8600

Специфика научного познания и критерии научности. Функции науки. Уровни научного исследования

Доклад

Логика и философия

Специфика научного познания и критерии научности. Функции науки. Уровни научного исследования. Специфика научного познания. Наука как своеобразная форма познания начала развиваться относительно самостоятельно в эпоху становления капиталистического с...

Русский

2013-02-15

34.5 KB

69 чел.

Специфика научного познания и критерии научности. Функции науки. Уровни научного исследования.

Специфика научного познания.

Наука как своеобразная форма познания начала развиваться относительно самостоятельно в эпоху становления капиталистического способа производства (XVI-XVII вв.).

Основные особенности научного познания: 1. Первая и основная задача научного познания, как мы уже выяснили, — обнаружение объективных законов действительности — природных, социальных (общественных), законов самого познания, мышления и др.

2. Непосредственная цель и высшая ценность научного познания — объективная истина, постигаемая преимущественно рациональными средствами и методами, но, разумеется, не без участия живого созерцания.

3. Наука в большей мере, чем другие формы познания, ориентирована на практическую воплощенность. Жизненный смысл научного изыскания может быть выражен формулой: «Знать, чтобы предвидеть, предвидеть, чтобы практически действовать».

4. Научное познание в гносеологическом плане — это сложный, противоречивый процесс воспроизводства знаний, которые образуют целостную развивающуюся систему понятий, теорий, гипотез, законов и других идеальных форм, закрепленных в языке.

5. В процессе научного познания применяются такие специфические материальные средства, как приборы, инструменты, другое т. н. «научное оборудование», зачастую очень сложное и дорогостоящее.

6. Научному познанию присущи строгая доказательность, обоснованность полученных результатов, достоверность выводов. Вместе с тем в нем немало гипотез, догадок, предположений, вероятностных суждений.

В современной методологии выделяют различные критерии научности. К ним относят, кроме выше названных, такие, как внутренняя системность знания, его формальная непротиворечивость, опытная проверяемость, воспроизводимость, открытость для критики, свобода от предвзятости, строгость и др.

Критерии научности.

Критерии научности:

1) Объективность, или принцип объективности. Научное знание связано с раскрытием природных объектов, взятых «самих по себе», как «вещи в себе» (не в кантовском понимании, а как еще не познанных, но познаваемых).

2) Рациональность, рационалистическая обоснованность, доказательность. Как отмечают некоторые исследователи, обыденное знание носит, помимо прочего, ссылочный характер, опирается на «мнения», «авторитет»; в научном же знании не просто что-то сообщается, а приводятся необходимые основания, по которым это содержание истинно; здесь действует принцип достаточного основания.

3) Эссенциалистская направленность, т.е. нацеленность на воспроизведение сущности, закономерностей объекта (отражение повторяющихся, но несущественных свойств объекта тоже подчинено этой цели).

4) Особая организация, особая системность знания; не просто упорядоченность, как в обыденном знании, а упорядоченность по осознанным принципам; упорядоченность в форме теории и развернутого теоретического понятия.

5) Проверяемость; здесь и обращение к научному наблюдению, к практике, и испытание логикой, логическим путем; научная истина характеризует знания, которые в принципе проверяемы и в конечном счете оказываются подтвержденными. Проверяемость научных истин, их воспроизводимость через практику придает им свойство общезначимости.

Общезначимость сама по себе не есть критериальный признак истинности того или иного положения. Тот факт, что большинство проголосует за какое-то положение, вовсе не означает, что оно истинно.

Функции науки.

В методологии науки выделяются такие функции науки, как описание, объяснение, предвидение, понимание.

При всем свойственном Конту эмпиризме он не склонен был сводить науку к собранию единичных фактов. Предвидение он считал основной функцией науки.  

Э.Мах единственной функцией науки объявил описание.  

Объяснение и предвидение Мах по сути сводил к описанию. Теории с его точки зрения - это как бы спрессованная эмпирия.  

В. Дильтей разделял науки о природе и "науки о духе" (гуманитарные). Он считал, что основная познавательная функция наук о природе - объяснение, а "наук о духе" - понимание.  

Однако науки о природе также выполняют функцию понимания.  

Объяснение связано с пониманием, поскольку объяснение аргументированно демонстрирует нам осмысленность существования объекта, а значит, позволяет понять его.

Уровни научного исследования.

Научное познание есть процесс, т. е. развивающаяся система знания. Она включает в себя два основных уровня — эмпирический и теоретический.

На эмпирическом уровне преобладает живое созерцание (чувственное познание), рациональный момент и его формы (суждения, понятия и др.) здесь присутствуют, но имеют подчиненное значение. Поэтому объект исследуется преимущественно со стороны своих внешних связей и отношений, доступных живому созерцанию. Сбор фактов, их первичное обобщение, описание наблюдаемых и экспериментальных данных, их систематизация, классификация и иная фактофиксирующая деятельность — характерные признаки эмпирического познания.

Эмпирическое исследование направлено непосредственно на свой объект. Оно осваивает его с помощью таких приемов и средств, как сравнение, измерение, наблюдение, эксперимент, анализ, индукция.

Специфику теоретического уровня научного познания определяет преобладание рационального момента — понятий, теорий, законов и других форм и «мыслительных операций».

Эмпирический и теоретический уровни познания взаимосвязаны, граница между ними условна и подвижна. В определенных точках развития науки эмпирическое переходит в теоретическое и наоборот. Однако недопустимо абсолютизировать один из этих уровней в ущерб другому.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85341. Соціально-психологічні особливості людини з порушеннями опорно-рухового апарату 39.38 KB
  У них вище ніж у інших інвалідів самооцінка; вони відчувають себе найбільш особистісно сильними найменше виражена депресивність. У цієї категорії інвалідів міжособистісні відносини взагалі стабільні і благополучні вони не виглядають відгородженими ізольованими від інших людей. Проте насправді все це є прямо протилежне: у цих інвалідів виявляється значна психологічна дезадаптація їх самооцінка суперечлива. Їх загальне відношення до оточуючих більш негативне ніж у інвалідів I і II групи з дитинства.
85342. Предмет і завдання спеціальної психології 37.66 KB
  Психологія людини з обмеженими можливостями розглядається в межах окремої галузі психологічної науки що вивчає закономірності психічного розвитку й особливості психічної діяльності дітей і дорослих із психічними й фізичними недоліками спеціальної психології. Спеціальна психологія це галузь психологічної науки яка вивчає своєрідність психічного розвитку осіб з психофізичними порушеннями...
85343. Методи дослідження психологічних особливостей людей з різними психофізичними порушеннями у спеціальній психології 39.99 KB
  Діагностика аномального розвитку дитини спрямована на визначення ступеня виразності психічної інтелектуальної емоційної мовної недостатності й на якісну оцінку структури дефекту з виділенням основного психопатологічного синдрому на встановлення звязків його з іншими клінічними проявами віком соматичним і неврологічним станом дитини. За допомогою бесіди можна виявити коло знань дитини про навколишню дійсність а також особливості її орієнтування в просторі часі явищах природи й громадському житті. У процесі бесіди психолог довідується...
85344. Загальна характеристика інвалідів (людей з обмеженими можливостями) як соціальної групи 40 KB
  У нашій країні якість життя інвалідів як правило нижче решти населення що обумовлено наступним: недостатністю в нашому суспільстві гуманізму і милосердя по відношенню до людей з особливими потребами; нерозвиненістю і непристосованістю соціальної інфраструктури міст і сільських населених пунктів з урахуванням задоволення основних потреб інвалідів; низьким рівнем матеріального забезпечення і соціального обслуговування їх недостатньою гнучкістю; низькою якістю чи відсутністю технічних засобів і пристосувань необхідних для...
85345. Девіантна поведінка. Причини виникнення девіантної поведінки 37.16 KB
  Причини виникнення девіантної поведінки. У соціології девіантної поведінки виділяються кілька напрямків що пояснюють причини виникнення такої поведінки. Мертон причиною поведінки що відхиляється вважає неузгодженість між цілями висунутими суспільством і засобами яке воно пропонує для їхнього досягнення. Особливої гостроти ця проблема набула сьогодні в нашій країні де всі сфери суспільного життя перетерплюють серйозні зміни відбувається девальвація колишніх норм поведінки.
85346. Наукові підходи до проблеми психології людини з обмеженими можливостями 41.76 KB
  Одними із осно вних понять в даній теорії в межах проблеми інвалідності є почуття неповноцінності компенсація комплекс неповноцінності. Він вважав що майже всі люди мають за мету подолання почуття неповноцінності однак це почуття у деяких людей може бути надмірним та пере рости у комплекс неповноцінності. Відомий психоаналітик вважав що комплекс неповноцінності у психоаналізі майже не вживається. Комплекс неповноцінності має глибоко еротичні корені.
85347. Методи корекції в системі психологічної допомоги людям з обмеженими можливостями 41.72 KB
  Одним із способів допомогти здоровим людям краще зрозуміти проблеми дітей з вадами здоровя навчитися надавати їм допомогу є програма Дитина дитині . Завданням цієї програми є навчити дітей шкільного віку та їх вчителів методам збереження свого здоровя й взаємодії з іншими дітьми особливо з тими хто має проблеми зі здоровям. Метою даної програми є допомогти дітям навчитися розрізняти різні види інвалідності і їх прояви; розуміти що незважаючи на те що людина у якої є фізичні вади може не справлятися з якоюсь роботою вона у той же...
85348. Загальні психолого-педагогічні аспекти реабілітації людини з обмеженими можливостями 35.77 KB
  Основними завданнями таких проектів психологореабілітаційного напрямку є відновлення та розвиток інтелектуальних функцій людини її емоційного стану навичок психічної саморегуляції комунікативної культури. Специфічними методами що використовуються у проектах для інвалідів є психологічні тренінги аутотренінг комунікативний тренінг тренінг креативності психотерапія ігротерапія бібліотерапія арттерапія та інше; соціальнокультурним який передбачає активізацію та розвиток творчохудожнього потенціалу дітей і дорослих засвоєння...
85349. Особливості розвитку людини з порушеннями інтелекту і психічними захворюваннями 42.36 KB
  Олігофренія одна з груп розумової відсталості різна за етіологією і патогенезом хворобливих змін обєднаних загальним клінічним проявом недорозвинення головного мозку. Олігофренія характеризується природженим або придбаним в ранньому дитинстві до 3 років загальним психічним недорозвиненням. У більшості з них спостерігалися недорозвинення мови й емоційновольова нестійкість. У структурі інтелектуального дефекту цієї групи дітей переважали недорозвинення зоровопросторових функцій труднощі встановлення послідовних умовиводів у розповідях...