86023

Ефективність митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Курсовая

Таможенное регулирование

Зовнішня торгівля є одним із головних стабілізуючих факторів національної економіки. Протягом останніх років, внаслідок зростання експорту, його питома вага у ВВП збільшилася від 17,9 % до понад 40 %, що забезпечило зростання кількості робочих місць і значною мірою сприяло виведенню економіки України з кризи.

Украинкский

2015-04-02

1.17 MB

3 чел.

КУРСОВА РОБОТА

з « Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності»

на тему: «Ефективність митно-тарифного регулювання

зовнішньоекономічної діяльності»

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………….3

Розділ  1. Загальна характеристика МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТі…………....5

1.1. Митний Кодекс – основний інструмент митної політики країни……...5

1.2. Сутність, функції та класифікація митного тарифу ……………………...8

1.3.  Механізм функціонування системи митно-тарифного регулювання….14

Розділ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАСАД МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД  В ДІЯЛЬНОСТІ СУМСЬКОЇ  МИТНИЦІ……………………...……….25

2.1. Аналіз стану надходжень митних платежів Сумської митниці до Державного бюджету та їх недоліки………………………………………..…25

2.2. Митна вартість товарів та її вплив на обсяг надходжень до

державного бюджету………………………………………………………….36

2.3. Проблемні питання при визначенні країни походження товарів,

що є об’єктом митного оформлення та шляхи їх вирішення ……………..45

Висновки................………………………………………………………..52

Список використаної літератури………….…........……………54

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..55


ВСТУП

Розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування експорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави.

Зовнішня торгівля є одним із головних стабілізуючих факторів національної економіки. Протягом останніх років, внаслідок зростання експорту, його питома вага у ВВП збільшилася від 17,9 % до понад 40 %, що забезпечило зростання кількості робочих місць і значною мірою сприяло виведенню економіки України з кризи. Не останню роль в цьому зіграла виважена політика митно-тарифного регулювання.

Таким чином, основна мета даної курсової роботи полягає у вивченні особливостей функціонування митно-тарифної політики України.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

  •  вивчити особливості організаційно-правових аспектів діяльності митних інститутів в Україні;
  •  дослідити митно-тарифну політику України на сучасному етапі економічного розвитку;
  •  розглянути ефективність митного регулювання і напрямки удосконалення митно-тарифної політики України

Предметом курсової роботи є система економічних відносин щодо формування митно-тарифної політики України.

В якості об’єкта курсового дослідження виступає митно-тарифна система України

В якості інформативної бази курсової роботи виступили законодавчо-нормативні акти з теми дослідження, праці українських і закордонних фахівців в галузі теорії міжнародної торгівлі; матеріали спеціалізованої періодичної преси.

Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет, об’єкт та інформативна база роботи. Основна частина присвячена вивченню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати курсової роботи.

У роботі розглянуті теоретичні засади, проведений  аналіз здійсненні методів регулювання ЗЕД в Україні  та виявленні основні проблеми митно-тарифного регулювання на прикладі Сумської митниці.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові підходи до дослідження даної проблеми. Теоретичною та методологічною  основою роботи являються наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені удосконаленню митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та проблематиці застосування інформаційних систем у митній справі.  Основними методами дослідження були:  метод спостереження (при проведенні спостережень за зміної митно-тарифної політики України за останні роки), системно-структурний аналіз (при аналізі зарубіжного досвіду та систематизації методичних підходів використання інформаційних технологій у митній справі), статистичні методи( при виявленні  основних тенденцій розвитку  митниці).

РОЗДІЛ  1

Загальна характеристика МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Митний Кодекс – основний інструмент митної політики країни  

Інтеграція української економіки в європейську і світову, наміри України приєднатися до Угоди СОТ потребувала трансформації вітчизняного законодавства у напрямку імплементації окремих норм і положень до світових. З 1 січня 2004 року набув чинності новий Митний кодекс України. Нова редакція Митного кодексу повністю узгоджується із нормами міжнародного права, закріплює в національному законодавстві основні положення низки міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи, у тому числі й тих, до яких Україна на даний час лише має намір приєднатись. Правові норми Кодексу регулюють процедурні питання експортно-імпортних операцій; здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю товарів, які переміщаються через митний кордон, незалежно від країни – власника товарів, вантажів і транспортних засобів; законодавчо закріплюють види митних режимів; визначають особливості здійснення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України морським, річковим, авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом; деталізують процесуальні норми провадження у справах про порушення митних правил тощо. До того ж кодекс розширює правову базу для функціонування системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні [6].

В новому Кодексу подаються принципово важливі з позиції нашої державності норми, такі як: митна територія, митний кордон, спеціальні митні зони, широко окреслюються органи державного регулювання митною справою, їх права та обов’язки.

Сформована за роки незалежності система митних органів в цілому відповідає завданням, що ставляться перед митною службою України, водночас для підвищення ефективності роботи галузі виникла необхідність реструктуризації окремих ланок митної системи. Організація регіональних митниць, митниць, митниць централізованого підпорядкування та митниць, підпорядкованих регіональним структурам, дозволить суттєво скоротити адміністративно-управлінський апарат та підвищити ефективність службової діяльності. Новий Митний Кодекс містить норми, які закріплюють створену на сьогодні структуру митних органів України, чітко визначає статус та повноваження всіх елементів цієї структури: від Державної митної служби до митниць та спеціалізованих організацій. Даний акт конкретизує права та обов’язки регіональних митниць, митниць, митних лабораторій, навчальних закладів митних органів, чітко визначено принципи взаємовідносин митних органів України та їх посадових осіб з іншими органами, підприємствами та громадянами[1].

У Митному Кодексу розроблено принципові положення щодо міжнародних зв’язків Державної митної служби України з міжнародними організаціями, а також митними службами іноземних держав. Спираючись на світовий досвід, опрацьовано процедуру здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю вантажів і товарів на кордоні України. Новим, принципово важливим фактором для забезпечення міжнародних правил торгівлі є встановлення в Кодексу норми щодо застосування рівнозначних митних процедур незалежно від країни – власника товарів, вантажів і транспортних засобів, а також від того, в яку країну направляються або з якої країни прибувають згадані товари і транспортні засоби, за винятком випадків, передбачених міжнародними актами щодо застосування санкцій до окремих країн.

Митний Кодекс встановлює новий, більш гнучкий принцип побудови митного тарифу України, який відповідає вимогам, які пред’являються до митних тарифів країн – членів Світової організації торгівлі (СОТ). Одне з першочергових завдань Кодексу – висвітлення і конкретизація всіх аспектів митного контролю, митного оформлення товарів і вантажів як підприємств, організацій, установ усіх форм власності, так і громадян. Ряд статей спрямовано на максимальне спрощення і лібералізацію процедур митного контролю шляхом впровадження нових і законодавчо закріплених чинних на сьогодні форм та засобів такого контролю, їх юридичного обґрунтування. Мова йде, зокрема, про законодавче визначення запровадженого в країнах ЄС спеціального режиму огляду речей пасажирів та їх звільнення від обов’язкового декларування, організацію в прикордонних митницях і аеропортах так званих “зелених коридорів”. Взагалі, питання декларування товарів, транспортних засобів, особистого багажу громадян є сьогодні одним з найбільш вразливих як для фізичних, так і для юридичних осіб. У Кодексу вперше законодавчо визначено такі важливі фактори здійснення процедури декларування, як термін подання митної декларації та момент її прийняття, що має важливе юридичне значення в організації митного контролю та оформлення. З метою спрощення митних процедур впроваджується також подання попередньої декларації або оформлення товарів на підставі періодичної митної декларації.

Вперше в митному законодавстві ґрунтовно розглядаються особливості здійснення митних операцій при переміщенні громадянами і вантажів різними видами транспорту. В окремому розділі визначаються порядок та умови пропуску через митний кордон України морських і річкових суден, авіаційних апаратів, залізничних та автомобільних транспортних засобів, а також митних процедур на трубопровідному транспорті, лініях електропередачі, міжнародному поштовому каналі.

Ряд нових розділів, глав і статей спрямований на впорядкування нарахування і справляння мита, інших митних платежів, їх відстрочення та розстрочення, надання гарантій щодо сплати митних платежів уповноваженими банками та іншими кредитно-фінансовими установами. Систематизовано перелік митних платежів, що справляються митницею, опрацьовано такі вкрай важливі для митної справи проблемні положення, як критерії визначення країни походження товарів, митні пільги та преференції тощо. Так, принципово новий підхід пропонується при встановленні преференцій щодо товарів, які імпортуються в Україну. Передбачається, що національна система преференцій встановлюватиме пільговий режим для товарів з держав, віднесених ООН до найменш розвинутих країн світу, а також для товарів з держав, що розвиваються і в яких ВНП на душу населення не перевищує цього показника в Україні. Прогресивними аспектами Кодексу є визначення правового статусу митного брокера та митного перевізника. Пропозиції щодо законодавчого закріплення цих інститутів вже давно надходили від фахівців митної справи та суб’єктів господарської діяльності, які працюють у зовнішньоекономічній сфері. Адже брокери забезпечують оперативне оформлення експортно-імпортних вантажів, а чітка робота митних перевізників має звести до мінімуму зловживання та забезпечити дотримання встановленого порядку при переміщенні товарів в режимі митного транзиту.

Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що новий Митний кодекс України, є сучасним, актуальним нормативно-правовим актом, який повністю відповідає Конституції України та загальновизнаним нормам міжнародного права. Уведення його в дію не тільки забезпечить подальше удосконалення правового регулювання митної справи в Україні, а й значно розширить перспективи вступу України до СОТ, виходу України на світовий ринок, створює додаткові умови для зміцнення торговельних та економічних зв’язків із зарубіжними країнами, а також для участі нашої держави в міжнародному спiвробiтництвi з митних питань.

1.2 Сутність, функції та класифікація митного тарифу

Будь-яка держава здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД)  в цілях забезпечення безпеки країни і захисту загальнонаціональних інтересів. Діяльність державних органів по регулюванню ЗЕД здійснюється практично у всіх країнах світу, але її масштаби, форми і методи, конкретні цілі і завдання визначаються кожною країною, виходячи з її масштабів, положення в сучасному світі, зовнішньої і внутрішньої політики держави. Кожна країна має певні особливості в регулюванні ЗЕД.

Митно-тарифне регулювання - сукупність митно-тарифних заходів, які використовуються в якості національного торговельно-економічного інструменту для регулювання зовнішньої торгівлі. Даний вид регулювання є економічним, оскільки в якості основного інструментарію використовуються імпортний і експортний митний тариф, який виконує і регулюючі та фіскальні функції. У деяких випадках вводяться податки або збори, які мають еквівалентний зміст митному тарифу. Основний напрямок цього виду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначається митно - тарифною політикою кожної держави.

Митне регулювання стосується питань, що пов'язані із встановленням мит та митних зборів, процедур митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Всі процедури по переміщенню товарів є областю митного регулювання, і забезпечують інтереси держави та її громадян, визначені внутрішнім законодавством країни (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Структура засобів митно-тарифного регулювання

Основною метою митного регулювання в державі являються економічні інтереси, які в свою чергу забезпечують:

  •  захист національного ринку і стимулювання розвитку національної економіки;
  •  сприяння структурній перебудові національного господарства та реалізації завдань економічної політики держави;
  •  використання інструментів митного контролю як засобу регулювання товарообміну і виконання інших завдань економічної політики на території країни;
  •  участь у реалізації торгово-політичних завдань із захисту національного ринку.

Митно-тарифні відносини стимулюють  розвиток національної системи господарювання та позитивно впливають на стабілізацію  національної економіки, так як прискорюючи або стримуючи іноземну конкуренцію, стимулюючи або перешкоджаючи процесу іноземного інвестування, захищаючи національного товаровиробника чи національний ринок, вони сприяють підвищенню ефективності вітчизняного виробництва [13].

 Від розвитку митно-тарифних відносин залежить поглиблення економічних зв’язків на світовому ринку.

Митно-тарифні відносини розуміють як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності та мають відображення в  законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин. На сучасному етапі митні відносини передбачають взаємодія та взаємообумовленість  митно-тарифних методів регулювання ЗЕД держав, так як економіки країн світу залежать одна від одної.

Суб’єктами митно-тарифних відносин країни являються:

  •  групи країн (інтеграційні об'єднання країн), міжнародні організації, транснаціональні компанії;
  •  юридичні особи (підприємства й організації, зареєстровані як суб'єкти господарювання);
  •  фізичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).

Митні відносини являються своєрідною послугою міжнародних економічних відносин. Вони представляють собою сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств під час переміщення їх через митний кордон. В свою чергу тарифні відносини виступають як економічні відносини та також мають суспільний характер, які забезпечують рух товарів у сфері економічних відносин.

Використовуючи тарифне регулювання  держава :

  •  стимулює ввезення або вивезення відповідних товарів або обмежує їх;
  •  створює рівні економічні умови як для національного та товаровиробника іноземного;
  •  провадить певну економічну, науково-технічну, екологічну, валютно-фінансову політику у сфері зовнішньоекономічних зв'язків;
  •  спрямовує функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнонаціональних інтересів залежно від мети і функціональності.

Митне регулювання дозволяє досягти кількох цілей.

Економічні цілі досягаються шляхом поповнення державного бюджету за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон країни.

Регулятивні цілі реалізуються:

1) встановленням ставок експортних та імпортних мит на товари, що переміщуються через митний кордон держави;

2) встановлення заборон і обмежень на ввіз і вивіз товарів;

3) ліцензуванням і видачею дозволів на ввезення і вивезення окремих товарів та іншими заходами.

Правоохоронні цілі полягають в захисті державної безпеки країни, громадського порядку, життя і здоров'я людей, моральності, моральних засад і культурних цінностей суспільства, в охороні тварин, рослин та навколишнього природного середовища, у забезпеченні інтересів російських споживачів; в боротьбі з незаконним обігом через митний кордон наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного та археологічного надбання і т. д.

У зв’язку з розвитком міжнародних господарських зв'язків нагальною потребою стає створення нових підходів до розробки і прийняття ефективних управлінських рішень з питань регулювання зовнішньоекономічних зв'язків світовому так і на національному рівні. Кожній державі притаманна своя зовнішньоекономічна політика, яка направлена  на задоволення власних економічних інтересів. На базі якої уряд визначає галузеві пріоритети, розробляє стратегію розвитку, впроваджує у практику заходи стимулювання експорту і захисту від іноземних конкурентів.

Інструментами зовнішньоекономічної політики являються митно-тарифні регулятори. Вони мають ряд особливостей.

 Перш за все це  універсальні інструменти регулювання міжнародних економічних зв'язків незалежно від конкретної форми взаємовідносин.  Вони функціонують у різних секторах економіки таких як міжнародна торгівля товарами чи послугами, спільне підприємництво, міжнародна науково-виробнича кооперація та ін..

Більше всього вони використовуються в ринковій моделі господарювання. Митно-тарифні регулятори захищають економічний суверенітет держави, якщо посилюється іноземна конкуренції на національному ринку. Також допомагають швидко розв'язувати проблеми незбалансованості з певного товаропотоку або з певною країною чи групою країн.

Митно-тарифні регулятори виступають базою створення  адекватного механізму регулювання й управління світовими господарськими зв'язками як на національному, так і міждержавному рівнях. Гребельник О. П. пропонує розглядати систему митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Рівні системи митно-тарифного регулювання

Рівень

Основний зміст

Мікрорівень

Рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб: підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмети, послуги.

Мезорівень

Рівень різного виду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це насамперед міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин, а також міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо, що стосується питань тарифного регулювання експорту чи імпорту.

Макрорівень

Рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є, безумовно, уряд країни та парламент.

Метарівень

Становлення митно-тарифних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці митних органів на стадії створення і розвитку митних союзів.

Мегарівень

Рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це насамперед Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд, Конференція 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Всесвітня митна організація.

 Автор стверджує що з розвитком митно-тарифного регулювання, що на певних періодах розвитку міжнародних економічних відносин відбувається домінування того чи іншого суб'єкта. Існує певна закономірність  якщо суб'єкти макрорівня не стають рушійними силами в системі митно-тарифного регулювання, то активну роль відіграють суб'єкти мікро- або мезорівня. Це виявляється в пошуку способів мінімізації митних платежів безпосередньо суб'єктами господарювання на мікрорівні та йде пряме лобіювання економічних інтересів окремих відомств на мезорівні. На цьому етапі даний процес суперечить загальноекономічним інтересам держави.

За для забезпечення урівноваженості зовнішньоекономічних зв'язків держава створює власну митну систему. Митна система це  найбільш загальне і збірне поняття, яке має на увазі не тільки державні та інші структури, що забезпечують реалізацію митної політики і практичні форми їх діяльності, а також  митне законодавство, включаючи підзаконні акти [20].

Митні органи  становлять основу  митної системи. Вони несуть відповідальність за забезпеченість охорони економічного суверенітету країни і додержання норм як національного, так і міжнародного права, контроль за нарахуванням і сплатою мита, податків, різного виду зборів, а також здійснення митного контролю під час переміщення вантажів, валюти, товарів, майна через митний кордон.

Митні органи виконують ряд функцій, котрі в свою чергу пов’язані між собою. Основними являються: регулятивна, фіскальна, правова, статистична, контрольна у сфері митних відносин, контрольна у сфері валютних відносин, законодавча. Проте кожній державі залежно від рівня її розвитку притаманна та чи інша функція. Країни що тільки почали створювати свою економічну систему і які мають дефіцит платіжного балансу і бюджету, а також присутня значна валютна заборгованість, використовують фіскальну функцію. Функцію регулятора торговельної політики залучають країни з неврівноваженим торговельним балансом або загрозою конкуренції імпортних товарів. Митний контроль та правове регулювання здійснюють країни де доступ до національного ринку лібералізовано [2]. 

Митно-тарифне регулювання відіграє важливу роль в зовнішньоекономічній діяльності. Чітка митна політика дозволяє ефективно підтримувати стабільність взаємовідносин в світовій економіці.

1.3 Механізм функціонування системи митно-тарифного регулювання.

Міжнародні економічні відносини передбачають не тільки забезпечення ресурсами і ринками збуту країн-учасників, взаємодоповненість національних господарських структур, зовнішньоекономічну діяльність фірм підприємців, але і торгово-політічні заходи уряду, міжнародних організацій. Згідно ст. 2 Митного кодексу України, митною політикою являється система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі [18]. За роки існування держави сформувався певний інструментарій захисту внутрішніх товарних ринків і національних товаровиробників від недобросовісної зовнішньої конкуренції, а також доступу до зовнішніх ринків. Також існує тенденція переходу від застосування митно-тарифного до переважно нетарифного регулювання, що пов’язано з лібералізацією міжнародної торгівлі. Держава бере активну участь в розвитку зовнішньоекономічної діяльності шляхом цілеспрямованої дії на визначені сфери і об'єкти цієї діяльності. Цей вплив здійснюється за допомогою комплексу спеціальних методів, які можна розділити на дві основні групи:   економічні і адміністративні.

До адміністративних методів відносять кількісні ліміти, системи дозволів (ліцензій) і заборон (ембарго) на імпорт або експорт, самообмеження поставок експортером, специфічні технічні вимоги до товару або упаковки, також ускладнення митних процедур, які обмежують доступ імпортних товарів на внутрішній ринок (або місцевих на зовнішній) [19]. Такі методи використовуються як правило в централізовано-плановій моделі господарювання.

З метою регулювання ЗЕД органи державного управління видають акти правового регулювання взаємин контрагентів, акціонерні законодавства, митні кодекси, ухвали, що зобов'язують імпортерів і експортерів на основі їх виконання дотримувати інтереси держав, що взаємодіють на зовнішньому ринку.

Одним із методів являється міжнародні торгові угоди, що визначають загальні шляхи розвитку економічних відносин між державами, встановлюють торговельно-економічний, політичний режими взаємодії, передбачають умови взаємних розрахунків, терміни співпраці і т.д. В договорах можуть бути зафіксовані довгострокові угоди на 5 -10 років і більше - про торгівлю і інші форми взаємодії. А також практикується висновок щорічних протоколів про взаємні постачання товарів. Угоди і протоколи, доповнюючи один одного, сприяють розвитку стійкої взаємовигідної співпраці.

Найкращі умови для розвитку ЗЕД забезпечуються в тих випадках, коли країни надають один одному режим найбільшого сприяння нації. При цьому режимі господарюючі суб'єкти сторін, що домовилися, користуються митними, податковими і іншими привілеями в країні партнера [5].

Наступний метод – митні формальності, в основі яких лежить митний кодекс, що затверджується законодавчим органом. Митний кодекс створюється відповідно до митної політики держави. Він визначає загальні завдання і функції митних органів, порядок розробки, твердження і використання тарифів, умови звільнення від сплати мит, санкції за порушення митних правил, порядок розгляду скарг. Митні формальності є одним з найефективніших методів регулювання ЗЕД.

Також деякі країни встановлюють цінові преференції. В законодавчому порядку шляхом визначення мінімальної різниці в цінах, по яких товари і послуги імпортера повинні бути нижче за ціни національних виробників.

Широко застосовуються  в регулюванні технічні процедури. Вони встановлюються в законодавчому порядку державними організаціями і є комплексом заходів щодо перевірки відповідності продукції, що імпортується, вимогам міжнародних і національних стандартів, галузевих норм і технічних розпоряджень. Одним з видів технічних бар'єрів є вимога сертифікації продукції, товарів, що ввозяться в країну. Для цього їх піддають випробуванням в спеціальних  лабораторіях на відповідність їх властивостей вимогам стандартів за технічними, санітарними, технологічними, традиційними показниками. Дана процедура може серйозно ускладнити збут ряду товарів, якщо завчасно не здійснити їх сертифікацію.

Також в окремих випадках може здійснюватися оперативне регулювання ЗЕД.  Уряд, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, Державний митний комітет можуть припинити операції учасників ЗЕД у разі поставки недоброякісної продукції і товарів, невиконання обов'язкових експортних постачань при одночасному експорті аналогічних товарів в інших формах, експорту за необґрунтовано низькими цінами або імпорту за завищеними цінами, повідомлення помилкової інформації в рекламі, митній, валютний-фінансовій і реєстраційній документації. Припинення зовнішньоекономічних операцій застосовується як до вітчизняних суб'єктів ЗЕД, так і до зарубіжних, таких, що допустили порушення законодавства [12].

Можна сказати що адміністративні методи регулювання зобов'язують імортерів і експортерів на основі їх виконання дотримувати інтереси держав, що взаємодіють на зовнішньому ринку.

Під економічними методами розуміють перш за все митно-тарифне регулювання, різні податки, збори та інші види платежів що підвищують ціну товару, що ввозиться, а також знижують його конкурентоспроможність на внутрішньому ринку в порівнянні з місцевим товарами-аналогами. 

Розповсюдженим та класичним методом регулювання цієї групи виступає тарифне регулювання, яке здійснюється за допомогою класичного інструменту зовнішньоторговельної політики - митних зборів і митних тарифів.

Митні збори – це державні грошові збори, що стягуються через митні установи з товарів, цінностей, майна, що провозиться через кордон країни. Митні збори можуть бути імпортними і експортними, а також транзитними. Митні збори виконують функцію податку. Ставки митних зборів встановлюються на національному рівні.

В свою чергу митний тариф - це систематизований перелік митних зборів, якими обкладаються товари при імпорті, а в окремих випадках при експорті з даної країни. Стягуючи митні збори при імпорті, що є різновидом оподаткування, держава створює передумови для зростання цін на іноземні товари, знижуючи тим самим їх конкурентоспроможність. Стягуючи митні збори при експорті товарів, державу стримує вивіз з країни тих з них, на які не задовольняють попит власних споживачів, або вивіз яких по яким-небудь причинам є небажаним [5].

Митні регулювання, які застосовуються на території України, визначаються державними органами країни, випливають із законодавства для зовнішньо-торгівельної діяльності, із узгодженого митного тарифу та міжнародних договорів, підписаних Україною. Митні тарифи застосовуються для усіх суб'єктів, які працюють в галузі зовнішньо-торгівельної діяльності незалежно від форми власності, виду організації або її місцезнаходження [7].

 Митний тариф України базується на Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) версії 2002 року, побудованої на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів версії 2002 року і Комбінованої номенклатури ЕС версії 2004 року.

За роки незалежності зовнішньоторговельний оборот України зріс більше, ніж у 4 рази – з 32 млрд. дол. у 1996 р. до 135 млрд. дол. у 2008 р.  та зменшився  в в 2010 році до рівня 56 млрд. дол..  Проте темпи зростання експорту та імпорту не завжди були сталими, і це не в останню чергу пов’язано зі змінами у митній політиці держави та її зовнішньоторговельному режимі. До 1996 року митно-тарифне регулювання було досить ліберальним, а середньоарифметична ставка мита сягала 6,3 - 6,7 %. Починаючи з 1996 року почали запроваджувати протекціоністські заходи, які були спрямовані на захист національного товаровиробника. Відповідно до цих змін зростає середньоарифметична ставка ввізного мита (11,52 % у 1997 р., 12,54 % у 1998 р.), що в свою чергу спричинює щорічне падіння експорту та імпорту товарів та послуг як до рівня 1996 року, так і до кожного попереднього року. Лише у 2001 році обсяг зовнішньоторговельного обороту сягнув рівня 1996 року, що було викликане зменшенням загального рівня мита (середньоарифметична ставка складає 10,6 % у 2001 р.) та приведенням ставок митного тарифу до відповідності щодо Концепції трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки згідно з системою ГАТТ/СОТ. Значна лібералізація зовнішньоторговельного режиму призвела до значного зростання як імпорту, так і експорту, в результаті чого зовнішньоторговельний оборот становить більше 80 % ВВП. При цьому також відбувається збільшення сплати мита та надходжень до бюджету за рахунок легалізації контрабандних імпортних потоків.

Починаючи з 2005 року урядом проводиться послідовна робота щодо приведення ставок ввізного мита до відповідності стосовно домовленостей щодо вступу до Світової організації торгівлі, у процесі якої за ініціативою Держмитслужби здійснюються заходи щодо зменшення ставок увізного мита, встановлених на заборонному рівні, усунення надмірної деталізації та значної диференціації у розмірах ставок увізного мита на однорідні товари, усунення невідповідності у встановлених специфічних ставках мита щодо бази оподаткування.

Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, які передбачені законами України і міжнародними договорами. В Україні порядок обкладення митом регулюється трьома Законами України – “Про Єдиний митний тариф”, “Про Митний тариф України”, Декретом Кабінету Міністрів “Про Єдиний митний тариф України”[11].

Ставка мита залежить від розміру митної вартості товару, що переміщується через державний кордон України:

  •  до 200 євро USD – мито не сплачується;
  •  більш як 200 євро – 20 % від митної вартості.

Митний збір на імпорт платиться за ввезення товару на митну територію України.

Митний тариф України визначає три види ставок ввізного мита.

До товарів і інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною в митні союзи або утворюють з нею спеціальні митні зони у разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму міжнародним договором за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.

До товарів і інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли вказані мита і пільги відносно них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

До решти товарів і інших предметів застосовуються повні ставки ввізного мита.

Останнім часом митно-тарифна політика формується з урахуванням зобов'язань, зафіксованих в додатках до Протоколу щодо вступу України у СОТ, підписаному в лютому 2008 року і ратифікованому Верховною Радою України 10 квітня 2008 року (Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Усесвітньої торгової організації» від 10 травня 2008 року № 250-IV).

Згідно цим домовленостям з моменту вступу у СОТ, а саме з 16 травня 2008 року, Україна застосовує ставки ввізного мита, не вище зв'язаних. Середньоарифметична ставка кінцевого  рівня складає 11,16 % для сільськогосподарських продуктів і 4,85 % – для промислових товарів [16].

Зрозуміло що Україна поступово переходить на правила СОТ. Де вимагається, щоб країни СОТ при укладанні угод про вільну торгівлю чи митний союз дотримувалися певних норм щодо охопленості преференційним режимом основної частини торгівлі товарами та не погіршення умов доступу для третіх сторін, тобто мита та інші засоби регулювання торгівлі не повинні становитися вищими чи більш обмежувальними [21].

Експортне (вивізне) мито застосовується, коли виникає виникає необхідність в обмеженні експорту. Йго почали застосовувати ще у 1992 році. На той час воно нараховувалося на цілу низку експортних товарів, котрі належали до 124 товарних груп. С кожним роком перелік експортних товарів, що обкладалися вивізним митом, дедалі скорочувався і нині експортні мита застосовують лише до деяких товарних груп (насіння деяких видів олійних культур,  жива худоба та шкіряна сировина, брухт чорних металів. ЄС негативно ставиться до запровадження Україною таких обмежень до експортованих товарів, тому що введення в дію експортного мита без одночасного впровадження певних обмежень у внутрішній торгівлі аналогічними товарами створює умови для так званого "прихованого обмеження торгівлі", що несприятливо позначається на процесі євроінтеграції України [2].

До додаткових платежів що так само, як і мита, сприяють обмеженню імпорту, відносяться різні адміністративні, митні, гербові, статистичні, прикордонні збори. Вони застосовуються в тих випадках, коли використання мита політично невигідне, і встановлюються автономно, на відміну від мита, що, в основному, є договірними.

Зі вступом України у СОТ митні збори ліквідовані, а стягується лише плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або в неробочий час, встановлений для митних органів, по ставках, певною ухвалою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 «Про здійснення  плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або в неробочий час, встановлений для митних органів» [21].

Економічні методи регулювання мають велике значення для стабілізації економіки.

Не мало важливим методом являється правове забезпечення ЗЕД. Правове регулювання зовнішньоекономічних зв'язків держави здійснюється на рівні державного (конституційного) і міжнародного публічного права. Юридичним оформленням зовнішньоекономічних зв'язків є міжнародно-правові договори як нормативного, так і ненормативного характеру.

Зовнішньоекономічна діяльність і її правова форма це зовнішньоекономічні угоди регулюються, з одного боку, адміністративним правом і, з іншого боку, міжнародним приватним правом. Цей комплекс являється сукупністю пов'язаних ієрархій і взаємопідлеглістю міжнародних і національних правових норм, що взаємодіють між собою та у своїх структурних частинах, які регламентують зовнішньоекономічні зв'язки держави. Міжнародне приватне право, притаманними йому методами, регулює взаємини контрагентів, тобто відносини «горизонтального», приватноправового характеру.

Визначаючи структуру міжнародного інституціонального механізму як сукупності організаційних заходів, потрібно враховувати його міжнародну специфіку, метод створення правових норм, правового регулювання даного механізму, правового статусу організаційних утворень і суб'єктів правовідносин.

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно ураховувати специфіку предмета і задовольняти потреби суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Також  створювати сприятливий правовий клімат для реалізації економічних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічних відносин.

Митно-тарифні норми виступають важливим елементом у системі правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це пов'язано з функціями, які виконують митно-тарифні регулятори при обслуговуванні міжнародних економічних відносин.

Митно-тарифні норми, які є складовими формування правового механізму функціонування підприємств у сфері зовнішніх зв'язків, мають спеціальний та загальний характер. Це також  стосується і  нормативних документів,проте в актах загального характеру трапляються окремі норми, спеціально розраховані на митно-тарифні відносини. Нормативні акти, які регулюють митно-тарифні взаємовідносини, можна умовно розділити на чотири групи:

1. Першу становлять правові норми загального характеру. Це в основному конституція, декларації та основні закони держави.

2. До другої належать акти, в яких закріплені основні принципи організації і напрями здійснення митно-тарифної політики України. Ці документи  визначають основні правові засади функціонування митної системи держави, головні напрямки митної політики країни, систему органів державного регулювання митної справи. Наприклад  Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ст. 13 та Митний кодекс України.

3. Основу третьої групи становлять акти, що складаються із систематизованих норм, котрі регулюють окремий напрям митних відносин. Наприклад встановлення митних тарифів. В Україні даний напрям регулює Закон України "Про єдиний митний тариф".

4. Четверта група – це акти щодо регулювання поточних операцій у сфері митно-тарифних відносин.  Вони регламентують широке коло відносин, до них відносять постанови, інструктивні листи, накази, які приймаються і видаються різними органами влади.

На сучасному етапі діє  близько 17 конвенцій та 51 рекомендації, які регулюють митно -тарифні відносини у світі. Основними являються:

  •  Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів;
  •  Женевська міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах 2001р.;
  •  Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства;
  •  Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з використанням книжки МДП 1975 р. [9].

Характерною особливістю є інтеграція України у митні, економічні і інші союзи, зокрема – функціонування Світової організації торгівлі і приєднання нових країн до цієї організації, Всесвітньої митної організації (ВМО), розширення Європейського Союзу (ЄС). На даний час Україна є членом СОТ та інших міжнародних організацій і договорів, тобто також є учасником інтеграційних процесів. Україна має дотримуватися умов, відповідно до яких повинна перебудувати митну політику і свою зовнішньоекономічну діяльність. Для спрощення і пришвидшення руху товарів через український кордон, а разом з тим забезпечення контролю за таким переміщенням Державна митна служба України має діяти відповідно до ратифікованих міжнародних норм (норм СОТ, ВМО та інших угод і договорів, а також організацій) [8].

Отже з вище зазначеного можна говорити, що між адміністративними і економічними засобами регулювання ЗЕД є принципова відмінність. Їхню дію підсилює правове забезпечення. При використанні економічних засобів остаточне право вибору імпортного або місцевого товару, ресурсів зберігається за споживачем, який керуються ціною, якістю, умовами постачання продукції або надання ресурсів. При використанні адміністративних засобів порушується  ринковий механізм, скорочується асортимент товарів, можливості доступу до ресурсів і фактично примусовим шляхом вирішується вибір продукції або ресурсів споживачем на користь вітчизняних.

РОЗДІЛ 2

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАСАД МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД  В ДІЯЛЬНІСТЬ СУМСЬКОЇ МИТНИЦІ

2.1   Аналіз стану надходжень митних платежів Сумської митниці до Державного бюджету та їх недоліки.

 

Україна має приділяти особливу увагу зовнішнім джерелам надходжень до державного бюджету, оскільки перебудова економіки упродовж останніх років призвела до падіння виробництва, а це зменшує базу податкових надходжень від внутрішніх джерел. Але це не означає, що Україна має використовувати максимальні ставки мит на імпорт товарів. На сучасному етапі найбільш прийнятним для України є використання досвіду країн центральної та східної Європи, які нещодавно приєдналися до ЄС.

Так наказами Держмитслужби України встановлено показник надходження доходів Сумської митниці у сумі 965 838,9 тис. грн., що на 43,5% більше від фактичних надходжень минулого року. 

За 2010 рік Сумською митницею перераховано до Державного бюджету 956 039,0 тис. грн., виконання доведених завдань становить 99,0%, при цьому виконання по видах податків складає:

  •  мито – 84,7%
    •  акцизний збір – 1098,7%
    •  ПДВ – 100,1%
    •  плата за митне оформлення – 81,5%
    •  єдиний збір – 90,1%.

Недовиконання встановлених показників надходжень до державного бюджету відбулося внаслідок несвоєчасного митного оформлення.

Мною проаналізовано помісячне виконання доведених завдань, (рис. 2.1), то найбільшу суму очікуваних показників було встановлено у квітні (108590,0 тис. грн.) при цьому виконання становило 61,6%, а найменший відсоток виконання склав у травні – 49,1%. За рахунок цього митниця не змогла виконати встановлені завдань всього на 1,0% ( 9 799,9 тис. грн.)

Рис. 2.1  Помісячні доведені очікувані показники та їх фактичне виконання

Якщо  порівняти з аналогічним періодом минулого року за  2010 рік до Держбюджету перераховано податків і зборів більше на 282 782,6 тис. грн. або в 1,4 рази (табл. 2.1).  

У точу числі збільшились надходження:

  •  по ПДВ – на 48,0%,
  •  по акцизному збору – в 15,1 рази,
  •  по єдиному збору – на 10,5%.
  •  Зменшились надходження:
  •  по миту – на 7,2%,
  •  по платі за митне оформлення – на 1,4%
  •  по іншим податкам – на 20,8%.

                                                                                                  Таблиця 2.1

Надходження податків і зборів до Держбюджету за 2009-2010 р.р.

 

2009 р.

2010 р.

Відхилення

+/-

%

ПДВ

594 225,7

879 726,0

285 500,3

148,0

Акциз

80,8

1 219,6

1 138,8

1509,4

Мито

64 624,7

59 971,1

-4 653,6

92,8

Плата за м/о

2 358,8

2 326,2

- 32,6

98,6

Єдиний збір

10 604,7

11 718,9

1 114,2

110,5

Інші

1 359,8

1 077,2

- 282,6

79,2

Разом

673 256,4

956 039,0

282 782,6

142,0

Згідно статистичних данних у структурі перерахованих податків та зборів (Додаток Д) найбільшу питому вагу займає податок на додану вартість (92,0%), питома вага мита складає 6,3%, єдиного збору – 1,2%, інші податки та збори складають менше одного відсотка.

Середньоденний показник перерахувань складає 3 824,2 тис. грн., в порівнянні з показником 2009 року (2 693,0 тис. грн.), збільшився на 1 131,2 тис. грн. (або на 42,0%) (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Середньоденні перерахування митних платежів до Державного бюджету у 2010 році.

Графік показує що, найбільша сума середньоденних перерахувань зафіксована у серпні – 4902,4 тис. грн. що більше від досягнутого показника року на 28,2%. Найменшу суму було перераховано у травні – 2 787,9 тис. грн.

Основними платниками податків були наступні суб’єкти ЗЕД: ЗАТ ”Крафт Фудз Україна” - сплатило 16,6% від загальної суми перерахованих податків митницею, Т ТОВ з ІІ "Проктер енд Гембл Україна" – 15,3%, ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" – 9,1%, ТОВ "Гуала кложерс Україна" – 4,8%, ВАТ "Сумихімпром" – 4,1% (табл. 2.2).

                                                                                                      Таблиця 2.2

Основні платники податків в Сумській області за 2010 рік

Назва суб’єкта ЗЕД

Сума сплачених податків,  тис. грн.

Питома вага, %

ЗАТ  “Крафт Фудз Україна “

156 022,2

16,6

ТОВ з ІІ "Проктер енд Гембл Україна"

143 970,3

15,3

ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

85 577,1

9,1

ТОВ "Гуала кложерс Україна"

44 830,9

4,8

ВАТ "Сумихімпром"

38 258,1

4,1

ВАТ "СЗ "Насосенергомаш"

35 427,1

3,8

ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт лтд"

32 115,7

3,4

ТОВ “Глатпром”

28 926,2

3,1

ТОВ “Марвік”

26 517,5

2,8

ТОВ “ФосАгро-Україна”

25 433,0

2,7

Закрите акціонерне товариство "УкрАгро НПК"

23 322,2

2,5

ЗАТ "Галнафтохім"

16 051,9

1,7

АТ "Технологія"

15 184,5

1,6

ТОВ "Таланпром"

13 624,5

1,5

Дочірне підприємство "Агроцентр ЄвроХім-Україна"

13 433,7

1,4

ТОВ ВКП “Агрополіс Україна”

13 132,9

1,4

Приватне підприємство "Компанія Укрбізнес"

11 120,8

1,2

ТОВ "Україна-БМ"

9 878,6

1,1

Основним чинником, який впливав на розмір перерахувань митних платежів до Державного бюджету в 2010 році було митне оформлення товарів суб’єктами, акредитованими в зоні діяльності митниці. Так даними суб‘єктами перераховано 597 872,1 тис. грн. проти 461 795,8 тис. грн. за аналогічний період минулого року, тобто збільшення на 29,5%, питома вага у загальній сумі перерахувань складає 62,5%.

Крім того, значний вклад у перерахування платежів внесли суб'єкти ЗЕД, які працюють за листами про погодження з інших митниць. Ними перераховано 347 243,2 тис. грн. митних платежів, які становлять 36,3% від загальної суми перерахувань митних платежів та 36,7% - від суми перерахувань в межах торгового обігу.

В порівнянні з аналогічним періодом 2009 року перерахування платежів суб'єктами ЗЕД, які працюють за листами про погодження з інших митниць збільшилось на 143 982,0 тис. грн., або на 70,8%, разом з тим, у відсотковому співвідношенні, відсоток податків, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшився лише на 6,1% (Додаток А).

Основними факторами, що мали вплив на надходження доходів до Держбюджету були такі:

  1.  збільшення на 49,4% вартісних показників загального обсягу імпорту при збільшенні його вагових показників на 40,6%. Дана ситуація пояснюється збільшенням ввезення наступних товарів:
    •  мінеральних добрив (поз. 3105) – на 32,8% ;
    •  поверхнево-активних речовин (поз. 3402) – в 2,8 рази;
    •  аміачної селітри (поз. 3102) – на 11,2%;
    •  калійних добрив (поз. 3104) – в 15,2 рази ;
    •  ковпачків (поз. 3923) – на 82,8 %;
    •  листів алюмінієвих (поз. 7606) – на 19,0%.
    •  пультів, панелей, консолей (поз. 8537) – на 13,3% .

Разом з тим спостерігається зменшення обсягів ввезення наступних бюджетоформуючих товарів:

  •  свинини мороженої (поз. 0203) – на 33,1%;
    •  кави розчинної (поз. 2510) – на 3,8 % ;
    •  горіхів (поз.0802) – на 5,8%;
    •  електромагнітів (поз. 8505) – на 7,8 %;
  1.  збільшення обсягів імпорту, що підлягали оподаткуванню ПДВ на 50,3%;
  2.  зменшення на 4,8% податкового навантаження на 1 гривню імпортованих товарів  (з 22,7 коп. на 1 грн. імпортованих товарів у 2009 році до 21,6 коп. у 2010 році);
  3.  збільшення обсягів імпорту, що підлягали оподаткуванню ввізним митом на 8,5%;
  4.  збільшення на 6,3% вартості одиниці ваги імпорту (з 4 859,0 грн. за 1 тону у 2009 році до 5 163,0 грн. у 2010 році).

Були проаналізовані також основні бюджетоформуючі товари за поточний рік в порівнянні з минулим роком. Імпортні товари майже не змінилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, змінюються лише обсяги ввезення (Додаток Б, В).

Податкове навантаження на одиницю ваги загального імпорту становить 1,115 грн./кг, відбулося збільшення на 1,3 % за рахунок збільшення обсягів ввезення товарів з високою вартістю та незначними ваговими показниками.

Основними причинами зменшення на 4,7% податкового навантаження на 1 гривню імпортованих товарів  (з 22,7 коп. на 1 грн. імпортованих товарів у 2009 році до 21,6 коп. у 2010 році) являються:

  •  збільшенням на 30,8% ввезення товарів з нульовою  ставкою ввізного мита;
    •  збільшенням на 72,3% ввезення товарів з умовним нарахуванням платежів;
      •  зменшенням на 90,3% сум сплаченого антидемпінгового мита (з 16755,3 тис. грн. за 2009 рік до  1 618,4 тис. грн. в 2010 році).

Сума податків та зборів, умовно нарахованих відповідно до пільг, наданих законодавчими та іншими нормативно – правовими актами України  в 2010 році становить 123 809,7 тис. грн., порівняно з аналогічним періодом  2009 року більше на 54 184,6 тис. грн., або в 1,8 рази.

Проведений нами аналіз умовних  нарахувань митних платежів, показав, що у  2010 році як і за аналогічний період минулого року, значна частина імпортних вантажів надходила з Росії та країн СНД. Суми умовних нарахувань мита при ввезенні вантажів з країн СНД на підставі Угод про вільну торгівлю склали 119 246,2 тис. грн., що становить 96,3% із загальної суми наданих пільг за рік.

Збільшення нарахувань умовних платежів на підставі Угод про вільну торгівлю в 1,9 рази пояснюється збільшенням ввезення та митного оформлення товарів в 1,74 рази по вартості та в 1,21 рази – по вазі, з одночасними змінами у структурі імпортних товарів що призвело до збільшення середньозваженої ставки мита: за 2010 рік вона склала 5,8% тоді як за минулий рік – 5,3%.

Інші пільги були надані при митному оформленні гуманітарної допомоги, лікарських засобів, фармацевтичної продукції, сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами 28, 29, 30 УКТ ЗЕД, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, тимчасовому ввезенні товарів, при митному оформленні товарів, які ввозяться суб‘єктами літакобудування та при оформленні транспортних засобів працівниками дипломатичної служби та громадянами при переселенні на постійне місце проживання.

За 2010 рік до Державного бюджету України Сумською митницею в неторговому обігу було перераховано 10 923,7 тис. грн., що на 2 424,3  тис. грн. або на 28,5% більше, ніж за 2009 рік ( 8 499,4 тис. грн.). У загальній сумі неторгового обігу інші податки та збори становлять 1058,4 тис. грн., або 9,9%.

За поточний рік підрозділами митниці було оформлено 189 ВМД типу ІМ-40 Г зі сплатою 2 434,8 тис. грн. митних платежів, тоді як за минулий рік було оформлено 139 ВМД типу ІМ-40Г з нарахуванням митних платежів у сумі 1 853,9 тис. грн.

Сума коштів, стягнутих при оформленні декларацій складає 22,3% від загальної суми податків та зборів, стягнутих у звітному періоді у неторговому обігу.

За поточний рік підрозділами митниці було оформлено 314 квитанцій МД-1 при митному оформленні товарів громадян зі сплатою 562,3 тис. грн. митних платежів, що на 50,7% більше, ніж  у минулому році ( 373,2 тис. грн. -  311  квитанцій МД-1). При майже однаковій кількості оформлених квитанцій податкове навантаження на одну квитанцію зросло на  49,2%.

Частка єдиного збору в загальному розрізі митних платежів в 2010 році складає 62,3,%, що на 0,1% менше, ніж за 2009 рік (62,4%), хоча в сумарному виразі збільшення становить 1 507,9 тис. грн. або на 28,4% [ 3, 4].

На даному етапі великий обсяг займає тіньовий сектор. В результаті проведення заходів, направлених на виявлення та припинення фактів контрабанди, протягом звітного періоду  Сумською митницею порушено 14 кримінальних справ на суму 2 млн. 061 тис. 937 грн.. За 2009 рік митницею було порушено 11 кримінальних справ, загальна вартість предметів контрабанди яких становила 867 тис. 164 грн. Всі ці суми були перераховані до державного бюджету. Проте слід зазначати що сума від сплати митних платежів була б значно більшою.

Для забезпечення виконання бюджетного завдання митниці потрібно приділяти увагу багатьом організаційним заходам, які будуть спрямовані на забезпечення повноти надходжень платежів до бюджету. Такими заходами являються перш за все посилення митного контролю, недопущення зниження митної вартості та неправильного визначення класифікації товарів та країн їх походження. Основним заходом буде спрощення та оптимізація мтних процедур.

В майбутньому збільшенню надходжень до бюджету може сприяти програма «Електронна митниця».  Що дасть змогу легалізувати митні потоки та дозволить вийти на новий рівень експорту-імпорту, обслуговування товарів по експорту і імпорту.

За прогнозами внаслідок запровадженню програми «Електронна митниця» надходження до державного бюджету від митних зборів збільшаться у 2–3 рази.

У зв’язку із цим на перший план організації службово-оперативної діяльності митниці виходять питання вдосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Незважаючи на проголошені економічні реформи та намагання інтегруватися у світовий ринок, тарифне та нетарифне регулювання в Україні не відповідає стандартам ГАТТ/СОТ .

Перш за все це відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товарів.  Суттєве зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту вимагає якісно нового підходу до здійснення контролю міжнародних вантажних потоків. Зростання товаропотоків висвітлило такі проблеми митного контролю як: суттєві часові витрати на проведення митних процедур, застарілі механізми технологічного пропуску товарів, неможливість збереження норми чинного законодавства про 100 % фізичний контроль товарів, які переміщуються через кордон України тощо [10].

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, що полягає у встановленні таких ставок мита, які стимулюють або обмежують імпорт чи експорт  товарів в Україну, вимагає приділення особливої уваги оперативного складу при здійсненні митного оформлення, визначенню  коду, розрахунку митної вартості та визначенню країни походження товару.                              

Усі товари, що імпортуються або експортуються, знаходяться під митним контролем та підлягають митному та прикордонному контролю, які здійснюються митними та іншими контролюючими органами на предмет відповідності митним правилам та іншим нормам українського законодавства. Швидкість митного оформлення залежить переважно від природи та кількості товару, правильності та повноти товарно-супровідних документів, наданих імпортером. Митниця приймає лише ті декларації, що належно оформлені, підписані та підтверджені необхідними супровідними документами. Належне оформлення такої документації під час декларування допоможе проведенню митного оформлення товару та завершення митних процедур, уникненню штрафних санкцій, затримок та додаткових витрат. Крім того, перед подачею декларації на товари декларанту треба нарахувати та сплатити мито, податки та збори.

За 2010 рік митницею було оформлено 82 207 вантажних митних декларацій усіх типів (на 16,1 % більше ніж за аналогічний період 2009 року), 262 096 транспортних засобів (на 2,8 % менше), 13 348,7 тис. тонн вантажів (на 12,0 % менше) (Додаток Г).

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Посилаючись на ст. 78 МКУ,  строки митного оформлення Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей  [18].

На практиці ці терміни завжди перевищують зазначений час. Так як для оформленні товару залежно від митного режиму потрібна велика кількісь документів, приблизно 65. В пунктах пропуску працюють 9 контрольних служб, внаслідок чого процедура оформлення вантажів затягується та створюються передумови для зловживань.

Наприклад основними документами, які потрібні для оформлення товару в режимі імпорту:

1. Картка акредитації у митниці (оригінал та копія) –1шт.

2. Довідка про декларування валютних цінностей за поточний квартал (оригінал для українських підприємств)  – 1шт.

3. Зовнішньо-економічний договір  та специфікація до нього (копія, завірена печаткою підприємства) – 2шт.

4. Інвойс (має супроводжувати вантаж з-за кордону) та переклад інвойсу українською мовою (або російську).

5. Сертифікат про походження (оригінал) (у разі його відсутності товари декларуються за повними ставками мита) та переклад сертифікату.

6. Рахунок про транспортні витрати та договір з перевізником чи експедитором (у разі необхідності) – 2шт.

7. TIR Carnet (за наявністю).

8. CMR чи морська накладна чи авіа накладна чи залізнична накладна (має супроводжувати вантаж з-за кордону).

9. Експортна декларація країни відправника (за наявністю).

10.Сертифікати якості, технічна документація, креслення, малюнки, фотографії (в разі необхідності).

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно наказу № 1205 Державної митної служби «Про встановлення часових нормативів митного оформлення та контролю товарів, завантажених митною декларацією» від 13 жовтня 2010, час митного оформлення та контролю для декларацій, в яких заявлено не більше 10 товарних підкатегорій, якщо заявлених до декларування товарів більше, то час оформлення не регламентується. Дві години відводиться на митне оформлення для відділів митного декларування, якщо потребується ще здійснення митного огляду – додаткові дві години, якщо ж потрібно з’ясувати певні характеристики, зокрема по коду товару, його митну вартость чи дослідити товар – ще дві години. Загальний  максимальний час, який передбачений, повинен не перебільшувати шести годин. В свою чергу це приносить додаткове навантаження для кожного інспектора, так як  великі підприємства одразу подають 5-10 митних декларацій. Що значно ускладнює оформлення у відведений термін.

Наразі пропонується спростити процедури митного оформлення. Головною метою являється зменшити кількість документів на 70%, тобто замість існуючих 65 документів планується залишити лише 20. Це дозволить державі швидше отримувати гроші до бюджету, тому що  розмитнення товарів не буде затримуватися.

За словами голови Держмитслужби, не всі 20 документів, які залишаються, будуть потрібні щоразу при митному оформленні, в окремих випадках треба буде надавати один-два документи, а то й  жодного.

Серед документів, які митниця пропонує залишити:

  •  документи, які необхідні для переміщення товарів (залізничні, авіаційні накладні);
    •  документи, що є підставою для нарахування податків (контракт, рахунок-фактура тощо);
    •  документи, які стосуються нетарифного регулювання (ліцензії, дозволи на експорт та імпорт товарів);
    •  документи з експортного контролю (дозволи НБУ на переміщення через митний кордон валютних цінностей, свідоцтво Мінкультури на право ввезення або вивезення культурних цінностей);
    •  документи, які стосуються безпеки населення (дозволи на переміщення через кордон наркотичних засобів, реєстраційне посвідчення на лікарський засіб тощо) [ 17].

 Прискорення митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також здійсненню передбачених МКУ митних процедур сприятиме процедура електронного декларування товарів. Згідно статті 91 Митного кодексу України попередніми операціями вважаються дії, що виконуються до початку митного оформлення товарів і транспортних засобів. Тому цілком логічним  є використання електронної системи суб’єктами ЗЕД та митними органами, що має ряд переваг для обох сторін.

2.2. Митна вартість товарів та її вплив на обсяг надходжень до державного бюджету.

Оптимізація процесів митно-тарифного регулювання  перш за все пов’язані  з пошуком спрощеної системи діяльності митних органів. Визначаючи митну вартість що являється базою оподаткування імпортних товарів іноді виникають розбіжності митних органів та інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Важливим питанням являється саме ефективний контроль митної вартості та інших складових системи митно-тарифного регулювання. Основним фактором пристосування національної митної системи до європейської являється налагодження системи митно-тарифного регулювання.

Митна вартість товарів є найважливішою категорією, яка використовується під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, з метою:

  •  обкладення товарів і транспортних засобів ввізним або вивізним митом;
  •  обкладення товарів іншими податками та зборами (обов'язковими платежами);
  •  ведення митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі;
  •  застосування заходів нетарифного регулювання.
  •  Відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Сумської митниці було винесено 66 рішень (рис. 2. 3):
  •  за 2-м методом винесено 15 рішень (перший метод не застосовувався тощо в пакеті документів були розбіжності, які унеможливлювали його застосування. Як правило рішення приймалося аналізуючи об'єктивність заявленої митної вартості та підтвердження її  документально.);
  •  за 3-м методом було винесено 10 рішень (попередні методи не застосовувались, так як в митниці була відсутня інформація про ідентичні товари);
  •  за 6-м методом було винесено 29 рішення (попередні методи не застосовувались, так як в митниці була відсутня інформація про ідентичні та подібні товари; декларанти не надавали документального підтвердження заявленої вартості).

Рисунок 2.3 –Питома вага методів  визначення митної вартості

За данами Сумської митниці при виконанні наказу Держмитслужби від 19.10.2010 р. №1242 “Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”: в період з 19.10.2010 р. по 31.12.2010 р. було оформлено 2067 ВМД, за якими  товари ввозяться на митну територію України на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, сторонами яких є безпосередньо іноземні підприємства-виробники цих товарів. Спеціалізованим підрозділом митниці отримано 170 запита (40.1%) від загальної кількості запитів про визначення митної вартості (421 загальна кількість запитів про визначення митної вартості) аналізуючи об'єктивність заявленої митної вартості (рис. 2.4). Додатково до держбюджету (лише за винесеними рішеннями) було перераховано 887,85 тис.грн.

 Рисунок 2.4 –Співвідношення запитів в яких виробник являється постачальником та їхня загальна кількість

Чітку динаміку зміни митної вартості демонструє графік (рис. 2.5). Митна вартість в порівнянні з минулим роком має менші коливання але середня митна вартість за 12 місяців знизилась в порівнянні з минулим роком (минулий рік 1,37 дол/кг; поточний період 1,02 дол/кг.) на 0,35 дол/кг. Даний факт пояснюється збільшенням обсягів імпортування низько вартісних товарів:

мінеральної сировини  25 групи УКТЗЕД (сірка комова, крейда, фосфати кальцію) та міндобрив 31 групи УКТЗЕД. Також потрібно прийняти до уваги те, що даний товар носить сезонний характер і даний факт впливає на середню митну вартість одиниці товару.        

Рисунок 2.5- Динаміка рівнів митної вартості за 2009-2010 роки

 Митна вартість за 1 кг бюджетоформуючого товару по митниці товару збільшується в порівнянні з 2009 роком, за виключенням “Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи код УКТЗЕД  8537109990” даний факт пояснюється тим, що даний товар має дуже специфічний характер в тому розумінні що кожний виріб істотно відрізняється від інших, інформація про  ідентичні  чи подібні товари майже відсутня (табл. 2. 3).

                                                                                                         Таблиця 2.3 

Тенденція ціни за одиницю на бюджетоформуючі товари митниці

№ з/п

Коротка назва товару

Митна вартість один. товару (грн)

Відношення (%)

2009 р.

2010 р.

1

2

3

4

5

1

Поверхнево-активні органічні речовини (код УКТЗЕД 3402209000)

8,26

9,38

11,35

2

Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію (код УКТЗЕД 3105201000)

2,06

2,98

14,46

3

Какао-боби, цілі або розмелені, сирі або смажені (код УКТЗЕД 1801000000)

32,82

36,72

11,19

4

Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію (код УКТЗЕД 3105209000)

2,57

4,23

16,46

5

Добрива мінеральні або хімічні, азотні (код УКТЗЕД 3102309000)

1,15

1,8

15,65

6

Добрива мінеральні або хімічні, калійні (код УКТЗЕД 3104205000)

2,14

2,64

12,34

7

Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи (код УКТЗЕД  8537109990)

895,88

3259,39

37,91

Тенденцію зміни вартості товару чітко видно на діаграмі (рис. 2.6), з метою об`єктивного відображення інформації, товар “Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи (код УКТЗЕД  8537109990)”  був виключений з даного графіку.

З переліку бюджетоформуючих товарів Держмитслужби в митниці за 12 місяців 2010 року імпортувалися товари:

  •  “Поверхнево-активні органічні речовини” (код УКТЗЕД 3402209000) за даними надісланими Державною митною службою вони знаходяться на 28 місці і складають 0,4 % серед “імпорту 50 товарів, обсягу сплачених платежів за якими є найбільшими, у 2010 році”, в митниці вони займають 1-ше місце і складають 11,13% від питомої ваги нарахованих платежів (оформлюється за коригованою митною вартістю).
  •  “Свинина, свіжа, охолоджена або морожена” (код УКТЗЕД 0203295500) за інформацією ДМСУ 29-те місце (0,3%), по митниці  на 9-му місці (2,01%)
  •  “Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію (код УКТЗЕД 3105201000)” ) за інформацією ДМСУ 37-ме місце (0,3%), по митниці  на 2-му місці (9,33%) (оформлюється за коригованою митною вартістю).

 

Рисунок 2.6 – Тенденція рівня митної вартості одиниці товару (дол./кг.) на основні бюджетоформуючі товари 2009-2010 роки.

Митна вартість на окремі товари інколи не відповідає  світовим і біржовим цінам (табл. 2.4). Якщо митниця дійде висновку, що задекларована митна вартість занижена, вона підніме її на підставі наявних статистичних даних, які у переважній більшості випадків вищі звичайних ринкових цін.

                                                                                                    Таблиця 2.4

Інформація по деяким товарам відносно світових та біржових цін

№ з/п

Назва товару

Митна вартість, за тону

Світові і біржові ціни, за тону

1

Ферохром

3189

2819-2886

2

Нітроамофоска

320-380

320-380

3

Сірка

45

70-140

4

Фундук

34910

6638,28

5

Свинина

1710

1247-1272

6

Селітра

420-560

474-490

7

Папір газетний

521,1

495,87

 

Як видно з таблиці 2.4, лише один товар “сірка” нижча за вартість від світових цін тому що даний товар надходить до митниці залізничним транспортом з Казахстану на умовах “DAF RU Гукове”, а світові ціни даються  на умовах “FOB порти Чорне море”, що і відіграє велику роль на вартість транспортних витрат.

Митна вартість імпортних товарів збільшена на 307 млн. 697 тис. грн., внаслідок чого до Держбюджету України додатково перераховано 61   млн. 630 тис. грн. митних платежів (за аналогічний  період минулого року –  41   млн. 362 тис. грн. ) .

Отже, економічна ефективність роботи в напрямку контролю правильності визначення митної вартості у порівняння з аналогічним звітним періодом збільшилася в 1, 5 рази.      

Структура основних додаткових надходжень за результатами контролю митної вартості за 12 місяців 2010 року  в  розрізі  товарів  зазначена в таблиці 2.5 [ 3,4].

                                                                                                 Таблиця 2.5

Структура основних додаткових надходжень за результатами контролю митної вартості за 2010 рік  в розрізі товарів

№ з/п

Код товару

Найменування товару

Су

Сума додаткових надходжень

(тис.грн)

Питома вага товару в  загальній сумі додаткових надходжень

1

3402209000

Миючі засоби

15940,65

26,63 %

2

1801000000

Какао-боби

6983,97

11,67 %

3

3104205000

Калій хлористий

2916,03

4,87%

4

860721

Частини пневматичних гальм

1873,43

3,13%

5

0802220010

Горіх фундук

2098,8

3,5%

6

2835269000

Фосфат кальцію дефторований

1 486,11

2,48%

7

1804000000

Какао-масло

1643,6

2,75%

8

2101111112

Кава розчинна

1146,18

1,91%

Іноземні експортери, що прагнуть імпортувати свій товар в Україну, повинні чітко усвідомлювати, що процедура визначення митної вартості в нашій державі ускладнена. Належне визначення та оптимізація митної вартості створюють підґрунтя для конкурентних переваг суб’єктів господарювання. Повернення мита та податків здійснюється у випадках, коли встановлено, що відбулася надмірна сплата. Досить тривалий час займає митний огляд та період очікування визначення митної вартості. В цей період необхідно оплачувати стоянку транспорту з не розмитненим вантажем. Суб’єкт господарювання зазнає додаткових витрат. Що в свою чергу призводить до зниження конкурентоспроможності  легальних імпортерів. При збільшенні цін на імпортовані товари, в результаті знижується рентабельність імпортних операцій, що оподатковуються податком на прибуток в Україні. Як наслідок  втрати держави можуть значно перевищити доходи від ввізного мита[14].

Суб’єкту ЗЕД надається можливість довести заявлену митну вартість товару, що імпортується, шляхом надання для перевірки митниці – як під час митного оформлення, так і після його завершення, необхідних документів. Отже перед митними органами постає завдання ефективно визначити митну вартість, яка не завдасть шкоди а ні діяльності суб’єктів господарювання, а ні державі в цілому. Основними пріоритетами на даному етапі виступають дії митних органів та держави пов’язані з обмеженням списку додаткових документів та спрощення митних процедур. Це  дасть змогу ефективно функціонувати як суб’єктам ЗЕД та к і митниці.

2. 3.  Проблемні питання при визначенні країни походження товарів, що є об’єктом митного оформлення та шляхи їх вирішення.

На теперішній час 72% загального імпорту припадає на наступні країни: Росія - 31%, Німеччина -12%, Естонія – 10%, Сирія – 6%, Білорусь -6%, Туреччина – 4%, Польща - 3%.

В той же час, Російська Федерація залишається головним зовнішньоторговельним партнером суб’єктів підприємницької діяльності Сумської області, що обумовлено географічним положенням області та економічними зв’язками, які склалися на протязі тривалого часу.

В зв’язку з цим, найбільшу питому вагу в загальній сумі наданих пільг і преференцій по сплаті платежів до бюджету, в тому числі по миту, становлять пільги надані за преференцією (код пільги "065") на підставі Міжурядових угод України з країнами СНД та Республікою Македонія про вільну торгівлю.

При наданні вищезазначених пільг за угодами про вільну торгівлю визначальним фактором для їх надання є питання з правильності визначення походження товарів, зокрема:

  •  наявність сертифікату про походження СТ-1, правильність його заповнення (відповідно до вимог пункту 10 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000);
  •  перевірка критерію достатньої переробки товарів.  

Відповідно до пункту 11 вище зазначених Правил Держави - учасники Угоди обмінюються зразками сертифікатів форми СТ-1, печаток органів і підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати. Без подання зазначених зразків сертифікати вважаються недійсними й на товари не розповсюджуються преференції, передбачені Угодою.

При здійсненні контролю за дотриманням вище зазначених вимог Правил виникає багато проблемних питань.

Перш за все торгово - промислові палати (далі – ТПП) країн СНД повинні більш регулярно надавати до Держмитслужби України інформацію про поштові реквізити ТПП, зразки підписів та печаток уповноважених осіб на видачу сертифікатів СТ-1.

Також, в багатьох випадках виникають спірні питання з ТПП щодо неспівпадання зразків підписів уповноважених осіб з підписом у сертифікатах форми СТ-1. Іноді уповноважені особи не дотримуються цього порядку. Для з'ясування правильності підпису уповноваженої особи в обов’язковому порядку митницею здійснюються додаткові перевірки з направленням запитів до ТПП, або взагалі проводиться верифікація сертифікатів про походження товару, на що тратиться досить багато часу.

Досить часто ТПП не дотримуються порядку заповнення сертифікатів СТ-1 і допускають багато помилок (неправильне зазначення назви товарів, їх кількості, неправильно зазначають дані щодо реквізитів про відправників, отримувачів товарів, щодо номеру, дати контрактів та рахунків – фактур, тощо). В зв’язку з цим також виникає багато спірних питань з імпортерами товарів.

З метою унеможливлення безпідставного надання пільг зі сплати податків, ми вважаємо за необхідне видачу преференційних сертифікатів за якими надаються пільги зі сплати податків та зборів у обов'язковому порядку покласти на компетентні державні органи, зокрема, на митну службу, як це здійснюється у багатьох іноземних країнах.

Інше досить складне питання виникає при перевірці критерію достатньої переробки товарів, у разі коли товар не повністю вироблений у країні – експорту. Так, для перевірки правильності застосування критерію достатньої переробки, у разі виникнення сумнівів, необхідно запитувати у ТПП надання актів експертизи та калькуляції вартості використаних товарів у процесі виробництва товарів.

Значною проблемою при визначенні походження товарів, імпортованих іноземних країн є засвідчення країни походження товарів шляхом надання декларацій про походження на основі рахунків – фактур, які не мають відміток митних органів про перетин державного кордону.

При цьому досить важко правильно визначити походження товару, так як у багатьох випадках виникають сумніви щодо достовірності заявленої інформації, як про країну походження товару, так і про заявлену його митну вартість. Особливо виникають сумніви у разі застосування різних (пільгова, повна) ставок ввізного мита.

Надання таких рахунків виникає, головним чином, коли підприємства працюють за посередницькими зовнішньоторговельними угодами.

Також, при засвідченні країни походження товарів шляхом надання декларацій про походження на основі рахунків – фактур виникають сумніви про достовірність достатньої переробки товару.

Коли у рахунку – фактурі зазначається лише короткий вираз «країна походження – Німеччина», і є сумніви щодо достатнього ступеню переробки товару, на мій погляд, такої інформації у рахунку – фактурі не достатньо для правильного визначення країни походження товару, особливо це стосується випадків, коли застосовуються різні (пільгова, повна) ставки ввізного мита.  

В зв’язку з цим вважаю за доцільне ввести вартісне обмеження на застосування рахунків – фактур для заявлення країни походження товарів. Інший шлях вирішення даної проблеми це - зазначення у рахунку - фактурі критерію достатньої переробки товару.

Ще одним із проблемних питань є неперіодичність поновлення даних про реквізити уповноважених органів іноземних країн на видачу сертифікатів про походження товарів (про поштові реквізити ТПП або інших компетентних органів, зразки підписів та печаток уповноважених осіб на видачу сертифікатів про походження товарів).

В даний час зустрічаються непоодинокі випадки, коли надається сертифікат про походження товару з іноземної країни, стосовно даних якого сумнівів не виникає, але у митниці не має інформації про зразок печатки, або підпису уповноваженої особи. Тим більше, що в даний час при застосуванні новітніх технологій зі сканування та ксерокопіювання можливо підробити любий підтверджуючий документ [15].  

В зв’язку з цим, ми вважаємо за доцільне Держмитслужбі здійснювати більш тісну взаємодію зі всіма митними службами іноземних країн, з яких імпортуються товари на митну територію України, у напрямку обміну даними про реквізити уповноважених органів іноземних країн на видачу сертифікатів про походження товарів.

Для ефективного та швидкого визначення країни походження товару  за необхідне використовувати новітні засоби зв’язку при надсиланні до Держмитслужби інформації від ТПП (спеціальні захищені канали через Інтернет, застосування сканованих зразків підписів, печаток, електронні підписи уповноважених осіб, з подальшою досилкою оригіналів зразків поштою, і т.і.). Тобто створити електронну систему яка б забезпечувала  потрібною інформацією як суб’єктів ЗЕД так і установ що сприяють здійсненню зовнішньої діяльності.

Вивчення нами поширеності корупції у гілках та секторах влади робить помітним, що високий рівень корумпованості притаманний багатьом державним установам. Найвищі індекси корупції мають державтоінспекція – 57,5 %; міліція - 54,2 %: установи охорони здоров’я – 54 %, судова система – 49 %; університети - 46,3 %; прокуратура – 42,9 % митниця – 42,8 %.

Якщо брати до уваги стан корупції у сфері здійснення митного контролю, то ситуація виглядає наступним чином.

За думкою українських підприємців, які здійснюють ескпортно-імпортні операції, корупція в Державній митній службі України з 35,3 % у 2004 році зросла до 60,5 % у 2010 році. При цьому, власний досвід зіткнення з різними формами корупції мають тільки 31,5 % фірм. У цих формах найбільше (20,2 %) переважає вимагання неофіційних платежів, подарунків чи послуг. Високий відсоток (16,3 %) складають власна пропозиція неофіційного платежу, навіть, якщо відповідної вимоги з боку посадової особи митної служби не було.

6,4 % підприємств використовують особисті зв’язки в митній системі, за думкою експертів таке використання має місце, коли підприємство має намір здійснити правопорушення в митній сфері.

Більшість  субєктів ЗЕД стикались з корупцією на етапі перевірки документів, 30 % - під час перетину кордону, 28 % - під час фізичного огляду вантажу, у відділі тарифування – 27 %. Найменш корумпованим етапом вважається плата офіційних зборів – 19 %. Найбільш корумпованим вважається етап перетину кордону (61 %), трохи менше (52 %) – стадія перевірки документів.

Серед антикорупційних заходів найефективнішими ми вважаємо спрощення митного оформлення. До зменшення так званих «добровільних неофіційних виплат» за думкою приведе зменшення офіційних мит на 25 %.

Про ефективність організації митного контрою говорить той факт, що більшість суб’єктів ЗЕД вважають, що уникнути митного контролю складно або дуже складно.

Оплата хабара характеризується високою надійністю: як правило, отримується те, за що сплачено та якістю.

Розподіл співробітників, залучених до корупційних дій має наступний вигляд:

– Митні інспектори – 68 %;

– Митні керівники – 24 %;

– Прикордонники – 17 %;

– брокери – 15 %;

– Департамент тарифів та вартості 13 %.

Щодо ролі брокерів у корупції, то більшість респондентів (72,2 % проти 27,8 %) вважає, що плата брокерам не включала неофіційних платежів. Одночасно з цим, робітники митниці віддають перевагу стосункам із брокерами при виникненні проблемних ситуацій.

Значення результатів вище наведеного дослідження полягає у тому, що воно проводилися в умовах реалізації в державі низки заходів по боротьбі з корупцією [6].

В Сумській митниці постійно здійснюються заходи, спрямовані на запобігання проявам корупції, дотримання спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Протягом 2010 року надійшло 25 звернень на телефон довіри Держмитслужби України щодо дій посадових осіб Сумської митниці. За результатами перевірки 20 повідомлень порушень у діях працівників митниці не виявлено. За результатами перевірки 5 повідомлень 1 працівнику оголошено зауваження, 3 – позбавлено місячної премії, проведена 1 – індивідуальна профілактична бесіда [4].

Таким чином, державне управління є процесом реалізації державної влади, організуючою діяльністю держави по відношенню до суспільства.

Комплекс заходів по удосконаленню державного управління в Україні охоплено адміністративною реформою, метою якої є поетапне створення сучасної, ефективної системи державного управління, для забезпечення становлення України як, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя.

Корупція, в свою чергу є явищем, що перешкоджає ефективному державному управлінню. На сьогодні неефективність боротьби з корупцією призвела до того, що на міжнародному рівні репутація України є як корумпованої країни. Так, за даними міжнародної організації «Transparency International» Україна знаходиться в списку найкорумпованіших країн світу. При цьому, за даними соціологічних опитувань, більшість громадян України вважають, що корупція є загальнодержавною проблемою.

Подолати корупцію можна забезпечивши системний підхід та ефективну організацію діяльності щодо запобігання та протидії корупції можливо за наявності комплексної, науково обґрунтованої концепції. Така концепція повинна передбачати цілу низку політичних, економічних, правових, організаційно-управлінських та соціально-психологічних заходів.

ВИСНОВКИ

Нами виявлено, що на сучасному етапі великий обсяг зовнішньої торгівлі займає тіньовий сектор. Це в свою чергу гальмує надходження до Державного бюджету. Сумською митницею було порушено ряд кримінальних справ на предмет контрабанди, вартість яких сягала колосальних розмірів. Проте слід зазначати що перерахування сплачених митних платежів до Державного бюджету були б значно більшими. Структура імпорту  майже не змінилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, змінюються лише обсяги ввезення. Що говорить про недостатню прозорість митно-тарифного регулювання ЗЕД. Основною проблемою діяльності митних органів виявилося відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товарів. Тривалий час займає митний огляд та період очікування визначення митної вартості. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності зазнає додаткових витрат, як наслідок  знижується конкурентоспроможність імпортних товарів. Нерегулярні надання ТПП потрібної інформації  до ДМСУ та не дотримання  порядку заповнення сертифікатів створюють ряд спірних питань при визначенні країни походження товарів. Корупційні діяння в митних органах були виявлення майже у всіх підрозділах митниці. Тобто перепонами для ведення ефективної діяльності ЗЕД залишаються бюрократичні, часові, технологічні та матеріальні витрати суб’єктів ЗЕД при перетині вантажами кордону України.

Створюючи ціновий бар’єр на шляху руху товарів до споживача шляхом застосування до товарів, при їх переміщенні через митний кордон, встановлених податкових ставок, держава підвищує рівень цін і захищає національного виробника. Але це не триватиме довго. Україна прагне стати з країни, що розвивається, в промислово-розвинену країну, і тому, до вступу у СОТ більшість мит підвищилися, щоб поповнити витрати, які приведуть із значно меншою ставкою на ввезення імпортного товару.

В західноєвропейських країнах (а ці країни промислово-розвинені) імпортні мита стали дієвим ціноутворюючим фактором, що робить вплив на рівень як оптових, так і роздрібних цін, а, отже, і на результати господарської діяльності підприємств. Митні тарифи розглянутих країн передбачають поточних змін тарифних ставок та введення додаткових мит і зборів спеціально уповноваженими на це організаціями. Звичайно, з подальшим затвердженням уряду.

Така тактика дозволяє зробити митно-тарифну політику більш гнучкою, своєчасно враховувати мінливі умови зовнішньої торгівлі що здійснюються в країнах Східної Європи перетворення спрямовані на використання ринкових механізмів регулювання господарської діяльності, а також на стимулювання більш активної участі цих країн у міжнародних економічних відносинах. А це, в свою чергу, викликає необхідність суттєвої коригування національних митних тарифів, застосування загальновизнаних правил і норм, чого і потребує українська митно-тарифна система.

Список використаної літератури

1.  Митний кодекс України

2. Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС  Ваврищук В., Каліщук Е., Таран С., Хойні Я., Ясько Н., за ред. С. Касьянова//. - К.: Нора-Друк, 2004. - 86 с.

3. Інформаційний бюлетень Сумської митниці / Відділ митної статистики//  - 2009.-  37с.

4. Інформаційний бюлетень Сумської митниці / Відділ митної статистики// - 2010.- 49с.

5. Козак Ю.Г Міжнародна економіка. : навч. посібн.  Ю.Г., Козака, В.В.Ковалевського, К.І.Ржепішевського.-К.:ЦУЛ,2004.- 672с.

6.  Власюк О.С., Ямпольська І.Л. Зовнішня торгівля України: стан та прогноз. – К.: НІСД, 2004. – 63 с. – (Сер. “Наук. доповіді”; Вип. 49)

7. Митна політика та митна безпека України / П.В. Пашко, П.Я. Пісной // Фінанси України. – 2006. – №1. – С.74–86

8. Митна політика України як стимулятор економіки в умовах інтеграційних процесів /   А. Луцик// Економічний аналіз. -№ 7.-  2010 .-  с.91-93

9. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. : навч. посібн О. П.  Гребельник//. - Київ: Центр навчальної літератури.  - 2005. - 696 с.

10. Напрями вдосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні  / Т. М. Мельник // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - N 11. - C.110-118

11. Протекціонізм та вільна торгівля у митній політиці україни /  К.І. Новикова//  Академія митної служби України. – 2009. - с.1-8

12. Циганкова Т. М. Міжнародна торгівля : навч. посібн. Т. М. Циганкова ; Київський нац. екон. ун-т. – К., 2001. – 487с.

13. Внешнеэкономическая деятельность: учебное пособие,  А.П. Клетеник, Г.Е. Баженов, И.Н. Андреева // Вуз: НГТУ.-  2009.- 445 с.

14. Визначення митної вартості, Нарахування та оптимізація митних платежів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.kpl.net.ua/Customs_brokerage_services.html .

15. Визначення походження товару як фактор побудови виробничої схеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nalogovnet.com/uk/nalogovye-izmenenija-/539-proisxozhdeniya-tovara-kak-faktor-postroeniya.html 

16. Зобов'язання України, які містяться у Звіті Робочої групи з питань вступу до СОТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nepu.com.ua/ua/publication/content/585.htm.

17. Кількість необхідних для митного оформлення документів буде зменшено [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://friedman.com.ua/ua/articles/show/5445?PHPSESSID=f286418b9a8a93cdd311880d6e015274 

18. Митний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=92-15

19. Международные экономические отношения: Уч. /Рыбалкин. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://exsolver.narod.ru/Books/Econom/Mev2.

20. На таможне упростят контроль [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://finance.obozrevatel.com/trends/na-tamozhne-uprostyat-kontrol.htm

21. WTO welcomes Ukraine as a new member [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org/english/news_e/pres08_e/pr511_e.htm

22. www.sta.gov.ua

ДОДАТКИ

Додаток А

Рисунок  А.1 – Перерахування митних платежів до Державного бюджету у 2010 році, в тому числі зі листами пропогодження


Додаток Б

 Таблиця Б.1 - Бюджетоформуючі товари за 2010 рік

Сума податків та зборів, тис. грн..

Код УКТЗЕД

Назва товару

Питома вага, %

103 198,69

3402209000

Поверхнево-активні органічні речовини

11,0

85 459,94

3105201000

Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива

9,1

72 168,05

1801000000

Какао-боби, цілі або розмелені, сирі або смажені

7,7

47 844,71

3105209000

Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива

5,1

35 435,46

3102309000

Добрива мінеральні або хімічні, азотні: -нітрат амонію

3,8

29 470,32

8537109990

Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи

3,1

25 547,87

3104205000

Добрива мінеральні або хімічні, калійні: -хлористий калій

2,7

20 008,42

7606129100

Плити, листи та стрічки алюмінієві

2,1

17 744,24

0203295500

Свинина, свіжа, охолоджена або морожена

1,9

17 221,38

3923501000

Вироби з пластмаси --кришки та ковпачки для закупорювання пляшок

1,8

15 704,41

3306100000

Засоби для гігієни порожнини рота або зубів, включаючи порошки та пасти для зубних протезів

1,7

14 547,57

2101111112

Розчинна кава в первинній упаковці, масою нетто понад 10 кг

1,6

14 338,39

6804221800

Жорна, камені точильні, круги шліфувальні

1,5

13 663,50

2510200000

Фосфати кальцію природні

1,5

12 629,42

2835269000

Фосфінати  фосфати кальцію

1,3

11 204,09

0802220010

горіхи лісові

1,2

10 185,84

3305909000

Засоби для догляду за волоссям: -інші: --інші

1,1

8 969,91

1804000000

Какао-масло, какао-жир

1,0

7 772,18

7325999000

Інші вироби литі з чорних металів

0,8

7 350,68

2503001000

Сірка сира або нерафінована

0,8

7 161,99

8457109000

Центри оброблювальні

0,8

7 113,58

8505200000

Електромагніти

0,8

Додаток В

 Таблиця В.1 - Бюджетоформуючі товари за 2009 рік

Сума податків та зборів, тис. грн.

Код УКТЗЕД

Назва товару

Питома вага, %

74 724,2

3105201000

Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива

11,6

69 737,7

1801000000

Какао-боби, цілі або розмелені, сирі або смажені

10,8

50 528,3

3102309000

Добрива мінеральні або хімічні, азотні: - нітрат амонію

7,8

36 251,4

3402209000

Поверхнево-активні органічні речовини (крім мила)

5,6

27 216,3

3105209000

Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива

4,2

25 811,9

8537109990

Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи

4,0

16 732,9

7606129100

Плити, листи та стрічки алюмінієві

2,6

16 594,4

0203295500

Свинина, свіжа, охолоджена або морожена

2,6

14 921,3

2101111112

розчинна кава в первинній упаковці, масою нетто понад 10 кг

2,3

12 159,3

0802220010

горіхи лісові

1,9

12 148,1

0203211000

Свинина, свіжа, охолоджена або морожена: -морожена: --туші та половини туш

1,9

10 657,2

2835269000

Фосфінати фосфати кальцію

1,7

10 574,6

3923501000

Вироби з пластмаси для транспортування-пробки, кришки, ковпачки

1,6

7 877,9

8505200000

Електромагніти; магніти постійні та вироби, призначені для перетворення на постійні магніти після намагнічування

1,2

7 812,3

8531108000

Електрообладнання звукове або візуальне сигналізаційне

1,2

6 940,3

0203111000

Свинина, свіжа, охолоджена або морожена: -свіжа або охолоджена: --туші та половини туш

1,1

6 432,2

2510200000

Фосфати кальцію природні

1,0

5 999,1

7325999000

Інші вироби литі з чорних металів

0,9

5 310,0

1804000000

Какао-масло, какао-жир

0,8

4 510,4

8481805900

Крани, клапани, вентилі та аналог. арматура для трубопроводів, котлів, резервуарів

0,7

4 284,8

3916201090

Моноволокна з максимальним поперечним перетином більше 1 мм -з полівінілхлориду

0,7

4 265,4

6804221800

Жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування

0,7

Додаток Г

Рисунок Г.1 – Структура оформлених ВМД у 2009 році

Рисунок Г.2 – Структура оформлених ВМД у 2010 році

Додаток Д

Рисунок Д.1 – Структура перерахованих митних платежів  у 2010 році


Засоби
митно-тарифного регулювання

1. Визначення основних принципів переміщення товарів та транспортних засобів через кордон

2. Митні режими

3. Митне оформлення

4. Тарифне регулювання та стягнення митних платежів

. Митний контроль

6. Митні пільги та митне   квотування

7. Митна статистика та кодування за товарною номенклатурою

8. Регламентація правової відповідальності у сфері митної справи

EMBED Excel.Chart.8 \s


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49598. Технико-экономическая оценка месторождений полезных ископаемых. Методические указания 1.73 MB
  Графическая визуализация месторождения. Указываются сведения: Горногеологические условия разработки Промышленные запасы месторождения оставшиеся Проектная производственная мощность Фактическая производственная мощность Применяемые технология и оборудование желательно по участкам добычных работ План горных выработок желательно Схема вскытия месторождения желательно Сведения о себестоимости добычи полезного ископаемого форма 10П желательно Баланс предприятия желательно Пример: Шахта №22 Коммунарская...
49599. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 178.5 KB
  Спочатку вказуються офіційні матеріали якщо вони використовувалися в роботі Конституція України Закони України Постанови Верховної Ради Укази Президента України Постанови Уряду а потім усі інші джерела в абетковому порядку дотримуючись мови якою видано те чи інше джерело українською російською. Робота виконується українською мовою та оформлюється згідно з державним стандартом України ДСТУ 300895 Документація. ДОДАТКИ Додаток А РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ Регіональні аспекти економічного розвитку України...
49600. МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ВІДДІЛУ ЗБУТУ ХЛІБ ЗАВОДУ 403 KB
  Метою курсової роботи є закріплення навичок моделювання систем на прикладі роботи відділу збуту хліб заводу. Даний проект розглядається з врахуванням точки зору керівника відділу збуту. Обєкт дослідження – моделювання роботи відділу збуту хліб заводу. Метод дослідження – дослідження, вивчення та моделювання основних задач та функцій, що виконує відділу збуту хліб заводу.
49604. Усилитель звуковой частоты на биполярных транзисторах отечественного производства 667.5 KB
  Выбор обоснование и расчет структурной схемы усилителя. Расчет АЧХ усилителя. На их основе можно сконструировать отдельные каскады и структурные блоки усилителя мощности. Выбор того или иного варианта реализации усилителя зависит от поставленной перед инженером задачи простоты исполнения и экономических соображений.
49606. ПРОЕКТИРОВАНИЕ АНАЛОГО-ЦИФРОВОГО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ С USB - ВЫХОДОМ 1.03 MB
  ПРОЕКТИРОВАНИЕ АНАЛОГОЦИФРОВОГО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ С USB ВЫХОДОМ Пояснительная записка к курсовому проекту по дисциплине Схемотехника ЭВМ ИНМВ. Омск 2013 Задание Проектирование аналогоцифрового преобразователя с USB выходом. Объектом исследования является аналогоцифровой преобразователь с USB выходом. Цель работы – разработать функциональную и принципиальную схему АЦП рассчитать входные усилители и фильтры нижних частот выбрать микросхему АЦП выбрать тип конвертора USB рассчитать и выбрать преобразователи DCDC и микросхемы...