85927

Синтез оптимальної системи управління кредитною діяльністю комерційного банку

Дипломная

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Розглянуто моделі оптимізації кредитного портфеля, розроблено базу даних, що представляє собою систему збереження й обробки інформації в галузі кредитування, а також автоматизованого розрахунку коефіцієнтів фінансової стану потенційних позичальників.

Украинкский

2015-04-01

966 KB

2 чел.

Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Факультет управління

Кафедра економічної кібернетики

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

«Синтез оптимальної системи управління кредитною діяльністю комерційного банку»

Студент групи    УП - 782:                        Баєш Р.В.

Керівник магістерської роботи:            доц. Іванов В.Л.

Завідувач кафедри

економічної кібернетики:         д.т.н., проф. Рамазанов С.К.




Луганськ 200
3
Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Факультет управління

Кафедра економічної кібернетики

                                                    «З а т в е р д ж у ю»

Завідувач кафедри економічної кібернетики

СНУ імені Володимира Даля

_____________

д.т.н., проф. Рамазанов С.К.

«___»____________200  р.

ЗАВДАННЯ

на магістерську роботу студенту

Баєшу Роману Володимировичу

Тема роботи: «Синтез оптимальної системи управління кредитною діяльністю комерційного банку».

Затверджено наказом по університету від _______________р.,

№ ____________            

Термін подання студентом закінченої роботи «      » __________ 2003 р.

Вихідні дані до магістерської роботи:

Вихідними матеріалами є:

  1.  річний звіт;
  2.  організаційна структура підприємства;
  3.  дані про інформаційно-аналітичне забезпечення;
  4.  інформаційні технології, що використовуються банком;
  5.  характеристика фінансової діяльності потенційних позичальників, структура їхнього балансу;
  6.  періодичні видання, закони та підзаконні акти, література по темі, учбові посібники, матеріали з Інтернет.

Зміст пояснювальної записки

  1.  Вступ
  2.  Загальна характеристика підприємства
  3.  Методи побудови ефективної кредитної політики комерційного банку
  4.  Реалізація комп’ютерної системи управління  кредитною політикою комерційного банку
  5.  Висновок

Календарний план виконання роботи

  №

Назва етапу

Дата виконання

Примітки

1

Огляд літератури

25.10.02

2

Сбір первинних даних

26.03.03

3

Аналіз зібраних  даних

17.04.03

4

Проведення розрахунків та аналіз отриманих результатів

27.04.03

5

Написання пояснювальної записки

10.05.03

Дата видачі завдання:

Керівник                      доц. Іванов В.Л.

Завдання прийняв до виконання:        

«  »  ________________ 200  р.
Анотація

Магістерська робота містить матеріали по дослідженню і  опису одного з видів діяльності комерційного банку, а саме  процесу кредитування. У результаті аналізу діяльності відділу активних операцій Луганської обласної дирекції акціонерного поштово-пенсійного банку  «Аваль» було з'ясовано, що для оптимізації роботи відділу та підвищення ефективності обробки інформації, що надходить, її збереження і використання доцільно застосувати моделі оптимізації кредитного портфеля та впровадити систему комп'ютерної підтримки прийняття рішень.

У роботі виконаний структурний аналіз об'єкта дослідження, розглянуті декілька моделей оптимізації кредитного портфеля, визначені функції та задачі комп'ютерної програми підтримки прийняття рішень, описане функціональне призначення розглянутої інформаційної  системи,  структура оброблюваних даних.


Реферат

Текст роботи: сторінок 93, таблиць 15, малюнків 16.

 

кредит, кредитний портфель, кредитний ризик, доходність, платоспроможність, кредитні операції, активи, ліквідність, фінансова стійкість, процентна ставка, фіксована процентна ставка, оптимізація.

У магістерській роботі досліджені принципи й особливості прийняття рішень в галузі кредитної політики комерційного банку, в умовах ринкової економіки із застосуванням математичного апарату та сучасних інформаційних технологій.

Розглянуто моделі оптимізації кредитного портфеля, розроблено базу даних, що представляє собою систему збереження й обробки інформації в галузі кредитування, а також автоматизованого розрахунку коефіцієнтів фінансової стану потенційних позичальників. Дані моделі оптимізації кредитного портфеля дають можливість досконально вивчивши доходність та ризик, найти оптимальний варіант інвестування коштів, а також підвищити надійність та продуктивність роботи і в свою чергу може бути використані в комерційному банку.


Зміст

[1]
Зміст

[2]
1. Загальна характеристика підприємства

[2.1] 1.1. Аналіз діяльності підприємства

[2.1.1] 1.1.1. Організаційна структура  луганської обласної дирекції акціонерного поштово-пенсійного банку «АВАЛЬ»

[2.2] 1.2. Основні види діяльності ЛОД АППБ «АВАЛЬ»

[2.3] 1.3. Використання сучасних банківських технологій

[2.3.1] 1.3.1. Розвиток інформаційних банківських технологій

[2.3.2] 1.3.2. Система «Клієнт-Банк»

[2.3.3] 1.3.3. Операційний день ИСАОД-БАНК

[3]
2. Методи побудови ефективної кредитної політики комерційного банку

[3.1] 2.1. Класифікація банківських кредитів, принципи й умови кредитування

[3.2] 2.2. Оцінка кредитоспроможності позичальника

[3.2.1] 2.2.1. Критерії класифікації кредитних операцій

[3.2.2] 2.2.2. Оцінка фінансового стану позичальника

[3.3] 2.3. Методи розробки портфельної кредитної політики

[3.3.1] 2.3.1. Поняття оптимізації та її мета

[3.3.2] 2.3.2. Портфель з двох різних позик

[4]
3. Реалізація компьютеної системи управління  кредитною політикою комерційного банку

[4.1] 3.1. Опис інформаційного середовища

[4.1.1] 3.1.1. Чисельне моделювання оптимізації кредитного портфеля

[4.1.2] Малюнок 3.1. Безліч можливих варіантів рішень.

[4.1.3]
3.1.2. Побудова бази даних про потенційних позичальників

[4.2] 3.2. Порядок роботи

[4.2.1] 3.2.1. Опис вхідних і вихідних форм

[4.2.2] 3.2.2 Контрольний приклад

[5] Висновок

[6]
Список використованої літератури

[7]
Додатки


Вступ

Комерційні банки займають певну ланку в системі ринкових структур. Розвиток їхньої діяльності – необхідна умова реального створення ринкового механізму. Процес економічних перетворень почався з реформування банківської системи і продовжується до теперішнього моменту.

На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм – позичальників. На фоні падіння прибутковості банківських операцій, кредитні операції залишались і залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів.

Кожний банк, який бажає розмістити вільні кошти на кредитному ринку, має свою шкалу оцінки ризику та прибутковості. Високий прибуток для одного банку може здатися низьким для іншого. Якщо одні надають перевагу ризику з низьким прибутком, то інші – погоджуються на великий ризик з очікуванням великого прибутку. У зв'язку з цим, на мій погляд, оптимізація системи управління кредитною політикою банку просто необхідна. Метою оптимізації кредитної діяльності або кредитного портфелю є формування такого портфелю, який би відповідав вимогам банку як за прибутками, так і за ризиком, та при цьому достатньою мірою був диверсифікований. На сучасному етапі розвитку кредитного ринку України при оптимізації кредитного портфеля можна користуватися моделями Марковіца, Шарпа та Квазі-Шарпа. Застосування комп'ютерної техніки для обробки даних значно полегшує та прискорює процес оптимізації, дозволяє моделювати різні сценарії розвитку подій.

Мета даної магістерської роботи – проаналізувати роботу відділу активних операцій, процес кредитування в комерційному банку, освятити методи і способи оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників, виявити проблеми, що потребують використання математичного апарату та комп’ютерної підтримки, вивчити теоретичні аспекти в галузі кредитування та застосувати їх для створення програмного продукту.

За для вирішення поставлених проблем необхідно розробити програмний продукт – база даних «підтримки прийняття рішень», та провести чисельне моделювання оптимізації кредитного портфеля. Це дозволить спростити документообіг, тим самим, полегшить роботу співробітників відділу активних операцій і підвищить її продуктивність, а також дасть можливість підвищити якість управлінських рішень в області кредитування.

 


1. Загальна характеристика підприємства

1.1. Аналіз діяльності підприємства

Луганська обласна дирекція акціонерного поштово-пенсійного банку (ЛОД АППБ) «Аваль» входить у єдину банківську систему України.

Банк у своїй роботі керується Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарчі товариства», іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України, єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп'ютеризації та Статутом банку.

Коротка історична довідка:

1992 рік

• 27 березня 1992 року Національним банком України у формі відкритого акціонерного товариства був зареєстрований акціонерний банк «Аваль».

• Статутний фонд - 100 млн. карбованців, реєстраційний номер - 94.

• Відкрито 3 філії банку.

1993 рік

• Проведено другу емісію акцій банку з метою підвищення статутного фонду до 500 млн. карбованців.

• Отримано ліцензію НБУ №48 від 10.12.1993 р. на здійснення операцій із валютними цінностями.

• На території України відкрито 12 дирекцій і філій Банку.

1994 рік

• 18 квітня 1994 року на підставі Постанови КМ України №1015 від 10.12.1993 р. «Про методи по прискоренню розрахункових операцій, зв'язаних із виплатою пенсій, грошової допомоги і поштових переказів» Національним банком України зареєстрований новий статус банку «Аваль» - акціонерний поштово-пенсійний банк із накладенням на нього зобов'язань по обслуговуванню Пенсійного фонду і пошти України.

• Проведено третю емісію акцій банку, статутний фонд збільшений до 5 млрд. 200 млн. карбованців.

• Банк одержав дозвіл Міністерства фінансів України на діяльність депозитарію інвестиційних фондів і інвестиційних компаній.

• Вперше у своїй історії банк пройшов міжнародного аудита. Всесвітньо відома компанія «Артур Андерсен» визнала фінансовий стан банку задовільним.

• Проводилося подальше розширення мережі філій і дирекцій Банку, і загальне їхнє число досягло 40.

1995 рік

• Проведено четверту емісію акцій Банку з метою збільшення статутного фонду до 184 млрд. 516 млн. 430 тис. карбованців.

• Банк прийнятий у міжнародне співтовариство міжбанківських розрахунків S.W.I.F.T.

• У цьому ж році Банк офіційно акредитирований для участі в реалізації проектів ЄБРР.

• Відкрита 31 дирекція і філія Банку.

1996 рік

• Проведено п'яту емісію акцій Банку. Статутний фонд збільшений до 1072 млрд. 318 млн. 810 тис. карбованців.

• Банк одержав дозвіл Міністерства фінансів України на діяльність по випуску і заощадженню цінних паперів.

• АППБ «Аваль» виграв тендер на обслуговування Митного комітету України.

• Початі диленгові операції на валютних і фінансових ринках країн СНД.

• Проведено шосту емісію акцій Банку, у результаті якої статутний фонд збільшився до 19 млн. 398 тис. гривень.

• Отримано обновлену ліцензію Національного банку України №10 від 30.12.1996р. на право здійснення банківських операцій, перелік яких розширений до 31, у тому числі й обслуговування бюджету України.

• Відкрито 28 дирекцій і філій, 250 безбалансових відділень.

• Банк став членом міжнародних платіжних систем VISA і EUROPAY.

• Почав роботу власний процесинговий центр, і Банк приступив до емісії карток VISA та EUROPAY, чотирьох типів кожна.

1997 рік

• Банк «Аваль» визнаний кращим партнером компанії Western Union у Східній Європі. Таке ж рішення було прийнято в 1998 і 1999 роках.

1999 рік

• За підсумками інспектування з боку Національного банку і Світового Банку - банк «Аваль» по системі CAMEL одержав оцінку «2» (вища оцінка по цій системі - «1»). Аналогічну оцінку банк одержав у 2000 році.

• Уведено перша в Україні спільна платіжна картка UMC-Visa-Aval.

2000 рік

  •  Кредитний портфель1 досяг 1 млрд. грн.
  •  Створено базовий і почате формування трьох регіональних центрів підвищення кваліфікації працівників банку.
  •  Банк емітував 200-тисячну платіжну картку
  •  Банк «Аваль» став генеральним спонсором Національного академічного драматичного театру ім. І. Франко.
  •  За підсумками фінансового рейтингу щотижневика «Бізнес» за 2000 рік, банк «Аваль» зайняв перше місце в номінації «Банк, у якому б Ви розмістили депозит». Голово Правління А.В. Деркачу відведене перше місце в номінації «Банкір року-2000» Торгова марка «Аваль» визнана переможцем  Усеукраїнського конкурсу бренд року 2000 у номінації «Народне визнання»

2001 рік

  •  Почав роботу цілодобовий центр інформаційної підтримки клієнтів.
  •  Кількість корпоративних клієнтів досягла 100 тис.
  •  Аудиторська компанія Arthur Andersen зробила черговий висновок про задовільний фінансовий стан банку.
  •  Власний капітал банку склав 44 210 000 доларів США, за результатами аудиторської перевірки.
  •  Банк «Аваль» першим в Україні почав виплату пенсій по пластиковій картці «ОНІКС-пенсійний».
  •  Кредитний портфель банку досяг 2 млрд гривень.
  •  Банк почав терміновий переказ грошей у національній валюті в Україні на базі власного програмного забезпечення за системою «Аваль-Експрес»
  •  Відбувся турнір на призи клубу «Шкіряний м’яч» за підтримкою банку, у якому взяли участь 40 тис. дитячих команд.
  •  Банк «Аваль» ввів послугу «Мобільний банкінг» для користувачів мобільного зв’язку.
  •  Банк «Аваль» зміцнив свої позиції як лідер банківської системи України, зайнявши перші місця за обсягами кредитно-інвестиційного портфелю, чистих активів, статутного капіталу і кількістю рахунків юридичних осіб.
  •  АППБ «Аваль» реалізував найбільший у 2000 році картковий зарплатний проект із холдинговою компанією «Луганськтепловоз» (кількість емітованих карток — 8000).
  •  Банк «Аваль» випустив 200-тисячну платіжну картку.
    Вийшов чотирьохтомник перекладів класиків світової літератури українською мовою у «Бібліотеці банку “Аваль”».
  •  АППБ «Аваль» розпочав оплату банківською платіжною карткою товарів, придбаних через Інтернет.
  •  Голову Правління О. В. Деркача повторно визнали кращим у номінації «Банкір року» за підсумками фінансового рейтингу щотижневика «Бізнес» за 2001 рік.

2002 рік

  •  Банк і державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» підписали угоду про надання послуг населенню з виплати грошових переказів Western Union.
  •  27 березня — акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» відзначив 10-річчя своєї діяльності.
  •  З цієї нагоди Кабінет Міністрів України, Верховна Рада та Національний банк України нагородили низку директорів обласних дирекцій, а також окремих співробітників Почесними грамотами і пам’ятними відзнаками за особливі заслуги перед українським народом, за вагомий особистий внесок у її розвиток і високий професіоналізм, багаторічну плідну працю в банківській системі України.
  •  За вагомі досягнення у професійній діяльності і багаторічну працю заступник голови правління банку Іван Пінчук і директор Луганської обласної дирекції Олександр Мілай нагороджені Указом Президента України Леоніда Кучми орденами «За заслуги» третього ступеня.
  •  Першому заступнику голови правління Банку Іванові Волошку і директору Дніпропетровської дирекції Геннадію Малашенку присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України».
  •  За свій професіоналізм і вклад у розвиток агропромислового комплексу країни весь трудовий колектив Банку було відзначено Почесною грамотою Кабінету Міністрів.
  •  Президента Банку Ф.І.Шпига вдруге обрано народним депутатом України. Квітень Банк вийшов на ринок з новим банківським продуктом — процентним опціоном, що є зобов’язанням продавця надати міжбанківський кредит, сума, ставка і строк якого обговорюються при продажі опціону.
  •  Аудиторська компанія Ernst & Young надала черговий висновок про задовільний фінансовий стан Банку. Згідно з висновками аудиторів, адекватність капіталу Банку досягла 14,32 проц., що майже у два рази перевищує мінімальний рівень, встановлений Нацбанком України та рекомендований Базельською угодою.
  •  Банк почав здійснювати валютні перекази за власною системою грошових переказів «Аваль-Експрес».
  •  Банк було визнано переможцем тендеру із визначення банка-агента для здійснення виплат заборгованості кредиторам — фізичним особам банку «Україна».
  •  Банк приступив до реалізації найбільшого в Україні проекту з провадження інтегрованої банківської системи для роздрібного бізнесу на підставі програмного забезпечення Bankmaster RS.
  •  Банк приступив до довгострокового кредитування українських імпортерів у рамках угоди з "Bankgesellschaft Berlin" (Німеччина) на придбання товарів капітального будівництва.
  •  Корпоративний сайт акціонерного Банку у мережі інтернет зайняв друге місце у категорії «Корпоративні сайти» на III Київському міжнародному фестивалі реклами.
  •  Банк успішно провів виплати заборгованості 42 тис. вкладників банку «Україна» у розмірі 182 млн. грн. каналами власної унікальної системи термінових грошових переказів «Аваль-Експрес».
  •  ЄБРР підтвердив Банку ліміт за програмою сприяння міжнародної торгівлі, що передбачає підтвердження ним документарних акредитивів і банківських гарантій, відкритих учасниками програми, у сумі 6 млн. дол. США.
  •  Головного бухгалтера Севастопольського філіалу Банку Наталію Лях визнано кращим майстром бухгалтерської справи і нагороджено почесним дипломом за підсумками всеукраїнської акції «Кращий бухгалтер України», що проводилася редакцією газети «Все про бухгалтерський облік».
  •  Банк розпочав реалізовувати проект з продажу передоплачених послуг мобільного зв'язку, а також IP-телефонії і доступу в інтернет через мережу своїх регіональних відділень.
  •  Голова правління Банку Олександр Деркач увійшов до рейтингу «10 найкращих топ-менеджерів України», організованого журналом «Компаньон» та перевіреного аудиторською компанією Ernst & Young.
  •  Загальне число банкоматів Банку досягло 300 шт. Загальний обсяг емісії платіжних карток перевищив 700 тис. карт.
  •  Банк увійшов у «Топ-100 банків Центральної та Східної Європи» рейтингового агентства Standard&Poor’s.
  •  Незалежне рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» присвоїло Банку кредитний рейтинг.
  •  Луганська дирекція реалізувала найбільший зарплатний проект 2002 року — для робітників Алчевського металургійного заводу (22 тис. карт).
  •  ЄБРР надав Банку черговий транш у розмірі 3 млн. дол. США за програмою мікрокредитування та відкрив пряму кредитну лінію в розмірі 10 млн. дол. США для фінансування підприємств сільського господарства.
  •  Банком впроваджено пакет цільових програм з середньострокового кредитування підприємств АПК на придбання основних засобів — сільгосптехніки, обладнання, інших товарів капітального призначення.
  •  Голова правління Банку Олександр Деркач зайняв 8-е місце у рейтингу кращих топ-менеджерів України «Топ-100-менеджмент» і 1-е місце у галузевому рейтингу «Кращі топ-менеджери у банківському секторі» «Української Інвестиційної Газети».
  •  Статутний капітал банку досяг рекордної для української банківської системи позначки — 500 млн. грн.

ЛОД АППБ «АВАЛЬ» є структурним підрозділом банку, має власний консолідований баланс з урахуванням балансів підзвітних їй установ, субкореспондентський рахунок і МФО, і здійснює свою діяльність на основах повного господарського розрахунку відповідно бізнес-плану Дирекції, затвердженого Правлінням банку.

Дирекція здійснює банківські операції відповідно до «Положення про ЛОД АППБ «Аваль» при наявності відповідно оформленому дорученню банку «Аваль», переліку банківських операцій і інших видів банківської діяльності, що банк «Аваль» доручає здійснювати Дирекції банку і дозволу на здійснення банківських операцій, наданого Луганським обласним управлінням Національного банку України.

З метою більш повного забезпечення реалізації функцій Дирекція має право:

  •  жадати від клієнтів при рішенні питання видачі кредитів представлення документів і зведень, необхідних для усебічного виявлення їхнього фінансового стану і підтвердження кредитоспроможності;
  •  здійснювати перевірки використання позичальниками наданих їм позичок відповідно до умов кредитного договору. З цією метою проводити необхідні перевірки на місцях, а також контрольні обмірювання будівельно-монтажних робіт;
  •  припиняти кредитні відносини з позичальниками, достроково стягувати заборгованість по наданих позичках;
  •  від імені банку й у порядку, установленим банком, брати участь у створенні і діяльності загальних підприємств і організацій як на території України, так і за її межами;
  •   використовувати частину прибутку, що залишилася від всіх обов'язкових платежів;
  •  самостійно регулювати чисельність апарата Дирекції в границях, затверджених банком, витрат на оплату праці;
  •  створювати територіально відособлені структурні підрозділи;
  •  розпоряджатися закріпленим майном, укладати від імені банку договори (угоди);
  •  надавати клієнтам на договірних засадах додаткові платні послуги, що не суперечать чинному законодавству.

1.1.1. Організаційна структура  луганської обласної дирекції акціонерного поштово-пенсійного банку «АВАЛЬ»

Організаційна структура підприємства представлена на мал. 1 у додатку.

Управління активних операцій - це структурний підрозділ Дирекції, метою якого є одержання прибутку шляхом залучення тимчасово вільних коштів від одних осіб і надання іншим особам, що мають потребу в позичкових коштах. У своїй діяльності сектор по комерційній діяльності взаємодіє з бухгалтерією Дирекції, контролює правильність відображення в обліку операцій відділу, з відділом кредитування і фінансування, з відділом безпеки, юридичним відділом, відділом координації діяльності банку.

Основні задачі управління:

  •  залучення кредитних ресурсів для своєчасного виконання зобов'язань перед клієнтами банку, виконуючи банківські операцій;
  •  ефективне і раціональне розміщення кредитних ресурсів з метою одержання прибутку банку, в умовах ринкової економіки, забезпечення фінансової стабільності банку, його платоспроможності і ліквідності;
  •  залучення коштів на внески (депозитні операції) для збільшення банківських ресурсів;
  •  кредитування юридичних і фізичних осіб;
  •  організація наявного обороту клієнтів банку, контроль за виконанням підприємствами й організаціями встановленого порядку ведення касових операцій;
  •  Основні функції відділу:
  •  купівля і продаж кредитних ресурсів;
  •  купівля коштів у юридичних осіб шляхом укладання депозитних договорів;
  •  аналіз документів позичальника на видачу кредиту, прийняття рішень про видачу кредиту на засіданні кредитного комітету2 Дирекції;
  •  підготовка документів позичальника на видачу кредиту для кредитного комітету Головного банку, що приймає рішення про видачу кредиту в сумі, що перевищує ліміт кредитування;
  •  формування резерву (страхового фонду) на можливі збитки по всіх виданих кредитах;
  •  видача кредитів підприємствам і організаціям на основі укладених кредитних договорів (договорів про відкриття кредитної лінії);
  •  контроль за виконанням клієнтами банку касової дисципліни і раціональна організація наявного обороту підприємств і організацій – клієнтів Дирекції;
  •  укладання із клієнтами договорів на розрахунково-касове обслуговування.

Основними підрозділами, що регламентують кредитну діяльність Дирекції є:

  •  відділ кредитування і фінансування Дирекції;
  •  відділ безпеки Дирекції;
  •  юридичний відділ Дирекції;
  •  відділ координації діяльності банку;
  •  комерційний (кредитний відділ) Дирекції.

Кредитна діяльність здійснюється на підставі законодавчих і нормативних актів, основних напрямків кредитної політики банку, економічних показників роботи Дирекції.

Відділ кредитування і фінансування Дирекції, комерційний (кредитний) відділ забезпечують оформлення кредитів, ведення статистичної звітності з питань кредитної діяльності відповідно до вимог НБУ. За результатами аналізу разом з відділом безпеки і юридичним відділом обробляються рекомендації з загальних питань кредитної діяльності, що після затвердження їхнім керівництвом чи Дирекції кредитним комітетом є обов'язковими до виконання.

Відділ безпеки Дирекції здійснює накопичення, аналіз і використання інформації про погрози кредитної діяльності, репутацію позичальників, їхніх гарантів і поручителів, підтримує ділові контакти із структурами безпеки інших банків і клієнтів, правоохоронними органами.

Юридичний відділ забезпечує контроль за дотриманням законодавства, юридичний супровід відносин між банком і клієнтом на всіх стадіях здійснення кредитної діяльності, представляють інтереси банку при вирішенні спорів з позичальниками в судовому і позасудовому порядку. Узагальнюють юридичну практику кредитної діяльності.

Відділ координації діяльності банку веде централізований облік заставленого майна і переданих банку матеріальних цінностей, вивчає ринок попиту, накопичує інформацію про ринкові ціни на майно, що реалізується банком, проводить пошук покупців і реалізацію їм майна.

Сектор по комерційній діяльності і відділ безпеки в обов'язковому порядку проводять перевірку цільового використання кредиту і причин, що обумовило несвоєчасне погашення боргу, відповідність наданих боржником розрахунків, щодо джерел і термінів погашення відповідній дійсності економічному стану позичальника, можливість більш надійного забезпечення зобов'язань. Результати перевірки викладаються у виводах про доцільність пролонгації кредиту, що розглядаються кредитним комітетом відповідно його повноважень. У випадку позитивного рішення кредитного комітету, пролонгація оформляється додатковою угодою до кредитного договору і відповідними змінами в документи, що стосуються забезпечення кредиту (договір застави, поручительство, гарантія, договір страхування).

1.2. Основні види діяльності ЛОД АППБ «АВАЛЬ»

Дирекція здійснює такі банківські операції:

Операції з цінними паперами:

  •  купівля-продаж корпоративних і державних цінних паперів на біржовому і позабіржовому ринках;
  •  послуги по вексельному звертанню: облік, инкасування, доміциляция, авалювання векселів;
  •  реалізація векселів АППБ «Аваль»;
  •  реалізація акцій АППБ «Аваль»;
  •  збереження пакетів цінних паперів як у готівковій, так і в безготівковій формі;
  •  погашення заборгованості в Пенсійний фонд України;

Операції по залученню ресурсів.

Залучення коштів у депозити банку (термінові, до запитання) від фізичних осіб, залучення коштів у термінові депозити банку від юридичних осіб, внески приймаються з правом довкладення сум внеску і дострокового розірвання договору на терміни від 7 днів до 12 місяців для юридичних осіб і від 3 місяців до 6 місяців для фізичних осіб з виплатою відсотків через 1,3,6,12 місяців.

Валютні операції:

  •  ведення валютних рахунків;
  •  залучення вільних валютних коштів юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки;
  •  кредитування юридичних осіб в іноземній валюті;
  •  здійснення розрахунків по країнах дальнього зарубіжжя «день у день»;
  •  конвертування іноземної валюти «день у день» під мінімальні відсотки;
  •  оформлення міжнародних платіжних карт VISA.EUROCARD/Master Card, Cirrus Maestro;
  •  здійснення документальних операцій (акредитиви, гаранти, інкасо);
  •   агентства Western Union зареєстровані у Луганську, Алчевску, Сєвєродонецьку, Антрациті, Троїцьку та інших містах та селищах міського типу Луганської області.

Депозитні операції:

  •  депозитний внесок у національній валюті з щомісячною виплатою відсотків, на 3, 6 і 12 місяців;
  •  пенсійний внесок (для пенсіонерів, що одержують пенсію через ЛОД АППБ «Аваль»);
  •  накопичувальний внесок (відсотки на відсотки);
  •  надає послуги по складанню юридичних документів, таких як: заповіт, доручення, депозитні сертифікати на пред'явника;
  •  Операції по розміщенню ресурсів:
  •  кредитування юридичних осіб під заставу;
  •  кредитування юридичних осіб під поручительство, процентна ставка визначається в залежності від ступеня ризику кредитного заходу, терміну і суми кредиту робота за договорами факторингу.

1.3. Використання сучасних банківських технологій

1.3.1. Розвиток інформаційних банківських технологій

Відповідаючи на виклики інформаційної епохи та нові запити клієнтів, Банк «Аваль» здійснив низку заходів із впровадження сучасних технологій і програмних продуктів.

У 2000 році, зокрема, було введено принципово новий програмний продукт для роздрібного бізнесу - програмний комплекс «Робін».

Значно розширилося коло клієнтів, що використовують систему «Клієнт-Банк». Їхня кількість досягла більше ніж 7500. Банку вдалося підвищити захищеність системи за допомогою апаратних засобів захисту, аналог яких має Національний банк України.

Ексклюзивною послугою банку «Аваль» в Україні став прийом платежів зі структурованим полем «призначення платежу». Ця послуга одержала широке визнання. Як і система надання голосової чи факсової інформації про поточні курси валют, залишки на рахунках і русі коштів - «Аваль-телевойс». Банк «Аваль» розпочав активно розвивати електронну комерцію в трьох головних напрямках: надання банківських послуг через Internet, консультації на власних web-сторінках і послуги електронної торгівлі. Модернізувалися і послуги для системних клієнтів.

Для впровадження нових банківських технологій і забезпечення їхньої надійності протягом останнього року обновлений комп'ютерний парк банку, створена дублююча система зв'язку і збереження баз даних. Крім цього, значні зусилля були спрямовані на побудову резервних систем енергопостачання.

Створюється корпоративна мережа, що передбачає включення районного відділення через об'єднання телефонних станцій у єдине інформаційне поле.

Модернізовано і приведено до стандартів із швидкості, надійності та безпеки локальні мережі, серверне обладнання та ПК-системи для впровадження програмного забезпечення централізованої обробки даних.

Розпочато впровадження системи електронного документообігу на базі одного з найкращих міжнародних продуктів «Documentum».

Для розширення кількості та якості каналів продажу банківських продуктів введено в дію on line-систему грошових переказів «Аваль-Експрес», що дає змогу здійснювати грошові перекази у межах України за лічені хвилини.

Запропоновано також унікальну на вітчизняному ринку послугу «VIP-клієнт», за допомогою якої платежі структурних підрозділів перед проплатою у відділеннях Банку «Аваль» обов'язково підтверджуються центральним офісом клієнта. Цей продукт є продовженням низки ексклюзивних послуг для корпоративних клієнтів.

Розширено можливості операцій з індивідуальним призначенням платежу для кожного клієнта, що забезпечує повну автоматизацію обліку для інформаційних систем клієнта.

Розроблено систему електронного клірингу. Це дає змогу здійснювати розрахунки з корпоративними клієнтами на рівні юридичних осіб з наступним розподілом за структурними підрозділами.

1.3.2. Система «Клієнт-Банк»

Дозволяє клієнтам банку робити безготівкові операції з розрахунковим рахунком не виходячи з офісу, використовуючи комп'ютер і телефонну лінію

Основні функції системи:

  •  одержання і роздруківка повної виписки за день;
  •  підготовка і відправлення в банк платіжних документів протягом операційного дня;
  •  протягом дня одержання поточного стану рахунків;
  •  протягом дня одержання реєстрів оплачених документів;
  •  одержання курсів валют Нацбанку України;
  •  прийом - відправлення електронної пошти в банк;
  •  ведення архівів документів.

Голосова інформаційна система

Ставши користувачем цієї системи, клієнти банку мають можливість зі звичайного телефону чи телефону факсу контролювати стан свого рахунку. Маючи унікальний пароль на вхід у цю систему, клієнт дзвонить у банк по визначеному номеру і вибирає одну з наступних функцій:

  •  одержати залишок голосом;
  •  одержати залишки по всіх рахунках факсом;
  •  одержати поточну виписку по всіх рахунках факсом;
  •  одержати факсом виписку за минулий банківський день;
  •  одержати факсом курси валют НБУ;
  •  одержати факсом курси обмінних пунктів;

Система автоматичного оповіщення

Ставши користувачем цієї системи, клієнт може не обтяжувати себе набором телефонного номера банку. Система сама додзвонюється до клієнта і виконує одну чи кілька функцій.

Також Банк «Аваль» є лідером на Україні в області обробки й оплати угод по пластикових картах міжнародних платіжних систем. З 7100 підприємств торгівлі і послуг, у яких приймаються пластикові картки, 3000 працюють по договорах з банком «Аваль», 40% банкоматів установлених на території нашої країни належать банку «Аваль».

Банком емітовано більш 30тис. зарплатних карт, якими можна скористатися як у нас в Україні, так і за кордоном. Зарплатні проекти разом з банком «АВАЛЬ» на основі карт CIRRUS/MAESTRO вже реалізували більш 200 організацій. Усі співробітники банку «АВАЛЬ» одержують зарплату за допомогою пластикових карток.

1.3.3. Операційний день ИСАОД-БАНК

Система являє собою складний багатофункціональний комплекс, що складається з 33-х підсистем, що автоматизують більшість операцій бухгалтерського обліку в комерційних банках. Мультивалютність, взаємозв'язок з іншими системами фірми «ІБІС» значно полегшує роботу банківських працівників.

ИСАОД-БАНК призначений для комплексної, інтегрованої обробки даних фінансової і господарської діяльності банку. Базовою мовою розробки ИСАОД є ООМ C++ (Borland C++, v.3.0, 5.0 ). У якості СУБД використовувався інструментальний пакет db_Vista (версії 3.21)., що реалізує мережну модель організації даних. Ніяких спеціальних вимог до базової конфігурації апаратури ИСАОД не пред'являє. Як файл-сервер може використовуватися будь-який ПК, на якому можлива інсталяція NetWare версії 3.11 і вище (рекомендується використання версії NetWare 4.1). У мережному варіанті ИСАОД необхідна ОС NetWare версії 3.11 і вище. В однокористувальницькому варіанті ИСАОД працює під MS-DOS v.5 і вище, Novell DOS 7, Windows 3.хх, Windows95, WindowsNT4.0 у якості однієї з задач (спеціальна розробка під Windows не виконувалася). Реалізовано математику для роботи ИСАОД БАНК в одноранговій мережі (без виділеного файлу-сервера).

Платформа: СУБД BEST - високопродуктивна реляційно-мережна СУБД змішаної архітектури (файл-сервер - клієнт-сервер); власна розробка на базі Raima Data Manager (dbVista ). Ефективно використовує засоби TTS і синхронізації, убудовані в Novell NetWare.

Базова мова розробки - ООМ C++ (Borland C++, v.3.0)

ОС для робочої станції: припустиме використання будь-якої операційної системи, що коректно підтримує DPMI і Novell NetWare, у т.ч.: MS-DOS, PC-DOS, Personal NetWare, Windows 3.х, Windows 95, Windows 98, Windows NT, Windows 2000, Linux, OS/2.


2. Методи побудови ефективної кредитної політики комерційного банку 

2.1. Класифікація банківських кредитів, принципи й умови кредитування

Кредит (від лат. creditum — позика, борг) — одна з найскладніших економічних категорій, характер об'єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого — такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов'язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. У цьому плані база функціонування кредитних відносин — тимчасове вивільнення грошових коштів та поява тимчасової потреби в них.

Банківські кредити можна класифікувати по-різному. Найбільш прагматичною можна вважати класифікацію, відповідно якій банківські кредити розрізняють по такими критеріями і ознакам:

  •  терміном використовування;
  •  забезпеченням;
  •  ступенем ризику;
  •  методом надання;
  •  способом повернення і т.д. [10]

Класифікація кредитів зображена в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Класифікація кредитів

що надаються комерційними банками України

Критерії класифікації

Види кредитів

По типах позичальників

- позики підприємствам (організаціям);

- міжбанківські кредити;

- споживацькі кредити

По строках надання

- короткострокові - до 1 року;

- середньострокові - від 1 року до 3 років;

- довгострокові - зверху 3-х років

По характеру забезпечення

- позики під заставу майна позичальника;

- позики під цінні папери і корпоративні права;

- позики під гарантії і поручительства

По методах надання

- позики, видавані на підставі заяви клієнта;

- позики, видавані у рамках попереднього ліміту кредитування, тобто на основі кредитної лінії

По порядку погашення

- погашення заборгованості поступове;

- погашення одноразовим платежем - після закінчення терміну;

- погашення відповідно до особливих умов, визначених в кредитному договорі

По характеру процентної ставки

- позики з фіксованою процентною ставкою;

- позики з плаваючою процентною ставкою

По видах валюти

- позики в національній валюті;

- позики в іноземній валюті

По числу кредиторів

- позики, що надаються одним банком;

-  консорціумні позики

По ступеню  ризику

- стандартні кредити;

- кредити з підвищеним ризиком

По ступеню ризику розрізняють дві групи банківських кредитів — стандартні і з підвищеним ризиком.

До стандартних кредитів належать кредити, надані позичальникам, які мають належну фінансову стійкість і забезпечують своєчасне і повне повернення раніше одержаних позик і сплату відсотків по них.

Кредити з підвищеним ризиком надаються банками без забезпечення, а також клієнтам з нестійким фінансовим станом, які продовжують терміни повернення раніше одержаних позик і сплати відсотків по них.

По характеру визначення відсотка, банківські позики бувають:

  •  з фіксованою процентною ставкою;
  •  з плаваючою процентною ставкою.

Фіксована процентна ставка застосовується за згодою сторін (банку і позичальника) і властива стабільній економіці і короткостроковим кредитам.

Плаваюча процентна ставка є засобом зменшення ризику банківських втрат в умовах нестабільної економіки, значних темпів інфляції і при довгостроковому кредитуванні. В цих ситуаціях згідно кредитній  угоді   процентна ставка періодично переглядається і прив'язується, як правило, до облікової ставки центрального банку з урахуванням ситуації на кредитному ринку.

Важливе значення для ефективної організації кредитних відношень між банками і клієнтами мають принципи банківського кредитування. Банківське кредитування здійснюється на підставі наступних принципів: строковість повернення, цільовий характер, забезпеченість і платність кредиту.

Повернення - витікає з самої природи кредиту: кредити видаються тільки на умовах їх повернення банку.

Строковість - означає, що позика повинна бути повернена банку в заздалегідь обумовлений термін, тобто даний принцип конкретизує повернення кредиту в певний час.

Платність - за користування ресурсами у вигляді кредитів позичальник повинен платити відсотки, а іноді і комісію. В умовах ринкових відносин відсоток є об'єктивним супутником кредиту, його складовим елементом, оскільки кредитна операція - то акт комерційного продажу грошей на певний час.

Забезпеченість цей принцип повинен захистити інтереси банку і не допустити збитків від не повернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника. Способами кредитного забезпечення можуть виступати застава матеріальних цінностей, цінних паперів або гарантія, поручительство інших кредитоспроможних суб'єктів господарювання.

Цільова спрямованість цей принцип припускає укладення позикових коштів в конкретні господарські процеси, проекти, заходи; оплату контрактів, передбачених бізнес-планом і кредитним договором. Від дотримання даного принципу багато в чому залежить дотримання термінів повернення кредиту.[6]

Від дотримання цих принципів залежить можливість надання нових позик, оскільки їх порушення призводить до того, що нові кредити, як правило, не надаються.

Деякі кредити можуть надаватися і без забезпечення, якщо банк на це дає свою згоду.

В процесі кредитування клієнтів банк вимагає не тільки повернення одержаної позики, а і сплати відсотка за користування нею. В умовах ринкових відносин відсоток є об'єктивним супутником кредиту, його складовою ланкою, оскільки кредитна операція — це акт комерційного продажу на певний час грошових коштів. За рахунок відсотків банки покривають свої витрати і одержують прибуток. Відсоток є також одним із засобів управління сукупним грошовим оборотом, який застосовується центральним банком країни.

Загальний розмір кредитів, наданих банком, щодо всіх позичальників, з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.

Кредитування позичальників може здійснюватися з дотриманням комерційним банком економічних нормативів регулювання банківської діяльності і вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страховок і резервних фондів.

Рішення про надання кредиту приймаються колегіально (кредитним комітетом (комісією) банку, відділення, філіалу) і оформляється протоколом.

Кредити надаються тільки на комерційних основах з дотриманням таких умов:

  •  оцінки установою банку кредитоспроможності позичальника, фінансової стабільності, рентабельності, ліквідності;
  •  кредитуються тільки ті види діяльності позичальника, які передбачені його статутом;
  •  позичальник повинен мати власне майно і брати участь у фінансуванні об'єкту, який кредитується, певною сумою власного капіталу.

Банки можуть надавати бланкові кредити (незабезпечені майном і іншими формами), але тільки у межах власних засобів і лише клієнтам із стійким фінансовим станом і инсайдерам3 банку в сумі, яка не перевищує 50% номінальної вартості акцій банку, які знаходяться в їх власності.

Для отримання кредиту позичальник звертається в банк з кредитною заявкою, до складу якої входить певний пакет документів. Склад необхідних документів залежить від характеру кредитної операції, і для різних клієнтів він може бути різним.

Кредити надаються на підставі ув'язненого між банком і позичальником кредитної угоди (договори). До укладення кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника, здійснити експертизу проекту або господарської операції, яка пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку і структуру майбутньої позики (сума, термін, процентна ставка і т.п.).

В кредитному договорі передбачаються: мета, сума, термін, порядок, форма видачі і погашення кредиту, форма забезпечення зобов'язань позичальника, процентна ставка, порядок і форма сплати відсотків і основного боргу, має рацію, зобов'язання, відповідальність сторін щодо надання і погашення кредитів, перелік відомостей, розрахунків і інших документів, необхідних для кредитування, періодичність їх представлення банку, можливість проведення банком перевірок на місці, наявність і стани збереження заставного майна і т.п.. Зміст кредитного договору визначається сторонами залежно від конкретної кредитної операції.

При виникненні у позичальника тимчасових фінансових труднощів з об'єктивної причини і неможливості у зв'язку з цим погашення кредиту в строк, встановлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальнику відстрочення (пролонгацію4) погашення боргу із зміною кінцевого терміну погашення кредиту. Пролонгація кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальниками умов кредитного договору, цільовим використовуванням кредиту, своєчасним і повним його погашенням і сплатою відсотків по ньому. При виникненні певних порушень умов кредитного договору з боку позичальника банк має право застосовувати економічні і правові санкції.

У разі погіршення економічного стану позичальника використовування ним кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від контролю банку, надання недостовірної звітності і занедбаності бухгалтерського обліку, невчасного повернення кредиту, а також у випадку, якщо наданий кредит виявляється незабезпеченим, банк має право пред'явити вимогу про дострокове стягнення кредиту і відсотків по ньому, у тому числі шляхом напряму стягнення на забезпечення у встановленому законодавством порядку.

Якщо виявлені факти використовування кредиту не за цільовим призначенням, банк має право достроково розірвати кредитний договір, який є підставою для стягнення всіх засобів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором.

При невчасному погашенні боргу за кредитами і відсотками і не наданні банком пролонгації погашення кредиту він має право на вживання штрафних санкцій в розмірах, передбачених кредитним договором.

У разі відмови позичальника від оплати боргів по позиках банк стягує борги в претензійно-позовному порядку.

Якщо позичальник систематично не виконує зобов'язань щодо сплати боргу відповідно кредитній угоді, банк може звернутися в передбаченому законом порядку із заявою про порушення справи про банкрутство.

З метою прискорення розрахунків по прострочених кредитах банк може використовувати такі форми, як поступки права вимоги і переведення боргу.

Згідно статті 197 Цивільного кодексу України в період дії зобов'язань може відбуватися заміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може передавати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою про поступку права вимоги. Поступка права вимоги оформляється письмовою угодою з повідомленням про це боржнику.

Переклад боргу оформляється письмовою угодою між первинним боржником і новим боржником. Висновок угоди про переклад боргу можливий тільки за згодою комерційного банку, який видав позику первинному боржнику. Структура процесу банківського кредитування представлена на малюнку 2 у додатку.

2.2. Оцінка кредитоспроможності позичальника

Кредитні операції - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам засобів в тимчасове користування або ухваленням зобов'язань про надання засобів в тимчасове користування на певних умовах, а також надання гарантій, поручительств, авалей, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі обліку векселів, у формі операцій репо. Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику і діляться на «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні» і «безнадійні».

Класифікація кредитних операцій – це оцінка рівня ризику по кожній кредитній операції з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості і рівня забезпечення кредитної операції. Оцінка рівня кредитного ризику здійснюється відповідно до порядку, встановленого в наступних розділах

Кредитний ризик ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань по кредитних операціях (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу по кредитних операціях проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься). [4]

«стандартні» кредитні операції – це операції, по яких кредитний ризик є незначним і складає (2%) два відсотки чистого кредитного ризику.

«під контролем» це кредитні операції, по яких кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації і складає (5%) п'ять відсотків чистого кредитного ризику.

«субстандартні» кредитні операції – це операції, по яких кредитний ризик є значним, і надалі може збільшуватися, і складає 20% двадцять відсотків чистого кредитного ризику, а також є вірогідність невчасного погашення заборгованості в повній мірі  і в строки, передбачені кредитним договором.

«сумнівні» кредитні операції – це операції, по яких виконання зобов'язань з боку позичальника в повній мірі (з урахуванням фінансового стану позичальника і рівня забезпечення) під загрозою, вірогідність повного погашення кредитної заборгованості низька і складає 50% відсотків чистого кредитного ризику.

«безнадійні» кредитні операції – це операції, вірогідність виконання зобов'язань по яких з боку позичальника (з урахуванням фінансового стану позичальника і рівня забезпечення) практично відсутня, ризик по такими операціям дорівнює сумі заборгованості по них (100%).

Платоспроможність - здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки по всіх видах своїх зобов'язань.

2.2.1. Критерії класифікації кредитних операцій

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики і визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля і класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється по таких критеріях:

  •  оцінка фінансового стану позичальника;
  •  стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості основного боргу і відсотків (комісій і інших платежів по обслуговуванню боргу) за ним в розрізі будь-якої окремої заборгованості і можливість позичальника надалі обслуговувати цей борг;
  •  рівень забезпечення кредитної операції.

2.2.2. Оцінка фінансового стану позичальника

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) і методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника, в яких повинні бути визначені основні, технічно зважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці і т.п.. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника, яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Показники, які приведені нижче, враховуються обов'язково. Додатково можуть використовуватися і інші показники, які визначаються банками самостійно з урахуванням особливостей виробничих процесів в різних областях господарювання.

Оцінку фінансового стану позичальника з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості банк здійснює в кожному випадку укладення договору про здійснення кредитної операції, а надалі - не рідше ніж один раз в три місяці, а для банків - не рідше ніж один раз в місяць.

Вказані вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальника є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, які підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків і належного контролю за ними.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення і відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значущості) серед інших показників, які можуть свідчити про найбільшу вірогідність виконання позичальником зобов'язань по кредитним операціям.

Ваговитість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (область економіки, сезонність виробництва, оборотність засобів і т.п.), ліквідності балансу, положення на ринку і т.п.

Клас позичальника за наслідками оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників і коректується з урахуванням додаткових (суб'єктивних) показників.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк може враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

  •  платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної і загальної ліквідності);
  •  фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних засобів, співвідношення привернутого і власного капіталу);
  •  об'їм реалізації;
  •  обороти по рахункам (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - в динаміці);
  •  склад і динаміка дебіторської - кредиторської заборгованості (за останній звітний і поточні роки);
  •  собівартість продукції (в динаміці);
  •  прибутки і збитки (в динаміці);
  •  рентабельність (в динаміці);
  •  кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Платоспроможність позичальника визначається по такими показниками:

  •  коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), який характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:

               (2.1)

де:

 Ав – високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції

От – поточні (короткострокові) зобов'язання, які складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 - не менше ніж 0,2;

  •  коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), який характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені терміни:

               (2.2)

де:

 Ал – ліквідні активи, які складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних

От – поточні (короткострокові) зобов'язання, які складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 - не менше ніж 0,5;

  •  коефіцієнт загальної ліквідності (КП), який характеризує те, наскільки об'єм короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок всіх ліквідних активів:

               (2.3)

де:

 Ао – оборотні активи

От – поточні (короткострокові) зобов'язання, які складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КП - не менше ніж 2,0.

Фінансова стійкість позичальника визначається по такими показниками:

  •  коефіцієнт маневреності власних засобів (КМ), який характеризує ступінь мобільності використовування власних засобів:

               (2.4)

де:

 Ск – власний капітал підприємства

Ан – необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше ніж 0,5;

  •  коефіцієнт незалежності (КН), який характеризує ступінь фінансового ризику:

        (2.5)

де:

 Пк – привернутий капітал (довгострокові і поточні зобов'язання)

Ск – власний капітал.

Оптимальне теоретичне значення показника КН - не більше ніж 1,0.

Рентабельність позичальника визначається по такими показниками:

  •  рентабельність активів:

          (2.6)

де:  

Чд – чистий прибуток

А – активи;

  •  рентабельність продажів:

        (2.7)

де:  

Чд – чистий прибуток

Ор – об'їм реалізації продукції (без ПДВ).

Аналіз грошових потоків позичальника може здійснюватися з урахуванням такого показника:

  •  співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу по кредитній операції і відсотками по ній з урахуванням терміну дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів):

      (2.8)

де:  

Псм – середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних засобів)

Ск – сума кредиту і відсотки по ньому

n – кількість місяців дії кредитної угоди

Зм – щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати і т.п.)

Од – податкові платежі і сума інших зобов'язань перед кредиторами, які повинні бути сплачені з рахунку позичальника, окрім сум зобов'язань, термін погашення яких перевищує термін дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).

Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов’язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оптимальне теоретичне значення показника До - не менше ніж 1,5. [24]

Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, які характеризуються такими показниками:

  •  ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці і області промисловості;
  •  наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;
  •  ефективність управління позичальника;
  •  професіоналізм керівництва і його ділова репутація;
  •  інша інформація.

Оцінка фінансового стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж один раз на місяць на підставі:

  •  інформації позичальника-банку про дотримання економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування засобів;
  •  аналізу якості активів і пасивів;
  •  аналізу прибутків і збитків;
  •  інформації про виконання банком зобов'язань у минулому;
  •  інформації про надані і одержані міжбанківські кредити;
  •  щорічного аудиторського висновку.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи повинні враховуватися:

  •  загальний матеріальний стан клієнта (доходи і витрати, майно, право власності на яке упевняється відповідно до чинного законодавства України; відповідні підтверджуючі документи);
  •  соціальна стабільність клієнта, тобто наявність постійної роботи, сімейний стан;
  •  вік клієнта;
  •  інтенсивність користування банківськими кредитами (гарантіями і т.п.) у минулому і своєчасність погашення їх і відсотків (комісій і т.п.) по них, а також користування іншими банківськими послугами і т.п.;
  •  ділова репутація;
  •  інша інформація.

Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення по кредитних операціях:

Клас «А» - фінансова діяльність дуже добра (прибуткова і рівень рентабельності вище, ніж средньогалузевий, якщо такий визначається), що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань по кредитних операціях, зокрема погашення основної суми боргу і відсотків по них згідно умовам кредитної операції; економічні показники у межах встановлених значень (згідно методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна.

Забезпечення по кредитній операції повинне бути першокласним. Немає ні єдиних свідоцтв можливих затримок з поверненням основної суми боргу та/чи із сплатою відсотків. Одночасно можна зробити висновок, про те, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на такому ж високому рівні. До першокласного забезпечення належать: застава майнових прав на грошові депозити безумовні гарантії: урядів країн категорії «А», Міжнародного банку реконструкції і розвитку, європейського банку реконструкції і розвитку, банків з рейтингом не нижче ніж «інвестиційний клас»;.

Клас «Б» - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька по характеристиках до класу «А» (тобто фінансова діяльність добра або дуже добра, рентабельність на средньогалузевому рівні, якщо така визначається, окремі економічні показники погіршилися або мають незначні відхилення від мінімально допустимих значень), але вірогідність підтримки її на цьому рівні протягом тривалого часу є низкою. Позичальники, які віднесені до цього класу, вимагають більшої уваги через потенційні недоліки, які ставлять під загрозу достатність надходжень засобів для обслуговування боргу і стабільність отримання позитивного фінансового результату їх діяльності.

Забезпечення кредитної операції не може викликати ні єдиних сумнівів (щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод по забезпеченню кредитних операцій і т.п.).

За результатами оцінки фінансового стану позичальник відноситься до відповідного класу. Якщо рівень забезпечення по окремій кредитній операції не відповідає умовам певного класу, то позичальника слід віднести на клас нижче, а якщо забезпечення є першокласними, то клас позичальника можна підвищити.

Клас «В» - фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижче, ніж средньогалузевий рівень, деякі економічні показники не відповідають мінімально допустимим значенням) і вимагає більш детального контролю.

Надходження засобів і платоспроможність позичальника свідчать про вірогідність невчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в терміни, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Проблеми можуть торкатися стану забезпечення по кредитних операціях, необхідної документації, яка свідчить про наявність і ліквідність застави, і т.п.. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і поліпшення фінансового стану позичальника.

Клас «Г» - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають встановленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; вірогідність повного погашення кредитної заборгованості і відсотків по ній є низкою.

При проведенні наступної класифікації, якщо немає безперечних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника або рівень забезпечення за кредитною операцією, позичальника потрібно класифікувати на клас низьке (клас «Д»).

Клас «Д» - фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), показники не відповідають встановленим значенням, вірогідність виконання зобов'язань з боку позичальника практично відсутня.

У разі відсутності достовірної фінансової звітності, яка підтверджує оцінку фінансового стану позичальника, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, такі позичальники мають класифікуватися не вище за клас «Г».

Якщо на час укладення договору пролонгації кредитної операції (окрім угод по кредитними операціями, термін дії яких перевищує два роки) не спостерігається погіршення фінансового стану позичальника, який віднесений до класу «А» або «Б», і відсотки сплачуються своєчасно, то така операція вважається терміновою, тобто пролонгованої без пониження класу позичальника. Загальний термін такої пролонгації не повинен перевищувати один рік. При цьому надходження (окрім кредитних засобів) на рахунки позичальника протягом первинного терміну користування кредитними засобами відповідно до кредитної угоди повинні перевищувати розмір заборгованості по кредиту не менше ніж в два рази і упевнятися документально.

2.3. Методи розробки портфельної кредитної політики

2.3.1. Поняття оптимізації та її мета

Як уже говорилося вище кожна позика характеризується доходністю та ризиком. Під ризиком розуміється ймовірність неотримання очікуваного прибутку чи навіть часткову або повну втрату коштів, які видані кредитору. Ризик та доход різних позик різні. Як правило, позики, яким притаманний ризик, дають невеликий прибуток, а позики, які можуть дати більший доход, характеризуються більшим ризиком.

Ризик прийнято розділяти на ринковий, тобто єдиний для всіх кредитів, який неможливо уникнути, та індивідуальний - притаманний конкретній позиці . Вкладаючи грошові кошти в різні позики, формуючи кредитний портфель, можливо практично до нуля знизити індивідуальний ризик: якщо по одним позикам буде низький доход (збиток), то інші це компенсують. Чим більше позик знаходиться в портфелі, тобто чим більше він диверсифікований5, тим менший індивідуальний ризик.

Кожний банк, який бажає розмістити вільні кошти на кредитному ринку, має свою шкалу оцінки ризику та прибутку. Високий прибуток для одного банку може здатися низьким для іншого. Якщо одні надають перевагу ризику з низьким прибутком, то інші – погоджуються на великий ризик з очікуванням великого прибутку.

Метою оптимізації кредитного портфелю є формування такого портфелю, який би відповідав вимогам банку як за прибутками, так і за ризиком, та при цьому достатньою мірою був диверсифікований.

Постановка задачі

Нехай доходність портфелю з N позик Rp та його ризикованість sp визначається функціями:

Rp = RETURN (Wi, si, ri; i = 1K, N);
sp = RISK (WI, si, ri; i = 1K, N),
де:
W
i – процентна частка позик портфеля;
si – деяка характеристика ризику даної позики, звичайно це середнє квадратичне відхилення доходності позик;
r
i – доходність позик.

При розв'язуванні задачі необхідно урахувати наступні натуральні обмеження:

сума усіх позик (у відсотках) складає 100%:
W1+W2+K+Wi+K+Wn = 1

Кількість позик не може бути від'ємною:
WI = 0 

Розв'язуванням задачі є певна цільова структура портфеля, представлена набором значень (W1, W2,..., WN). Ідеальна постановка задачі оптимізації портфеля – отримати максимальну доходність при мінімальному ризику:

         (2.9)

Але така задача некоректна, тобто не має однозначного рішення. Ідеальний результат недосяжний, як і все ідеальне.

Виходом з положення є введення критичних обмежень.

Перший варіант – задатися певною максимально допустимою величиною ризику sreq Тоді задача оптимізації зводиться до вибору такої структури портфеля, при якій ризик портфеля не перевищує заданого значення, а доходність портфеля є максимальною. Така задача надалі буде називатися прямою задачею:

         (2.10)

Другий варіант – задається певною мінімально допустимою величиною доходності. В цьому випадку задача оптимізації зводиться до вибору такої структури кредитного портфеля, прибуток якого вищий або ж дорівнює заданому значенню, а ризик мінімальний:

         (2.11)

Розв'язавши пряму і обернену задачі з оптимізації портфеля з N позик ми отримаємо дані – скільки та які позики необхідно видавати, щоб сформувати портфель, який (по міркам банку) має достатньо високу доходність при допустимому ризику.

Визначення доходності і ризику портфелю

При спробі розв'язати пряму або обернену задачу виникає запитання: яким чином визначаються характеристики портфеля (доходність та ризик). На сьогоднішній день найбільш розповсюджені 3 моделі визначення характеристик портфеля: модель Марковіца, модель Шарпа та модель Квазі-Шарпа. Нижче кожну модель буде розглянуто окремо.

Модель Марковіца 

Модель базується на тому, що показники прибутковості різних позик взаємопов'язані: із зростанням доходності одних, спостерігається одночасне зростання і по іншим, треті залишаються без змін, а у четвертих, навпаки доходність знижується. Такий вид залежності не детермінований, тобто однозначно визначений, а є стохастичним, і називається кореляцією.

Модель Марковіца має наступні основні припущення:

за доходність позик приймається математичне очікування доходності;

за ризик позик приймається середнє квадратичне відхилення доходності;

вважається, що дані минулих періодів, які використані при розрахунках доходності і ризику, повністю відображають майбутні значення доходності;

ступінь і характер взаємозв’язку між позиками виражається коефіцієнтом лінійної кореляції.

За моделлю Марковіца доходність кредитного портфеля  – це середньозважена доходність позик, його складових, яка визначається формулою:

        (2.12)

де:
N – кількість позик, які розглядаються;   
Wi – процентна частка даної позики в портфелі;  
ri – доходність даної позики.

Ризик кредитного портфеля визначається функцією:

       (2.13)

де:
W
i – процентна частка даних позик у портфелі;
sa sb – ризик даних позик (середньоквадратичне відхилення)
rab – коефіцієнт лінійної кореляції

З використанням моделі Марковіца для розрахунку характеристик портфеля пряма задача набуває вигляд:

     (2.14)

Обернена задача розраховується аналогічно:

     (2.15)

При застосуванні моделі Марковіца на практиці для оптимізації кредитного портфеля використовуються наступні формули:

1) доходність позик:

         (2.16)

де:
T – кількість минулих спостережень доходності даних позик;

2) ризик позики:

       (2.17)

3) коефіцієнт кореляції між двома позиками:

    (2.18)

де:
r
at, rbt – доходність позик а та b за період t

Зрозуміло, що для N позик необхідно розрахувати N(N-1)/2 коефіцієнтів кореляції.

Проведемо чисельне моделювання оптимізації кредитного портфеля, використовуючи модель Марковіца для розрахунку характеристик портфеля. При використанні навіть моделі оптимізації підібрати оптимальний портфель вручну неможливо. У зв'язку з цим використовується електронний процесор Ехсе1.

Доходність позик полягає у проценті та інколи у комісії, що застосовується як додатковий елемент ціни банківського кредиту.

Як вихідні дані для моделювання використані шість позик наданих банком протягом визначеного періоду. В таблиці 2.2 представлені дані про доходність позик у розглянутий проміжок часу.

Використовуючи дані, в таблиці 2.2 розраховані доходність (математичне очікування) та ризик (середньоквадратичне відхилення) кожної позики. Результати розрахунку доходності та ризику цінних паперів представлені в таблиці 2.3. В таблиці 2.4 розраховані коефіцієнти лінійної кореляції між доходністю позик.

Таблиця 2.2. Вихідні дані про доходність позик.

Позики

Період

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Позика 1

-1,25%

0,00%

4,43%

-12,12%

32,41%

-5,21

-17,58%

14,00%

2

Позика 2

-15,56%

0,00%

72,11%

10,86%

22,76%

1,12

6,67%

-8,33%

3

Позика 3

11,24%

0,00%

19,79%

17,39%

-4,07%

4,25

-25,93%

-9,00%

4

Позика 4

0,00%

0,00%

2,30%

1,12%

0,00%

0

16,56%

0,00%

5

Позика 5

-0,09%

14,89%

33,59%

-27,09%

23,29%

23,29

-4,41%

2,62%

6

Позика 6

47,37%

-11,90%

-9,46%

4,48%

-4,92%

-4,92

-3,33%

-8,66%

Позики

Період

9

10

11

12

13

14

15

1

Позика 1

0,00%

-3,46%

-10,00%

30,00%

1,23%

-8,97%

-1,45%

2

Позика 2

1,14%

3,45%

5,20%

-7,56%

-13,21%

2,76%

8,52%

3

Позика 3

23,08%

10,60%

9,80%

0,00%

12,34%

0,00%

-34,00%

4

Позика 4

0,00%

5,76%

1,54%

-0,70%

0,00%

-1,46%

-12,51%

5

Позика 5

0,32%

13,40%

4,70%

0,00%

-23,51%

9,43%

3,01%

6

Позика 6

-3,77%

-1,20%

0,00%

32,10%

17,30%

2,01%

-1,92%

Таблиця 2.3. Доходність та ризик

позик, які розглядаються

Доходність

Ризик

Позика 1

1,47%

14,18%

Позика 2

5,99%

20,72%

Позика 3

1,78%

15,85%

Позика 4

0,84%

5,76%

Позика 5

3,30%

15,45%

Позика 6

5,34%

16,93%

Таблиця 2.4. Коефіцієнти кореляції між доходністю позик

Позика1

0,06

0,01

-0,30

0,06

0,41

Позика 2

0,15

0,08

0,50

-0,37

Позика 3

0,08

0,01

0,14

Позика 4

-0,03

-0,11

Позика 5

-0,40

Позика 6

Таблиця 2.5. Структури оптимального кредитного

портфеля по моделі Марковіца

Структура портфеля

Пряма задача

Обернена задача

Вимоги

Ризик менше 8%

Дохідність вище 4%

Позика 1

0%

0%

Позика 2

26%

20%

Позика 3

0%

0%

Позика 4

10%

24%

Позика 5

19%

18%

Позика 6

45%

38%

Характеристики оптимального портфелю

Дохідність 4,68%
Ризик 8%

Доходність 4%
Ризик 6,65%

Модель Шарпа 

На відміну від моделі Марковіца, яка розглядає взаємозв'язок доходності позик, модель Шарпа розглядає взаємозв'язок доходності кожної позики з доходністю ринку в цілому.

Основні припущення моделі Шарпа:

як доходність позики береться математичне очікування доходності;

існує деяка безризикова ставка доходності Rf, тобто доходність якоїсь позики, ризик якої завжди мінімальний у порівнянні з іншими позиками;

взаємозв'язок відхилень доходності позики від безризикової ставки доходності (далі відхилення доходності позики) з відхиленням доходності ринку в цілому від безризикової ставки доходності (далі: відхилення доходності ринку) описується функцією лінійної регресії;

під ризиком позики слід розуміти ступінь залежності змін доходності позики від змін доходності ринку в цілому;

вважається, що дані минулих періодів, які використовуються при розрахунку доходності та ризику, відображають повною мірою майбутні значення доходності.

За моделлю Шарпа відхилення доходності позики пов'язуються з відхиленнями доходності ринку функцією лінійної регресії виду:

(ri - Rf) = a + b(Rm - Rf)         (2.18)
де:
(r
i - Rf) – відхилення доходності позики від безризикового;  
(R
m - Rf) – відхилення доходності ринку від безризикового;  
a, b – коефіцієнти регресії.

Виходячи з формули (2.18), можна по прогнозованій доходності кредитного ринку у цілому розрахувати доходність будь-якої позики, що його складає:

Ri = Rf + ai + bi(Rm - Rf)        (2.19) де:
ai, bi – коефіцієнти регресії, що характеризують цю позику.

Теоретично, якщо кредитний ринок перебуває у рівновазі, то коефіцієнт ai дорівнюватиме нулю. Але оскільки на практиці ринок завжди розбалансований, то ai. показує надлишкову доходність даної позики (позитивну чи негативну), тобто наскільки ця позика переоцінюється або недооцінюється банком.

Коефіцієнт b називають b-ризиком, оскільки він характеризує ступінь залежності відхилень доходності позики від відхилень доходності ринку в цілому. Основні переваги моделі Шарпа – математично обґрунтована взаємозалежність доходності та ризику: чим більший b-ризик, тим вища доходність позики.

Крім того, модель Шарпа має особливість: існує небезпека, що оцінюване відхилення доходності позики не належатиме побудованій лінії регресії. Цей ризик називають залишковим ризиком. Залишковий ризик характеризує ступінь розбросу значень відхилень доходності навколо лінії регресії. Залишковий ризик визначають як середньоквадратичну відстань від точок доходності позики до лінії регресії. Залишковий ризик і-ї позики позначають sei.

Іншими словами, ризикованість вкладення коштів у цю позику визначається b-ризиком і залишковим ризиком sei.

За моделлю Шарпа доходність кредитного портфеля – це середньозважена доходність позик, що його складають, з урахуванням b - ризику позик. Доходність портфеля визначається за формулою:

    (2.20)
де:
R
f – безризикова доходність;  
R
m – очікувана доходність ринку в цілому.

Ризик кредитного портфеля може бути знайдений за допомогою оцінки середнього квадратичного відхилення функції (2.20), і визначається за формулою:

     (2.21)
де:
sm – середньоквадратичне відхилення доходності ринку в цілому, тобто ризикованість ринку в цілому;  
bi, seib-ризик і залишковий ризик і-ї позики.

При використанні моделі Шарпа для розрахунку характеристик портфеля пряма задача набуває вигляду:

  (2.22)

Зворотна задача виглядає аналогічним чином:

    (2.23)

При практичному застосуванні моделі Шарпа для оптимізації кредитного портфеля використовуються наступні припущення та формули.

За безризикову ставку доходності Rf беруть облікову ставку Національного банку України.

Як доходність кредитного ринку в цілому в період t використовуються експертні оцінки ринкової доходності від аналогічних кредитів, із засобів масової інформації та ін. Для не дуже великого за кількістю позик кредитного ринку береться середнє значення доходності позик, що складають ринок, за цей же період t:  
          (2.24)
де:
r
mt – доходність кредитного ринку у період t
r
it – доходність i-ї позики за період t.  

b – ризик і-ї позики обраховується за формулою:
   (2.25)
де:
bіb-ризик і- ї позики
R
ft – безризикова доходность у період t
T – кількість періодів часу, що розглядається.

Надлишкова доходність позики обраховується за формулою:
      (2.26)

Залишковий ризик позики має наступний вигляд:
     (2.27)

Ризик кредитного ринку у цілому визначається за формулою:
     (2.28)

Проведемо числове моделювання оптимізації кредитного портфеля, використовуючи модель Шарпа для розрахунку характеристик портфеля. Для розрахунку оптимального портфеля застосовуємо електронний процесор Ехсе1.

Вихідні дані для розрахунку (доходність позик) залишаються без змін (дивіться  таблицю 2.2). Крім того, модель Шарпа передбачає використання доходності ринку в цілому та безризикової доходності. Доходність ринку в цілому приймалась на основі експертних оцінок, через відсутність даних із зовнішніх джерел. За безризикову доходність бралася облікова ставка національного банку України. Дані про доходність ринку в цілому і про безризикову доходність наведено у таблиці 5.

На основі даних таблиці 2.2 та таблиці 2.6 розраховані характеристики кожної позики: b-ризик, надлишкова доходність та залишковий ризик. Результати розрахунку представлені у таблиці 2.7. Обробка вихідних даних була проведена за допомогою табличного процесора Ехсеl. При числовому моделюванні були задані необхідна доходність портфеля 4%, допустимий ризик портфеля 8%, прогнозована безризикова доходність 1%, очікувана доходність кредитного  ринку 3,5%.

Користуючись вбудованою функцією табличного процесора Ехсеl «пошук рішення», розв'язані пряма і зворотна задачі з оптимізації кредитного портфеля. Опрацювавши дані, програма обрахувала оптимальні структури кредитного портфеля з розглянутих позик, що забезпечують максимально можливу доходність при заданому рівні ризику (пряма задача) або мінімально можливий ризик при заданій доходності (зворотна задача). Одержані результати наведено в таблиці 2.8.

Основний недолік моделі – необхідність прогнозувати доходність кредитного ринку та безризикову ставку доходності. Модель не враховуе ризик коливань безризикової доходності. Крім того, при значній зміні співвідношення між безризиковою доходністю та доходністю кредитного ринку модель дає похибки. Таким чином, модель Шарпа може застосовуватися при розгляді великої кількості позик, що описують велику частку відносно стабільного кредитного ринку.

Ризик кредитного ринку в цілому дорівнює 2,36%.

Таблиця 2.6. Доходність ринку

Період

Доходність ринку в цілому

Безризикова доходність

1

5%

0,75%

2

2,5%

0,75%

3

10%

0,80%

4

2%

0,80%

5

7%

0,80%

6

4%

0,90%

7

1,5%

0,90%

8

2%

0,90%

9

3%

0,90%

10

3,5%

0,85%

11

2,5%

0,85%

12

5%

0,85%

13

1,5%

0,85%

14

2%

0,85%

15

1%

0,85%

Таблиця 2.7. Характеристика позик

b -ризик

Надлишкова доходність

Залишковий ризик

Позика 1

2,883

-7,04%

11,89%

Позика 2

5,913

-10,58%

14,34%

Позика З

2,673

-6,17%

11,37%

Позика 4

0,130

-0,35%

5,55%

Позика 5

3,353

-6,46%

12,65%

Позика 6

1,568

0,33%

15,95%


Таблиця 2.8. Структури оптимального

портфеля за моделлю Шарпа

Прогноз

Доходність ринку 3,5%

Безризикова доходність 1%

структура портфеля

пряма задача

зворотна задача

Вимоги:

ризик менший 8%

доходність вища 4%

Позика 1

0%

0%

Позика 2

18%

23%

Позика 3

0%

0%

Позика 4

38%

23%

Позика 5

11%

11%

Позика 6

34%

43%

Характеристики оптимального портфеля

Доходність 3,38%

ризик 8%

Доходність 4% ризик 9,72%

Модель Квазі-Шарпa 

Як зазначалося раніше, модель Марковіца та Шарпа були створені та успішно працюють в умовах західних кредитних ринків, яким притаманні стабільність і порівняна прогнозованість. У країнах з перехідною економікою кредитні ринки перебувають на етапі становлення і розвитку. Відбувається постійна реорганізація. У таких умовах застосування моделей Марковіца і Шарпа приводить до похибок, пов'язаних із нестабільністю.

Третя модель має назву Квазі-Шарп, оскільки деякими своїми рисами подібна до моделі Шарпа.

Модель Квазі-Шарп ґрунтується на взаємозв'язку доходності кожної позики з деякого набору N позик з доходністю одиничного портфеля з цих позик.

Основні припущення моделі Квазі-Шарп полягають у наступному:

за характеристику доходності позики береться математичне очікування доходності;

під одиничним портфелем позик слід розуміти портфель, що складається з усіх позик, що розглядаються, взятих у рівній пропорції;

взаємозв'язок доходності позики і доходності одиничного портфелю описується лінійною функцією;

під кредитним ризиком слід розуміти ступінь залежності змін доходності позики від змін доходності одиничного портфеля;

вважається, що дані минулих періодів, використані при розрахунку доходності та ризику, відображають повною мірою майбутнє значення доходності.

За моделлю Квазі-Шарп доходність позики пов'язується з доходністю одиничного портфеля функцією лінійної регресії вигляду:

       (2.29)
де:
R
i – доходність позики;
R
sp – доходність одиничного портфеля;
bі – коефіцієнт регресії;
– середня доходністъ позики за минулі періоди;
– середня доходність одиничного портфеля за минулі періоди.

Коефіціент b характсризує ступінь залежності доходності від доходності одиничного портфеля. Чим вищий b, тим сильніше залежить доходність позики від коливань доходності одиничного портфеля, тобто від коливань доходності решти позик, що входять в одиничний портфель. Коефіцієнт b називають b-ризиком, але його трактування має відміну від трактування однойменного показника в моделі Шарпа.

Як і в моделі Шарпа, в моделі Квазі-Шарп існує ризик того, що поцінована доходність позики не належатиме вибудованій лінії регресії. Цей ризик називається залишковим ризиком. Залишковий ризик характеризує ступінь розбросу значень доходності позики навколо лінії регресії. Залишковий ризик і-ї позики позначають bei.

Загальний ризик вкладень у цю позику складається з b-ризику, тобто ризику зниження доходності при падінні доходності одиничного портфеля, і залишкового ризику bei, тобто ризику зниження доходності при падінні доходності одиничного портфеля і залишкового ризику bei, тобто ризику зниження доходності і невідповідності лініі регресії.

За моделлю Квазі-Шарп доходність кредитного портфеля – це середньозважена доходностей позик, що його складають:

     (2.30)
де:
R
sp – очікувана доходність одиничного портфеля.

Ризик кредитного портфеля визначається за формулою:

    (2.30)
де:
ssp – ризикованість одиничного портфеля.

З використанням моделі Квазі-Шарпа для розрахунку характеристик портфеля пряма задача набуває вигляду:

    (2.31)

Відповідно, зворотна задача має наступне кінцеве зображення:

    (2.32)

При практичному застосуванні моделі Квазі-Шарп для оптимізації кредитного портфеля використовуються наступні формули:

За доходність одиничного портфеля у період t береться середнє значення доходності позик, що його складають, за цей же період:
         (2.33)
де:
R
spt – доходність одиничного портфеля в період t
R
it – доходність i-ї позики за період t.

Середня доходність позики за минулі періоди:
         (2.34)
де:
R
it – доходність цінного папера за період t,
T – кількість періодів часу, що розглядається.

Середня доходність одиничного портфеля за минулі періоди:
        (2.35)

Коефіцієнт b позики розраховується за формулою:
      (2.36)

Залишковий ризик позики:
     (2.37)

Ризикованість одиничного портфеля:
       (2.38)

Проведемо числове моделювання оптимізації фондового портфеля, використовуючи модель Квазі-Шарпа. Розрахунок оптимального портфеля було зроблено у середовищі електронного процесора Ехсеl.

Вихідні дані для розрахунку (доходність позик) залишаються без змін (дивіться таблицю 2.2).

На основі даних таблиці 2.2 розраховано характеристики кожної позики (коефіцієнт b, середня доходність і залишковий ризик), а також доходність та ризик одиничного портфеля. Результат розрахунку характеристик позик показано у таблиці 2.9 Доходність одиничного портфеля і його ризик показано у таблиці 2.10. Обробка вихідних даних була проведена за допомогою програми Excel . При числовому моделюванні було задано необхідну доходність портфеля 4%, допустимий ризик портфеля 8%, очікувану доходність одиничного портфеля 3%.

Користуючись вбудованою функцією табличного процесора Ехсеl «пошук рішення», розв'язані пряма і зворотна задачі по оптимізації фондового портфеля. Опрацювавши дані, програма обрахувала оптимальні структури кредитного портфеля, що розглядаються, які забезпечують максимально можливу доходність при заданому рівні ризику (пряма задача) або мінімально можливий ризик при заданій доходності (зворотна задача). Одержані результати наведено у таблиці 2.11.

Модель Квазі-Шарпа раціонально застосовувати при розгляді порівняно невеликої кількості позик, що належать одній або кільком галузям. За допомогою її добре підтримувати оптимальну структуру вже існуючого портфеля. Основний недолік моделі – розглядається окремий сегмент кредитного ринку, без урахування глобальних тенденцій.

На завершення порівняємо структури кредитних портфелів, одержані при оптимізації за моделями Марковіца, Шарпа та Квазі-Шарп. Розв'язання прямої задачі з використанням різних моделей розрахунку характеристик кредитного портфеля наведено у таблиці 2.12. Розв'язання зворотної задачі наведено у таблиці 2.13.

Таблиця 2.9. Характеристики позик

Коефіцієнт β

Середня доходність

Залишковий ризик

Позика 1

1,08

1,47%

11,66%

Позика 2

1,90

5,99%

15,53%

Позика 3

1,24

1,78%

12.92%

Позика 4

0,05

0,84%

5,56%

Позика 5

1,10

3,30%

13,03%

Позика 6

0,63

5,34%

15,81%

Таблиця 2.10. Доходність одиничного портфеля

Період

Доходність одиничного портфеля

1

6,83%

2

0,50%

3

20,46%

4

-0,89%

5

12,20%

6

3,09%

7

-4,67%

8

-1,56%

9

3,46%

10

4,76%

11

0,40%

12

8,%%

13

-0,98%

14

0,63%

15

-6,39%

Таблиця 2.11. Структури оптимального портфеля за моделлю Квазі-Шарпа

Прогноз:

Доходність одиничного портфеля 3%

Структура портфеля

пряма задача

зворотна задача

Вимоги:

Ризик меньший 8%

Доходність вища 4%

Позика 1

0%

0%

Позика 2

20%

24%

Позика 3

0%

0%

Позика 4

36%

24%

Позика 5

13%

15%

Позика 6

31%

37%

характеристики оптимального портфеля

доходність 3,49%

ризик 8%

доходність 4%

ризик 9,30%

Таблиця 2.12. Структури портфеля з максимальною доходністю при ризику 8%

Назва позик

Структура портфеля

Марковіца

Шарпа

Квазі-Шарп

Позика 1

0%

0%

0%

Позика 2

26%

18%

20%

Позика 3

0%

0%

0%

Позика 4

10%

38%

36%

Позика 5

19%

11%

13%

Позика 6

45%

34%

31%

Таблиця 2.13. Структури портфелів з мінімальним ризиком і доходністю не нижчою 4%

Назва позик

Структура портфеля

Марковіца

Шарпа

Квазі–Шарп

Позика 1

0%

0%

0%

Позика 2

20%

23%

24%

Позика 3

0%

0%

0%

Позика 4

24%

23%

24%

Позика 5

18%

11%

15%

Позика 6

38%

43%

37%

2.3.2. Портфель з двох різних позик

Припустимо, що портфель утворюють дві різні позики А і В, відповідно з номерами 1 і 2. Позначимо очікувані норми доходу цих позик через m1 і m2, варіації через V1 і V2, середньоквадратичні відхилення через  1 і 2 .

Знаючи очікувані величини норми доходності кожної з цих позик і їх частини в портфелі, легко визначити очікувану норму доходу портфеля з двох позик по формулі

mp = x1m1+x2m2

де:

 mp – норма доходу портфеля з двох різних позик.

    Як бачимо, норма доходу портфеля двох позик є зваженою середньою нормою доходу кожного виду позик, причому ваговими коефіцієнтами виступають частини цих позик в портфелі.

Як видно, варіація (а отже ризик портфеля) двох позик залежить не тільки від ризику кожного виду позик, які входять в його склад, але також від кореляції цих позик, тобто від ступеня взаємозалежності  між їх нормами доходу.

Аналогічно, як і в випадку з багатьма позиками, так і в разі двох позик, потрібно уміти обчислювати очікувану норму доходу і ризик портфеля.

Це здійснюється  за допомогою таких формул:

   (2.39)

де:

mp - очікувана норма доходу портфеля позик;

Vp - варіація (дисперсія) портфеля позик;

p - середньоквадратичне відхилення (ризик) портфеля позик.

З формули (2.39) витікає, що варіацію, тобто ризик портфеля, можна трактувати як суму двох складових. Перша відображає індивідуальний ризик кожної  позики. Друга складова характеризується взаємозв'язками між парами позик. Тобто показує вплив коефіцієнтів кореляції пар позик на ризик портфеля: негативні величини коефіцієнтів кореляції приводять до зменшення варіації портфеля.

Хай розглядається два варіанти кредитування А і B з наступними початковими даними m1=0.12, m2=0.16 1=6% 2=9% 12 – 0.25.  Ці активи можуть комбінуватися в будь-якій пропорції, тобто існує велике число можливих комбінацій ризику і прибутковості. Ці комбінації представлені в таблиці 2.13.

mp (x1=0.3, x2=0.7) = 0.3*0.12+0.7*0.16 = 0.148

p = (0.32*62+0.72*92+2*0.3*0.7*6*9*(-0.25)) 0.5 = 6.104

Таблиця 2.13. Можливі комбінації ризику і прибутковості в рамках портфеля

Позика 1

А

Позика 2

В

Доходність

mp

Ризик

p

0

1

0.160

9.0

0.1

0.9

0.156

7.971

0.2

0.8

0.152

6.997

0.3

0.7

0.148

6.104

0.4

0.6

0.144

5.333

0.5

0.5

0.140

4.743

0.6

0.4

0.136

4.409

0.7

0.3

0.132

4.389

0.8

0.2

0.128

4.686

0.9

0.1

0.124

5.248

1

0

0.120

6.000

Ставлячи мету мінімізації ризику, слід інвестувати тільки в актив А, оскільки він забезпечує найменше значення . Але такий вибір помилковий з погляду співвідношення ризику – прибутковості, оскільки А і B корелюють негативно, та ж прибутковість може бути досягнута з меншим ризиком. Так при  співвідношенні А = 0.7 і В = 0.3  прибутковість дорівнюватиме 0.132%, а ризик впадає до 4.389%. [14, 23]

На наступному малюнку (2.1) побудована безліч можливих варіантів рішень.

Доходність, %    

    0,160                                         А = 0%, В = 100%

   0,132         А = 70%, В = 30%

     0,120                       А = 100%, В = 0%

        

 0                 4,389      6,0          9,0    Ризик, %

Малюнок 2.1. Безліч можливих варіантів рішень.

Під час формування оптимального кредитного портфеля існують декілька стратегій.

Перша стратегія задається певною мінімально допустимою величиною ризику sreq. Тоді задача оптимізації зводиться до вибору такої структури портфеля, при якій ризик портфеля не перевищує заданого значення, а доходність портфеля є максимальною (пряма задача). Графічно це зображено на малюнку 2.2.

Друга стратегія:  допустимою величиною доходності. В цьому випадку задача оптимізації зводиться до вибору такої структури кредитного портфеля, прибуток якого вищий або ж дорівнює заданому значенню, а ризик мінімальний (обернена задача). Графічно це зображено на малюнку 2.3.

Третя стратегія  залежить від людини або людей, що приймають рішення, тобто її або їх схильність до ризику. Існують декілька типів людей: не схильні до ризику (ділянка А), схильні до ризику (ділянка С) та нейтральні до ризику (ділянка В). Графічно це зображено на малюнку 2.4.

Доходність, %    

     30                                 

    20          Допустима безліч рішень

      10                       

        

 0                     5         10     15         20    Ризик, %

Малюнок 2.2. Перша стратегія вибору оптимального кредитного  портфеля по фіксованому ризику (пряма задача).

Доходність, %    

     30                                 

 25

    20                Допустима безліч рішень

      10                       

        

 0                     5    7     10     15         20    Ризик, %

Малюнок 2.3.  Друга стратегія вибору оптимального кредитного  портфеля по фіксованому доходу (обернена задача).

Доходність, %    

     30                         

    

    20           Допустима безліч рішень

      10                       

        

 0                     5         10     15         20    Ризик, %

Малюнок 2.4. Третя стратегія вибору оптимального кредитного  портфеля.

Отже, в залежності від поставлених цілей, чи то збільшення доходності чи зменшення ризику, вибирається одна з трьох стратегій вибору оптимального кредитного  портфеля.


3. Реалізація компьютеної системи управління  кредитною політикою комерційного банку

3.1. Опис інформаційного середовища 

3.1.1. Чисельне моделювання оптимізації кредитного портфеля

В таблиці 3.1 представлено чисельне моделювання оптимізації кредитного портфеля, на базі моделі Марковіца за допомогою електронного процесора MsExcel

Таблиця 3.1.  Вихідні дані

Стан

економіки

Ймовірність стану економіки

Доходність позики

1

Доходність позики

2

Очікувана доходність

m1

D1

Очікувана доходність

m2

D2

Кореляція

r

Значний підйом

0,1

2

4

0,2

0,04

0,40

0,03

0,03

Незначний підйом

0,103

2

2

0,206

0,04

0,21

0,23

- 0,09

Стабілізація

0,186

2

3

0,372

0,07

0,56

0,04

- 0,06

Незначне падіння

0,12

1

3

0,12

0,02

0,36

0,03

0,02

Значне падіння

0,49

1

4

0,49

0,07

1,96

0,13

- 0,10

Сума S

1,38

0,23

3,48

0,45

- 0,192

     s1 = 0,48

     s2 = 0,67

r = -0,58

Приклад розрахунку для першої стрічки:

m1=p*r1

D1=p*(r1-Sm1)2

M2=p*r2

D2=p*(r2-Sm2)2

r = p*(r1-Sm1)* (r2-Sm2)

s1 = (D1)1/2

s2 = (D2)1/2

r = Sr/(s1*s2)

Аналізуючи  різноманітні комбінації портфеля з двох позик (розрахунок  приведено у вигляді таблиці), можна вибрати найбільш ефективний портфель по критерію мінімуму ризику

Приклад розрахунку для першої стрічки:

mp=x1*m1+x2*m2

Dp=(x1*s1)2+(x2*s2)2+2*x1*x2*s1*s2*r

Результати розрахунків приведено у таблиці 3.2

Таблиця 3.2. Результати розрахунків

Доля

позики 1

Доля

позики 2

Доход портфеля (mр)

Ризик портфеля (sp)

min sp

0

1

3,484

0,456

0,1

0,9

3,2744

0,337

0,2

0,8

3,0648

0,239

0,3

0,7

2,8552

0,164

0,4

0,6

2,6456

0,110

0,5

0,5

2,436

0,077

0,6

0,4

2,2264

0,066

¬

0,7

0,3

2,0168

0,076

0,8

0,2

1,8072

0,109

0,9

0,1

1,5976

0,162

1

0

1,388

0,238

Найбільш ефективний портфель по критерію мінімуму ризику буде портфель, у якому перша позика складає 60%, друга – 40%.

Безліч можливих варіантів рішень представлена на малюнку 3.1.

 

Малюнок 3.1. Безліч можливих варіантів рішень.


3.1.2. Побудова бази даних про потенційних позичальників 

Операції по аналізу стану потенційного позичальника і оцінки ризику його кредитування можна розділити на дві групи: операції, які не підлягають формалізації, і операції, які можуть бути формалізовані. До перших відносяться операції, пов'язані з аналізом документальних і не документальних даних про потенційного позичальника. До другої групи можна віднести процес оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника. СУБД «Програма підтримки ухвалення рішень в комерційному банку» виконує розрахунок основних показників фінансового стану потенційних позичальників.

База даних містить інформацію про потенційного позичальника:

  •  найменування;
  •  адреса;
  •  дані на основі первинних документів.

Вхідною інформацією для автоматизації проведення аналізу є первинні документи і файли з інформацією про клієнта, які надаються клієнтом або зберігаються в базі даних. Основними первинними документами для розрахунку є бухгалтерські документи, а саме:

  •  «баланс підприємства» (Форма № 1 за ДКУД);
  •  «Звіт про фінансові результати» (Форма № 2 за ДКУД).

Ці документи завірені податковою інспекцією, подаються в банк за станом на кінець передостаннього і останнього звітного періодів у формах, що відповідають вимогам державних стандартів 19.2.-75 «Система обліково – статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації»

Основними об'єктами бази даних є: таблиці, запити, форми і звіти.

База даних «підтримки ухвалення рішень» реалізована з використанням СУБД MS Access 2002.

Система виконує наступні дії:

  •  видалення записів;
  •  додавання нових записів;
  •  редагування існуючих записів;
  •  формування запитів;
  •  формування звітів;
  •  виконує роботу з формами;

База даних «підтримки ухвалення рішень» складається з 2 таблиць зв'язаних між собою («Клієнти», «Дані»).

Таблиця «Клієнти» призначена для зберігання інформації про потенційних позичальників, такий як: «код клієнта» «найменування клієнта» «юридична адреса клієнта» і деякої інший. Структура цієї таблиці представлена на мал. 3.2.

Малюнок 3.2. Структура таблиці «Клієнти»

Таблиця «Дані» призначена для зберігання інформації з первинних документів: «баланс підприємства» (Форма № 1 за ДКУД), «Звіт про фінансові результати» (Форма № 2 за ДКУД). Структура цієї таблиці представлена на мал. 3.3.

Малюнок 3.3. Структура таблиці «Дані»

Схема зв'язків між таблицями «Клієнти», «Дані» представлена на малюнку 3.4.

Малюнок 3.4. Структура і взаємодія таблиць бази даних

Ключове поле в таблиці «Клієнти» - «код клієнта». Обидві таблиці зв'язано між собою. Підтримується посилальна цілість. Тип зв'язку між таблицями – «один до багатьох».

Система управління базами даних Microsoft Access 2002 є одним з найпопулярніших прикладень в сімействі настільних СУБД. Всі версії Access мають в своєму арсеналі засоби, значно спрощуючі введення і обробку даних, пошук даних і представлення інформації у вигляді таблиць, графіків і звітів. Крім цього Access дозволяє використовувати електронні таблиці і таблиці з інших настільних і серверних баз даних для зберігання інформації, необхідної прикладенню.

База даних «підтримки ухвалення рішень» призначена для зберігання інформації про потенційних клієнтів, автоматизації розрахунків коефіцієнтів ліквідності, рентабельності, фінансової стійкості на підставі первинних документів, їх перегляду, пошуку і т.д. Дана програма може бути використана співробітниками відділу активних операцій комерційного банку.

3.2. Порядок роботи

3.2.1. Опис вхідних і вихідних форм

База даних «підтримки ухвалення рішень» була розроблена на Access 2000. Вибір Microsoft Access 2000 обумовлений багатьма причинами, такими як:

  •  вона має дуже простий графічний інтерфейс, який дозволяє не тільки створювати власне базу даних, але і розробляти прості і складні додатки.
  •  на відміну від інших настільних СУБД, Access береже всю інформацію в одному файлі, хоча і розподіляється по різних таблицях.
  •  створює оптимальну структуру для зберігання і пошуку інформації.

Робота з базою здійснюється через головну кнопкову форму. Вона відрекомендована на малюнку 3.5.

Малюнок 3.5. Головна кнопкова форма

Кнопки на формі відображають виконання певних задач по вибору користувача. Вибравши на головній формі кнопку, «Клієнти» відкриється форма «Клієнти». Вона відрекомендована на малюнку 3.6.

Малюнок 3.6. Інформація про клієнта

База даних «підтримки ухвалення рішень» містить запити, які були створені в режимі конструктора (малюнок 3.7). У верхній частині даного вікна знаходяться таблиці бази даних,  в нижній частині вікна описуються потрібні поля для відбору, створюються вирази для обчислення коефіцієнтів фінансової стійкості потенційних позичальників.

Малюнок 3.7. Запит на вибірку

Створення виразів для обчислення коефіцієнтів за допомогою будівника виразів показано на малюнку 3.8.

Малюнок 3.8. Будівник виразів

3.2.2 Контрольний приклад 

Виконання запиту відбувається таким чином: на головній кнопковій формі вибирається кнопка „Пошук”. При натисненні на неї з'являється вікно, в яке потрібно ввести той критерій відбору, що вимагається . Наприклад у відкрите вікно введемо код клієнту «1» (малюнок 3.9.)

Малюнок 3.9. Введення необхідних параметрів

По натисненню кнопки ОК з'являться наступна форма (малюнок 3.10.), в якій відображені: код клієнта, найменування, і коефіцієнти на потрібну дату. У формі відображаються дані за запитом.

Також на головній формі є кнопки «про програму»  і «довідка», при натисненні на які відкриваються вікна з аналогічними назвами (малюнок 3.11, і малюнок 3.12).

Мал. 3.10. Форма „Пошук”

Малюнок 3.11.  Форма „про програму”

Малюнок 3.12.   „Довідка”

При натисненні на головній формі на кнопку «вихід з прикладення», здійснюється вихід з прикладення.

Висновок

Важко уявити собі більш благодатний грунт для запровадження нових комп'ютерних технологій, ніж банківська діяльність. У принципі майже всі задачі, які виникають в ході роботи банку достатньо легко піддаються автоматизації. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є однією з головних задач будь-якої крупної фінансової організації. Відповідно до цього очевидна необхідність володіння обчислювальною мережею, що дозволяє обробляти всі зростаючі інформаційні потоки.

Останніми роками банківська система нашої країни переживає бурхливий розвиток. Пройшли часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою і шахрайстві. Сьогодні все більше банків робить ставку на професіоналізм своїх співробітників і нові технології.

Використання сучасних комп'ютерних технологій приносить банкам крупні прибутки і допомагає їм перемогти в конкурентній боротьбі.

У першому розділі магістерської роботи було проаналізовано роботу відділу активних операцій Луганської обласної дирекції акціонерного поштово – пенсійного банку «Аваль», в наслідок чого були намічені ряд проблем, які потребували вирішення. По-перше – це велика кількість документальної інформації, що проходить через відділ активних операцій, яка, для підвищення швидкості та надійності обробки, повинна бути автоматизована. По-друге – це використання математичного апарату при оптимізації кредитного портфеля, для найбільш ефективного управління кредитною діяльністю комерційного банку за критерієм ризик – доходність.      

 У другому розділі були поставлені акценти на теоретичні аспекти в галузі кредитування та намічені шляхи вирішення поставлених проблем. Річ йшла про аналіз кредитоспроможності потенційних кредиторів та про вибір оптимального розподілу у кредитному портфелі банку. Послідовно були розглянуті та проаналізовані три моделі оптимізації кредитного портфелю: модель Марковіца, Шарпа та Квазі-Шарпа. Були виявлені головні  недоліки та переваги цих моделей. Так модель Марковіца раціонально використати при стабільному стані кредитного ринку, коли бажано сформувати портфель позик різного характеру, що належать різним галузям. Основний недолік моделі – очікувана доходність від позик приймається рівній середньої доходності за даними минулих періодів. Модель Шарпа застосовується в основному при розгляді великої кількості позик, що описують велику частину кредитного ринку. Основний недолік моделі – необхідність прогнозувати доходність кредитного ринку та безризикову ставку доходності. Не враховується ризик коливань безризиковоі доходності. Крім того, при значній зміні співвідношення між безризиковою доходністю та доходністю кредитного ринку модель дає похибки. Модель Квазі-Шарпа раціонально застосовувати при розгляді порівняно невеликої кількості позик, що належать до однієї чи кількох галузей. З допомогою її добре підтримувати оптимальну структуру вже існуючого портфеля. Основний недолік моделі – розглядається окремий сегмент кредитного ринку, на якому працює агент кредитного ринку, без урахування глобальних тенденцій.

У третьому розділі, практичній частині, описується процес побудови програмного продукту – бази даних «підтримки прийняття рішень». Було проведено чисельне моделювання оптимізації кредитного портфеля, на базі моделі Марковіца за допомогою електронного процесора MsExcel.

Вище перераховане дасть змогу підвищити продуктивність роботи кредитного відділу комерційного банку або інвестиційного банку, або кредитної спілки де можуть використовуватись матеріали з даної магістерської роботи.


Список використованої літератури

  1.  Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. – М: Финстатинформ, 1997. – 268с.
  2.  Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. – М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. – 400 с.
  3.  Банки и банковские операции: Учеб, для вузов / Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова и др.; Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. - 471 с.
  4.  Банківська енциклопедія / Під. ред. A.M. Мороза. - К., 1993. - 328 с.
  5.  Банковский портфель - 1, 2, 3. - М.: «СОМИНТЭК», 1994, 1995.
  6.  Банківські операції : Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза  — К.: КНЕУ, 2000. - 384с.
  7.  Банковская энциклопедия / Под. ред. С.И. Лукаш, Л.А. Малютиной. Днепропетровск, 1994.-246с.
  8.  Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997–1999г.
  9.  Банковское дело: стратегическое руководство. —  М.: Кожалтбанкир, 1998. — 432 с.
  10.  Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 2–ге вид., випр. і доп. – К.: Т–во Знання», КОО, 2001. – 255 с. – (Вища освіта XXI століття).
  11.  Васюренко О.В. Банковская система в условиях трансформации финансового рынка. — Харьков: ХарМос, 1995. — 40 с.
  12.  Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцій у комерційних банках. — Харків: Оригінал, 1998. — 72с.
  13.  Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами. — Харьков: Гриф, 1997. — 392 с.
  14.  Вітлінський В. В, Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. - К.: ТОВ "Борисфен-М", 1996. -336 с.
  15.  Вступ до банківської справи / За ред. МЛ. Савлука. – К.: Лібра, 1998. – 344 с.
  16.  Глазунов В.Н. Финансовый аналіз и оценка риска реальних инвестиций. М.: Финстатинформ, 1997. – 135с.
  17.  Гросиан Р.К. Как вести дела с банками. Кредиты, денежные вклады, платежный оборот. — М.: Междунар. отношения, 1996. - 368 с.
  18.  Долан Э.Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика.  —  СПб.: Санкт-Петербург Оркестр, 1994. — 493 с.
  19.  Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. –220с
  20.  Закон України «Про банки і банківську діяльність» (від 7 грудня 2000р. №2121–111). //http://www.rada.kiev.ua.
  21.  Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності: Додаток до журналу «Вісник Національного банку України» за 1996 - 2000 роки.
  22.  Інструментарій економічної науки і практики. 4.1. Гроші, банки і кредит: Учбово-довід. посібник / О.В. Заєць, О.П. Осика, Т.І. Титова. - Луганськ: Вид-во СУДУ, 1998.- 368 с.
  23.  Мертенс А. В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - XVI, 416с.: ил.
  24.  Національний банк України // http://www.bank.gov.ua.
  25.  Номенклатура статистичної звітності за кредитами банків України. Затверджена Постановою Правління НБУ № 80 від 29 березня 1997 р. //http://www.rada.kiev.ua.
  26.  Основи інформаційних систем : Навчальний посіб. Ситник В. Ф., ПисаревськаТ. А., Єрьоміна Н. В., КраєваО. С / За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 1997. –252с.
  27.  Основы банковского дела. Текст лекций., сост. Л.В. Харьковская, А.В. Заец, В.И. Чиж – Луганск: Изд–во ВУГУ 2000 – 116с.
  28.  Островская О.М. Банковское дело: Толковый словарь. - М.: Гелиос АРВ, 1999.-400 с.
  29.  Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, затверджене Постановою Правління НБУ від 29.09.1997 р. № 323 (зі змінами та доповненнями) // http:// www.rada.kiev.ua.
  30.  Постанова Правління НБУ "Положення про кредитування" (від 28.09.1995 р. № 246) // http://www.rada.kiev.ua.
  31.  Рекомендації щодо визначення фінансового стану позичальників. Затверджені Постановою Правління НБУ №323 від 29 вересня 1997 р. // http:// www.rada.kiev.ua.
  32.  Ривуар Ж. Техника банковского дела,— М.: Прогресс, 1993.  - 160с.
  33.  Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. Коммерческие банки. — M.: Комполис, 1991. - 480с.
  34.  Рогач І. Ф., Сендзюк М.А. Інформаційні системи у фінансово–кредитних установах: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1999. – 216с.
  35.  Розенберг Д. Словарь банковских терминов. Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1997. - УШ, 360 с.
  36.  Роуз П.С. Банковский менеджмент. – М.: Дело ЛТД, 1995. – 768 с.
  37.  Финансово-кредитный словарь в 3-х томах. - М.: Финансы и статистика, 1984-1988.
  38.  Харитонова И. А., Михеева В. Д. Microsoft Access 2000. Энциклопедическое руководство по СУБД Access 2000.
  39.  Чаусов В. Автоматизация банковских технологий. // RS–CLUB. – 1998. –№1. –230 с.


Додатки


1Кредитний портфель – сукупність всіх позик, наданих банком в цілях отримання прибутку. Надання кредитів може здійснюватися у формі позик, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, термін сплати яких вже наступив, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів і інших подібних зобов'язань. К.п. включає агреговану балансову вартість всіх виданих кредитів, у тому числі і прострочених, пролонгованих і сумнівних до повернення кредитів. К.п. не включає відсотки нараховані, але ще не сплачені, кредитні лінії, які ще не списані, гарантії і акредитиви, депозити в інших банках.

2 Кредитний комітет банку - постійно діючий орган управління банку. Ухвалює рішення з таких питань: висновки і пролонгації кредитних договорів , а також за поданням банківських гарантій; встановлення мінімальної ставки банківського відсотка, під який надаються кредити; надання кредитів, що мають пільговий характер, і позик відповідальним працівникам банку, директорам ради банку і рядовим працівникам; розподіл повноважень на видачу кредитів і позик; встановлення умов погашення кредитів і позик; методів контролю кредитного ризику, охоплюючи такі області, як оцінка можливості надання кредитів; забезпечення кредитів; контроль за рухом коштів по кредитах; огляд окремих кредитів і т.п.

3Інсайдер (англ, inside - всередині) - будь-яка особа, що має доступ до конфіденційної інформації фірми, завдяки своєму службовому положенню і спорідненим зв'язкам. Згідно укр. законодавству І.- споріднене щодо комерційного банку фіз. або юридич. особа, яка: володіє 10 і більш відсотками його акцій; вибрана в раду акціонерів або ревізійну комісію банку; посідає керівну посаду (голови або члена правління, головного бухгалтера, що управляє філіалом, директора департаменту, начальника управління і т.п.); бере участь в ухваленні рішень по діяльності банку, незалежно від посади, яку вона займає, і кількості акцій, якими вона володіє  

4 Пролонгація (фр. prolongation - подовжувати) - продовження терміну дії якого-небудь договору, угоди.

5 Диверсифікаціяпозик як спосіб захисту від кредитного ризику є розподілом грошових коштів, що позичаються, між різними суб'єктами (юридичними і фізичними особами). В цих цілях НБУ встановлює комерційним банкам такий економічний норматив, як максимальний розмір ризику на одного позичальника.


А

В

С


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61604. Правильное питание – залог здоровья 33.26 KB
  Цель: Дать представление о том, какие продукты наиболее полезны и необходимы человеку Задачи урока: 1. Осознанно делать выбор продуктов питания 2. Формирование основ правильного питания. 3. Развивать коммуникативные, регулятивные навыки...
61605. Конспект урока физической культуры в 3-м классе 18.36 KB
  Спина прямая руки прижаты к бедрам. €œКласс направо В обход налево шагом марш Руки вверх ставь на носках марш Руки за голову ставь на пятках марш Руки на пояс ставь приставным шагом марш...
61606. Лёгкая атлетика 17.31 KB
  Задачи: - совершенствование координации движений через выполнение ходьбы в приседе и ОРУ в движении; - совершенствование выносливости через сдачу зачета «Бег 1000 м»...
61607. Подвижные игры. Эстафеты 20.84 KB
  Цель: Совершенствовать навык выполнения эстафет Задачи: Образовательные: обучение учащихся выполнению физических упражнений; обучение учащихся правильного выполнения эстафет. Развивающие: развивать ловкость точность координацию движений развивать умение работать в команде.
61609. Спортивные игры на уроке физической культуры 82.06 KB
  Задачи урока: Образовательные: Совершенствовать технику выполнения ведения баскетбольного мяча Закреплять технику выполнения бросков и ловли волейбольного мяча Совершенствовать простейшую тактическую и техническую подготовку в игре в пионербол.
61610. Работа с графическими изображениями и Word Art в программе Word 111.98 KB
  На прошлых уроках вы проходили тему Текст учились работать с ним: выравнивать изменять цвет и заливку изменять размер шрифта и сам шрифт. Актуализация знаний: Какие параметры у шрифта вы научились изменять на прошлом уроке размер цвет наклон...
61611. Графические изображения и инструмент WordArt в MS Word 268.67 KB
  Цели урока: Образовательная - научить вставлять и редактировать изображения в документ Word, Научить работать с инструментом WordArt; Воспитательная – воспитание информационной культуры учащихся, внимательности, аккуратности, дисциплинированности, усидчивости...
61612. Знакомство с витражом как одним из видов декоративно прикладного искусства 15.28 KB
  Развивающие: развитие творческой фантазии сформировать навыки работы над имитацией техники витража. Вы знаете что это такое Мы познакомимся с витражом как с одним из видов ДПИ с его особенностями техникой изготовления и выполним эскиз витража.