86047

Розробка елементів інформаційної системи формування місцевих бюджетів (на прикладі м. Краснодон)

Дипломная

Физика

Метою даної дипломної роботи є пошук заходів, спрямованих на рішення проблем формування місцевих бюджетів України і сприятливих більш ефективному здійсненню бюджетного процесу і формуванню фінансової незалежності органа місцевого самоврядування.

Украинкский

2015-04-02

4.03 MB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Краснодонський факультет інженерії і менеджменту

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«Розробка елементів інформаційної системи формування місцевих бюджетів (на прикладі м. Краснодон)»

Студентки групи Кз-031          _____________ Федорової Н.В.

Керівник дипломної роботи:   _____________

Заведуючий кафедрою

економічної кібернетики         ________ проф., д.т.н. Рамазанов С.К.

Краснодон 2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Краснодонський факультет інженерії і менеджменту

                                                                                    «Затверджую»

                                                      Завідувач кафедри д.т.н., проф.

                                                      _______________ Рамазанов С.К.

                                                     «_____» ______________2008р.

Завдання на дипломну роботу

Струдентка: Федорова Наталья Валодимирівна

Група: Кз-031

Тема роботи: «Розробка елементів інформаційної системи формування місцевих бюджетів (на прикладі м. Краснодон)»

Затверджено наказом по університету «____»_________2008р. № _________

Термін здачі студентом закінченої роботи ______________________2008 р.

Вихідні данні до роботи: показники діяльності управління, літературни дані.

Зміст дипломної роботи:

Розділ 1. Аналіз формування місцевого бюджету м. Краснодон.

Розділ 2. Теоритичні аспекти досліджень сутності місцевих бюджетів.

Розділ 3. Моделювання економіки міста

Розділ 4. розробка програмного забеспечення системи управління

Обов`язковий графічний матеріал:

1. Схема структура керування фінансового управління;

2. Схема виконання дохідної частини місцевого бюджету м.Краснодон;

3. Схема виконання витратної частини місцевого бюджету м.Краснодон;

4. Схема структури бюджетної системи України;

5. Модель формування місцевого бюджету;

6. Проєктування бази даних;

7. Результати використання розробленої інформаційної системи.

Календарний план виконання роботи.

Назва етапу

Термін виконання

примітка

1

Збір вихідних даних

з 2.04. по 20.04

2

Аналіз зібраних даних

з 20.04. по 30.04

3

Віявлення існуючих проблем

з 1.05. по 10.05

4

Розработка моделі

з 10.05. по 20.05

5

Написання дипломної роботи

з 20.05. по 1.06

Дата видачі завдання: «____»__________2008 року

Керівник роботи _____________________                       ___________________

Завдання прийняв до виконання                                            Федорова Н.В.

«_____»_______________2008 рік

АНОТАЦІЯ

Дипломна работа присвячена важливій проблемі – механизму формування місцевих бюджетів України (на прикладі місцевого бюджету м.Краснодон) з вікористанням розробленої інформаційної системи та пошуку методів підвишення його ефективності. В данній роботі проведене дослідження механизму формування місцевого бюджету міста Краснодон, проведен детальний аналіз розміщення державних коштів по статтям витарат, подані рекомендації по вирішуванні проблем його формування.

Розроблена інформаційна система, що дозволяє вирішувати завдання лінійного програмування, працювати з основними показниками та виводити результати роботи у вигляді таблиць та діограм, на основі аналізу надавати прогноз на короткостроковий період.

РЕФЕРАТ

 

Дипломна робота  сторінок , малалюнків 13, додатків 2,  використаних джерел 8.

МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ, БЮДЖЕТНА СИСТЕМА, БЮДЖЕТНІ ПРАВА, БЮДЖЕТНА ПОЛИТИКА, БЮДЖЕТ РОЗВИТКУ, ПОТОЧНИЙ БЮДЖЕТ, ЗАГАЛЬНИЙ ФОНД БЮДЖЕТУ, СПЕЦІАЛЬНИЙ ФОНД БЮДЖЕТУ, БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС, ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ, ДОХОДИ, ПОДАТКИ, ВИТРАТИ.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є існуючий механізм формування місцевих бюджетів України на прикладі місцевого бюджету м.Краснодон.

Метою даної дипломної роботи є пошук заходів, спрямованих на рішення проблем формування місцевих бюджетів України  і сприятливих більш ефективному здійсненню бюджетного процесу і формуванню фінансової незалежності органа місцевого самоврядування.

У дослідженні використані такі загальнонаукові методи, як: аналіз, моделювання, проектування баз даних.

Результатом аналізу є виявлення цілого ряду проблем, зв'язаних з формуванням бюджетів на рівні органа місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку економіки України.

Для забезпечення більш ефективного формування місцевих бюджетів України і, зокрема, місцевого бюджету м.Краснодон у роботі запропонований цілий комплекс заходів щодо посилення дохідної бази бюджету, оптимізації видаткової частини і досягнення збалансованості бюджету.

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                           

1. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ М. КРАСНОДОН

1.1.Основні напрямки діяльності Краснодонского міського фінансового управління..............................................................................................................

1.2.Організація бюджетного процесу на рівні органа місцевого самоврядування

1.3.Аналіз стану і виконання місцевого бюджету м.Краснодон

2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

2.1 Місцевий бюджет як звено бюджетної системи України

2.2 Бюджетна політика України як фактор стабілізації економіки

3  МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ МІСТА

3.1 Поняття моделювання економіки міста

3.2 Аналіз існуючих моделей регіональної і міської економіки

3.3 Модель формування бюджету міста

4.4. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ  

4.1 Інформаційні технології рішення функціональних задач у муніципальному керуванні

4.2 Інформаційна база і способи її організації

4.3 Проектування інформаційної бази.

4.4 Опис розробленого програмного забеспечения.

4.4.1 Модель даних оброблюваних програмою

4.4.2 Порядок роботи з розробленою програмою.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

            Бюджет є важливої складової економічної політики держави, одним з основних факторів економічного росту і стимулювання підприємницької активності в Україні. Шляхом формування бюджетної політики держава може ефективно впливати на ту чи іншу галузь економіки. Це може виявлятися через реалізацію відповідних державних замовлень, введення, формування податкової політики і напрямків формування бюджетів усіх рівнів.

Існуюча сьогодні практика формування державного бюджету є економічно неефективної, зарегульованої і непрозорой, що створює сприятливий ґрунт для неефективного і нецільового використання бюджетних засобів. Розподіл бюджетних засобів “зверху” показало свою неефективність унаслідок того, що багато реципієнтів чи не одержали, чи одержали не всю суму необхідних засобів і не у встановлений термін. Крім того, місцеві бюджети фактично не мали реальної зацікавленості в збільшенні бюджетних надходжень через зарегулированность формування бюджету й обмеженість органів місцевого самоврядування в можливостях використання засобів, що надходять у місцеві бюджети. А непрозорість реалізації бюджетного процесу зводить нанівець будь-які спроби щодо підвищення ефективності використання бюджетних засобів.

     Актуальність  теми  дослідження  дипломної  роботи   полягає   в необхідності  рішення   проблем    формування   і   виконання   місцевих бюджетів за допомогою бюджетної політики, дати обґрунтування витратам  і  доходам місцевого   бюджету.   Об'єктом   дослідження   є    місцевий   бюджет.  Предметом    дослідження є виявлення тенденцій і закономірностей формування і  використання місцевого бюджету.

      Ціль, що переслідувалася при виконанні дійсної роботи полягала в тому, щоб  на  основі  вивчення,  аналізу  й  узагальнення  змісту  ряду джерел,  розглянути  механізм  формування   і   виконання   місцевого бюджету, розкрити  основні  проблеми  місцевих  бюджетів  і сформулювати  деякі  пропозиції   з   їхнього   дозволу.   Виходячи   зі сформульованої мети, при виконанні роботи були поставлені задачі:

   - Визначити основні принципи організації місцевих фінансів,  установити джерела формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування,  а також гарантії фінансових прав органів місцевого самоврядування;

   -  Детально  розглянути  основи  бюджетного  процесу  в утвореннях  і  взаємини  органів  місцевого  самоврядування  с органами державної влади;

   - На практиці  розглянути  місцевий  бюджет  м.Краснодон

      Аналіз спеціальної  літератури,  проведений  у  процесі  підготовки

дипломної  роботи,  свідчить  про  те,  що  проблеми  формування  і виконання місцевих бюджетів вот вже кілька років знаходиться  в  центрі уваги як українських, так і  закордонних  фахівців  у  сфері  місцевого самоврядування.

      Об'єктом дослідження дипломної роботи є існуючий механізм формування місцевих бюджетів України на прикладі місцевого бюджету м.Краснодон.

Предметом дослідження є новітні методи, способи, принципи організації бюджетного процесу на рівні органа місцевого самоврядування.

Метою даної дипломної роботи є пошук практичних заходів, спрямованих на рішення проблем формування місцевих бюджетів України  і сприятливих більш ефективному здійсненню бюджетного процесу і формуванню фінансової незалежності органа місцевого самоврядування.

Дипломна робота складається з чотирьох розділів: у першому розділі розглядаються аналіз формування місцевого бюджету м.Краснодон, у другому розділі розглядається теоретичні аспекти сутності місцевих бюджетів, у третьому розділі моделювання економіки міста, у четвертому розділі дані проектовані бази даних.  Розділи поділяються на підрозділи відповідно до змісту роботи.

1. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ Г.КРАНОСДОНА

1.1 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ  КРАСНОДОНСКОГО МІСЬКОГО ФІНАНСОВОГО КЕРУВАННЯ.

Тепер великий обсяг  робіт з рішення складних соціально-економічних проблем м.Краснодона і здійсненню бюджетного процесу на його території виконується міським фінансовим керуванням.

При цьому Краснодонское міське фінансове управління - це складова частина фінансової системи держави, що є органом виконавчого комітету місцевого самоврядування й у своїй діяльності підкоряється як Краснодонскому міській раді, так і  Луганському обласному фінансовому керуванню.

Міське фінансове керування забезпечує впровадження в життя державної фінансової політики, аналізує показники розвитку економіки міста, приймає заходу щодо оздоровленню фінансового стану підприємств,  підвідомчих міській раді, розробляє напрямку підвищення рівня доходів бюджету.

Основними задачами діяльності фінансового керування є:

-забезпечення активного використання фінансів з метою посилення ефективності виробництва, росту нагромаджень, доходів населення,

-мобілізація фінансових ресурсів і напрямок їх на фінансування заходів щодо розвитку галузей комунальної власності і подальшому росту матеріального і культурного рівня життя населення,

-економічно обґрунтоване складання бюджету міста по доходах і витратам, проведення необхідних заходів щодо забезпечення фінансування всіх передбачених бюджетом витрат, ощадливого і цільового використання бюджетних засобів.

Краснодонское міське фінансове керування у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, рішеннями голови міського виконавчого комітету, наказами Міністерства фінансів і обласного фінансового керування, рішеннями органа місцевого самоврядування, прийнятими в межах його компетенції, Положенням про міське фінансове керування.

Фінансове керування координує свою діяльність з Державною податковою адміністрацією по м.Краснодону і Краснодонскому районі, Контрольно-ревізійним відділом по м.Краснодону і Краснодонскому районі, банківськими установами, органами внутрішніх справ, судом, прокуратурою й іншими контролюючими органами.

До складу финуправления входять такі структурні підрозділи, як бухгалтерія, бюджетний відділ, відділ фінансів і економічного аналізу (мал.1.2).

                      Рис.1.2. Структура керування.

Керування очолює завідувач, що призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до чинного законодавства.

Завідувач фінансовим управлінням виконавчого комітету міської ради:

-керує діяльністю керування і несе персональну відповідальність за виконання задач фінансового керування,

-видає в межах компетенції відділу накази з метою виконання рішень міської ради, рішень і розпоряджень виконкому міської ради, а також актів вищих органів влади і керування, організовує і перевіряє їхнє виконання, у деяких випадках видає загальні накази разом із завідувачами іншими відділами,

-вирішує питання про перенесення в необхідних випадках асигнувань бюджету відділам виконкому й установам міського бюджету з одного кварталу на іншій без змін річних сум при наявності вільних бюджетних засобів у тім кварталі, у якому ростуть витрати,

-приймає на роботу і звільняє у встановленому порядку працівників фінансового управління по заснованій номенклатурі,

-вирішує воросы матеріально-технічного забезпечення, створення необхідних виробничих, житлових і побутових умов для працівників фінансового керування,

-проводить роботу по професійній підготовці і перепідготовці кадрів, по укомплектуванню фахівцями апарата фінансового керування, по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць финуправления.

Кожен службовець міського фінансового керування у своїй діяльності виконує обов'язок, визначені в його посадовій інструкції.

Фінансове керування виконавчого комітету Краснодонского міської ради існує за рахунок засобів державного бюджету.

Структура  і штат керування затверджується обласним фінансовим керуванням у встановленому законодавством порядку.

Як уже відзначалося вище одним з основних направлений діяльності Краснодонского міського фінансового керування є формирование місцевого бюджету м.Краснодон, що поєднує бюджети м.Краснодон, Суходольск, Молодогвардейск, п.Краснодон, Энгельсово, Изварино, Урало-Кавказ, Північний.

Формування місцевого бюджету є першим етапом бюджетного процесу, під яким розуміється регламентована нормами права діяльність, зв'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджету, його виконанням і контролем за його виконанням, розглядом звіту про виконання бюджету.

Організація бюджетного процесу в м.Краснодоне здійснюється відповідно до Бюджетного Кодексу України, рішеннями Краснодонского міської ради і його виконавчого органа. Бюджетний процес проходить під контролем органа місцевого самоврядування.

Формування бюджету починається з аналізу звітних даних про виконання місцевого бюджету за попередні роки з виявленням тенденцій у виконанні дохідної і видаткової частин бюджету. Детально аналізуючи надходження по окремих податках, визначають чи збільшення зменшення доходів по кожнім виді податків, їхній вплив на виконання доходів місцевого бюджету.

Формуванню передує забезпечення відповідними даними місцевий бюджет.

Міністерство фінансів України доводить виконавчому органу місцевої ради інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проекту бюджетів на майбутній бюджетний рік.

Виконавчий орган місцевої ради в обов'язковому порядку надає необхідну інформацію: Міністерству фінансів України для проведення розрахунків обсягів межбюджетных трансфертів і інших показників, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету - для перевірки достоверності цих розрахунків.

Відповідно до типової форми бюджетних запитів, визначеної Міністерством фінансів України, і у відповідності зі ст.34 Бюджетного Кодексу України і з урахуванням особливостей складання проекту місцевого бюджету міське фінансове керування розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних засобів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних засобів організовують розробку бюджетних запитів для надання місцевим фінансовим органам у терміни й у порядку, установленому цими органами. Головні розпорядники засобів несуть відповідальність за якість і зміст поданих бюджетних запитів, що повинні містити інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету відповідно до вимог місцевих фінансових органів.

Краснодонское міське фінансове управління на будь-якому етапі складання і розгляду місцевого бюджету проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних засобів з погляду його відповідності мети, пріоритетності, а також дієвості й ефективності використання бюджетних засобів. На основі аналізу завідувач міського фінансового керування приймає рішення про включення бюджетного запиту в пропозиції проекту місцевого бюджету перед представленням його на розгляд виконавчого органа місцевої ради.

Після узгодження Кабінетом Міністрів України проекту Закону України "Про державний бюджет України" Міністерство фінансів доводить виконавчому органу місцевої ради розрахунки прогнозних обсягів межбюджетных трансфертів, методику їхнього визначення й інші показники, необхідні для складання проектів місцевого бюджету, а також пропозиції за формою проекту рішення про місцевий бюджет.

У тижневий термін після твердження Закону України "Про державний бюджет України" у другому читанні Кабінет Міністрів України доводить виконавчому органу місцевої ради положення і показники межбюджетных відносин (обсяги межбюджетных трансфертів і текстові статті, що визначають особливості межбюджетных відносин на майбутній бюджетний період), що були проголосовані Верховною Радою України.

1.2 ОРГАНІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

На основі отриманої інформації виконавчий комітет міської ради готує проект рішення про місцевий бюджет.

При формуванні проекту місцевого бюджету необхідно пам'ятати, що обов'язковою умовою наступного його виконання є ступінь реальності його основних параметрів.

Планування доходів і витрат бюджету здійснюється під час розробки проекту бюджету. Планування бюджету має на меті визначити суму засобів, що повинна бути притягнута в бюджет для покриття витрат на фінансування народного господарства, на зміст соціально-культурної сфери, органів влади і керування.

У процесі планування доходів і витрат повинне бути забезпечено:

-повне виявлення доходів по всіх джерелах їхнього утворення;

-раціональне й економічне визначення обсягів витрат, запланованих відповідно до твердого режиму економії з метою покриття дефіциту бюджетних засобів.

Система формування місцевих бюджетів повинна відповідати наступним вимогам:

-витрати місцевих бюджетів повинні залежати від доходів на відповідній території;

-вона повинна зацікавлювати орган місцевого самоврядування в розвитку виробництва і росту прибутковості своїх територій;

-вона повинна підтримувати відсталі в економічних відносинах регіони на мінімальному рівні.

При формуванні бюджету варто пам'ятати, що доходи місцевого бюджету відповідно до методології бюджетного регулювання поділяються на власні, закріплені і регулюючі. До власних доходів відносять надходження від податків, по яких місцеві органи влади мають законодавчу ініціативу (тобто місцеві податки і збори), доходи від керування і продажу комунальної власності й інші. Їхній склад не є постійним, він змінюється по роках. Однак можна виділити, що перелік регулюючих доходів для місцевих бюджетів невеликої й в основному стабільний протягом останніх років.

У наш час існує концепція формування бюджетів на основі прогнозних розрахунків доходів, і це правильно. Як грошові ресурси держави податки виступають основою функціонування дохідної частини бюджету і тому вимагають обґрунтованого планування і регулювання процесів формування доходів через систему податків.

Доходи бюджету з метою їхнього числення відповідно до бюджетної класифікації поділяються на п'ять груп, а саме:

- податкові надходження (податки на доходи, податок на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (прибутковий податок із громадян, податок на прибуток підприємств, податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна, податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів), платежі за використання природних ресурсів (плата за спеціальне використання водяних ресурсів, плата за використання надр, плата за землю), внутрішні податки на товари і послуги (податок на додаткову вартість, акцизний збір з вітчизняних товарів, акцизний збір з імпортних товарів, ліцензії на підприємницьку і професійну діяльність (податок на промисел), плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності), інші податки (місцеві податки і збори),

-неподаткові надходження (доходи від власності, підприємницької  діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного і побічного продажу),

- доходи від операцій з капіталом,

- офіційні трансферти

- державні цільові фонди.

Однак питання дохідної бази місцевих бюджетів, незважаючи на всю його важливість, як правило, тільки вторинний у забезпеченні ефективності функціонування місцевих бюджетів. Першопричиною є розмежування повноважень у частині фінансового забезпечення окремих видів благ і послуг, тобто витрат, що повинні здійснюватися з місцевих бюджетів у цілому і кожній їхній ланці зокрема.  

У методологічному плані усі види послуг, наданих з місцевих бюджетів, можуть бути згруповані по таких напрямках:

- довгострокові послуги - економічний розвиток території, захист природних ресурсів і навколишнього середовища й інші;

- поточні послуги, що повинні надаватися всім громадянам на мінімальному рівні, - послуги установ утворення, охорони здоров'я, житло, культурне обслуговування;

- послуги по захисту прав громадян - зміст правоохоронних органів, органів пожежної безпеки, надання невідкладної  медичної допомоги  й інші;

- послуги по створенню соціальних зручностей - зміст дорожнього господарства, висвітлення, озеленення, місцевий транспорт, зміст місць відпочинку (парків, музеїв, бібліотек і інших суспільних установ), водопостачання, каналізація, збирання сміття, енергопостачання.

Формування бюджетних витрат, тобто платежів, не подлежит  поверненню, як уже відзначалося, здійснюється на стадії планування. При цьому за основу береться очікуване виконання бюджету по витратах протягом періоду, що передує плановому. Звітні дані, як правило, за півріччя, про виконання бюджету по витратах надходять у розпорядження Краснодонского міського фінансового керування і доповнюються оцінкою очікуваного виконання за період, що залишається до кінця року.

Окремо варто зупинитися на витратах на науку, утворення, охорону здоров'я, культуру, що відносяться до поточного витратам бюджету. Названі галузі практично не мають доходів і свою діяльність здійснюють на основі витрат відповідних бюджетів. Розміри витрат на їхній зміст визначаються спеціальними документами – кошторисами.

Кошторис складається всіма установами на календарний рік і затверджується керівниками вищестоящих організацій не пізніше, ніж через місяць після твердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи. Одночасно з кошторисом на твердження подається штатний розклад установи, що включає його структурні підрозділи, що працюють на умовах чи госпрозрахунку надають окремі платні послуги. Причому кошториси і штатні розклади установ, що не мають вищестоящої галузевої організації, затверджуються районними чи організаціями виконавчими органами місцевої влади.

Для повного обліку всіх необхідних витрат міське фінансове керування складає зведений кошторис на основі кошторисів, наданих усіма бюджетними установами.

Розрахунки в кошторисах здійснюються відповідно до функціональної й економічної класифікацій витрат:

1000 - поточні витрати (1100 - витрати на товари і послуги (1110 - оплата праці працівників бюджетних установ, 1120 - нарахування на заробітну плату, 1130 - придбання предметів постачання і матеріалів (1132 - медикаменти і перев'язні матеріали, 1133 - продукти харчування), 1140 - витрати на відрядження, 1150 - оплата послуг на зміст бюджетних установ, 1160 - оплата комунальних послуг і енергоносіїв (1161 - оплата теплопостачання, 1162 - оплата водопостачання і водовода, 1163 - оплата електроенергії, 1164 - оплата природного газу), 1170 - дослідження і державні програми),1200 - виплата відсотків,1300 - субсидії і поточні трансферні виплати (1340 - трансферти населенню);

2000 - капітальні витрати (2100 - придбання основного капіталу (2110 - придбання устаткування і предметів довгострокового використання, 2120 - капітальне будівництво, 2130 - капітальний ремонт), 2300 - придбання землі і нематеріальних активів, 2400 - капітальні трансферти);

3000 - нерозподілені витрати (витрати з фондів непередбачених витрат)

4000 - кредитування з урахуванням погашення .

Принципово новий підхід, використаний у класифікації витрат, дозволяє визначити не тільки сам факт використання міністерствами і відомствами бюджетних засобів, а і грузнути ці витрати з виконанням програмних задач держави і мірою відповідальності в цьому кожного відомства. 

Функціональна структура будується відповідно до основних  функцій держави, що представлені у виді розділів витрат, розбитих на ряд підрозділів.

Важливою відмінністю нової бюджетної класифікації є розмежування витрат по економічних ознаках, тобто витрати зведені  в єдині економічні категорії, що відбивають розмежування засобів, спрямованих на поточні і капітальні витрати. Такий розподіл забезпечить єдиний підхід до всіх одержувачів з погляду виконання бюджету.

Мінімально необхідні витрати обчисляються по єдиних чи групових мінімальних соціальних і фінансових нормах і нормативам, установленими вищими органами виконавчої влади на основі діючих законодавчих актів, з урахуванням індексу інфляції в межах фінансових можливостей адміністративно-територіальної одиниці.

Дохідна і видаткова частини місцевого бюджету визначаються в основному затвердженими парламентом нормами. Це означає, що державні органи створюють систему місцевих бюджетів, основною умовою існування якої повинна бути гармонія між дохідною і видатковою сторонами місцевого бюджету, тобто рівновага.

На основі зроблених розрахунків формується   проект рішення про місцевий бюджет, що передається для розгляду і твердження місцевій раді.

Проект місцевого бюджету перед його розглядом на сесії відповідного ради узгоджується місцевими органами влади і містить у собі:

1)   проект рішення про місцевий бюджет;

2) пояснювальну записку до проекту рішення, що повинна містити:

-інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на майбутній бюджетний період, що покладені в основу проекту місцевого бюджету;

-оцінку надходжень доходів, з огляду на втрати доходів у результаті наданих відповідним радою податкових пільг;

-пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз запропонованих обсягів витрат по функціях і програмам. Обґрунтування повинне включати бюджетні показники за попередній, поточний і майбутній бюджетні періоди в розрізі класифікації витрат бюджету;

-обґрунтування особливостей межбюджетных відносин і надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів;

-інформацію про погашення боргу, обсягах і умовах позик;

 3)  прогноз показників відповідного бюджету по основних видах доходів, витрат і фінансування на наступні три бюджетні роки;

4) проект показників зведеного бюджету міста, що поєднує міста районного значення, села і селища. Прикладом такого міста і є м.Краснодон;

5) показники витрат, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, врахованих у бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більш одного бюджетного року;

6)  перелік інвестиційних програм на майбутній бюджетний період і на наступні три бюджетні періоди;

7)  інформацію про хід виконання відповідного бюджету в поточному бюджетному періоді;

8)  пояснення головних розпорядників бюджетних засобів до проекту відповідного бюджету;

9) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає виконавчий орган місцевої ради.

Рішенням про проект місцевого бюджету визначаються:

1) загальна сума доходів і витрат з розподілом на загальний і спеціальний фонди, а також з розподілом витрат на поточні і капітальні;

2) граничний розмір річного дефіциту (профицита) місцевого бюджету в майбутньому бюджетному періоді і боргу місцевого самоврядування на кінець майбутнього бюджетного періоду; повноваження по наданню гарантій місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;

3) бюджетні призначення головним розпорядникам засобів відповідно до бюджетної класифікації;

4)  доходи бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

5)  бюджетні призначення межбюджетных трансфертів;

6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Проект місцевого бюджету затверджується відповідно до процедури, регламентованої чинним законодавством України в області бюджету, на сесії відповідного ради. Затверджений місцевий бюджет підлягає виконанню в плині бюджетного періоду з наступним складанням звіту про його виконання і твердження цього звіту на сесії місцевої ради.

1.3 АНАЛІЗ СТАНУ І ВИКОНАННЯ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ Г.КРАСНОДОНА

Для формування бюджетів, які б виконували свої функції і забезпечували органи місцевого самоврядування відповідними фінансовими ресурсами необхідно реальне числення їхніх показників. З цією метою на першому етапі бюджетного процесу здійснюється аналіз стану і виконання місцевого бюджету за попередні періоди і виявляються існуючі тенденції, що будуть надалі враховані при формуванні дохідної і видаткової частин бюджету.

Рис.1.3. Виконання дохідної частини місцевого бюджету м.Краснодон.

 Аналіз виконання місцевого бюджету м.Краснодон, здійснений за даними бюджетів і звітів про їхнє виконання за 2006-2007р., предаставленных Краснодонским міським фінансовим керуванням, показав, що загальна сума доходів місцевого бюджету м.Краснодон у 2007р. склала 146673,3 тис.грн. (мал.1.3), що на 38119,9 т.грн. більше аналогічного показника попереднього 2006р.

          Бюджет міста Краснодона за   2007 року виконаний у цілому по доходах у сумі 146673,3 тис. грн. Рівень  виконання по доходах склав 90,0 % до затвердженого плану з урахуванням внесених  змін.

          У 2006м – бюджет виконаний у цілому по доходах у сумі 104625.3 т.грн. Рівень виконання по доходах склав 92.3% до затвердженого плану, а сума невиконання склала 8694.6 т.грн.

В обще сумі доходів:

- доходи загального фонду склали 84622.5 т.грн, у тому числі податкові і неподаткові надходження 32438,7 т.грн чи 38.3%, офіційні трансферти з державного бюджету – 52183,8 т.грн, чи 61,7%;

- доходи спеціального фонду склали 20002,7 т.грн, у тому числі субвенції державного бюджету 10231,1 т.грн чи 51.1%.

Загальний фонд

         План надходжень по загальному фонді бюджету за 2006 рік виконаний у цілому на рівні 91% до затвердженого плану з урахуванням змін.

План надходжень по загальному фонді в 2007р.  виконаний  у цілому на рівні 90,6  % до уточненого плану, сума надходження склала 124401,2 тис.грн.,у тому числі:

-  податкові і неподаткові платежі - 46095,5 тис.грн., чи 37,1 % у загальному обсязі  доходів. Їхнє виконання забезпечене на 83,1 % до уточненого плану, сума невиконання до планових показників склала  9353,9 тис.грн.

-  трансферти державного бюджету –  78305,7 тис.грн. , чи 62,9 % у загальному обсязі доходів .Їхнє виконання забезпечене  на 91% до планових показників , у тому числі:

-  дотація державного бюджету -  36240,6 тис.грн., чи 46,3 % у загальному обсязі межбюджетных трансфертів . Виконання склало 10,0 % до розрахункової суми.

-   додаткова дотація з державного бюджету – 6751,5 тис.грн., чи  5,4 % у загальному обсязі трансфертів. Її надходження склало 100 % до уточненого плану.  

-    субвенції державного бюджету – 35313,6 тис.грн.,чи 45,1 % у загальному обсязі трансфертів, виконання склало 91,0 % до уточненого плану, сума недонадходження  3509,3тис.грн.

За звітний період обсяг доходів загального фонду бюджету  в порівнянні з  2006 роком  зріс  на  42283,6 тис. грн., у тому числі  надходження податків і зборів збільшилися на 13656,8 тис.грн., сума дотації з державного бюджету - на 3235,3 тис.грн., сума субвенції з державного бюджету - на 18640,0 тис.грн.

Розрахункова цифра Мінфіну по доходах загального фонду  забезпечене  на 117,2 % , у тому числі:

по доходах, що враховуються  при визначенні офіційних трансфертів виконання забезпечене до розрахунку Мінфіну на 109,9%,

по доходах, що не враховуються  при визначенні офіційних трансфертів виконання забезпечене до розрахунку Мінфіну на 179,9 % .

             Аналіз виконання  планових показників загального фонду  бюджету  міста в розрізі дохідних джерел показав, що з 12 запланованих  податкових і неподаткових надходжень загального фонду бюджету в повному обсязі  за звітний період  надійшло 7 платежів, у зв'язку з чим у бюджет додатково надійшло 701,1 тис.грн.

Не забезпечене виконання таких основних  дохідних джерел як податок з доходів  фізичних осіб  на 4670,3 тис.грн., податку на прибуток підприємств комунальної форми власності на 3435,3 тис.грн, плати за землю на 1922,7 тис.грн.

            Для забезпечення більш якісного виконання бюджету міста і реалізації  усіх функцій, покладених на органи місцевої влади  на сьогоднішній день необхідно вирішити ряд  гострих  проблем, що впливають  на  недостатність ресурсів  бюджету міста.

1. Основною  проблемою  на сьогоднішній день залишається  податкова заборгованість підприємств міста,  сума  якого  складає за звітний період 4733,1 тис.грн.

Аналізуючи структуру заборгованості по видах податків необхідно відзначити, що основна питома вага в складі недоїмки складає заборгованість по податку на прибуток комунальних підприємств – 73,4 % чи  3427,6 тис.грн.                                           

Сума недоїмки по   платі за землю склала 17,6 % у загальній сумі   чи недоїмки 831,2 тис.грн.,  по комунальному податку -3,3 % чи 155,7 тис.грн.

2. Одним з найбільш стабільних джерел, що значною мірою забезпечує основні надходження в бюджет міста,  є  податок з доходів фізичних осіб . У бюджеті 2007 року його питома вага  в доходах  склав у середньому  80,2 %.

Необхідно відзначити , що за останні роки просліджується виконання планових розрахункових показників податку з доходів фізичних осіб , що зв'язано в першу чергу з підвищенням рівня заробітної плати як працівникам бюджетної сфери , так і підприємств і організацій ін. форм власності.

Однак не можна не відзначити  і ті факти, що дозволяють сховати додаткові  фінансові ресурси  міста.

Значна сума надходження податку з доходів фізичних осіб (більш 40%) залежить від нарахування і сплати податку одним з основних бюджетообразующих  підприємства міста. Реорганізація структурних підрозділів підприємства і скорочення чисельності робочих місць впливає на  абсолютну суму податку з доходів  з доходів фізичних осіб.

          Другою немаловажною проблемою є  виплата заробітної плати підприємствами міста без перерахування податку з доходів фізичних осіб. Відповідно до чинного законодавства податкова служба тільки реєструє надходження податку з доходів фізичних осіб нарахування і заборгованість не враховує, що не дозволяє вчасно вживати заходів по примусовому стягненню податку.                

       Дана заборгованість може бути виявлена тільки в результаті проведених перевірок. І якщо дані перевірки не будуть проведені вчасно, те бюджет міста може понести відчутні втрати, особливо це, стосується підприємств, що проходять процедуру банкрутства. На сьогоднішній день, порушено справ про банкрутство по 12 підприємствам міста, з них 6 –підприємства житлово-комунального господарства, по яких стягнення заборгованості практично неможливо.

         Крім того,  маються підприємства, що мають сумнівну кількість найманих чи робітників перелічують незначні суми податку.  По 112 СПД  легалізовано 192 найманих робітників, сума податку по них складає 30,1 тис.грн., установлено 8 випадків виплати заробітної плати в « конвертах».

        І звичайно ж на рівень надходження податку з доходів фізичних осіб впливає виплата заробітної плати, з розрахунку тарифної  ставки нижче діючої  мінімальної заробітної плати.

3. Одним  з резервів  збільшення надходжень у бюджет міста є посилення податкового навантаження на суб'єкти малого бізнесу.

Так податкове навантаження на один підприємця по м.Алчевску  

складає 2613 грн., а по м.Краснодону-  1383 грн.

Для рішення даного питання необхідно переглянути:

- ставки єдиного податку  з метою  збільшення до максимальної ставки;

-  ставки торгового патенту  в середньому в 2 рази;

- підняти ставку фіксованого податку з доходів до 95-100 грн.

У середньому дані заходи дозволять залучити додатково в бюджет  840 тис.грн.  

4. Передбачалося збільшення надходжень плати за землю, як  за рахунок росту ставок як плати за землю, так і  орендної плати, у зв'язку з проведеною грошовою оцінкою землі. З 8 адміністративно-територіальних одиниць п'ятьма горпоссоветами проведена грошова оцінка землі,   по 3  селищним радам грошова оцінка землі не проведена.

             За 2007рік  планові показники  надходжень плати за землю забезпечені  на 56,4 % . За звітний період при завданні  4405,8 тис.грн., у бюджет мобілізовано податку в сумі 2483,1 тис.грн.

Основна питома вага в надходженнях плати за землю  займають надходження  -    плати за землю з юридичних осіб (42%) і планові показники по даному дохідному джерелу не забезпечені.  При плановому завданні 1943,1 тис.грн. фактичне надходження склало 940,0 тис.грн., недонадійшло 1003,1 тис.грн., чи 51,7 % і основна причина в недотриманні платіжної дисципліни платниками податку.

З 92 платників податку недоїмку по податку допустили 53 чи

58 % , сума якої склала  734,8 тис.грн.

           Значні втрати несе місцевий бюджет у зв'язку з тим, що ряд підприємств, що згідно рішень міської ради, повинні  перейти  на  орендну плату за землю,  платять земельний податок.  За 2007 рік ці втрати складають  майже 1 млн. грн.

            Крім того, по 67 договорам орендної плати за землю ставки встановлені нижче мінімальної -3%, у зв'язку з чим утрати бюджету складають у середньому 500 тис.грн.   

5. За останнім часом значно зросли надходження місцевих податків  і зборів у загальній сумі доходів загального фонду бюджету:  

 2005р.- 1888,6 тис.грн.,

           2006р.-  2056,2 тис.грн.,  ріст 108,8 %

 2007 р.- 2478,1 тис.грн., ріст  120,5 %

За 2007 року  надходження місцевих податків і зборів забезпечене на 102,4 %.

Результати аналізу стану надходження місцевих податків і зборів свідчить, що найбільшу суму надходжень бюджет був забезпечений за рахунок ринкового збору (74,7%) і комунального податку (24,4%).

         Планові надходження  ринкового збору за 2007 року  забезпечені на 112,7 %.

Органами місцевого самоврядування проводиться  робота зі збільшення надходжень місцевих податків і зборів. У 2006 році переглянуті ставки ринкового збору убік збільшення по містах Краснодон, Молодогвардейск, Суходольск, у зв'язку з чим податок зріс у по м.Краснодону в 1,9 рази, по м.Суходольску в 1,4 рази, по м. Молодогвардейску в 1,3 рази.

                                                    Спеціальний фонд.

У спеціальний фонд бюджету надійшло засобів  у сумі 26849,3 тис.грн. З них найбільші  суми приходяться :

на  надходження власних засобів бюджетних установ  7220,4 тис.грн., у зв'язку  з передачею в комунальну власність соціальної сфери ОАО «Краснодонугля»;

       на надходження від відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності – 1244,7 тис.грн.,

       на цільові фонди -  8813,3  тис.грн.  

       У 2007 році в спеціальний фонд місцевого бюджету було виділено з держбюджету субвенція на газифікацію і виконання заходів щодо енергозбереження в сумі 2996,1 тис.грн.

Не забезпечене виконання  планових показників:

- по податку з власників транспортних засобів ( план -1138,4 тис.грн., факт 1078,6 тис.грн., сума невиконання 59,8 тис.грн.) Основна причина – податкова заборгованість підприємств міста в сумі 45,1 тис.грн.

         Для мобілізації засобів у бюджет міста  від продажу земельних ділянок несільськогосподарського значення  була розроблена міська програма по інвентаризації земель і обов'язкового продажу земельних ділянок, на яких розміщені приватні підприємства. Згідно реєстру визначено 136 земельних ділянок,  що знаходяться під приватними підприємствами і можливі для продажу Надходження в бюджет  від їхнього продажу  могли б скласти близько 12 млн.грн.  Однак результати проведеної роботи  поки незначні.  

    На фінансування витрат загального фонду міського бюджету за  2007 рік спрямовано 129269,4 тис. грн,  що в 1,45 рази   перевищують показники минулого року і складають 90 % до уточненого річного плану.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшений обсяг фінансування по органах місцевого самоврядування на 22,7% чи 

2762,2 тис.грн., установам утворення на 25,37 % чи 6337,9 тис. грн, по установах охорони здоров'я на 26,16 % чи 5593,6 тис. грн,  по установах культури на 26,5 % чи на 995,1 тис. грн , по установах фізкультури і спорту на 676,2 тис. грн чи 56,07 %.

У структурі міського бюджету по економічній класифікації по загальному фонді бюджету в звітному періоді фінансування першочергових захищених статей і енергоресурсів складає 104943 тис. грн  чи 81,1 % від загального обсягу фінансування. Витрати на заробітну плату з нарахуваннями складають 50,7% чи 65663,7 тис. грн, на придбання продуктів харчування і медикаментів 2,2% чи 2846,2 тис. грн, оплата посібників родинам з дітьми 11,5% чи 14870,1 тис.грн, комунальних послуг і енергоносіїв 6,7 % чи 8637,9 тис. грн , оплата відсотків 122,8 тис. грн. чи 9,5%

На оплату праці з нарахуваннями спрямовано 65663,6 тис.грн у порівнянні з відповідним періодом минулого року   темпи фінансування заробітної плати збільшені на 26,3 %. Фінансування поточного фонду оплати праці працівників бюджетних установ у поточному періоді забезпечено в повному обсязі.

 

На придбання медикаментів і перев'язних матеріалів спрямовано 1 067,9 тис. грн, що складає 0,8 % від загального обсягу витрат  Заборгованість по медикаментах склала 229,3 тис. грн  і збільшилася  в порівнянні з початком року на  139,4 тис. грн.

У звітному періоді по пільгових рецептах відпущені медикаменти на загальну суму 291,0 тис. грн. Основна питома вага пільгових медикаментів складають медикаменти інвалідам і учасникам ВОВ 25,6 % чи 74,4 тис. грн , сахаропонижающие препарати складають 42,2 % чи  

123 тис. грн, онкобольные 22,3 тис. грн чи 7,7 %.

У звітному періоді безкоштовним харчуванням по школах міста охоплено 2917 чоловік, що складає 33 % до загальної чисельності загальноосвітніх шкіл, що учаться. Рівень виконання грошових норм харчування склався в такий спосіб :

  •  грошова норма на харчування дитят-сиріт, дітей батьків, що залишилися без опіки, і малозабезпечених вище планової на 0,01 грн;
  •  грошова норма на харчування учнів 1-4 х класів вище планової на  0,13 грн;

-    грошова норма на харчування в  ГПД нижче плановій на 0,36 грн

-    по школі-інтернат перевиконання грошових норм склало 0,01 грн

    Грошова норма харчування по дитячих дошкільних установах перевиконана  на 0,16грн..

    Фактичні витрати по харчуванню за 2007р. склали 1 054,4тис.грн, а саме:

- загальноосвітні школи-565,3тис.грн.;

-дитячі дошкільні установи – 142,8 тис.грн.

-школа-інтернат – 346,2тис.грн.

    У 2007 році виплачена допомога дитятам-сиротам і дітям, що залишилися без батьківської опіки в сумі 32,6 тис.грн. Допомога виплачена 45 чоловікам у сумі 724грн на одну дитину.

Витрати на соціальний захист населення профінансовані в сумі 23 774,2тис.грн., що складає 92,7% до уточненого плану.

За рахунок субвенції виділюваної з державного бюджету профінансовані витрати на виплату посібників родинам  з дітьми в сумі 14 870,1 тис.грн, що составляе 92% до уточненого плану. За 2007 рік здійснено 55 714 виплат посібників родинам з дітьми, що на 25 405 виплат більше чим за 2006 рік.

За рахунок субвенції виділюваної з державного бюджету на оплату послуг тепло-, водопостачання, електроенергії, природного газу і квартирної плати профінансовані пільги на суму  4 821,1грн., субсидії на суму 1125,0тис.грн., що складає 96,4% від уточненого плану. Середньомісячний контингент одержувачів пільг на житлово-комунальні послуги складає: ветеранів війни 7625 чоловік, ветеранів ВВС і МВС 239 чоловік, громадян потерпілих від аварії на ЧАЕС 198; середній розмір пільг на один пільговика складає 48,01грн. Кредиторська заборгованість по пільгах і субсидіям населенню на оплату комунальних послуг зменшилася в порівнянні з початком року на 616,3 тис.грн чи на 52,3%. Ріст дебіторської заборгованості на 22,1 тис.грн. зв'язаний з тим, що по субсидіях населення за услуги теплопостачання був зроблений перерахунок нарахованих субсидій за фактично надані послуги.  

          Вищевказані суми освоєні в розмірі 100 % до уточненого плану і фактичних витрат.

За звітний період поточного року за рішенням виконкому  призначена і виплачена матеріальна допомога 548 чоловікам на суму 134,2 тис.грн. витрати на поховання склали 40,8тис.грн., 178 чоловікам.

Починаючи з 2005 року за рахунок засобів місцевого бюджету виплачується компенсація фізичним особам, що надають соціальні послуги згідно Постанови КМУ №558 від 29.04.2004р., так у 2007 році дана компенсація виплачена 2024 одержувачам у сумі  122,4 тис.грн. За текуший період зроблений фінансова підтримка  громадської організації «Рада ветеранів» на суму 58,4тис.грн.

За рахунок засобів місцевого бюджету профінансовані витрати на виплату пільг почесним громадянам, працівникам ЖКХ, і працівникам МВС у сумі 81,0 тис.грн., що складає 100% до фактичних витрат. Контингент одержувачів пільг склали: почесні громадяни  - 8 чоловік; працівники ЖКХ  - 332 чоловік; працівники МВС – 135 чоловік.

За рахунок засобів місцевого бюджету профінансована дотація УЖКХ у сумі 2651,6 тис. грн,  у тому числі:  на ЖЄКи – 623,9 тис.грн, на теплоснабжающие організації – 1864,1 тис. грн., водопостачальні організації – 163,6 тис.грн. Витрати по благоустрої профінансовані в сумі    2977,8 тис. грн, у тому числі:

  •  зміст зелених насаджень  535,6 тис. грн ,
  •  витрати по оплаті електроенергії – 216,5 тис. грн
  •  зміст  і ремонт доріг дорогий – 1336,6 тис. грн.

         За рахунок засобів податку з власників транспортних засобів  (спеціальний фонд) проведені витрати на зміст і ремонт доріг у сумі  996,9 тис.грн.

На капітальний ремонт житлового фонду спрямовано 57,7  тис. грн.

Власні надходження в бюджет установ у загальному обсязі спеціального фонду склали 1809,7 тис.грн чи 24,1 % від загальної суми засобів спеціального фонду.

За рахунок засобів спеціального фонду на фінансування витрат бюджетних установ  спрямовано 6077,93 тис.грн, що складає 80,5 % до річного уточненого плану.

План по власних надходженнях бюджетними установами виконаний на 95,1 %.

За станом на 01.01.08р. кредиторська заборгованість по загальному фонді склала 10345,8 тис. грн.  і знизилася в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 445 тис. грн. Без обліку субвенцій з державного бюджету по загальному фонді склало 8402,1 тис. грн. і зросла на 956,5 тис. грн.

У звітному періоді дохідна частина загального фонду бюджету виконана на 90,7 %, у доход місцевого бюджету недопоступило 10756 тис. грн, що негативно відбилося на стані кредиторської заборгованості і наявністю простроченої кредиторської заборгованості. За станом на 1.01.08р. прострочена заборгованість склала 1444,8 тис. грн.  

2 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

2.1 МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ ЯК ЗВЕНО БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

На сучасному етапі розвитку економіки України зростає роль місцевих бюджетів у бюджетній системі держави, а всі питання, зв'язані з функціонуванням місцевих бюджетів, вимагають глибокого аналізу і наукового обґрунтування. Тут неможливі раз і назавжди засновані рекомендації. Місцеві бюджети - категорія дуже динамічна, тому їхнє дослідження необхідно здійснювати з урахуванням безлічі факторів, що впливають на економічне життя держави.

На сьогодні нараховується понад 11 тисяч місцевих бюджетів, а найбільш чисельну групу складають сільські і селищні бюджети - понад 10 тисяч. Понад 72% усіх витрат місцевих бюджетів здійснюється через обласні бюджети (їх 24) і бюджети міст загальнодержавного й обласного підпорядкування (їх 223).   

Місцеві бюджети входять до складу бюджетної системи України (мал.2.1.) і визначаються як плани формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення задач і функцій місцевих органів влади в плині бюджетного періоду.

До місцевих бюджетів відносяться бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування. У свою чергу бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст і їхніх об'єднань.









  





        Рис.2.1 Структура бюджетної системи України.

Місцеві бюджети – один з головних каналів доведення до населення підсумкових результатів суспільного виробництва.

Економічна суть місцевих бюджетів виявляється в їхньому призначенні. Вони виконують такі функції:

-формування грошових фондів, що служать фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади,

-розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства,

-контроль фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій і установ, підвідомчих органам влади.

У різних умовах місцеві органи влади можуть мати різні обсяги фінансової компетенції і, отже, різні рівні фінансової автономії і самостійності.

Рівень фінансової самостійності місцевих бюджетів може бути визначений системою кількісних показників. Це: питома вага витрат на реалізацію власних повноважень, питома вага обов'язкових витрат, питома вага витрат для забезпечення делегованих повноважень, питома вага власних доходів, питома вага власних і переданих (закріплених) доходів, питома вага доходів від місцевих податків і зборів і незв'язаних субсидій, а також: ступінь залежності від окремих дохідних джерел і коефіцієнт налоговозможности окремої адміністративно-територіальної чи одиниці територіального колективу. Кожний з перерахованих показників засвідчить різні аспекти фінансової автономії місцевих бюджетів.

Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування місцеві бюджети – це балансові розрахунки, що відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають дохідну і видаткову частини, принципи збалансування й ін. Усі доходи і витрати складають єдиний баланс відповідного місцевого бюджету.

Доходи бюджету – частина централізованих фінансових ресурсів, що необхідні для виконання його функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування фондів коштів, і надходять у розпорядження органів влади.

Доходи бюджетів формуються за рахунок сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів і інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, установлених законодавством України.

Варто також пам'ятати, що розвиток будь-якого регіону країни неможливо без створення необхідних умов змісту невиробничої сфери і розвитку виробництва, соціально-культурних установ, заходів щодо змісту органів влади і керування, що відбито в складі витрат місцевих бюджетів.

Склад витрат місцевих бюджетів випливає з заходів, що проводяться за рахунок бюджетних засобів на всіх адміністративних територіях.

Відповідно до нового Бюджетного Кодексу України місцеві бюджети підрозділяються на поточні бюджети і бюджети розвитку:

-Поточні бюджети – це бюджети, що формуються для фінансування мережі бюджетних підприємств, установ, організацій і органів, а також для фінансування заходів щодо соціального захисту населення й інших заходів, що не відносяться до бюджету розвитку.

-Бюджети розвитку - це бюджети, формовані з метою фінансування інвестиційної й інноваційної діяльності.

Слід також зазначити, що місцевий бюджет відповідно до нового Бюджетного кодексу  складається також із загального і спеціального фонду. При цьому загальний фонд бюджету включає всі доходи, крім призначених для зарахування в спеціальний фонд, усі витрати за рахунок надходжень у загальний фонд бюджету і фінансування загального фонду бюджету. Спеціальний фонд бюджету, у свою чергу, включає: усі доходи бюджети, що мають спеціальне призначення, у тому числі власні надходження бюджетних установ, гранти і подарунки (у вартісному численні) на визначені цілі, усі витрати бюджету за рахунок доходів спеціального фонду бюджету і фінансування спеціального фонду. Спеціальний фонд створюється на основі рішення відповідного ради, а його джерела визначаються винятково законами України.

Підводячи підсумок, можна сказати, що з місцевих бюджетів фінансуються в першу чергу поточні витрати, спрямовані на створення необхідних умов життєдіяльності населення.

Загальні основи бюджетних прав органів місцевого самоврядування встановлені Конституцією України і чинним законодавством в області бюджету.

У відповідності зі статтею 143 Конституції України місцеві органи самоврядування затверджують бюджети відповідного рівня. Це положення підтверджується і статтею 142 Конституції, відповідно до якої держава бере участь у формуванні місцевих бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. У цьому зв'язку необхідно підкреслити положення про те, що витрати місцевого самоврядування, що виникли в результаті рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Таким чином, а держава визначає правила поведінки державних органів і посадових осіб у процесі твердження і цільового використання бюджетних засобів, а також у ході контролю за їх надходженням, а у випадку невиконання цих правил забезпечує реалізацію своїх прав примусово.

Регулювання бюджетної діяльності за допомогою правових норм дає економічним відносинам державний чи територіальний захист; економічні відносини здобувають при цьому силу прав і обов'язків, у межах яких діють державні органи.

2.2 БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

       Бюджетна  система  країни   є   основною   фінансовою   базою діяльності   державних   органів   влади   й    органів    місцевого самоврядування   в   сфері    економічного    і    соціального    розвитку відповідних територій.   

      Місцеві  бюджети  здійснюють  важливу  роль  у  процесі  соціально-економічного розвитку України,  забезпечуючи  фінансування  основної  мережі дитячих дошкільних установ, шкіл, медичних  і  соціальних  установ.

     Вивчаючи   проблеми   формування   бюджетів   місцевих    утворень, виділяється два  напрямки  розгляду  даного  питання:   по-перше,  з

точки   зору   формування    бюджетів    безпосередньо    на    місцях

самоврядування, а в других - з погляду  органів  влади  вищестоящого рівня. У першому випадку задачею стоящей  перед  місцевими  владами  є максимальний збір податків з метою покриття витрат по  видах  діяльності, здійснюваними виконкомами відповідно до державного   і  міського законодавства. Задача що коштує, перед вищими органами влади –  це формування   мінімального   бюджету   місцевого   утворення,   тобто формування  мінімальної  видаткової   частини   місцевих   бюджетів.   Тому найважливішою умовою стабільності  межбюджетных  відношенні  є  створення цілісної системи формування  фінансової  бази  бюджетів  усіх  рівнів  і особливо місцевих бюджетів.

      Прийняті за роки реформ закони не створили механізму гарантій місцевому самоврядуванню фінансової самостійності і незалежності,  хоча  усі  вони ці принципи проголошують і на словах гарантують. Сьогодні  Україна  в  цьому питанні недалеко пішла від жорстко централізованої системи, та й то убік подальшого обмеження прав місцевого  самоврядування.  Формування  дохідної частини  місцевих  бюджетів  здійснювалося  і  продовжує   здійснюватися   в основному не за рахунок власних доходів, а шляхом відрахування від  регулюючих доходів.  І  навіть  з  обліком  цього  фінансових  ресурсів  місцевим  бюджетам катастрофічно не вистачає й у дохідній частині місцевих бюджетів, незважаючи  на прийняті закони, не знижується  питома  вага  засобів, що  надходять  у  виді фінансової допомоги з регіональних бюджетів.

      У сучасній  економічній  обстановці  реформа  бюджетної  системи актуальна як у цілому для держави, так і для регіонів. Тому велике значення  має  теоретичне  і методичне обґрунтування подальшої стратегії і тактики в  сфері  бюджету  і межбюджетных  відносин.   Але  поза  залежністю  оттого,  урегульовані  ті  чи  інші відносини  відповідними  чи  законами  ні,  органам   місцевого  самоврядування   приходиться щодня  вирішувати  численні  питання  на  основі   місцевих   традицій, що склалися людських відносин, а також того загального  розуміння  проблем, що складається в міру формування  місцевої  фінансово  економічної політики. Варто  підкреслити,  що  її  зміст  сильний  варіюється  в залежності від типу межбюджетных відносин і регіону.

      Говорячи про фінансові ресурси, мається на увазі, що фінансові ресурси поряд з людськими, природними, средовыми, інфраструктурними  ресурсами, складають сукупність оперативних стратегічних  ресурсів  місцевого  самоврядування.  І  успіх діяльності  органів  місцевого  самоврядування  многом  залежить  від  того,   наскільки   вдається перетворити їх  в  об'єкти  політичної  й  управлінської  роботи.   Важливою задачею, зв'язаної  з  нормалізацією  витрат  місцевих  бюджетів,  є успішне  проведення  житлово-комунальної   реформи.   Сукупні   витрати органів МСУ на комунальні послуги досягають у багатьох містах 60%  бюджету.

      Не  краще  обстоять  справи  і  з  мобілізацією  власних  доходів   місцевих бюджетів.  Особливу  роль  у  підвищенні  ефективності  використання  місцевих фінансів   грають   представницькі    органи    місцевого  самоврядування.    Поки    приходиться констатувати, що місцева  представницька влада  знаходиться  прямо-таки  в  зародковому  стані.  Таке  положення  справ  вступає   в   явне протиріччя з духом місцевого  самоврядування, що  є,  по-перше,  самостійною  формою народовладдя,  а  по-друге,  шляхом  і  засобом   розвитку   цивільного суспільства (і цивільно-правової державності).  Місцевого   самоврядування  навряд  чи  можливо без сильної і відповідальної представницької влади.  На  відміну  від  інших форм участі населення  в  процесі  місцевого  самоврядування,  представницькі  органи  місцевої влади  володіють  цілим  поруч  законодавчо  закріплених  повноважень   і діють на постійній основі, що дає їм можливість впливати на  положення справ у межбюджетных відносин і діяльність органів виконавчої влади. І цей ресурс  місцевого  самоврядування  в даний час задіяний украй слабко і фактично  виведений  за  межі політичного полючи.

      При  підготовці  даної  дипломної  роботи  була   використана   як методична, так і  спеціальна  економічна  література,  нормативні  і законодавчі акти.

    Прийняття Парламентом Бюджетного Кодексу повинне навести порядок у системі державних і місцевих фінансів, що дозволить внести стабільність і прогнозированность, від якої виграють усі – і місцеві органи госвласти, і бізнесмени, і звичайні громадяни, а сам закон про держбюджет зменшиться мінімум удвічі. Крім того, цей Кодекс максимально наближений до вимог ЄС касательно бюджетної сфери, що не тільки позитивно позначиться на його якості, але і знімає питання про необхідність наступної його уніфікації з бюджетним законодавством Європейського союзу, що є додатковим гарантом стабільності в цій сфері.

У Кодексі чітко розділені повноваження між бюджетами. Держбюджет відповідає за фінансування загальнодержавних інститутів – судочинство, силові, контролюючі органи. Місцеві бюджети фінансують функції, наближені безпосередньо до споживачів - школи, дитсадки, лікарні й ін. Концептуальним проривом і для Кодексу, і для системи фінансування в Україні в цілому є визнання державою того, що, якщо воно надає пільги, то воно повиннео їх і фінансувати. За місцевими бюджетами закріплюються лише ті податки, що не можуть негативним образом уплинути на економіку країни. До ексклюзивних доходів місцевих бюджетів віднесені прибутковий податок, плата за землю, надходження від продажу землі несільськогосподарського призначення і податок на прибуток комунальних підприємств, що Центр буде враховувати тільки статистично. У результаті цього дохідна база розшириться мінімум на 2млрд. грн., а частка власних доходів на місцях досягне 14% (раніше цей показник був у межах 3%).  У зв'язку з цим значно зросте зацікавленість влади не тільки у своєчасності і повноті виплат зарплат абсолютно всіма підприємствами (заборгованість по зарплаті на 1 січня 2001 року склала майже 5млрд. грн), але і до їх підвищення. Закріплення ж за місцевими бюджетами надходжень від продажу землі дає серйозний стимул не тільки до розвитку ринку землі, але і до важливого підвищення інвестиційної привабливості підприємств.

Перерозподіл засобів відтепер буде здійснюватися по так називаній формульній системі, коли трансферти розраховуються по єдиній для усіх формулі, параметри якої обговорені в Кодексі. Ця практика вже діє в поточному році згідно постанови КМУ від 26.12.2000 № 1932 і, як свідчить аналіз, перерозподіл стало абсолютно зрозумілим і прозорої, що не залежить від волі чиновника.    Причому зазначений підхід створює істотний стимул для місцевих органів самоврядування у відношенні збільшення дохідної частини. У Кодексі вводиться так називаний коефіцієнт вирівнювання, розмір якого встановлює Парламент у законі про держбюджет. У залежності від цього розміру в місцевих бюджетах може залишатися до 40% понад планові надходження.

      Уже давно мова йде про необхідність скасування практики планування штрафів і доведення планів по їхньому зборі на місця. На сьогодні ситуація трохи змінилася – хоч планувати штрафи і не припинили, але їх вивели з дохідної частини місцевих бюджетів, що може істотно знизити адміністративний тиск, у першу чергу в змісті скорочення числа перевірок, що у багатьох випадках ініціюються саме місцевою владою.

       Можна  ожидать визначеного пожвавлення фондових ринків – Кодекс, суворо регламентуючи вимоги, дозволяє всім органам влади проводити внутрішні запозичення, а з населенням понад 800 тис. жителів – і зовнішні. Заборонено практику межбюджетного кредитування (ст. 73), а у випадку наявності короткострокового касового розриву бюджетам рекомендовано звертатися в кредитно-банківську установу.

       У прийнятому Бюджетному кодексі є стаття 27, відповідно до якої Бюджетному комітету доручається аналізувати вплив на бюджет усіх представлених проектів законів, хоча обов'язковість такого аналізу для прийняття закону поки що не потрібно. І вже в результаті цього можна  екати визначеного зниження числа неякісних податкових законопроектів, що щодня реєструються в Парламенті і які після прийняття необхідно терміново скасовувати, що не найкращим образом позначається на вітчизняному бізнесі і на інвестиційній привабливості України.

         Крім того, у цій статті є частина 4, що говорить про те, що Закони України, влияющие на формування дохідної чи видаткової частини бюджету на зазначений рік, повинні бути офіційно прийняті до 15 серпня поточного року. В іншому випадку такі закони починають діяти лише через рік, що дає підприємцям гарантії захисту від практики введення законів заднім числом.

        Коротко підсумовуючи результати, можна зробити висновок про те, що прийнятий Парламентом Бюджетний кодекс є практичним кроком на шляху створення економічно ефективного прозорого процесу формування державного бюджету як одного з основних елементів стимулювання підприємницької активності в Україні. Державний бюджет, побудований по Кодексі, може дійсно стати бюджетом “економічного росту” і заставою успішності подальших економічних реформ.

Успішне здійснення соціально-економічних перетворень в Україні в значне мері залежить від раціонального з'єднання загальнодержавних інтересів з інтересами й особливостями регіонів, ефективного використання природно-ресурсного й економічного потенціалів. На жаль, у більшості склалася думка, що регіональна політика зводиться тільки до економічних проблем. Це дуже звужений підхід – регіональна політика охоплює чимало питань державного устрою, проблеми місцевого самоврядування, територіальну організацію влади, економіку і соціальну сферу, фінанси, екологію, національно-етнічні відносини, прикордонне міжнародне співробітництво й ін.

Досвід минулого свідчить про те, що надмірна концентрація фінансових і матеріальних ресурсів у розпорядженні центральних органів керування, звуження економічної бази місцевих органів, відсутність обліку територіальних пропорцій при плануванні розвитку народного господарства негативно відбилися на рівнях економічного розвитку регіонів України і привели до накопичення на місцях серйозних господарських, соціальних і екологічних проблем. Найбільш хворобливими з них є:

-недосконалість галузевої структури більшості регіональних господарських  комплексів, у першу чергу - промислових, низька їхня економічна ефективність;

-однобічна галузева спеціалізація регіонів, обмежена сфера застосування праці;

-значні розходження між регіонами в рівні соціально-економічного розвитку;

-істотне відставання від діючих нормативів у розвитку соціальної і виробничої інфраструктури, особливо в сільській місцевості, низький рівень використання економічного потенціалу невеликих міст і сіл;

-неефективне використання місцевих ресурсів, надмірне забруднення навколишнього середовища.

Виходячи з цього, розширення і закріплення власних і виконавчих функцій регіонів зараз уже не викликає сумнівів і не вимагає особливих доказів, але одночасно з цим дієвість керування регіоном стає реальної тільки в умовах стійкого фінансування діяльності його керівництва.

Одночасно на всіх рівнях територіальної організації керування від сіл, селищ до міст потрібно рішення широкого спектра проблем, у який, зокрема, входять: соціальний захист населення, організація утворення, охорони здоров'я населення, розвиток культури, спорту, молодіжні програми, охорона правопорядка, пожежна охорона, упорядкування населених пунктів і ін. Звичайно, рішення цих питань вимагає фінансової незалежності органів місцевого самоврядування.

Практика показує, що сьогодні місцеві органи влади мають досить низький ступінь незалежності за розпорядженням власними надходженнями - не більш як 0,5% ВВП

У цьому зв'язку важливим є забезпечення формування місцевих бюджетів як основи фінансової незалежності місцевого самоврядування.

Проблеми формування місцевих бюджетів розглядаються в таких джерелах як Бюджетних кодекс України; Закони України "Про Державний бюджет”, “Про місцеве самоврядування”, Посостояниеовлениях Верховної Ради “Про основні напрямки бюджетної політики” (бюджетної резолюції).

          Дуже важливим моментом у процесі проведення бюджетної реформи є зміцнення і розширення ресурсної бази регіональних бюджетів – тільки на цій основі можливо ефективна реалізація наступних кроків бюджетного реформування. На цьому тлі окремим питанням є формування спеціальних фондів і фондів обласних державних адміністрацій і Рад, що складають 60% загальних сукупних бюджетів. У процесі проведення реформи необхідно створити реальний механізм, за допомогою якого область могла б поєднувати ресурси і здійснювати проекти, що стосуються умов життя людей у регіонах.

          У нову методику включена мотивація заробляння грошей на місцях: якщо регіон перевиконує план бюджетних надходжень, то в його розпорядженні залишається 40% від суми цих надходжень, 60% перелічується в держбюджет. Згодом, у міру скорочення зовнішнього боргу, регіональні влади мають можливість відстоювати зміна співвідношення на користь регіону. В остаточному підсумку не менш 60% засобів повинне залишатися на місцях.

3 МОДЕЛЮВАННЯ  ЕКОНОМІКИ МІСТА.

3.1. ПОНЯТТЯ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ МІСТА.

    Моделювання є одним з найважливіших методів дослідження в багатьох галузях сучасної науки.

    Модель – це матеріальний чи, представлений думкою об'єкт,  що у процесі дослідження заміщає об'єкт – оригінал так, що його безпосереднє вивчення дає нові  знання, про об'єкт-оригінал. Моделювання – це процес побудови, вивчення і застосування моделей. Головна особливість моделювання в науці полягає в тому, що цей метод опосередкованого пізнання за допомогою об'єктів – заступників. У сучасній науці найважливішою формою моделювання є математичне моделювання.

    Розвиток регіональної  економіки як науки протягом уже майже двох сторіч (починаючи з Й.Тюнена) характеризується послідовним проникненням математичних моделей у дослідження проблем регіонів, просторової структури економіки.

    Існує два основних напрямки застосування математичних моделей в економіці:

  •  розвиток і поглиблення теорії і методології;
  •  рішення практичних задач.

    Приводилося чимало прикладів створення теорій на базі математичних моделей (теорії розміщення виробництва, плюсів росту, міжрегіональної торгівлі, міжрегіональних взаємодій, просторової економічної рівноваги й ін.). Дана традиція продовжується в сучасній регіональній економіці. При цьому використовується два методологічних підходи: а)аналітичне дослідження моделі (засобами математики); б)узагальнення результатів “модельних” експериментів проведених на комп'ютерах.        

    Для ряду наукових шкіл у регіональній економіці дослідження моделей є головним способом одержання теоретичних знань. Створюються моделі для нових теорій (як генератори теорій), крім того, проводиться модернізація класичних теорій  регіональної економіки за допомогою їхнього вираження мовою сучасної математики. Слід зазначити значне розширення й ускладнення математичного апарата, застосовуваного в теорії регіональної економіки.

    Математичні моделі широко використовуються в рішенні практичних проблем регіональної економіки: при побудові регіональних типологий, регіональному ситуаційному аналізі, розробки прогнозів, імітації наслідків здійснення соціально-економічних  заходів на народохозяйственном і регіональному рівнях, обґрунтуваннях параметрів фінансово-економічних механізмів і інші. Сфера ефективного застосування математичного моделювання обмежується  головним чином можливостями  формалізації соціально-економічних ситуацій і стану інформаційного забезпечення розроблених моделей. Прагнення в щоб те ні стало застосувати  математичну модель може не дати задовільних результатів через відсутність хоча б  деяких необхідних умов.

    Широта і складність предмета регіональної економіки визначає доцільність використання великої розмаїтості моделей, розроблених переважно в економічній і географічній науках. Для класифікації застосовуваних моделей використовуються різні підстави.

    По цільовому призначенню математичні моделі поділяються,  на теоретико-аналітичні, використовувані в дослідженнях закономірностей просторового і регіонального розвитку, і прикладні застосовувані  в рішенні конкретних задач.

    По способах вираження співвідношень між зовнішніми умовами, внутрішніми параметрами і шуканими характеристиками математичні моделі поділяються на функціональні і структурні. Основна ідея функціональних моделей – пізнання сутності об'єкта через найважливіші прояви цієї сутності: діяльність, функціонування, поводження. Інформація про внутрішню структуру об'єкта не вводиться в модель. Образом об'єкта, досліджуваного  за допомогою функціональної моделі, є “черный ящик” – об'єкт, внутрішня структура якого зовсім не видна.

    Структурні моделі, навпаки, відбивають  внутрішню організацію об'єкта: його складові частини, внутрішні параметри, їхнього зв'язку з “входами”  і “виходами” моделируемого об'єкта. Функціональні і структурні моделі доповнюють один одного. З одного боку, при вивченні функціональних моделей виникають гіпотези про внутрішню структуру об'єкта. З іншого боку, аналіз структурних моделей подає інформацію про те, як об'єкт реагує на зміну зовнішніх умов.

    Створення комп'ютерів  із широко  розвитими можливостями людино-машинного діалогу привело до виникнення імітаційного моделювання (і відповідно імітаційних моделей). Головна особливість цієї форми моделювання – активна роль комп'ютера в процесі побудови й удосконалення моделі, у проведенні модельних експериментів у режимі людино-машинного діалогу.       

З погляду цілей моделювання соціально-економічних процесів розрізняють два класи застосовуваних моделей: дескриптивні і нормативні. Перші використовуються для опису і пояснення дійсності: аналізу минулого розвитку і сучасної ситуації, прогнозування некерованих процесів і т.п. Вони відповідають на питання: як це  чи відбувається як це імовірніше всего може далі розвиватися? Нормативні моделі припускають цілеспрямовану діяльність, використовуються для перетворення соціально-економічної дійсності, тобто вони відповідають на запитання: як це повиннео бути?           Чи є модель дескриптивної чи нормативний, залежить не тільки від її математичної структури, але і від характеру використання даної моделі.

Наприклад, модель регіонального міжгалузевого балансу дескриптивна, якщо вона використовується для структурного аналізу економіки за минулий  період. Але ця ж модель стає нормативної, якщо вона використовується для вибору кращих варіантів розвитку економіки регіону відповідно до визначених цільових настанов (критеріями оптимальності).

    По характері відображення причинно-наслідкових зв'язків розрізняють моделі детерміністські і моделі, що враховують випадковість і невизначеність. При цьому необхідно розрізняти невизначеність, описувану вероятностными законами, і невизначеність, для опису якої закони теорії імовірності незастосовні.

    По способах відображення фактора часу математичні моделі поділяються на статистичні і динамічні. У статистичних моделях усі залежності відносяться до одного чи моменту до періоду часу  (наприклад, рік). Динамічні моделі характеризуються змінами економічних процесів у часі. Основне призначення динамічних моделей – розробка прогнозів і планів (у тому числі індикативних). По тривалості розглянутого (розрахункового) періоду часу розрізняються моделі короткострокового (до року), середньострокового (до 5 років) і довгострокового (10-15 і більш років) прогнозування і планування.    

    Для регіонального і народохозяйственного рівнів істотний розподіл моделей на агрегированные і деталізовані. Близькі до них є поняття  макромодель і мікромодель. У залежності від того, включають народохозяйственные і регіональні моделі просторову чи структуру не включають, розрізняють моделі просторові і крапкові. Відомо, що в загальних економічних теоріях розглядаються,  як правило, крапкові моделі національної економіки. Деякі моделі економіки окремого регіону будуються як крапкові  (аналоги макроекономічних моделей), але поряд з ними розробляються моделі просторової структури регіону. До типу  просторових відносяться многорегиональные моделі національної економіки.

    

3.2. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ РЕГІОНАЛЬНОЇ І МІСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

    Моделі регіональної економіки розроблені по застосовуваному математичному  апараті  і формі математичних залежностей. Розглядаються моделі, що вимагають знань лінійної алгебри дифферинциального числення, математичного програмування, математичної статистики, эконометрики, теорії  ігор.

    Найважливішою якістю багатьох моделей регіональної економіки є їхня здатність відбивати структуру,  взаємозв'язки, закономірності процесів, що відбуваються  не тільки в різних регіонах, але й у країнах з різним соціально-економічним пристроєм. Як відзначалася, саме ця якість математичного моделювання сприялася зближенню і консолідації світової і вітчизняної регіональної науки. У країнах і з ринкової і з плановою економікою розроблялися і використовувалися моделі міжгалузевого балансу, оптимізація перевезень і розміщення  виробництва, раціонального використання природних ресурсів,  межригиональных економічних взаємодій. Однак трансформація економічної  і політичної систем безумовно впливають і на вибір адекватних математичних моделей, і на характер їхнього використання.

    У планово-адміністративній системі ведучу роль грали моделі нормативного типу, орієнтовані на рішення задач директивного планування і керування  (що, кому і як треба робити). Оскільки в цій системі регіони виступали головним чином як об'єкти (але не суб'єкти) економіки, моделювання економічного поводження регіональних систем і їхніх економічних відносин мала обмежений інтерес і можливості практичного застосування. “Ініціативні“ регіони використовували математичні моделі для ведення більш аргументованого діалогу з центром. Моделі дескрептивного типу, що описують об'єктивні тенденції і поводження економічних суб'єктів, застосовувалися при діагностиці регіонів, при вивченні руху населення, споживчого ринку цін і т.д. на попередніх стадіях прогнозування.

    При переході до економіки ринкового типу пріоритети в математичному моделюванні зміщаються убік дискрептивных моделей. Це  аж ніяк не означає, що математичні моделі, що раніше застосовувалися для задач дикрептивного планування і керування, утрачають свою цінність.  В- перших, моделі нормативного типу, по колишньому, залишаються на озброєнні державного сектора національної і регіональної економіки, а також великих корпорацій, стійкий розвиток яких неможливо без стратегічного планування. По-друге, у ринковому середовищі, де командне керування не застосовне,  багато типів моделей, наприклад балансові й оптимизационные, застосовуються як інструменти аналізу конкурентних можливостей регіонів, альтернативних структур виробництва і розподіли ресурсів, співвідношень  попиту та пропозиції умовах, що  застосовуються, можливих сполучень економічних інтересів  центра регіонів, груп товаровиробників і населення і т.д.

    У перехідному періоді значні труднощі для моделювання створюють хитливий характер економічних  процесів, хаотична зміна  “правил гри”, непослідовна  економічна політика. У той же час перехідної період висуває нові вимоги до моделювання в зв'язку з необхідністю кількісної оцінки кризових ситуацій, наслідків розпаду колишніх економічних зв'язків, ліквідація економічних суб'єктів. Для формалізації подібних ситуацій створюють нові  теорії, математичний апарат,  моделі (наприклад, теорій і моделі катастроф і біфуркації).

    Великі утруднення для продовження досліджень по моделюванню створюють інформаційна недостатність, що підсилилася в преходном періоді: проблеми інформації про приватний сектор, розширення різноманітних форм тіньової економіки, переклад статистики на нову методологію і як наслідок, відсутність достатня довгих динамічних рядів порівнянних  даних.

    Сприятливим фактором для розвитку моделювання є швидкий прогрес комп'ютерної техніки і комп'ютерних технологій.    

    Теорії регіонального розвитку істотній мері базуються на теоріях макроекономіки. Аналогічна ситуація й у методології моделювання – використання модифікованих  макроекономічних моделей для вивчення  економіки регіону, але з урахуванням більшої відкритості регіону в порівнянні з національною економікою.

    Прикладом подібного розподілу на регіональний рівень є використання моделі  мультиплікатора  Дж. Кейнса,  а також  ряду відомих макромоделей економічного росту.  Специфіку відкритої економіки в більшому ступені відбиває модель експортної бази, що виходить з того, що головним фактором розвитку регіону є зовнішній попит.

    Ці моделі досить вивчаються в курсі макроекономіки. Аналітично    можливості    зазначених    моделей     перекриваються рас-сматривае мыми нижче структурними моделями регіону.

    В аналізі регіональної економіки деталізовані моделі можуть мати принципові переваги в порівнянні з агрегированными макромоделями, що оперують  такими показниками, як сумарні величини валового регіонального продукту, зайнятості, доходів, споживання, інвестицій і т.п. Це порозумівається  тим, що структура макропоказників окремого регіону набагато менш стійка,  чим структура макропоказників національної економіки. Більш того, зміна структури макропоказників регіону є однієї з найважливіших факторів економічного розвитку регіону, і, отже, показники структури повинні бути не екзогенними (як в агрегированных моделях), а ендогенними величинами моделей.

    Українська статистика в даний час завершує перехід на міжнародний стандарт системи національних рахунків однак процес поширення принципів СНС на регіональному рівні знаходиться ще на початковій стадії.

3.3 МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ

Проблемою формування місцевого бюджету є оптимальне розміщення засобів при їхній обмеженості. Для рішення цієї задачі можна скористатися моделлю лінійного програмування.

       Лінійне програмування — це приватний розділ оптимального програмування. У свою чергу оптимальне (математичне) програмування — розділ прикладної математики, що вивчає задачі умовної оптимізації. В економіці такі задачі виникають при практичній реалізації принципу оптимальності в плануванні й керувань.

        Необхідною умовою використання оптимального підходу до планування і керування (принципу оптимальності) є гнучкість, альтернативность хазяйновитих-господарчих-виробничо-господарських ситуацій, в умовах яких приходиться приймати планово-управлінські рішення. Саме такі ситуації, як правило, і складають повсякденну практику суб'єкта, що хазяює, (вибір виробничої програми, прикріплення до постачальників, маршрутизація, розкрій матеріалів, готування сумішей і т.д.).

        Суть принципу оптимальності складається в прагненні вибрати таке планово-управлінське рішення Х = (х1, х2, ..., хn), де xj, (j = 1, n) — його компоненти, що щонайкраще враховувало б внутрішні можливості і зовнішні умови виробничої діяльності суб'єкта, що хазяює.

        Слова «щонайкраще» тут означають вибір деякого критерію оптимальності, тобто деякого економічного показника, що дозволяє порівнювати ефективність тих чи інших планово-управлінських рішень. Традиційні критерії оптимальності: «максимум прибили», «мінімум витрат», «максимум рентабельності» і ін.

        Слова «враховувало б внутрішні можливості і зовнішні умови виробничої діяльності» означають, що на вибір планово-управлінського рішення (поводження) накладається ряд умов, тобто выібор Х здійснюється з деякої області можливих (припустимих) рішень D; цю область називають також областю визначення задачі.

        Таким чином, реалізувати на практиці принцип оптимальності в плануванні і керувань це значить вирішити екстремальну задачу виду:

                                                    (3.1)

де   f (x) математичний запис критерію оптимальності цільова функція. Задачу умовної оптимізації звичайно записують у виді:

Знайти максимум чи мінімум функції

                                          (3.2)

при обмеженнях

                                      (3.3)

Більш компактний запис:

                   (3.4)

Дана задача загальна задача оптимального (математичного) програмування, інакше математична модель задачі оптимального програмування, в основі побудови (розробки) якої лежать принципи оптимальності і системності.

Вектор Х (набір керуючих перемінних Хj, j = 1, n) називається припустимим рішенням, чи планом задачі оптимального програмування, якщо він задовольняє системі обмежень. А той план Х (припустиме рішення), що доставляє чи максимум мінімум цільової функції f (х1, x2, ..., xn), називається оптимальним планом (оптимальним поводженням, чи просто рішенням) задачі оптимального програмування.

Таким чином, вибір оптимального управлінського поводження в конкретній виробничій ситуації зв'язаний із проведенням з позицій системності й оптимальності економіко-математичного моделювання і рішенням задачі оптимального програмування.

При складанні міського бюджету доцільно скористатися критерієм корисності статті витрати. Критерій корисності показує наскільки доцільне фінансування даної статті витрати. Наприклад, більш корисним може бути фінансування капітального систем опалення в 100 домобудівництвах, чим будівля 100-квартирного будинку. Чи більш корисним може бути фінансування ремонту висвітлення вулиць, чим розбивка нового скверу на пустирі.

Критерій корисності може бути складений на основі наступних факторів: необхідності виконання конкретної статті витрати, можливості її виконання, можливого чи схвалення несхвалення з боку жителів міста.

Критерій корисності є відносною величиною. Корисність статей витрати порівнюється не з еталонною величиною, а статті витрати порівнюються між собою. І може бути так, що критерій визначеної статті витрати в поточному році може бути високим, а в наступному році зменшитися.

Критерій корисності змінюється від 0 до 1. Критерій корисності рівний 1 мають так називані «захищені» статті витрати: утворення, охорона здоров'я, соцзабезпечення, і статті витрати без фінансування яких неможливе життєзабезпечення міста. Ці статті витрати одержують необхідне фінансування. Іншим статтям витрати привласнюється критерій корисності, що будується на основі експертних оцінок.

На основі критерію корисності будується математична модель, що має наступний вид:

F = c1x1 + c2x2 + … + cnxn -> max                                              (3.5)

a1 <= x1 <= b1

a2 <= x2 <= b2

………………

an <= xn <= bn

x1 + x2 + … + xn <= d

де хі – стаття витрати

     сі – критерій корисності

     аі – мінімальне значення статті витрати

     bi – максимальне значення статті витрати

     d – максимальна сума витрат.

Наприклад, необхідно оптимально розподілити на основі критерію корисності кошти між наступними статтями витрат:

- будівництво;

- ремонт доріг;

- благоустрій міста;

- капітальний ремонт;

- преса;

- спорт.

Статтям витрати відповідно привласнюються перемінні х1, х2 і т.д. На основі експертних оцінок отримані критерії корисності. Відомі мінімальні і максимальні витрати, необхідні для фінансування. Відоме обмеження всієї суми доходів. Одержуємо модель.

F = 0,1x1 + 0,9x2 + 0,85x3 + 0,87х4 + 0,5х5 + 0,3х6 -> max

1000 <= x1 <= 30000

30000 <= x2 <= 300000

30000 <= x3 <= 300000

50000 <= x4 <= 250000

5000 <= x5 <= 15000

15000 <= x6 <= 60000

x1 + x2 + x3 + х4 + х5 + х6 <= 500000

Результати обчислень наступні:

х1 = 1000

х2 = 300000

х3 = 30000

х4 = 149000

х5 = 5000

х6 = 15000

Таким чином, при розподілі бюджету на так називані «захищені» статті витрати: утворення, охорона здоров'я, соцзабезпечення були виділені необхідні засоби.

Іншим статтям витрати був привласнений критерій корисності, що був побудований на основі наступних факторів: необхідності виконання конкретної статті витрати, можливості її виконання, можливого чи схвалення несхвалення з боку жителів міста.

Критерій корисності є відносною величиною. Корисність статей витрати порівнюється не з еталонною величиною, а статті витрати порівнюються між собою.

Стояла задача оптимально розподілити на основі критерію корисності кошти між статтями витрат на капітальний ремонт, будівництво, благоустрій міста, ремонту доріг, пресу і спорт.

Були відомі максимальні і мінімальні витрати, необхідні для фінансування. Відоме обмеження всієї суми доходів.

У результаті обчислень симплекс методом були отримані наступні результати розподілу бюджету.

Сума відчислень на будівництво склала 1000 грн. Тому що, у бюджеті було заплановане введення в експлуатацію газопроводу, будівництво мини котелень для бюджетних організацій (лікарень, шкіл, дитячих садів), будівництво канализационно-насосных станцій, повысительно-насосных станцій. Що є украй важливо для нормального життя міста.

Далі дороги, що завжди вимагають ремонту. На цю статью витрат було виділено 300000 грн. У місті дуже багато як особистого, так і суспільного транспорту, у результаті чого дорожня полотнина швидка робиться непридатним і дуже важливо підтримувати його в гарному стані. Так само місту просто необхідна об'їзна дорога. Тому що наше місто знаходиться в прикордонній зоні і є транзитним. Але усередині міські дороги також не можна залишати без уваги. Адже аварії случаються набагато частіше на розбитих дорогах.

Внаслідок узгодження й аналізу на благоустройство міста було виділено 30000 грн. Ці кошти підуть на висвітлення, озеленення вулиць, ремонт внутріквартальних тротуарів, упорядкування преддомовых територій, скверів, дитячих площадок і міського парку. Адже набагато доцільніше їх відновити, чим будувати заново.

На капітальний ремонт було виділено 300000 грн. Не секрет, що дуже багато будинків у місті знаходяться, м'яко сказати, не в кращому стані і вимагають вагомих фінансових витрат. У список таких будинків входять: установи утворення, охорони здоров'я, культури і спорту, а також що вдома знаходяться в житловому фонді.

Потім спорт. На цю статью витрат було виділено 5000 грн. Краснодонский міськрада завжди приділяла увагу фізичній культурі і спорту. Так з кожним роком у місті з'являються нові спортмайданчики, тренажерні зали, відкриваються спортивні секції. У місті проводяться спортивні змагання як міського, так і обласного масштабів. Фінансування цієї статті витрат обов'язкова і її не можна залишати без уваги, тому що зростаюче покоління усе більше і більше віддає перевагу здоровому способу життя.

Преса одержала державних коштів, у сумі 5000 грн. Звичайно, цього не досить, витрати в багато разів перевищують цю суму. Але якщо врахувати той факт, що за рахунок коштів отриманих за рекламу і надання платних послуг населенню, вона до деякої міри може фінансувати себе сама, те ця сума цілком доцільна.

Таким чином, бюджет був розподілений цілком раціонально. Звичайно, деякі стати могли бути й упущені, але якщо їхня актуальність зросте, вони обов'язково будуть розглянуті і проаналізовані в майбутньому.

4. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ

4.1 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РІШЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАДАЧ У МУНІЦИПАЛЬНОМУ КЕРУВАННІ

Перехід на масову комп'ютеризацію задач, розв'язуваних у муніципальному керуванні, обумовлений:

- високою динамічністю зміни обстановки в нових економічних умовах;

- необхідністю обліку значного числа факторів і обмежень при рішенні питань забезпечення життєдіяльності міста;

- необхідністю обробки великих обсягів інформації в процесі вивчення й оцінки обстановки, підготовки і прийняття управлінських рішень.

Інформатизація управлінської діяльності в містах реалізується, як правило, відповідно до розроблених концепцій створення автоматизованих інформаційних систем, у яких визначаються мети й основні положення побудови конкретної системи, її організація, пріоритетність і етапність виконання робіт. З урахуванням сучасних досягнень в області інформатизації керування ведуться розробка і впровадження в адміністративно-господарські структури обчислювальної техніки, засобів зв'язку і нових інформаційних технологій.

Особлива увага приділяється забезпеченню інформаційної й інтелектуальної підтримки управлінської діяльності адміністративних органів (починаючи від мерії до низових звеньев управління) і наданню інформаційних послуг підприємствам, організаціям і населенню міста. Цьому сприяє ретельне вивчення організаційних структур і основних етапів процесу керування, що включають планування діяльності, контроль за ситуаціями, що складаються, формування за результатами їхнього аналізу керуючих впливів. Управлінські функції реалізуються фахівцями і керівниками структурних підрозділів постійно, протікають у твердому тимчасовому ритмі оперативного реагування на мінливу обстановку, а тому вимагають інформаційного супроводу і вироблення сценаріїв поводження фахівців на кожнім АРМ як звіно міського мережного інформаційного середовища.

В інтересах забезпечення ефективного функціонування системи адміністративних органів керування, їхнього подальшого розвитку, а також для інформаційного обслуговування населення в містах функціонують відділи інформатики, що можуть створюватися в структурі мерії або бути підрозділом муніципального ОЦ.

Інформаційна структура міста будується з урахуванням структури і процесів функціонування його органів керування, потреб в інформаційному забезпеченні населення і різних організацій. Безумовно, найважливішою метою створення і функціонування ИС управлінської діяльності адміністративних структур є автоматизована обробка всієї інформації, що надходить, для прийняття мером і керівним звеном мерії своєчасних, зважених і найбільш обґрунтованих рішень по керуванню соціально-господарським комплексом міста.

Представлена на мал. 4.1 узагальнена структура мерії міста показує складові систему міського керування підрозділу, посадові особи яких є користувачами інформації. Структурна схема адміністративних органів в основному відповідає складу функціональних підсистем муніципальної ИС, що вирішує такі комплекси функціональних задач, як:

-   законодавче і нормативне забезпечення;

-   економіка, фінанси й оподатковування;

-   керування муніципальним майном;

-   соціальний захист і допомога населенню;

-   охорона здоров'я;

-   землевпорядження, будівництво, архітектура й екологія;

-   житлове і комунальне будівництво;

-   дороги і транспорт;

-   утворення;

-   культура і спорт;

-   торгівля, суспільне харчування і побутове обслуговування населення;

-   охорона і правопорядок.

Малюнок 4.1 – Структура мерии міста

Функціональні підсистеми відбивають вертикальну структуру органів керування на всіх рівнях влади — міська рада, мерія, адміністрації округів, органи керування муніципальних установ.

Відомчі організації являють собою взаємодіючі підсистеми, з якими організується і здійснюється обмін інформацією з цікавлячого питанням.

Розподіл по функціональних підсистемах визначає основу структури И З міста, тому що інформація в них легко структурируется по предметній ознаці, забезпечуючи необхідну уніфікацію для автоматизації процесів збору, обробки, збереження, нагромадження в банках даних і використання інформації в межах підсистеми. В інтересах спільно розв'язуваних задач між підсистемами здійснюється автоматизований обмін інформацією, що забезпечує функціонування системи в цілому.

Розглянуті методичні і практичні сторони досвіду інформатизації управлінської діяльності по ряду департаментів муніципального керування дозволяють зробити деякі узагальнення по застосуванню інформаційних технологій для автоматизації рішення функціональних задач у цій проблемній області.

Інформаційно-технологічну основу інформаційної системи(ИС) муніципального керування складають АРМ фахівців, що вирішує задачі по конкретних напрямках діяльності окремих департаментів, комітетів, що реалізують узкоориентированные оперативно-тактичні цілі функціонування на рівні адміністративних округів.

Центральною ланкою створюваної і функціонуючий ИС, що поєднує основні сегменти муніципальних інформаційних ресурсів, на основі якої побудований інформаційний взаимообмен, є локальна обчислювальна мережа мерії, утворена з локальних мереж окремих департаментів і підрозділів мерії, де за кожним з файлів-серверів споконвічно закріплюються узкопрофессиональные задачі (мал. 4.2).

Об'єднані каналами зв'язку багаторівневі відкриті інформаційно-обчислювальні мережі не тільки забезпечують необхідна інформаційна взаємодія між рівнями керування, але і дозволяють організувати для кожного користувача зручний інтерфейс як з довідково-аналітичний частиною ИС муніципального керування, так і з корпоративною мережею, що складає програмно-технологічну базу рішення функціональних задач.

Малюнок 4.2 – Схема корпоративної обчислювальної мережі мерії міста.

Такий підхід є кращим, тому що дозволяє реалізувати принцип одноразового введення інформації в систему і її багаторазове використання різними підрозділами. Застосування відкритих систем у ИС муніципального керування, що складаються з компонентів, взаємодіючих один з одним через стандартні інтерфейси, визначено сучасними підходами в розвитку інформаційних технологій, стандартів відкритих систем, засобів обчислювальної техніки.

Формування баз даних і постійне відновлення в них зведень по таких найважливіших напрямках, як склад, чисельність, вік населення, зведення про міграції, склад і характеристики робочих місць з обліком їхньої галузевої орієнтації, кількість і напрямки   використання   землі   (під   промислове   освоєння, будівництво  житла,  розміщення  об'єктів  соцкультбыта  і т.п.), динаміка змін дохідної і видаткової частин бюджету, збирання податків, відтік і доливши капіталів, інвестиції і ряд інших напрямків, являють собою інформаційне відображення происходящих у місті (як у великій і складній системі) процесів,   явищ,   фактів.   Однак   система   муніципального керування дуже динамічна, усі процеси в ній мають, що змінюються в часі характеристики, а задача керування її структурними складовими зважується в умовах динамічного середовища. Тому ИС муніципалітету повинна надавати фахівцям і керівникам не менш динамічний інформаційний супровід для проведення аналізу ситуацій, що складаються, моделювання прогнозованих процесів для прийнята обґрунтованих як оперативних, так і тактичних рішень на середньострокову і довгострокову перспективу. Для цього необхідно створення баз знань, спеціально організованих сховищ даних,  що дозволять перейти від нагромадження фактів до автоматизації аналізу і дослідженню тенденцій розвитку, що складаються, міського господарства у всіх його аспектах. Такий підхід покладе початок взаємодії інформаційної й експертної систем, що зможуть обробляти й аналізувати зведення про тенденції (позитивних і негативних) у демографічних показниках, чисельності  підприємців, кваліфікації цілком і не цілком зайнятих у виробничій сфері працівників, у тому числі за рахунок міграції, змінах у складі міських земель, розмірах інвестицій і т.п. Супутній такому аналізу неминучий ріст обсягів що накопичується і збереженої в системі інформації може бути переборений OLAP-технологією,    що    забезпечить    підвищення    ефективності керування, позитивно позначиться на розвитку міста завдяки прийняттю його адміністрацією об'єктивних, науково обґрунтованих рішень.

4.2  ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА І СПОСОБИ ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Основною частиною внутрімашинного інформаційного забезпечення є інформаційна база. Інформаційна база (ИБ) - це визначеним способом організована сукупність даних, збережених у пам'яті обчислювальної системи у виді файлів, за допомогою яких задовольняються інформаційні потреби управлінських процесів і розв'язуваних задач.

Файл - це деяка безліч записів однорідної структури, призначена для рішення економічних задач. Запис - це набір полів визначеного формату, об'єднаних по загальному ключовому полю. Усі файли економічних інформаційних систем(ЭИС) можна класифікувати по наступним ознаках: по етапах обробки (вхідні, базові, результатні); по типі носія (на проміжних носіях - гнучких магнітних дисках і магнітних стрічках і на основних носіях -твердих магнітних дисках, магнитооптических дисках і ін.); по складу інформації (файли з оперативною інформацією і файли з постійною інформацією);  по призначенню (по типі функціональних підсистем); по типу логічної організації (файли з лінійною й ієрархічною структурою запису, реляционные, табличні); по способу фізичної організації (файли з послідовним, індексним і прямим способом доступу). Вхідні файли створюються з первинних документів для введення чи даних відновлення базових файлів. Файли з результатною інформацією призначаються для висновку її на чи печатку передачі по каналах зв'язку і не підлягають довгостроковому збереженню.

До числа базових файлів, що зберігаються в інформаційній базі, відносять основні, робочі, проміжні, службові й архівні файли.

Файли з довідковою інформацією повинні відбивати всі характеристики елементів матеріального виробництва (матеріали, сировина, основні фонди, трудові ресурси і т.п.). Як правило, довідники містять інформацію класифікаторів і додаткові зведення про елементи матеріальної сфери, наприклад про ціни. Нормативно-розцінкові файли повинні містити дані про норми витрати і розцінки на виконання операцій і послуг. Табличні файли містять зведення про економічні показники, що вважаються постійними протягом тривалого часу (наприклад, відсоток утримань, відрахувань і ін.). Планові файли містять планові показники, що зберігаються весь плановий період.

Робочі файли створюються для рішення конкретних задач на базі основних файлів шляхом вибірки частини інформації з декількох основних файлів з метою скорочення часу обробки даних.

Проміжні файли відрізняються від робочих файлів тим, що вони утворяться в результаті рішення економічних задач, піддаються збереженню з метою подальшого використання для рішення інших задач. Ці файли, так само як і робочі файли, при високій частоті звертань можуть бути також переведені в категорію основних файлів.

Службові файли призначаються для прискорення пошуку інформації в основних файлах і містять у собі довідники, індексні файли і каталоги.

Існують наступні способи організації информацтоннойь бази(ИБ): сукупність локальних файлів, підтримуваних функціональними пакетами прикладних програм, і інтегрована база даних, що ґрунтується на використанні універсальних програмних засобів завантаження, збереження, пошуку і ведення даних, тобто системи керування базами даних (СУБД).

Локальні файли внаслідок спеціалізації структури даних під задачі забезпечують, як правило, більш швидкий час обробки даних. Однак недоліки організації локальних файлів, зв'язані з великим дублюванням даних в інформаційній системі і, як наслідок, непогодженістю даних у різних додатках, а також негнучкістю доступу до інформації, перекривають зазначені переваги. Тому організація локальних файлів може застосовуватися тільки в спеціалізованих додатках, що вимагають дуже високу швидкість реакції, при імпорті необхідних даних.

Інтегрована ИБ, тобто база даних (БД), - це сукупність взаємозалежних, що зберігаються разом даних при такій мінімальній надмірності, що допускає їхнє використання оптимальним образом для безлічі додатків.

Централізація керування даними за допомогою СУБД забезпечує сумісність це даних, зменшення синтаксичної і семантичної надмірності, відповідність даних реальному стану об'єкта, поділ збереження даних між користувачами і можливість підключення нових користувачів. Але централізація керування й інтеграція даних приводять до проблем іншого характеру: необхідності посилення контролю вводи даних, необхідності забезпечення угоди між користувачами з приводу складу і структури даних, розмежування доступу і таємності даних.

Основними способами організації БД є створення централізованих і розподілених БД. Основним критерієм вибору способу організації ИБ є досягнення мінімальних трудових і вартісних витрат на проектування структури ИБ, програмного забезпечення системи ведення файлів, а також на перепроектування ИБ при виникненні нових задач.

До організації БД пред'являються наступні основні вимоги:

  •  логічна і фізична незалежність даних (програм від змін структури БД);
  •  контрольована надмірність даних;
  •  стандартизація даних за рахунок використання класифікаторів; « наявність словника даних;
  •  спеціалізація інтерфейсу для адміністратора БД і користувача системи;
  •  контроль цілісності даних; » захист даних від несанкціонованого доступу; » наявність допоміжних програмних засобів (утиліт) проектування й експлуатації БД.

Принципами побудови централізованої БД є:  

  •  забезпечення логічної організації даних за допомогою побудови глобальної моделі даних;  представлення інформаційних потреб для кожної задачі у виді подмоделей даних;
  •  виділення спеціальної мови опису даних для одержання схем і подсхем;
  •  опис процедур обробки даних з використанням мови маніпулювання даними;
  •  поділ доступу до полів даних;
  •  захист даних через пароль;

     - забезпечення приступності даних одночасно для декількох користувачів.

Для розподілених БД існують свої вимоги:

- облік територіального розташування підрозділів ЭИС;

- забезпечення незалежності даних від їхнього територіального розташування;

- оптимальне розміщення БД між абонентами і серверами;

- скорочення вартості інформаційного обслуговування абонентів;

- забезпечення рішення складних міжвідомчих задач;

- надійність збереження обробки даних; використання СУБД, що мають мова опису даних, маніпулювання даними і мова запитів, орієнтовані на роботу в мережі;

- можливість рівнобіжного звертання до даних з різних вузлів обробки даних.

4.3  ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ

Процес проектування ИБ як сукупності локальних файлів відображений на мал. 4.3.

Процес проектування ИБ починається з операції «Визначення інформаційної потреби» кожної задачі (операція Ш), що складають вхідні і результатні документи, і виявляють, аналізуючи «Постановку задач» (Д1.1). У результаті виконання цієї операції одержують «Перелік документів» (Д1.2).

Далі виконується операція «Визначення періодичності рішення задач» (операція П2) і виходить «Список задач і періодичності їхнього рішення» (Д2.1).

Малюнок  4.3. Технологічна мережа процесу проектування ИБ

На малюнку проиняты наступні позначення: Д 1.1 - постановка задачі; Д 1.2 - перелік документів; Д 2.1 - список задач; ДЗ.1 - перелік імен файлів; U 4.1 - универсум форм вхідних і результатних документів; U 4.2 - универсум принципів створення файлів; Д 4.1 - склад полів файлів; Д5.1- таблиця характеристик файлів; Д 6.1 - таблиця опису файлів; U б 1 - универсум способів логічної організації файлів; U 7.1 – универсум машинних носіїв; Д 7.1 -список обраних носіїв; U 8.1 – универсум способів фізичної організації файлів; Д8.1- таблиця опису фізичної організації файлів ИБ.

На третій операції ПЗ «Складання списку файлів» виявляється повний склад файлів і проводиться їхня класифікація, у результаті виходить повний перелік імен файлів ИБ (Д3.1).

На основі отриманого списку файлів, а також документа Д1.1 і универсума форм вхідних і результатних документів (U4.1) виконується операція «Визначення змісту файлів» (операція П4) по формуванню складу полів записів файлів (Д4.1). При виконанні цієї операції враховується ряд основних принципів створення файлів, що входять до складу универсума U4.2:

- алгоритмічна спрямованість створення інформаційних файлів;

- семантична і синтаксична однорідність файлів;

- упорядкованість збереження файлів по ключі;

- універсалізація файлів.

Після визначення складу і змісту полів кожного файлу виробляються «Визначення характеристик файлів» (операція П5) і одержання таблиці характеристик файлів (Д5.1), що включає в себе: найменування файлу; довжину логічного запису файлу; кількість логічних записів; обсяг файлу в байтах; частоту використання файлу; порядок обробки файлу (послідовний, вибірковий, змішаний); періодичність відновлення файлу; обсяг відновлень файлу в байтах; тривалість збереження; тип носія; обсяг займаної пам'яті.

Далі, на операції П6, здійснюється «Вибір логічної організації файлів» на основі универсума способів логічної організації (U6.1) з одержанням таблиці описів (Д6.1). Потім при виконанні операції П7 здійснюється «Вибір носіїв» для кожного файлу з универсума машинних носіїв (U7.1). Далі виконується операція П8 «Вибір фізичної організації файлів», використовуючи дані документа Д7.1 і универсума способів фізичної організації файлів ИБ (U8.1), у результаті одержуємо таблицю опису фізичної організації файлів Д8.1.

Оцінка можливостей застосування СУБД і вибір СУБД.

У результаті виконання цього комплексу робіт проектувальники одержують ТЭО і ТЗ. Техніко-економічне обґрунтування проектування БД» має ряд специфічних розділів, таких, як: опис принципів організації системи інформаційного забезпечення; обґрунтування доцільності створення БД; опис инфологической моделі; опис інформаційних потреб конкретної задачі; опис схем документообігу; обґрунтування вибору конкретної СУБД. Технічне завдання на проектування ЭИС  має у своєму складі спеціальний розділ, орієнтований на проектування БД, у который входять наступні питання: « призначення БД; » основні вимоги до БД; основні технічні рішення; техніко-економічні показники ефективності використання БД; склад, зміст і організація проектних робіт зі створення БД; порядок приймання БД у промислову експлуатацію.

На етапі технічного проектування при розробці бази даних виконуються наступні роботи:

  •  складання уточненої инфологической моделі;
  •  логічне проектування (складання концептуальної схеми);
  •  фізичне проектування (розподіл по рівнях пам'яті, вибір методів доступу, визначення розмірів файлів і т.д.);
  •  проектування і представлення даних для додатків;
  •  проектування програмного забезпечення, включаючи визначення складу функцій, підтримуваних СУБД і ППП оточення; необхідних доробок цих програм і функцій, реалізованих засобами оригінального програмного забезпечення (для конкретних задач).

На етапі робочого проектування виконуються наступні роботи:

- розробка оригінальних програмних засобів і сервісних програм;

- настроювання СУБД і ППП оточення відповідно до обраних параметрів;

  •  розробка контрольного приклада;
  •  розробка посадових технологічних інструкцій для користувачів для кращої взаємодії з БД.

4.4  ОПИС РОЗРОБЛЕНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4.4.1 МОДЕЛЬ ДАНИХ ОБРОБЛЮВАНИХ ПРОГРАМОЮ

Дані оперативних систем стають інформацією саме завдяки тому, що ця нова архітектура дає можливість фахівцям з обробки знань бізнесів-підрозділів відшукувати необхідні дані, освоювати методи доступу до даних і покладатися на дані. Важливим етапом на шляху перетворення даних в інформацію є коректно побудована модель даних, що дозволяє фахівцям з обробки знань бізнесів-підрозділів і фахівцям Ит-подразделений маніпулювати даними на різних рівнях абстракції, що представляють уявну картину даних.

Подібно іншим видам моделювання, застосовуваним при розробці ИС, моделювання даних відіграє важливу роль як засіб аналізу й організації інформації. Як такий засіб моделювання надає розроблювачам, по-перше, можливості графічного представлення даних, а по-друге, методи опису даних з використанням різних рівнів абстракції. Концепція реляционной моделі даних і програмні продукти для реляционных  баз даних, що підтримують ці ідеї на рівні фізичного проектування, привели до удосконалення як принципів, так і методів реалізації процесів проектування баз даних, що потенційно повиннео було відбитися і на користувачах. При роботі з ранніми СУБД користувачі були змушені структурировать запит із указівкою шляху пошуку даних, починаючи з чи вершини кореня дерева ієрархії і далі обходячи структуру зверху вниз. З появою реляционной моделі даних і її реалізацією в реляционных СУБД явно виражена ієрархічна підпорядкованість інформаційних сутностей зникла, тепер всі об'єкти створювалися "рівними", отже, запит до бази даних міг починатися з кожного з них.

Ще недавно розроблювачі баз даних для сховищ даних і інших типів СППР користалися в моделюванні вимірів застарілою концепцією, що одержала поширення за назвою размерностное моделювання (dimensional modeling), схеми, типу "зірка" (star schema) чи схеми, типу "об'єднана зірка" (star join schema). Великі користувачі, Ит-специалисты і комерційні постачальники даних застосували для збереження і постачання організацію даних за назвою куб даних (data cube), що легко піддається інтерпретації. Ця структура має многими властивості моделі даних для оперативних систем, за винятком деяких важливих відмінностей. Модель "сутність-зв'язок" у загальному випадку має властивість симетрії, що означає, що в моделі відсутні які-небудь виділені сутності, більш "важливі", чим інші. У той же час у центрі моделі схеми типу "зірка", представленої в графічному виді і напоминающей зірці, розташовується одна велика таблиця, оточена меншими "підлеглими" таблицями. Центральна таблиця містить факти, що представляють інтерес,, наприклад такі, як чи сума кількість проданих товарів. Підлеглі таблиці містять інформацію, статичну чи відносно статичну в часі, наприклад опис чи товару географічного регіону збуту. Моделі — "сутність-зв'язок" і "об'єднана зірка" — використовують прямокутники, з'єднані лініями для представлення даних і відносин між ними. Прямокутники в моделі представляють чи сутності інформаційні об'єкти, а лінії між прямокутниками — чи відносини зв'язки між сутностями. Атрибути сутностей на моделі не показані, але їх також можна показати.

Розроблена програма обробляє дані в таьлицах свзанные між собою по описаним вище принципах(мал.4.4)

Малюнок 4.4 Модель даних БД програми

Відправною крапкою процедури моделювання виступає бізнес-процес, обраний у рамках JAD-методу, а також предметна область, виділена в результаті процедури ранжирування. Без вибору предметної області і бізнесу-процесу в архітектора сховища даних відсутні орієнтири для моделювання. Призначення пріоритетів бізнесам-процесам і предметним областям у ході проведеного на рівні керівництва організації JAD-наради дає нам базовий бізнес-процес, а також у першому наближенні вказує порядок здійснення їхнього моделювання.

База даних містить у собі наступні зв'язані таблиці:

  •  «Значення бюджетів»;
  •  «Статті горбюджета»;
  •  «Постанова задачі»;
  •  «Рішення»;
  •  «Надходження по основному фонді бюджету»;
  •  «Експертні оцінки Критерій значимості»;
  •  «Експертні оцінки обмеження по статтях»;

Опис таблиць приведений у табл. 4.1.

                                                                            Таблиця 4.1. Використовувані таблиці

Назва таблиці

Опис

Значення Бюджетів

Інформація про дату прийняття бюджету

Статті горбюджета

Інформація про статті витрат

Постановка задачі

Математичні параметри статей

Експертні оцінки Критерій значимості

Інформація критеріях значимості для статей

Експертні оцінки обмеження по статтях

Мінімальні і максимальні значення по статтях

Рішення

Витрати бюджету по статтях

При розробці OLTP-систем такі види діяльності, як моделювання процесів і моделювання даних, взаємозалежні і повинні бути скоординовані між собою. Оскільки сховище даних, як правило, конструюється для підтримки додатків по виконанню запитів і генерації звітів, а не для діяльності, зв'язаної з оперативним керуванням, може скластися враження, що архітектор сховища не зацікавлений у моделюванні бізнесів-процесів. Однак для побудови таблиць фактів і підсумкових таблиць необхідне розуміння бізнесів-процесів. Крім того, сховища даних найчастіше впроваджуються в замкнуті додатки, у яких служать джерелом відновлення оперативних баз даних, а тому вивчення і моделювання бізнесу-процесу, для якого розроблене такий замкнутий додаток, украй необхідний.

 

4.4.2 ПОРЯДОК РОБОТИ З РОЗРОБЛЕНОЮ ПРОГРАМОЮ

 Програма «Бюджет» була розроблена в середовищі програмування Visual Basic з використанням механізмів СУБД MS Access. Програма призначена для рішення задачі лінійного програмування по визначенню оптимальних значень при розподілу засобів міського бюджету описану в главі 3 дипломної роботи. Основовой для роботи програми є статистичні дані фінансового відділу міського виконкому й експертні оцінки по кожній зі статті міського бюджету. Результатом роботи програми є чисельні значення по кожній статті бюджету в тис.грн для розрахункового року. Вікно програми з елементами інтерфейсу представлене на мал.4.5

Малюнок 4.5 – Вікно програми «Бюджет»

 Перед початком роботи з програмою необхідно заповнити первинні  довідники викликуваними однойменними кнопками у верхній частині вікна програми «Прийняті бюджети», «Статті міського бюджету», «Надходження в бюджет» і значення експертних оцінок отриманих шляхом аналізу об'єкта дослідження і предметної області. Статистичні дані необхідні для заповнення довідників формуються у фінансовому відділі виконкому.

Для зручності заповнення таблиць пропонується використовувати екранні форми мал.4.6 - 4.7

Малюнок 4.6 -екранна форма «Надходження по основному фонді бюджету»

Малюнок 4.7 -екранні форми «Значення бюджетів», «Статті по бюджеті»

Для кожної статті визначаються критерії значимості Ci і обмеження за критерієм максимуму Bi і мінімуму Ai, ця задача зважується симплекс методом за допомогою додатка MS Excel(мал.4.8 )

Малюнок 4.8 – Параметри статей бюджету для рішення задачі

                      симплексом-методом.

Сукупність статей позначається векторм Хi і відповідно для кожного x з набору існує свій критерій значимості. Для кожного прийнятого бюджету ці критерії можуть мінятися. Для розрахунку по симплексі-методу необхідно натиснути кнопку «Розрахувати» у вікні програми (мал.4.5), при цьому введеные дані будуть передані в середовище обробки, після чого результат буде виведений у вікні програми (мал.4.9).

Малюнок 4.9 – Результати роботи програми.

Тут х1 – х6 статті бюджету прийняті на визначений рік і їхні значення для максимального значення доходу по бюджеті на рік.

У вікні програми у відповідному інформаційному полі расчиывается значення суми по всім поступленияым у бюджет по основному фонді.

Програма призначена для адміністрації исполькома і її фінансових органів як інструмент керування бюджетом міста, тому що основною задачею інформатизації в діяльності мерії є організація інформаційного супроводу руху бюджетних і інших фінансових засобів.  

ВИСНОВОК

Розвиток економіки України протягом останнього років привело, зокрема, до кризи системи фінансів, у тому числі загостренню проблем бюджетної політики. Ці проблеми підсилюються також унаслідок того, що істотним  моментом соціальної політики стає її децентралізація і роздержавлення, що передбачають, що основний обсяг соціальних витрат надалі в більшому ступені переноситься на місцевий і регіональний рівні.

І це відбувається тоді, коли фактично місцеві і регіональні органи самоврядування обмежені у своїх владних правах, позбавлені можливості вести будь-яку власну фінансову політику, оскільки ще не вимерли методи  командно-адміністративної системи, а з ними і порядок формування і використання бюджетів усіх рівнів. Правда слід зазначити, що деякі кроки в цьому напрямку робляться. Зокрема торік був прийнятий новий Бюджетний Кодекс України, що уніс визначені зміни в механізм формування місцевих бюджетів України з урахуванням досвіду країн з розвитий ринковою економікою.

Формування місцевого бюджету є першим етапом бюджетного процесу, під яким розуміється регламентована нормами права діяльність, зв'язана зі складанням, розглядом, твердженням бюджету, його виконанням і контролем за його виконанням, розглядом звіту про виконання бюджету. При цьому формування місцевого бюджету повинне ґрунтуватися на обробці об'єктивної інформації про місцевий бюджет - важливому і складному елементі бюжетной системи.

Варто сказати, що місцевий бюджет повинний у першу чергу базуватися на власних джерелах доходів. Сучасний рівень забезпечення міської ради доходами не можна вважати задовільним. Збільшення ж частини власних доходів у структурі дохідної частини місцевого бюджету м.Краснодона  може сприяти росту фінансової незалежності місцевого самоврядування, а також активізації діяльності місцевих органів. Базування на власних джерелах дасть можливість вільніше використовувати їх на фінансування пріоритетних заходів органів місцевого самоврядування і створить передумови для зацікавленості місцевих органів у максимізації власних доходів через діяльність, що сприяє розвитку прибуткових підприємств. Це повинно також сприяти господарської активності адміністративно-територіальної одиниці, поліпшенню рівня послуг, раціональному використанню запасів корисних копалин і зростання виробництва.

Однак не обґрунтовано було б зв'язувати фінансову незалежність місцевого самоврядування тільки із самофінансуванням. Повне самофінансування, на мій погляд, неможливо внаслідок різного рівня розвитку адміністративно-територіальних одиниць у масштабі держави, що обумовлено природними й історичними факторами. Усе це приводить до необхідності застосування системи збалансування місцевих бюджетів, що повинна забезпечити можливість здійснення органами місцевого самоврядування таких витрат, розмір яких давав би можливість вирівнювати диспропорції в забезпеченні підприємствами інфраструктури.

З метою удосконалювання формування місцевих бюджетів України  необхідно:

-розробити науково обґрунтовані нормативи мінімальної бюджетної забезпеченості регіонів, з огляду на економічні, демографічні, екологічні, природні особливості регіонів;

-створити єдиний чи підхід розробити національні стандарти фінансування соціальних послуг в Україні;

-механізм вирівнювання бюджетного споживання регіонів повинні учитыватьили нормативи бюджетної забезпеченості одного жителя регіону, чи показник налоговозможности регіону;

-збільшити термін перезатвердження норм межбюджетных розрахунків з одного року хоча б до трьох років.

Вивчення закордонного досвіду проведення міської бюджетної політики дозволяє укласти, що проблеми розвитку міст України не мають прямих аналогів у світовому процесі урбанізації вследствии свого, відмінного від інших, суспільно-політичного і соціально-економічного тла. Засобу подолання кризових явищ не можуть бути запозичені в “чистому виді”. Разом з тим процес становлення механізму керування міським розвитком виявляє визначені закономірності, який не можна не враховувати в місцевій практиці.

Аналізуючи закордонний досвід можна виділити наступні положення, важливі для конструювання міської політики в Україні:

по-перше, міська бюджетна політика вимагає відповідної правової і фінансової інфраструктури. Результат цього виражається в створенні більш сприятливого господарського клімату і гармонічного міського середовища, запобіганні і знятті соціальної напруженості, оздоровленні економічної обстановки;

по-друге, відрахування від централізованих податків, місцеві податки і збори повинні розглядатися не тільки як джерело доходів місцевих бюджетів, але і як засіб регулювання господарської активності;

по-третє, різні інвестиційні можливості, рівень життя населення обумовлюють різниці пріоритетів у рішенні проблем міст за кордоном і в Україні.

Приклад Франції, як і інших розвитих країн, може бути корисним для України лише при наявності політичної волі керівництва держави здійснювати реформи. Сподіваємося, що здійснювана в даний час реформа бюджетної сфери, і зокрема системи місцевих бюджетів буде сприяти регіональному розвитку, що обов'язково відіб'ється на економічному росту держави цілому. Зокрема, повинне бути просто соромно входити в третє тисячоріччя із середньовічними суспільними відносинами. Крім того, варто пам'ятати, що нам потрібний бюджет не сам по собі, а такий, який би забезпечив реалізацію політики економічного росту і головне – ріст добробуту людей. Хотілося б, щоб бюджетний процес, що ми здійснюємо був повною мірою підлеглийі реалізації цієї задачі.

Пріоритетні напрямки в реформуванні межбюджетных відносин

Насамперед необхідно визначити три основних стратегічних задачі, рішення яких дозволить істотно удосконалити бюджетну систему країни.

  •  перетворення бюджету в реальний інструмент розвитку держави;
  •  побудова чіткої схеми межбюджетных відносин, що передбачає:
  •  чітке закріплення відповідальності по витратах,
  •  чітку систему розподілу податків між рівнями влади,
  •  ефективну систему межбюджетных трансфертів.
  •  забезпечення прозорості бюджетного процесу на всіх рівнях.

            Прийняття в березні поточного року Бюджетного Кодексу, що включає в себе практично всі аспекти бюджетного законодавства України, у цілому врегулює проблему межбюджетных відносин. Уведення казначейської форми виконання бюджетів усіх рівнів істотно підвищить рівень прозорості бюджетного виконання на державному рівні. Але разом з тим потрібно визнати, що проблема комплексного реформування системи державних фінансів зважується не тільки на основі перерозподілу фінансових потоків, але і на основі якісної зміни і чіткого врегулювання фінансових, політичних і інших повноважень органів місцевого самоврядування. У цьому змісті прийняття Бюджетного кодексу в існуючому варіанті закладає в бюджетний процес визначені протиріччя. Ключовими моментами серед який є:

  •  нечітке розмежування повноважень між законодавчою і виконавчою галузями влади, між центральним і місцевим бюджетами.
  •  протиріччя між задачами місцевої влади і "наповнюваністю" бюджетів, що означає нераціональність і неефективність бюджетного процесу.
  •  у місцеві бюджети передбачається зараховувати лише найбільше точно прогнозовані доходи (прибутковий податок із громадян і податок на землю), але відсутність зацікавленості місцевих органів влади в збільшенні бази оподатковування по основних податках (податку на доход, ПДВ) може створити серйозні проблеми у формуванні доходів державного бюджету.

       Таким чином, оголошені урядом наміру зниження податкового навантаження ввійдуть у суперечність з мінімальними потребами соціальної сфери регіонів, а виходить, фактично залишаться порожніми обіцянками центральної влади саме в той час, коли законодавчим твердженням бюджетного процесу необхідно зміцнити ті позитивні тенденції, що склалися на сьогодні й одночасно визначити чіткі принципи довгострокового формування бюджету розвитку.

Пропозиції і зауваження щодо проведення бюджетної реформи.

                 Що стосується формування схеми взаємодії між бюджетами різних рівнів у процесі проведення бюджетної реформи, необхідно знайти компроміс:

По-перше, назавжди відмовитися від старої радянської системи формування бюджету зверху вниз за схемою: державний - обласний - міський.

По-друге, надати місцевому самоврядуванню можливість вже в наступному році реально планувати свої бюджети незалежно від рішень обласної Ради.

По-третє, не робити радикальних кроків, тобто не забирати всю повноту фінансово-бюджетних важелів і повноважень влади в обласних державних адміністрацій.

          В останні роки бюджетна проблематика в Україні залучає все більша увага. Виконання бюджету стало навряд чи не основним критерієм ефективності роботи уряду. На жаль, основним предметом обговорень і урядових рішень стає проблема забезпечення належних надходжень у державний і місцеві бюджети і рівня фінансування відповідних витрат. Питання оцінки ефективності бюджетних відносин, тобто їхнього впливу на хід основних соціально-економічних процесів практично не ставляться. Це дає підстави затверджувати, що сьогодні в Україні спостерігається зневага бюджетною політикою як такий.

              У зв'язку з цим, насамперед, доцільним представляється розділити поняття бюджетної політики і фіскальної політики. Остання направляється на наповнення державного бюджету і формування державних фінансів. На нашу думку, суть дійсної бюджетної політики полягає в тому, щоб кожен громадянин знав, навіщо він платить податки, з якою стратегічною метою використовуються фінансові ресурси держави. А отже цілком очевидно, що без визначеної стратегічної програми розвитку суспільства збалансована бюджетна політика неможлива. Така програма повинна як указувати погоджені стратегічні орієнтири, так і визначати конкретні шляхи їхнього досягнення.         На жаль, програма "Реформи заради добробуту" не може служити такою програмою.

              Як наслідок розриву між далекоглядними політичними цілями, установленими програмою, і реагуванням на тактичні проблеми в "пожежному" режимі, у 2000 році спостерігалася виражена деформація бюджетної політики в Україні:

          Якщо в Державний бюджет України надійшло 102,2% від затвердженого на рік обсягу доходів, затверджені податкові надходження були виконані лише на 95,6%. Причому основні статті, по яких відбулося недоодержання податкових надходжень у порівнянні з потенційними, мають безпосереднє відношення до факторів економічного росту 2000 року: збільшення експортне складової і збільшення витрат на відшкодування ПДВ, пільги, надані по прибутковому податку в рамках стимулюючих галузевих експериментів тощо. Таким чином, спостерігається виражений конфлікт між потребами бюджетного збалансування і забезпечення економічного росту.

          Незважаючи на прийняття Верховною Радою в 2000 році Концепції приватизації, що передбачає підпорядкування приватизації саме стратегічній задачі удосконалення організаційної й інституціональної структури економіки, питання приватизації в 2000 р. і в процесі розробки бюджету-2001 розглядався майже винятково у фіскальному контексті – як засіб наповнення доходів бюджету.

            Зросло фактичне фіскальне навантаження на українського підприємця. У той час як податкові надходження недофінансовані на 5 %, адміністративні збори перевиконані на 12 %, штрафи - на 111 %. Тобто, виріс обсяг податків ліквідних ресурсів, що відволікаються на сплату, підприємств, продовжується посилення фіскального тиску.

          Припинено процеси конверсії тіньових капіталів. У процесах детенизации переважає репресивний підхід, що веде до декапитализации економіки.

          Гострота проблеми дефіциту державних фінансів визначила зволікання з реформуванням податкової системи. Саме з розумінь збалансування бюджету-2001 було відкладене прийняття Податкового кодексу, і немає впевненості, що його удасться ввести в дію з 2002 року. .

          Зазначені деформації не могли не позначитися на виконанні поставлених стратегічних цілей бюджетної політики.

          Істотні проблеми з наповненням дохідної частини бюджету приводять до втрати стратегічної спрямованості витрат, структура яких формується переважно на основі принципу мінімальної достатності. Якщо доходи консолідованого бюджету в 2000 р. перевиконані на 14,5 %, витрати - лише на 3,5 %. По оцінці фахівців, разрыв між потребами бюджетних організацій і реальним розміром бюджетних витрат складає 32 млрд. грн. Недофінансування бюджетних установ веде до порушення урядом вимог законодавства, у тому числі Основного Закону - Конституції України, стає причиною поширення імпульсів неплатежів по всій економіці.

             Не сприяла бюджетна політика 2000 року і належному проходженню соціальним орієнтирам бюджету. У порівнянні з 1999 роком витрати на утворення в реальному вимірі скоротилися на 7,5 %, на охорону здоров'я - на 9,2.%. Вдобавок, за рахунок власних коштів цих організацій (реалізації платних послуг) було профінансовано 20 % витрат на утворення і 10 % - на охорону здоров'я. Підвищення комунальних платежів і транспортних тарифів, ліквідація пільг для ряду масових категорій споживачів, розширення сфери платності послуг, згортання діяльності установ, финансируемых з місцевих бюджетів, практично нівелювали позитивний ефект від погашення заборгованостей по пенсіях, зарплатам і соціальним виплатам.

            Незважаючи на збільшення бюджетних доходів, фактично згорнута підтримка інвестиційної й інноваційної активності. У вкрай незадовільному стані знаходиться фінансування науково-технологічної сфери. Це свідчить про реальну погрозу втрати інноваційних і науково-технологічних факторів економічного росту.

          Фактично, головною стратегічною метою бюджетної політики-2000, що автоматично відтворена й у бюджеті - 2001, є досягнення бездефіцитності бюджету. Отже, бюджет в Україні - це фіскальний план, а не інструмент економічної політики. Це, зрештою, веде до ослаблення ефективності економічної політики загалом. Причому позитивні макроекономічні показники 2000 року, отримані переважно за рахунок зовнішніх факторів, створили ілюзію ефективності бюджетної політики і спонукали до її продовження.

          Тим часом, формування ефективної бюджетної системи – невід'ємна складова процесу розвитку ефективної держави, ринкової економіки і відкритого суспільства. Бюджетна політика – це не тільки фінансове забезпечення виконання державою своїх функцій, але і підтримка фінансової стабільності і збалансованості в країні, забезпечення фінансової цілісності держави, створення стимулів для соціально-економічного розвитку.

         На відміну від попередніх років, коли головним орієнтиром бюджетної політики було забезпечення платоспроможності держави як засіб створення умов, що нібито будуть сприяти пожвавленню економічної активності, на сучасному етапі стратегічним орієнтиром в Україні повинний стати активне стимулювання економічного росту як головного засобу забезпечення платоспроможності і підвищення заможності держави.

            Найбільш важливою стратегічною задачею переходу до стійкого підйому економіки повинні стати реанімація і розвиток внутрішнього ринку. Довгостроковим пріоритетом бюджетної політики в Україні повинне стати створення передумов для прориву в інформаційне суспільство і форсування переходу від рецесії й екстенсивного росту до стійкого економічного пожвавлення і підйому.

           Вагомий внесок у досягнення таких орієнтирів повинна зробити бюджетна політика. Державна політика повинна бути спрямована на рекапитализацию економіки, збільшення обсягів і приступності кредитних ресурсів, беззастережне фінансування всіх бюджетних зобов'язань, державне інвестування. Засобом реалізації такої її ролі повинний виступити “бюджет розвитку”, як умовно-автономна складова держбюджету. Його реалізація повинна була б здійснюватися через Банк розвитку і реконструкції, на організації якого вже кілька років наполягає Президент України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Абчук В.А.Економіко-математичні методи і логіка. Методи дослідження операцій.-Спб: Союз,1999-320с.

2.  Глухів В.В.,Мідників М.Д.,Коробко С.Б. Математичний методи і                                  моделі для менеджменту –Спб.: У «Лань»,2000р.-480с.  

  1.  Констітуція України. К.:1996.
  2.  Бюджетний кодекс України від 21.06.2001р.//Урядовий кур'єр (Ориєнтир).- 2001.- №131.- С.5-12.

3.  Україна Президент України Про запровадження режиму жорстокого                                                                                                          обмеження бюджетних видатків і інших державних видатків, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі: Указ від 27.01.1998р.//Урядовий кур'єр. - 1998. - № 17

  1.  Звіт про виконання місцевого бюджету м.Краснодона на 2001р.
  2.  Звіт про виконання місцевого бюджету м.Краснодона на 2002р.
  3.  Бюджетна реформа: крок за кроком.// Дайжест інформіційних та аналітичних матеріалів.-2002 –З.35.
  4.  Криниця С.О. Формування бюджетів розвитку в регіонах України// Фінанси України.-2000.-№ 11. -С.8-17.

8. Бюджетна реформа: регіональний аспект.  //    Олександр Давыдов,     Ганна Карайченцева, Національний інститут стратегічних

ДОДАТОК 1

Звіт

Про виконання бюджету м. Краснодона по загальному і спеціальному фонді за 2006 рік по функціональній класифікації

КФК

Найменування витрат

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Усього

Уточнений план

Касове виконання за 2006 рік

% виконання

Уточнений план

Касове виконання за 2006 рік

% виконання

Уточнений план

Касове виконання за 2006 рік

% виконання

10116

Госуправление

9 123 954

8 389 661

92

271 199

215 920

80

9 395 153

8 605 581

92

70000

Утворення

26 999 871

24 332 940

90

638 107

580 726

91

27 637 978

24 913 666

90

80000

Охорона здоров'я

23 148 305

20 690 299

89

1 240 791

1 133 934

91

24 389 096

21 824 233

89

90000

Соціальний захист

9 454 181

9 060 534

96

93 350

75 908

81

9 547 531

9 136 442

96

100000

ЖКХ

4 552 464

3 529 627

78

9 168 776

9 168 776

100

13 721 240

12 698 403

93

110000

Культура

3 785 284

3 399 288

90

437 188

412 286

94

4 222 472

3 811 574

90

120000

Ср-ва масової інформації

26 000

17 000

65

26 000

17 000

65

130000

Фізкультура і спорт

1 364 354

1 206 098

88

87 654

79 206

90

1 452 008

1 285 304

89

150000

Будівництво

3 962 333

3 833 482

97

3 962 333

3 833 482

97

160000

Землевпорядження

8 894

0

8 894

0

0

170000

Транспорт

5 896 753

5 611 975

95

907 327

769 212

85

6 804 080

6 381 187

94

180000

Інші послуги

162 700

19 495

12

2 835 983

2 832 650

2 998 683

2 852 145

95

230000

Обслуговування боргу

82 977

82 903

100

82 977

82 903

100

250300

Засоби передані в бюджети інших рівнів

5 037 762

5 002 424

99

#дел/0!

5 037 762

5 002 424

99

250203

Проведення виборів

45 060

45 059

100

250403

Витрати на покриття заборгованості

37 734

2 628

7

250404

Інші витрати

53 995

29 691

55

240000

Охорона навколишнього середовища

453 013

324 655

72

453 013

324 655

72

Разом

89 780 288

81 419 622

91

20 095 721

19 426 755

97

109 876 009

100 846 377

92

Перевищення доходів над витратами

223 075

Перевищення витрат над доходами

210 404

Баланс

0

0

ДОДАТОК 2

Звіт

Про виконання бюджету м. Краснодона по загальному фонді за 2007 рік    

по функціональній класифікації

КФК

Найменування витрат

Уточнений план 2007р.

Касове виконання за 2007 рік

Питома вага 2007 рік

Касове виконання за 2006 рік

Питома вага 2006 рік

% виконання касової витрати 2007 р. До касової витрати 2006 р.

10116

Госуправление

15 938 946

14 933 288

0,116

12 171 039

0,137

122,70

60000

Місцева пожежна охорона

400 320

394 374

0,003

331 862

0,004

118,84

70000

Утворення

35 052 207

31 323 482

0,242

24 985 557

0,281

125,37

80000

Охорона здоров'я

30 208 187

26 976 889

0,209

21 383 289

0,240

126,16

90000

Соціальний захист

25 638 467

23 774 207

0,184

9 167 715

0,103

259,33

100000

ЖКХ

7 026 528

6 557 715

0,051

3 712 708

0,042

176,63

110000

Культура

5 161 504

4 751 744

0,37

3 756 667

0,042

126,49

120000

Ср-ва масової інформації

113 000

113 000

0,001

17 000

0,000

664,71

130000

Фізкультура і спорт

1 991 437

1 882 316

0,015

1 206 098

0,014

156,07

150000

Будівництво

2 317 011

2 038 158

0,016

0

0,000

0,00

160000

Землевпорядження

75 350

54 883

0,000

0

0,000

0,00

170000

Транспорт

8 151 510

6 434 271

0,050

5 611 975

0,063

114,65

180000

Інші послуги

163 523

12 963

0,000

19 495

0,000

66,49

210000

Попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій і наслідків стихійних дій

1100

435

0,000

0

0,000

0,00

230000

Обслуговування боргу

122 900

122 831

0,001

82 903

0,001

148,16

250102

Резервний фонд

0

0

0

0,00

250300

Засоби передані в бюджети інших рівнів

10 087 505

9 679 843

0,075

6 297 097

0,071

153,72

250203

Проведення виборів

0

0

0,000

154 867

0,002

250403

Витрати на покриття заборгованості

232 013

64 862

0,001

2 628

0,000

2 468,11

250404

Інші витрати

173 585

154 175

0,001

33 853

0,000

455,42

Разом

142 855 093

129 269 436

1,000

88 934 753

1,000

145,35

PAGE  84


Відділ фінансів та економічного аналізу

Бухгалтерия

Бюджетний відділ

Керівник фінуправління

Сводный бюджет Украины

Местные бюджеты (11798)

Государственный бюджет (1)

Бюджеты местного самоуправления (11174)

Бюджеты районов в городах (90)

Районные бюджеты (509)

Бюджеты областей (24)

Бюджет АР Крым (1)

Бюджеты территориальных объединений (284)

Городские бюджеты (565)

Поселковые бюджеты (755)

Сельские бюджеты (9570)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84044. Нормативное обеспечение создания электронного правительства в РФ с 2008 г. по настоящее время 40.25 KB
  № 8ФЗ Об обеспечении доступа к информации о деятельности государственных органов и органов местного самоуправления далее – Федеральный закон № 8ФЗ. Действие Федерального закона № 8ФЗ распространяется на отношения связанные с обеспечением доступа пользователей информацией к информации о деятельности государственных органов и органов местного самоуправления. Федеральный закон № 8ФЗ определяет принципы и способы обеспечения доступа к информации о деятельности государственных органов и органов местного самоуправления закрепляет права...
84045. Федеральный закон от 27 июля 2010 г. № 210-ФЗ «Об организации предоставления государственных и муниципальных услуг»: новации в документообороте при предоставлении государственных (муниципальных) услуг 38.91 KB
  № 210ФЗ Об организации предоставления государственных и муниципальных услуг: новации в документообороте при предоставлении государственных муниципальных услуг. N 210ФЗ Об организации предоставления государственных и муниципальных услуг направлен на регулирование вопросов предоставления государственных и муниципальных услуг в том числе вопросов предоставления таких услуг в электронном виде. Закона также устанавливает требования к процедурам предоставления государственных муниципальных услуг в электронном виде; Закон регламентирует...
84046. Документационное обеспечение управления как наука и учебная дисциплина 36.63 KB
  Документационное обеспечение управления ДОУ – это деятельность направленная на организацию документирования в организации и управления технологическим циклом движения документов. Поэтому термин ДОУ подчеркивает информационносоставляющую в современной организации делопроизводства. Документационное обеспечение управления – это деятельность аппарата управления охватывающая вопросы документирования и организации работы с документами в процессе осуществления им управленческих функций. Деятельность каждой организации осуществляется в...
84047. История развития делопроизводства в России 44.78 KB
  В этих условиях единая система делопроизводства не была востребована самой системой управления. Рассмотренный период можно охарактеризовать как период постепенного складывания традиций русской системы делопроизводства накопления опыта документирования обработки и хранения документов обеспечения их сохранности. Система государственного делопроизводства начинает складываться только в середине 15 века с развитием Московского княжества в государство.
84048. Документооборот: понятие, функции, составные части. Объем документооборота, способы его учета 40.09 KB
  Документооборот организации – это движение документов в организации с момента их создания или получения до завершения исполнения или отправления. Характеристикой документооборота является его объем под которым понимается количество документов поступивших в организацию и созданных ею за определенный период. Кроме этого регистрация позволяет осуществлять контроль исполнения документов а также вести их поиск. Наряду с организацией документооборота в понятие организация работы с документами входит хранение документов и их использование в...
84049. Виды документов ИОГВ Пермского края их роль в документационном обеспечении управления 34.29 KB
  Деятельность губернатора Пермского края руководителя администрации губернатора Пермского края председателя Правительства Пермского края заместителей председателя Правительства Пермского края руководителя аппарата Правительства Пермского края обеспечивается комплексом документов составляющим организационнораспорядительную документацию. Губернатор Пермского края издает указы и распоряжения во исполнение Конституции Российской Федерации федеральных законов нормативных актов Президента Российской Федерации постановлений Правительства...
84050. Способы документирования. Способы записи и воспроизводства информации документа 35.53 KB
  Способы записи и воспроизводства информации документа. Документирование – запись информации на различных носителях по установленным правилам. Носитель документированной информации – материальный объект используемый для закрепления и хранения на нем речевой звуковой или изобразительной информации в том числе в преобразованном виде. Запись информации это способ фиксирования информации на материальном носителе.
84051. Нормативные правовые акты РФ, федеральных органов исполнительной власти РФ, регламентирующие порядок делопроизводства и документооборота в органах государственной власти 36.97 KB
  Нормативную базу делопроизводства составляют: законодательные акты Российской Федерации в сфере документации и информации; указы и распоряжения Президента Российской Федерации постановления Правительства Российской Федерации в сфере делопроизводства; законодательные акты субъектов Российской Федерации и правовые акты принимаемые органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации учитываются при организации делопроизводства органами представительной и исполнительной власти субъектов Федерации а также организациями...
84052. Структура и функции Управления документационного обеспечения аппарата Правительства Пермского края 33.28 KB
  Управление документационного обеспечения является структурным подразделением аппарата Правительства Пермского края и выполняет следующие функции: организует и регулирует документационное обеспечение; участвует в автоматизации документирования проектов законов постановлений протоколов и стенограмм заседаний других документов Правительства Пермского края; обеспечивает организационнотехническую подготовку и проведение заседаний; организует архивное хранение документов Правительства Пермского края и подготавливает их к передаче на...