8580

Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени

Доклад

Логика и философия

Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени. Научная революция XVII века. Символами общественного прогресса в XVII веке становятся первые буржуазные резолюции в Нидерландах (конец XVI - начало XVII вв.) и Англии (середина...

Русский

2013-02-15

29 KB

62 чел.

Научная революция XVII века и особенности философии Нового времени.

Научная революция XVII века.

Символами общественного прогресса в XVII веке становятся первые буржуазные резолюции в Нидерландах (конец XVI — начало XVII вв.) и Англии (середина XVII в.). Под влиянием революционных преобразований происходят радикальные изменения в экономике, политике, социальных отношениях, сознании людей. Мануфактурное производство, быстрый рост мировой торговли, мореплавание, интересы военного дела и т.д. во многом определили основной вектор развития науки. Все более проявляется потребность в научных исследованиях, имеющих прикладное, практическое значение: предприимчивый купец и любознательный ученый олицетворяют идеал человека.

Правящие круги передовых европейских государств, стремясь к военному и экономическому господству, оказывают покровительство ученым и поддержку научно-исследовательской деятельности. Государственная политика по отношению к науке проявляется в образовании академий наук, научных обществ и т.д. Особенно значительную роль в европейской науке XVII в. сыграло знаменитое Лондонское Королевское общество (окончательно оформившееся под покровительством Карла II в 60-х гг, XVII в.) и существующее по настоящее время. Членами этого общества являлись Роберт Бойль — основоположник химии и физики нового времени и Исаак Ньютон — великий физик и математик, автор теории движения небесных тел. Почти одновременно в Париже при участии Копь Вера (первого министра Людовика XIV) открылась естественнонаучная Академия.

В науке XVII века наряду с опытно-экспериментальными исследованиями, активно развиваются математические формализованные методики, что приводит к появлению алгебры, созданию дифференциального и интегрального исчислений, аналитической геометрии. Опытно-экспериментальное и математическое направления в научном исследовании возникли еще в эпоху Возрождения, однако в новое время они все более объединяются в одном экспериментально-математическом методе познания.

Ведущей отраслью знания становится механика — наука о движении тел, сыгравшая огромное методологическое значение в формировании философско-мировоззренческих взглядов XVII века.

Особенности философии Нового времени.

В 17 веке определилась просветительско-модернистская философская парадигма, формируется вера в неограниченные возможности разума. В Новое Время в отличие от античности и Средневековья сформировалось новое представление о науке. Наукой стали заниматься ради практической пользы. Появилось стремление познать природу. Природа стала пониматься как практическое бытие и поэтому главной наукой стало естествознание. Происходит "очищение" философии от гуманизма и ориентация на познание объективной природы, осмысление и обобщение результатов науки, утверждение философского материализма.

Особенностью науки Нового Времени является, с одной стороны, опора на опытно-экспериментальное знание как средство достижения истины, свободное от авторитетов и догматов и, с другой стороны, успехи математики. Лидером естествознания среди наук стала механика (наука о движении тел, наблюдаемых непосредственно или с помощью инструментов).

Развитие науки побуждает философов постоянно согласовывать свои представления с достижениями науки. Философия перенимает у естествознания стиль мышления, идеалы, ценности. Акцент философов 17в. - на методологических проблемах. Познание рассматривается как зеркальное действительности в сознании человека. Разуму отводится роль стороннего наблюдателя.

17в. - время критики Средневековой схоластики. Наиболее ярый критик схоластики - Рене Декарт. Френсис Бекон и Томас Гобс утверждали, что построить надежное здание истинной философии можно только опираясь на опытно-экспериментальное естествознание. Именно они заложили фундамент эмпиризма (источник познания - в опыте). Для эмпиризма характерно взаимодействие 2-х источников получения знания - органов чувств человека и разума. Рене Декарт, Барух Спиноза, Лейбниц видели в математике проявление "естественного света человеческого разума, который способен проникнуть в любую тайну и постичь истину.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59711. Літературно-музична композиція «О доле в’язня і трибуна, життя твоє зрідні тайфуну» 42.5 KB
  Обладнання: портрет Василя Стуса, прибраний рушником; книги «Не відлюбив свою тривогу ранню» (про В. Стуса); «Феномен доби» — В. Стуса про П. Тичину; фотографії, газетні матеріали.
59712. Літературний вечір на тему: «Мово рідна, слово рідне...» 81.5 KB
  Багато є таємниць у світі і одна з найбільших це мова. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу його мова ота жива схованка людського духу його багата скарбниця в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки розум досвід почування.
59713. Сценарій уроку: Леся Українка як особистість 148.5 KB
  Леся Українка як особистість. Айвазовський Девятий вал Рафаель Сікстинська мадонна Леся Українка. Запишіть до зошитів тему Леся Українка як особистість накресліть схему зазначте дати: 1871-1913 та епіграф уроку: Є народження й смерть два стовпи на межі.
59714. Підготовка до написання твору на морально-етичну тему «Шануй батька свого і матір...» 55.5 KB
  Учитель мас повною мірою використати ці величезні можливості мистецтва слова для розвитку звязного мовлення учнів на уроці літератури. Учитель. Учитель. Про яке з етичних почуттів совість обовязок честь гуманність милосердя гідність відповідальність тощо дав нам уявлення автор Учитель.
59715. Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі) 44.5 KB
  Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання мякого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів розвивати усне і писемне мовлення мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики...
59716. Працюємо над нормами керування на комунікативній основі 300 KB
  За такого підходу оволодіння мовною нормою відбувається на комунікативній основі. Слово вітати перехідне адже означає дію обовязково скеровану на обєкт: вітати кого матір учнів друга.
59717. Складання листа. Оформлення конверта (урок розвитку зв’язного мовлення в 5 класі) 220.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з ознаками офіційноділового стилю сферами його вживання правилами написання листів; формувати вміння та навички правильно визначати зміст і композицію листа добирати потрібні слова та словосполучення правильно писати адресу на конверті...
59718. на тему: Структура уроку української мови проблема структури уроку вимагає переосмислення Основною мето. 87.5 KB
  Сказане насамперед стосується таких модулів як принципи і методи навчання урок зокрема структурування уроку. Організація такого процесу значною мірою залежить від структурування уроку.
59719. Тарас Шевченко — видатний художник. Цінність його живописної спадщини (урок української літератури у 9 класі) 62.5 KB
  Обладнання: портрет Тараса Шевченка репродукції Шевченкових картин таблиці слівтермінів і дат визначних подій в житті поета малюнки учнів. Шевченка працювали над розкриттям ідейного змісту його поезій вивчали напамять його твори.