8606

Методология формационного анализа социальной реальности

Доклад

Логика и философия

Методология формационного анализа социальной реальности. Социальная реальность - это реальность, в той или иной степени организованная, упорядоченная и структурированная. Относительно значимости этого признака социальной реальности у философов ...

Русский

2013-02-15

30.5 KB

16 чел.

Методология формационного анализа социальной реальности.

Социальная реальность — это реальность, в той или иной степени организованная, упорядоченная и структурированная. Относительно значимости этого признака социальной реальности у философов не было согласия. Те учения, в которых признаётся наибольшая степень важности принципа организованности, настаивают на том, что социум — это не просто упорядоченность, а  единое целое, в таком случае принцип организованности «ужесточается» до принципа целостности и системности. Такие взгляды характерны для социальных философов периода классики, им были близки учения К. Маркса, О. Конта, Э. Дюркгейма. Целостным и гармоничным представлялось общество и многим русским философам, как, например, его описывает С. Франк.  

Многие исследователи, особенно в ХХ веке (М. Вебер, Т. Парсонс) считали, что такие свойства как целостность и организованность являются второстепенными и производными от социальных действий индивидов и групп.

И, наконец, во второй половине ХХ века начинают пользоваться популярностью концепции, согласно которым социальная реальность не только не организована по принципу целостности, а, наоборот, хаотична, неупорядочена, разобщена. Это реальность, у которой отсутствует центр, а, соответственно, нет, и не может быть, единой организации. В таких учениях поддерживается тезис о том, что социальная реальность многообразна и непредсказуема, в ней одновременно могут уживаться и сосуществовать множество несводимых друг к другу реальностей, каждая из которых своеобразна, и развивается по своим правилам. Таким образом,  социальная реальность не является единым, универсальным  и законченным целым.  Это постоянно изменяющийся мир, в котором скрывается от исследователя огромное разнообразие смыслов. Такие взгляды  в значительной степени характерны для философов 2-й половины ХХ века, представителей постмодернизма.

Марксистская теория общественно-экономических формаций как методология научных исследований представляла собой одну из разновидностей монистической интерпретации социальной реальности, и поэтому все другие методологические подходы признавались не научными. В   исследовательской практике методологический монизм этой теории проявлялся в установке формационного редукционизма, которая предусматривала сведение всего многообразия «мира людей» к формационным характеристикам, а различных способов и форм их жизнедеятельности – к социально-экономической отношениям.

В целом следует отметить, что возможности различных монистических интерпретаций социальной реальности достаточно велики, ибо с помощью определенных идей и методов, в том числе возникших и в других отраслях научного знания, порой достигаются довольно значительные исследовательские результаты. Однако «исследователь-монист», абсолютизирующий роль и значение одних фактов и отказывающийся принимать во внимание или не замечающий другие, всегда рискует остаться в рамках лишь частичной интерпретации.

В современной науке наметился переход от монистической интерпретации социальной реальности к плюралистической. В исследовательской практике постепенно утверждается принцип методологического плюрализма: представители различных течений и школ отдают предпочтения разным методологическим подходам, используют специфические научные тезаурусы и разрабатывают конкурирующие между собой теории предметного содержания.

Смысл перехода от монистической интерпретации социальной реальности к плюралистической состоит в утверждении в познавательной деятельности принципов дополнительности и альтернативности. Эти принципы базируются на положении о том, что относительно любого предмета научного исследования можно поставить неограниченное число познавательных задач, а при решении определенного их класса могут быть использованы различные когнитивные средства. Методологический смысл этой познавательной установки состоит в том, что в ходе научного исследования ученый, учитывая специфику его предмета и характер познавательных задач, которые предстоит решать, сознательно выбирает те способы исследования, которые, по его мнению, должны дать в рамках того или иного подхода необходимый научный результат.

В последнее время формационный подход подвергался критике, а так же дополнялся и уточнялся. Так, утверждение о возможности только пяти типов формаций оказалось довольно узким перед лицом реального многообразия действительности. В настоящее время наметилась тенденция к совмещению формационного и цивилизационного подходов. Это объясняется тем, что цивилизационный «срез» общества позволяет лучше понять современный мир.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20581. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух. 1919 р 27.5 KB
  Згідно з декретом Тимчасового робітничоселянського уряду вона дістала назву Українська Соціалістична Радянська Республіка УСРР а сам уряд з переїздом до Харкова зазнав значних змін на чолі уряду за рекомендацією В. Юридичне оформлення радянської державності на теренах України відбулося 10 березня 1919 р коли III Всеукраїнський з'їзд рад Харків прийняв першу Конституцію УСРР. Центральним завданням цієї диктатури Основний Закон УСРР визначив здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму після чого диктатура а слідом за...
20582. Утворення СРСР. Статус України в складі Радянського союзу 29.5 KB
  Утворення СРСР. Повернімося однак до періоду що передував створенню СРСР. 10 грудня на VII Всеукраїнському з'їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР.
20583. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні 38 KB
  Сюди на цей раз надовго повернулася радянськобільшовицька влада. Радянська влада жорстоко розправлялася з незадоволеними більшовицькою політикою. Але більшовицька влада не була б такою коли б вона дала змогу реалізувати цю політику в усіх її вимірах. Радянськобільшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління.
20584. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки 28.5 KB
  Політика українізації та коренізації: суть причини наслідки. складовою частиною національнокультурних процесів в Україні була політика українізації що проводилася в роки НЕПу. Політика українізації була складовою частиною політики коренізацїі яку запровадило партійне керівництво на підставі рішень XII з'їзду РКПб квітень 1923 р. Для проведення українізації було створено комісію на чолі з секретарем ЦК КПбУ В.
20585. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки 35.5 KB
  складовою частиною національнокультурних процесів в Україні була політика українізації що проводилася в роки НЕПу. Політика українізації була складовою частиною політики коренізацїі яку запровадило партійне керівництво на підставі рішень XII з'їзду РКПб квітень 1923 р. Для проведення українізації було створено комісію на чолі з секретарем ЦК КПбУ В. Українська Інтелігенція стала рушійною силою українізації.
20586. МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАВНОВЕСИЕ НА ТОВАРНОМ РЫНКЕ В МОДЕЛИ СОВОКУПНЫХ ДОХОДОВ И РАСХОДОВ 18.84 KB
  Располагаемый доход (Yd) – доход, остающийся после всех налоговых выплат. Средняя склонность к потреблению – это выраженная в процентах доля любого данного располагаемого дохода, идущая на потребление...
20587. Сталінський терор проти укр. народу в 20-30 рр. ХХ ст 38 KB
  На початку цього періоду боротьба за незалежність України завершилася поразкою. Кращі борці за волю України загинули. Найбільша частина України з населенням майже 40 мли стала об'єктом небаченого за своїми масштабами експерименту який на думку його ініціаторів мав на меті побудову найпередовішої в світі економічної та політичної системи. південні степові райони України.
20588. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30-ті рр.. 32.5 KB
  українців у Чехословаччині 455 тис. у Румунії 790 тис. Українці проживали на території 146 тис. Українців звільняли з державних установ в тому числі і з повітових а на землях Галичини були поселені понад 200 тис.
20589. Заснування організації українських націоналістів ОУН. Розкол в ОУН. А.Мельник, С.Бандера 28 KB
  Заснування організації українських націоналістів ОУН. Розкол в ОУН. Не здійснилися та й не могли здійснитись сподівання ОУН на допомогу гітлерівської Німеччини у відновленні української державності. Спроба українських патріотів з числа членів ОУН проголосити ЗО червня 1941 р.