86311

Професійне спілкування працівників органів внутрішніх справ

Лекция

Психология и эзотерика

Професійне спілкування працівників ОВС – це різновид спеціально організованої взаємодії людей (керівників і підлеглих, працівників, рівних за посадовим становищем, працівників і громадян, працівників і правопорушників), змістом якого є пізнання, обмін інформацією і вплив учасників...

Украинкский

2015-04-05

39.44 KB

0 чел.

Тема №2

Професійне спілкування працівників органів внутрішніх справ

План лекції:

  1.  Поняття, структура та функції спілкування. Комунікативна компетентність
  2.  Сприйняття та взаєморозуміння у професійному спілкуванні працівників слідчих підрозділів.
  3.  Вербальні та невербальні засоби професійного спілкування. Види питань
  4.  Комунікативні бар’єри у професійному спілкуванні слідчого, їх подолання

Література:

Основна:

  1.  Бандурка А. М. Юридическая психология : монография / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. – Х. : ТИТУЛ, 2006. – 752 с.
  2.  Васильев В. Л. Юридическая психология : учебник / В. Л. Васильев. – СПб. : Питер, 2008. – 656 с.
  3.  Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология : монография / В. Е. Коновалова. – Х. : изд. СПД, 2006. – 176 с.
  4.  Корольчук М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах : навч. посіб. для студентів ВНЗ / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 580 с.
  5.  Крижанская Ю. С. Грамматика общения – 2-е изд. / Ю. С. Крижанская, В. П. Третьяков. – М. : Смысл ; Академ. проект, 1999. – 279 с.
  6.  Куницына В. Н. Межличностное общение : учебник для вузов / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. – СПб. : Питер, 2001. – 544 с.
  7.  Лапшина В. Л. Искусство делового общения работника органов внутренних дел : метод. советы и рекомендации / В. Л. Лапшина. – Х. : НУВД, 2004. – 84 с.
  8.  Мицкевич В. В. Приемы установления психологического контакта сотрудников ОВД с гражданами при решении оперативно-служебных задач / В. В. Мицкевич. – Минск, 1989.
  9.  Москаленко В. В. Соціальна психологія : підручник / В. В. Москаленко. – К. : Центр навч. літ-ри, 2005.– 624 с.
  10.  Обран-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : У 2 кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування / Л. Е. Обран-Лембрик. – К. : Либідь, 2004. – 576 с.

Додаткова:

  1.  Пиз А. Новый язык телодвижений. Расширенная версия / А. Пиз. – М. : ЭКСМО–ПРЕСС, 2007. – 416 с.
  2.  Прикладная юридическая психология : учеб. пособ. для вузов / под. ред. проф. А. М. Столяренко. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2001. – 639 с.
  3.  Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції : у 2 ч. Ч. 1: Професійно-психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів : навч.-метод. посіб. / Александров Д. О., Андросюк В. Г., Казмиренко Л. І. та ін. – К. : НАВСУ, 2003. – 124 с.
  4.  Экман П. Психология лжи / П. Экман. – СПб. : Питер, 2000. – 272 с.

Текст лекції:

  1.  Поняття, структура та функції спілкування. Комунікативна компетентність

Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією пізнавального або афективно-оцінного характеру, а також у сприйнятті й розумінні партнерами один одного.

Функції спілкування:

1. Інформаційно-комунікативна функція реалізується як передача і прийом інформації: повідомлень, знань, думок, задумів, рішень (від людини – до людини, від покоління – до покоління, від культури – до культури і т. д.).

2. Регулятивно-комунікативна функція «управляє» процесом спілкування, в ході якого уточнюються або формуються цілі, мотиви, орієнтири майбутньої спільної або індивідуальної діяльності. Ця функція постійно підтримує зворотний зв’язок висловів співбесідників.

3. Афективно-комунікативна функція виявляється як створення комплексу відчуттів і психічних станів кожного партнера в ході спілкування.

У конкретній професійній галузі ділове спілкування має свою специфіку й називається професійним, а іноді службовим, посадовим, статутним.

Ділове спілкування – це вид спілкування, що є нормативно схваленим, жорстко регламентованим і функціонуючим в якій-небудь сфері для вирішення певних завдань.

Професійне спілкування працівників ОВС – це різновид спеціально організованої взаємодії людей (керівників і підлеглих, працівників, рівних за посадовим становищем, працівників і громадян, працівників і правопорушників), змістом якого є пізнання, обмін інформацією і вплив учасників комунікативного процесу один на одного з метою вирішення правоохоронних завдань.

Структура спілкування, складається з трьох взаємозв’язаних сторін: перцептивної, комунікативної та інтерактивної.

Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння – це спілкування як сприйняття людьми один одного.

Комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між суб’єктами, що спілкуються, – це спілкування як обмін інформацією.

Інтерактивна сторона спілкування полягає в обміні не лише знаннями, ідеями, але й діями – це спілкування як взаємодія.

Комунікативна компетентність – це:

– здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми;

– вміння людини організовувати «міжособистісний простір»
у процесі спілкування з людьми, керувати процесами спілкування;

– здатність людини брати на себе та виконувати різні соціальні ролі, вільне володіння вербальними і невербальними засобами спілкування;

– вміння давати соціально-психологічний прогноз комунікативної ситуації, у якій має бути спілкування;

– здатність демонструвати знання комунікативної поведінки, соціально доцільної в певній ситуації;

– здатність керувати так званими «процедурними» аспектами комунікації для її плавного протікання (це стосовно професійного спілкування) та інші.

У цілому поняття «комунікативна компетентність» відбиває вміння людини психологічно грамотно і ефективно спілкуватися.

Слід зазначити, що формування та розвиток комунікативної компетентності і комунікативної культури працівників ОВС є одним з основних завдань їх професійно-психологічної підготовки.

  1.  Сприйняття та взаєморозуміння у професійному спілкуванні працівників слідчих підрозділів

Перцепція у загальному розумінні – це елемент цілісного процесу пізнання і суб’єктивного осмислення світу. У вузькому сенсі цей термін відбиває сприйняття, безпосереднє віддзеркалення дійсності органами почуття.

Формування першого враження про людину

Механізм

Перше враження (образ)

Стереотипізація:

– схильність сприймати людей схематично, спираючись на свій колишній досвід, без роздумів та врахування реальності. При цьому людина сприймається як представник певної соціальної групи, і їй автоматично приписуються типові якості представників цієї групи.

Стереотипи:

– професійні (вчителі – повчальні, бухгалтери – педантичні, продавці – обманщики; професори – непрактичні);

– національні (французи – легковажні, слов’яни відрізняються загадковою душею, естонці – повільні, німці – педантичні, італійці – ексцентричні і т. д.);

– вікові (молодь – легковажна, старі люди – образливі, буркотливі, люблять повчати) й ін.

Залежить від:

– особливостей сприймаючого (з урахуванням його уявлень і суджень про людей, світ, про себе, спогадів, планів на майбутнє, світогляду в цілому);

– розуміння ситуації спілкування (у
реальних умовах необхідно не лише знати, як людина поводиться взагалі, а як вона поведеться в даній ситуації, чого від неї можна чекати в конкретних умовах, за конкретних цілей, завдань, бажань, за даного контексту);

– особливостей сприйманого, зокрема його самопрезентації партнерові по спілкуванню

Типові помилки першого враження

Фактор переваги 

Фактор привабливості 

Фактор ставлення до нас

людина, яка перевершує спостерігача за одним важливим параметром, оцінюється ним вище й за іншими значущими параметрами

якщо людина нам подобається (зовні), то ми схильні її переоцінювати за особистісними якостями; і навпаки, непривабливих людей ми схильні недооцінювати в цілому

ті люди, які до нас добре ставляться, здаються нам значно кращими за тих, хто ставиться до нас погано

Механізми сприйняття знайомих людей

Ідентифікація

Емпатія

Рефлексія

Ототожнення себе з іншою людиною – постановка себе на місце іншої людини і визначення, як би я діяв у подібних ситуаціях

Емоційне розуміння людиною людини – емоційне співчуття іншій людині, емоційний відгук на її переживання

Усвідомлення діючим індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню

Ефекти міжособистісного сприйняття

Ефект

Зміст

Поширення загального оцінного першого враження про людину на сприйняття її окремих вчинків і особистісних якостей. Варіанти:

Ефект
первинності

При сприйнятті незнайомої людини перша інформація про неї виявляється найбільш значущою. Перше враження виникає в перші 15–20 с спілкування

Ефект
новизни

При сприйнятті знайомої людини остання, тобто більш нова, інформація про неї виявляється й найбільш значущою

Ефект
Барнума

Схильність приймати за чисту монету опис або загальні оцінки своєї особистості, якщо вони представлені у науковому, магічному або ритуальному контексті

Ефект
бумеранга

1. Схильність людини протидіяти сильному тиску ззовні, в чому б він не виявлявся, оскільки будь-який тиск з боку іншої людини сприймається як замах на право вільного вибору.

2. У деяких випадках вплив джерел інформації на аудиторію або окремих осіб дає результат, зворотний очікуваному, за умови:

– підірваної довіри до джерела інформації;

– інформація не відповідає умовам, що змінилися;

– комунікатор викликає ворожість

Ефект краю

Із пропонованих суб’єктові сигналів ті, що перебувають на початку й наприкінці, запам’ятовуються швидше, ніж ті, що перебувають посередині

Ефект
проекції

Неусвідомлене приписування іншим людям неприйнятних власних відчуттів, бажань, думок, якостей. («Злодій кожного підозрює»; «злодій свої двері замикає»; «клятвопорушник не вірить клятвам»). Дратівливі, агресивні люди часто приписують ці якості іншим, завидющі бачать в інших прояви заздрості («що посилено заперечуєш, тим неодмінно володієш сам»)

Ефект поблажливості

Некритичність в оцінці іншої людини: надмірна доброзичливість, щедрість

  1.  Вербальні та невербальні засоби професійного спілкування. Види питань

Назва питання

Сутність питання

Техніка постановки питання

Відкрите
питання

Спонукає на висловлення інформації

Наприклад: «Де Ви були
12-го вересня о 22.00 год?»

Закрите питання

Розраховано на відповідь «так» або «ні»

Наприклад: «Ви проживаєте за адресою…?»

Нейтральне
питання

Питання, що не стосується справи і її наслідків

Наприклад: «Ви, звісно, вчилися у школі?»

Дзеркальне
питання

Дозволяє виходити за межі смислового поля, що окреслено співбесідником, звертатися до першооснови думки або переживання, неусвідомленої причини.

Повторення із питальною інтонацією частини твердження, яке тільки що було вимовлено співбесідником. Інтонацією робиться акцент на необхідному слові

Естафетне
питання

Робить діалог більш динамічним. Це питання випереджує висловлювання партнера, допомагаючи йому сказати більше

Уважно слухаючи партнера, швидко схоплюємо його репліку і провокуємо його сказати ще більше, сказати по-іншому

Фокусуюче
питання

Примушує співбесідника замислитися щодо наслідків певних дій або рішень

Наприклад: «Як Ви гадаєте, що буде, якщо…?» «Чого Ви хочете добитися, коли…?»

Питання, що заповнює
мовчання

Заповнення паузи або спрямування розмови в іншому напрямку

Наприклад: «Якщо б Ви були на моєму місці, які б питання задали собі?»

Уточнююче
питання

Спрямовано на уточнення раніше висловленої інформації

Наприклад: «Декілька хвилин тому Ви казали, що…. Як це співвідноситься з Вашими останніми словами?»

Маніпулююче питання

Питання, де в завуальованій формі йде маніпулятивний вплив на людину

Наприклад, питання по типу «вибір без вибору» («Ви будете підписувати протокол своєю ручкою чи моєю?»)

Риторичне
питання

Питання, яке не потребує відповіді

Ставиться емоційно,
з акцентом на необхідному словосполученні

Існують певні вимоги до постановки питань у ході проведення слідчих дій, зокрема допиту:

– питання повинно бути точним, зрозумілим, конкретним і лаконічним;

– питання не повинно містити в собі підказку відповіді;

– в питанні не повинні відбиватися твердження і оцінки слідчого;

– питання не повинно принижувати або ображати допитуваного;

– питання слід формулювати таким чином, щоб можна було отримати визначену і недвозначну відповідь;

– питання не повинні бути спрямовані на залякування допитуваного.

Активне слухання потребує певних навичок.

– певні показники уваги – стійкість, спрямованість уваги, наявність візуального контакту, позитивної мови поз та жестів;

– нерефлексивне слухання, яке визначається як уміння мовчати, не втручаючись у розмову своїми зауваженнями, з мінімізацією відповідей та обмеженням числа питань;

– рефлексивне слухання, сутність якого полягає в уточненнях, перефразуваннях, вираженні почуттів, резюмуванні;

– основні установки, якими є схвалення, самосхвалення, емпатія, міміка; мова невербального спілкування – погляд і візуальний контакт, зміна висоти голосу та інтонації, пози та жести, мова особистого простору.

Що стосується конкретних прийомів активного слухання, то можна виділити наступні:

– дивитися співбесіднику в очі;

– слухати його «всім тілом»;

– сконцентрувати увагу на тому, про що йде мова;

– робити позначки;

– не перебивати без необхідності;

– ніколи не закінчувати речення замість іншої людини;

– уникати поспішних висновків;

– намагатися зрозуміти не тільки смисл слів, але й почуття співбесідника;

– відповідати;

– уникати різких, категоричних суджень;

– задавати питання;

– задавати питання по суті;

– не задавати водночас занадто багато питань;

– робити паузу перед відповіддю.

Сукупність невербальних засобів спілкування покликана виконувати наступні загальні функції: доповнення мови; заміщення мови; репрезентація емоційних станів партнерів по комунікативному процесу.

Міміка – рухи м’язів обличчя. Міміка – дзеркало душі: якщо обличчя нерухоме або невидиме, – втрачається до 10–15 % інформації.

Жести – різноманітні рухи руками й головою. Жести можна охарактеризувати з точки зору їх кількісних ознак та якісних (конкретного значення). Доведено, що кількість та інтенсивність жестикуляції підвищується при: емоційному збудженні людини; бажанні досягти більш повного розуміння між партнерами, якщо воно утруднено.

Поза – це положення людського тіла, типове для даної культури, елементарна одиниця просторової поведінки людини.

Специфічна знакова система в комунікативному процесі – це «контакт очей», що має місце у візуальному спілкуванні.

Візуальний контакт свідчить про схильність до спілкування. Якщо на нас дивляться мало, то ми маємо всі підстави вважати, що до нас або до того, що ми говоримо і робимо, ставляться погано, а якщо надто багато, то це або рід виклику нам, або гарне до нас ставлення. (В середньому час візуального контакту складає від 1/3 до 2/3 часу розмови).

Існує таке поняття, як очний аутизм, коли людина зовсім не дивиться в очі іншій. Це – один із симптомів шизофренії або шизоїдного розладу особистості.

Дослідник Е. Холл описав норми наближення людини до людини – дистанції, характерні для північноамериканської культури. Ці норми визначені чотирма відстанями:

  1.  Інтимна відстань (від 0 до 45 см) – спілкування найближчих людей: закоханих, батьків і дітей, подружжів. Для такого спілкування характерні довірливість, тихий голос, тактильний контакт, дотик.
  2.  Персональна відстань (від 45 до 120 см) – спілкування зі знайомими людьми: друзями, приятелями, однодумцями. Передбачає тільки візуально-зоровий контакт між партнерами, які підтримують розмову.
  3.  Соціальна відстань (від 120 до 400 см) – спілкування з чужими людьми та офіційне спілкування;
  4.  Прилюдна відстань (від 400 до 750 см) – при виступі перед різними аудиторіями.

  1.  Комунікативні бар’єри у професійному спілкуванні слідчого, їх подолання

Комунікативний бар’єр – це психологічна перешкода на шляху до адекватної передачі інформації між партнерами по спілкуванню. Він не пов’язаний з уразливими місцями в якому-небудь каналі комунікації або з погрішностями кодування й декодування, а частіше за все носить соціальний або психологічний характер

Характер комунікативних бар’єрів

Соціальний

Психологічний

Бар’єри обумовлені включеністю
комунікації в більш широку систему суспільних відносин. Внаслідок цього виникають розходження:

– соціальні;

– політичні;

– релігійні;

– національні;

– професійні;

– вікові.

Вони не тільки породжують різну інтерпретацію понять, що вживаються у процесі комунікації, але й різне світовідчуття, світогляд, світорозуміння.

Приклад: «ситий голодного не розуміє»

Бар’єри виникають внаслідок:

– індивідуально-психологічних особливостей людей, що спілкуються (наприклад, агресивність, тривожність, «некомунікабельність», надмірна сором’язливість, скритність, низький рівень інтелекту й ін.);

– сформованих між людьми певних міжособистісних відносин (ворожості, недовіри, упередженості тощо);

– недоліку мотивації (у співрозмовників немає особистої зацікавленості в темі бесіди)

Рекомендується використовувати прийом нейтралізації психологічних бар’єрів. Цей прийом орієнтований на усунення або зменшення таких бар’єрів, як побоювання, настороженість, недовір’я, ворожість, оборонна позиція, які заважають встановленню контакту й які особливо сильно виражені під час спілкування громадян зі слідчим або дізнавачем.

Правило накопичення згод – добре відомий і успішно вживаний спосіб (прийом). Він полягає в початковій постановці таких питань співбесідникові, на які він природним чином відповідає «так».

Враховується така «психологіка», що властива людям:

1) якщо людина спочатку відповіла «ні», то сказати потім «так» йому психологічно важко;

2) якщо людина кілька разів підряд сказала «так», то у неї виникає хоча і слабка, але реальна фіксована психологічна установка продовжувати тенденцію згод і сказати «так» в черговий раз. Тактика вживання прийому полягає в тому, щоб починати з простих, нешкідливих, «нейтральних» питань, які не викликають тривоги і на які, окрім «так», інакше відповісти не можна. Поступово питання ускладнювати, наближаючись до суті обговорюваної проблеми, починати торкатися «хворобливих» точок, але спершу все ж не головних.

Демонстрація спільності поглядів, оцінок, інтересів. Психологічному зближенню і подоланню недовіри сприяє пошук і підкреслення всього спільного між громадянином і слідчим, протягання особистісних «ниток зв’язку» між ними, що наводять їх до тимчасового зближення і відособлення від всього довколишнього світу (до утворення діади «ми»). Вони можуть виявитися в єдності, схожості, подібності, порівнянності: віку, статі, місця проживання, земляцтва, елементів біографії (виховання в сім’ї без батька, служба в армії або на флоті, виховання в дитячому будинку, тимчасове проживання у минулому в якомусь місті, районі, області, трагічні, неприємні події або, навпаки, успіхи тощо); захоплень, способів проведення дозвілля, культурних інтересів, планів на майбутнє, занять на садовій ділянці, ставлення до спорту, захоплень автомобілями, думок про прочитані книги, проглянуті фільми і телепередачі та ін.; розуміння і ставлення до різних подій, що відбуваються в країні, тих або інших повідомлень засобів масової інформації; в оцінках людей, цінованих їх якостях, наявності спільних знайомих, зустрічах у різний час із кимсь і ставленні до нього.

Психологічне «погладжування» є визнанням позитивних моментів у поведінці й особистості партнера по спілкуванню, що розуміються слідчим, наявність правоти в його позиції і словах, вираження його розуміння. Це трохи заспокоює, підвищує відчуття впевненості, формує уявлення, що слідчий справедливий і не настроєний до всього негативно, що він доброзичливий. Головний розрахунок застосування такого правила – морально-психологічне зобов’язування співбесідника, спонукання його відповідь до визнання достоїнств і правди слідчого, згоди з його твердженнями, вираження розуміння його. Коли це робиться, число «точок» психологічного зближення збільшується, контакт наростає.

Інші засоби встановлення психологічного контакту:

– приєднання до елементів поведінки партнера по спілкуванню, які не піддаються свідомому контролю (темп, гучність, ритм мови, пози, жести, провідна модальність – візуальна, аудіальна, кінестетична (табл. 4.16) тощо);

– звертання до співрозмовника на його мові (з огляду на вік, стать, професію, національність, індивідуально-психологічні особливості та ін.);

– демонстрація поваги до партнера по спілкуванню;

– наявність інформації про цілі, потреби, інтереси людини і вміння її правильно інтерпретувати;

– висока інтелектуальна та вольова активність слідчого;

– вміння регулювати свої емоційні стани у відповідності
з цілями контакту;

– знання стереотипів поведінки, мовних і невербальних типових реакцій, що притаманні представникам різних соціальних груп, та вміння їх використовувати;

– дотримання цілісності, гармонійності та адекватності власного іміджу слідчим (відповідність зовнішнього вигляду, одягу, мови, міміки, жестикуляції й т. п. образу).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83719. Электронные промышленные устройства 113.15 KB
  Изучить правила работы с лабораторным стендом, назначения и принцип действия используемых микросхем. Синтезировать и начертить схему дешифратора 3-разрядного числа. Смонтировать дешифратор и проверить его работу. Изучить принцип работы дешифратора К155ИД4. Начертить схему исследования дешифратора.
83720. Виявлення вражаючих факторів регіональних природних загроз. Визначення параметрів і наслідків повеней 331.95 KB
  Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям: там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявляються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструється більше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — з певним ступенем руйнування.
83721. ДЕРЕВА І ГРАФИ В МОВІ ПРОГРАМУВАННЯ С 221.77 KB
  Дерева. Основні поняття Дерева являють собою найбільш важливі нелінійні структури що зустрічаються в обчислювальних алгоритмах. Існує кілька класів дерев серед яких особливою популярністю користуються бінарні двійкові дерева.
83722. Исследование операционных усилителей и схем на их основе 134.02 KB
  Цель работы: изучение принципа работы, основных параметров и характеристик операционного усилителя; измерение основных параметров операционного усилителя; исследование масштабных усилителей на операционных усилителях.
83723. Исследование электрического состояния линейной разветвленной цепи синусоидального тока при различных параметрах цепи 558.5 KB
  Экспериментально проверить условие, при котором наблюдается резонанс токов. Определить добротность цепи. Вычислить коэффициент мощности. При различных параметрах цепи определить активную, полную и реактивную мощность. Построить по опытным данным векторные диаграммы напряжения и токов при различных...
83724. ИССЛЕДОВАНИЕ СКОРОСТИ НАГРЕВА ВОДЫ НА ОСНОВЕ ЛУЧИСТОГО ПЛЕНОЧНОГО ЭЛЕКТРОНАГРВАТЕЛЯ 128.29 KB
  Обогрев помещения осуществляется ПЛЭН, представляющим собой многослойные резисторы, расположенные между двумя специальными пластиковыми пленками. Инфракрасные ПЛЭН излучают тепловую составляющую солнечного света, длинной волны 15 мкм. Это излучение поглощается поверхностью пола, стен и всеми предметами...
83725. Создание базы данных MySQL. Теоретические сведенья 818.56 KB
  В ходе выполнения данной лабораторной работы необходимо создать в MySQL новую базу данных с названием «MySiteDB» и добавить в нее две таблицы: notes и comments. Notes содержит заметки блога; comments – комментарии к этим заметкам.
83726. Исследование устойчивости линейных систем автоматического управления 860.5 KB
  Переходная характеристика данной САУ в замкнутом состоянии в графическом виде: Из графика переходной характеристики системы четко видно что данная система при заданных параметрах является неустойчивой. Частотные и импульсные характеристики процесса: Логарифмически амплитудно-частотная и фазочастотная характеристики...
83727. Электрические цепи постоянного тока 112.45 KB
  ак как согласование источника и нагрузки — это выбор соотношения сопротивления нагрузки и внутреннего сопротивления источника с целью достижения заданных свойств полученной системы (как правило, стараются достичь максимального значения какого-либо параметра для данного источника).