85719

Тихо осінь ходить гаєм. Інтегрований урок позакласного читання та розвитку мовлення

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Роширити й узагальнити знання учнів про одну з пір року - осінь. Викликати замилування красою звучання поеії, формувати навички читання, передаючи ці почуття. Формувати уміння й навички, основою яких є активне читацьке орієнтування. Виховувати активних спостерігачів.

Украинкский

2015-03-29

409.5 KB

8 чел.

Інтегрований урок

позакласного читання

та розвитку мовлення

у 2 класі

Склала вчитель – методист вищої категорії

Донецької загальноосвітньої школи № 97

Федорченко Тетяна Андріївна

Тема.  Тихо осінь ходить гаєм.

Зінтегровано предмети: українське читання (А.Волкова. Дарунки лісу»,

                                       природознавство (Пори року. Осінь.),

українська мова (розвиток мовлення: складання      тексту.)

Мета. Роширити й узагальнити знання учнів про одну з пір року - осінь. Викликати замилування красою звучання поеії, формувати навички читання, передаючи ці почуття. Формувати уміння й навички, основою яких є активне читацьке орієнтування. Виховувати активних спостерігачів. Вчити дітей слухати й поважати один одного. Виховувати почуття любові до рідного краю.

Обладнання: текст для кожного учня А. Волкова "Дарунки лісу"; грамзапис музики П. Чайковського "Жовтень"; малюнки до теми уроку "Пори року", картки із завданнями для кожної групи, листочки з дерев.

Попередня підготовка дітей до уроку.

  •  Класна кімната прикрашена листочками.
  •  Кожен учень знайшов й вивчив вірш про осінь.
  •  Учні приготували малюнки про осінь і міркування про те, чому вони полюбляють осінь.

Хід уроку

І. Організація класу.

1.  Вступне слово вчителя.  Оголошення теми уроку.

Ось і пролунав дзвінок,
В гості йде до нас урок.

  •  Сьогодні урок у нас буде незвичайним. Про що ми будем говорити, спробуйте відгадати.

Жнива вбрали.

Сумно в полі,

Пожовтіли вже ліски,

І збираються поволі

В вирій літнії пташки.

  •  Так, сьогодні до нас у гості завітала Осінь. Давайте помандруємо рідним краєм і будемо милуватися красою і щедрістю осені. Мені    сьогодні    будуть    допомагати    помічники.    Вони працювали з енциклопедіями і розкажуть вам дещо цікаве. Ось наше довідкове бюро.
  •  Працювати будемо групами. Найкраща група отримає орден "Найкмітливіші", а ще у мене є медалі: за творчість, за артистизм і за винахідливість.

II.   Актуалізація опорних знань.

Клас поділено на 4 групи. 5 група - довідкове бюро. (4 учні).

1. Бесіда.

- Коли до нас приходить осінь за календарем?

- Після якої пори року?

- Назвіть трьох синів осені.

- Чому перший місяць осені називається вереснем.

Доповідає І учень з до повідкового бюро.

І доповідач:

Перший місяць осені називають вереснем. Його назва пов'язана з рослиною, яка дає мед - верес. Якраз у вересні ця рослина начинає квітувати. А ще вересень називають ревуном, заревом, сіячем.

Учитель.

- Як називається другий місяць осені? (жовтень).

Чому його так названо?

II доповідач.

Цей місяць у народі називали грязнем, бо йшли дощі й дороги були непрохідними; а ще називали хмурником, бо було багато похмурих днів, весільником, бо в цьому місяці було багато весіль.

Учитель.

- І, нарешті, давайте назвемо останній місяць осені (листопад).

III доповідач.

Листопад - останній місяць осені. Листопад замикає ворота осені. З дерев опадає останнє листя, природа готується до зимового сну. Тому останній місяць називали напівзимником, або воротами зими, листопаднем, падолистом.

Учитель.

- Діти, а чому в природі восени падає листя?

(Листя випаровують вологу, а дерево не може пити воду, бо воно замерзне. І дерево всохне. І багато снігу на листочках - дерево може зламатись). Учитель.

  •  Ми  назвали  трьох  синів  осені.   Звичайно, кожен  місяць виконує свою роботу.
  •  А яка буває осінь?

(Рання, пізня, золота, дощова, тепла, холодна).

2. Робота з малюнками.
Учитель.

Перед вами малюнки. Прошу з'ясувати, на яких малюнках осінь рання, на яких - пізня, золота. Доведіть свої думки.

Назвіть народні прикмети осені.

3. Талановиті люди про осінь.
Учитель.

- Скажіть, діти, а хто із талановитих людей, якої професії люди могли б розповісти про осінь?

                    науковці                              поети

                                                    ОСІНЬ

               художники письменники     композитори

- Люди   здавна   милувалися   красою   осені   і   намагалися передати свої почуття словом. Це письменники й поети. Словом   можна   передати   радість,   смуток,   захоплення, розчарування.

4. Конкурс на краще читання віршів про осінь.
Учитель.

- Спробуйте   мімікою,   жестами,   голосом   передати   свої почуття. Діти читають вірші про осінь. Висловлюють свій настрій.

5. Бесіда.

- Чому осінь називають золотою? (вислови дітей)

- Послухайте легенду.

IV доповідач.

За народним переказом, Осінь - старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: "Забирай все моє багатство. Я віддам все моє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе."

- Чи виконує Осінь наказ Сонця?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання А. Волкова "Дарунки лісу."
Учитель.

   Осінь - надзвичайно щедра пора. Вона всім роздає дарунки.

Давайте помандруємо до осіннього лісу і дізнаємось, які дарунки приготувала осінь.

а) Читання оповідання підготовленими учнями.

б) Словникова робота

- Пояснити значення слів - приваблює,комора.  

- Про які дарунки лісу говориться в оповіданні?

в) Доберіть відповідні слова:

Осінь (яка?) ………………………………..

Сонце (яке?) ……………………………….

Дерева (які?) ………………………………

Листочки (які?) ……………………………

Квіти (які?) …………………………………

2. Робота в групах.

Прочитати текст самостійно. Підготувати  відповіді на питання.

Питання для роботи групам:

І група

Які лікарські рослини згадуються в тексті?

ІІ група

Чим саме пригощає ліс білочок, ведмедів, бурундуків, а також і дорослих та дітей?

ІІІ група

Які їстівні гриби поклав Лісовичок, коли слухав  і читав разом з нами оповідання? Хто такий Лісовичок?

ІV група

Від чого застерігає нас автор оповідання. Чому?

ІV. Закріплення матеріалу.

1. Робота в групах.

Різнорівневе творче завдання.

І група

Зібрати прислів'я та загадки про осінь.

1.

Невидимка ходить гаєм,

то сміється.

2.

Осінь то плаче,

то поле сумніє.

3.

Як листя жовтіє,

а три кисне.

4.

Восени день блисне,

птахів виганяє з гаю.

5.

Жовтень ходить по краю і

всі дерева роздягає.

II група

Прикрасити розповідь про осінь. Виправити недоліки.

Йде  рідним   краєм ………………осінь.  Своїм …………….. пензликом   розмальовує  вона  все  навкруги.  

Кленам  подарувала  …………………. одяг. Осики  одягли   ……………  платтячка. І  лише  дуб  ще  стоїть   …………………… . Тихо  в  ……………  лісі. На  землі   під  ногами   шелестить   …………………  листячко. Птахи  замовкли  й  збираються  летіти  у  ………………  вирій. 

III група:

Визначити які ствердження вірні, а які невірні.

  •  Восени висота сонця збільшується,  і температура повітря знижується.
  •  Восени перелітні птахи вимушені летіти у вирій, тому що їм холодно.
  •  Осінній букет можна зібрати із квіточок: айстра, жоржина, хризантема, тюльпан.
  •  Восени всі комахи ховаються у щілини, під кору дерев, опале листя.
  •  Шипшина,  горобина,  бузина – лікарські  рослини.

IV група:

Придумати невеличкий твір за початком (малюнок). На малюнку їжачок зустрів листочок.

Зустріч.

     Їжачок народився навесні. За літо він підріс. І тепер уже сам ходив на прогулянку по лісу. Звірок повільно йшов стежкою і дивувався, чому на землю падає так багато листочків. Він ніколи не бачив листопаду. Раптом йому на носик упав великий листочок. "Звідки ти взявся?" - спитав у листочка їжачок.

Перевірка роботи груп.  

Обмін думками "За що я люблю осінь."

V. Підсумки уроку.

1. Складання сенкану. 

  •  Осінь.
  •  Золота, щедра, багата.
  •  Прикрашає, дарує, фарбує.
  •  Золота осінь радує своєю красою.
  •  Осінь - чарівниця.

2. Рефлексія.

- Що сподобалось на уроці?  

- Що нового ви для себе відкрили?

3. Заключне слово вчителя.

- Ми говорили з вами про осінь. У кожного з нас своя осінь.
Кожен по-різному сприймає її. У когось вона викликає радість, у когось - сум. Але я рада, що ви не байдужі до змін у природі. Отож, будьте уважні до природи, прислухайтесь, спостерігайте, і ви дізнаєтесь багато цікавих таємниць, які ще приховує наша матінка-природа. Бажаю вам,  щоб у ваших думках було багато стежок, які згодом утворили б
широку дорогу добра та й любові до рідної природи.

А на згадку про золоту осінь ми послухаємо пісню - останній привіт золотої пори.

Пісня"Листопад" (співає учениця класу). 

4. Нагородження груп відзнаками за роботу на уроці, оголошення оцінок.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80728. Проблема частей речи в отечественной лингвистике. Классификации отечественных лингвистов 31.25 KB
  Проблема частей речи в отечественной лингвистике. Классификации отечественных лингвистов Отечественные лингвисты в отличие от зарубежных авторов считают триединый принцип классификации частей речи ведущим но допускают возможность привлечения двух признаков: семантического и синтаксического так как английский язык аналитический и в ряде случаев отсутствует признак формы. Впервые эта мысль была высказана Щербой в статье О частях речи в английском языке. Наиболее четкое определение частей речи которого придерживаются и исследователи...
80729. Имя существительное. Проблемы падежа, числа, рода. Лексико-грамматические разряды существительных 35.14 KB
  Существительное это знаменательная часть речи обладающая семантическим значением предметности характеризующаяся наличием определенных грамматических категорий и зависимых грамматических значений. Грамматическое значение это обобщенное абстрагированное значение объединяющее крупные разряды слов и выраженное через свойственные ему формальные показатели. Зависимое грамматическое значение лексико-грамматическое значение это значение соединяющее лексический состав и грамматическую форму. Итак существительное обладает значением...
80730. Проблема артикля 33.85 KB
  Проблема места артикля представлена двумя теориями: Одна из них рассматривает сочетание Артикль Существительное как аналитическую форму. Вторая теория относит артикль к служебным частям речи а сочетание Артикль Существительное трактуется как сочетание особого типа. В соответствии с первой теорией если данное сочетание рассматривать как аналитическое то артикль приравнивается к вспомогательной части аналитической формы. В пользу этого можно привести следующие доводы: Артикль является морфологическим показателем существительного.
80731. Прилагательное. Категории прилагательного 36.35 KB
  Прилагательное это часть речи называющая признак предмета обладающий условной устойчивостью без указания на развитие признака вор времени. Прилагательное выделяется на основе трех критериев: значения формы и функции. Прилагательное обладает обобщающим грамматическим значением и это значение признака свойства или состояния.
80732. The Old English Noun 27.92 KB
  The inflection of the Old English noun indicates distinctions of number (singular and plural) and case. The case system is somewhat simpler than that of Latin and some of the other Indo-European languages. There is no ablative, and generally no locative or instrumental case, these having been merged with the dative...
80733. Actual division of the sentence 26.83 KB
  The purpose of the actual division of the sentence is to reveal the correlative significance of the sentence parts from the point of view of their actual informative role in an utterance. The main components of the actual division of the sentence are the theme and the rheme.
80734. Sentence in traditional syntax 27.07 KB
  From the traditional point of view the nuclear of syntax is formed by the gram. Subject and gram. Predicate. Periphery is formed by other parts of a sentence: complements, objects, two types of adjuncts (attributes and adverbial modifiers). These parts of a syntax are called secondary and are normally optional.
80735. Parts of speech classification, gram-l classes of words 27.62 KB
  There are three main criteria according to which we classify the words into a different gram. classes. They are meaning, form function. not the individual lexical meaning of each word but the meaning common to all the words of a given class which constitutes its essence; form, it’s the morphological characteristics of a type of word...
80736. Text linguistic 28.24 KB
  One-direction sequences can be used in dialogue, when a utterance is not a rejoinder, but a continuation the stimulating utterance addressed the same third party or to both speakers themselves, e. g. St. Erth, all money goes fellows who don’t know a horse from a haystack.- Canynge. And care less want men racing to whom a horse in something.