86216

ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Дипломная

Финансы и кредитные отношения

Метою дипломної роботи є аналіз процесів розробки та реалізації проектів та програм благоустрою населених пунктів, їх фінансування та результатів за для отримання висновків, щодо ефективності фінансового забезпечення даних проектів і програм та стану благоустрою міст в цілому.

Украинкский

2015-04-04

427.85 KB

0 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ТА ПРОГРАМ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ 6

1.1. Сутність благоустрою населеного пункту та його роль в життєдіяльності  людини 6

1.2. Система управління  проектами благоустрою населеного пункту 16

1.3. Джерела фінансування проектів благоустрою населених пунктів 25

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВА ОЦІНКА ПРОЕКТІВ ТА ПРОГРАМ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ М. НІЖИН ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 31

2.1. Аналіз фінансування проектів на програм благоустрою м. Ніжина 31

2.2. Загальна модель проекту капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м. Ніжині 45

2.3. Оцінка і ефективність забезпечення проекту  капітального  ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м. Ніжині 57

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ 64

3.1. Проблеми та перспективи покращення фінансування проектів благоустрою населених пунктів 64

3.2. Зарубіжний досвід фінансування проектів благоустрою населених пунктів 73

3.3. Пропозиції щодо вдосконалення фінансування проектів благоустрою населеного пункту 81

ВИСНОВОК 88

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 95


ВСТУП

Благоустрій населених пунктів — це сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення. Оскільки без правильного впорядкування міст та створення гарних умов проживання в ньому, тобто благоустрою - неможливо існувати, питання дослідження благоустрою населених пунктів є дуже важливим. Актуальність обраної теми обґрунтовується також тим, що важливе місце в розподілі бюджету, як державного так і місцевих займає саме  фінансування сфери благоустрою. Тобто велика кількість грошових потоків спрямована на фінансування програм та проктів благоустрою населених пунктів і необхідно дослідити їх ефективність.

Питанням благоустрою населених пунктів займалась велика кількість науковців, які досліджували його досить якісно та глибоко, що дало можливість в повній мірі зрозуміти всю сутність та важливість благоустрою, як одного з ключових елементів буття людей. Серед таких вчених можна виділити:  Синельникова Г.В., Сігуа В.Т., Попова С.П., Безлюбченко О.С., Глотова Д.В., Дзезик С.С., Забаштанський М.М., Ігнатенко О., Кравцова Л.B., Матвєєва Н.М., Медведовський В.В., Олійник Н.І., Попов О.Ю. та багато інших.

Метою дипломної роботи є аналіз процесів розробки та реалізації проектів та програм благоустрою населених пунктів, їх фінансування та результатів за для отримання висновків, щодо ефективності фінансового забезпечення даних проектів і програм та стану благоустрою міст в цілому.

До основних завдань дипломної роботи відносяться:

  1.  ознайомлення з сутність поняття благоустрою та його ролі в житті суспільства;
  2.  дослідження системи управління проектами благоустрою населених пунктів;
  3.  дослідження джерел фінансування проектів та програм благоустрою населених пунктів;
  4.  аналіз фінансування проектів благоустрою м. Ніжина;
  5.  ознайомлення з загальною моделлю проетку капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м.Ніжині;
  6.  дослідження ефективності фінансового забезпечення  проетку капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м.Ніжині;
  7.  дослідження проблем та перспектив покращення фінансування проектів та програм благоустрою населених пунктів;
  8.  аналіз зарубіжного досвіду в сфері благоустрою населених пунктів;
  9.  винесення пропозицій щодо вдосконалення фінансування проектів і програм благоустрою населених пунктів.

Обєктом дослідження дипломної роботи є проекти та програми благоустрою населеного пункту м. Ніжин, що розроблялись в період 2012-2014 роки.

Предметом дослідження виступають соціально-економічні відносини, що виникають в процесі створення, реалізації та фінансування проектів та програм благоустрою населеного пункту м. Ніжин.

При виконанні дипломної роботи використовувались такі методи:

  1.  синтез - на основі окремих процесів, таких як розробка, фінансування, погодження, підготовка, реалізація проекту, досліджувалась загальна модель проекту та його ефективність;
  2.  аналіз - дослідження бюджету міста Ніжина в різні періоди та виділення зі статей бюджету саме ті, що стосуються фінансування проектів та програм благоустрою;
  3.  розрахунок - на прикладі окремої програми, за допомогою чисел було проаналізовано її фінансову ефективність та терміни окупрості;
  4.  порівняння - в процесі дослідження обєкту дипломної роботи, для прикладу порівнювались дві програми благоустрою міста з різними результатами, а саме фінансова вигода та соціальний ефект, тощо.

Інформаційна база дослідження складається з наукових робіт, що досліджувалися раніше: публікації, статті, тощо, нормативно-правових актів, законів України, розпоряджень та рішень міської ради, бюджету міста за досліджуваний період, моделі програм по благоустрою міста, тематичні підручники, інтернет видання, тощо.

Практичне значення отриманих результатів зроблене на основі аналізу  двох міських цільових програм: «Енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів)», яка дала можливість отримати отримати економію коштів міського бюджету за рахунок заміни старого устаткування на нове та «Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста» - не передбачає самоокупності та несе соціальний ефект і слугує для покращення процесу виховання дітей.

Апробація даної дипломної роботи включає в себе декілька науково-практичних конференцій та семінарів на кафедрі менеджменту, Національного університету державної податкової служби України, а саме:

  1.  науково-практичний семінар «Фінансовий менеджмент проектів і програм:практичний досвід», який проходив 23 жовтня 2014 року;
  2.  круглий стіл 25.09.14 року на тему «Фінансовий менеджмент проектів і програм: теоретичні основи».


РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ТА ПРОГРАМ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

1.1. Сутність благоустрою населеного пункту та його роль в життєдіяльності  людини

Поняття благоустрій населеного пункту включає в себе велику кількість інформації і охоплює собою комплекс дій, спрямованих на покращення життя людей. Одними з основних визначень благоустрою населеного пункту є:

  1.  благоустрій населених пунктів — комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля [1];
  2.  благоустрій населених пунктів — сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення. До основних видів благоустрою населених пунктів належать: зовнішнє впорядкування вулиць, площ, набережних і житлових кварталів; транспортне обслуговування населення; водопостачання, освітлення, озеленення, обводнення, телефонізація, радіофікація, очищення міст (в тому числі каналізація) тощо. Рівень благоустрою населених пунктів тісно пов'язується з плануванням та забудовою населеного пункту, з його та інженерною підготовкою території [2];
  3.  інженерний благоустрій – це комплекс заходів, покликаних створити сприятливі умови для життя і діяльності міського населення, нормальної і безперебійної роботи промислових підприємств, комунально-складських зон, міського транспорту та інше [3].

Cфера благоустрою населених пунктів має визначати економічні, екологічні, правові, соціальні, організаційні та інші засади та бути спрямована на створення умов, сприятливих для життя людини, її необхідно розглядати як систему, складовими частинами якої є стадії життєвого циклу об’єктів або елементів благоустрою (Табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Характеристика стадій життя проекту

Стадії

Визначення

Проектування

Процес створення проекту, прототипу  майбутнього об'єкта, стану та способів його виготовлення

Будівництво

Спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, виконання монтажних робіт, тощо

Експлуатація

Використання нового об'єкта

Знесення

Повна або часткова ліквідація об'єкту

Складено автором

До благоустрою населених пунктів відносять обєкти, зображені на «Рис. 1.1».

Прибудинкова територія

Території загального користування

Обєкти благоустрою

Території будівель інженерного захисту територій

Території підприємств, установ, організацій

Рис 1.1 Основні обєкти благоустрою населених пунктів

Складено автором з використанням джерела: Безлюдченко О.С, Завальний О.В., Черноносова Т.О. Планування і благоустрій міст: Навчальний посібник. - Х.: ХНАМГ, 2011 

Території загального користування - це парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам’ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування.

Прибудинкова територія — це встановлена за проектом розподілу територія житлового кварталу та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної не садибної забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку і пов'язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова територія передається у власність або надаються в користування відповідними органами місцевого самоврядування об'єднанням власників будинків для обслуговування існуючого жилого будинку [4].

Території будівель інженерного захисту територій - це такі, що створені з метою поліпшення інженерного захисту територій, промислових
та  житлових об'єктів і споруд від зсувних та інших небезпечних
геологічних процесів, запобігання та ліквідації їх шкідливих
наслідків.

Основними елементами (частинами) об’єктів благоустрою є:

  1.  екологічний благоустрій міських територій;
  2.  вертикальне планування міської території як елемента інженерного благоустрою;
  3.  загальні відомості про підземні мережі;
  4.  освітлення міських територій;
  5.  малі архітектурні форми;
  6.  комплексний благоустрій міських територій.

Важливим елементом благоустрою є екологічний стан міста - це сукупність стійких у просторі і часі екологічних характеристик, зумовлених мінливими екологічними ситуаціями в місті та його регіоні. Саме підтримання екологічного стану дає можливість існувати людям і задовольняти їх благоустрій.

Екологічна ефективність прийнятих проектних рішень забезпечується:

  1.  елементами благоустрою у вигляді спеціальних споруд уздовж транспортних магістралей, протидіючих шкідливим впливам з боку магістральних зон (створення протишумових, газових, пилових бар’єрів уздовж транспортних магістралей);
  2.  елементами благоустрою в житлових кварталах у вигляді спеціальних споруд, які створюють екологічний захист від локальних впливів; снігових, шумових, газових, пилових, а також забезпечуючи оптимальний мікроклімат й інсоляцію території, зокрема, дитячих установ, дитячих ігрових майданчиків;
  3.  збереження природних ландшафтів поблизу існуючих водойм, насаджень, рельєфу з максимальним укріпленням контактних ділянок озеленення;

Охорона навколишнього середовища

Екологічний благоустрій міських територій включає в себе комплекс дій зображених на «Рис. 1.2».

Ізоляції міського шуму

Інженерне забезпечення

Екологічний благоустрій населених пунктів

Інсоляція міських територій

Аерація житлових територій

Рис. 1.2 Комплекс дій, необхідних для забезпечення екологічного благоустрою населених пунктів.

Складено автором з використанням джерела: Безлюдченко О.С, Завальний О.В., Черноносова Т.О. Планування і благоустрій міст: Навчальний посібник. - Х.: ХНАМГ, 2011 

Кожен з поданих дій є дуже важливими в забезпеченні нормальної життєдіяльності людей, тому що без правильно побудованих осель, та інших інженерних споруд, їх шумо ізоляції та захищеності від впливу інших негативних факторів, життя людей просто не можливе, а охорона навколишнього середовища дасть можливість існувати в гарних для життя людей умовах.

Під навколишнім середовищем розуміють сукупність взаємодіючих між

собою природних, змінених у процесі діяльності людини чи штучно створених людиною матеріальних елементів, які оточують людину у процесі життєдіяльності. Оскільки людина постійно змінює природні компоненти середовища (повітря, ґрунти, воду, рослинність, тваринний світ), то головним

об’єктом щодо охорони навколишнього середовища стає природна його складова – природне середовище.

При містобудівному оцінюванні та інженерному благоустрою територій рельєф за крутістю поверхні поділяється на шість категорій, які визначають ступінь придатності для їх використання; забезпечення нормальних припустимих поздовжніх та поперечних ухилів міських вулиць і доріг для безпечного та зручного руху транспорту і пішоходів на території міста..

Інженерне життєзабезпечення сучасного міста - це складна система інженерних комунікацій, споруд та допоміжних спеціальних устаткувань, призначених для створення необхідних санітарно-гігієнічних умов і високого рівня обслуговування міського населення, потреб промисловості, а також підприємств соціально-культурного побуту.

На сьогоднішній день, ще не винайшли ідеальних матеріалів для побудови міста, тому майже всі інженерні споруди час від часу потрапляють під вплив зовнішніх та внутрішніх негативних факторів. Саме тому місцеві органи влади розробляють і впроваджуються проекти і програми благоустрою міст, розроблені для покращення, капітального ремонту або навіть заміни постраждалих інженерних споруд.

Одним з найважливіших елементів благоустрою міста є правильно влаштоване освітлення на міських вулицях і майданах, що сприяє:

  1.  безпеці руху транспорту і пішоходів;
  2.  дозволяє зручніше користуватися проїздами усередині мікрорайонів, тротуарами, пішохідними доріжками, садами;
  3.  дозволяє створити елементарні зручності перебування населення на територіях парків, садів, бульварів, забезпечує сприятливі умови для вечірніх прогулянок;
  4.  за допомогою підсвічування зелених насаджень у поєднанні з вдалим вибором порід дерев, чагарників, квітів створюють красиві вечірні ландшафти.

Крім забезпечення безпеки міського руху і створення елементарних зручностей користування міськими територіями в темний час доби штучне освітлення місить також відповідати естетичним вимогам людини: вдень це залежить від зовнішнього вигляду всіх його устаткувань, перетворюючи їх на

малі архітектурні форми, а ввечері – створює з їх допомогою освітлену панораму міста. При цьому, будівництво й експлуатація устаткувань штучного освітлення міських територій мають бути досить економічними, що здобувається за рахунок програм електрозбереження. Всі міські об'єкти, видимість яких у темний час доби забезпечується за рахунок використання електроенергії, поділяються на дві групи: перша група забезпечує нормативну освітленість міських територій, необхідну для безпеки руху транспорту і пішоходів. До цієї групи входять:

  1.  вулиці та дороги різних категорій;
  2.  майдани;
  3.  елементи вулиць і площ – перехрестя, пішохідні переходи, зупинки міського транспорту, стоянки таксі;
  4.  тунелі – довгі, короткі, пішохідні;
  5.  розв'язки на різних рівнях, в тому числі мости, естакади, шляхопроводи, пішохідні містки;
  6.  ділянки автомобільних доріг на під’їздах до міста.

Друга група – архітектурно-художнє освітлення міських територій:

  1.  створення світлової архітектури міста увечері з виявленням найбільш цінних в архітектурному, історичному і художньому сенсі будинків, споруд, пам'ятників, фонтанів;
  2.  освітлення садів, скверів, парків та ін.;
  3.  світлова реклама – стаціонарна і динамічна (інформування населення про торговельні, побутові, культурні новини, оформлення вітрин магазинів;
  4.  світлофори і світлові табло, тощо.

Важливою частиною благоустою населених пунктів є невеликі штучні споруди та устаткування, а також природні об'єкти, які використовують для організації відкритого простору, розташовані на вулицях і площах міста, а також у парках, садах, скверах, на бульварах й інших озеленених територіях, що  називають малими архітектурними формами. Будь-яка територія міста виглядає незатишною без яскравих афіш, дорожніх знаків, огорож, лав, скульптур та ін. Всі ці споруди, тобто все те що входить до поняття малих архітектурних форм, є важливою і невід'ємною частиною благоустрою міських територій і при вмілому їх використанні дозволяють істотно збагачувати архітектурно-естетичний вигляд міста навіть при обмежених можливостях сучасної типової забудови. Без малих архітектурних форм міські території можна порівняти з громадськими і житловими приміщеннями без меблів.

Проект планування та благоустрою території житлового мікрорайону має

забезпечити:

  1.  раціональне проектування зручних пішохідних зв’язків, які забезпечують мінімальну відстань від входів будинків до зупинок громадського транспорту, до дитячих установ, до підприємств торгівлі, культурно-побутового та комунального обслуговування;
  2.  зонування майданчиків активного та пасивного відпочинку з урахуванням інтересів різних вікових категорій населення і характеру використання цих майданчиків; максимальне використання особливостей рельєфу території, організації терас, підпірних стін, зручних спусків, штучних гірок;
  3.  за допомогою різних видів посадок дерев і чагарників з метою прикриття нецікавих будинків і споруд з точки зору декоративності, ізоляції різних функціональних зон;
  4.  максимальне використання покрівель будинків і споруд для улаштування садів, майданчиків тощо;
  5.  використання малих архітектурних форм для підвищення рівня декоративності та зручності використання території.

Благоустрій населених пунктів виконує низку важливих функцій, зображених на малюнку 1.3.

Функції благоустрою

Інфорамційна

Ідеологічна

Інтегруюча

Евристична

Рис 1.3. Оснофні функції благоустрою населених пунктів.

Складено автором . використанням джерела: стаття «Функції благоустрою та закономірності його розвитку», Г. С. Фролова, канд. екон. наук, КНЕУ

Евристична функція полягає у сприянні приросту наукових знань у теорії і практиці створення комфортних умов для життєдіяльності людини, результатом чого стає екстенсивний та інтенсивний розвиток об’єкта дослідження. Але, як відомо, критерієм істинності будь-якої теорії є практика. І завдання науки про благоустрій полягає у тому, щоб результати наукових досліджень змогли дати відповідь на питання, як досягти успіху у цій сфері на території окремого кварталу, або в цілому на території міста чи селища, регіону чи країни. Ці знання необхідні як керівникам усіх рівнів, так і політичним діячам, науковцям, викладачам, фінансистам, економістам, психологам, екологам, будівельникам, філософам та іншим суб’єктам, які з одного боку є творцями комфортного середовища, а з іншого — споживачами цих благ.

Інтегруюча функція  полягає, наприклад, у можливості об’єднання в єдине ціле різноманітних, розрізнених елементів природного і неприродного походження з метою формування гармонійного і комфортного середовища буття людини, а також об’єднувати у цьому процесі окремих фахівців різних галузей. Так, при вирішенні питань благоустрою відбувається генерація ідей, як правило, на міжгалузевому рівні з подальшим проектуванням і виробництвом елементів благоустрою, що слугує підставою для створення цілих науково-виробничих конгломератів, для залучення і об’єднання спеціалістів різного профілю, керівників і виконавців різних рівнів. Це свідчить про високу інтегруючу властивість благоустрою.

Неперевершене значення має ідеологічна функція благоустрою. Вона реалізується у процесі сприйняття окремою людиною об’єктивної реальності, що в цілому відображається на формуванні суспільної свідомості. Оточуюче середовище активно і цілеспрямовано впливає на психологічний, морально-етичний, емоційний стан громадян, їх здоров’я та визначає поведінку індивідуумів [5].

Отже, благоустрій населених пунктів відіграє дуже важливу роль в життєдіяльності людей, їх побуті та існування в цілому. Завдяки правильним і рішучим діям міського самоврядування здійснюється покращення життя людей. Від благоустрою залежить не тільки здоров’я, а й життя кожної людини.

Основними видами благоустрою є інженерний благоустрій і екологічний благоустрій. Кожен з них займає своє місце в комплексному благоустрої міста і відповідає за окремі аспекти.

Визначені функції та закономірності благоустрою свідчать про його неперевершену значимість для суспільного життя, що зобов’язує державних діячів, керівників усіх рівнів, політиків і практиків враховувати та раціонально їх використовувати у своїй діяльності. На теперішній час галузь знань про благоустрій знаходиться у стані становлення. Визначення функцій і закономірностей створення комфортного середовища життєдіяльності людини є невід’ємною складовою наукових основ цієї галузі знань. З її розвитком, з накопиченням досвіду і поглибленням наукових досліджень мають розширюватись і уточнюватись знання про функції благоустрою та закономірності розвитку цього суспільного явища.


1.2. Система управління  проектами благоустрою населеного пункту

Необхідність управління проектами, а саме необхідність координації використання людських та матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту за допомогою сучасних методів і техніки управління для досягнення відповідного рівня прибутків учасників проекту, високої якості продукції, пов'язана з масовим ростом масштабів і складності проектів, зростанням вимог до термінів їх здійснення, якості виконуваних робіт.

На сьогодні управління проектами – це методологія організації, планування, керівництва, координації  трудових,  фінансових і матеріально -технічних ресурсів протягом проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його мети шляхом застосування сучасних методів,  техніки та технології управління для досягнення визначених в   проекті результатів за складом та обсягом робіт, вартістю, часом, якістю та задоволенню учасників  проекту [6].

Управління проектами — це процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного досягнення поставленої мети.

Можна сказати, що на сучасному етапі розвитку інфраструктури, питання управління проектами піднесене під більш загальні рамки та правила, якими керуються управлінці при розробці даних проектів.  Розробленням Типових правил благоустрою населених пунктів визначається механізм встановлення економічних, екологічних соціальних та організаційних засад благоустрою населеного пункту, порядку благоустрою та утримання території  об’єктів благоустрою, регулювання права та обов’язків учасників правовідносин у сфері благоустрою території населеного пункту, визначення комплексу заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у населеному пункті шляхом розроблення типових правил благоустрою населеного пункту. Типові правила благоустрою населеного пункту містять загальнообов'язкові на території населеного пункту норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно із законодавством.

Важливим елементом управління проектами є своєчасна та точна підготовка проектних матеріалів. Проектні матеріали - це сукупність документів, що містять опис і обгрунтування проекту [7].

Проект є складною системою, що має певні етапи, елементи, які потребують якісного та ефективного управління. Він має свій життєвий цикл, який складається з декількох етапів ( Рис. 1.4 ).

Основні етапи

І етап – визначення завдання та ініціалізація проекту;

ІІ етап – процес планування проекту;

ІІІ етап – виконання, запровадження проекту;

IV етап – завершення проекту та отримання заздалегідь визначених результатів, ефекту тощо.

Рис. 1.4. Етапи проекту

Джерело інформації: стаття «Проект, управління проектом: основні поняття,  суб’єкти державного управління», О.В.Зотов, голова постійної комісії з питань бюджету та банківської діяльності Одеської обласної ради.

Існує також багато інших елементів та характеристик, які відіграють важливу роль при управлінні проектами, а саме: початкові умови, обмеження та вимоги до проекту, види забезпечення проекту, методи та техніка управління проектами тощо.

За допомогою методів управління проектами визначають цілі проекту, обґрунтовують його й оцінюють життєздатність; виявляють структуру проекту (підцілі, завдання, роботи, які необхідно виконати); визначають необхідні обсяги та джерела фінансування; підбирають виконавців, зокрема за допомогою торгів і конкурсів; готують і укладають контракти; визначають терміни реалізації проекту; складають графік виконання робіт; розраховують необхідні ресурси, кошторис і бюджет проекту; планують і враховують ризики; забезпечують контроль за реалізацією проекту.

Для того щоб урахувати обмеження в часі, застосовують методи побудови й аналізу сіткових та календарних графіків робіт (Додаток А). Обмеженнями щодо коштів управляють за допомогою методів формування фінансового плану проекту та контролю за ним. Для виконання та ресурсного забезпечення робіт застосовують спеціальні методи управління людськими й матеріальними ресурсами, наприклад матрицю відповідальності, діаграми завантаження.

Типові правила благоустрою населеного пункту ураховують державні, громадські та приватні інтереси та є обов'язковими для виконання всіма розміщеними на території населеного пункту органами державної влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, громадянами, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території населеного пункту. За загальним принципом, установленим Законом України «Про благоустрій населений пунктів», утримання у належному стані та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або шляхом залучення на конкурсних засадах інших підприємств, установ, організацій, здійснює балансоутримувач.

Власники будівель та споруд торгівельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення, розташованих на території об'єкта благоустрою, зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Порядок розподілу обов'язків між підприємствами, установами та організаціями і громадянами щодо організації робіт з утримання належних їм, закріплених та прилеглих територій у належному санітарно-технічному стані базується на тому, що кожна особа зобов'язана утримувати у належному стані територію, право користування якої їй надано законом або правочином. Утримання може здійснюватися спільно на підставі договору.

Основними суб’єктами в управлінні проектами благоустрою населених пунктів є міські ради, громадські організації, управління житлово-комунального комплексу та будівництва та інші відповідні органи. Розпорядником коштів та основним управлінцем проекту є керівник організації, який складає кваліфіковану команду, яка буде розробляти та впроваджувати проект. Зокрема проекти розробляються не тільки представниками даних організацій, а замовляються в спеціалізованих компаніях, які за певну винагороду розробляють певний проект для потреб міста чи іншого населеного пункту.  

Управління житлово-комунального комплексу та будівництва щодо покладених на нього завдань, здійснює велику кількість різноманітних послуг, основними з яких є:

  1.  готує пропозиції до проектів обласного бюджету щодо фінансування регіональних програм розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;
  2.  організовує виконання державних програм та розроблення і реалізацію регіональних програм у сфері житлово-комунального господарства, подає пропозиції до проектів регіональних програм соціально-економічного розвитку області, щодо поліпшення комунального обслуговування населення та благоустрою населених пунктів;
  3.  проводить моніторинг стану виконання державних, галузевих та науково-технічних програм з питань житлово-комунального господарства, дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємств галузі;
  4.  забезпечує реалізацію державної житлової політики, орієнтованої на потреби людини та її можливості;
  5.  сприяє розробленню правил благоустрою населених пунктів;
  6.  забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів, що виділяються головному управлінню як розпоряднику коштів нижчого рівня на виконання відповідних бюджетних програм, та здійснює внутрішній фінансовий контроль за надходженням бюджетних коштів, тощо [8].

За допомогою методів управління проектами визначають цілі проекту, обґрунтовують його й оцінюють життєздатність; виявляють структуру проекту (підцілі, завдання, роботи, які необхідно виконати); визначають необхідні обсяги та джерела фінансування; підбирають виконавців, зокрема за допомогою торгів і конкурсів; готують і укладають контракти; визначають терміни реалізації проекту; складають графік виконання робіт; розраховують необхідні ресурси, кошторис і бюджет проекту; планують і враховують ризики; забезпечують контроль за реалізацією проекту.

Для того щоб урахувати обмеження в часі, застосовують методи побудови й аналізу сіткових та календарних графіків робіт. Обмеженнями щодо коштів управляють за допомогою методів формування фінансового плану (бюджету) проекту та контролю за ним. Для виконання та ресурсного забезпечення робіт застосовують спеціальні методи управління людськими й матеріальними ресурсами, наприклад матрицю відповідальності, діаграми завантаження.

Керівники проектів відповідають за терміни, кошторис і якість результату робіт. Відповідно до узвичаєного принципу управління проектами вважається, що ефективне управління термінами робіт - ключ до успіху за всіма трьома показниками. Обмеження проекту в часі найкритичніші. Якщо терміни виконання проекту зриваються, імовірними наслідками є перевитрата коштів і недостатній рівень якості робіт. Тому в більшості методів управління проектами основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка. 3 трьох основних обмежень проекту найважче контролювати обмеження за якісними результатами проекту, оскільки завдання часто важко формулювати й контролювати. Для розв'язання зазначених проблем застосовують методи управління якістю робіт.

У процесі управління проектами використовують різноманітні системи управління проектами, найпоширеніші з них зображені на «Рис 1.5».

Системи управління

Основна система. Менеджером проекту є представник замовника, будь-яка фірма-учасник. Менеджер проекту не несе фінансової відповідальності за прийняті рішення. Він відповідає за координацію і управління розробкою та реалізацією проекту, у контрактні відносини з іншими учасниками проекту (крім замовника) не вступає. Перевага основної системи полягає в об’єктивності менеджера, недолік - у тому, що за проект відповідає замовник.

Розширеного управління. Менеджер проекту несе відповідальність за проект у межах фіксованої (кошторисної) ціни. Він забезпечує управління й координацію процесів проекту за угодами між ним і учасниками в межах фіксованої ціни. Менеджером проекту може бути підрядна чи консалтингова фірма (в окремих випадках - інжинірингова). Менеджер управляє проектом, координує процеси постачання й роботи з інжинірингу. Відповідає за проект підрядчик.  

Рис 1.5. Характеристика основних систем управління проектами

Складено автором за даними інтернет джерела: Інтернет ресурс [Режим доступу]:

http://pidruchniki.com/1057011647752/informatika/sutnist_ponyattya_proektu

Різновидом системи розширеного управління є система "під ключ", коли менеджером проекту є проектно-будівельна фірма, з якою замовник укладає контракт "під ключ" з оголошеною вартістю проекту.

Учасниками управління проектами є юридичні та фізичні особи, які зобов’язанні виконати деякі дії, передбачені проектом, та інтереси яких будуть задіяні при реалізації проекту (Додаток Б). В число учасників можуть входити інвестори, банки, підрядчики, постачальники, гуртові покупці продукції, лізингодавці та інші фізичні чи юридичні особи . Учасником проекту може бути також держава [9]. На нашу домку, основними учасниками проекту є суб’єкти, зображені на «Рис. 1.6».

Ініціатор

Замовник

Керівник проекту

Покупці кінцевої продукції

Учасники Проекту

Пректуваль-ник

Команда проекту  та функціональні групи

Рис 1.6. Основні учасники управління проекту

Складено автором за даними інтернет джерела: http://www.bookz.com.ua/4/1.htm 

В деяких випадках різними учасниками можуть виступати одні й ті ж посадові особи. Тобто ініціатор може бути й замовником, а проектувальник може бути керівником проекту, тощо.

Ініціатор — сторона, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій по здійсненню. Ініціатором може виступати практично кожний з учасників проекту, але в остаточному підсумку ділова ініціатива по здійсненню проекту повинна виходити від замовника проекту.

Замовник — головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів. Замовник, тобто майбутній власник та користувач результатами проекту, визначає основні вимоги та масштаб проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок своїх коштів чи коштів залучених інвесторів, укладає контракти з головними виконавцями проекту, несе відповідальність за цими контрактами, керує процесом взаємодії між усіма учасниками проекту.

Керівник проекту — юридична (фізична) особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту — планування, контролю та координації робіт усіх учасників проекту. Склад функцій і повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Однак перед керівником проекту та його командою звичайно висувається завдання всеосяжного керівництва та координації робіт продовж усього життєвого циклу проекту до досягнення визначених у ньому цілей і результатів при додержанні встановлених строків, бюджету та якості.

Команда проекту — специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період здійснення проекту. Завдання команди — виконання функцій управління проектом для ефективного досягнення цілей проекту. Склад і функції команди проекту залежать від масштабів, складності та інших характеристик проекту. Проте в усіх випадках склад команди повинен забезпечувати високий професійний рівень усіх покладених на нього обов’язків.

Проектувальник — юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту. Вступає в договірні відносини з генконтрактором проекту чи безпосередньо із замовником.

Споживачі кінцевої продукції — юридичні та фізичні особи, які є покупцями й користувачами кінцевої продукції, що встановлюють вимоги до виробленої продукції та наданих послуг і формують попит на них. За рахунок коштів споживачів відшкодовуються витрати на проект і формується прибуток усіх учасників проекту [10].

В залежності від типу проекту, можуть існувати й інші субєкти управління проекту, але подані вище є саме тими, без яких неможлива реалізація проекту.

Отже, управління проектами благоустрою населеного пункту нічим не відрізняється від управління всіх інших проектів.

Розробка і реалізація проектів здійснюється зя дорученням спеліацізованих органів місцевої влади, наприклад управління житлово-комунального господарства та будівництва на основі рішення міської ради, спеціальними фірмами, що роблять їх за певну винагороду.

Реалізація проектів здійснюється спеціально стровеною командою або командою фахівців, які обираються на основі тендерних пропозицій. Тендерним шляхом обирається команда тоді, коли вартість проекту складає більше 1 млн. грн. Головним розпорядником коштів є безпосередньо замовник проекту, тобто управління ЖКГ та Б. Управлінням самих робіт займається керівник робочої групи. Фінансування проводиться у вигляді видатків з міського бюджету, тому головний управлінець проекту не має можливості контролювати грошові потоки. Це здійснюється на рівні бюджетного відділу міста. Звичайно питання фінансування повинне як можна глибше досліджуватись та реформуватись, тому що ефективність майже всіх проектів благоустрою міста залежись саме від наявності грошей в бюджеті.


1.3. Джерела фінансування проектів благоустрою населених пунктів

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об’єктів.

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об’єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об’єкта благоустрою.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної  власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Статтею 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначені положення фінансування заходів з благоустрою населених пунктів.

Так, фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників тимчасових споруд, розміщених на території об'єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування.

Фінансування проектів благоустрою вирішує низку проблем, які виникли в житті мешканців, тому зацікавленість в ініціювання даних проектів присутня в багатьох. Саме в залежності від типу проблеми, на вирішення якої розробляється проект і визначаються найбільш зацікавлені фізичні або юридичні особи, які будуть здійснювати фінансування.

Фінансування заходів з благоустрою населених пунктів може здійснюватися за рахунок різних джерел, основними з яких є безпосередньо  коштів грошових фондів, наведених в «Рис. 1.7».

В деяких випадках при реалізації проекту задіяні декільна джерел фінансування, а не один, за для покращення термінів проекту.

Державний бюджет

Місцевий бюджет

Джерела фінансування

Кошти підприємств, установ, організацій


Добровільних внесків юридичних осіб та громадян

Інші джерела, передбачені законом

Рис. 1.7. Основні джерела фінансування проектів благоустрою міста.

Складено автором згідно статті 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються роботи і заходи наведені на «Рис. 1.8».

Заходи на виконання державних програм  благоустрою населених пунктів

Роботи з підготовки проектів законів, правових актів у сфері благоустрою населених пунктів

Державний бютжет

Роботи  з благоустрою,  що проводяться на землях державної форми власності

Охорона та утримання об'єктів, переданих органами державної влади на баланс підприємствам, установам, організаціям

Роботи з утворення територій і об'єктів  рекреаційного призначення, які належать до державної власності

Рис 1.8. Види діяльності щодо благоустрою населених пунктів, які фінансуються з державного бюджету україни

Складено автором за допомогою джерела: Закон України «Про благоустрій населених пунктів»

Тобто, можна сказати, що з державного бюджету фінансуються тільки ті об’єкти благоустрою, що належать до державної власності. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються об’єкти (рис. 1.9), які знаходяться на балансі органів місцевого самоврядування, а саме:

- територіальної громади;

- сільської, селищної, міської ради;

- сільського, селищного, міського голови;

- виконавчих органів сільської, селищної, міської ради;

- районних та обласних ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення [11].

Заходи з виконання місцевих програм благоустрою населених пунктів, у тому числі проектів благоустрою територій населених пунктів

Охорона та утримання об'єктів благоустрою комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям

Міський бюджет

Охорона, утримання та розвиток зелених насаджень на об'єктах благоустрою комунальної форми власності

Роботи з утворення об'єктів рекреаційного призначення, які належать до комунальної власності

Організація санітарного очищення територій, які належать до комунальної власності

Рис 1.9. Види діяльності щодо благоустрою населених пунктів, які фінансуються з місцевого бюджету

Складено автором за допомогою джерела: Закон України «Про благоустрій населених пунктів»

За рахунок коштів підприємств, установ, організацій фінансуються заходи, спрямовані на:

1) Благоустрій, виконання робіт з ремонту і реконструкції доріг внутрішньогосподарського користування, озеленення, утримання в  належному стані території,  яка їм належить на праві власності або праві користування;

2) Усунення на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) пошкодження інженерних мереж, елементів благоустрою, а також наслідків аварій, що сталися з їх вини.

Благоустрій прибудинкових територій об'єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель та споруд здійснюється за рахунок коштів забудовників (інвесторів).

Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. 

Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної або комунальної власності, на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем об’єкта благоустрою, може фінансувати утримання прилеглої до тимчасової споруди території шляхом оплати пайової участі з утримання в належному стані об'єкта благоустрою.

Підприємства, установи, організації можуть на добровільних засадах здійснювати внески на фінансування заходів з благоустрою території населеного пункту.

Благоустрій присадибних ділянок фінансується за рахунок коштів їх власників або користувачів [12].

Отже, можна зазначити, що джерела фінансування проектів благоустрою населеного пункту є досить різноманітні і залежать безпосередньо від об’єкту благоустрою та форми його власності. Основними видами фінансування є державний та місцевий бюджети, кошти підприємств і організацій. Кільність коштів та порядок фінансування зазначаються в проектно-кошторисній документації та на основі додатково підписаних договорів.

Основним видом фінансування проектів та програм благоустрою міста є бюджетне фінансування, яке на сьогоднішній день не в змозі в повній мірі задовільнити потреби комунальних підприємств в зв’язку з фінансовим станом в країні, в місті , економічною кризою в країні. Але поєднання джерел фінансування дає змогу більш ефективно здійснювати проектні роботи.


РОЗДІЛ 2

ФІНАНСОВА ОЦІНКА ПРОЕКТІВ ТА ПРОГРАМ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ М. НІЖИН ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Аналіз фінансування проектів на програм благоустрою м. Ніжина

Цільова програма – це сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв’язання найактуальніших проблем розвитку регіону або окремих галузей економіки чи соціально-культурної сфери регіону, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку на відповідний рік. 
Основними стадіями розроблення та виконання програми є:
-ініціювання розроблення регіональної цільової програми;
-підготовка проекту програми – визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї; обсягів і джерел фінансування; строків виконання заходів програми, а також головних виконавців;
- здійснення експертизи проекту програми, погодження та затвердження програми, визначення головного розпорядника коштів;
- затвердження бюджетних призначень на виконання програми, включення програми до щорічних програм соціально-економічного розвитку регіону;
- організація виконання програми, здійснення контролю за її виконанням;
- здійснення моніторингу та підготовка щорічних звітів (проміжних звітів) про результати виконання програми, внесення змін до програми [13].

При затвердженні  бюджету м. Ніжина  на кожний бюджетний рік    проводиться затвердження проектів та програм місцевого значення, терміном на один або більше років, в тому числі програм по благоустрою міста ( Додаток В).

При проведенні аналізу програм за  період з 2012 по 2014 роки, було встановлено, що фінансування цільових програм та проектів направлених на  покращення надання житлово - комунальних послуг, благоустрою, будівництва, капітального ремонту та реконструкції вулиць  проводиться через  головного розпорядника коштів міського бюджету – Управління житлово – комунального господарства та будівництва ( далі УЖКГ та Б).

Управління ЖКГ та Б в межах компетенції міської ради та виконавчого комітету  забезпечує проведення  в місті  єдиної державної політики  у сфері житлово - комунального господарства, будівництва та благоустрою.

Одним із основних завдань Управління ЖКГ та Б є участь  в розробці проектів  економічного , соціального, екологічного  розвитку міста , а також  розробки цільових програм, направлених на  покращення якості життєдіяльності населення міста.

Відповідними рішеннями  міської ради, впродовж 2012, 2013  та 2014 років було затверджено  цільові місцеві  програми, відповідно до яких ініціатором,  та головним розпорядником коштів  програм є Управління ЖКГ та Б.

Так, впродовж 2012 року за кодом відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів "40" - Управління житлово - комунального господарства та будівництва затверджено 13 міських програм на загальну суму 6086,3 тис. грн.

Фактично впродовж 2012 року проводилось  фінансування 11 місцевих програм, касові видатки склали 2014,1 тис. грн.  В тому числі програм по благоустрою було прийнято 4 на суму 4217,6 тис. грн., з них профінансовано 3 програми на суму – 1420,6 тис. грн., або 34% від затвердженого (Додаток Д).

Впродовж 2013 року за кодом відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів "40" - Управління житлово - комунального господарства та будівництва затверджено 18 місцевих програм на загальну суму 3782,1 тис. грн. Фактично впродовж 2013 року проводилось  фінансування 13 місцевих програм, касові видатки склали 734,7 тис. грн. В тому числі програм по благоустрою було прийнято 8 на суму 1542,0 тис. грн., з них профінансовано 6 програм на суму –511,0 тис. грн. , або 33% від затвердженого ( Додаток Е).

На 2014 рік  за кодом відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів "40" - Управління житлово - комунального господарства та будівництва затверджено 15 місцева програм, на загальну суму 8313,1 тис. грн. Фактично впродовж 9 місяців 2014 року  проводилось  фінансування 7 місцевих програм, касові видатки склали 1877,8 тис. грн. В тому числі програм по благоустрою було прийнято 7 на суму 6280,6 тис. грн., з них профінансовано 5 програм на суму – 1515,5 тис. грн., або 24,1% від затвердженого ( Додаток Ж).

Для прикладу, розглянемо  програми, які затверджені рішенням 36 сесії Ніжинської міської ради 6 скликання від 28 грудня 2013 року № 2-36/2012 «Про міський бюджет м. Ніжина на 2013 рік» в додатку № 7, в тому числі програми по благоустрою.

За кодом тимчасової класифікації видатків  100203 – «Благоустрій міст, сіл, селищ» у 2013 році було заплановано фінансування 8 програм місцевого значення, а саме:

  1.  Міська  цільова  програма  «Енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів)   на   2013 рік»;
  2.  Міська цільова програма « Розвиток безпеки дорожнього руху в м.Ніжині на 2013 р»;
  3.  Міська цільова програма "Придбання та влаштування дитячих та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста у 2013 р.";
  4.  Міська цільова програма «Контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2013 - 2016 роки»;
  5.  Міська цільова програма «Розвитку та збереження зелених насаджень на 2013 - 2015 роки»;
  6.  Міська цільова програма «Реконструкція та розвиток кладовищ міста на 2013р.”;
  7.  Міська цільова «Збереження та відновлення меморіальних пам'яток періоду Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років у м. Ніжині на 2013—2017 роки»;
  8.  Міська цільова програма «Удосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами м. Ніжина на період 2013р.».

Фінансування даних програм благоустрою в м. Ніжині планувалось за рахунок коштів міського бюджету (загального та спеціального фондів бюджету). Виконання програм за 2013 рік наведено в «Табл. 2.1».

Таблиця 2.1

Фінансування програм благоустрою м. Ніжин 2013 рік (тис. грн.)

Порядковий номер за поданим вище списком

Початкове фінансування

Уточнене фінансу-вання

Касові видатки за 2013 р.

Вико-нання в %

Загальний фонд

Спеціальний фонд

(бюджет

розвитку)

1

160

160

159,8

99,9%

2

380

380

71,9

18,9%

3

130

130

130

100%

4

50

50

-

-

5

270

270,0

86,1

31,8%

6

180

180,0

18,4

10,2%

7

50

50

-

-

8

322

322

44,8

13,9%

Разом

1412

130

1542

511

33,2%

Складено автором за даними бюджета міста Ніжина 2013р.

В даній таблиці наведено дані щодо фінансування програм благоустрою м.Ніжин в 2013 році, з якого саме фонду було проведено фінансування, та сума профінансованих видатків.

Фінансовий аналіз  проведемо на прикладі  двох міських цільових програм:

«Енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів)» та «Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста».

Міська програма енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів) на 2012 рік  була затверджена  рішенням 22 сесії 6 скликання  Ніжинської міської ради від 10.01.2012 року із загальним обсягом фінансування  75,0 тис. грн. Впродовж року до програми вносились зміни, що призвело до затверджених обсягів  фінансування  в розмірі 100,0 тис. грн. Термін реалізації програми – 2012 рік. Кошти з міського бюджету м. Ніжина на фінансування даної програми не виділялись, касові видатки не проводились.

Міська програма енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів) на 2013 рік ( Додаток З) була затверджена рішенням 36 сесії 6 скликання  від 28.12.2012 року  з загальним обсягом фінансування 160,0 тис. грн.  Термін реалізації програми – 2013 рік. Програма профінансована  в сумі 159,8 тис. грн. або 99,9%.

Міська програма енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів)на 2014 рік  не розроблялась.

Оскільки в 2012 році фінансування даних програми не здійснювалося, що в фінансовому менеджменті є не припустимим, а в 2014 році вона не розроблялася, проведено аналіз даної цільової програми за 2013 рік з метою оцінки її ефективності та доцільності:

Розробником та відповідальним виконавцем програми є комунальне підприємство ЖЕК «Північна». Організація, координація та контроль за ходом  реалізації  програми покладено на управління Управління УЖКГ та Б.Раз  на  квартал  надається  інформація  про  хід  виконання  Програми  фінансовому управлінню   Ніжинської  міської  ради   ( до  6-го  числа  місяця,  наступного   за  звітним  кварталом).

Дана програма була розроблена на виконання розпорядження Кабінету  Міністрів України від 17.2.08 р. № 1567-р «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення  споживання  енергоресурсів», розпорядження  Кабінету  Міністрів  України від    16.08.10  № 48230/1/1-10  про  реалізацію Галузевої програми  енергоефективності та  енергозбереження в житлово – комунальному господарстві  на  2010-2014 роки.

Було встановлено, що в умовах підвищення тарифів на енергоносії економія електроенергії, що витрачається на освітлення місць загального користування житлових будинків набуває першорядного значення. Досить сказати, що час освітлення у місцях загального користування протягом року у  середньому 10 годин на добу. Відсутність освітлення місць загального користування має свої негативності наслідки. Так у погано освітлених під’їздах житлових будинків  збільшується ймовірність побутового травматизму, більш частими стають випадки  псування  внутрішньо будинкового  устаткування.

Метою програми було забезпечення нормативного рівня освітлення місць загального користування та прибудинкової території при мінімальному споживанні електроенергії, запобігання від  несанкціонованого  відбору електричної енергії, автоматизація системи управління, що виключає можливість крадіжки електроенергії. Також ключовим є економія електроенергії на протязі функціонування нового обладнання ( Табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Економія електроенергії від запровадження нового обладнання

Показники

Сучасний стан

Після впровадження

Освітлення сходових клітин

Тип світильника

Лампа розжарювання

ЛПО-88-004

Потужність, Вт

100

11

Час роботи, год/рік

3650

3650

Зовнішнє освітлення територій будинку

Тип світильника

Лампа розжарювання

ЖПУ-07-70-001


Продовження таблиці 2.2

Потужність, Вт

150

70

Час роботи, год/рік

3650

3650

Джерело: Міська програма енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів) на 2013р.

В таблиці показано заміну ламп зовнішнього та внутрішнього освітлення та ефективність в вигляді зменшення потужності.

Для виконання даної програми були розроблені енерго та  екологоефективні схеми, які дали змогу ефективно використовувати енергоресурси, а саме:

  1.  встановлені антивандальні енергоекономічні світильники  «ЛПО 88-11-004» з  контактними  люмінесцентними  лампами  потужністю 11  Вт для внутрішнього  освітлення  сходових  майданчиків  і  сходів;

-встановлені антивандальні енергоекономічні  світильники  «ЖПУ  07»  з натрієвими лампами  потужністю 70 Вт   для  зовнішнього  освітлення  входів в  під’їзди  та  прибудинкової  території;

-проведена заміна наявне  енергоємне  обладнання.

Нове обладнання було встановлене в 17 пяти поверхових будинках, загальна кількість світильників склала 445 шт.

Проаналізуємо ефективність даної програми розрахувавши наступні показники (розрахунок проведено з тарифом на електроенергію 0,3648 за 1 кВт):

  1.  економія електроенергії на рік при переоснащенні внутрішнього освітлення:

0,1 кВт – 0,011 кВт = 0,089 кВт;

0,089 кВт х 445 одиниць = 39,61 кВт;

39,61 кВт х 10 год х 365 днів = 144558 кВт в рік;

144558 х 0,3648 грн. = 52734 грн.

  1.  економія електроенергії при переоснащенні зовнішнього освітлення:

0,150 кВт – 0,070 кВт = 0,080 кВт;

0,080 кВт х 75 одиниць = 6 кВт;

6 кВт х 10 год х 365 днів = 21900 кВт в рік;

21900 х 0,3648 грн = 7989 грн.

  1.  всього економія електроенергії = 144558 + 21900 = 166458 кВт на суму 60724 грн.

Щоб зробити висновок про ефективність програми, аналізуємо витрати на проект та період окупності. Витрати:

  1.  вартість встановлення 1-го світильника зовнішнього освітлення становить 1300 грн., оскільки було встановлено 75 одиниць, то загальна вартість встановлення зовнішнього освітлення складає 1300 х 75 = 97500 грн.
  2.  вартість встановлення 1-го світильника внутрішнього освітлення 330 грн., витрати на встановлення 445 одиниць складають 330 х 445 = 146850 грн.
  3.  валові витрати: 97500 + 146850 = 244350 грн.

Період окупності: 244350 грн. / 60724 грн = 4 роки ( без урахування динаміки ціни на електроенергію)

Отже, Програма була профінансована на 99,8 % і своїм впровадженням дозволила отримати очікуваний результат по зменшенню споживання електроенергії. З розрахунків випливає, що щорічно здійснюється економія в розмірі 60724 грн. і по закінченню терміну окупності, який складає 4 роки, бюджет буде отримувати прибуток в вигляді даної економії (Додаток И).

Також проведемо фінансовий аналіз на прикладі міської програми «Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста» ( Додаток К).

Міська програма "Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста" на 2012 рік  була затверджена  рішенням 22 сесії 6 скликання  Ніжинської міської ради від 10.01.2012 року із загальним обсягом фінансування  255,0 тис. грн. Впродовж року до програми вносились зміни, що призвело до затверджених обсягів  фінансування  в розмірі 99,4 тис. грн. Термін реалізації програми – 2012 бюджетний рік. Кошти з міського бюджету м. Ніжина на фінансування даної програми  виділені в повному обсязі, в сумі 99,4 тис. грн.

Міська програма "Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста" на 2013 рік була затверджена рішенням 36 сесії 6 скликання  від 28.12.2012 року  з загальним обсягом фінансування 130,0 тис. грн. Термін реалізації програми – 2013 бюджетний  рік. Програма профінансована  в сумі 130,0 тис. грн., в повному обсязі.

Міська програма "Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста" на 2014 рік була затверджена рішенням 49 позачергової сесії 6 скликання  від 31.01.2014 року  з загальним обсягом фінансування 99,4 тис. грн. Термін реалізації програми – 2014 бюджетний  рік. Кошти з міського бюджету м. Ніжина на фінансування даної програми не виділялись, касові видатки протягом 9 місяців 2014 року не проводились.

Проведемо аналіз даної   цільової програми за 2013 рік з метою оцінки її ефективності та доцільності.

Ініціатором розроблення та розробником даної Програми є Управління ЖКГ та Б Ніжинської міської ради.   Раз на квартал надається інформація про хід  виконання Програми  фінансовому управлінню Ніжинської міської ради        ( до 6-го числа місяця наступного за звітним кварталом). Ніжинська міська рада щороку заслуховує звіт про хід виконання. Відповідальним виконавцем програми є комунальне підприємство ЖЕК "СЄЗ". Термін  виконання - 2013 рік.

Головною метою програми є забезпечення достатньою кількістю обладнаних спортивних та дитячих майданчиків для проведення дозвілля та фізичного розвитку дітей та їх виховання.

Влаштування дитячих та спортивних майданчиків високої якості, гарного дизайну, широких функціональних можливостей і безпеки сприяє  гармонійному розвитку дітей, забезпечує контроль над формуванням їх інтересів, дозволяє бути їм фізично здоровими, розвинутими, емоційно врівноваженими, соціально відповідальними і здібними до отримання нескладних навичок. Враховуючи підвищення рівня народжуваності в місті та недостатнє забезпечення дозвілля дітей виникла необхідність в забезпеченні міста дитячими ігровими майданчиками.

Більша частина дитячих та спортивних майданчиків, що експлуатуються була встановлено в м. Ніжині до 1990 року, більшість з них вже зруйновані. В багатьох районах міста відсутні облаштовані місця для спортивного розвитку молоді та відпочинку з дітьми. За підрахунками загальна потреба в дитячих майданчиках становить 25 од., а у спортивних майданчиках - 15 од. (Табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Потреба в дитячих та спортивних майданчиках:

Тип майданчика

Дітей по місту, тис.

Розрахункова норма м2/чол

Загальна потреба тис. м2

Площа типового майданчика

Загальна  кількість майданчиків

1

2

3

4=2*3

5

6=4/5

Дитячий

5,4

0,7

3,8

150

25

Спортивний

3,0

2,0

6,0

400

15

Разом

8,4

40

Складено автором за допомогою джерела: програма встановлення дитячих майданчиків за 2008р. з використанням нових данних

В даній таблиці показано розрахунок потреби в майданчиках по всьому місту, але враховуючи обмеженість коштів міського бюджету м. Ніжина, програмою передбачено придбання 8 дитячих майданчиків, по одному на ж/мікрорайон, по вулицях:

  1.  Корчагіна;
  2.  Синяківська– Озерна;
  3.  Франко, 89;
  4.  Подвір’я школи № 6;
  5.  Подвір’я школи № 5;
  6.  Незалежності № 19-21;
  7.  Кармелюка;
  8.  Матросова № 4-6.

Влаштування 6 спортивних майданчиків:

  1.  Подвір’я школи № 15;
  2.  вул. Шевченко, 96 Б;
  3.  вул. Незалежності № 14;
  4.  вул. Московська № 13-Б;
  5.  вул. 3-й Мікрорайон;
  6.  вул. Семашка № 12-14;

На фінансування Програми були направлені кошти міського бюджету м.Ніжина в межах бюджетних призначень на 2013 р., а також інші надходження від юридичних та фізичних осіб, незалежно від форми власності. Програмою передбачено виділення коштів з міського бюджету м. Ніжина на 2013 рік в сумі 130,0 тис. грн. на встановлення майданчиків. Крім того були залучені інвестиційні  кошти юридичних та фізичних осіб (підприємців міста, депутатів міської ради, громадськості) на придбання майданчиків  в сумі – 315,0 тис. грн.

Замовлення здійснювалося в фірми ТОВ «Ксіл-Україна», яка зарекомендувала себе в минулі роки як один з кращих поставників даного приладдя в регіоні. Вартість придбання одного майданчика складає від 20,0 до 30,0 тис. грн. Вартість встановлення одного майданчика в середньому складає 9,3 тис.грн. Для придбання та облаштування 14 вище перечислених майданчиків було витрачено  на придбання та встановлення 445,0 тис. грн.

Даний проект є соціально важливим та має значний соціальний ефект і не  передбачає самоокупності, тому розрахунки економічної ефективності та окупності проекту не здійснювалися. Програма була профінансована на 100 % і це дало змогу досягти поставленої мети.

Проаналізувавши дані цих двох програм, можна сказати, що в м. Ніжині  розробляються та реалізуються два види програм з різними кінцевими цілями та ефектами, а саме економічний та соціальний.

Крім того, рішенням 36 сесії міської ради 6 скликання від 28 грудня 2013 року № 2-36/2012 « Про міський бюджет м. Ніжина на 2013 рік» в додатку № 5 затверджено перелік об’єктів видатки на які в 2013 році проводились за рахунок коштів бюджету розвитку на роботи по благоустрою, а саме назви об’єктів відповідно до проектно-кошторисної документації на загальну суму 4256,5 тис. грн. (Додаток Л). Перелік обєктів благоустрою та суми, які були виділені для ремонту даних обєктів наведено в «табл. 2.4».

Таблиця 2.4

Перелік об’єктів, видатки на які проводилися за рахунок коштів бюджету розвитку

Код

Найменування

Назва об'єкту

Видатки 2013

Уточнені видатки 2013

Профінансовано

% виконання

100203

Благоустрій

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремонт вул.Хмельницького, Лащенко

98,9

33,2

33,2

100%

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремонт вул. Об'їжджа

152,5

152,5

152,5

100%

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремнт алеї по вул. Хмельницького

226,8

51,2

51,2

100%

3132

Кап.Рет. ін.

об'єктів

Кап. Ремонт вул. Чапаєва

181

181

181

100%

Продовження таблиці 2.4

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремонт вул.Червонокозача

16

22

16

72,70%

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремонт вул.Воздвиженська

1034,6

309,3

235,8

76,30%

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремонт вул.Попудренка, Ворошилова

195,8

195,8

195,8

100%

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремонт вул.Успенська

221,9

627,11

21,9

3,50%

3132

Кап. Ремонт інших об'єктів

Кап. Ремонт вул.Червоноармійська, Липіврізька

620

823,4

745,2

90,50%

3132

Кап.Рем інших об'єктів

Кап. Ремонт вул.Коцюбинського

420

0

0

0%

Джерело: додаток №5 до міського бюджету 2013р.

В таблиці наведено саме проекти за кодом тимчасової класифікації «100203», що відносяться до благоустрою міста.

Протягом року, відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", проведено  уточнення  планових  показників  бюджету  міста, в тому числі і бюджету розвитку, а саме: видатків на фінансування благоустрію міста.

Кожен з даних проектів має різні терміни впровадження та здійснення, а бюджет міста не має можливості виділяти кошти для фінансування проектів одразу, тому кошти виділялись по частинам, і дані з таблиці можуть повторюватися в період, який складається з 2-5 років.

Враховуючи збільшення кількості програм із року в рік та незадовільне фінансування  із міського бюджету протягом останніх років, можна сказати, що головним розпорядником коштів Управлінням ЖКГ та Б  не проводився в повному обсязі аналіз, координація та контроль за ходом  реалізації програм, не виявлялись  найбільш пріоритетні та необхідні  програми для міста.

З даного аналізу видно, що низка програм була розроблена на термін більше одного року, що зумовлено такими факторами, як нестача бюджетних коштів. Тобто дані програми не вимагають негайного вирішення питання, а можуть здійснюватися протягом відведеного періоду і не будуть втрачати від цього свою ефективність.

Фінансування програм проводилось  в межах наявних коштів міського бюджету м. Ніжина. Така ситуація із фінансуванням програм склалась у зв’язку з тим, що Ніжинським управлінням  державної казначейської служби  України (УДКСУ)  в першочерговому порядку проводяться видатки міського бюджету на  захищені статті, в тому числі на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, придбання медикаментів та продуктів харчування, оплати за спожиті енергоносії бюджетними установами міста, тощо. Фінансування ж програм, в тому числі програм  по благоустрою, проводилось  по залишковому  принципу.


2.2. Загальна модель проекту капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м. Ніжині

Ініціатор проекту – це фізична або юридична особа, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозиції щодо здійснення проекту. Ним може бути будь-який учасник проекту. Замовник проекту - головна особа, яка зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його мети і яка користуватиметься його результатами. Замовник висуває основні вимоги до проекту, його масштабу, забезпечує його фінансування за власні кошти та кошти інвесторів, що залучаються; укладає угоди щодо забезпечення реалізації проекту, керує процесом взаємодії між всіма учасниками проекту [14].

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.03 №154 затверджено Порядок проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою, яким встановлюються правила проведення та обсяги робіт з ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, в тому числі доріг.

Роботи з ремонту та утримання об'єктів благоустрою мають бути спрямовані на забезпечення та збереження їх технічного та естетичного стану, підвищення експлуатаційних якостей та продовження їх строків служби.

Роботи з ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів поділяють на такі види:

  1.  Капітальний ремонт;
  2.  Поточний ремонт;
  3.  Утримання.

До капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів належать роботи, що спрямовані на відновлення їх експлуатаційних характеристик, збільшення міцності та несучої здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об'єктів і окремих їх частин у межах норм.

Ініціатором та замовником проекту  капітального ремонту  вулиць Червоноармійської та  Липіврізької є Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради  м.Ніжина (далі УЖКГ та Б).

Обстеження вулиць щодо необхідності здійснення капітального ремонту здійснювала спеціально створена комісія очолювана заступником міського голови та в складі головного архітектора міста, головного державного санітарного лікаря м. Ніжина, начальника Ніжинського ВДАІ, замовника – начальника УЖКГ та будівництва.

Актом обстеження від 07.10.2010 року ( Додаток М) було встановлено, що в результаті довгострокової експлуатації, а також  в результаті незадовільного поверхневого  водовідводу на проїзджій частині вулиць мають місце значні похибки поперечного профілю, нерівності, чисельні вибоїни та руху, густа сітка тріщин на покритті, що затрудняє умови руху транспорту та пішоходів  по вулицях. По вулицям  прокладені  підземні комунікації: водопровід, газ, кабельна телефонна мережа, каналізація і надземна зовнішня електромережа побутового навантаження. Був підписаний висновок: частина вулиць Червоноармійської та Липіврізької потребують капітального ремонту.

Відповідно до ст. 31 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 11.11.2010 року  № 525 надано дозвіл управлінню житлово-комунального господарства та будівництва на проектування та капітальний ремонт вулиць м. Ніжина ( Додаток Н).

Роботи з капітального ремонту  вулиць Червоноармійської, Липіврізької проводились згідно проектно-кошторисної документації, передбаченої Законом України "Про планування та забудову територій", затвердженої в установленому порядку.

Робочий проект капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липоврізької розроблений відкритим акціонерним товариством «Даржавна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» проектно-виробничою філією ДП «Чернігівський облавтодор», у відповідності з архітектурно-планувальним завданням, виданим і затвердженим головним архітектором м. Ніжин ( Додаток П).

Обстежувальні та обмірювальні роботи виконані проектно – виробничою філією ДП «Чернігівський облавтодор» в листопаді 2010 року.

Тривалість капітального ремонту даних вулиць був визначений проектно-кошторисною  документацією та графіком проведення робіт на 2012 рік. Графік проведення робіт затверджений УЖКГ та Б.

Усі незначні відхилення, які виникли в процесі проведення ремонтно-будівельних робіт і не змінили принципів прийнятого рішення, погоджувались з УЖКГ та Б - організацією, яка є замовником робіт, а також з проектною організацією, яка розробляла проектно-кошторисну документацію.

Замовник мав право в будь-який час перевірити хід і якість робіт, а також якість матеріалів, що використовуються для ремонту вулиць.

Відповідальність за якість та своєчасне виконання робіт з ремонту об'єктів благоустрою - вулиць Червоноармійської, Липіврізької покладено на  виконавця робіт: КП Ніжинська ПШМК (пересувна шляхобудівельна механізована колона),відповідно до законодавства.

У випадках, передбачених будівельними нормами, ремонтно-будівельна організація – ПШМК ( виконавець робіт), складає проект організації робіт.

На даному об'єкті - капітального ремонту вулиць   ремонтно-будівельна організація – ПШМК вела журнал робіт, у якому фіксувались такі дані:

-дати найважливіших виробничих етапів;

-дані про якість -застосованих матеріалів;

-методи проведення робіт;

-допущені в процесі роботи відхилення від проекту;

-зауваження осіб, які контролюють ремонтно-будівельні роботи;

-дати проміжного приймання закінчених частин вулиць.

Загальна сума проекту склала 1482,944 тис. грн. ( Додаток Р).

При розробці проекту до керівництва прийняті діючі технічно- нормативні документи Держбуду України та Міністерства житлово-комунального господарства, державнібудівельніх норми (ДБН), «Загальні принципи забезпечення наявності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та лист Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 24-10/ 2759/0/6-11 від 04.04.2011 р., тобто

робочий проект  розроблений згідно з державними  нормативними документами. Технічні рішення, які прийняті в проекті  відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших норм і правил, забезпечують безпеку для  життя та здоров’я людей, експлуатацію об»єкта при дотриманні заходів, що передбачені проектом.    

Вулиця Червоноармійська та Липоврізька межують між собою та знаходяться в північно-східній частині міста Ніжина ( Додаток С). По вулицям відбувається місцевий рух автомобільного та міського  транспорту , який обслуговує прилеглі до вулиць житлові та громадські будинки, підприємства та установи.

Капітальний ремонт вулиць викликаний необхідністю покращення основних транспортно –експлутаційних показників, підвищення міцності дорожнього одягу до норм ДБН.

Робоча модель  проекту капітального ремонту вулиць містить:

-короткі відомості  про природні умови, земляне полотно, конструкцію дорожнього одягу, основні проектні рішення по дорожній частині, план вулиць, переустрій інженерних мереж;

-пояснення щодо охорони навколишнього середовища; організації будівельного виробництва, в тому числі : стисла характеристика умов капітального ремонту, обґрунтування  засобів  виконання робіт та міроприємства з охорони праці, умови охорони довкілля;

-потребу в основних дорожньо-будівельних матеріалах; потребу в будівельних кадрах, житлі та соціально- побутовому обслуговуванні;

-дані про підрядну організацію;

-термін капітального ремонту;

-основні техніко – економічні показники (Табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Основні технічні показники проекту ремонту вулиць

Найменування

Одиниці виміру

Кількість

Вул. Червоноармійська

Вул. Липоврізька

Примітка

Категорія доріг

норм.

житлова

житлова

Загальна довжина

км

0,386

0,731

Ширина проїзної частини

м

4

6

Тип покриття дорожнього одягу

капітальний

капітальний

асфальтобетон

Прийнятий модуль пружності

Мпа

150

150

Тип водовідної системи

Відкрита

відкрита

Площа покриття проїзної частини

м2

1544

4386

Термін виконання робіт

2 місяці

2012

2012

Джерело: проект капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м.Ніжині, том 1.

В таблиці наведені технічні показники, такі як розмір об’єкта ремонту, терміни виконання робіт, тощо.

Згідно з Генеральним планом вулиць, дані вулиці відносяться до вулиць житлового значення і підлягають  капітальному ремонту, згідно з рішенням Ніжинського виконавчого комітету міської ради від 11.11.2010 року № 525.

Термін проходження  проекту в організаціях, які розглядають, погоджують та затверджують  проект становив 2 місяці.  Терміни не порушені.

Відомість обсягів робіт, їх найменування подано в «Табл. 2.6».

Таблиця 2.6

Стисла характеристика проведення капітального ремонту

№п/п

Найменування робіт

Одиниця виміру

Кількість

Вулиця    Червоноармійська

1

Планування узбіч  та зелених зон механізованим способом  та вручну

М2

940

2

Розбирання асфальтобетонних покриттів вручну з пневмомолотком

М3

0,28

3

Нарощування горловин колодязів бетоном

М3/шт.

0,28/3

4

Улаштування основи із щебеню

М3

11

5

Розлив бітуму

Т

0,48

6

Улаштування шару асфальтобетонною сумішшю:

без застосування укладальників асфальту

із застосуванням укладальників асфальту

Т

5,7/89,7

7

Улаштування покриття  асфальтобетонної суміші

М2

1610

Вулиця    Липіврізька

1

Планування узбіч  та зелених зон механізованим способом  та вручну

М2

2340/180

Продовження Табл. 2.6

2

Розбирання асфальтобетонних покриттів вручну з пневмомолотком

М3

1,74

3

Нарощування горловин колодязів бетоном

М3/т..

1,76/6

4

Ямковий ремонт асфальтобетонного покриття

М2

121

5

Улаштування основи із щебню

М3

85,8

6

Розлив бітуму

Т

1,32

7

Улаштування шару асфальтобетонною сумішшю:

без застосування укладальників асфальту

із застосуванням укладальників асфальту

Т

39/518

8

Улаштування покриття  асфальтобетонної суміші

М2

4386

9

Улаштування з»їздуземляного полотна мехспособом

М2

85,8

1

Улаштування основи з піску

М2

38,2

Джерело: проект капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м.Ніжині, том 1.

Існуюча ширина проїзної частини вул. Червоноармійської складає 4,0 м                 ( дві полоси по 2,0м), а вул. Липіврізька ширина проїзної частини складає 5,2 – 6,0 м. Поперечний профіль вулиць розроблений згідно з вимогами архітектурно-планувального завдання. Пішохідна доріжка на даній частині доріг відсутня.

Загальна довжина дільниці, що проектується по вулиці Червоноармійська складає 386 м. і представляє собою пряму лінію без кутів повороту. Загальне направлення вулиці – східно-західне. Вісь вулиці прокладена по осі існуючої проїзної частини. Пересічення з вулиць, що примикають, запроектовані у вигляді перехрестя.

Загальна довжина дільниці вулиці Липірізької, що проектується складає 1269 м. Улаштування нового прокриття виконувалось на ділянках, довжина яких складає 731 м. і представляє собою пряму лінію з трьома кутами повороту без розбивки.  Загальне направлення вулиці – північно – південне.

Оскільки, згідно розробленого проекту та основних  техніко - економічних показників, загальна кошторисна вартість даного проекту склала більше 1,0 млн.грн., для визначення виконавця робіт капітального ремонту вулиць Червоноармійської, Липіврізької  була розпочата  тендерна  процедура відкритих торгів для визначення виконавця робіт. Дата  оприлюднення  і номер оголошення  про проведення  процедури закупівлі була опублікована  в державному офіційному  друкованому виданні з питань  державних закупівель та розміщена на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 28.05.2012 № 64 (666); №203915 «Відмості Державних Закупівель».

Було подано на розгляд пропозиції від двох учасників тендерних торгів:

  1.  КП Ніжинська ПШМК (пересувна шляхобудівельна механізована колона), ідентифікаційний код/ реєстраційниц номер облікової картки платника податків: 05388693, регіон: Чернігівська облась, м.Ніжин, вул. Прилуцька 89-б ( Додаток Т);
  2.  ДП «Чернігівський Облавтодор»,ідентифікаційний код номер 32016315, регіон: м. Чернігів, вул. Київська 17 ( Додаток У).

КП Ніжинська ПШМК подала пропозицію конкурсних торгів на капітальний ремонт вулиць на загальну суму 1425,749 тис. грн. Розрахунок даної суми наведено в «Табл 2.7».

Таблиця 2.7

Тендерна пропозиція «КП Ніжинська ПШМК»

Обгрунтування

Найменування витрат

Вартість, тис. грн.

всього

у тому числі:

Буд.

робіт

Монт.

робіт

інших витрат

Продовження таблиці 2.7

2

3

4

5

6

7

Прямі витрати в т.ч.

1150,76

1150,76

-

-

Розрахунок №1

Заробітня плата

20,054

20,054

-

-

Розрахунок №2

Вартість матеріальних ресурсів

1027,655

1027,655

-

-

Розрахунок №3

Вартість експлуатації буд. машин

103,051

103,051

-

-

Розрахунок №4

Загальновиробничі витрати

29,149

29,149

-

-

Розрахунок №5

Кошти на покриття адмін.витрат організації

2,56,455

-

-

2,56,455

Разом договірна ціна крім ПДВ

1188,124

1185,55935

2,56455

ПДВ

237,625

-

-

237,625

Всього договірна ціна

1425,749

1185,55935

-

240,189

Джерело: пропозиція конкурсних торгів «КП Ніжинська ПШМК»

ДП «Чернігівський Облавтодор» в свою чергу подав до розгляду пропозицію на суму 1430,512 тис. грн. Розрахунок наведено в «Табл. 2.8».


Таблиця 2.8

Тендерна пропозиція ДП «Чернігівський Облавтодор»

Обгрунтування

Найменування витрат

Вартість, тис. грн.

всього

у тому числі:

будівельних робіт

монтажних робіт

інших витрат

2

3

4

5

6

7

Прямі витрати в т.ч.

1159,023

1159,023

-

-

Розрахунок №1

Заробітня плата

20,05

20,05

-

-

Розрахунок №2

Вартість матеріальних ресурсів

1084,31

1084,31

-

-

Розрахунок №3

Вартість експлуатації буд. машин

54,659

54,659

-

-

Розрахунок №4

Загальновиробничі витрати

25,868

25,868

-

-

Розрахунок №5

Кошти на покриття адмін.витрат організації

2,24844

-

2,24844

Разом договірна ціна крім ПДВ

1192,093

1189,845

-

2,24844

ПДВ

238,4186

-

238,4186

Всього договірна ціна

1430,512

1189,845

-

240,667

Джерело: пропозиція конкурсних торгів ДП «Чернігівський Облавтодор»

Згідно результату проведення процедури закупівлі (тендеру) ( Додаток Ф) найбільш економічно вигідною виявилась пропозиція КП Ніжинська пересувна шляхобудівельна  механізована  колона ( ПШМК) – 1425,7 тис. грн, в т.ч. податок на додану вартість ( ПДВ) – 237,6 тис. грн., яка і провела капітальний ремонт вулиць Червоноармійської та Липіврізької в терміни, визначені в Договорі  на закупівлю  послуг за державні кошти від 26.07.2012 р. № 108 між Управлінням житлово - комунального господарства та будівництва і КП Ніжинською ПШМК ( Додаток Х).

Відремонтована  ділянка доріг незначна — усього 1117 метрів. Важливим фактом є те, що окрім самої дороги відремонтовані  і водовідвідний колектор, адже це важливо у зв'язку з необхідністю відведення дощових стоків. Ці вулиці з обох боків огороджена житловими будівлями, тут не було зливового колектора, його збудували для того, щоб не підтоплювало будинки приватного сектору.  Загалом проектом капітального ремонту зазначеної  ділянки доріг поставлена задача відремонтувати дорогу - укладено асфальтобетон у два шари, улаштовано бордюри, а також виконано усі роботи пов'язані з водовідведенням. Проект реалізовано коштом міського бюджету.

Управління житлово - комунального господарства та будівництва звернулось  до ДП «Чернігівський обласний автодор» щодо корегування  кошторисів по капітальному ремонту  об»єктів  вулиць Червоноармійської та Липіврізької.

Згідно Зведенного кошторисного розрахунку, вартість будівництва – капітального ремонту  вулиць Червоноармійська, Липіврізька   в м. Ніжині, Чернігівської області  склала 1425, 749 тис. грн.

В тому числі:

Глава 1. Підготовлення території будівництва

-Відведення земельної ділянки, видача архітектурно - планувального завдання, ліній забудови та технічних умов – 1, 080 тис. грн.

Глава 2. Основні об»єкти будівництва

-Капітальний ремонт вулиць Червоноармійська, Липіврізька – 1163,340 тис. грн.

Глава 3. Утримання служби замовника і авторський нагляд ( технагляд)

-Утримання служби замовника, включаючи витрати на технічний нагляд (2,5%)- 29,111 тис. грн. ; витрати замовника , повязані з проведенням тендерів - 2,329 тис. грн.

Глава 4.  Проектні та вишукувальні роботи

-Кошторисна вартість проектних робіт – 4,375 тис. грн.; кошторисна вартість комплексної  державної експертизи проектно - кошторисної  документації - 4,229 тис. грн.

-Кошторисний прибуток – 4,976 тис. грн.

-Кошти на покриття адміністративних витрат – 2,258 тис. грн.

-Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва – 214,051 тис. грн.

Для підготовчих робіт було задіяно  7 одиниць спеціальної техніки та  робоча бригада ремонтної дільниці.

Отже, розглянувши загальну модель проекту капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької можна сказати, що даний проект був розроблений згідно існуючих норм, відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших норм і правил. Як і всі проекти даний проект має ініціатора, розробника, виконавця, фінансування та певний відведений для здійснення час. Розроблявся проект управлінням ЖКГ та Б за погодженням з Ніжинською міською радою, яка і здійснювала фінансування даного проекту з міського бюджету. Даний проект не несе економічної вигоди, тому не має терміну окупності, а тільки соціальний ефект, який було досягнуто в повному обсязі.


2.3. Оцінка і ефективність забезпечення проекту  капітального  ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької в м. Ніжині

КП Ніжинська пересувна шляхобудівельна  механізована  колона                    (ПШМК) провела капітальний ремонт вулиць Червоноармійської та Липіврізької в терміни, визначені в Договорі  на закупівлю  послуг за державні кошти від 26.07.2012 р. № 108 ( див. додаток 17) між Управлінням житлово - комунального господарства та будівництва і КП Ніжинською ПШМК.

Згідно Договору виконавець робіт  забов’язувався у 2012 році виконати замовникові  роботи по капітальному  ремонту вулиць Червоноармійська, Липіврізька,  а замовник -  прийняти  і оплатити протягом 2012-2013 років дані роботи.

В пункті 3 "Вартість робіт" Договору  зазначено, що ціна цього Договору є  твердою і становить 1425,7 тис. грн. в тому числі  за 2012 рік – 602,3 тис. грн; за 2013 рік  - 823,4 тис. грн.

Даний проект  розроблений у листопаді 2010 року. В бюджеті м. Ніжина на 2011 рік кошти були заплановані на проведення проектно - вишукувальних робіт в сумі 18,9 тис. грн., які були перераховані в повному обсязі головному розпоряднику коштів даного проекту – Управлінню житлово- комунального господарства та будівництва для ДП «Чернігівський обласний  автодор» в сумі - 17,9 тис. грн. та за проведену експертизу проекту  в сумі 1,0 тис. грн. Але кошти на проведення капітального ремонту вулиць Червоноармійської, Липіврізької  в бюджеті міста на 2011 рік  передбачені не були, фінансування не проводилось.

Згідно глави 2. Кошторису ( див. додаток 13):

- Кошторисна вартість будівельних робіт становить всього 1163,340 тис. грн., в тому числі на капітальний ремонт вулиці Червоноармійської – 228, 992 тис. грн., Липіврізької – 934,348 тис. грн.;

- Кошторисна трудомісткість  становить в цілому – 1, 836 тис.людино -годин, в тому числі  по вул. Червоноармійській -  0,332 тис. людино-годин,  по вул. Липіврізькій – 1,504 тис.людино – годин;

- Кошторисна заробітна плата по  Зведенному кошторису склала 42,606 тис. грн.., в тому числі по вул. Червоноармійській – 7,629  тис. грн., по Липіврізькій – 34,979 тис. грн.

Рішенням 22 сесії 6 скликання Ніжинської міської ради від 10.01.2012 року « Про міський бюджет м. Ніжина на 2012 рік » в переліку об’єктів, які у 2012 році проводились за рахунок коштів бюджету розвитку (додаток до рішення №5) на фінансування капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької  заплановано 602,3 тис. грн. Кошти профінансовані  в повному обсязі, або 100%.

Рішенням 36 сесії 6 скликання Ніжинської міської ради від 28.12.2012 року « Про міський бюджет м. Ніжина на 2013 рік » в переліку об’єктів, які у 2013 році будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку (додаток до рішення №5) на фінансування капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької заплановано 823,4 тис.грн. Профінансовано було 745,2 тис. грн., або 90,5%. У зв’язку з тим, що бюджетне фінансування не дозволило в повній мірі  профінансувати  всі роботи, станом на 01.01.2014 року виникла кредиторська  заборгованість  в сумі 78,2 тис. грн., яка була проплачена вже у 2014 році.

Розрахунок витрат виконаний на основі тривалості і структури ремонтного циклу, трудомісткості ремонтних робіт і норм витрат основних матеріалів.

Розрахунки проводились платіжними дорученнями ( Додаток Ц), згідно рахунку – фактури ( Додаток Ш), довідки про вартість будівельних робіт ( витрат) (Додаток Щ) та акту приймання виконаних  будівельних робіт ( Додаток Ю).

Оскільки в фінансовому менеджменті, поняття проекту характеризується фінансуванням, тобто наявними грошовими потоками, можна зробити висновок, що всі проекти та програми благоустрою міста ( ті, що розробляються та впроваджуються управлінням ЖКГ та Б) протягом 2012 -2014 років  є з самого початку не на 100% ефективними, оскільки фінансування під ці програми та проекти надається з урахуванням діяльності підприємства в минулий період та наявністю коштів міського бюджету. Тобто, якщо в минулий період управління отримало  із міського бюджету коштів менше ніж потребує грошових потоків для фінансування своїх проектів, дані проекті урізаються в фінансуванні, що є не припустимим.

Але можна зазначити, що головною метою даного проекту було покращення життя людей на даних вулицях тобто досягнення соціального ефекту. Оскільки соціальний ефект від проекту ні як не пов’язаний з процесами фінансування та забезпечення проекту, то головна мета була досягнута на 100% хоча це було зроблено з певними порушеннями у фінансуванні.

Провести оцінку не прибуткового проекту можна за допомогою методу «Затрат і вигод» - це спосіб розрахунку та оцінки суспільних витрат і загальних соціальних вигод, пов'язаних з будь-яким економічним проектом. Аналіз «витрати-вигоди» зазвичай використовується державними органами при оцінці інвестицій у великомасштабні державні проекти (наприклад, прокладку автомобільних і залізних доріг) з метою визначення приросту добробуту і чистої соціальної вигоди, які отримає вся країна від реалізації цих проектів. Аналіз в більшості випадків проводять фінансують організації, що мають більш широкий погляд на проект, ніж комерційні організації, які цікавляться виключно його прибутковістю.

Основні принципи аналізу «витрати-вигоди» укладені в чотирьох ключових позиціях:

- Облік витрат і вигод. Всі витрати і вигоди повинні бути розраховані і ранжовані відповідно до ступеня їх відхилення від основної мети проекту; віддаленіші витрати і вигоди можна не враховувати. Це вимагає ретельної розробки проекту, оцінки його терміну служби, а також розгляду зовнішній ефектів і вторинних вигід.

- Оцінка витрат і вигод. При їх оцінці необхідно приділяти увагу можливих змін відносних цін, а не загального рівня цін; загальний рівень цін, який діє у початковому періоді, слід прийняти в якості базового. Хоча зазвичай для оцінки витрат і вигод використовуються ринкові ціни, в ряді випадків виникають труднощі їх застосування: коли інвестиційні проекти є настільки великими, що значно впливають на ціни; коли монополізація спотворює відносні ціни; коли податки штучно завищують вартість ресурсів; коли значне недовикористання праці та інших ресурсів означає, що ціни на них перевищують суспільні витрати використання цих надлишкових ресурсів, пропонованих в надлишковій кількості. У таких випадках для оцінки витрат і вигод можуть знадобитися тіньові ціни. Крім того, існують особливі проблеми встановлення цін на нематеріальні активи та колективні продукти.

- Визначення процентної ставки, за якою витрати і вигоди слід дисконтувати. Вирішення цього питання вимагає врахування мірі, в якій громадські тимчасові переваги будуть диктувати більш низьку облікову ставку, ніж приватні тимчасові переваги, оскільки суспільні тимчасові переваги вимагають меншої дисконтування майбутніх благ. Необхідно також розгляд альтернативних витрат (які зменшуються при використанні більш низької облікової ставки для державних проектів) з побоювання, що посередні державні проекти можуть витіснити хороші проекти приватного сектора, якщо для перших будуть застосовуватися більш м'які критерії.

- Істотні обмеження. Ця група включає юридичні, адміністративні та бюджетні обмеження, а також обмеження, пов'язані з перерозподілом доходу. По суті аналіз «витрати-вигоди» зосереджується на економічній ефективності проекту і за умови, що вигоди будуть більше витрат, рекомендує його реалізацію, не беручи до уваги того, хто отримує вигоду і хто несе витрати. Однак, якщо особа, яка приймає рішення, вважає, що пов'язане з проектом перерозподіл доходу неприйнятно, воно може відхилити проект, незважаючи на його чисті вигоди.

Оскільки завжди існує невизначеність щодо оцінок майбутніх витрат і вигод, пов'язаних з державним інвестиційним проектом, в аналізі «витрати-вигоди» необхідно врахувати цю невизначеність шляхом перевірки чутливості показника чистої вигоди до змін таких факторів, як термін служби проектованого об'єкта і ставки відсотка.

Провдемо аналіз згідно цін на матеріали за 2011-2012 роки. У прайсах спеціалізованих компаній, що виявляють послуги з укладання асфальту, при початковому розрахунках звичайно враховується необхідність попередніх робіт, саме укладання асфальту, ціни на матеріали й загальний обсяг робіт. Так, згідно з липневими розцінками 2010 року, легкі земляні попередні роботи (планування ґрунту до 10 см і його ущільнення без вивозу цього ґрунту) оцінюються в більшості компаній в 10 грн. за кв. м, планування, ущільнення ґрунту до 20 см, його вилучення й вивіз на відстань до 30 км – в 35 грн. за кв. м, ті ж роботи для ґрунту на глибину до 35 см – в 50 грн. за кв. м. За розбирання (демонтаж) існуючого асфальтового покриття з завантаженням і вивозом сміття столичні компанії на даний момент виставляють ціни порядку 25 грн. за кв. м. Обладнання основи для асфальту з піску оцінюється на рівні 20 грн. за кв. м (на глибину 5-10 см) і в 35 грн. (на глибину порядку 15 см), обладнання щебеневої основи в 38 грн за кв. м (на глибину 12 см) і 40-47 грн. (на глибину 15 см). Обладнання двошарової щебеневої основи на глибину 20 см потягне вже на 60-65 грн. (кв. м), а обладнання основи з асфальтової крихти в 45 грн (5-10 см) або 55 грн. (15 см). Найдорожчим буде обладнання основи із сухої цементно-піщаної суміші (гарцовка, "худий" бетон) – порядку 50 грн. за кв. м в 5 см. Саме ж асфальтне (або асфальтобетонне) покриття обійдеться в сертифікованих компаніях в 70-110 грн. за кв. м нижнього шару й 75-100 грн. за кв. м верхнього шару ( за асфальт Г-4 або В-10). Таким чином, облаштованість за всіма правилами одного квадратного метра асфальтового двору за допомогою спеціалізованих фірм обійдеться на даний момент мінімум в 100 грн. за кв. м.. Однак виконання цих робіт несертифікованими або працюючими поблизу державними компаніями може потягнути засобів в 1,5-5 разів меньше. Додатковими витратами можуть стати роботи з установки бордюру ( від 100 за 170 грн. за погонний метр). Усі ціни на роботи включають вартість матеріалів, доставки їх по Києву (по області дорожче), використання спецтехніки й самої роботи. Що стосується розцінок на укладання плитки, то вони також досить варіюються залежно від того чи скористуєтеся ви послугам «кустарів» і «шабашників», чи спеціалізованих фірм. Квадратний метр плитки в столиці й області оцінюється сьогодні в середньому від 50 грн. за кв. м (але можна знайти й дешевше), послуги зі зняття старого покриття (наприклад бетону) – від 30 грн. за кв. м, вивозу цього будсміття – від 15 грн. за кв. м. Підготовка ґрунту (якщо вона потрібно) потягне від 20-30 грн. за кв. м, облаштованість підстильного шару – від 30 грн. за «квадрат», укладання самої плитки – від 55 грн. за «квадрат». За словами фахівців, при наявності «ідеального» для плитки земляного полотна двору й необхідності лише мінімальної його підготовки, укладання «квадрата» плитки може коштувати порядку 70 грн. за кв. м плюс вартість самої плитки й матеріалів (піску, цементу, бордюрів і т.п). Але якщо двір забетонований або потребує істотної підготовки під кладку й облаштованості щебневої основи, то вартість робіт може досягтися й 180-200 грн. за кв. м. До цієї цифри також ще необхідно додати вартість самої плитки й усіх матеріалів. Розрахунок проворився за цінами середньої якості матеріалів.

На відміну від асфальту, поверхня плитки не руйнується від води, адже плитка має пористу структуру, через яку вода проходить, не затримуючись. Більше того, плитка просто знімається для ремонтних робіт, після проведення яких, його можна укласти тому. Зрозуміло, що з асфальтом так вчинити не можна, і в цьому його мінус. Тому терміни експлуатації плитки перевищують асфальтовану поверхню. З цієї причини рекомендується використовувати плитку для доріг, під якими прокладені різні комунікації.

Але асфальтування доріг здійснюється набагато жвавіше, і для масштабного будівництва транспортних шляхів, асфальт – більш прибутковий матеріал. До того ж він забезпечує найкраще зчеплення з колесами автомобілів. Але, здійснюючи асфальтування в межах містечка, не можна забувати про шкоду покриття при підвищеній температурі і відносній недовговічності матеріалу.

Зараз велика частина пішохідних доріг, покритих асфальтом, реконструюють і підміняють це покриття на плитку. Брущаті дорога має більш охайний вигляд, відрізняється практичністю і безпекою.

Тобто можна сказати, що покласти асфальтовану поверхню вулиці буле правильним рішенням, тому що це на багато економічно вигідніше ніж прокладати плитчасту дорогу, оскільки в нашому випадку ремонтувалася автомобільна дорого, то якості асфальтованої краще підходять до дорожніх умов.

Отже, провівши аналіз виконання проекту, можна сказати, що він був провединий досить рентабельно та вигідно. Виконавець проекту обирався тендерним шляхом, що дало можливість обрати найоптимальніший варіант. Серовина та матеріали були обрані також оптимальними, що дало можливість зекономити кошти і провести роботи в межах виділених з бюджету ресурсів. Фінансування проекту проводилося з невеликими порушеннями, але в кінцевому результаті все кошти були перераховані виконавцю.

Прийняття та виконання даного проекту дало можливість сконцентрувати ресурси для виконання робіт капітального ремонту вулиць  Червоноармійської та Липіврізької у м. Ніжині, більш ефективно використовувати кошти міського бюджету розвитку, дозволило підвищити відповідальність місцевої влади за стан інфраструктурних активів місцевого значення, як це передбачено Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».


РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

3.1. Проблеми та перспективи покращення фінансування проектів благоустрою населених пунктів

Проблеми фінансового забезпечення проектів та програм благоустрою міста напряму залежать від фінансового стану житлово – комунального господарства. Фінансові проблеми комунального господарства України з року в рік загострюються, виростаючи з місцевих (локальних) до галузевих і соціально-економічних, що становлять загрозу національній безпеці. Це викликано, з одного боку, все більшими потребами фінансування поточної діяльності й розвитку комунального господарства, з другого — недостатніми коштами, що виділяють на ці цілі держава, місцеві бюджети й безпосередню підприємства [15].

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – одна з найбільших галузей економіки та соціальної сфери України, яка істотно впливає на розвиток економічних відносин та соціальне самопочуття населення держави. Основною соціальною місією ЖКГ є здійснення безперебійного забезпечення населення комунальними послугами, необхідними для життя і діяльності кожної людини. Необхідно відзначити, що як галузь економіки житлово-комунальне господарство вражає своїм масштабом. Так, у цій сфері в Україні функціонують кілька тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25 % основних фондів держави, зайнято 5 % працездатного населення країни [16].

Стабільна й ефективна робота системи житлово-комунального господарства – це запорука добробуту місцевих громад і процвітання населених пунктів. Проте переважна частина Житлово-комунального господарства України була створена й експлуатується ще з радянських часів. Відтоді жодних змін не зазнавало не лише технічне забезпечення водопостачання, теплорозподільних чи каналізаційних мереж, а й підхід до надання комунальних послуг, монополією на які продовжує володіти держава [17].

На сьогоднішній день розмір коштів, закладених у державному бюджеті на покриття заборгованості комунальним підприємствам за надання пільг та покриття різниці у тарифах, є недостатнім. Така ситуація сприяє зростанню у підприємств кредиторської заборгованості, обмежує їх можливості у фінансуванні таких необхідних заходів, як реконструкція, модернізація існуючих виробничих потужностей підприємств, придбання нового сучасного виробничого обладнання, що ще більше поглиблює технічні проблеми і негативно вливає на якість наданих послуг споживачам, і як результат погіршує фінансовий стан комунальних підприємств.

Провідне місце в структурі матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування займають підприємства комунальної форми власності. В Україні переважна частина об’єктів комунальної власності належить до сфери житлово-комунального господарства. За сучасних економічних умов і внаслідок впливу суб’єктивних чинників підприємства житлово-комунального господарства є здебільшого збитковими, що потребує залучення до функціонування цієї сфери приватного сектора. Рівень приватизації комунального майна в Україні такий, що місцеві органи через місцеві бюджети фінансують надання послуг, які по суті є приватними, а не громадськими: будівництво, утримання комунального житла, надання комунальних послуг, оренда соціальних об’єктів. Натомість у сфері нерухомості та надання комунальних послуг не спостерігається суттєвого прогресу ринкових відносин [18].

Планування видатків місцевих бюджетів на фінансування підприємств комунальної форми власності має свої особливості, бо розпочинається з визначення доходів цих підприємств. Як правило, доходи підприємств комунальної форми власності значно менші ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують державну дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їх доходів і видатків. При цьому окремо планується дотація з урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напряму надання дотації [19].

Оскільки в фінансовому менеджменті, поняття проекту характеризується фінансуванням, тобто наявними грошовими потоками, можна зробити висновок, що всі проекти та програми благоустрою міста (ті, що розробляються та впроваджуються управлінням ЖКГ та Б) є з самого початку не раціональні і не на 100% ефективними, оскільки фінансування під ці програми та проекти надається з урахуванням діяльності комунального підприємства в минулий період і з урахуванням його дохідності та плановими видатками бюджету.

Тобто, якщо в минулий період управління отримало дохід менший ніж потребує грошових потоків за для фінансування своїх проектів, дані проекті урізаються в фінансуванні, що є не припустимим.

Фінансові ресурси комунальних підприємств тісно пов’язані зі станом фінансової системи регіону, становлять ї невід’ємну частину і мають складну систему зв’язків із фінансовими ресурсами місцевих органів влади. За рахунок місцевих бюджетів, також місцевих позабюджетних цільових фондів фінансується створення нових комунальних підприємств, їхнє інвестування й пільгове кредитування, покриття запланованих збитків тощо. Водночас за рахунок фінансових ресурсів комунальних підприємств формується певна частка дохідної частини фінансових ресурсів місцевих органів влади.

Основним видом фінансування проектів та програм благоустрою міста є бюджетне фінансування, що на сьогоднішній день не в змозі в повній мірі задовольнити потреби комунальних підприємств в зв’язку з фінансовим станом в країні, економічною кризою, тощо.

Модернізація житлово-комунальної сфери промислового та благоустрою міста передбачає впровадження комплексу інноваційних проектів, спрямованих на відновлення технічного стану комунальних підприємств, зниження собівартості та покращенні якості послуг. Для цього необхідний системний підхід, який поєднує кошти державного та місцевих бюджетів, а також залучає приватний капітал. Досвід міського господарювання свідчить, що саме остання складова багато в чому запускає механізм фінансування та реалізації інноваційних проектів. Однак, наразі гарантована присутність приватного капіталу під час реалізації комунальних проектів неможлива, адже попри всі зусилля влади механізм повернення інвестиційних коштів залишається невідпрацьованим, а це означає, що традиційним джерелом фінансування комунальних інноваційних проектів залишаються кошти державного та місцевих бюджетів. Саме тому необхідно розробляти методики щодо покращення інвестиційного клімату [20].

На державному рівні для залучення інвестицій мають бути створені всі передумови захисту фінансових інтересів інвесторів комунальних підприємств. На регіональному рівні повинні бути створені механізми співпраці підприємств, споживачів, місцевої влади тощо для збалансування власних фінансових інтересів і цілей функціонування підприємств комунальної форми власності регіону, прийнятних для певної громади. Кожен регіон може мати різний рівень соціально-економічного розвитку, що врешті-решт і обумовлюватиме рівень тарифу, який готова сплачувати переважна більшість споживачів.

На локальному рівні повинні бути використанні такі управлінські навички та комбінації ресурсів, які дадуть змогу оптимізувати ефективність діяльності окремого чи окремих підприємств комунальної форми власності.

Здійснення інвестування підприємств комунальної форми власності,  зокрема підприємств житлово-комунальної сфери можливе також за рахунок лізингу. Навіть при невеликому наборі альтернативних способів фінансування інвестицій для підприємств ЖКГ, всі вони є не дієвими у зв’язку з  притаманними галузі об’єктивними та суб’єктивними причинами, такими як неплатоспроможність, комунальна або державна форма власності. Тому інструмент лізингу в умовах, що склалися є мабуть безальтернативним джерелом оновлення складу основних засобів підприємства.

Можна сказати, що процеси фінансування проектів благоустрою тісно пов’язані з фінансовим становищем управління житлово-комунального господарства та будівництва та ринку його послуг.

Як відомо, фінансування проектів багато в чому залежать від самої діяльності огранів влади, що несуть відповідальність за благоустрій міста, а в першу чергу це  управління житлово-комунального господарства та будівництва. З покращенням чинників, що є визначальними для розвитку ринку послуг ЖКГ та Б в країні, як наслідок буде покщуватися й безпосередне фінансування його проектів ( Рис 3.1) [21] .

ОСНОВНІ ЧИННИКИ

Формування ефективної тарифної політики.

Покращення стану основних фондів ЖКГ.

Організація ефективного управління.

Рис 3.1. Основні чинники розвитку ринку ЖКГ та Б

Складено автором за даними статті «Удосконалення фінансування підприємств комунальної форми власності», Г.Козинець, студ. гр. ФК 07-1, С.П.Попова, ас.

На сьогоднішній день, однією з основних проблем фінансування проектів та програм блігоустрою міста є недостанє фінансування в порівнянні з необхідним обсягом залучення коштів.

У «Табл. 3.1» розглянемо існуючу дистанцію розриву між необхідним обсягом фінансування у конкретних сферах житлово-комунального господарства м.Ніжина та пропозиціями щодо їх фінансування.


Таблиця 3.1

Оцінка обсягів фінансування  проектів житлово- комунального господарства м. Ніжина

Сфера  житлово- комунального  господарства  міста Ніжина

Необхідний обсяг для завершення  робіт у 2012-2014 роках, тис. грн.

Затверджено міським бюджетом м. Ніжина, тис. грн.

2012

2013

2014

Разом

2012

2013

2014

Разом

Житлово- комунальне господарство

8503,0

11177,0

12878,2

32558,2

6705,6

9229,3

9089,3

25024,2

Дотація житлово- комунальному господарству

1582,0

1835,0

1950,5

5367,5

505,6

1100,0

954,8

2560,4

Водопровідно- каналізаційне господарство

310,0

250,0

400,0

960,0

150,0

122,0

200,0

472,0

Благоустрій міста

6536,0

9037,0

10472,7

26045,7

6020,0

7983,3

7916,5

21919,8

Комбінати  комунальних підприємств та інші підприємства

75,0

55,0

55,0

185,0

30,0

24,0

18,0

72,0

Складено автором з використанням джерела: Звіт про виконання бюджету м.Ніжина 2012 -2014 рр. (Додаток Я)

Проведений аналіз обсягів фінансування свідчить про виконання державою програми фінансування інноваційно-інвестиційних проектів у водопостачанні, благоустрої та житловому господарстві. Можна сказати, що значним недоліком у роботі є недоведення бюджетних коштів до розпорядників при реалізації проектів водопостачання та водовідведення. У цілому за період 2012–2014 рр. у сфері благоустрою міста профінансовано було лише 84,15%, що несе за собою низку порушень, безпосередньо і в фінансуванні проектів і програм благоустрою. Подібна ситуація спостерігається і в інших сферах житлово – комунального господарства.

Радянський підхід до управління житлово-комунальним господарством призвів до того, що люди, давно ставши власниками квартир, і далі продовжують вважати прибудинкову територію, дитячі майданчики, підвали, під’їзди будинків, ліфти комунальною власністю, яку повинні обслуговувати житлово-експлуатаційні контори. Звідси і відповідне варварське ставлення громад до всього майна, що формально їм не належить. Переважна більшість населення не усвідомлює, що прибудинкова територія чи дитячий майданчик – це також частина житла, яка потребує відповідального ставлення і догляду [М].

Основні проблеми

Таким чином дослідження механізму фінансування проектів благоустрою у житлово-комунальному господарстві дозволило визначити основні проблеми що перешкоджають їх впровадженню ( Рис.3.2 ) [Н].

Недосконала фінансово-бюджетна дисципліна

Високі відсоткові ставки за кредитами

Правове поле та методологічне забезпечення

Брак інформації про впровадження інноваційних технологій

Складна тендерна процедура закупівлі для державних підприємств

Брак коштів на підприємствах комунальної власності

Низький рівень кваліфікації працівників

Недостатнє фінансування наукових та дослідних робіт

Корупція

Рис. 3.2. Основні проблеми що перешкоджають впровадженню проектів благоустрою населених пунктів

Складено автором за даними статті «Удосконалення фінансування підприємств комунальної форми власності», Г.Козинець, студ. гр. ФК 07-1, С.П.Попова, ас 

До покращення фінансування проектів благоустрою можна віднести процес створення організацій співвласників багатоквартирних будинків. В Україні цей процес вже розпочався, але, на жаль, проходить досить повільно. Причинами цього є нерозуміння більшістю населення переваг від створення організації співвласників багатоквартирних будинків – це сучасна демократична структура будинкового самоврядування з виборністю керівника та прозорістю використання зібраних коштів, за якої кожен мешканець будинку знає, куди і на що будуть витрачені його гроші, оскільки має право особисто брати участь у процесі розподілення коштів.

Учасники організації співвласників багатоквартирних будинків самостійно визначають пріоритетні напрями фінансування. Після сплати основних комунальних послуг, водо- та газопостачання кошти, що залишилися, на розсуд мешканців можуть бути спрямовані на встановлення дитячого майданчика, озеленення території чи ремонтні роботи, тобто самостійно ініціювати проект благоустрою міста.

Також, за для покращення фінансування проектів благоустрою необхідно забезпечити:

  1.  беззбиткове функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
  2.  конкуренцію на ринках товарів і послуг у сфері житлово-комунального господарства;
  3.  стимулювання створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
  4.  технічне переоснащення житлово-комунального господарства, запровадження енергоефективних технологій та обладнання;
  5.  покращення якості житлово-комунальних послуг (особливу увагу звернути на якість питної води);
  6.  залучення приватних інвестицій та співпрацю з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями.

Отже, на сьогоднішній день в Україні є потреба реформування економічних відносин підприємств житлово-комунального господарства , реформування місцевої інфраструктури, запровадження муніципальної власності як власності корпоративної, що дає змогу визначити економічні та фінансові параметри місцевого самоврядування, які збігаються з потребами ринкової економіки, – якісно нові економічні основи місцевого самоврядування і фінансово-економічної бази вітчизняної моделі природних монополій, які на цей час збиткові.

Визначальною умовою виходу підприємств комунального господарства із кризи є дієва система їх державної підтримки. При цьому першочерговими заходами повинні бути: погашення заборгованості бюджетних коштів за нараховані субсидії і дотації, відшкодування втрат на надання пільг окремим категоріям населення, пом'якшення податкової політики щодо підприємств комунального господарства. З покращенням рівня розвитку комунальних господарств відбудеться прогрес в розвитку програм та проектів конкретних об’єктів благоустрою.


3.2. Зарубіжний досвід фінансування проектів благоустрою населених пунктів

Як відомо, фінансування проектів і проегам благоустрою тісно пов’язане з станом житлово – комунальних господарств (ЖКГ) та фінансового стану в країні. В країнах Європи, так само як і в Україні, ЖКГ проходить тривалий шлях змін та реформувань. Реформи в житлово-комунальному господарстві стали частиною економічних перетворень, але конкретні шляхи їх реалізації залежали від фінансових можливостей і загального ходу економічних реформ в даній країні. Разом з тим є риси, властиві всім постсоціалістичних країн: зрушення в структурі джерел фінансування житлового будівництва на користь приватного сектора; приватизація, реституція жител; зміни в механізмах змісту житлофонду й оплати житлово-комунальних послуг (ЖКП), а також у механізмах соціального захисту населення з надання та змісту жител.

На шляху реформ ЖКГ в усіх країнах зустрічаються труднощі та протиріччя економічного і морально-психологічного характеру. Найбільш болючим для населення виявився повсюдне зростання тарифів на оплату житлово-комунальних послуг. На першому етапі в багатьох державах рівень тарифів все ще регулювався. Тим не менш, витрати на їх оплату росли дуже швидко, випереджаючи загальний індекс споживчих цін,  збільшення доходів населення. В останні роки ситуація дещо змінилася: зростання тарифів сповільнився, а в динаміці реальних доходів намітилися позитивні тенденції. Однак дореформений рівень їх досягнутий далеко не скрізь і розрив між тарифами і платоспроможністю населення зберігається [22].

Проблема низької якості житлових послуг не нова. З нею зіткнулися всі країни на пострадянському просторі і в Східній Європі. Якщо взяти досвід західних країн  Польщі, Угорщини, вони здійснили реформи, в тому числі в ЖКГ, не тільки за рахунок державних коштів. Близько 25-30% були надані державою, а все інше - притоки грошових коштів у вигляді інвестицій. Це кошти приватних осіб, національні або іноземні вкладення, європейські кредити, тощо. Але спочатку були створені нормальні  сприятливі умови для того, щоб привабити інвесторів.

Важливим також є те, що в розвинених країнах Європи, кредитні ставки набагато нижчі ніж в Україні. В нас вони коливаються від 20 % і більше, а в Європі це в середньому 5-10%.

Зокрема, в кожній країні Європи принципи фінансування та управління проектами благоустрою, та житлово-комунальним господарством відрізняються. В деяких з них строюються спеціальні підприємства для контролю та управлінням, а в деяких кожен субєкт даних відносин регулює тільки покладені на нього обовязки.

Розглянемо джерела фінансування житлово-комунальних господарств, а також безпосередньо проектів і програм благоустрою на прикладі основних моделей управління ЖКГ ( Рис. 3.3).

Німецька

управлінська модель

Французька управлінська модель

Основні моделі управління ЖКГ

Англійська

управлінська модель

Управлінська модель США

Рис. 3.3 Основні моделі управління ЖКГ

Складено автором з використанням інтернет джерела http://berlin2.meks-info.ru/article12.shtml

Метою реформування ЖКГ Східної Німеччини було створення ринку житлових та комунальних послуг з наявністю конкуренції в різних сферах господарства[5].  Основою реформи стала побудова системи ефективного муніціпального самоврядування. Для цього були проведені дії, зображені на «Рис. 3.4».

Побудова системи самоврядування складається з

Модернізація комунальної інфраструктури та житлового фонду

Демонополізація і акціонування постачальників послуг

Удосконалення ціноутворення для покриття існуючих витрат

Рис. 3.4. Основні дії за для побудови системи самоврядування

Складено автором

Німецька модель характеризується тим, що в ній муніципалітети створюють акціонерні товариства, які вже безпосередньо здійснюють управління комунальним господарством і підприємствами. У таких акціонерних товариствах контрольний пакет акцій належить муніципалітетові, при цьому основні інженерні мережі входять до статутного фонду підприємства, тобто належать уже не місцевим властям, а підприємству, яке, у свою чергу, здійснює їх поточний і капітальний ремонт, упроваджує новітні системи управління якістю та кількістю наданих послуг. Використовуючи цю схему, муніципалітети створюють чіткий і прозорий механізм управління підприємством і своїм майном через загальноприйняті ринкові інститути. При цьому зауважимо, що німецька модель за своєю структурою побудови не дає значного припливу приватних інвестицій, водночас має більшу соціальну спрямованість і у своєму розвитку орієнтована передусім на бюджетне забезпечення [22].

Розглянемо конкретний приклад з благоустрою в Карлсруе, на півдні Німеччини, в якому живе близько 300 тис. чоловік. Тут мало багатоквартирних будинків, переважають солідні бюргерські котеджі. У місті працюють котельні, ТЕЦ, водозабори і інша комунальна інфраструктура. Комунальне підприємство Карлсруе є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), де частка муніципалітету становить 70%, а 30% належить «Рургазу». Підприємство надає послуги по енерго,-газо,-тепло,-водоснабженню від теплоелектроцентралей (ТЕЦ), котелень до теплових вузлів в будівлях, житлових будинках, а також інші послуги. На ТЕЦ утворено окреме ТОВ, в якому комунальне підприємство має свою частку. Власні котельні підприємства використовуються за вимогами ТЕЦ, через яку забезпечується міжрегіональна диспетчеризація і управління навантаженнями. У багатоквартирному житловому будинку на балансі підприємства знаходиться обладнання теплового вузла (водонагрівачі, насоси і т. д.). Прилад обліку, без якого неможливо навіть укласти договір зі споживачем, також належить йому. Ставить ці прилади підприємство за свій рахунок. Ніяка житлово-експлуатаційна служба (ЖЕС), не є посередником між підприємством і мешканцем. У місті немає зимової, більш високої плати за теплову енергію та літньої, більш низькою. У Карлсруе працює оптовий ринок тепла: на мережі теплопостачання, в боротьбі за краще і більш дешеве пропозицію виробник, великий споживач і організації з розподілу роблять угоди по змінним у часі тарифами або цінами на вузлових пунктах. У місті кілька комунальних підприємств. Деякі з них є на 100% приватними ТОВ. Споживач укладає договір з тим, з ким йому вигідніше. Про перехресному субсидуванні в Карлсруе не чули. Жителі багатоквартирних будинків міста об'єднані в товариства, які обирають керуючого будинком. Ми можемо порівняти їх товариства з нашими спільними домоволодіннями та житлово-будівельними кооперативами. Керуючий як утримувач і розподільник коштів має право розпоряджатися цими грошима, але несе за них відповідальність перед мешканцями. Однак є в Карлсруе і щось на зразок наших керуючих органів. Підприємство «Народне житло» є ТОВ зі 100-відсотковою часткою муніципалітету і займається капітальним будівництвом житла та його інфраструктури, експлуатацією та ремонтом, модернізацією житлового фонду і т. Д. Такими послугами займається багато компаній з приватним і змішаним (за участю муніципалітету) капіталом. Місто давно відмовився від монополії централізованої системи теплопостачання. Жителі чи споживачі, а не муніципалітет, роблять свій остаточний вибір на користь централізованого або децентралізованого постачання. Вирішальним аргументом є гроші не тільки на будівництво, а й на експлуатацію, ремонт мереж протягом тривалого періоду [22].

Тарифи встановлюються не політиками, а самими комунальними підприємствами. Оскільки вони відображені в договорах з власниками житла і товариствами, то нікому і в голову не може прийти одностороннє підвищення тарифу.

У французькій управлінській моделі комунальна інфраструктура та інженерна система комунального господарства є в муніципальній власності. Муніципалітет оголошує конкурс для приватних операторів, які бажають працювати в інфраструктурних мережах. При цьому найприйнятнішою схемою взаємодії є концесійна угода, за якою концесіонер, вкладаючи кошти у розвиток місцевої інфраструктури, повертає їх завдяки узгодженій з муніципалітетом тарифній політиці на його послуги. А для забезпечення стабільності у відносинах контракт, як правило, укладають на тривалий термін. Новинкою є те, що в Франції існує електронна система, за допомогою якої в середені організації здійснюються всі розрахунки [23].

За англійською моделлю комунальна інфраструктура та інженерна система передаються у приватну власність. Приватні фірми за встановленими муніципалітетами стандартами здійснюють надання комунальних послуг населенню. Слід зазначити, що вплив місцевої влади на роботу цих підприємств, безперечно, зберігається, оскільки вони належать до місцевих монополістів і їхня діяльність регулюється з урахуванням завдань місцевого розвитку [23].

При розгляді описаних моделей, можна помітити, що під час укладання «сервісних контрактів» приватним структурам передається тільки право експлуатації муніципального майна, а муніципалітети й надалі відповідають за стан об’єктів комунальної інфраструктури, що перебувають у їхній власності, і, відповідно, самостійно здійснюють фінансове забезпечення утримання їх та розвитку. Під час укладання договорів оренди на використання комунального майна фінансові зобов’язання розподіляються між муніципальним і приватним секторами. У разі ж використання концесійних угод відповідальність за утримання й експлуатацію майна, що перебуває у власності концесіонера до моменту його передавання муніципальним структурам, цілком перекладається на приватний сектор.

Англійський досвід, де на реформу ЖКГ пішло 15 років, дуже показовий і корисний для України, яка зараз стоїть на порозі масштабних перетворень у цій життєво важливій галузі. Англія довго йшла до створення суспільно прийнятних і комерційно привабливих умов у комунальному секторі [24].

Наприклад, у 1997 році при лейбористів була введена заборона на відключення послуг водопостачання для побутових споживачів, але водночас було прийнято балансує рішення про включення недоплачених споживачами сум у діючий тариф. Якість комунальних послуг у Великобританії - поняття не ефемерне, воно визначається безліччю вимірюваних параметрів. Зокрема, зафіксовано час дозвону до диспетчерської служби - 30 секунд - і час виконання заявки щодо усунення неполадок. Ще один важливий урок комунальних реформ в Англії - переклад і об'єднання сотні муніципальних водоканалів спочатку у власність десяти регіональних державних компаній і подальша їх приватизація. Перед приватизацією держава списала всі борги комунальних підприємств, взяло на себе витрати на приведення майна в працездатний стан, провело його паспортизацію і постановку на баланс[24].

У Сполучених Штатах Америки, зокрема, у даний час за достатньо розробленої правової бази діяльності комунального господарства на перший план вийшли проблеми організації управління і фінансового забезпечення. Оскільки безпосередня відповідальність за об’єкти комунальної інфраструктури покладена на місцеві органи влади, саме вони повинні забезпечувати благоустрій населених пунктів та безперебійне функціонування комунальних об’єктів, їх реконструкцію та розвиток. Фінансування подібних робіт тільки місцевими органами влади було б для них непосильне, тому допомога надходить як за кошти бюджетів штатів, так і за кошти федеральних субсидій, що виділяються під різноманітні цільові програми, спрямовані на реалізацію конкретних проектів. На сьогодні федеральний уряд субсидує близько половини інвестицій місцевих органів і урядів штатів [25, ст. 58].

Також досить популярним видом федеральної фінансової допомоги є так звані блокові програми, спрямовані не на конкретний об’єкт, а на певну галузь, що потребує фінансової підтримки. Відрахування з бюджету за цією програмою надходять відповідно до формули (залежно від чисельності населення і статистичного статусу міста) штатам, великим і невеликим містам, урбанізованим графствам. Так, 70 % фондів за формулою спрямовуються в органи місцевого самоврядування великих міст і урбанізованих графств, а решта 30 % — маленьким містам і поселенням [25, ст. 39].

Однак фінансова й організаційна участь федерального уряду (в особі різних федеральних установ) у розв’язанні проблем розвитку комунального господарства й інфраструктури не замінює досить чіткої системи розподілу відповідальності між органами місцевої влади різних рівнів. При цьому федеральний уряд відповідає заінвестування в природні ресурси, охорону навколишнього середовища, водний транспорт, порти і вокзали, розвиток мережі шосейних доріг тощо. Уряди штатів несуть відповідальність за будівництво шосейних доріг, частково за розвиток мережі газо-, електро- і теплопостачання. Усі інші питання комунальної інфраструктури: водопостачання, санітарний стан, каналізація, громадський транспорт — належать до компетенції місцевої влади, яка витрачає на це як свої бюджетні кошти, так і федеральні субсидії в різних формах, а також кошти з бюджетів штатів.

Таким чином, можна зазначити, що розвиток управління проектами благоустрою в Європейських країнах та США є досить стрімким і різноманітним. Кожна країна шляхом реформувань здійснила ряд дій, спрямованих на заміну самої структури управління і безпосередньо якості управління. Головним є те, що влада країн змогла досягнути бажаного ефекту і, як наслідок благоустрій є на досить високому рівні. Для того щоб Україні змогла перейняти Європейський досвід, необхідно підготувати нормативно правову базу не тільки в галузі комунальних господарств, а й в управління міським самоврядуванням в цілому  


3.3. Пропозиції щодо вдосконалення фінансування проектів благоустрою населеного пункту

Сучасний стан фінансування проектів благоустрою населених пунктів потребує поліпшення системи управління житлово-комунальним господарством, зволікання з його реформуванням призвели до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належного рівня та якості.

На сьогодні сфері житлово-комунальних послуг притаманні недоліки, зображені на «Рис. 3.5».

Недоліки житлово-комунальних послуг

Законодавство у сфері житлово-комунального господарства не повністю відповідає директивам Європейського Союзу та Європейській хартії місцевого самоврядування, що не сприяє створенню привабливого інвестиційного клімату

Потребує удосконалення існуюча система цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, у тому числі з правом реагування на підвищення цін на енергоносії, в напрямку стимулювання зниження витрат та економії ресурсів

Потребує удосконалення система соціального захисту населення у сфері житлово-комунального житлово-комунального господарства, законодавства у сфері ЖКГ щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виробників житлово-комунальних послуг

Рис. 3.5. Основні недоліки житлово-комунальних послуг

Складено автором з використанням джерела: стаття «Шляхи вдосконалення ефетивної сисеми господарювання підприємств ЖКГ» І. І. Вінникова, С. В. Марчук

За для виправлення недоліків ЖКГ в Україні прийнята програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010–2014 роки.

Мета програми полягає у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів. Але це не дало змогу на 100 % виправити ситуацію, в звязку з нестачею коштів в бюджеті країни для проведення глобальних змін.

Переважна більшість країн Європи приділяє значну увагу проблемам управління якістю житлово-комунальних послуг. Деякі європейські країни дали змогу приватним підприємствам надавати комунальні послуги, які належать до сфери впливу монополій.

Значних успіхів у реформуванні житлово-комунальної сфери досягли близькі сусіди України: Польща, Угорщина, Чехія. Змін на краще тут домоглися завдяки роздержавленню і залученню приватного капіталу у житлово-комунальну сферу, здійсненню цілеспрямованої державної політики щодо підтримки підприємств житлово-комунальної сфери та соціального захисту населення. Приватний сектор сформовано здебільшого через створення спільних підприємств та інших приватних структур з капіталом великих західноєвропейських компаній. Так вдалося за короткий час залучити кошти міжнародних фінансових інституцій, зокрема, Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку, приватних банків, а також впровадити новітні технології та сучасний управлінський досвід. При цьому центральний уряд та місцеві органи влади залишали за собою право регулювати діяльність таких приватних компаній, тобто видавати сертифікати на надання житлово-комунальних послуг, здійснювати моніторинг їхньої роботи, регулювати ціни на послуги та контролювати якість послуг [26].

Водночас органи влади зобов’язалися всіляко підтримувати ці підприємства, починаючи від надання державних гарантій за кредитами, виділеними для модернізації комунальних систем, і закінчуючи сприянням у здійсненні заходів щодо забезпечення повної оплати послуг споживачами [27].

Отже, досвід функціонування ЖКГ зарубіжних країн може бути корисним для України з точки зору збільшення конкуренції та зменшення влади монополій на ринку житлово-комунальних послуг, оскільки сучасний розвиток комунальної форми власності в Україні та зміцнення матеріальної і фінансової основ місцевого самоврядування можна розглядати як стримуючий фактор, адже комунальні за формою власності підприємства в Україні продовжують діяти як монопольні утворення. Водночас, як свідчить міжнародний досвід, процес реструктуризації цих підприємств з метою їх подальшої приватизації є тривалим процесом, оскільки пов'язаним передусім з процесами децентралізації в Україні.

Фінансово-економічне забезпечення реформування та розвитку житлово-комунального господарства передбачає:

- довести обсяг фінансування до необхідного для повного охоплення об'єктів міст та селищ району благоустроєм, їх утримання та ремонту відповідно до нормативних показників;

- запровадити практику щорічного виділення коштів з місцевих бюджетів, як спів фінансування при виділенні коштів з державного бюджету, для придбання машин і механізмів з урахуванням нових передових технологій;

- розробити графіки реструктуризації та ліквідації кредиторської і дебіторської заборгованостей підприємств житлово-комунального господарства згідно з чинним законодавством за комунальні послуги;

- подолати збитковість житлово-комунальних господарств і забезпечити стабільне та достатнє поточне фінансування виробництва житлово-комунальних послуг і розвитку галузі за рахунок введення нового порядку формування тарифів з інвестиційною складовою та 100% їх оплатою споживачами. Для цього необхідно:

- протягом 2015-2016 років реструктуризувати бюджетну заборгованість по дотаціях на покриття різниці в цінах на послуги для населення та бюджетних організацій перед підприємствами, визначивши реальні терміни їх ліквідації,

- провести інвентаризацію заборгованості та втрат підприємств житлово-комунального господарства,

- скласти акти звірки заборгованості з усіма кредиторами і дебіторами,

- розробити стандартні форми для уніфікованого обліку і контролю за станом заборгованості, тощо [28].

Для реалізації цих заходів при райдержадміністрації, як дорадчий орган, створити комісію з розгляду питань погашення заборгованості споживачів за отримані послуги, в першу чергу, бюджетних установ.

Важливу роль відіграє бюджет комунальних підприємств, що розробляють проекти. При затвердженні міською радою фінансування даного проекту, в першу чергу розглядають прибутковість даних підприємств. Одним із найважливіших чинників, що впливають на прибутковість КЖГ – це заборгованість населення. Для погашення заборгованості населення необхідно:

- здійснити інвентаризацію заборгованості за видами житлово-комунальних послуг у розрізі кожного особового рахунку споживача та створити електронний банк даних такої заборгованості (в тому числі борг, який становить 3 та більше років);

- визначити реальність такої заборгованості відповідно до норм цивільного законодавства;

- прийняти відповідні рішення щодо термінів її погашення, реструктуризації та списання залежно від суми боргу та матеріального стану боржників;

- забезпечити укладання договорів підприємств - виробників (постачальників) послуг з наймачами (власниками) житлових приміщень, про обов'язкову сплату поточних платежів у межах норм максимальних платежів від доходів сім'ї, визначених для призначення субсидій на оплату за житлово-комунальні послуги та розміру щомісячних додаткових платежів на погашення реструктуризованої заборгованості залежно від суми боргу та доходів сімей, щодо яких відповідно до чинного законодавства прийнято рішення про реструктуризацію або списання заборгованості;

- надавати допомогу в оформленні субсидій громадянам, які мають право на їх одержання, але з якихось причин не скористалися своїм правом на них;

- сприяти підприємствам житлово-комунального господарства у застосуванні заходів щодо примусового стягнення заборгованості з громадян, рівень доходів яких достатній для своєчасної оплати житлово-комунальних послуг;

- забезпечувати прозорість розгляду та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги за участю громадських організацій та проведення активної роз'яснювальної роботи серед населення щодо необхідності своєчасної оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Потреба реформування економічних відносин підприємств житлово-комунального господарства України актуалізується уже протягом багатьох років. Реформування місцевої інфраструктури, зокрема природних монополій необхідно розпочинати із змінам законів України, що мають норми конституційного характеру, які повинні надати більше повноважень в тому числі економічних і фінансових місцевим органам самоврядування. Запровадження муніципальної власності як власності корпоративної, недержавної дає змогу визначити економічні та фінансові параметри місцевого самоврядування, які збігаються з потребами ринкової економіки, – якісно нові економічні основи місцевого самоврядування і фінансово-економічної бази вітчизняної моделі природних монополій, які на цей час збиткові [27].

Перспективи подальших досліджень щодо підвищення ефективності функціонування і безпосередньо фінансування житлово-комунального господарства і його програм також, очевидно повинні бути пов'язані з пошуком напрямків оптимізації організаційної структури, виробленням адекватного адміністративно-ринкового механізму управління в галузі, виділенням державних цільових коштів та розробленням цільових державних і регіональних програм для проведення модернізації комунальної інфраструктури з метою мінімізації операційних витрат і підвищення загальної ефективності їх функціонування.

Визначальною умовою виходу підприємств комунального господарства із кризи є дієва система їх державної підтримки. При цьому першочерговими заходами повинні бути: погашення заборгованості бюджетних коштів за нараховані субсидії і дотації, відшкодування втрат на надання пільг [27].

Ще одним важливим способом покращення фінансування проектів благоустрою населених пунктів є процес створення організацій співвласників багатоквартирних будинків. В Україні цей процес вже розпочався, але, на жаль, проходить досить повільно. Причинами цього є нерозуміння більшістю населення переваг від створення організації співвласників багатоквартирних будинків – це сучасна демократична структура будинкового самоврядування з виборністю керівника та прозорістю використання зібраних коштів, за якої кожен мешканець будинку знає, куди і на що будуть витрачені його гроші, оскільки має право особисто брати участь у процесі розподілення коштів. Прибудинкові території переходять у власність громади і тому на зашальних зборах приймаються рішення про ремонт або реконстрокцію, зелені насадження, тощо.

Вважається, що на сучасному етапі для комунального господарства є притаманною така риса, як відсутність інвестиційної привабливості на фоні нерозкритого інвестиційно-інноваційного потенціалу. З нашої точки зору невід’ємним елементом, який сприяє забезпеченню притоку інвестицій у комунальне господарство є розробка стратегій, як на рівні підприємства так і на рівні населеного пункту та регіону.

Відповідно до чинного законодавства  інноваційна діяльність - це діяльність, яка спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досягнень і розробок та обумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [29]. Тому перехід до інноваційного типу розвитку житлово-комунального господарства повинен включати використання результатів науково-технічних досягнень спрямованих на задоволення потреб населення тільки у такому випадку можна буде досягти підвищення конкурентоспроможності послуг, які надаються галуззю.

Підприємства, що надають послуги у житлово-комунальній сфері є інвестиційно непривабливими у зв’язку з високою питомою вагою дебіторської заборгованості за послуги, що надають, а також у зв’язку із відсутністю коштів для переходу на інтенсивний шлях розвитку галузі. Таким чином технічне переоснащення підприємств сфери ЖКГ відбувається повільними темпами, що відповідно до світових темпів розвитку науково-технічного прогресу є неприпустимим у результаті цього неможливою стає практична реалізація інновацій у ЖКГ [30].

Отже, розглянувши складну ситуацію в галузі житлово-комунального господарства, можна сказати, що при правильному державному управлінні, та розробці відповідних реформ, ситуацію можна покращити. Також необхідно діяти в сфері соціальних відносин, тобто заохотити людей правильно поводитись з обєктами благоустрою, а при необхідності допомагати органам місцевої влади вирішувати питання. Наведені пропозиції, звичайно, можуть удосконалюватися і розширюватись, але їх можна прийняти за основу створення сучасної ефективної галузі. Тому що без правильного управління і розвитку ЖКГ впровадження ефективних проектів та програм благоустрою населеного пункту майже не можливе, в першу чергу саме через фінансування.


ВИСНОВОК

Благоустрій населених пунктів відіграє дуже важливу роль в життєдіяльності людей, їх побуті та існування в цілому. Основними видами благоустрою є інженерний і екологічний. Кожен з них займає своє місце в комплексному благоустрої міста і відповідає за окремі аспекти. Визначені функції та закономірності благоустрою свідчать про його неперевершену значимість для суспільного життя, що зобов’язує державних діячів, керівників усіх рівнів, політиків і практиків враховувати та раціонально їх використовувати у своїй діяльності щодо побудови умов життя людей. На теперішній час галузь знань про благоустрій знаходиться у стані становлення і реформування. З її розвитком, з накопиченням досвіду і поглибленням наукових досліджень мають розширюватись і уточнюватись знання про функції благоустрою та закономірності розвитку цього суспільного явища.

Управління проектами благоустрою населеного пункту нічим не відрізняється від управління всіх інших проектів. Розробка і реалізація даних проектів здійснюється за дорученням спеліацізованих органів місцевої влади, наприклад управління житлово-комунального господарства та будівництва на основі рішення міської ради, спеціальними фірмами, що роблять їх за певну винагороду. Реалізація проектів здійснюється спеціально стровеною командою або командою фахівців, які обираються на основі тендерних пропозицій. Тендерним шляхом обирається команда тоді, коли вартість проекту складає більше 1 млн. грн. Головним розпорядником коштів є безпосередньо замовник проекту, тобто управління ЖКГ та Б. Управлінням самих робіт займається керівник робочої групи. Фінансування проводиться у вигляді видатків з міського бюджету, тому головний управлінець проекту не має можливості контролювати грошові потоки.

Статтею 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначені положення фінансування заходів з благоустрою населених пунктів. Основними видами фінансування є державний та місцевий бюджети, кошти підприємств і організацій. Кільність коштів та порядок фінансування зазначаються в проектно-кошторисній документації та на основі додатково підписаних договорів.  Фінансування проектів та програм благоустрою міста найчастіше проводиться на основі бюджетного фінансування, яке на сьогоднішній день не в змозі в повній мірі задовільнити потреби комунальних підприємств в зв’язку з фінансовим станом в місті, економічною кризою в країні. Але поєднання джерел фінансування дає змогу більш ефективно здійснювати проектні роботи, тому в деяких випадках можна побачити комплексне фінансування, що складається з декількох видів одночасно.

При затвердженні  бюджету м. Ніжина  на кожний бюджетний рік    проводиться затвердження проектів та програм місцевого значення, терміном на один або більше років, в тому числі програм по благоустрою міста. Відповідними рішеннями  міської ради, впродовж 2012, 2013  та 2014 років було затверджено  цільові місцеві  програми, відповідно до яких ініціатором,  та головним розпорядником коштів  програм є Управління ЖКГ та Б. Так, впродовж 2012 року за кодом відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів "40" - Управління житлово - комунального господарства та будівництва затверджено 13 міських програм на загальну суму 6086,3 тис. грн. Фактично впродовж 2012 року проводилось  фінансування 11 місцевих програм, касові видатки склали 2014,1 тис. грн.  В тому числі програм по благоустрою було прийнято 4 на суму 4217,6 тис. грн., з них профінансовано 3 програми на суму – 1420,6 тис. грн., або 34% від затвердженого (додаток №1). Впродовж 2013 року за кодом відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів "40" - Управління житлово - комунального господарства та будівництва затверджено 18 місцевих програм на загальну суму 3782,1 тис. грн. Фактично впродовж 2013 року проводилось  фінансування 13 місцевих програм, касові видатки склали 734,7 тис. грн. В тому числі програм по благоустрою було прийнято 8 на суму 1542,0 тис. грн., з них профінансовано 6 програм на суму –511,0 тис. грн. , або 33% від затвердженого ( додаток №2). На 2014 рік  за кодом відомчої класифікації видатків місцевих бюджетів "40" - Управління житлово - комунального господарства та будівництва затверджено 15 місцева програм, на загальну суму 8313,1 тис. грн. Фактично впродовж 9 місяців 2014 року  проводилось  фінансування 7 місцевих програм, касові видатки склали 1877,8 тис. грн. В тому числі програм по благоустрою було прийнято 7 на суму 6280,6 тис. грн., з них профінансовано 5 програм на суму – 1515,5 тис. грн., або 24,1% від затвердженого  ( додаток №3).

Фінансовий аналіз  проводився на прикладі  двох міських цільових програм: «Енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів)» та «Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста».

Програма «Енергозбереження  освітлення  місць  загального користування  та  прибудинкової  території  мікрорайону (вул. Космонавтів)» була профінансована на 99,8 % і своїм впровадженням дозволила отримати очікуваний результат по зменшенню споживання електроенергії. Програмою передбачалася заміна старого устаткування освітлення територія району на нове. З розрахунків випливає, що щорічно після реалізації програми здійснюється економія в розмірі 60724 грн. і по закінченню терміну окупності, який складає 4 роки, бюджет буде отримувати прибуток в вигляді даної економії. Міська програма "Придбання та влаштування дитячих  та спортивних майданчиків в мікрорайонах міста" на 2012 рік  була затверджена  рішенням 22 сесії 6 скликання  Ніжинської міської ради від 10.01.2012 року із загальним обсягом фінансування  255,0 тис. грн.  Даний проект є соціально важливим та має значний соціальний ефект і не  передбачає самоокупності, тому розрахунки економічної ефективності та окупності проекту не здійснювалися. Програма була профінансована на 100 % і це дало змогу досягти поставленої мети, а саме забезпечення достатньою кількістю обладнаних спортивних та дитячих майданчиків для проведення дозвілля та фізичного розвитку дітей та їх виховання. Крім того, рішенням 36 сесії міської ради 6 скликання від 28 грудня 2013 року № 2-36/2012 « Про міський бюджет м. Ніжина на 2013 рік» в додатку № 5 затверджено перелік об’єктів видатки на які в 2013 році проводились за рахунок коштів бюджету розвитку на роботи по благоустрою, а саме назви об’єктів відповідно до проектно-кошторисної документації на загальну суму 4256,5 тис. грн.

Фінансування програм проводилось  в межах наявних коштів міського бюджету м. Ніжина. Така ситуація із фінансуванням програм склалась у зв’язку з тим, що Ніжинським управлінням  державної казначейської служби  України (УДКСУ)  в першочерговому порядку проводяться видатки міського бюджету на  захищені статті, в тому числі на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, придбання медикаментів та продуктів харчування, оплати за спожиті енергоносії бюджетними установами міста, тощо. Фінансування ж програм, в тому числі програм  по благоустрою, проводилось  по залишковому  принципу.

Ініціатором та замовником проекту  капітального ремонту  вулиць Червоноармійської та  Липіврізької є Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради  м.Ніжина ( далі УЖКГ та Б). Обстежувальні та обмірювальні роботи виконані проектно – виробничою філією ДП «Чернігівський облавтодор» в листопаді 2010 року. Тривалість капітального ремонту даних вулиць був визначений проектно-кошторисною  документацією та графіком проведення робіт на 2012 рік. Графік проведення робіт затверджений УЖКГ та Б. Згідно Зведенного кошторисного розрахунку, вартість будівництва – капітального ремонту вулиць Червоноармійська, Липіврізька в м. Ніжині, Чернігівської області склала 1425, 749 тис. грн. А оскільки вона перевищує 1 млн. грн., для визначення виконавця робіт капітального ремонту вулиць Червоноармійської, Липіврізької була розпочата  тендерна процедура відкритих торгів для визначення виконавця робіт.

Було подано на розгляд пропозиції від двох учасників тендерних торгів:

  1.  КП Ніжинська ПШМК (пересувна шляхобудівельна механізована колона), ідентифікаційний код/ реєстраційниц номер облікової картки платника податків: 05388693, регіон: Чернігівська облась, м.Ніжин, вул. Прилуцька 89-б;
  2.  ДП «Чернігівський Облавтодор»,ідентифікаційний код/ реєстраційний номер 32016315, регіон: м. Чернігів, вул. Київська 17.

Загальна модель проекту була розроблена згідно існуючих норм, відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших норм і правил. Розроблявся проект управлінням ЖКГ та Б за погодженням з Ніжинською міською радою, яка і здійснювала фінансування даного проекту з міського бюджету.

Фінансування на пронязі визначеного періоду. В бюджеті м. Ніжина на 2011 рік кошти були заплановані на проведення проектно - вишукувальних робіт в сумі 18,9 тис. грн., які були перераховані в повному обсязі головному розпоряднику коштів даного проекту – Управлінню житлово- комунального господарства та будівництва для ДП «Чернігівський обласний  автодор» в сумі - 17,9 тис. грн. та за проведену експертизу проекту  в сумі 1,0 тис. грн. Але кошти на проведення капітального ремонту вулиць Червоноармійської, Липіврізької  в бюджеті міста на 2011 рік  передбачені не були, фінансування не проводилось. Рішенням 22 сесії 6 скликання Ніжинської міської ради від 10.01.2012 року « Про міський бюджет м. Ніжина на 2012 рік » в переліку об’єктів, які у 2012 році проводились за рахунок коштів бюджету розвитку (додаток до рішення №5) на фінансування капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької  заплановано 602,3 тис. грн. Кошти профінансовані  в повному обсязі, або 100%.

Рішенням 36 сесії 6 скликання Ніжинської міської ради від 28.12.2012 року « Про міський бюджет м. Ніжина на 2013 рік » в переліку об’єктів, які у 2013 році будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку (додаток до рішення №5) на фінансування капітального ремонту вулиць Червоноармійської та Липіврізької заплановано 823,4 тис.грн. Профінансовано було 745,2 тис. грн., або 90,5%. У зв’язку з тим, що бюджетне фінансування не дозволило в повній мірі  профінансувати  всі роботи, станом на 01.01.2014 року виникла кредиторська  заборгованість  в сумі 78,2 тис. грн., яка була проплачена вже у 2014 році.

Оскільки в фінансовому менеджменті, поняття проекту характеризується фінансуванням, тобто наявними грошовими потоками, можна зробити висновок, що всі проекти та програми благоустрою міста ( ті, що розробляються та впроваджуються управлінням ЖКГ та Б) протягом 2012 -2014 років  є з самого початку не на 100% ефективними, оскільки фінансування під ці програми та проекти надається з урахуванням діяльності підприємства в минулий період та наявністю коштів міського бюджету. Тобто, якщо в минулий період управління отримало  із міського бюджету коштів менше ніж потребує грошових потоків для фінансування своїх проектів, дані проекті урізаються в фінансуванні, що є не припустимим. Але можна зазначити, що головною метою даного проекту було покращення життя людей на даних вулицях тобто досягнення соціального ефекту. Оскільки соціальний ефект від проекту ні як не пов’язаний з процесами фінансування та забезпечення проекту, то головна мета була досягнута на 100% хоча це було зроблено з певними порушеннями у фінансуванні.

Визначальною умовою виходу підприємств комунального господарства із кризи є дієва система їх державної підтримки. При цьому першочерговими заходами повинні бути: погашення заборгованості бюджетних коштів за нараховані субсидії і дотації, відшкодування втрат на надання пільг окремим категоріям населення, пом'якшення податкової політики щодо підприємств комунального господарства. З покращенням рівня розвитку комунальних господарств відбудеться прогрес в розвитку програм та проектів конкретних об’єктів благоустрою.

Проблеми фінансового забезпечення проектів та програм благоустрою міста напряму залежать від фінансового стану житлово – комунального господарства. На сьогоднішній день розмір коштів, закладених у державному бюджеті на покриття заборгованості комунальним підприємствам за надання пільг та покриття різниці у тарифах, є недостатнім. Планування видатків місцевих бюджетів на фінансування підприємств комунальної форми власності має свої особливості, бо розпочинається з визначення доходів цих підприємств. Як правило, доходи підприємств комунальної форми власності значно менші ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують державну дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їх доходів і видатків. Основним видом фінансування проектів та програм благоустрою міста є бюджетне фінансування, що на сьогоднішній день не в змозі в повній мірі задовольнити потреби комунальних підприємств в зв’язку з фінансовим станом в країні, економічною кризою, тощо.

За для покращення ситуації необхідно на державному рівні для залучення інвестицій мають бути створені всі передумови захисту фінансових інтересів інвесторів комунальних підприємств, на локальному рівні повинні бути використанні такі управлінські навички та комбінації ресурсів, які дадуть змогу оптимізувати ефективність діяльності окремого чи окремих підприємств комунальної форми власності, тощо. З покращенням рівня розвитку комунальних господарств відбудеться прогрес в розвитку програм та проектів конкретних об’єктів благоустрою.

Покращити ситуацію можна за допомогою переймання Європейського досвіду, для цього необхідно підготувати нормативно правову базу не тільки в галузі комунальних господарств, а й в управління міським самоврядуванням в цілому. Розглянувши складну ситуацію в галузі житлово-комунального господарства, можна сказати, що при правильному державному управлінні, та розробці відповідних реформ, ситуацію можна покращити. Також необхідно діяти в сфері соціальних відносин, тобто заохотити людей правильно поводитись з обєктами благоустрою, а при необхідності допомагати органам місцевої влади вирішувати питання. Наведені пропозиції, звичайно, можуть удосконалюватися і розширюватись, але їх можна прийняти за основу створення сучасної ефективної галузі. Тому що без правильного управління і розвитку ЖКГ впровадження ефективних проектів та програм благоустрою населеного пункту майже не можливе, в першу чергу саме через фінансування.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62723. Возникновение банков и становление банковских систем 2.51 MB
  История возникновения банковского дела уводит нас в далёкую древность и начинается она с государств Древнего Востока Вавилона Египта. Древнейшими банковскими операциями были также хранение и транспортировка...
62725. Чтобы путь был счастливым 21.44 KB
  Цель урока: Расширить знания учащихся о правилах поведения на дороге. Задачи урока: Научить выполнять правила безопасного поведения на улицах и дорогах; учить работать с книгой учить рецензировать ответы и выступления товарищей дополнять их...
62726. Гимнастика 15.78 KB
  Разновидности ходьбы На пра–во На право в обход по залу шагом марш Левой левой раз два три Руки на поясе ходьба на пяточках. Марш Руки за голову ходьба на носочках. Марш Руки на поясе ходьба на внешней стороне стопы.
62729. Информация. Информационные процессы. Способы подачи и кодирования информационных сообщений 108.23 KB
  Цели урока: Образовательная: формирование понятия об информации ее видах и свойствах; составить представление о понятии информационный процесс; создание условий для формирования понятий о каналах получения информации о формах представления информации...