8580

Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени

Доклад

Логика и философия

Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени. Научная революция XVII века. Символами общественного прогресса в XVII веке становятся первые буржуазные резолюции в Нидерландах (конец XVI - начало XVII вв.) и Англии (середина...

Русский

2013-02-15

29 KB

62 чел.

Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени.

Научная революция XVII века.

Символами общественного прогресса в XVII веке становятся первые буржуазные резолюции в Нидерландах (конец XVI — начало XVII вв.) и Англии (середина XVII в.). Под влиянием революционных преобразований происходят радикальные изменения в экономике, политике, социальных отношениях, сознании людей. Мануфактурное производство, быстрый рост мировой торговли, мореплавание, интересы военного дела и т.д. во многом определили основной вектор развития науки. Все более проявляется потребность в научных исследованиях, имеющих прикладное, практическое значение: предприимчивый купец и любознательный ученый олицетворяют идеал человека.

Правящие круги передовых европейских государств, стремясь к военному и экономическому господству, оказывают покровительство ученым и поддержку научно-исследовательской деятельности. Государственная политика по отношению к науке проявляется в образовании академий наук, научных обществ и т.д. Особенно значительную роль в европейской науке XVII в. сыграло знаменитое Лондонское Королевское общество (окончательно оформившееся под покровительством Карла II в 60-х гг, XVII в.) и существующее по настоящее время. Членами этого общества являлись Роберт Бойль — основоположник химии и физики нового времени и Исаак Ньютон — великий физик и математик, автор теории движения небесных тел. Почти одновременно в Париже при участии Копь Вера (первого министра Людовика XIV) открылась естественнонаучная Академия.

В науке XVII века наряду с опытно-экспериментальными исследованиями, активно развиваются математические формализованные методики, что приводит к появлению алгебры, созданию дифференциального и интегрального исчислений, аналитической геометрии. Опытно-экспериментальное и математическое направления в научном исследовании возникли еще в эпоху Возрождения, однако в новое время они все более объединяются в одном экспериментально-математическом методе познания.

Ведущей отраслью знания становится механика — наука о движении тел, сыгравшая огромное методологическое значение в формировании философско-мировоззренческих взглядов XVII века.

Особенности философии Нового времени.

В 17 веке определилась просветительско-модернистская философская парадигма, формируется вера в неограниченные возможности разума. В Новое Время в отличие от античности и Средневековья сформировалось новое представление о науке. Наукой стали заниматься ради практической пользы. Появилось стремление познать природу. Природа стала пониматься как практическое бытие и поэтому главной наукой стало естествознание. Происходит "очищение" философии от гуманизма и ориентация на познание объективной природы, осмысление и обобщение результатов науки, утверждение философского материализма.

Особенностью науки Нового Времени является, с одной стороны, опора на опытно-экспериментальное знание как средство достижения истины, свободное от авторитетов и догматов и, с другой стороны, успехи математики. Лидером естествознания среди наук стала механика (наука о движении тел, наблюдаемых непосредственно или с помощью инструментов).

Развитие науки побуждает философов постоянно согласовывать свои представления с достижениями науки. Философия перенимает у естествознания стиль мышления, идеалы, ценности. Акцент философов 17в. - на методологических проблемах. Познание рассматривается как зеркальное действительности в сознании человека. Разуму отводится роль стороннего наблюдателя.

17в. - время критики Средневековой схоластики. Наиболее ярый критик схоластики - Рене Декарт. Френсис Бекон и Томас Гобс утверждали, что построить надежное здание истинной философии можно только опираясь на опытно-экспериментальное естествознание. Именно они заложили фундамент эмпиризма (источник познания - в опыте). Для эмпиризма характерно взаимодействие 2-х источников получения знания - органов чувств человека и разума. Рене Декарт, Барух Спиноза, Лейбниц видели в математике проявление "естественного света человеческого разума, который способен проникнуть в любую тайну и постичь истину.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23068. Нейтральний та позаблоковий статус і їх роль у забезпеченні національної безпеки 32.5 KB
  поняття нейтралітету трохи змінюється Традиційний нейтралітет передбачає необмежене право нейтральної країни на самооборону від збройного нападу. Нейтралітет як надання рівних послуг ніяких гарантій не давав. Головним принципом нейтралітету стає принцип безсторонності. У Гаазі були прийняті дві конвенції де було кодифіковано принципи дотримання нейтралітету.
23069. Міжнародні гарантії безпеки для нейтральної країни. Права та зобов'язання нейтральної країни 20.5 KB
  Права та зобовязання нейтральної країни. Гарантії які надає нейтральний статус: 1 Територія нейтральної країни є недоторканою і не може бути перетворена в театр воєнних дій. 2 Країни відмовляються від розміщення військ на території нейтральної країни своїх військ або військових баз а також використання її повітряного та морського простору у військових цілях.
23070. Поняття, предмет та структура національної безпеки 36.5 KB
  ТЕМА: Безпека як суспільна цінність. Законність своєї держави визначається не лише станом війни або миру є ще пріоритетний стан безпека чітко окреслений стан суспільства США. Національна безпека стан захищеності життєво важливих інтересів особи нації суспільства і держави від внутрішніх та зовнішніх загроз. В Україні основним органом забезпечення національної безпеки є СБУ громадянська безпека забезпечення виконання і дотримання положень конституції.
23071. Сфери національних інтересів України 62.5 KB
  Сфери національних інтересів України. Конспект вельмишановного Пана Перепелиці каже про національні інтереси України ніхера тому все що є в конспекті по національним інтересам дивіться в 3 питанні національні інтереси життєво важливі матеріальні інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні визначальні потреби суспільства і держави реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток; Стаття 6. Пріоритети національних інтересів Пріоритетами...
23072. Поняття національного інтересу 40 KB
  Сфери національних інтересів України. Формується з інтересів кожної конкретної особистості кожного соціального прошарку. Завдання еліти продукування інтересів в суспільство. Еліта має мобілізувати націю на реалізацію національних інтересів.
23073. Поняття загроза та небезпека національним інтересам України. Види загроз національній безпеці України 38.5 KB
  ТЕМА: Загрози національній безпеці. Потенційні загрози це становище при якому існують певні зазіхання але при цьому відсутні умови при яких вони переходять в намагання завдати шкоду національним інтересам України. Вимоги до органів мають упереджувати загрози: ефективно виявляти загрози та ефективно на них реагувати; адекватно реагувати на виникнення загрози; Методика: визначення чинників що спричиняють загрозу національним інтересам України; класифікувати загрози звідкіля виходять і в якій сфері знаходяться: політика економіка...
23074. Суб`єкти національної безпеки 37.5 KB
  Суб`єкти національної безпеки З конспекту. ТЕМА: Система національної безпеки України. Суб`єкти національної безпеки. Вимоги до системи національної безпеки.
23075. Вимоги до системи національної безпеки 33 KB
  Вимоги до системи національної безпеки З конспекту Кожна країна створює певну систему органів які могли б реагувати на загрози така система називається системою національної безпеки. Система забезпечення національно міжнародної безпеки включає певну діяльність органів по підтримці стану захищеності. Наявність механізмів які забезпечують стан безпеки. Система національної безпеки наявність певних органів тільки обмежена територією певної країни.