86162

Культурные растения

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Задачи: изучить многообразие культурных растений расширить и углубить знания учащихся о ценности культурных растений для человека познакомить учащихся с родиной происхождения культурных растений дать общее представление о культурных растениях тропических областей ставших нашим изысканным лакомством...

Русский

2015-04-03

71 KB

1 чел.

Игошева Елена Валентиновна,

учитель химии МАОУ «СОШ №109»

Индустриального района г. Перми

План - конспект  урока

«Культурные растения».

Природоведение 5 класс

Цель: знакомство с многообразием веществ и явлений природы.

Задачи:

- изучить многообразие культурных растений,
- расширить и углубить знания учащихся о ценности культурных растений для человека,
- познакомить учащихся с родиной происхождения культурных растений,
- дать общее представление о культурных растениях тропических областей, ставших нашим изысканным лакомством,
- продолжить воспитание бережного отношения к природе.
 

Тип урока: изучение нового материала, овладение новыми умениями и навыками.

Форма организации деятельности учащихся: коллективная, групповая, парная, индивидуальная.

Оснащение урока: компьютер, проектор, ЦОР, лабораторное оборудование, реактивы.

Ход урока:

Этапы урока

Деятельность учителя

Деятельность учеников

1. Организационный момент

Учитель приветствует учащихся и предлагает для работы на уроке организовать творческие группы

Учащиеся, приветствуя учителя, занимают места по группам.  

2. Актуализация знаний.

- Напомните, о чем шла речь  на последнем уроке природоведения.

- Мы изучали растения, занесенные в Красную книгу.

3. Постановка проблемы

- Кроме растений, которые растут в дикой природе, множество растений человек выращивает для своих целей специально. Какие культурные растения вы знаете, выращиваете на своих участках? 

- Картофель, морковь, капусту, …

- С какой целью мы их выращиваем, где используем?

Это продукты питания (картофель, морковь, капуста), для красоты (цветы), корм для животных, для изготовления одежды (хлопок, лен).

- Значит, какой вопрос, по вашему мнению, будет предложен  для изучения сегодня на уроке?

Какие культурные растения выращивает человек и для чего.

- Итак, тема урока

« Культурные растения».

Учащиеся записывают тему урока в тетрадь.

4. Изучение нового материала

Учитель предлагает учащимся познакомиться с презентацией и предлагает заполнить таблицу:

Виды культурных растений

примеры

овощные

 

Учащиеся знакомятся с презентацией, заполняют таблицу.

5. Контроль изученного материала.

После просмотра учитель дает заполнить небольшую схему на соотнесение  (см. приложение 1)

Учащиеся выполняют контролирующую работу.

6. Лабораторная работа. Закрепление.

Какие вещества содержатся в растениях, которые мы используем для своих целей?

Описание лабораторной работы (см. приложение).

В ходе лабораторной работы учащиеся повторяют группы культурных растений.

Учащиеся выполняют лабораторную работу в парах, согласно инструкции и заполняют листок отчета.

7. Подведение итогов

Подведем итоги урока. Что нового мы сегодня узнали?

- Познакомились с группами культурных растений, полезными свойствами и применением.

Спасибо за урок. До свидания.

Приложение1.

Соотнесите:

  1.  Какие растения называют овощными?
  2.  Какие растения называют зерновыми культурами?
  3.  Какие растения называют плодовыми культурами?
  4.  Какие растения называют техническими культурами?
  5.  Какие растения называют кормовыми культурами?

  1.  Растения, выращиваемые для вскармливания сельскохозяйственных животных.
  2.  Важнейшая группа культурных растений, возделываемых в основном для получения зерна.
  3.  Возделываемые растения, которые дают сырье для различных отраслей промышленности.
  4.  Однолетние или многолетние травянистые растения, сочные мясистые части которых употребляют в пищу.
  5.  Группа культурных растений, возделываемых в основном для получения фруктов, ягод, орехов.

Приложение 2.     

Лабораторная работа «Свойства культурных растений».

Опыт 1: Определение фермента в моркови.

На кусочек сырой моркови капните перекись водорода. Что наблюдаете? ________________________________

Появление пузырьков газа говорит о присутствии фермента – биологически активного вещества.

На кусочек вареной  моркови капните перекись водорода. Что наблюдаете?

__________________________________

Сделайте выводы: ___________________________

Опыт 2:Определение крахмала в картофеле.

На кусочек сырого картофеля поместите капельку йода. Что наблюдаете? _____________________________________________

Наличие синей окраски говорит о наличии крахмала.

На кусочек вареного картофеля поместите капельку йода. Что наблюдаете?

Сделайте выводы._________________________

Опыт 3: Определение жира в семени подсолнечника.

Семя полсолнечника раздавите в фильтровальной бумаге. Что наблюдаете? ._______________________

Появление жирового пятна говорит о содержании в семени масла. Сделайте выводы.___________________________

Опыт 4:Определение витамина С в свежем яблоке.

Кусочек яблока поместите в пробирку с водой и немного подавите. Добавьте раствор крахмала и затем раствор йода. Что наблюдаете? __________________________.

Синее окрашивание раствора говорит о наличии  крахмала. Добавляйте йод до его появления. Чем больше вам необходимо йода, тем больше содержится в яблоке витамина С.

Сделайте выводы.__________________________

Опыт5:Определение углерода в древесине.

Сожгите спичку. Исследуйте вещество, оставшееся после сгорания древесины.  

Как вы думаете, что это за вещество? Что еще выделяется при горении древесины? Каково основное использование древесины?

_______________________________________________


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33068. Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ 15.02 KB
  Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним значенням цього терміна. Реалізм - це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність
33069. Гуманізм 14.01 KB
  Гуманізм епохи Відродження – це сукупність навчань що представляють людини мислячої що вміє не тільки плисти за течією але і здатного пручатися і діяти самостійно. Саме гуманізм епохи Відродження проголосив інші принципи формування особистості. Гуманізм епохи Відродження прочинив цю завісу.
33070. Філософія Нового часу 17.08 KB
  Як і більшість мислителів Нового часу він вважав що завдання філософії створити новий метод наукового пізнання переосмислити завдання науки. Він вказував що правильно знати це знати опосередковано причинами і закликав застосовувати такі нові методи пізнання як індукція дедукція експеримент. Такий метод на думку Бекона мало придатний до пізнання. Усяке пізнання і усякий винахід повинні спиратися на досвід тобто повинні рухатися від вивчення поодиноких фактів до загальних положень.
33071. Рене Декарт 13.65 KB
  У теорії пізнання він розвиває раціоналізм тобто вчення згідно з яким розум думка визнаються найвищою цінністю. Метод наукового пізнання який Декарт розглядає в своїх працях Міркування про метод Правила для керівництва розумом називається аналітичним. Цей метод вимагає ясності і чіткості пізнання розчленування об'єкту на складові частини і вивчення їх руху думки від простого до складного. У теорії пізнання Спіноза розвиває раціоналізм.
33072. Просвітництво 13.8 KB
  Класичним філософом французького Просвітництва був Вольтер 16941778 головні ідеї якого викладені у працях: Філософські листи 1734 Метафізичний трактат 1734 Роздуми про людину 1737 Філософський словник 1764 Філософія історії 1765 та ін. Головне завдання своєї філософії Вольтер вбачає в розвінчуванні релігійної догматики що заважає людям будувати щасливе життя культивуючи неуцтво неосвіченість фанатизм брехню. У філософії природи Вольтер послідовник Ньютона. У теорії пізнання Вольтер прагнув поєднати сенсуалістичний...
33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.