86090

Основні напрями виховання молодших школярів. Трудове виховання. Естетичне виховання. Фізичне виховання

Лекция

Педагогика и дидактика

Мета лекції: формувати у студентів поняття про трудове, естетичне та фізичне виховання як педагогічні категорії; ознайомити із метою, основними завданнями трудового, естетичного та фізичного виховання молодших школярів, умовами ефективності цих процесів; проаналізувати зміст та організаційні форми...

Украинкский

2015-04-02

48.61 KB

4 чел.

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Модуль ІІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

Тема12: «Основні напрями виховання молодших школярів. Трудове виховання. Естетичне виховання. Фізичне виховання».

Кількість навчальних годин: 2

Актуальність теми аргументується необхідністю формування духовно багатого, інтелігентного, самодостатнього громадянина, висококваліфікованого фахівця в галузі початкової освіти, який ґрунтовно володіє теорією та технологіями трудового, естетичного та фізичного виховання молодших школярів, формами та методами удосконалення вихованої діяльності педагога та різних видів діяльності учнів, а також стратегій і способів їх взаємодії на основі розуміння сутності, мети, та завдань  трудового, економічного, фізичного, естетичного виховання на сучасному етапі державотворення.

Мета лекції: формувати у студентів поняття про трудове, естетичне та фізичне виховання як педагогічні категорії; ознайомити із метою, основними завданнями трудового, естетичного та фізичного виховання молодших школярів, умовами ефективності цих процесів; проаналізувати зміст та організаційні форми, методи трудового, фізичного та естетичного виховання учнів початкової школи; розкрити зв'язок трудового та економічного виховання школярів; сприяти оволодінню майбутніми педагогами теоретичними знаннями та практичними вміннями і навичками організації цих напрямів виховання у початковій школі; розвивати науково-педагогічний світогляд майбутніх учителів початкових класів.

Опорні ключові поняття: трудове виховання, культура праці, економічний світогляд, профорієнтація; естетика, естетичне виховання, естетична свідомість школяра, естетична культура, естетичні почуття, зміст естетичного виховання, методи та організаційні форми естетичного виховання; фізичне виховання, мета фізичного виховання, зміст фізичного виховання, методи та організаційні форми фізичного виховання.

Міжпредметні зв'язки: з філософією, економікою, українознавством, психологією, історією педагогіки, основами педагогічної майстерності, методиками викладання навчальних дисциплін у початковій школі, логікою, етикою та естетикою.

Література:

  1.  Бех І.Д. Виховання особистості: у 2-х кн. – Кн. І.: Особистісно-орієнтований підхід. Теоретико-технологічні засади / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 278 с.
  2.  Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997.
  3.  Державна  національна  програма  «Освіта:  Україна  ХХІ  століття».  -  К.: Райдуга, 1994.
  4.  Дубасенюк О.А. Основи теорії і практики професійної виховної діяльності педагога. - Житомир, 1994. – 187 с.
  5.  Дубасенюк  О.А.  Виховна  діяльність  педагога:  соціально- історичний  та психолого-педагогічний аспекти: Монографія. – Житомир, 1997. – 175 с.
  6.  Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К., 2005. – 445 с.
  7.  Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: підручник / А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. – К.: Знання – Прес, 2003. – 418 с.

План і організаційна структура лекції:

  1.  Трудове виховання: суть, мета, завдання, принципи, шляхи, засоби, зміст і система. Професійна орієнтація учнів. Зв’язок трудового і економічного виховання.
  2.  Естетичне виховання: суть, провідні категорії, мета, завдання, принципи, зміст, шляхи, форми та засоби.
  3.  Фізичне виховання: суть, мета, завдання, зміст, засоби, система.

Зміст лекційного матеріалу:

  1.  Трудове виховання: суть, мета, завдання, принципи, шляхи, засоби, зміст і система. Професійна орієнтація учнів. Зв’язок трудового і економічного виховання.
  2.   «Людина народжена для праці. Праця є її земним щастям» (К.Д.Ушинський). Беручи за основу ці слова класика вітчизняної педагогічної думки, мету трудового виховання школярів можна визначити наступним чином: прищепити дитині любов до праці і забезпечити почуття радості у процесі її виконання.

Трудове виховання – процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Трудове виховання ґрунтується на принципах:

  1.  єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);
  2.  виявлення і розвитку індивідуальності в праці;
  3.  високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості;
  4.  залучення дитини до різноманітних видів продуктивної праці;
  5.  постійності, безперервності, посильності праці;
  6.  наявності елементів продуктивної діяльності дорослих у дитячій праці;
  7.  творчого характеру праці;
  8.  єдності праці та багатогранності життя.

Мета трудового виховання

Психологічна і практична підготовка, прищеплення любові до праці й поваги до людей праці

Завдання

  1. формування потреби й розуміння необхідності праці;
  2. політехнічна підготовка учнів;
  3. виховання потрібних трудових умінь і навичок;
  4. формування культури трудової діяльності, дбайливого ставлення до результатів людської праці, економічне виховання школярів;
  5. формування інтересу до праці в сфері матеріального виробництва;
  6. підготовка до свідомого вибору професії.

2. Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. На цій основі формування готовності до праці поділяють на етапи — своєрідні ступені трудового становлення особистості.

Дошкільний період. На цьому етапі відбувається залучення дітей до побутової праці, догляду за тваринами і рослинами, виготовлення іграшок, ознайомлення з працею дорослих, формування переконань щодо необхідності праці, бережливого ставлення до її результатів.

Початкова школа. Головне для неї — вироблення елементарних прийомів, умінь і навичок ручної обробки різних матеріалів, вирощування сільськогосподарських культур, ремонту навчально-наочного приладдя, виготовлення іграшок, різних предметів для школи. Учнів знайомлять з деякими професіями.

Основна школа. Навчання і виховання у ній зосереджується на оволодінні знаннями і практичними вміннями обробки металу та дерева, основами електроніки, металознавства, графічної грамоти. Формування уявлень про головні галузі народного господарства, вмінь і навичок виготовлення нескладних виробів. Починаючи з 8-го класу, учні працюють у навчально-виробничих бригадах, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, навчальних цехах.

Старша школа. Вона ставить за мету оволодіння уміннями і навичками з наймасовіших професій, які здобувають безпосередньо на виробництві, з урахуванням потреб регіону, наявної навчально-технічної та виробничої бази. На цьому етапі важливо знайомити учнів з основами економічної теорії, підприємницької діяльності, законодавства з питань підприємництва, фінансово-кредитних операцій, психолого-педагогічними засадами управління.

На всіх етапах трудового виховання учнів необхідно формувати потребу в праці, творче ставлення до неї, залучати до реальних виробничих відносин і формувати розвинуте, зорієнтоване на особливості ринкового господарювання, економічне мислення, розвивати загальні (інтелектуальні, психофізіологічні, фізичні та ін.) і спеціальні (художні, технічні, математичні тощо) здібності, відроджувати національні традиції, народні промисли та ремесла, виховувати культуру особистості в усіх її проявах.

Шляхи і засоби трудового виховання учнів:

  1.  трудове виховання в процесі вивчення основ наук і позакласної роботи – працю учнів необхідно пов’язувати з їх навчальною роботою; важливо, щоб трудова діяльність школярів сприяла практичному застосуванню і поглибленню знань, допомагала формуванню в них високих моральних якостей;
  2.  уроки праці у шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках – сприяння усвідомленню школярами суспільної користі праці й виробничої значущості. Різноманітність видів праці, в яких беруть участь учні, дає змогу розвивати їх задатки, нахили, інтереси, створює умови для вибору майбутньої професії;
  3.  суспільно корисна праця, «трудові десанти» - такою працею може бути збирання макулатури, лікарських рослин, дарів лісу, надання допомоги ветеранам війни і праці, хворим і людям похилого віку. Таким чином, школярі вчаться безкорисливо робити добрі справи, розвивають почуття обов’язку перед людьми;
  4.  праця учнів з побутового самообслуговування – чергування учнів у класі та школі, виконання організаторських доручень у класному колективі, ремонт навчального обладнання тощо;
  5.  трудове виховання в сімї – посильні для дітей домашні доручення, самообслуговування дітей у сім’ї;
  6.  народні промисли, ремесла та ужиткове мистецтво.

3. Вибір професії — один з головних у житті людини. Це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе в різних сферах життєдіяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір професії — точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства.

Зважаючи на це, профорієнтаційна робота в школі має враховувати, з одного боку, схильності людини, з іншого — тенденції розвитку суспільства, господарсько-економічної системи.

Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціальностей.

Профорієнтаційна робота в школі є тривалим, з кожним роком все складнішим процесом, що передбачає такі головні аспекти (етапи):

1. Професійне інформування — психолого-педагогічна система формування обізнаності щодо особливостей професій, потреби суспільства в них, а також профорієнтаційної позиції, зорієнтованості особистості на вільне та свідоме своє професійне самовизначення.

2. Професійна діагностика — система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей.

3. Професійна консультація — надання особистості на основі вивчення її професійно значущих властивостей і якостей, допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів професійного самовизначення.

4. Професійний відбір — допомога учневі у виборі конкретної професії на основі його загальних і спеціальних здібностей, інтересів, перспективних умов професійної підготовки і працевлаштування.

5. Професійна адаптація — допомога молодій людині всебічно пізнати майбутнє, його професійне середовище. Актуальна вона на стадії освоєння професії.

Профорієнтаційна робота потребує творчого підходу, врахування індивідуальних особливостей, потреб учнів, які свій професійний вибір здійснюють самостійно, під впливом батьків, друзів, знайомих, завдяки цілеспрямованій роботі школи, спеціалізованих закладів, установ та організацій, зацікавлених у нових працівниках.

Зв'язок трудового і економічного виховання. Особливості економічного виховання учнів.

З трудовим вихованням тісно пов’язане економічне виховання.

Економічне виховання – організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів.

Економічна культура передбачає формування у школярів  певних моральних та ділових якостей, необхідних для їх майбутньої трудової діяльності:

  1.  суспільної активності;
  2.  підприємливості;
  3.  ініціативності;
  4.  господарського, бережливого ставлення до суспільного добра;
  5.  відповідальності, високої якості праці;
  6.  прагнення особистого успіху й добробуту.

Особлива актуальність економічного виховання зумовлюється тим, що кожна людина стикається з проблемами економіки у професійній діяльності і в особистому житті. Школяр як майбутній працівник має оволодіти такими економічними навичками:

  1.  планування і організації своєї праці;
  2.  виконання професійних обов’язків, трудових завдань згідно зі встановленими економічними та іншими нормативами;
  3.  оцінки результатів своєї праці за відповідними критеріями;
  4.  пошуку шляхів підвищення ефективності своєї праці;
  5.  вдосконалення виробництва в галузі своєї професійної діяльності.

Економічна діяльність у сфері особистого життя передбачає:

  1.  планування та організацію особистого бюджету, доходів і витрат сім’ї; економічно обґрунтовану оцінку товарів, які купують для особистого користування;
  2.  розумне ставлення до свого здоров’я, режиму і способу життя та ін.

Економічне виховання школярів здійснюється передусім у процесі вивчення основ наук, зокрема, основ економічних знань, економічної географії, трудового навчання. На уроках математики учні розв’язують задачі економічного змісту. Уроки фізики, біології, хімії демонструють використання у виробництві досягнень науки і техніки.

Класний керівник здійснює економічне виховання, залучаючи дітей до праці із самообслуговування, ремонту обладнання і приміщень, розподілу шкільного бюджету, обговорення газетних та журнальних статей на економічні теми, виробничих екскурсій, зустрічей з працівниками підприємств, до економічних відносин у школі та вдома.

Видатні педагоги і народна педагогіка про трудове виховання.

У своїй статті «Праця в її психічному і виховному значенні» К.Д.Ушинський вказував на велике значення фізичної праці не тільки у вихованні дітей та молоді, а й у розвитку суспільства взагалі. «Виховання, якщо воно бажає щастя людині, - писав Ушинський, - повинно виховувати її не для щастя, а готувати до трудового життя». Виховне значення фізичної праці, в тому числі і для морального виховання дітей, він розумів конкретно, виходячи з практики завдань школи і сім'ї: самообслуговування дома і в школі, допомога батькам по господарству, праця в саду і на городі, допомога вчителям у виготовленні наочного приладдя і т. ін. Привчаючи дітей до праці, слід виховувати у них уміння долати труднощі, водночас стежити за тим, щоб діти не перевтомлювались, діставали насолоду від фізичної праці.

«Праця людини, писав К.Ушинський, також необхідна для її душевного здоров'я, як чисте повітря для її фізичного здоров'я».

Без праці людина не може йти вперед, не може і залишатися па одному місці, вона буде йти назад: «Праця – не гра і не забава; вона завжди серйозна і важка».

Учні мають навчитися працювати в колективі. Колективна праця сприяє формування гармонійних взаємин між учнями, духу співробітництва, взаємодопомоги, товариськості, виробляє здатність до спільного трудового зусилля.

У цьому переконував А.С.Макаренко: «Спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей та постійна їх взаємна трудова залежність тільки й можуть створити правильне ставлення людей один до одного…любов і дружбу у відношенні до кожного трудівника, обурення і засудження у відношенні до ледаря, до людини, що ухиляється від праці… У трудовому зусиллі виховується не тільки робоча підготовка людини, а й підготовка товариша, тобто виховується правильне ставлення до інших людей, - це вже буде моральна підготовка».

  1.  Естетичне виховання: суть, провідні категорії, мета, завдання, принципи, зміст, шляхи, форми та засоби.

Суть і провідні категорії естетичного виховання, його мета та завдання.

Ідеї естетичного виховання зародились у період глибокої давнини. Уявлення про сутність естетичного виховання, його завдання і мета змінювались від епохи Платона і Арістотеля до сучасних днів. Сьогодні посилюється увага до проблем теорії і практики естетичного виховання як важливої складової формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості.

Естетичне виховання – це педагогічний процес взаємодії педагога та учнів, спрямований на формування естетичної культури та розвиток естетичного ставлення особистості до життя, набуття здатності до творчої діяльності за законами краси. Естетичне виховання спрямоване насамперед на виховання в людини гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя в його різноманітних проявах.

Методологічною основою естетичного виховання є естетика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва у розвитку суспільства.

Мета естетичного виховання

Виховання здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти й оцінювати красу навколишньої дійсності, природи, суспільного життя, праці, мистецтва

Завдання естетичного виховання

- формування стійкого інтересу до мистецтва, розуміння його ролі в суспільному житті, духовному збагаченні людини;

- надання глибоких знань і чіткого уявлення ідейно-художні цінності, створені світовою культурою;

- виховання стійких оцінних критеріїв та емоційно-естетичного ставлення до творів мистецтва і явищ життя;

- формування естетичних творчих здібностей, тобто виховувати, розвивати такі якості, потреби, здібності, які перетворюють особистість в активного творця;

- вироблення непримиренного ставлення до потворного, анти естетичного в поведінці, зовнішності, побуті, а також до антихудожніх творів.

 

Виконання означених завдань естетичного виховання спрямоване на формування художньо-естетичної культури особистості.

Художньо-естетична культура включає такі компоненти (Рис.1.): інформаційний, емоційно-почуттєвий та діяльнісний.

Спостережливість, уміння бачити, помічати прекрасне – основа духовної краси людини, яка виражається в її естетичній свідомості.

Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.

Естетичні почуття виникають у процесі сприйняття прекрасного.

Естетичні почуття – особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.

Художньо-естетична культура

Інформаційний –

знання про естетику, про красиве і потворне, про закони краси, мистецтво, розвиток світової і національної культури.

Емоційно-почуттєвий -

естетична свідомість, естетичні потреби, почуття, смаки, ідеали, здібності.

Діяльнісний –

Естетика поведінки, творча художня діяльність.

Рис. 1. Компоненти художньо-естетичної культури

Справжні естетичні почуття, позитивні емоції, естетична насолода справляють великий виховний вплив на особистість. Але людина повинна не тільки сприймати прекрасне, але й розуміти, оцінювати твори мистецтва, вчинки людей та ін., тобто формувати власний естетичний смак.

Естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, виокремлювати справді прекрасне від потворного, неестетичного. Велику роль у формуванні естетичного смаку відіграє естетичний ідеал, зразок, з позицій якого людина оцінює навколишню дійсність, людей, їх вчинки.

Естетичний ідеал – уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що вона рівняється.

Естетика поведінки – риси прекрасного у вчинках і діях людини: у ставленні до праці і до суспільства, у манерах і у зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.

Важливе значення має виховання у школярів естетики поведінки – акуратності в одязі, красивої постави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно й естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов’язані з моральністю особистості учня.

 

Принципи, зміст, шляхи, форми і засоби естетичного виховання школярів.

Принципи естетичного виховання:

  1.  принцип комплексного підходу – означає, що систему естетичного виховання педагог повинен організувати таким чином, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на школяра і використовувати не тільки засоби мистецтва,  але і засоби дійсності комплексно.
  2.  принцип творчої самодіяльності учнів – означає, що педагог повинен формувати у школярів здатності переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи. Він повинен показати учню важливість у постановці мети створення не тільки прагматично значущого продукту, але й естетично виразного, привабливого; у виборі естетично значущих засобів і методів здійснення діяльності.
  3.  принцип естетизації всього життя людини – виділяє завдання навчити бачити, відчувати, розуміти прекрасне і творити красу в навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті.

Одним із головних завдань школи на сучасному етапі є створення системи естетичного виховання.

 Система естетичного виховання – це цілеспрямований, організований  процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.

Для кожної вікової групи школярів характерні свої особливості естетичного розвитку залежно від взаємодії провідної діяльності, інтересів, потреб, рівня загального розвитку.

Джерела естетичного виховання: твори образотворчого мистецтва, музика, художня література, природа, кіно, телебачення, естрада, цирк, події суспільного життя, оформлення побуту.

Шляхи і засоби естетичного виховання:

  1.  Естетичне виховання у процесі вивчення наук. На уроках з предметів естетичного циклу учні здобувають не лише теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають відповідних практичних умінь та навичок, розвивають свої творчі здібності. На уроках української мови та літератури школярі засвоюють багатство і красу рідної мови, знайомляться з шедеврами вітчизняної та світової літератури. У багатьох школах створено малі академії народних мистецтв, університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського мистецтва, фольклорні ансамблі, які сприяють формуванню у дітей естетичної культури.
  2.  Естетичне виховання у праці. Естетика і праця – тісно пов’язані між собою поняття. Справжня краса людини виявляється у праці. Виховне значення має як естетика праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навички, набуті у процесі праці, що дають змогу особистості творчо виявити себе.
  3.  Роль природи в естетичному вихованні. Естетичне сприймання природи має базуватися на тому, що природа – джерело прекрасного. Естетичне відношення до природи формує моральне ставлення до неї, вчить дитину моральній поведінці завдяки гармонії, красі, різноманітністю фарб, звуків. Естетичний вплив природи зростає, якщо учні залучені до її охорони.
  4.  Естетичне виховання засобами мистецтва. Естетичне виховання засобами мистецтва розглядається через художнє, музичне виховання, виховання засобами літератури, театру та ін.

  1.  Фізичне виховання: суть, мета, завдання, зміст, засоби, система.

Суть, мета та завдання фізичного виховання.

«У кожної людини буває три молодості: молодість тіла, молодість серця і молодість розуму».

Ф.Фенелон

Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання.

Фізичне виховання – система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок і вмінь.

Мета фізичного виховання

  1.  зміцнення здоров’я;
  2.  сприяння гармонійному розвитку особистості;
  3.  підготовка молоді до праці і захисту України.

Теорія і практика фізичного виховання спираються на дані фізіології, яка озброює теорію і методику фізичного виховання знаннями про закономірності розвитку організму людини, вплив різноманітних чинників на його функціональну діяльність. На основі її даних розробляють науково-обгрунтовану систему фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових дій і формування фізичних якостей організму.

Завдання фізичного виховання

  1.  формування поняття про те, що піклування людини про своє здоров’я, фізичний розвиток є не тільки її особистою справою, а й суспільним обов’язком;
  2.  сприяння правильному фізичному розвитку і зміцненню здоров’я;
  3.  розвиток основних видів рухових дій, формування рухових умінь і навичок;
  4.  виховання стійкого інтересу і потреби в систематичних заняттях фізичною культурою;
  5.  формування в учнів правильної постави, підтягнутості й охайності.

Зміст і засоби фізичного виховання. Система фізичного виховання учнів у сучасній школі.

Зміст фізичного виховання школярів визначається навчальною програмою з предмета та програмами секцій і гуртків. Програмою передбачено:

а) засвоєння теоретичних відомостей (знання із загальної гігієни та гігієни фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійного виконання фізичних вправ). Теоретичний матеріал повідомляють на вступних заняттях і в системі навчально-тренувальної роботи на уроці у зв’язку з виконуваними вправами.

б) гімнастичні вправи, що сприяють загальному фізичному розвитку учнів (шикування і перешикування, стройові вправи та багато ін.);

в) легка атлетика (різні види бігу, стрибки в довжину і висоту, метання на відстань);

г) рухливі ігри, розраховані на розвиток в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання колективізму і дисциплінованості;

д) спортивні ігри (баскетбол, футбол тощо);

е) лижна підготовка;

є) кросова і ковзанярська підготовка;

ж) плавання (кролем на грудях і на спині, брасом, а також пірнання і прийоми рятування тих, хто тоне).

Засоби фізичного виховання

  1.  уроки фізичної культури;
  2.  гімнастика до початку занять;
  3.  фізкультурні хвилинки під час уроків;
  4.  ігри і фізичні вправи під час перерв;
  5.  фізичні вправи та ігри в режимі подовженого дня;
  6.  здоровий спосіб життя.

У фізичному вихованні використовують фізичні вправи, природні та гігієнічні чинники.

Фізичними вправами є рухові дії, спеціально організовані й свідомо виконувані відповідно до закономірностей і завдань фізичного виховання.                До них належать гімнастика, ігри, туризм, спорт:

  1.  гімнастика як спеціальний вид фізичного вдосконалення охоплює найрізноманітніші вправи: стройові та порядкові, загально розвиваючі та багато ін.;
  2.  ігри, задовольняючи природний потяг дітей до рухової активності, збуджують колективні переживання, вселяють радість від спільних зусиль, сприяють зміцненню товариськості й дружби. У початкових класах проводять переважно рухливі ігри, в середніх і старших – спортивні;
  3.  туризм охоплює прогулянки, екскурсії, походи і мандрівки, які організовують для ознайомлення учнів з рідним краєм, природою тощо. У таких заходах учні фізично загартовуються, вчаться бути витривалішими, набувають прикладних навичок орієнтування і руху в ускладненій обстановці, досвіду колективного життя і  діяльності;
  4.  спорт, на відміну від фізичної культури, завжди пов'язаний з досягненням максимальних результатів в окремих видах фізичних вправ. У спортивній боротьбі учні долають значні фізичні та нервові навантаження, виявляють і розвивають рухові й морально-вольові якості.

Природні чинники (сонце, повітря, вода), діючи спільно з фізичними вправами, посилюють їх оздоровчий вплив на учнів.

Гігієнічні чинники охоплюють гігієнічне забезпечення фізкультурних занять, раціональний режим навчальної праці, відпочинку, харчування, сну та ін. для результативних занять фізичною культурою певним гігієнічним вимогам мають відповідати спортивні зали, рекреаційні приміщення, спортивне та інші обладнання.

Фізичному розвитку школярів сприяють різноманітні форми позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності. Найпоширенішими з них є:

  1.  гімнастика перед уроками, покликана забезпечити самоорганізацію учнів на початку навчального дня, запобігання викривленню постави, підвищення працездатності упродовж дня, загартування організму;
  2.  фізкультурні хвилинки і паузи для зняття втоми. Для виконання вправ учні виходять із-за парт, ослаблюють комірці і ремінці. Вправи проводять в 1-8 класах на кожному уроці після 20-30 хвилинної роботи;
  3.  позаурочні заняття (гуртки та секції), завдання яких – створення умов для прищеплення учням звички до систематичних занять, сприяння запровадженню фізичної культури в побут.
  4.  масові змагання, спортивні свята передбачають чітку організацію, дотримання певних ритуалів. Усе це забезпечує єдність фізичного, морального, естетичного виховання школярів.

Роль сімї

  1.  ранкова гігієнічна гімнастика;
  2.  раціональне харчування;
  3.  правильний режим дня, гігієна тіла, повноцінний сон;
  4.  контроль за поставою дітей під час виконання домашніх завдань, за їх ходою;
  5.  загартування організму, спільні прогулянки, ігри, заняття спортом;
  6.  фізичні вправи та ігри в режимі подовженого дня;
  7.  здоровий спосіб життя.

Запитання для самоперевірки:

  1.  Зазначте шляхи трудового виховання.
  2.   Що таке профорієнтація?
  3.  Розкрийте звязок трудового та економічного виховання.
  4.  Назвіть компоненти естетичної культури молодшого школяра.
  5.  Зазначте засоби фізичного виховання.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37717. Логические элементы на МДП-транзисторах 1.39 MB
  Теоретические сведения Обратное преобразование двоичного кода в код I из N выполняют преобразователи кода называемые дешифраторами. Синтез структуры дешифратора как и любого другого преобразователя кодов начинается с записи таблицы соответствия входных и выходных кодов. если число входов m и число выходов n дешифратора связаны соотношением: n = 2m то выходы определены для всех двоичных наборов и дешифратор называется полным. Пример неполного дешифратора преобразователь двоичного кода 421 в код I из 10 согласно табл.
37718. Знакомство с принципами микропрограммой эмуляции ЭВМ с программным управлением 53 KB
  р0= 1 1ый элемент р1= 1 2ой элемент р2 Ктый элемент RCT =К2 р3 Сумма Микропрограмма выполняемого алгоритма Выборка команды Адрес МК Операция Поле Значение Функция 00 mov PC OP dd PC 2 B SRC LU DB CONST 7 4 3 1 2 PC R7 D RGB RSC0 Шина DB 01 mov PC RF mov PC RGK JMP B R DST CH F 1 4 2 RF Чтение ОП RGR РЗУ JMP Адрес МК Операция Поле Значение Функция 02 dd R3R0 M MB LU CH 1 2 3 0 Из поля R1 команды Из...
37719. Дослідження динамічних властивостей теплового об’єкта регулювання 984.5 KB
  Мета роботи: експериментальне дослідження динамічних властивостей регулювання теплового об’єкта знайомство з методами експериментального визначення перехідної характеристики об’єкта регулювання та її параметрів. Опис лабораторного макета Дослідження динамічних властивостей теплового об'єкта регулювання і релейної CP температури здійснюється на стенді схема якого подана на рис. 0 3 4 45 55 65 8 105 125 18 225 t˚С 28 29 295 30 31 32 33 34 35 36 37 Δt˚С 0 1 05 05 1 1 1 1 1 1 1 Основними параметрами перехідної...
37720. Побудова кінематичної схеми плоского механізму та його структурний аналіз 952.57 KB
  Мета роботи - набути навичок складання структурних і кінематичних схем механізмів та проведення їх структурного аналізу. Зміст роботи: на прикладі моделі плоского механізму скласти кінематичну і структурну схеми, визначити кількість ланок, у тому числі вхідних і вихідних, кількість кінематичних пар, записати структурну формулу механізму та встановити його клас і порядок.
37721. Специфікування предметної галузі проекту засобами мови uml. Кількісна оцінка діаграм 108 KB
  кількісна оцінка діаграм Мета: дослідження класів та отримання навиків у побудові діаграми класів UML для специфікування предметної галузі використання стереотипів UML та структурування моделі UML за допомогою пакетів. Опис класів. Побудова діаграми класів Діаграма класів Clss digrm призначена для відображення статичної структури ПЗ проекту що проектується. Діаграма містить класи і взаємозв’язки між ними та дозволяє описати їх структуру та типи відношень.
37722. ІМПІЧМЕНТ (АМЕРИКАНСЬКА ЗА ПОХОДЖЕННЯМ МОДЕЛЬ) 99.5 KB
  Тема даної роботи досить актуальна, адже складність процедури імпічменту зумовлює те, що в історії відбувалися лише окремі успішні випадки відсторонення посадових осіб з посад, а імпічмент главі держави вважається резонансною подією.
37723. Подготовка изображений для WEB 3.35 MB
  Изображения в сети также важны как и в любом печатном издании. Изображения должны быть правильно отмасштабированы иметь хорошую четкость и сохранены в цветовом пространстве sRGB. Поэтому для получения хороших результатов при сайтостроительстве нужно корректно отмасштабировать изображения перед помещением их в сеть. В Интернет используются изображения с цветовым пространством sRGB.
37724. Создание Форм В INKSCAPE 874 KB
  Для этого щелкните по верхней линейке и перетащите вниз чтобы создать горизонтальную направляющую и щелкните по левой линейке и перетащите вправо чтобы создать вертикальную направляющую см. Выберите инструмент Рисовать круги эллипсы и дуги F5 и щелкните на значке Заливка в правом верхнем углу. Щелкните правой кнопкой мышки на круг и нажмите Продублировать CtrlD. Затем в окне трансформации установите 80 в поле Ширина и щелкните по кнопке pply.
37725. Создание трехмерного Текста в Inkscape 787 KB
  Выберите инструмент Создавать и править текстовые объекты F8 и введите на лист Вашу фамилию. Теперь добавим эффект перспективы к тексту и придадим трехмерность. Инструментом Выделять и трансформировать объекты F1 можно нажать пробел выделите текст и выполните команду Контуры Оконтурить объект ShiftCtrlС.