85694

«Осінь така мила…» за методикою В.Сухомлинського «Уроки під небом голубим»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Повторити й узагальнити знання учнів про осінь та її відображення в художніх творах; удосконалювати вміння виразного читання напам’ять віршів; розвивати кмітливість творчі здібності учнів емоційно-образне сприйняття природи; виховувати взаємоповагу в стосунках із ровесниками та дорослими любов до рідної...

Украинкский

2015-03-29

84.5 KB

0 чел.

ЛЬВІВСЬКА

СПЕЦІАЛІЗОВАНА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ

ШКОЛА   I-ІII СТУПЕНІВ № 45

З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Конспект уроку з українського читання

на тему «Осінь така мила…»

за методикою В.Сухомлинського

«Уроки під небом голубим»

(3-ій клас,  школа з російською мовою навчання)

Підготувала

Бонецька Ванда Едуардівна,

вчитель початкових класів,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

 

 

Львів – 2013р.

Уроки «Під голубим небом». 

                       ( За методикою В.Сухомлинського )

        Людина була і завжди залишиться сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватись для її прилучення до багатств духовної культури. В.О.Сухомлинський.

        Відомий педагог вважав, що саме в природі вічне джерело дитячого розуму. Саме тому багато вчителів використовують у своїй практиці надзвичайно цікавий елемент системи естетичного виховання та досвід видатного педагога – уроки «Під голубим небом».

        Технології таких уроків дуже відрізняються від звичайних уроків та навчальних екскурсій. Вони розраховані на отримання дітьми емоційно-образної інформації про природу.

        Наприклад, урок-милування на тему «Лісові сюрпризи». Піднести дитяче сприймання на належний емоційно-образний рівень допомагають завдання оцінно-творчого характеру: музичні – послухати «Лісовий концерт», словотворчі – скласти казочку на тему «Переможниця лісового конкурсу краси», робота з природним матеріалом «Розташування листочків за інтенсивністю зеленого кольору», а також активні форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу: ігри, змагання «хто нарахує найбільше відтінків зеленого кольору», конкурс на кращу «лісову знахідку», трудові справи «Зробити для мурашника огорожу». Просто неможливо описати, яке велике естетичне виховання матиме така мандрівка.

       На жаль, не одразу малюки починають відчувати свою спорідненість з природою, бо багато хто приходить до школи з дуже обмеженими, споживацькими уявленнями про неї. Попереду тривалий і наполегливий шлях до їхнього серця. Тому слід обережно, але наполегливо впливати насамперед на відчуття дітей.

       Всього лише 30 хвилин уроку читання, проведеного на дворі, принесуть набагато більше користі, ніж той же урок у класі, навіть якщо на природі не вдасться дотриматись всіх пунктів плану уроку.

       За цей час діти встигнуть побігти, погрітися на сонечку, посидіти на шовковій траві, погладити ніжний стовбур берези, розглянути небесну блакить і білі хмаринки. Вміло спрямовуючи увагу дітей, вчитель може спостерігати за ними. Ніщо не може сховатись від пильного погляду: ні зламана гілка, ні зірваний листок, ні розтоптана квітка, ні спійманий коник. З цих спостережень робляться висновки: з ким доведеться проводити індивідуальну роботу, які методи і прийоми слід застосовувати в майбутньому. Також у таких випадках набагато сильніше, ніж окрик чи нотація, впливає на малюків казка, адже через казку, фантазію, гру, через неповторну дитячу творчість – несхибний шлях до серця дитини, як стверджував В.О.Сухомлинський. Коли діти обступили жука, можна розповісти казку:

        Жив-був на світі жук. Це був дуже добрий жук і дуже красивий. Як ви думаєте, якого він був кольору? Скільки в нього було лапок? Ці питання цікавили і маленького Олежка. Він так захопився його вивченням, що не помітив, як жук помер.

        Після такої розповіді в дітей одразу зникає бажання мучити жука. Вони тільки збоку спостерігатимуть, як він лізе, що робить, як виглядає.

Або інший варіант:

        Одного разу жук почистив свої крильця і полетів за кормом для своїх діток. Довго літав, стомився і опустився на галявину. Раптом бачить: назустріч іде велетень, з двома ногами, готовими розтоптати його; з двома руками, готовими понести його за тридев’ять земель у тридесяте царство. Залишаться тоді маленькі жучки голодними. Як ви думаєте, хто цей велетень?

         Завмер від страху жук, не ворушиться, а велетень ступив до нього і говорить … Що сказав велетень?

         Тепер фантазію дітей не спинити. Казку вже продовжать разом. Звичайно, велетень виявиться добрим та красивим, і не тільки не скривдить жука, а й допоможе йому в подоланні різних перешкод.

         Результат? Притихлі малюки терпляче почекають, поки об’єкт попередніх, часом жорстоких ігор, розправить крила і полетить до своїх діток. Тоді вчитель виховуватиме і естетичне виховання, бо діти вважатимуть жука не страшним і бридким, а гарним, казковим, і екологічне, бо більше не мучитимуть братів своїх менших.

        Урок любові до природи буде продовжено вдома, коли вчитель запропонує дітям вдома намалювати те, що їм сподобалось, і розповісти казку батькам. В цих малюнках зіллються реальний світ з казковими образами, йтиме процес мислення і формування почуттів. А розказана вдома казка на довше залишиться в пам’яті.

        А може хтось із дітей додумається прикласти вухо до стовбура дерева, завмирає, слухаючи його таємничий шепіт. Через хвилину весь клас робитиме те ж саме. Довго діти стоятимуть, слухатимуть і дихатимуть чудовим запахом миршавої, але водночас теплої та ніжної кори. Казка чи вірш, народжені в цей період, показують, що діти несвідомо починають відчувати себе частиною природи, а навколишній світ сприйматимуть, як живий, близький, рідний і прекрасний.

         Того ж дня дитина знайшла собі друга – дерево. Але бути справжнім другом не легко. Тут починає свою бесіду вчитель. Він пояснює, що друзі мають допомагати одне одному. Треба дбати про дерево, щоб воно не відчувало себе забутим і самотнім. Поступово в учнів формуються поняття добра і зла, вони вчаться відповідальності за живу природу.

         Але при цьому всьому вчитель має мати почуття міри. Розуміючи свою спрямовуючу роль. Не нав’язує готових знань, залишивши дітям пасивне слухання, а старається так вводити своїх учнів в навколишній світ, щоб вони кожного дня пізнавали щось нове, щоб кожен крок був подорожжю до джерел мислення і мовлення – до чудової краси природи.

         Практика естетичного виховання дітей переконує в тому, що творче спілкування з природою – дійовий метод всебічного розвитку і виховання в дитини кращих людських якостей. Минуть роки і ці діти залишать стіни школи і розбіжаться хто куди по життєвих стежинах, але уроки творчості серед природи залишать незабутній слід у душі кожного. І можна сподіватись, що ставши дорослими, вони будуть бережливо ставитись до навколишнього середовища, дбати про кожну живу природу.

          І можете  повірити, що той вірш чи оповідання, розучені на природі, також на довше залишаться як у пам’яті, так і в серці.

          А про величину естетичного виховання під час цих уроків навіть не описати.

           То хіба не варто провести 2-3 уроки читання на природі, при умові такої можливості та при гарній погоді. Хіба не сприятиме це виробленню естетичних поглядів, смаків, ідеалів, поглядів, переконань? На мою думку на ці питання може бути одна-єдина відповідь – Так! Тож уперед до природи!

ТЕМА :  ОСІНЬ  ТАКА  МИЛА …

( ПІДСУМКОВИЙ  УРОК )

МЕТА: Повторити й узагальнити знання учнів про осінь та її відображення в художніх творах; удосконалювати вміння виразного читання напам’ять віршів; розвивати кмітливість, творчі здібності учнів, емоційно-образне сприйняття природи; виховувати взаємоповагу в стосунках із ровесниками та дорослими, любов до рідної природи і бережливе ставлення до її краси.

ОБЛАДНАННЯ: Завдання для груп, вирізки до теми «Осінь», добірка народних прикмет про осінь, репродукції картин, малюнків із зображенням осінніх пейзажів; програвач з мелодіями  Вівальді «Пори року».

ТИП УРОКУ: урок «Під небом голубим»  за методикою В.Сухомлинського

ХІД  УРОКУ

1. Організація класу.(Інструктаж з правил техніки безпеки )

2. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Ми закінчили вивчати ще одну тему. Хто пам’ятає, як вона називається? Сьогодні ми пригадаємо твори, які вивчали, їхніх героїв, спробуємо на практиці переконатися і перевірити всі ознаки осені. Тому проведемо цей урок на вулиці «під небом голубим».

3. Робота з матеріалом уроку.

Організація гри.

Щоб цікавіше пройшов наш урок ми його проведемо у вигляді гри-змагання. Для цього нам потрібно розбитися на три команди. (За допомогою різнокольорових листочків) Коли ми визначилися з командами, ми можемо розпочати наші змагання і перейти до місця їх проведення. А зараз завдання для всіх команд: послухати природу.

1-ий ТУР

Ось ми потрапили на місце проведення нашого уроку. Встанемо всі у коло і розпочнемо з того, що кожен по одному слову скаже, що він почув. Пригадаємо, які твори ви читали, які вірші вивчали напам’ять, які герої вам зустрілися, або кого з героїв ви почули.

Яка команда дасть більшу кількість правильних відповідей, переможе у першому турі.

А може ускладнимо наше завдання: окрім персонажів творів назвіть також авторів цих творів.

Закінчимо наш перший тур вікториною «Із яких творів ці рядки?»

  •  Позолотила осінь берізку… (І. Прокопенко «Як берізка листя роздарувала»)

  •  Осінній вечір тихо підійшов до вікна…(А. Кислій «Про що розповів вітер»)

  •  Осінь матусі їсти несе…(П. Тичина «Осінь така мила…»)

  •  В синім небі хмарками зникають… (О. Олесь «Білі гуси»)

  •  Не постукать по мячу, в гості не сходити…
    (А. Костецький «Осінній дощ»)

  •  На землі лежало жовте листя, а між ними – яблука…( М. Слабошпицький («Папуга з осінньої гілки»)

Висновок: Я бачу, що майже всі добре запам’ятали й орієнтуються у наших вивчених творах. А тепер перевіримо, як ви підготувалися до сьогоднішнього уроку. Вам було завдано додатково вивчити вірш про «Осінь»  (назвіть автора).

2-ий ТУР  Конкурс читців.(додаткові бали для кожної команди)

Обговорення в команді, хто буде учасником цього туру.

Ф І З К У Л Ь Т Х В И Л И Н К А (рухливі вправи під музику з імітацією вітерця, листя, дерева)

Перших два тури у нас пройшли на базі однакових завдань для всіх команд, а тепер спробуємо позмагатися у підготовці різних видів роботи. Отже:

3-ій  ТУР (Робота у групах)

1-а група (Вам треба підготувати матеріал про осінь. Чому ця пора року так називається, значення назви кожного місяця. Дещо ми з вами вивчали на уроках, окрім цього сьогодні до нас надійшли нові матеріали, які вам потрібно зараз опрацювати і доповісти всім.)

2-а група (Вам потрібно скласти невеличкий твір-опис сьогоднішнього дня. У цьому вам допоможе заготовлений текст, до якого треба додати деякі ознаки осені.)

3-я група (Ви повинні опрацювати прикмети осені та розповісти усім, навіщо потрібно спостерігати за природою. Чого нас навчить фольклор?)

4. Перевірка роботи у групах.

  •  Після відповіді 1-ої команди учням пропонують прослухати твори композитора Вівальді «Осінь» (як композитор музикою передав свої враження про вересень, жовтень, листопад), а також переглянути картини про «осінь» (як художники відображають свої почуття до природи).
  •  Перед відповіддю 2-ої команди наголошуємо, що вони сьогодні письменники.
  •  А звертаючись до 3-ої групи, ми звертаємось до народної мудрості.   

5. Підсумок  змагання. Визначення переможців.

Отже: ми сьогодні з вами працювали дуже незвично.

І серед нас визначилися переможці – це ті учні, які найкраще засвоїли нашу тему і нагадають мені, як вона називається.

  •  Чи вдалося нам з вами переконатися, що осінь така мила…?
  •  Діти, скажіть, чи цікаво вам було працювати сьогодні на уроці?
  •  Про що нове ви дізналися, а що ще краще запам’ятали?
  •  Чи будемо проводити ще такі уроки?

6. Домашнє завдання: Опишіть свої враження про сьогоднішній урок. Може хтось намалює невеличку картину, або сюжетний малюнок до нашого уроку? А може знайдуться письменники і напишуть твір або вірш про осінь.

7. Підсумок уроку. Людина та природа… Ці два поняття пов’язані зараз, як ніколи. Дуже важливо навчитися читати велику книгу природи і співпрацювати з нею, бо людина не може жити без пташиного співу, яскравого сонечка.

Вийдеш в один із таких днів у неповторну живу майстерню і мимохіть стишуєш ходу перед вершинними витворами природи.

Завдання для 1-ої групи

Слово «осінь» давньослов’янське. Воно означає «час жнив». Тому люди спочатку осінню називали короткий відлік часу, а потім у це поняття об’єднали три місяці – вересень, жовтень, листопад.

Назва місяця вересня в основному пов’язана з його особливостями:

У римлян його називали «сентябрем» через його порядковий номер.

Давньоруська назва цього місяця – ревун, марень ( хмурень).

А українська його назва походить від слова «врасень»-іній.

Саме у вересні відбуваються перепади температури повітря вночі та вдень, що зумовлює появу роси.

Назва «жовтень» закріпилася у літературній мові в 19-ому столітті. Раніше в народі його називали рум’янцем осені, корінним (середній кінь у трійці), «місяцем голої землі, крижаних денців, мокрого снігу».

У римлян цей місяць був восьмим за порядком (від латинського окто – вісім), тому й назвали його октобером, а в російській мові октябрём.

Одвічна слов’янська назва «листопад» уживається в шести мовах. За короткі та холодні дні листопад ще називали куцнем, місяцем безлистої зими, листогнієм, напівзимником, місяцем «зміни одягу», роздягальником.

У російській мові назва «ноябрь» походить від латинського «новембер» - дев’ятий місяць у давньоримському календарі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ 2-ОЇ ГРУПИ

ОСІНЬ ТАКА МИЛА…

Сьогодні___________ осінній день. _______і __________хмари пливуть по небу. ___________вітер гойдає віти дерев. Листочки ___________тріпочуть від вітру. Кремезний дуб привітно _______листочками під яскравим промінням сонця. _____________листки дощем спадали з дерев і шелестіли. Навкруги___________ й ______________ повітря. Перед очима розкішна картина ______________ природи.

Природа нам про все розповідає, лише треба зрозуміти її тиху і мудру мову.

Слова для довідок:

1.Чудовий,   похмурий;

 

2. Важкі і чорні,  легкі і білі;

3. Легенький,  важкий;

4. Гучно,  тихесенько;

5. Зашепотів,  загуркотів;

6. Сухі, вологі;

7. Чисте й прозоре; вологе й важке;

8. Весняної,  осінньої.

ЗАДАННЯ ДЛЯ 3-ОЇ ГРУПИ:

ПРИКМЕТИ ОСЕНІ:

  •  Журавлі летять у вирій високо, неквапно, стиха курличучи – на погожу осінь.

  •  Якщо на початку жовтня з берези не опало листя, сніг ляже пізно.

  •  Довго не відлітають шпаки – осінь буде суха.

  •  На дубі багато жолудів – на сувору зиму.

  •  Падолист пройде швидко – буде холодна зима.

Пізній падолист – на сувору зиму.

  •  Білка мостить гніздо низько – на морозну зиму,

а якщо високо – зима буде теплою.

  •  Який жовтень, такий і березень.

  •  Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Д О Д А Т К И      Д О     У Р О К У:

ЗАГАДКИ:

  1.  У південний край землі

Відлітають журавлі.

Знов лункий шкільний дзвінок

Вас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати!

(ВЕРЕСЕНЬ)

  1.  Кличуть вас ліси, поля, сади

Дозбирати осіннії плоди.

Із дерев спадає листя жовте,

То землею ходить місяць …

(ЖОВТЕНЬ)

  1.  Крапле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць?

(ЛИСТОПАД)

Домашнє      завдання:

МОЇ  ВРАЖЕННЯ   уч.  3 – Г класу

 

_________________

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27953. Роль механизмов идентификации в процессе становления личности. Психология индивидуальных различий по Майерс-Бригс 53.89 KB
  Что касается другого типа взаимодействия конкуренции то здесь чаще всего анализ сконцентрирован на наиболее яркой ее форме а именно на конфликте. Эти элементы ведут себя различно в зависимости от типа конфликта. Межличностные отношения также даны во взии: они определяют как тип взя который возникает при данных конкретных условиях так и степень выраженности этого типа. Описание типологии MBTI ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ОСНОВА Основой тестирования служит классификация Карла Юнга разделившего в 1920 г различные группы людей по основным архетипам...
27954. Задатки, одаренность и талант. Психологические особенности одаренных 39.64 KB
  Психологические особенности одаренных Задатки генетические программы определяющие развитие функциональных систем в структуре мозга и человека в целом как индивида. Способности это такие индивидуальнопсихологические особенности человека которые содействуют успешному выполнению им той или иной деятельности и не сводятся к имеющимся у него знаниям умениям навыкам. Они тесно связаны с общей направленностью личности с мерой устойчивости склонностей человека некоторой деятельности. Способности это индивидуальнопсихологические...
27955. Гетерохронность развития человека в биологическом, психологическом и социальном планах 30.1 KB
  И в связи с этим изменяется содержание средств методов и форм организации занятий физическими упражнениями. Определение психологомпрактиком собственной позиции при взаимодействии с другими участниками взаимодействия – одна из важнейших задач и она должна непременно решаться в процессе организации собственной деятельности. Клиент бунтует против принятия непривычных для него форм поведения и организации действий преимущественно на бессознательном уровне а это требует особых способов и подходов. Аким образом Учитель занят передачей...
27956. Самооценка и уровень притязаний как структурные элементы личности 18.81 KB
  Самооценка и уровень притязаний как структурные элементы личности. САМООЦЕНКА ценность значимость которой индивид наделяет себя в целом и отдельные стороны своей личности деятельности поведения. Самооценка выполняет регуляторную и защитную функции влияя на поведение деятельность и развитие личности ее взаимоотношения с другими людьми.
27957. Бихевиоризм и его значение в изучении поведения. Самообучающаяся и саморазвивающаяся организация как альтернатива традиционной модели организации 26.75 KB
  Самообучающаяся и саморазвивающаяся организация как альтернатива традиционной модели организации. Тогда здесь справедливы все требования предъявляемые к психологу работающему в области развития организации: психолог проектирует ситуацию в школе с целью обеспечить оптимальное выполнение ею своих функций. Самообучающаяся и саморазвивающаяся организация как альтернатива традиционной модели организации. САМООБУЧАЮЩАЯСЯ ОРГАНИЗАЦИЯ термин используемый в организационной теории для обозначения: 1 одной из моделей организации...
27958. Целостный подход в психологии. Основные направления современных социально-психологических прикладных исследований 21.38 KB
  ЦЕЛОСТНЫЙ ПОДХОД в психологии — совокупность принципов изучения психики, сознания и поведения как целостных феноменов. Разрабатывался с начала XX в., главным образом в школах целостной психологии, как антитеза господствовавшему ранее в психологической науке элементаристскому подходу (признает первичность элементов (частей) над целым, источник развития объектов
27959. Наблюдение и эксперимент. Классификация видов наблюдения и эксперимента 30.91 KB
  Эмпирические и теоретические предпосылки возникновения социальной психологии. Так в дифференциальной психологии и психологии личности эмпирические зависимости большей частью имеют статус корреляций т. в психологии заключается в том что исследователь зачастую оказывается включенным в ситуацию общения с обследуемым лицом испытуемым и может невольно повлиять на его поведение. Эмпирические и теоретические предпосылки возникновения социальной психологии.
27960. Деятельность, действие, операции. Комплекс возможностей образовательной среды как интегративный критерий её качества 24.13 KB
  Леонтьев Основные положения теории деятельности 1.Действия человека предметны; они реализуют социальные производственные и культурные цели принцип предметности человеческой деятельности и принцип ее социальной обусловленности. Психологическая теория деятельности начала разрабатываться в 20х начале 30х гг. Но главное состояло в том что авторы теории деятельности взяли на вооружение философию диалектического материализма теорию К.
27961. Соотношение внешней и внутренней деятельности 20.64 KB
  Соотношение внешней и внутренней деятельности. Интериоризацией называют как известно переход в результате которого внешние по своей форме процессы с внешними же вещественными предметами преобразуются в процессы протекающие в умственном плане в плане сознания; при этом они подвергаются специфической трансформации обобщаются вербализуются сокращаются и главное становятся способными к дальнейшему развитию которое переходит границы возможностей...