86152

Облік готівкових коштів в національній валюті

Курсовая

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Мета моєї курсової роботи полягае у вивченнi та систематизації знань у сфері обліку готівкових коштів, основних теоретичних положень готiвкового обiгу та касових операцій. Курсова робота складається з двох частин: теоретичної, в якій розглянуті такі питання, як: теоретичні аспекти обліку готівкових коштів...

Украинкский

2015-04-03

487 KB

6 чел.

PAGE  1

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Факультет упарвління та бізнесу

Кафедра обліку та аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Фінансовий облік I

на тему: “ Облік готівкових коштів в національній валюті

Виконала:

студентка групи ЕА-31

Павленко С.

Перевірила:

Кизим  

Харків 2010

Зміст

Вступ……………………………………………………………………  3

1 Теоретичні аспекти обліку готівкових коштів ………………………5                         

  1.  Визначення готівкових коштів……………………………………5 
    1.  Нормативно-правова база обліку грошових коштів………… …6
  2.  Облік грошових коштів у касі........................................................  ...9

2.1 Первинний облік готівкових коштів…………………… ………  .9

2 .2 Синтетичний, аналітичний облік готівкових коштів………… ..11

2. 3 Інвентаризація касової готівки………………………………  ….14

3 Організація розрахунків готівкою………………………………   ….16

3.1 Організація збереження готівкових коштів………………… … .16

3.2 Ліміт залишку готівки в касі…………………………………   …18

4 Типові бухгалтерські проводки з обліку готівкових коштів…    ….21

5 Шляхи удосконалення обліку готівкових коштів………………     .23

5.1 Організація обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обліку………………………………………………………………    …23

Практична частина………………………………………..………… …27

Висновок………………………………………………………………

Список літератури………………………………………………….

Вступ

Важливим елементом економічної системи є бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати сучасними підприємствами. Тільки добре налагоджена система обліку зможе своєчасно забезпечити органи управління необхідною і достовірною інформацією для проведення якісно обґрунтованого аналізу і забезпечення надійного контролю за господарською діяльністю і зміцненням фінансового стану. Одним із елементів господарських засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові кошти. Грошові кошти, необхідні підприємству для нормальної виробничо-господарської діяльності, в процесі свого існування. Грошові кошти - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні, вони створюються за рахунок власних та залучених коштів. Предметом бухгалтерського обліку грошових коштів є процеси документального оформлення руху коштів в касі підприємства, господарські операції пов'язані з надходженням і видатками грошових коштів.

Мета моєї курсової роботи полягае у вивченнi та систематизації знань у сфері обліку готівкових коштів, основних теоретичних положень готiвкового обiгу та касових операцій.

Курсова робота складається з двох частин:

теоретичної, в якій розглянуті такі питання, як: теоретичні аспекти обліку готівкових коштів; облік грошових коштів у касі (первинний, синтетичний та аналітичний); інвентаризація касової готівки та ліміт залишку готівки в касі; шляхи вдосконалення обліку касових і розрахункових операцій , а також наведені типові бухгалтерські проводки стосовно теми;

практичної – задача з обліку господарської діяльності підприємства, на підставі умовних даних

Усі підприємства згідно із законодавством зберігають свої кошти в банках. Для здійснення операцій з готівкою на підприємствах створюються каси. Касові операції — це операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки каси, підприємств, організацій тощо. Актуальність теми теми даної роботи полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в виробничо-господарській діяльності підприємства і для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати наявні у нього грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за витрачанням,також питання грошового обiгу завжди залишатимуться актуальними для економiки будь – якої країни, оскiльки за допомогою його аналiзу можна визначити та провести оцiнку iнших економiчних процесiв.

1. Теоретичні аспекти обліку готівкових коштів

1.1 Визначення готівкових коштів

Кожна установа або організація для здійснення своєї діяльності має у своєму розпорядженні грошові кошти.  Згідно П(с)БОУ- під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.

Гроші – це єдиний товар, цінність якого проявляється в той момент, коли ми від нього позбавляємось, також це засіб суспільного виразу економічної цінності благ. Сутність грошей полягає в тому, що це властива товарному виробництву форма економічних зв'язків між товаровиробниками, також вони служать засобом стихійного обліку кількості й якості суспільної праці товаровиробників, що здійснюється на ринку і являють собою інструмент, за допомогою якого абстрактному змісту вартості надається реальність, конкретність, дійовість [ 26, с.440].

Рух грошових коштів, який відбувається в процесі діяльності, може здійснюватись як у готівковій, так і у безготівковій формах. Готівка - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки [30,с.578].

Крім того, для різноманітного виду виплат, наприклад, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Отже, грошові кошти є найбільш ліквідними активами вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо [32, c.444 ]. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна [18].

1.2 Нормативно-правова база обліку грошових коштів

Бухгалтерія у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу. Нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Вони потрібні, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Що стосується операцій з грошовими коштами  основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 [6] . Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» також висвітлюють питання про рух грошових коштів.

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [4] визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [5] є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 [7], що контролює наявність та використання книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. При цьому необхідно враховувати наявність у мережі розповсюдження достатньої кількості екземплярів книг ОРО, централізовано виготовлених розрахункових книжок, а також реальну можливість зареєструвати необхідну кількість цих форм у місцевих органах державної податкової служби.

Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 27.07.98 р. № 263 [17], відповідно до статті 12 Закону України "Про державну статистику та з метою посилення контролю за дотриманням касової дисципліни, наявністю, рухом і зберіганням товарно-матеріальних цінностей і запобігання зловживанням у фінансово-господарській діяльності підприємств, установ, організацій всіх форм власності та господарювання затвердили типові форми первинного обліку N КО-1 "Прибутковий касовий ордер" і "видатковий касовий ордер " типової форми № КО - 2 , та використання касовової книги типової форми КО - 4 ,як реєстраційного документа ,де відображаються готівкові операції за кожний день.

Порядок техобслуговування і ремонту реєстраторів розрахункових операцій наведено у Порядку № 601, який затверджений постановою КМУ від 12.05.04 р. Положення № 343, яке затверджене наказом ДПА від 18.09.97 р. наводить порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 06.11.2008 року [ 3 ] вказує порушення норм з регулювання обігу готівки та фінансові санкції, які застосовуються до порушників.

Права, обов’язки і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків.

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі  та ведення касових операцій в Україні, є Положення № 259. Відповідно до визначення, зазначеного у цьому Положенні [13], готівка (готівкові кошти) — це грошові знаки національної валюти України — банкноти і монети, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 09.02.2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» [9] встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Відповідно до Інструкції №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» від 04.06.2003 року [14] .банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки. Як підсумок, можна сказати, що регулювання грошового обігу пов’язане з низкою положень, наказів і законів, які необхідні для виявлення законності та достовірності господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

  1.  Облік грошових коштів у касі

2.1 Первинний облік готівкових коштів

Підприємству  постійно необхідна готівка для забезпечення ефективної діяльності. Готівка є абсолютно ліквідним активом, тому необхідний постійний контроль і облік касових операцій. Каса – це приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей та касових документів, де ведеться касова книга. Відповідальність за обладнання каси, доставку та зберігання коштів несуть керівники підприємств та установ. Касові операції оформляють прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджено наказом Міністерства статистики України від 15 грудня.2004 р. № 637 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій».

Прибутковий касовий ордер (форма № КО-1) застосовується для оформлення надходження грошей в касу при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Видатковий касовий ордер (форма № КО-2) застосовується для оформлення видачі грошей з каси при обробці інформації. Він виписується в одному екземплярі бухгалтером і підписується керівником підприємства. На відміну від прибуткового касового ордеру видатковий підписується не тільки головним бухгалтером, а й керівником підприємства. На підставі звіту касира бухгалтер відображає в обліку записи по руху коштів в касі окремо по видах валют. Звіт касира – це документ, який передається касиром до бухгалтерії і являє собою відривний листок касової книги з доданими до нього прибутковими і видатковими касовими документами. Касир – це матеріально відповідальна особа, на яку покладено функції щодо видачі  приймання готівки.

Видаткові касові ордери, що оформлені на платіжних відомостях, реєструються після видачі грошей. Усі надходження та видача готівки підприємства обліковуються в касовій книзі (форма № КО-4), яка застосовується для обліку руху грошей в касі.  Касова книга – це обліковий реєстр, призначений для обліку касових операцій кассиром.

Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Видача готівки з каси підприємства для здавання її до установи банку оформляється видатковим касовим ордером з відображенням цієї операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до установи банку, є квитанція до об'яви на внесення готівки за підписами бухгалтера і касира установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку. Документом, що свідчить про здавання виручки інкасаторам банку, є копія супровідної відомості за підписом інкасатора, засвідчена печаткою (штампом) установи банку.

У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться штамп або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік). Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових  документів. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплати, пов'язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат .

Довідки за касовими документами (підписані керівником і головним бухгалтером) видаються відповідним органам на їхню вимогу у випадках, передбачених чинним законодавством України. З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємство повинно мати касу, а його керівники мають обладнати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Касові документи після складання касиром звіту та його оброблення в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону. Винесення з приміщення, що охороняється, касових документів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера.

2.2 Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів

Одержані касові звіти й документи обробляються. Кожний запис перевіряється по суті, звіряється з первинним документом, відтак у кожному документі та у звіті проставляється шифр синтетичного рахунка і субрахунків, що кореспондують з рахунком 30 «Каса». 

Рахунок 30 «Каса» передбачено Планом рахунків для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства. Рахунок активний, балансовий, основний, інвентарний. За дебетом рахунка відображається надходження грошових коштів до каси, за кредитом їх вибуття. Залишок грошей на початок дня за звітом касира бухгалтер звіряє із залишком грошей на кінець дня, виведеним у попередньому звіті, й перевіряє правильність виведених оборотів і залишків.

Синтетичний облік наявності руху грошових коштів у касі ведеться на рахунку 30 «Каса», записи на якому здійснюють на підставі перевірених звітів касира загальними підсумками за день в журналі-ордері № 1 (по кредиту) і відомість № 1 (по дебету).

Рахунок 30 «Каса» має наступні субрахунки: 301 «Каса в національній валюті», 302 «Касса в ноземній валюті».

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів, які знаходяться в касі підприємства, а також про грошові кошти, які знаходяться в дорозі – призначено рахунок 33 «Інші грошові кошти». Рахунок активний,балансовий. За дебетом відображається надходження грошових документів у касу підприємства та зарахування грошей, що знаходяться у дорозі, за кредитом – вибуття грошових документів і списання грошей, що знаходяться в дорозі після зарахування їх на відповідні рахунки.

Крім готівки в касі можуть зберігатися грошові документи і бланки суворої звітності.

До грошових документів належать, зокрема, акції, облігації й інші цінні папери; путівки в будинки відпочинку і санаторії; поштові марки, проїзні квитки тощо. Надходження і видача здійснюються за прибутковими та видатковими касовими ордерами і відображаються на рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей (форма М КО-5) застосовується для обліку грошей, виданих з каси підприємства довіреній особі (видавчу), яка виплачує заробітну платню, повернення готівки і оплачених документів. Книгу веде касир. Видача і повернення грошей і оплачених документів підтверджується підписами.

Бланки касових документів виготовляються друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, окрім грошових чеків, які виготовляються тільки друкарським способом.

Касові документи, окрім грошового чека, виписуються в тій кількості, яка необхідна для учасників розрахунків. Виправлення в касових документах не допускаються. При записі грошових сум ставлять у касових документах між гривнями і копійками кому («,»), копійки позначають двома знаками. Якщо сума визначена в гривнях, то вказується «00» копійок.

Якщо суму, яка складається тільки з копійок, вказують прописом, то обов'язковим є напис «нуль» гривень. Найменування грошової одиниці можна вказувати як повністю, так і в скороченій формі.

Готівку до банку приймають за наявності таких документів: оголошення про внесення готівки, повідомлень, заяв про переказ готівки.

Підприємства (організації) при здачі грошей інкасаторам виписують до кожної сумки під копірку у трьох екземплярах супровідну відомість до сумки з грошовим виторгом.

Гранична сума готівкового розрахунку між підприємством (підприємцем) та іншим підприємством (підприємцем) у розмірі 10 000 грн. протягом 1 дня по одному або декількох платіжних документах встановлена ухвалою Нацбанку України від 09.02.2005 р. № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18.04.2005 р. під № 410/10690, що набув чинності з 29.04.2005 р.

Обмеження в 10 000 грн. стосується також готівкових розрахунків підприємств і підприємців між собою, тобто з моменту набуття чинності Положення № 637 таке обмеження щодо розрахунків готівкою стосується не тільки підприємств — юридичних осіб, а й підприємців — фізичних осіб.

Готівковий виторг від реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства і фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності) можуть використовувати в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності (у т. ч. й на оплату праці та виплату дивідендів чи доходу). З цією метою вони можуть використовувати і готівку з каси банку. При цьому підприємства і фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності) повинні забезпечувати систематичну й повну сплату податків і внесення обов'язкових платежів до державних цільових фондів у порядку і в строки, визначені чинним законодавством.

Особи, що одержали готівку під звіт (у т. ч. на відрядження), повинні подати бухгалтерії підприємства або централізованій бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівку, видану під звіт, але з певних причин не витрачену (частково або повністю), повертають у касу підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після дня видачі її під звіт. Якщо з каси підприємства співробітнику одночасно видано готівку на відрядження та кошти під звіт для вирішення в цьому відрядженні виробничих або господарських питань і термін відрядження перевищує один робочий день від дня видачі коштів під звіт, підзвітна особа протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження має подати бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, видану їй для вирішення виробничих питань або господарських потреб, і авансовий звіт про кошти, витрачені безпосередньо на відрядження.

Аналітичний облік ведеться касиром, що забезпечує реалізацію функції збереження майна власника. Найбільш достовірний аналітичний облік ведеться в звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі.

Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати.

2.3 Інвентаризація касової готівки

У визначені керівником підприємства строки, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводять раптову ревізію каси з перерахунком купюр усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства, а грошові операції носять масовий характер і охоплюють практично всі сфери господарської діяльності підприємства, а тому грошові кошти є найбільш вразливими до порушень і зловживань. Основними документами, які підлягають вивченню під час перевірки касових операцій, є касова книга, звіти касира, прибуткові та видаткові касові ордери (ПКО, ВКО), журнал реєстрації ПКО, журнал реєстрації ВКО, журнал реєстрації депонованих сум, авансові звіти з підтверджуючими документами, виправдувальні документи тощо, а також регістри синтетичного обліку і звіти (журнал-ордер № 1, відомість до журналу-ордеру № 1а, Головна книга, звіт про рух грошових коштів, баланс .

Інвентаризація каси проводиться в присутності касира і головного бухгалтера, (в разі виникнення кількох кас потрібно опечатувати їх, щоб уникнути можливості покрити нестачу в одних касах за рахунок грошей інших). Під час проведення інвентаризації необхідно звернути увагу на:

- наказ керівника підприємства про призначення касира;

- наявність договору про повну матеріальну відповідальність касира підприємства;

- умови зберігання готівки в касі;

- повноту і своєчасність оприбуткування грошових коштів за чеками у банку;

- правильність оформлення прибуткових (ПКО) і видаткових (ВКО) касових ордерів та наявність усіх необхідних реквізитів;

- погашення видаткових і прибуткових ордерів відповідними штампами;

- правильність виведення арифметичних підсумків у платіжних відомостях ;

- визначення депонованих сум, а також розрахунків за видатковими чеками;

- дотримання ліміту готівки в касі.

Під час перевірок з'ясовується структура підприємства, кількість відкритих поточних рахунків у підприємства в установах банків, наявність податкового боргу у підприємства, результати раніше здійснених перевірок, дотримання ними порядку ведення операцій з готівкою.

Залишок готівки в касі звіряють з даними обліку за касовою книгою. Для проведення ревізії каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. Перед проведенням інвентаризації комісія повинна одержати від касира звіт по касі (кількість грошей за видами банкнот, монети, номер, кількість, назва грошових документів). За результатами інвентаризації складається акт у двох примірниках: перший-залишається у касира; другий - передається до бухгалтерії.

При виявленні в касі нестачі або надлишку цінностей в акті зазначають їхню суму та обставини виникнення. Встановлені надлишки коштів у касі оприбутковують і відображають у складі інших доходів підприємства від операційної діяльності:  Дт 30 «Каса»;

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Виявлені нестачі коштів в касі підприємства відносять на матеріально відповідальних осіб.

У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання контролюючих органів згідно з Указом Президента України від 06.11.2008р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (із змінами і доповненнями).

  1.  Організація розрахунків готівкою

3.1 Організація збереження готівкових коштів

Для прийому, збереження і витрачання готівкових коштів підприємство повинне мати касу. Касою називається спеціальне приміщення, призначене для прийому, видачі і збереження готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Дане визначення є досить ліберальним стосовно вимог, пропонованих раніше Порядком № 21, до приміщення й устаткування каси. Вимоги Порядку № 21 щодо відособленості, ґрат і іншого спеціального устаткування приміщення каси викликали досить багато складностей, особливо в малих підприємств.

Тепер касою може вважатися і робоче місце касира, де зберігається готівка і ведеться, як правило, касова книга, навіть якщо воно знаходиться в приміщенні разом з іншими працівниками бухгалтерії. Однак у Положенні № 72 міститься вимога, відповідно до якої керівники підприємств повинні забезпечити надійне збереження готівкових коштів у касах, а також їхня схоронність у випадку доставки з установи банку і здачі в установу банку. Якщо з вини керівників не були створені необхідні умови для забезпечення схоронності коштів під час їхнього збереження і транспортування, то вони несуть за це — відповідальність у встановленому чинним законодавством України порядку.

Відповідальною особою у касі підприємства є касир. Він несе повну матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих ним цінностей.

Для призначення працівника на посаду касира адміністрацією підприємства видається наказ. Крім того, він зобов’язаний під розписку ознайомити працівника з нормами, передбаченими Положенням № 72, викладеними в посадовій інструкції касира. Після цього  касиром підписується договір про повну матеріальну відповідальність.

У випадку відсутності касира (у зв’язку з хворобою і т. ін.), цінності, що знаходяться в нього в підзвіті, терміново перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства чи в присутності комісії в складі осіб, призначених керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей складається акт з підписами зазначених осіб.

На підприємствах, що мають велику кількість підрозділів чи обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати по тимчасовій непрацездатності, стипендій і премій можуть здійснюватись за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім касирів, особами. З цими особами укладається договір про повну матеріальну відповідальність і на них поширюються усі права й обов’язки, установлені для касирів.

На тих підприємствах, де по штатному розкладі посада касира не передбачена, обов’язки касира можуть виконуватися бухгалтером чи іншими працівниками за письмовим наказом керівника підприємства. З особою, на яку покладені обов’язки касира, також укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

3.2 Ліміт залишку готівки в касі

Одним з головних показників контролю і регулювання є ліміт залишку готівки у касі.

Ліміт залишку коштів у касі (далі — ліміт каси) — це граничний обсяг готівкових коштів, які можуть залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.

Ліміт каси встановлюється підприємствам, що мають рахунки в установах банку і здійснюючим операції з готівкою. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і термінів здачі наявного виторгу регулюється Інструкцією № 69. Розмір ліміту каси для кожного підприємства визначається установами банків з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, установлених термінів і порядку здачі наявного виторгу, тривалості операційного часу установи банку, наявності домовленості підприємства з установою банку на інкасацію і здачу наявного виторгу у вечірню касу банку і т.п.

Ліміт каси встановлюється підприємствам з урахуванням наступних особливостей:

  •  для підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі її в банк щодня в день надходження в касу підприємства, — у розмірах, що необхідні для забезпечення їхньої роботи ранком наступного дня;
  •  для підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі наступного дня, — у рамках середньоденного наявного виторгу;
  •  для підприємств, що мають наявний виторг з іншим терміном здачі її в банк, — у розмірах, що залежать від установлених термінів здачі виторгу і її сум;
  •  для підприємств, ліміти каси яким установлюються відповідно до фактичних витрат готівки (крім виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів) — у рамках середньоденної видачі готівки.

Ліміт каси підприємствам (крім підприємств торгівлі, суспільного харчування і послуг) встановлюється установами банків за узгодженням з керівниками підприємств на підставі розрахунку середньоденного надходження наявного виторгу чи середньоденної видачі готівки.

У деяких випадках відповідно до особливостей діяльності підприємств і на підставі їхніх  відповідних обґрунтувань,  по письмовому рішенню (наказу, розпорядженню) керівників установ банків, цим підприємствам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденний наявний  виторг чи середньоденна видача готівки.

Підприємство може звернутися (при наявності обґрунтованих причин — зміна розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здачі виторгу і т.п.) у банк із проханням про перегляд ліміту залишку готівки у касі. Крім того, ліміт каси може бути переглянутий з ініціативи банку. Підприємство, що бажає переглянути ліміт каси, повинне подати в банк заяву-розрахунок, що є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у випадку обґрунтованості її даних), і оформити додаткову угоду до договору на розрахунково-касове обслуговування. До дати перегляду і встановлення нового ліміту каси й одержання його підприємством діє встановлений раніше ліміт каси.

Такий загальний порядок установлення ліміту каси.

Сума готівки, включаючи кошти, отримані з установ банків, виторг і інші надходження, що знаходяться в касі підприємства, на кінець робочого дня не повинна перевищувати встановлений ліміт. Уся готівка понад установлені ліміти здається підприємствами в банк для зарахування на поточний рахунок. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлений, то вся наявна в касі готівка здається наприкінці дня в банк (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлений).

У визначених випадках підприємства можуть зберігати готівку в касі понад установлені ліміти. Це стосується готівкових коштів, отриманих підприємством в установі банку для виплат, зв’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів. Такі кошти можуть зберігатися в касі тільки в дні виплат таких сум протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку.

Суми готівки, отримані в установі банку і не використані по призначенню протягом установлених термінів, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку чи підприємства і можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися тільки на цілі, на які вони отримані.

Розрахунки з оплати праці, що здійснюються за рахунок виторгу, підприємство має право зберігати в касі понад установленого йому ліміту протягом трьох робочих днів із дня настання термінів цих виплат у сумі, зазначеній в переданих у касу платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

  1.  Типові бухгалтерські проводки з обліку готівкових коштів

Зміст господарської операції

Дт

Кт

1.

Надійшли кошти в касу з поточного рахунку в банку

301

311

2.

Видана заробітна плата

66

30

3.

Здано в касу залишок невикористаного авансу

30

372

4.

Внесено готівку в касу, як внесок до статутного капіталу

30

46

5.

Оплачена частина вартості путівки

30

33

6.

Повернуто грошові кошти, надані в позику іншому підприємству

30

14

7.

В касу підприємства надійшла оплата від покупців і замовників

30

36

8.

Отримано готівкові дивіденди, відсотки

30

373

9.

Одержано грошові кошти в погашення суми по векселю

30

34

10.

Одержано в касу внески батьків за утримання дітей в дошкільних закладах

301

377

11.

Надійшли в касу кошти на проведення цільових заходів

301

348

12.

Одержано готівку в погашення  довгострокової заборгованості

301

18

13.

Внесено суму фактичної нестачі винною особою в касу підприємства

301

375

14.

Одержано готівку в погашення  довгострокової заборгованості

301

18

15.

До каси надійшла готівка по раніше висунутих претензіях

30

63

16.

До каси повернуто відшкодування матеріального збитку

30

72

17.

Кошти, одержані за чеком з банку на різні цілі в національній валюті

301

311

18.

Суми, що надійшли від покупців за придбання абонементів на харчування (на підприємствах громадського харчування)

301

361

19.

Суми, що надійшли від продажу облігацій

301

521

20.

Надходження готівки в касу підприємства з операційної каси чи каси філіалу

301

301

21.

Формування пайового капіталу шляхом внесення пайовиками готівки в касу

301

41

22.

Оплачено готівкою витрати на монтаж або ремонт основних засобів

15

301

23.

Проведено передоплату на газети та журнали

39

301

24.

Погашено готівкою заборгованість перед кредиторами

68

301

25.

В результаті інвентаризації виявлено нестачу грошових коштів у касі

947

301

26.

Виплачено відпускні

661

301

27.

Повернення вкладених в статутний капітал коштів засновнику

46

301

28.

Внесено на поточний рахунок готівкові кошти

31

30

29.

Здана виручка інкасаторам

333

301

30.

Придбано акції,облігації за грошові кошти

14

30

31.

Повернута покупцям надмірно сплачена сума за відвантажену продукцію

36

30

32.

Видано готівкою аванси підприємствам

371

30

33.

Видані грошові кошти під звіт

372

301

34.

Зараховано на поточний рахунок з каси понадлімітні залишки грошей

311

301

  1.  Шляхи вдосконалення обліку касових і розрахункових операцій 

5.1 Організація обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обліку

Сучасний рівень розвитку характеризується комп'ютеризацією всіх сфер народного господарства країни. Реальний обліковий процес розподіляє по робочих місцях, по території підприємства і здійснює в конкретних організаційно-технічних умовах. Ці місця повинні розглядатися в якості потенціальних для організації обліку автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера.

Автоматизоване рішення обліку фінансово-розрахункових операцій включає наступні задачі:

облік грошових засобів в касі підприємства;

облік грошових засобів на рахунках в банку;

облік розрахунків з підзвітними особами , інші розрахунки;

аналітичний облік по відповідним рахункам грошових засобів і розрахунків;

Функціонування АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій повинно забезпечити в діалоговому режимі облік за фінансовими операціями, які відображають щоденний стан підприємства, виконання необхідних розрахунків по аналізу фінансового стану з ціллю визначення резервів прискорення оборотності грошових засобів. Користувач повинен мати можливість в режимі активного діалогу проаналізувати стан розрахунків, засобів і інші.

На підприємствах України функціонують різні види АРМ бухгалтерів.

Серед малих підприємств найбільше розповсюджені реєстрації інформації в журналі господарської діяльності і формування головної книги, балансу і звітності. Іншим напрямком є рішення комплексу задач без зв'язку з іншими АРМ бухгалтера.

З появою нового класу ЕОМ, а також з переходом до ринкових відносин, з'являється необхідність оперативного управління на місцях виникнення інформації, яка потребує впровадження розподіленої системи обробки даних обліку з використанням АРМ бухгалтера по рівнях управління комплексів задач.

Тому в подальшому буде розглядатися ново інформаційна система обліку, яка є прогресивною і відповідає сучасним вимогам.

АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій може вестися в двох рівневих АРМ бухгалтера, коли перший рівень АРМ бухгалтера буде встановлений в бухгалтерії, де здійснюється облік фінансово-розрахункових операцій, і другий рівень категорії керівників підприємства, головного бухгалтера.

Вихідною інформацією для рішення задач “Облік грошових засобів в касі підприємства” є інформація прибуткових і вибуткових касових ордерів, платіжних відомостей на різні виплати з каси.

Формування інформації прибуткових і вибуткових касових ордерів здійснюється одночасно з автоматичною випискою документів по зразках типових форм первинних документів.

По даним робочої бази видається по запиту машинограма. Щоденна відомість руху грошових засобів по рахунку № 30 “Каса”

На основі даної відомості бухгалтер має можливість на будь яку минулу дату одержати необхідну інформацію по запиту.

На основі введеної первинної інформації щоденно формується відомість “Касова книга”, яка дозволяє проаналізувати прихід і вибуття грошових засобів в касі. Дана відомість обов'язкова для всіх підприємств.

Фінансовий облік по рахункам бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється за допомогою формування інформації по кореспондуючим рахункам.

При формуванні первинних даних (платіжні доручення, виписка банку, зведене платіжне доручення) по банківським операціям застосовується технологія аналогічна касовим операціям. Для цього використовується нормативно-довідкова інформація, яка дозволяє автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів.

Розташування даних в інформаційній базі дозволяє в зручній формі бухгалтеру здійснювати облікові і контрольні функції.

Для здійснення аналізу по приходу і вибутті грошових засобів по банківських операціях здійснюється відображення інформації на дисплеї або друкуючому пристрої.

В АРМ бухгалтера по обліку фінансових операцій передбачений режим запиту по нагромаджувальним даним. Даний режим призначений для одержання довідкового матеріалу по запиту на будь-яке число місяця, по нагромадженню інформації, по взаємозв'язку наступних умов логічних зв'язків:

  •  по типу документів або по всім типам;
  •  по номеру документів або діапазону номерів;
  •  по даті складення документа або діапазону дат;
  •  по рахунку основного документа або діапазону рахунків;
  •  по субрахунку основного документа або діапазоні субрахунків;
  •  по рахунку валютному, основному або діапазону валютних рахунків;
  •  по рахунку кореспондуючого документа або діапазону рахунків;
  •  по субрахунку кореспондуючого документа або діапазону субрахунків;
  •  по сумі в грн. або діапазону сум в грн;
  •  по сумі в валюті або діапазону сум в валюті;
  •  по найменуванню або коду найменування.

Для управління грошовими засобами підприємству необхідно мати по мірі необхідності наочну інформацію, яка дає можливість проаналізувати надходження або динаміку грошових засобів.

II ПрАКТИЧНА ЧАСТИНА

Згідно Наказу про облікову політику (далі Наказ) прямими витратами є:

  1.   Витрати сировини  матеріалів.
  2.   Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби.
  3.   Заробітна плата робітників виробництва (оплата праці - відрядна) і нарахування на неї.
  4.   Амортизація виробничого обладнання (оскільки обладнання використовується для виготовлення продукції “А”).

Згідно з Наказом запаси оцінюємо за середньозваженою вартістю. Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) збираємо на окремому субрахунку з наступним щомісячним розподілом між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за місяць.

На підприємстві  виготовляється два види продукції: А і В. За місяць на підприємстві було виготовлено: продукції “А” – 94 шт; продукції “В” – 73 шт.

Таблиця 1Дані аналітичного обліку по рахунку 20 "Виробничі запаси" за звітний місяць

Найменування запасів

Одиниця виміру

Залишок на початок місяця

Надійшло

Вибуло

Залишок на кінець місяця

кількість

ціна

сума

кількість

ціна

сума

кількість

ціна

сума

кількість

ціна

сума

Матеріали “Х”

кг

710

31.75

22542.5

421

32.75

13787.75

340

32.25

10965

791

32.25

25509.75

Матеріали “Y”

кг

310

40.13

12440.3

-

-

-

175

40.13

7022.75

135

40.13

5417.55

Матеріали  “Z”

шт.

185

11.89

2199.65

321

15.63

5017.23

202

13.76

2779.52

304

13.76                                                                             

4183.04

Разом

-

-

-

37182.45

-

-

18804.98

-

-

20767.27

-

-

35110.34

Розрахуємо собівартість одиниці матеріалів, відпущених у виробництво, за методом середньозваженої собівартості:

Матеріал “Х”:  (22542.5+13787.75) : (710+421) = 32.12грн;

Матеріал “Y”:   12440.3: 310 = 40.13грн;

Матеріал  “Z”: (2199.65+5017.23) : (185+321) =14.26 грн.

Таким чином, собівартість матеріалів, витрачених на виробництво продукції (реалізованого або списаного на інші цілі) протягом звітного місяця, буде визначатися за такими цінами і складе:

Матеріал “Х”:  340 кг × 32,12 = 10920,8грн

Матеріал “Y”:   175 кг × 40,13 =7022,75грн

Матеріал “Z”:  202 кг × 14,26 =2880,52 грн

Собівартість інших матеріалів, що вибули, визначена таким же чином, у результаті чого загальна собівартість списаних матеріалів склала 20824,07 грн.

Розрахунок вартості матеріалів, витрачених на виробництво готової продукції, подано у таблицях 2 і 3 (кількість витрачених за місяць матеріалів наведено в таблицях за мінусом невикористаних матеріалів).

Таблиця 2 – Розрахунок вартості матеріалів витрачених на виготовлення продукції "А"

Найменування матеріалів

Одиниця виміру

Всього витрачено за місяць

Середньозважена ціна

Вартість витрачених матеріалів, грн.

Витрачено на одиницю продукції, шт.

кількість

сума, грн.

1

2

3

4

5=3×4

6=3: кількість виготовленої продукції (94)

7=6×4

Матеріали "Х"

кг

189

32,12

6070,68

2,01

64,56

Матеріали «Y»

кг

97

40,13

3892,61

1,03

41,33

Матеріали «Z»

шт..

90

14,26

1283,4

0,95

13,55

Разом

-

376

-

11246,69

-

119,44

          Таблиця 3 – Розрахунок вартості матеріалів, витрачених на виготовлення продукції "В"

Найменування матеріалів

Одиниця виміру

Всього витрачено за місяць

Середньозважена ціна

Вартість витрачених матеріалів, грн.

Витрачено на одиницю продукції, шт.

кількість

сума, грн.

1

2

3

4

5=3×4

6=3:кількість виготовленої продукції (77)

7=6×4

Матеріали "Х"

кг

148

32,12

4753,76

1,92

61,67

Матеріали "Y"

кг

74

40,13

2969,62

0,96

38,5248

Разом

-

222

-

7723,38

-

100,19

Матеріал "Z' для виготовлення виробу "B" не використовується.

Аналітичний облік прямих витрат проводиться в розрізі видів продукції, що виготовляється (таблиця 4).

    Таблиця 4 – Вартість фактичних прямих витрат на виробництво готової продукції

Найменування продукції

Сировина й матеріали

Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби

Заробітна плата

Нарахування на зарплату

Амортизація виробничого обладнання

Всього прямих витрат, грн.

Відпущено у виробництво

Не використане у виробництві на кінець місяця (вираховується)

Усього витрачено

ТЗВ, що припадають  на витрачені у виробництві матеріали

Поворотні відходи (вираховуються)

Продукція "А"

11464,29

217,6

11246,69

1177,7

106,6

280

3780

1360,8

796,4

18317,39

Продукція "В"

7825,78

102,4

7723,38

809,7

73,3

476

843

303,48

-

9979,86

Разом

19290,07

320

18970,07

1989,4

180

756

4623

1664,28

796,4

28297,25

Нарахування на заробітну плату дорівнює 36%. Облік витрат для формування фактичної собівартості ведемо на підприємстві на рахунку 231 "Основне виробництво". Допоміжне виробництво на підприємстві відсутнє.

Зі складу матеріальних витрат виплачено цінності, що не піддавалися обробці на суму 320 грн. і поворотні відходи на суму 180 грн. (останні оцінені за ціною можливого використання).

Для розрахунку, пропорційно сумі використаних у виробництві матеріалів, поворотних відходів між  об'єктами обліку  складаємо таблицю 5.

         Таблиця 5 – Розподіл поворотних відходів і ТЗВ за об'єктами обліку

Найменування продукції

Списані у виробництво матеріали

Питома вага, %

Поворотні відходи

ТЗВ

розрахунок

%

розрахунок

сума

розрахунок

сума

Продукція "А"

11246,69

11246,69/18970,07*100

59,2

180*59,2/ 100

106,6

1989,4*59,2/100

1177,7

Продукція "В"

7723,38

7723,38/18970,07* 100

40,7

180*40,7/ 100

73,3

1989,4*40,7

/100

809,7

Разом

18970,07

-

100

-

180

-

1989,4

Облік прямих витрат на виробництво продукції наведено у таблиці 6.

Таблиця 6 – Відображення в обліку прямих виробничих витрат

Найменування операції

Бухгалтерський запис

Сума, грн.

п/п

 

Дт

Кт

1

Списано сировину й матеріали на виробництво продукції

231

2011

19290,07

2

Зменшено вартість списаних у виробництво матеріалів на суму невикористаних на кінець місяця матеріалів методом "червоного сторно"

231

2011

320

3

Віднесено на збільшення собівартості продукції суму ТЗВ, що припадає на використані у виробництві матеріали

231

2012

1989,4

4

Відображено вартість поворотних відходів, зданих на склад, за цінами можливого використання

209

231

180

5

Списано у виробництво покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби

231

2021

756

6

Нараховано заробітну плату основним робітникам виробництва

231

661

4623

7

Проведено нарахування на заробітну плату робітників виробництва

231

65

1664,28

8

Нараховано амортизацію виробничого обладнання

231

131

796,4

Разом:

29619,15

При технологічному прийманні готової продукції був виявлений брак продукції "В" кількості 5 шт. Із забракованої кількості продукції, виправленню підлягають 3 вироби.

Витрати від невиправного браку склали 100 грн. Невиправлений брак використовується як матеріали для обслуговування виробництва. Їх вартість - 90 грн. Крім того, підприємство зазнало витрат, пов'язаних із виправленням браку. Розрахунок собівартості втрат від виправного браку наведено у табл. 7.

          Таблиця 7 – Формування собівартості втрат від виправного браку

Статті витрат

Сума, грн.

Сировина й матеріали

67,3

Зарплата, нарахована за виправлення браку

89,4

Нарахування на зарплату (36%)

32.18

Разом

188.88

Відображення в обліку операцій, пов'язаних із браком, наведено в табл.8.

Таблиця 8 – Облік виробничого браку

№ п/п

Найменування операції

Бухгалтерський запис

Сума, грн.

Дт

Кт

1

На суму виявленого невиправного браку зменшено основні витрати на виробництво продукції (за фактичною собівартістю браку)

24

231

100

2

Віднесено на збільшення вартості браку витрати, пов'язані з виправленням браку:

а) нараховано зарплату працівникам, зайнятим виправленням браку

24

661

89,4

б) проведено нарахування на зарплату

24

65

32.18

в) списано матеріали, використані на виправлення браку

24

201

67,3

3

Оприбутковано допоміжні матеріали за вартістю браку, який може бути використаний як матеріали (за ціною можливого використання)

209

24

90

4

Віднесено суму невідшкодованих втрат від браку на збільшення собівартості виробленої продукції "В"

231

24

198.88

З урахуванням списання на затрати виробництва втрат від браку, загальна сума прямих витрат на виробництво продукції склала: продукції "А" 18317,39 грн. (не змінилася), продукції "В" – 10178,74грн. (9979,86+198.88), разом -28496,13 грн. (див. таблицю 4). Однак для визначення фактичної виробничої собівартості продукції необхідно знати вартість залишків незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, а також суму загальновиробничих витрат.

Бухгалтерські записи з відображення в обліку загальновиробничих витрат наведені в таблиці 9 .

Таблиця 9 – Облік загальновиробничих витрат

№ п/п

Найменування операції

Бухгалтерський запис

Сума, грн.

Дт

Кт

1

2

3

4

5

Змінні загальновиробничі витрати

1

Нараховано витрати, пов'язані з енергопостачанням технологічного процесу (у нас енергомістке виробництво)

91

685

5400

Відображено суму ПДВ, включену до вартості електроенергії

641

685

900

2

Нараховано амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення1

91

131

2700

Нараховано послуги з водопостачання технологічного циклу

91

685

1500

Відображено суму ПДВ, включену до вартості послуг з водопостачання

641

685

250

Разом змінних витрат:

9600

Постійні загальновиробничі витрати

4

Нараховано зарплату апарату управління цехами

91

661

9000

5

Проведено нарахування на заробітну плату робітників виробництва

91

65

3240

6

Нараховано послуги на опалення, освітлення, водопостачання та інші послуги третіх осіб з утримання виробничих приміщень

91

685

1350

Відображено суму ПДВ, включену до вартості послуг

641

685

227

7

Нараховано операційну оренду основних засобів загальновиробничого призначення

91

685

1750

Відображено суму ПДВ, включену до вартості послуг

641

685

294

8

Проведено ремонт цехового обладнання господарським способом (списано матеріали, запчастини на ремонт, нараховано зарплату працівникам, які здійснюють ремонт, тощо)

91

20, 661, 65 тощо

2000

Разом постійних витрат:

17340

Обліковою політикою підприємства встановлено порядок розподілу загальновиробничих витрат пропорційно сумі прямих витрат на виробництво готової продукції.

Розподіл загальновиробничих витрат і визначення собівартості конкретних виробів здійснюються у такому порядку:

1. Виходячи з очікуваного обсягу виробництва на один або декілька років, визначаємо нормальний рівень виробничої потужності і норматив постійних загальновиробничих витрат.

У 2002-2003 роках підприємство мало показники, подані в таблиці 10.

Таблиця 10 – Визначення нормальної виробничої потужності підприємства

Роки

Сума прямих витрат на

виробництво продукції

Загальновиробничі витрати

постійні

змінні

2002

410000

40000

37000

2003

420000

41000

40000

У середньому за рік:

415000

40500

38500

Сума прямих витрат у середньому за рік склала 415000 грн. Таким чином, нормальною виробничою потужністю підприємства є обсяг діяльності, при якому сума прямих витрат на виробництво продукції складає  415000 грн.

При цьому очікується, що у поточному році сума постійних загальновиробничих витрат не зміниться порівняно з минулим роком і складе 40500 грн.

1. Розрахуємо коефіцієнт нормативних постійних загальновиробничих витрат:

                                                   Кн = Зп / Пв,

де  

Кн - коефіцієнт постійних загальновиробничих витрат

Зп - постійні загальновиробничі витрати в середньому за рік

40500/415000=0,098

Згідно з нормативом загальновиробничі постійні витрати повинні складати 0,098 грн. на 1 грн. прямих витрат.

2. Визначаємо фактичний рівень виробничої потужності і фактичну суму змінних і постійних загальновиробничих витрат за звітний період.

Фактичний рівень виробничої потужності дорівнює сумі прямих витрат на виробництво продукції з урахуванням загальної суми втрат від браку.

За звітний місяць фактичний рівень виробничої потужності склав 28496,13 грн. (28297,25+198,88) (див. таблицю 4  і 8 таблицю ).

Фактична сума постійних загальновиробничих витрат - 17340 грн. (див. таблицю 9).

Фактична сума змінних загальновиробничих витрат - 9600 грн. (див. таблицю 9).

3.  Розраховуємо коефіцієнт (норматив) розподілу постійних і змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу шляхом ділення суми постійних загальновиробничих витрат при нормальному рівні потужності і змінних загальновиробничих витрат при фактичному рівні потужності на фактичний рівень виробничої потужності:

(9600+17340) : 28496,13 = 0,95

4. Для розрахунку суми постійних розподілених витрат (що підлягають віднесенню на витрати основного виробництва з наступним включенням до виробничої собівартості продукції) помножимо фактичну потужність   (28496,13 грн.) на норматив постійних витрат на одиницю продукції при нормальній виробничій потужності (0,098):

0,098×28496,13 = 2792,6 грн.

Таким чином, виходячи із запланованої ставки (0,098 грн. на одиницю продукції) сума постійних витрат повинна була скласти 2792,6 грн.

5. Розраховану норму постійних фактичних витрат звітного періоду порівнюємо із сумою постійних фактичних витрат звітного періоду (яка, у свою чергу, визначається як різниця між загальною сумою фактичних загальновиробничих витрат за звітний період і сумою змінних фактичних витрат цього ж періоду, визначеною прямим шляхом на основі первинних документів).

Постійні фактичні витрати, що не перевищують розрахованої норми, вважаються розподіленими витратами і включаються до виробничої собівартості, а залишок нерозподіленими постійними витратами.

Загальна сума постійних загальновиробничих витрат склала 17340  грн. (з них розподілена частина - 2792,6 грн.).

Обчислюємо суму постійних нерозподілених витрат (що підлягають віднесенню на собівартість реалізованої готової продукції звітного періоду):

17340 – 2792,6 = 14547,4 грн.

6. Суми змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат включаються до виробничої собівартості та розподіляються між окремими видами продукції пропорційно обраній базі розподілу за розрахованими коефіцієнтами.

Для того щоб розподілити ці суми між виготовленими виробами, потрібно визначити частку прямих витрат на кожний вид виробу в загальній сумі прямих витрат. Розподіл загальновиробничих витрат з метою включення їх суми до собівартості одиниці готових виробів поданий в таблиці 11.  

Таблиця 11 – Розподіл загальновиробничих витрат між виготовленими виробами

Найменування виробу

Всього прямих витрат (з урахуванням браку), грн.

Питома вага

Змінні

витрати

Постійні розподілені витрати

розрахунок

%

розрахунок

Сума

розрахунок

сума

Виріб "А"

18317,39

18317,39/28496,13

*100

64,28

64,28*9600

/100

6170,88

64,28*2792,6

/100

1795,08

Виріб "В"

10178,74

10178,74/28496,13

*100

35,71

35,71*9600

/100

3428,16

35,71*2792,6

/100

997,24

Разом:

28496,13

100

9600

2792,6

Собівартість випущених виробів "А" склала: 18317,39+ 6170,88+ 1795,08= 26283,35 грн.

Собівартість випущених виробів "В" склала: 10178,74+ 3428,16+ 997,24= 14604,14 грн.

Разом витрат на виробництво готової продукції за місяць – 40887,49 грн.

Облік списання загальновиробничих витрат відображено у таблиці 12.

Таблиця 12 – Облік списання загальновиробничих витрат

№ п/п

Найменування операції

Бухгалтерський запис

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Віднесено на собівартість виробленої продукції суму загальновиробничих змінних і постійних розподілених витрат

231

91

12392,6

2

Списано нерозподілені прямі загальновиробничі витрати на собівартість реалізованої готової продукції

901

91

14547,4

У результаті  узагальнення витрат на виробництво ми визначили їх загальну суму (40887,49 грн.), а також суму за об'єктами обліку витрат (за видами продукції, що виготовляється (виріб "А" - 26283,35 грн. і виріб "В" -14604,14 грн.). Однак при визначенні фактичної виробничої собівартості готової продукції необхідно знати вартість незавершеного виробництва на початок і кінець звітного місяця.

Для визначення собівартості незавершеного виробництва необхідно знати його кількісне вираження і провести його оцінку.

Оцінку залишків незавершеного виробництва зробимо пропорційно витратам сировини і матеріалів, витрачених на виробництво.

Для розрахунку питомої ваги матеріалів у незавершеному виробництві в загальній кількості матеріалів суму матеріалів по видам продукції у незавершеному виробництві розділемо на суму залишків на початок місяця і фактичних витрат за місяць по видам продукції.

Питома вага матеріалів у незавершеному виробництві в загальній кількості матеріалів:

Виріб "А" - 320 / 12813.69 × 100 = 2.49%.

Виріб "В" - 260 / 8834.88 × 100 = 2,94%.

Тепер, помноживши фактичну суму витрат кожної статті калькуляції на розраховану питому вагу, можна визначити, скільки таких витрат припадає на незавершене виробництво.

Таблиця 13 – Розрахунок вартості незавершеного виробництва на кінець місяця

Статті витрат

Сума залишків на початок місяця і фактичних витрат за місяць

Незавершене виробництво

розрахунок

сума

1

2

3

4

Сировина і матеріали з урахуванням ТЗВ :

Продукція "А"

12813.69

-

320

Продукція "В"

8834.88

-

260

Разом

21648.57

-

580

Поворотні відходи (вираховуються):

Продукція "А"

119.48

119.48*2,49/100

2,97

Продукція "В"

73,3

73,3*2,94/100

2,15

Разом

192,78

5,12

Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби:

Продукція "А"

293,88

293,88*2,49/100

7,32

Продукція "В"

487,68

487,68*2,94/100

14,34

Разом

781,56

31,32

Заробітна плата:

Продукція "А"

3866,23

3866,23*2,49/100

96,26

Продукція "В"

902,85

902,85*2,94/100

26,54

Разом

4769,08

122,8

Нарахування на заробітну плату:

Продукція "А"

1391,84

1391,84*2,49/100

34.7

Продукція "В"

325,03

325,03*2,94/100

9,55

Разом

1716.86

44.25

Амортизація виробничого обладнання:

Продукція "А"

841,46

841,46*2,49/100

20,95

Продукція "В"

-

-

-

Разом

841,46

20,95

Витрати від браку:

Продукція "А"

-

-

-

Продукція "В"

198,88

198,88*2,94/100

5,85

Разом

198,88

5,85

Загальновиробничі витрати:

Продукція "А"

8183,65

8183,65*2,49/100

203,77

Продукція "В"

4605,84

4605,84*2,94/100

135,41

Разом

12789,49

339,18

Разом виробнича собівартість:

Продукція "А"

27271.27

-

680.03

Продукція "В"

15281.86

-

449.54

Разом

42553.13

-

1129.57

Використовуючи дані про затрати на виробництво за звітний місяць і про залишки незавершеного виробництва на початок і кінець звітного місяця, зробимо розрахунок фактичної собівартості виробленої продукції (див. таблицю 14).

Залишки незавершеного виробництва на початок місяця наведені за фактичними даними, отриманими відповідно до розрахунку за минулий місяць, аналогічного наведеному в таблиці 13.

Таблиця 14 – Розрахунок фактичної собівартості готової продукції з урахуванням незавершеного виробництва

Найменування виробу

Сировина й матеріали (з урахуванням ТЗВ і невикористаних матеріалів)

Поворотні відходи (вираховуються)

Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби

Зарплата

Нарахування на зарплату (36%)

Амортизація виробничого обладнання

Втрати від браку

Загально-виробничі витрати

Разом виробнича собівартість, грн.

Залишок незавершеного виробництва на початок місяця

Виріб "А"

389,3

12,88

13,88

86,23

31.04

45,06

-

217,69

770,32

Виріб "В"

301,8

-

11,68

59,85

21.55

-

-

180,44

575,32

Разом:

691,1

12,88

25,74

146,08

52,59

45,06

-

398,13

1345,64

+ Затрати за звітний місяць

Виріб "А"

12424,39

106,6

280

3780

1360,8

796,4

-

7965,96

26283,35

Виріб "В"

8533,08

73,3

476

843

303,48

-

198.88

4425,4

14604,14

Разом:

20957,47

180

756

4623

1664,28

796,4

198.88

12391,36

40887,49

- Залишок незавершеного виробництва на кінець місяця

Виріб "А"

320

2,97

7,32

96,26

34.7

20,95

-

203,77

680.03

Виріб "В"

260

2,15

14,34

26,54

9,55

-

5,85

135,41

449.54

Разом:

580

5,12

31,32

122,8

44.25

20,95

5,85

339,18

1129.57

= Фактична виробнича собівартість готової продукції

Виріб "А"

12493,69

116,51

286,56

3769,97

1357,14

820,51

-

7979,88

26373,64

Виріб "В"

8574,88

71,15

473,34

876,31

315,48

-

193,03

4470,43

14729,92

Разом:

21068,57

187,66

759,9

4646,28

1672,62

820,51

193,03

12450,31

41103,56

Таким чином, фактична собівартість виробництва готової продукції склала 41103,56грн., у т.ч. витрати на виробництво продукції "А" – 26373,64грн., продукції "В"- 14729,92грн.

У зв'язку з цим собівартість одиниці виробів склала: виробу "А" –280,57грн. (26373,64/94 шт.), виробу "В" – 201,78 грн. (14729,92/73 шт.).

Висновок

При написанні даної курсової роботи були розглянуті питання, стосовно обліку готівкових коштів на підприємстві. В процесі її написання були вивчені і проаналізовані теоретичні питання стосовно теми.

На основі даної курсової роботи можна зробити певні висновки, що у процесі господарської діяльності підприємство вступає в розрахункові взаємовідносини з іншими господарськими органами, юридичними чи фізичними особами - за товарно - матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги та інше.

Розрахунки являють собою систему грошових відносин, яка грунтується на господарському розрахунку, суворому виконанні договорів та додержанні фінансової дисципліни. Розрахунки здійснюються готівкою і в безготівкових формах. Розрахунки готівкою здійснюються при купівлі дрібних господарських речей, виплаті заробітної плати, оплаті витрат на відрядження тощо.

Підприємство для здійснення розрахунків готівкою має касу, яку можна було б застрахувати страховою організацією.

Важливим моментом є те, що всі готівкові розрахунки підприємства та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами проводяться як за рахунок коштів, одержаних у касу , так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг).

Розрахунки готівкою підприємства з громадянами та юридичними особами мають проводитися з оформленням податкових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.

Готівкова виручка одержана від реалізації товарів (робіт, послуг) може використовуватися підприємством в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності, крім здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), підприємство одержує виключно з кас банків.

Спираючись на свою курсову роботу я можу відмітити, що на підприємстві має проводиться робота по вдосконаленню обліку касових і розрахункових операцій шляхом автоматизації розрахунків з використанням ЕОМ. Дане вдосконалення дозволяє суттєво полегшити роботу бухгалтера та прискорити внутрішній документообіг на підприємстві, а також зробити можливим швидке оперативне надання інформації, потрібної для швидкої реакції керівництвом підприємства на зміни, які відбуваються в умовах ринкової економіки.

Функціонування АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій повинно забезпечити в діалоговому режимі облік за фінансовими операціями, які відображають щоденний стан підприємства, виконання необхідних розрахунків по аналізу фінансового стану з ціллю визначення резервів прискорення оборотності грошових засобів. Користувач повинен мати можливість в режимі активного діалогу проаналізувати стан розрахунків, засобів і інші.

Потрібно відмовитися від теперішньої системи обліку, а перейти на ту, яка дозволяє набагато простіше обліковувати операції, широко використовувати комп'ютерну техніку. В розвинутих країнах компанії стараються перейти на так званий безпаперовий офіс, адже в умовах ринкових відносин інформація - це гроші, а своєчасна інформація - великі гроші.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р № 996 – XIV
  2.  Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про застосування електронно-контрольних касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 25.03.2005р. № 1999.
  3.  Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 06.11.2008 №436/95.
  4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2002р. № 989.
  5.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. № 87 із змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказами Міністерства фінансів України від 28.01.00р. №15 , 30.11.00р. №304 та 22.11.2004р. №731
  6.  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.31.04637.
  7.  Положення про форму та зміст розрахункових документів затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000р. № 614.
  8.  Правила визначення платоспроможності банкнот і монет, затверджені постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004р. за №574 і зареєстровані Міністерством юстиції України від 16.04.99р. за №242/3535.
  9.  Постанова правління НБУ від 09.02.05р. № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку».
  10.  Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242.
  11.  Інструкція з організації роботи з наявним зверненням установ банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 01.02.2001р. № 69.
  12.  Інструкція “Про порядок виготовлення, збереження і застосування типових форм первинного обліку ДО-1 і М-20”, затверджена наказом Держкомстату України від 27.07.98р. № 263.
  13.  Інструкція Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України” затвердена постановою Правління Національного банку України від 23.07.2002р. № 259.
  14.  Інструкція Національного банку України №3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” затверджена постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003р. № 121 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України.
  15.  Інструкція про організацію роботи з готівкового обліку установами банків України затверджена постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001р. №69.
  16.  нструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Національного банку України від 29.03.01р. № 135.
  17.  Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” від 27.07.98р. № 263.
  18.  Все про бухгалтерський облік: всеукраїнська професійна бухгалтерська газета. – 2004-2005рр.
  19.  Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.- К., 2000. – 692с.
  20.  Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В. Бухгалтерський управлінський облік. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 592с.
  21.  Бутинець Ф.Ф., Лайчук С.М., Олійник О.В. Організація бухгалтерського обліку: Підручник.- Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 592 с.
  22.  Бутинець Ф.Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі: Навчальний посібник. – Житомир: ПП «Рута», 2000. – 456с.
  23.  Бухгалтерський фінансовий облік : підручник для студ. спец “Облік і аудит” вищ. навч. закладів за редакцією Бутинець Ф.Ф. Житомир: ПП “Рута”, 2005. – 756с.
  24.  Бухгалтерський облік і фінансова звітність: навчальний практичний посібник за редакцією Голова С.Ф. Дніпропетровськ: ТОВ “Баланс- клуб”, 2000. - 768с.
  25.  Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. За редакцією Р.Л.Хом»яка. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка» , «Інтелект-Захід», 2001. -728с.
  26.  Кім Г.М., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник – к.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440с
  27.  Кривоносов Ю.Г., Грабова Н.М. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. – К., «А.С.К.», 2002. – 286с.
  28.  Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник.-Тернопіль: Карт-боланш, 2002.-628с.
  29.  Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу: Підручник. – К., 2000. – 260с.
  30.  Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 578с.
  31.  Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 6-те вид. – Київ: А.С.К., - 784с.
  32.  Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К. Знання-прес, 2006. – 444с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24077. Витамины и Антиметаболиты 54.26 KB
  Согласно современным предтавлениям все клеточные и внутриклеточные мембраны устроены сходным образом: основу мембраны составляет двойной молекулярный слой липидов липидный бислой на котором и в толще которого находятся белки см. В состав липидов мембран входят в основном фосфолипиды сфингомиелины и холестерин. Например в мембранах эритроцитов человека их содержание составляет соответственно 36 30 и 22 по весу; еще 12 приходится на гликолипиды Примером амфифильной молекулы может служить молекула фосфатидилэтаноламина структура...
24078. Биохимия печени 32.5 KB
  Биохимия печени Печень самый крупный из паренхиматозных органов. Роль печени в метаболизме углеводов Печень играет ведущую роль в поддержании физиологической концентрации глюкозы в крови. При физиологической гипогликемии в печени активируется распад гликогена. В печени активно протекает глюконеогенез при котором предшественниками глюкозы являются пируват и аланин поступающий из мышц глицерол из жировой ткани и с пищей ряд глюкогенных АК.
24079. Метаболизм белков 35 KB
  Детоксицирующая функция печени Детоксикация ядовитых метаболитов и чужеродных соединений ксенобиотиков протекает в гепатоцитах в две стадии. Реакции первой стадии катализируются монооксигеназной системой компоненты которой встроены в мембраны эндоплазматического ретикулума. На первой стадии биотрансформации происходит образование или высвобождение гидрокси карбоксильных тиоловых и аминогрупп которые являются гидрофильными и молекула может подвергаться дальнейшему превращению и выведению из организма. Кроме цх Р450 в первой...
24080. Биологическая ценность белков 30 KB
  Для оценки состояния обмена белков используется понятие азотистый баланс. Азот остается в организме и расходуется на синтез белков. Встречается при голодании белковой недостаточности тяжелых заболеваниях когда происходит интенсивный распад белков тела. Биологическая ценность белков.
24081. Переваривание белков. Пути превращения аминокислот в печени 105 KB
  Расщепление белков происходит при участии нескольких групп ферментов: Экзопептидазы – катализирует разрыв концевой пептидной связи с образованием одной какойлибо аминокислоты. В результате расщепления образуются свободные аминокислоты которые затем подвергаются всасыванию. Аминокислоты всасываются свободно с ионами натрия. Некоторые аминокислоты обладают способностью конкурентно тормозить всасывание других аминокислот: Лизин тормозит всасывание аргинина.
24082. Токсическое действие аммиака-инактивация альфа-кетоглутарата в цикле кребса,энергетическое голодание,к которому чувствителна очень нервная ткань 57.5 KB
  Возможны 4 типа дезаминирования: Восстановительное RCHCOOH RCH2COOH NH3 NH2 Гидролитическое RCHCOOH RCHCOOH NH3 NH2 OH Внутримолекулярное RCH2CHCOOH RCH=CHCOOH NH3 NH2 Окислительное RCHCOOH RCCOOH NH3 NH2 O Окислительное дезаминирование бывает 2 видов: прямое и непрямое трансдезаминирование. R R1 R R1 HCNH2 C=O C=O HCNH2 COOH COOH COOH COOH Реакция трансаминирования...
24083. Реакция трансаминирования 36.5 KB
  R R1 R R1 HCNH2 C=O C=O HCNH2 COOH COOH COOH COOH Реакция трансаминирования обратима она катализируется ферментами – аминотрансферазами. Наиболее часто акцептором NH2групп служит 2оксоглутарат кетоглутарат реакция приводит к образованию глутаминовой кислоты: СН3 COOH CH3 COOH АЛТ НСNH2 CH2 C=O CH22 COOH CH2 COOH CHNH2 ...
24084. Декарбоксилирование аминокислот 57 KB
  Серотонин обладает сосудосуживающим действием участвует в регуляции артериального давления t тела дыхания медиатор нервных процессов. Он образуется в области воспаления участвует в развитии аллергических реакций.
24085. Пути обезвреживания аммиака 64 KB
  Уровень аммиака в норме в крови не превышает 60 мкМоль литр. Для кроликов концентрация аммиака 3 мМоль литр является летальной. В организме существует 4 пути обезвреживания аммиака.