85696

Коляда. Урок українського читання

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Ознайомити дітей з історичними довідками про святкування свята Різдво-Коляда. Навчити виразному читанню колядок і щедрівок. Розвивати мовленнєві навички. Виховувати культуру мовлення, повагу до історичних традицій українського народу.

Украинкский

2015-03-29

52 KB

0 чел.

Урок українського читання

Тема:  Коляда

Мета: Ознайомити дітей з історичними довідками про святкування свята Різдво-Коляда. Навчити виразному читанню колядок і щедрівок. Розвивати мовленнєві навички. Виховувати культуру мовлення, повагу до історичних традицій українського народу.

Тип уроку: Комбінований із використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: Ілюстрацій, картки для роботи в  групах, підручник        О.Л. Савченко «Читанка» ч. I.

Хід уроку.

  1.  Привітання – діалог (учитель – учні).

  1.  Артикуляційна розминка з рухами.

Раз, два – дерева,

Три, чотири – вийшли звірі,

П’ять, шість – пада лист.

Сім, вісім – птахи в лісі,

Дев’ять, десять – це сунички

Підвели червоні личка.

(лялькове інсценування)

Кіт котові каже:

«Коте, до комори

Діжку вкотили.

В діжку вкинеш капустину,

Кілька китичок калини».

(літера «К»)

(на швидкість)

Одна сорока – одна морока,

Сорок сорок – сорок морок.

  1.  Повідомлення теми уроку.

Лунає дзвін дзвоників.

- Я починаю урок з цього чудового дзвону, тому що він несе нам звістку про те, що наближаються чарівні зимові свята.

- Які зимові свята ви знаєте?  (Новий рік, Різдво) (Перевірка д/з, вірши).

- А хто знає іншу назву святу Різдво? (Коляда)  с. 66 підручника

- Кого ви бачите на малюнку? (Дітей)

- Що діти тримають у руках? (Дзвоники, зірочку)

Роздати дітям дзвоники під час бесіди.

- На що схожа зірочка? (На сонце)

Учитель.  Різдво-Коляда – прадавнє й вічно молоде свято, що дійшло до нас з глибин тисячоліть, як пам’ять про древню культуру нашого народу і оновлене християнським змістом і мотивами, символікою та ритуалами, співіснує у душах і свідомості людей, міцно увійшовши у наш побут, як величне свято духовності, добра і злагоди.

Ніч перед Різдвом…  це мир і спокій кожної родини, це чарівна казка старовини, голос предків, що знову й знову оживає і  продовжується в наших душах.

Різдво -  свято всього роду.

- Яке слово нагадує?  (Рід).

 Весь світ видзвонює колядницькими співами.

- Що оспівають колядки?

  Спів колядок возвеличує новонароджене сонце і усе живе на Землі. У цей час сонце повертається на новий астрономічний цикл, а в народі кажуть: «Зима на мороз, сонце на літо».  Небесні посланці йдуть через простори, гори, долини, від віку до віку, з року в рік, від  души до души і  несуть радісну звістку про народження нового світила:  

«Радуйся, земле! Коляда іде!

Святий вечір, добрий вечір!

Коляда іде: всім дари везе.

Всім дари везе, нам слово каже.

Нам слово каже, що вже світ сяє…»  

(читання с дошки – всі учні з учителем).

  1.  Робота з книгою. с. 66.

- Як називається оповідання?  (Колядники)

- А хтось здогадався хто це такі?

  •  Читання вчителем.
  •  Читання в «навушниках»   словничок!
  •  Читання по 1 реченню – поставити питання до кожного речення.
  •  Робота в парах (діалог за змістом оповідання).

Фізкультхвилинка. Пісня «Зімонько-Снігуронько»

  1.  В нас сьогодні є свої колядники, вони підготували вірш «Гості йдуть».

Ви послухаєте і скажите, які гості йдуть?

(Підготовлений вірш 2-мя учнями)

«Гості йдуть».

Діти, діти! Гості йдуть,

Втіху, радість нам несуть!

Перший гість,

Різдво, як все,

Нам ялиночку несе,

Разом з нами до ладу

Заспіває коляду.

Другий гість – то Новий Рік,

Заворожить довгий вік,

Заворожить довгий вік,

Щастям враз засіє нас

Обіцяє добрий час.

Щедрий вечір – третій гість,

Калача із нами з’їсть,

В річці воду посвятить,

Дітвору розвеселить.

Діти, гості на поріг!

В них гостинців повний міх!

- Скільки гостей?

(Три. Написати на дошці: Різдво, Новий Рік, Щедрий вечір).

Фізкультхвилинка

Робота над:

  1.  Виразним читанням колядок. с. 67. (в групах)
    1.  З’єднати слова в прислів’ї (вивісити на дошці прислів’я)

 

    Прислів’я.

  1.  Сонце блищить, а мороз тріщить.
  2.  Мороз не велик, а стоять не велить.
  3.  Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Презентація групами. (читання по 1 строчці).

Я кіт-Муркіт

На печі лежав,

Спинку грів,

Не схотів лежати,

Схотів з вами пограти,

Колядницьких пісень заспівати. Няв!

Приз для груп – загадка, в відгадка допоможе зробити наступне завдання.

Біле, як сорочка,

Пухнате, як квочка,

Крил не має,

А гарно літає.

Що це за птиця,

Що сонце боїться? (Сніг)

- А тепер це слово підставте у вірш на с. 67 замість зірочок.

  1.  Рефлексія (підведення підсумків).

На дошці ілюстрація «Зима».

- Що ви згадуєте при вимові цього слова?

Асоціативний кущ.

Коляда  колядники      колядки 

Закінчимо урок віршем, що вивчили вдома

«Сію, сію, посіваю». с. 68. Щедрівка.

VIII. Домашнє завдання: с.66-67, с. 68 – роз’єднати слова у вірші.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32892. Философия Маркса и Энгельса 29.6 KB
  В теории познания Маркс вводит понятия практики – основы познания цель познания объект познания.
32893. Русская философия: Киреевский, Хомяков, Герцен, Чернышевский, Леонтьев, Данилевский, Ленин, Флоренский 49.93 KB
  Русская философия: Киреевский Хомяков Герцен Чернышевский Леонтьев Данилевский Ленин Флоренский. Русская философия феномен мировой философской мысли. Ее феноменальность заключается в том что русская философия развивалась исключительно автономно самостоятельно независимо от европейской и мировой философии. Основные направления: Декабристская философия; Философия западников и славянофилов; Философия Чаадаева; Консервативная религиозная и монархическая философия; Философия системы писателей Ф.
32894. Материализм и идеализм. Агностицизм. Материя и движение. Изменение и покой. Определения. Формальная логика. Диалектика и метафизика 46.51 KB
  Материя и движение. Движение Любое изменение вообще начиная с пространственного перемещения предметов и заканчивая человеческим мышлением. Движение есть атрибут материи неотъемлемое свойство любого материального объекта. Движение в чистом виде существует только в мышлении в реальности же существует только движущиеся материальные объекты.
32895. Проблема познания. Ступени познания: чувственное и рациональное, эмпирическое и теоретическое. Сенсуализм и рационализм. Проблема истины. Агностицизм 44.86 KB
  Проблема познания. Ступени познания: чувственное и рациональное эмпирическое и теоретическое. Субъект познания тот кто познает; Объект познания то что познается. Чувственное познание Самая простая и исходная форма познания.
32896. Сознание и человек. Гилозоизм, панпсихизм. Редукционизм, физикализм, механицизм 35.52 KB
  Гилозоизм учение о всеобщей одушевленности материи. Отрицает границу между живым и неживым и считает жизнь неотъемлемым свойством материи. Редукционизм высшие формы материи могут быть полностью объяснены на основе закономерностей свойственных низшим формам т. Механицизм теория в соответствии с которой все явления полностью объяснимы на основе механических принципов; идея что каждое явление представляет собой результат существования материи находящейся в движении и может быть объяснено на основе законов...
32897. Декарт (1596-1650) 11.6 KB
  Первое правило метода гласит что истинным является все то что воспринимается в ясном и отчетливом виде и не дает повода к сомнениям то есть самоочевидно. Второе правило метода предлагает делить каждую сложную вещь ради успеха ее изучения на более простые составляющие. Третье правило метода утверждает: в познании мыслью следует идти от простейших то есть элементарных и наиболее доступных для нас вещей к вещам более сложным. Четвертое правило декартовского метода ориентирует на достижение полноты знания.
32899. Иммануил Кант(1724 – 1804) 12.28 KB
  Иммануил Кант1724 – 1804. В философском развитии Канта различают 2 периода:1. Разработка космогонической картины мира происхождение солнечной системы из первоначальной туманности – теория КантаЛапласа. Всеобщая естественная история и теория неба 1755 в нем Кант практически исключает идею сотворения.
32900. НЕОКАНТИАНСТВО 11.82 KB
  В неокантианстве различают Марбургскую школу занимавшуюся преимущественно логикометодологической проблематикой естественных наук и Фрейбургскую Баденскую школу сосредоточившуюся на проблематике ценностей и методологии наук гуманитарного цикла. Разрабатывала в основном вопросы связанные с методологией гуманитарных наук. Различие между естествознанием и науками гуманитарного цикла представители этой школы видели не в разнице предмета исследования а в специфическом методе присущем историческому познанию.