють його, або ж він відчуває обмеженість своїх потенційних можливостей) на фоні того, що адаптаційні механізми дорослої людини ще відсутні. 

  1.  Викликати депресію в підлітка може і факт народження в сім’ї другої дитини. Цей вид отримав назву «конкурентна депресія», яка виникає внаслідок зміщення уваги та турботи батьків до новонародженого, а підліток у міру своєї егоцентричності неохоче ділиться любов’ю із конкурентом.[15, 8]

Отже, виділивши ряд типів, та видів депресій у підлітків, можно зробити висновок, про те,що при депресії страждають майже всі сфери- емоціональна, інтелектуальна, вольова, та мотиваційна. Стійке зниження настрою при депресії повязане з втратою інтересу до того, що раніше сприймалося як привабливе. Та незважаючи на різновид депресивних станів, можно сказати, що таке явище, особливо у підлітків,  являється дуже небезпечним

                                                                                                                                 

1.2. Симптоми  депресивних станів

Одне з самих яскравих виявлень горя в підлітковому віці – це депресія. Рівень депресії виділяється по числу симптомів та по тому, як довго людина знаходиться в цьому стані. Найчастіше симптоми підліткової депресії проявляють себе у змінах настрою і поведінки. Але при оцінці цього симптому необхідно пам'ятати про те, що: по-перше, понижений настрій може бути нормальною психологічною реакцією; по-друге, настрій слід оцінювати не стільки по заявах пацієнта, скільки по його поведінці, зовнішньому вигляду; по-третє, за пониженим настроєм завжди слід шукати тривогу, неспокій, внутрішню напругу. Але настрій не являється специфічним симптомом і тому не завжди являється основою для діагностики депресивного синдрому.[1, 337с.]

Хворі діти втрачають мотивацію в життя і стають замкнутими, прийшовши зі школи, вони закриваються в своїй кімнаті і можуть сидіти на самоті годинами. У таких дітей помічається підвищена сонливість, перепади апетиту і навіть злочинна поведінка, як наприклад дрібні крадіжки в магазинах або стан алкогольного сп'яніння або наркотичної інтоксикації.  До симптомів також відносяться: апатія, постійні головні болі, важко зосередитися, прийняти самостійно рішення, безвідповідальна  поведінка, втрата апетиту, забудькуватість, одержимість думками про смерть, безсоння, бунтарська поведінка, раптове зниження успішності в школі, уникнення друзів, зниження енергійності, активності.

Виділяють також додаткові симптоми депресії, до них відносяться:

1. Труднощі при необхідності зосередитися, утримувати увагу. Цей симптом - також результат переважання процесів гальмування над процесами збудження. Можливість зосередження забезпечується принципом домінанти, оскільки ж при депресії процеси гальмування взагалі переважають над процесами збудження, існування якого-небудь пануючого вогнища виявляється під питанням. По суті справи, єдино можливе вогнище збудження тут - це обтяжливі і фатальні думки про безглуздя і неспроможність життя. Зрозуміло, подібна постановка питання не дозволяє актуалізуватися яким-небудь іншим центрам. [11, 390 с.]

2. При депресії невротичного рівня створюється враження, що пацієнти просто не хочуть зосереджуватися на чому-небудь, окрім як на власних песимістичних переживаннях. При циклотимній депресії співбесіда з хворим представляє для лікаря велику трудність, тому що постійно доводиться якось будити хворого, що немов би відключається час від часу. При психотичній депресії виникає відчуття, що пацієнт і взагалі знаходиться десь зовсім в іншому світі, з якого нам чутні лише деякі відгомони і обривки фраз.                                                                                                                              

Причини цих “вражень” в тому-то і полягають, що сам акт співбесіди пацієнта з лікарем не здатний актуалізуватися до ступеня пануючої домінанти.

3. Зниження самооцінки, виникнення відчуття невпевненості в собі, ідеї винності і самоприниження. Подібні міркування хворих - про власну неспроможність і винність - природний наслідок суб'єктивної оцінки хворим свого стану. Вони дійсно нічого не можуть через панування процесів гальмування, зниження активності, нездатності сформувати діяльну домінанту. [12, 235с.]

4. Похмуре і песимістичне бачення майбутнього. Цей симптом також описової властивості. У якомусь сенсі пацієнтові з депресивним розладом просто важко думати про майбутнє, воно не вимальовується - на це не вистачає ні енергії, ні бажання. Хворому бракує інтенції жити, щоб думати про майбутнє, тим паче, що всяка невідомість лякає, а налякати депресивного хворого - означає посилити депресію, в черговий раз підкресливши її роль “поглинача тривоги”. У підлітковому віці тривожні побоювання виникають при акценті на майбутньому: раптом буде війна, загине все живе, не вистачить води, повітря, їжі. Як жити далі, коли помруть батьки? Чи зможе він, коли стане дорослим, стати справжньою людиною, вивчитися, мати спеціальність, родину? У поєднанні ж з самопринижуючою оцінкою всякі перспективи дійсно здаються хворими марними. Те, що все буде погано - це тільки думка, симптомом воно стає у випадках, коли подібна думка починає визначати поведінку людини. Особливо цей симптом характерний для депресивних реакцій на гострий і важкий стрес, депресивних невротичних проявів у пацієнтів з хронічною психотравмуючою ситуацією, а також при класичних формах маніакально-депресивного психозу.

Підлітки, що страждають депресією, можуть замкнутися, проводити все більше часу на самоті,  можуть почати жити своїми фантазіями. Цей стан у підлітка являється небезпечним, бувають навіть випадки самогубства, причинами якої може бути навіть звичайне нерозділене  кохання.[8,71]. 

Депресія - стан, що характеризується пригніченим настроєм, важкими душевними стражданнями, зниженням здатності отримувати задоволення, зниженням психічної активності, різноманітними відхиленнями в роботі внутрішніх органів. Зв'язок депресії з високим ризиком самогубства загальновідома. Депресія, як жодне інше захворювання, пов'язана з ризиком самогубства - одного з найбільш трагічних результатів, що призводять до передчасної смерті 15% страждають депресією хворих. [3,170 с.]                                                                                                                        

Кілька частіше у них відзначаються прискорене серцебиття (тахікардія), схильність до зниження або підвищення артеріального тиску і розширення зіниць. Вже в перші дні і тижні після початку депресії, на фоні ще неразвернутого зниження настрою більшість дітей виявляє ознаки фізичного нездужання і висловлюють скарги на неприємні тілесні відчуття (серцебиття, запаморочення, розпирання барабанних перетинок, відчуття печіння в грудях, "незручність", " ; занепокоєння "в ногах і руках) і болю (біль у серці, головний біль, болі в животі, спині, кінцівках тощо). Ці розлади є або вкрай різноманітними, нестійкими, часто змінюють один одного, або, навпаки, монотонними, однозначними, елементарними, обмеженими однією ізольованою скаргою. Названі вегетативні і больові розлади в поєднанні з млявістю, підвищеною стомлюваністю, схудненням, зміною усього вигляду дитини (землистий колір обличчя, блідість слизових, синява під очима, понурий вигляд, зігнута поза, шаркающая хода і т. д.) створюють видимість картини важкої фізичної недуги і в перший час є предметом пильної уваги педіатрів або хірургів.

Соматичні розлади в рамках дитячої депресії мають дві тенденції розвитку: вони або наростають, формуючи на висоті стану картину розгорнутої соматизированной депресії, або поступово стають все більш стертими і поступаються місцем очевидним депресивним розладам. При повторних депресивних станах у дітей і підлітків соматичні та вегетативні розлади нерідко слабшають від нападу до нападу, поступово заміщаючи власне депресивною симптоматикою. [6, 136 с.] 

Депресивні розлади не вичерпуються тугою, тривогою, страхом, нудьгою: нерідко на перший план виступає так званий дисфоричний фон настрою, при якому переважає дратівливість з гневливостью, злостивістю і агресією. При цьому спалахи люті, активного опору з драчливостью, грубістю, лайкою, як правило, провокуються ззовні і чергуються з періодами слізливості і пригніченості.

Важке, похмуре, похмуре, безрадісний настрій з відсутністю задоволення від будь-якого виду діяльності, буркотливим невдоволенням собою і оточуючими, усім світом, ворожістю нерідко виступає в поєднанні з замкнутістю, напруженістю, малодоступною, буркотливістю; при цьому домінують висловлювання типу: "Я злий" , "Всіх ненавиджу", "Навколо все брудне, мерзенне, і я сама не краще", "Всіх би розірвав", "Дайте автомат - всіх перестріляю і себе вб'ю» і т.д. При цьому часто виникає незрозуміла і                                                                                                                         необгрунтована неприязнь по відношенню до найближчих людей, найчастіше до матері. [19, 30 с.] 

Депресія в підлітковому віці має певні наслідки і для подальшого життя. (Продовження депресії підліткового віку у дорослих). Якщо зазвичай депресія у дитини або у підлітка підвищує ризик розвитку депресії в зрілому віці, то кореляція між великою депресією в зрілому віці і попередньої депресією в дитинстві набагато вище в тому випадку, якщо депресія проявилася після настання статевої зрілості.

Разом з тим складається враження, що незалежно від наявності або відсутності супутнього захворювання симптоматика депресії впливає на динаміку її розвитку. Так, Харрінгтон і його колеги протягом 18 років вивчали групу дітей і підлітків, що знаходяться в пригніченому стані (63 випадки), здійснюючи порівняльний аналіз досліджуваних та осіб контрольної групи (68 випадків) з використанням методу випадок- контроль . У 21% хворих депресією відзначалися супутні розлади поведінки. Дорослі, у яких в дитинстві чи в підлітковому віці діагностували депресивний стан і розлад поведінки, схильні до вищого ризику антисоціального і делінквентної поведінки, але меншому ризику розвитку депресії. У той же час дорослі, у яких в дитинстві або, підлітковому віці зазначалося депресивний стан, але без розлади поведінки, схильні до вищого ризику розвитку депресії.[18,120с.]

Насамперед, підліток, дійсно знаходиться в пригніченому стані, рідко, швидше у виняткових випадках, скаржиться на депресію (на відміну від дорослих, які більш охоче розповідають саме про неї). Навпаки, підліток швидше проявляє неприховану ворожість, відмовляється вступати в контакт ("дайте мені спокій" і т.п.); у дорослих такий стан описується як "ворожа депресія".

Повільність психомоторних функцій у підлітків спостерігається, ймовірно, рідше, а якщо вона і буває, то залишається непоміченою (підліток інертний, не встає з ліжка) або ж сприймається як лінь, байдужість. Зате дуже часто спостерігається дратівливість (частіше, ніж власне імпульсивність): підліток абсолютно не виносить наростаючого в ньому почуття внутрішньої напруги, виходить з себе, сердиться без видимої причини. Наслідком вираження його гніву (наприклад, підліток хоче вийти з дому, а йому забороняють) можуть бути імпульсивність і перехід до дій.

Дратівливість тим більше впадає в очі, ніж менш вона характерна для звичайного стану підлітка. Нарешті, нерідко спостерігається приводить в оману мінливість стану протягом дня, деколи з чергуванням періодів замкнутості, інертності і підвищеної активності (підліток "викладається»)                                                                                                               

Отже, можно зробити висновки, що депресія, в основному виражається в поведінці та настрою хворого. Депресію у підлітка можно  визначити по різкій зміні поведінки. Наприклад: якщо людина була завжди активною, гарно вчилася, завжди чимось цікавилася, а в один момент просто втратила інтерес до цього всього.

Часто вони втрачають  інтерес, та сенс самого життя, бо вважають, що вони ні з чим не можуть справитися, що вони нікому не потрібні, що в них немає майбутнього. Та наслідки депресивного стану, особливо в такому віці, можуть бути різними.

                                                                                                                                                                                     

1.4. Причини та фактори, що впливають на виникнення підліткової депресії

Біологічні зміни в процесі статевого дозрівання, як і соціальні зміни, пов’язані з переходом до старших класів,- це потребує великих зусиль для біологічної адаптації у підлітків.

Вчені вважають, що імовірність виникнення у підлітків депресії підвищують такі фактори:

  •  Підвищена здібність до критичного осмислення, підлітком, свого майбутнього(може підвищити розвиток депресії, коли людина фіксується на можливому негативному результаті);
  •  Проблеми в сімї;
  •  Низька популярність серед однолітків;
  •  Низька успішність в школі.

У підлітків природньою частиною процесу розвитку являються рольові переходи. Рольовий перехід визначається, як проблема в адаптації до життєвих вмінь, що потребують виконання нової ролі. Зміна ролі супроводжується переходом з однієї стадії життя в іншу: з дитячого в період статевого дозрівання, із середньої школи в коледж і так далі. Ці зміни сприймаються як традиційні, та з ними нормально справляються. Проблеми зазвичай виникають, якщо батьки не можуть прийняти змін. Наприклад, бажання підлітка більше часу проводити з друзями, а не з сім’єю. Також ці проблеми виникають, якщо підліток сам не може справитися з цими змінами. Але рольові переходи також можуть бути нав’язані підлітку в результаті непередбачених обставин. Здібність підлітка справлятися з цими обставинами залежить від психологічного розвитку та соціальної підтримки цей момент життя.[3, 170 с.]

Депресія може призвести до появи проблем в рольовому підході. Е. Еріксон описав зміни та основні задачі, що пов’язані зі стадіями розвиту підлітка і дорослої людини.                                                                                                                   

Природні для підлітка переходи являються такими:

  •  Перехід в період статевого дозрівання;
  •  Перехід від групових відносин до парних;
  •  Початок  сексуальних відношень;
  •  Відділення від батьків для досягнення незалежності від них;
  •  Бажання знайти роботу, щоб забезпечувати себе;
  •  Прийняття на себе відповідальності за своє майбутнє, планування кар’єри.

Проблеми, що виникають в час цих переходів, пов’язані з низькою самооцінкою, неспромогою відповідати бажанням своєї сім’ї, зі збільшеною відповідальністю, тиску однолітків, неспроможність бути незалежним від сім’ї через брак впевненості в собі, або небажання сім’ї віддалятися.

Депресія може призвести до неправильного сприйняття підлітком нормального рольового переходу. Підліток може відчувати себе неспроможним виповнювати нову роль. Депресія може привести до прояву у підлітка постійного почуття безнадійності. Отже ці фактори, що повязані з переходом на інший ступінь  розвитку, призводять до депресивного стану. Також до цього стану може призвести неспроможність вжитися в нову роль через небажання батьків. Сімейне неблагополуччя, та неправильне виховання в формуванні неврозів у підлітків та неправильна поведінка у батьків може призвести до формування достатньо глибоких депресивних розладів, що мало чим відрізняються від дорослих. [2, 125с.]

Як показують численні дослідження, депресивні підлітки виходять з сім’ї з високим рівнем психопатології. Існує багато можливих механізмів, які могли б пояснити такий зв’язок. Це і генетичні процеси, і сімейне порушення. Генетичну теорію підтверджують ті факти, що свідчать про те, що підлітки депресивних батьків мають тенденцію показувати ті ж самі психічні порушення, що і їх батьки.

Значимі для життя підлітка відношення зазвичай включають відношення з членами сім’ї, вчителями, кращими друзями та іншими людьми, з якими він відчуває прив’язаність. На якість цих відношень може впливати депресія, в той час як і самі відношення, точніше проблеми у відношеннях, можуть також призвести до такого стану. Наприклад,  депресивний підліток с депресією часто зіштовхується з міжособистісними проблемами у відношенні до батьків, сестер, друзями, навіть після того як його настрій був підвищений. Рольові  спори можуть виникати, коли батьки чекають, що  підліток буде відкриватися їм, розповідати про свої почуття, а підліток відчуває необхідність відділитися від сім’ї і розкривати свої почуття друзям, а не батькам. Також найчастіша проблема між батьками та підлітками виникає при розходженні поглядів на життя. Так підліток, при цих обставинах почуває себе незрозумілим та втрачає надію на взаємне спілкування, так його самооцінка знижується, що і відбивається на соціальному відстороненню. [3, 185 с.] 

Також треба звернути увагу на підлітка в системі шкільного навчання, на шкільну успішність, на взаємозв’язок з вчителями та однолітками, депресивні стани залишають відбиток на цю систему відносин. З іншого боку навіть ці відношення можуть тільки спровокувати виникнення цього стану. Нерідко ці стани можуть породжувати конфлікти з вчительми та однолітками через що він може втратити інтерес до навчання, може прогулювати школу, через небажання зустрічатися з однокласниками аюо вителями.  Багато дослідників показали, що депресія у підлітків асоціюється з іх невдачами в різних відношеннях. Депресія пов’язана з проблемами в установлені дружніх відносин, на думку деяких авторів, що пояснювали це так: або соціальна поведінка депресивних підлітків негативно впливала на соціальну поведінку друзів, або соціальна поведінка друзів впливала на виникнення депресії у підлітка. Коул в своєму дослідженні виділив, що депресія у хлопчиків краще прогнозується через почуття невпевненості в собі. У дівчаток проблеми у відношенню з однолітками можуть зіграти роль в розвитку депресивної симптоматики. [21, 235с.]

Ще однією причиною виникнення депресивного стану являється: емоційна уразливість – при провокуванні ззовні відповідна поведінка супроводжується дратівливістю із гнівливістю, злостивістю й агресією. При цьому спалахи люті, активний опір з, лайкою чергуються з періодами слізливості і пригніченості. Також спосіб мислення як базові переконання,  призводять до пригніченого настрою. Розвитку депресії сприяють такі перекручені зразки мислення: Все-або-нічого-мислення, але  речі бачаться тільки у чорних або білих категоріях. Якщо виконана справа не довершена, то це сприймається як повна особиста неспроможність.

Стресові   життєві події являються  одними з самих поширених причин депресивного стану у підлітків. Взаємовідношення між стресовими ситуаціями, реакцією нашого організму на життєві труднощі і депресивним розладам виглядають доволі складно. Доволі багато людей, що пережили депресію указували на події або тяжку ситуацію, що можливо и спровокувала виникнення хвороби.

Вивчаючи вплив стресових ситуацій на виникнення депресії, вчені прийшли до висновку, що у людей, що піддаються повторним стресам, повільно розвивається почуття безпомічності. Особливо якщо вони не мають можливості контролювати стресову ситуацію. Така безпомічність веде до депресивних станів, і приймає форму негативного і песимістичного переконання відносно своєї здібності справлятися з тяжкими задачами в житті, що засновано на пережитих стресових ситуаціях та невдач в минулому. Коли люди бачать причини своїх невдач за межами їх контролю, можливість розвитку депресії збільшується. [9, 150с.]

Депресія може розвиватися і в результаті неспроможності управляти своїми почуттями, на основі пережитої події. Чим тяжче переживається така подія, тим більше можливість розвитку цієї хвороби. Але люди по-різному реагують на такі події, у одного це може визвати душевну травму, а у іншого – ні.  

Психотравмуючі події можуть сказатися і на процесі одужання при депресивному розладу.  Чим важче складується життя підлітка, тим довше він буде одужувати.Якщо депресія почала розвиватися на основі розлучення батьків, то затримувати одужання можуть слідуючі події в ланцюжку цього процесу батьків. З іншої сторони, скорішому одужанню будуть допомогати події, що роблять розлучення менш болючішим для підлітків. [9, 150с.]

Отже, на думку більшості вчених (Д.А. Коул, Ю.Ф. Антропов, А.І. Подольський), депресія як психоемоціональний стан виникає у підлітків, в більшості, в результаті екзогенних факторів, що впливають на її розвиток.

                                                                                                                                

1.4. Види підходів до діагностики та корекції депресивних станів у підлітків.

1.4.1. Психологічні підходи до діагностики та корекції депресивних станів у підлітків

Труднощі діагностики депресивних явищ призвели до усвідомлення фахівцями необхідності врахування психологічних аспектів виникнення та розвитку даних явищ у підлітків. На підставі наявних у літературі даних можна виділити ряд напрямів і підходів до дослідження психологічного змісту депресії, механізмів її виникнення, шляхів її корекції і стабілізації. Це - психоаналітичний, когнітивно-поведінковий, поведінковий, а також сімейна та групова психокорекція. Метою видів допомоги, заснованих на цих підходах, є зняття психологічних симптомів і поліпшення стану пацієнта. Методи включають психологічні втручання, метою яких є зміна поведінки, думок або ставлення пацієнтів, які, імовірно, є основними причинами проблем. Короткостроковою метою є полегшення страждань підлітка. Довгостроковою метою корекції є обмеження функціонального погіршення, що стався через прояви симптомів (наприклад, слабких міжособистісних відносин, сімейного конфлікту, відмови ходити в школу), і запобігання хронічного характеру і зворотності депресивних епізодів [9, 220с.].  с.                                                                                                                           

1.4.2. Когнітивні підходи до пояснення та корекції депресивних станів у підлітків

Когнітивна модель депресії грунтується на тому положенні, що провідні симптоми депресії, такі як печаль, слабкість або повна втрата мотивації, суїцидальні бажання, знаходяться в залежності від порушення пізнавальних процесів. Виділяється комплекс когнітивних порушень, що став класичним: негативне бачення навколишнього світу і життєвих подій, негативне уявлення про себе і негативна оцінка  майбутнього, так звана когнітивна депресивна тріада. За даними А. Бек, когнітивні спотворення при депресії впливають на переробку інформації. При цьому наголошується, що депресивні підлітки роблять необгрунтовані висновки, ігнорують минулий досвід, перебільшуючи свою провину і применшуючи свої сили і досягнення, що сприяє створенню і закріпленню негативних образів свого "Я". Основним у когнітивної теорії депресії вважається положення про те, що самозвіти пацієнтів представляють швидше відображення їх негативних установок, ніж дійсний стан речей, тобто реалістичність самокритики депресивних пацієнтів, виявляється оманливою, а проблеми людини в значній мірі є наслідком певних перекручених уявлень про реальність, що базуються на помилкових передумовах [16, 532с.]. 
Визначальна характеристика когнітивної корекції в тому, що вона є прямим, структурованим, часто короткостроковим виглядом корекції і робить акцент на розвитку пізнавальних
 здібностей, що пов'язано з поведінковими подіями і навичками вирішення проблем. Основна розумова конструкція така – пізнавальні здібності людини обумовлюють його почуття. 
На заняттях
 психолог  допомагає підлітку виявляти у себе негативні думки і давати реальну оцінку стану речей, психолог керує підлітком у прокладанні нових шляхів мислення, у відпрацюванні і закріпленні нових форм реагування на факти та події. Таке  навчання свого клієнта більшість когнітивних психологів і розглядають як корекційну програму, на якій психолог і клієнт працюють разом - разом складають список проблем і завдань, разом прагнуть досягти намічених цілей. 
Курс когнітивної корекції триває, як правило, не довго, він складається всього з 12 - 16 занять. Однак у випадку тривало протікаючих форм депресії лікування може розтягнуться від 6 місяців до 2 років.
 
За дослідженнями вчених, когнітивна
 психотерапія допомагає приблизно 50 відсоткам підлітків.                                                                                                                

1.4.3. Поведінковий підхід до розуміння депресії

Біхевіористи, звертаючись до проблеми депресії, більше уваги приділяли терапевтичним процедурам, ніж побудови теоретичної моделі депресії. 
Форстер, розглядаючи депресію на поведінковому рівні, вважає, що вона характеризується втратою деяких навичок адаптивної поведінки і заміщенням їх реакціями уникнення, такими як скарги, прохання, плач і дратівливість. Депресивна людина намагається усунути несприятливу ситуацію за допомогою скарг і прохань [10, 83с.]
Завдання поведінкової психокорекції, яку ще називають
 психологічним удосконаленням поведінки - допомагати клієнтам видозмінювати ті дії і вчинки, які загострюють тяжкість перебігу депресивних переживань. У роботі з підлітками психолог для підкріплення позитивних емоцій буде використовувати принцип адекватної винагороди. Наприклад, клієнт - честолюбний учень, але в навчанні йде позаду тих, хто здібніші його, і це є основою його переживань, що призводять до депресії. Завдання поведінкового психолога - навчити його триматися впевнено і бути задоволеним своїми результатами. 
При деяких методах
 психокорекційної  роботи психолог на заняттях з клієнтом переважно слухає, а не говорить. На відміну від цього, поведінковий психолог виконує більш активну роль. Він будує для клієнта індивідуальний корекційний план і працює за нього з урахуванням конкретного депресивного стану і того, чим воно викликано. 

1.4.4. Психоаналітична теорія депресії

Психоаналітична корекція грунтується на концепції, що на почуття і поведінку людини сильний вплив надають минулий досвід і підсвідомі бажання і страхи.Відповідно до цієї теорії, багато психічніх захворюваннь можуть бути вилікувані шляхом зміни поглядів хворого на самого себе і на роботу своєї власної свідомості та емоцій. Цей вид роботи дуже приваблює пацієнтів, хоча і вимагає більшого часу, ніж інші. Психоаналітична корекція не просто знімає симптоми розлади, вона ставить своїм завданням змінити особистість, характер людини, допомогти йому навчитися довіряти іншим, будувати близькі стосунки з людьми, краще справлятися з труднощами, втратами і не позбавляти себе при цьому широкого спектру емоцій. Відповідно  до психоаналітичної теорії, причиною депресії може стати конфлікт між підсвідомими і свідомими думками, переконаннями і бажаннями людини. Турбуючі підлітків конфлікти, вони намагаються придушити і інстинктивно переміщують їх зі свідомості в підсвідомість. Завдання психоаналітичної корекції - підняти з глибин підсвідомості ці пригнічені і невирішені конфлікти і перенести їх у нашу свідомість з тим, щоб зустріти їх обличчям до обличчя і позбутися від них. 
Щоб витягти на
 світло пригнічені конфлікти підлітка, психоаналітик може скористатися одним з методів психоаналізу: вільні асоціації, перенесення, аналіз сновидінь і т.д. [15, 286с.].  Недоліки психоаналітичної корекції полягають в тому, що вона дорога і може займати кілька років. Проце обстеження зачіпає нерідко болючі й глибоко особисті переживання клієнта. Це на якийсь час робить пацієнта тривожним і засмученим.                                                                                                            

1.4.5.  Міжособистісний підхід до психотерапії та психокорекції депресивних станів. 
 Міжособистісна психокорекція - це метод, який ставить своїм завданням змінити людські взаємини, що вносять свою частку в причини депресивних переживань підлітків. Відповідно   до теорії, розробленої психіатром Джеральдом Клеманом і психологом Вейсманом, такі хворобливі переживання випливають із труднощів в особистих взаєминах людей. 
Міжособистісний психолог намагається поліпшити уявлення хворого про себе самого і його
 здібностях до спілкування, що в свою чергу має оздоровити його відносини з людьми. На заняттях клієнт дізнається свої можливості будувати та підтримувати здорові відносини з іншими людьми, справлятися з новими завданнями, бідою і горем, які вимагають тривалого напруги. За допомогою спеціальних прийомів підліток визначає разом з психологом коло його проблем у взаєминах з людьми і намагається поліпшити відповідні здібності.  

1.4.6. Сімейна психокорекція депресивних станів

Завдання сімейної психокорекції - ознайомити членів сім'ї підлітка з його проблемою і показати їм, як вони можуть допомогти. Сім'я слугує потужним джерелом сил для підлітка з депресивним розладом. Розбіжності членів сім'ї, складності у родинних стосунках або у спілкуванні призводять до появи певної типу пацієнтів, у яких сімейні проблеми виливаються в депресію. Таким чином, терапевт розглядає підліткову депресію, звертаючись до патології в сімейній системі. Сімейна корекція зазвичай є коротким, орієнтованим на дії підходом, мета якого полягає в знятті симптомів через зміну поведінки членів сім'ї. 
Групова психокорекція депресивних станів.
 
Однією з основних цілей групової психокорекції для вирішення майже будь-якої психічної проблеми є створення підлітком умов для встановлення контакту з ровесниками, у яких виникають такі ж труднощі і які можуть підтримати один одного і разом практикуватися у нових навичках у встановленні міжособистісних відносин.
 
Цілі групової психокорекції можуть включати : надання людині можливості усвідомити, що його потреби схожі на потреби інших людей,
 вироблення альтернативних рішень певних конфліктів, навчання більш ефективним соціальним навичкам, підвищення обізнаності про потреби і почуття інших людей.[17,69с.]
Багато груп, створені для підлітків, які страждають депресією, представляють собою групи тренінгу соціальних навичок. Лікування тут зосереджено на встановленні і практиці соціальних навичок, здатних допомогти у вирішенні конфлікту у відносинах з родиною і друзями. Усередині групових занять присутні часто програють за ролями різні ситуації спілкування, такі як прояснення проблеми, розуміння точки зору іншої людини і вираження своїх почуттів. Інші групи можуть бути менш структуровані.
Підлітки  в цих групах можуть використовувати заняття для обговорення проблем, які вони відчувають з родиною та друзями. Іншою відмінною рисою цих груп є те, що заняття в багатьох з них обмежені у часі, мають чіткі цілі і програми розраховані на певний період часу. 
Таким чином, розглянувши психолого-педагогічні основи прояву депресивних станів у підлітків та їх корекцію, ми прийшли до висновків:
 
1. Депресивні стани в підлітковому віці зустрічаються відносно рідко, але ці стани небезпечні за своїми наслідками і часто поєднуються з іншими проблемами, такими як порушення харчової поведінки, суїцидальна поведінка, нервово-психічну напругу. Подільський А. зазначає, що депресія і тривожні стани, депресія і поведінкові порушення, включаючи імпульсивна поведінка, часто з'являються разом.
 
Депресія накладає відбиток на всі сторони особистості: пізнавальну, поведінкову, емоційно-вольову і т.п.
 
Депресія в підлітковому віці не є нормальним кризовим проявом і вимагає особливого розгляду, для уникнення її подальшого розвитку і переходу в область психопатології.
 
2. Причини виникнення депресивних стану можуть бути самими різними: від генетичної схильності до проявів вікових криз, серед яких найбільш гостро протікає підлітковий. Проблеми в рольовому переході призводять до депресії, а також депресія сприяє виникненню проблем у рольовому переході підлітка.
 
Депресія виявляється частіше у дівчаток-підлітків, ніж у хлопчиків.
 
3. Серед підходів до корекції депресії виділяють наступні: психоаналітичний, когнітивно-поведінковий, поведінковий, а також сімейна та групова психокорекція. Найбільш ефективним, з нашої точки зору, є комплексний підхід, який і буде використовуватися в практичній роботі,
 опис якої буде представлено далі. 

                                                                                                                          

Висновки до першого розділу

Депресивні стани у підлітковому віці зустрічаються відносно рідко, але ці стани являються небезпечними по своїм результатам і часто пов’язані з іншими проблемами, такими як суїцидальна поведінка та нервово- прихічна напруга. Подольський А. відмічає, що депресія і тривожні стани, депресія і поведінкове порушення, включаючи імпульсивну поведінку, часто з’являються разом. [14, 128с.]

Депресія накладає відбиток на всі сторони особистості: пізнавальну, поведінкову, емоціонально-вольову.  Такий стан не являється нормальним кризовим проявленням і потребує особливого вивчення, для того, щоб не розвивався перехід в область психопатології.

Причини виникнення депресивних станів можуть бути різними: від генетичної схильності до проявлення вікової кризи, серед яких гостро протікає підліткова. Проблеми в рольовому переході приводять до депресії, а також депресія може спричинити проблеми в рольовому переході підлітка. Але є маса психологічних підходів, які допомагають вилікувати депресію.

 

                                                                                                                 

  1.  . Результати дослідження, їх аналізи та інтерпретація.  

Таблиця представлена у додатку А.

Отже розглянемо результати нашого дослідження: серед вибірки із 17 учнів 9 класу, серед яких 10 дівчаток, та 7 хлопчиків,  легкий рівень депресії у 6 учнів, серед яких 2 хлопчики та 4 дівчинки, це свідчить про скритий стан депресії, який не сильно виражається зовнішно, і в більшості виражений у дівчаток. Відсутня депресія у  11 учнів, серед яких 6 дівчинки та 5 хлопчиків. Такий стан свідчить про високу емоційну стійкість, позитивні переживання, почуття власної гідності, легкість у спілкуванні. Серед учнів, не було виявлено ні помірної, ні вираженої депресії.  

Дослідження депресивних станів, допомогло визначити, те що майже у 46 %  учнів, 14-15, виявили легку депресію. але на противагу цьому, у інших 53 %, взагалі не було виявлено депресивного стану. Таким підліткам легше налагоджувати відношення зі своїми однолітками, вчителями, та батьками, в них підвищена успішність в школі, вони менш конфліктні та більш відкриті до людей.

Отже, можно зробити висновок, про те, що більшість підлітків віку 15-16 років, не схильні до депресії. Але депресивні стани у підлітків цього класу, в такому віці присутні, причинами якої можуть різні фактори, як неблагополуччя в сім’ї, так і проблеми з однолітками. Але якщо вчасно виявити депресію, та спробувати допомогти, то можно зменшити ризик розвитку тяжкої депресії, що може призвести до неочікуваних результатів. Тому треба більше часу приділяти своїм дітям, та слідкувати за їх змінами настрою, та поведінкою, адже важливо вчасно виявити депресію.

     

Розділ 2. Емпіричні дослідження співвідношення репресивності підлітків                                                                         

  1.  Методи та методики дослідження депресивних станів

Дослідження проводилося в ЗОШ № 1, смт.Овідіополя, м.Одеса. в дослідженні приймали участь учні 9 класу, в кількості 17 чоловік, у віці 14-15 років. Дослідження було проведено на початку на навчального року, у вересні, після 6 уроку.

У цій роботі було використано опитувальник шкали А.Т.Бека, оскільки дозволяє виявити стан депресії у підлітків.

Мета: виявити депресію у підлітків у віці від 14-15 років.

Шкала Бека була запропонована в 1961 році і була розроблена на основі клінічних спостережень. Методика Шкала депресії Бека використовується для діагностики рівня  депресії.

Опитувальник включає в себе 21 питання- ствердження найбільш відомих симптомів. Кожний пункт опитувальника складається з 4-5 тверджень, що відповідають специфічним проявленням депресії. Ці твердження ранжировані по мірі збільшення удільної маси симптома в загальній степені важкості депресії. Випробуваному пропонується вибрати один вислів у кожній групі, в залежності від того, як він себе почуває останнім часом.

Бланк опитувальника представлений у Додатку 1. 

При обробці даних по кожному пункту в залежності від помітки, зробленої учнем, виставляється бал від 0 до 3.

Інтерпретація (ключ ) тесту Бека .

  •  0-9 —   відсутність депресивних станів
  •  10-15 — легка депресія (субдепресія)
  •  16-19 —помірна депресія
  •  20-29 — виражена депресія (середньої тяжкості)
  •  30-63 — тяжка депресія

                                                                                                                               

Висновки до другого розділу

Зробивши емпіричні дослідження, використавши шкалу А.Т. Бека, обробивши результати учнів, можно зробити висновок, що більшість учнів не страждають депресією. Учнів з явно вираженою та тяжкою депресією не виявилося. Але було виявлено невелика кількість учнів з легким рівнем депресії. В такому стані людина потребує підтримки особливо з боку батьків, адже в цій ситуацій підлітку здається, що виходу з неї не існує, і він з цим не може справитися,  через що і змінюється відношення до своїх близьких. Такий підліток старається уникати своїх друзів, що і може нашкодити  подальшому відношенню до самого хворого. В результаті депресивного стану, виникають проблеми, які тільки збільшують можливість виникнення інших проблем. В результаті цього хворий може просто не справитися зі своїм станом,  що може призвести до суїциду.

 Висновки

На підставі дослідження було встановлено, що депресія - це  психічне захворювання, що як правило виникає після негативних подій в житті людини, але часто розвивається без якої-небудь видимої причини.

Підліткова депресія має відмінності від депресії у дорослих людей, підліток не стане відкрито висловлювати свої почуття суму, печалі, безнадійності, але це характерно для дорослих у такому тяжкому стані. Вони приховують свою депресію виставленими на показ нудьгуванням, агресивністю, вередуванням чи асоціальною поведінкою. Намагання приховати депресію є одною з явних відмінностей від дорослих.

Підлітковий період є сам по собі важливим етапом психічного та особистісного розвитку. Він характеризується особливими соціальною ситуацією, видами діяльності, новоутвореннями, специфічним перебігом кризи. Значні зміни відбуваються у розвитку інтелектуальної, спонукальної та емоційно-вольової сфер, у становленні самосвідомості. За несприятливих соціально-психологічних умов виникають труднощі у розвитку особистості, зокрема формування акцентуацій характеру. Знання дорослими (батьками, педагогами) вікових та індивідуальних особливостей підлітків дає їм змогу ефективно керувати психічним та особистісним розвитком дітей, попереджувати й долати труднощі і проблеми, для запобігання стресових ситуацій, що з часом можуть призвести до депресії.

Психічне неблагополуччя підлітків, що мають відношення до емоціональної сфери, мають  неоднозначні наслідки. Написання даної курсової роботи проводилося на основі гіпотези: депресивні стани підлітка мають психологічні особливості, та залежать від екзогенних факторів.

З першого розділу даної курсової роботи по аналізам сучасного стану проблеми можно прийти до висновку, що не дивлячись на велику увагу психологів до цієї проблеми, депресія являється недостатньо вивченою, так як і саме поняття «депресія». Поняття «депресія» і до сьогоднішнього дня не має однозначності. Воно використовується як характеристика настрою, як назва синдрому, так як і назва окремого захворювання. Депресивний настрій, як правило, - прояв різних психологічних механізмів, що пов’язані зі специфікою підліткового віку, так і з індивідуальними психологічними та психофізичними характеристиками підлітків.                                                                                                                          Депресивні стани, як тривожний сигнал емоціонального неблагополуччя підлітків, не завжди викликають до себе достатньо ретельного відношення батьків, і стало головним обєктом мого дослідження.

На основі літературних даних, можно виділити ряд підходів до дослідження психологічного змісту депресії та  механізмів її виникнення. Проведений аналіз показав, що депресивні стани виявляють звязок з тими характеристиками життєдіяльності підлітка, що являються для них найбільш важливими. Це відноситься до міжособистісних відношень в сімї, з батьками, комплексу відношень, в яких виступає підліток в процесі шкільного навчання, та до стресогенних життєвих подій.

В практичній частині курсової роботи, відображені результати діагностичного дослідження. Діагностика депресивного стану має важливе профілактичне значення у професійній діяльності соціального працівника. Труднощі діагностики депресивних явищ призвели до усвідомлення фахівцями необхідності врахування психологічних аспектів виникнення та розвитку даних явищ у підлітків. На підставі наявних в літературі даних можна виділити ряд напрямів і підходів до дослідження психологічного змісту депресії, механізмів її виникнення, шляхів її стабілізації.

Діагностика проведена у даній курсовій роботі показала, що половині підлітків не характерна депресія, але все ж таки депресивні стани у деяких підлітків цього класу присутні. Незважаючи на це  майже у половини учнів, виявлено легке зниження настрою, що свідчить про неблагополуччя, але це ще не свідчить про вияв депресії.  

Взагалі підлітки – це ще емоційно діти, які знаходяться в перехідному періоді свого розвитку, їхні потреби, в першу чергу емоційні, такі як в дітей. Вони являються складною, часто не зрозумілою категорією людей, вік  якого часто бояться батьки, той шар населення, якому часто дуже мало приділяється уваги, але які найбільше його потребують. Тобто та категорія людей, які дуже сильно потребують ненав'язливою, дружньої допомоги дорослих, більш зрілих, ніж вони самі, людей.

Підліткам необхідно щоб їх любили та приймали такими які вони є, щоб про них турбувалися, були з ними лагідними, але при цьому поважали і сприймали як дорослих. Субєктивне відчуття того, що ніхто про них не турбується, викликає в них почуття власної нікчемності й самоприниження,                                                                                                                           що призводить до депресії. Але за допомогою різних підходів до діагностики, та корекції можно вилікувати підлітка.

Отже, головним для даної курсової роботи являється, те що і справді на виникнення депресивних станів, впливають зовнішні фактори навколишнього середовища. Таким чином гіпотеза даної курсової роботи підтверджується.

                                                                                                               

Список використаної літератури.

1.Авруцький. Г.Я., Недува А.А.//Лікування психічно  хворих. Керівництво для лікарів. 2-е вид., перепрацьоване та доповнене. - М.: Медицина,

1988.-528 с.

2. Голант М., Голант С. //Що робити, коли той, кого ви любите в депресії. Допоможи собі – допоможи іншому. - М.: вид.-во інституту психотерапії, 2001, 175 с.

3.Депресія / / Под ред. Пері А., Руксталіс М. та інших Пер. з англ. - М., Мир, 2000. - 215 с.

4.Еріксон Э. //Ідентичність: юність та  криза. М., 1996, 435 с

5.Захаров А. И. //Психотерапія неврозів у дітей та підлітків. Л., 1982-73с.

6.Ізард, К.Е. Психологія  емоцій // К.Е. Ізард. - СПб.: Вид-во Питер, 1999. - 464 с. 

7.Ковальов Ю.В., Золотухіна О.Н. //Депресія, клінічний аспект. - М.: Медична книга, 2001, 144 с.

8.Ковальов В. В. //Психіатрія дитячого віку. М., 1979-71с.  

9. Кон И.С. //Психологія  старшокласника. - М., 1980, 267 с.

10. Мафсон, Л.// Підліток і депресія. Міжособистісна психотерапія// Л. Мафсон, Д. Моро. - М.: ЕКСМО, 2003. - 320 с. 

11. Немов. Р. С. //Психологія. Кн. №2, - М., Просвітництво Владос., 1995,- 496с.

12. Обухова Л. Ф. //Дитяча психологія: теорії, факти проблеми, - М.,

1995, -342 с.

13. Подласий И.П. //Курс лекцій по корекційеій педагогіці.- М.: Владос, 2002.-352 с.

14. Подольський А.І., Ідобаева О.А., Хейманс П. //Діагностика підліткової депресивності. – СПб.: Пітер, 2004,- 202 с.                                                                                                                      

15. Покрасс, М.Л. Активна депресія. Добра сила туги  // М.Л. Покрасс. - Самара, 2001. - 320 с.

16. Програма психопрофілактичної допомоги підліткам у депресивному стані// Психолог. – 2009. – № 31 – 32.

17.Рогов, Є.І. Настільна книга практичного психолога в освіті // Є.І. Рогов. - М.: Просвещение, 1996. - 546 с

18. Рубінштейн С.П. //Основи загальної психології. – СПб.: Питер Ком, 1999, 720 с.

19. Снегірьова Т.В. //Сприйняття однолітків та  дорослих підлітків та старшокласниками. Питання психології, 1985, № 5, -13-17с.

20. Трікет Ш.//Як перемогти депресію та позбавитися від тривоги. - М.: ЕКСМО, 2002,- 160 с.

21. Ханін Ю. Л.Дослідження депресії. //Питання психології, 1999г., №3, -34с.

22.Хол К.// Ліндсей. Г. Теорії особистості. – М., 1993, 876 с.

23.Хорні К.  //Невротична особистість нашого часу. - СПб. Питер,

2002,- 224 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1161. Организация, нормирование и оплата труда в пивоваренном производстве на примере ОАО Вятич города Кирова 316 KB
  Теоретические основы нормирования труда на автотранспортных работах. Определение норм труда на автотранспортных работах аналитически-расчетным методом. Совершенствование системы оплаты труда водителя автотранспортного средства на ОАО Вятич. Теоретические основы оплаты труда.
1162. Усеченное испытание по плану NБT 141.5 KB
  Сведения об объёме отчёта, количестве иллюстраций, таблиц, приложений, количестве книг отчёта, количестве использованных источников. Прогнозные предположения о развитии объекта исследования. Метод исследования и аппаратура.
1163. Технология деятельности автомобильной ремонтной мастерской 319 KB
  Характеристика хозяйства и его анализ производственной деятельности. Характеристика нефтехозяйства. Порядок отпуска и списание ГСМ. Режим рабочего дня. Штаты мастерской. Состояние трудовой дисциплины. Описание передового опыта по высокоэффективному использованию и технической эксплуатации тракторов и автомобилей в хозяйстве
1164. Проектирование здания промышленного корпуса 99.5 KB
  Технико-экономические показатели объемно-планировочного решения. Расчёт необходимого количества площадей и оборудования бытовых помещений.
1165. Создание бизнес-плана предприятия ООО Китиара по производству обувных изделий 82 KB
  В курсовом проекте был составлен бизнес-план общества с ограниченной ответственностью Китиара. Данный бизнес-план позволяет получить необходимые денежные средства для реализации проекта
1166. Аланское государство и история Северного кавказа 81.5 KB
  Гибель Хазарского каганата и образование Аланского государства. Появление новых кочевых народов на Северном Кавказе. Завоевание монголо-татарами Северного Кавказа. Начало формирования современных народов населяющих Северный Кавказ их социально-экономические отношения.
1167. Преобразование приложений в оконные приложения 113.5 KB
  Включить контейнерный объект в основной класс, вставив вызовы его функций в функции, осуществляющие ввод-вывод в файл и очистку. Реализовать функции для вывода информации.
1168. Создание фильма Чарнобыль. Фантомы на студии БВЦ (Беларусь) 78 KB
  Предпосылки создания проекта. Построение драматургии звукового сопровождения. Звуковая экспликация. Выразительные средства и фактуры звукового сопровождения. Технические средства и стадии реализации проекта.
1169. Анализ безопасности жизнедеятельности 77 KB
  Метеорологические условия и освещенность на рабочих местах. Характеристика воздушной среды по запыленности и загазованности. Наличие потенциально опасных мест для работающих. Характеристика вибрации и шумовых установок. Возможность поражения рабочих электрическим током.