86404

ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ

Курсовая

Информатика, кибернетика и программирование

На сьогодні програмне забезпечення проникло в усі сфери життя людини. Телефони, касові та платіжні термінали, камери спостереження – усі ці пристрої пов’язані між собою глобальною мережею й управляються програмами. Програмне забезпечення, яке керує цими пристроями, стає все складнішим, у будь-якої програми тепер є багаторічна історія.

Украинкский

2015-04-07

724.47 KB

5 чел.

Кафедра інформатики

Півень Наталія Сергіївна

ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ

Курсова робота

Спеціальність 0402 фізико-математичні науки

6,040201 Математика*

                                                                                                  Науковий керівник:

                                                                                                  Дегтярьова Н. В.

ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………………………......3

РОЗДІЛ I. ТЕОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ……………………………………….....5

1.Історія виникнення вільного програмного забезпечення………………...5

2. Державний та міжнародний досвід використання  вільного програмного забезпечення……………………………………………………………………..9

3. Переваги використання вільного програмного забезпечення…………..13

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ I……………………………………………………14

РОЗДІЛ II.  ПОРІВНЯННЯ MICROSOFT OFFICE 2007 ТА OPEN OFFICE.ORG 3.2…………………………………………………………….....15

1. Текстовий процесор і візуальний редактор Html Writer……………….....15

2. Табличний процесор Calc……………………………………………………16

3. Програма підготовки презентацій Impress………………………………..20

4. Редактор формул Math……………………………………………………….21

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ II………………………………………………….25

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………….....26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….....27

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сьогодні програмне забезпечення проникло в усі сфери життя людини. Телефони, касові та платіжні термінали, камери спостереження – усі ці пристрої пов'язані між собою глобальною мережею й управляються програмами. Програмне забезпечення, яке керує цими пристроями, стає все складнішим, у будь-якої програми тепер є багаторічна історія.

Програмне забезпечення застосовується в державних установах, в армії, в освіті, на пошті, в офісах тощо. У цих установах програми дозволяють прискорити обмін інформацією, підвищити його надійність і якість.

Тим часом, виробники диктують користувачам, коли потрібно змінювати програми свого виробництва, на які комп'ютери їх ставити, як ними користуватися, штучно обмежують доступ до можливих аналогів своїх розробок, не кажучи вже про додаткову оплату цих продуктів.

В курсовій роботі розглянуто  не проблему вибору між Microsoft Office і Open Office, а проблему того, наскільки легко людині адаптуватися після вивченого вздовж і впоперек Microsoft Office на злегка незвичний Open Office.

         З огляду на все вище сказане виділяємо мету роботи: полягає у визначенні та науковому обґрунтуванні теоретичних основ та практичних рекомендацій із застосування вільного програмного забезпечення в різних країнах.

          Відповідно до мети роботи були визначені його конкретні

завдання:

  1. розкрити деякі аспекти використання вільного програмного забезпення в різних країнах;
  2. проаналізувати переваги та недоліки вільного програмного

    забезпечення;

  1. провести порівняльну характеристику Microsoft Office та

Open Office.

Предметом курсової роботи є вільне програмне забезпечення.

Об’єктом курсової роботи є вивчення вільного програмного

забезпечення в різних країнах в межах застосування пересічного користувача.

 

РОЗДІЛ I. ТЕОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  Історія виникнення вільного програмного забезпечення

Нині ми говоримо саме про вільне програмне забезпечення. Вільними називаються програми, автор (чи інший власник майнових авторських прав) яких опублікував (оприлюднив) їх у супроводі так званої «вільної ліцензії», що дозволяє:

1) користуватися програмою для будь-яких цілей і на необмеженій кількості комп'ютерів або місць в мережі;

2) безперешкодно отримувати доступ до її вихідних кодів;

3) виготовляти необмежену кількість додаткових її примірників, як для власного користування, так і для розповсюдження або здачі в прокат/оренду на тих же умовах, за плату або безоплатно;

4) модифікувати її як для власного користування, так і для поширення на тих же умовах.[3]

Конкретна «ліцензія» (умови конкретної угоди) можуть надавати користувачеві додаткові права, безумовно чи на певних умовах, і це не робить програму невільною. Невільною є програма, що розповсюджується на умовах, які обмежують перераховані вище права користувача. Вільні програми (free software) не слід, як це часто роблять, плутати з тими, що «вільно розповсюджуються» (shareware, інколи чомусь названими у нас «умовно безкоштовними») або «безкоштовними» (freeware).

 Також слід мати на увазі, що, хоча термін «програми з відкритим кодом» (open source software) часто використовується як синонім «вільних програм», ним іноді зловживають (наприклад, в Sun Microsystems називає «відкритим кодом» умови поширення своєї вільної операційної системи Solaris, а проте та ж Sun підтримує і справді вільні проекти, такі як Open Office.org).

Вихідний код – це послідовність інструкцій (текст програми) в оригіналі, що пишеться розробником комп’ютерних програм з використанням таких мов «високого» рівня, як Pascal, Basic чи C. Вихідний код – єдиний програмний формат, що читається людьми. Чим складніша програма, тим об’ємніший її вихідний код.

Вільне програмне забезпечення не слід плутати і з «відкритим» (open software): «відкритість» відноситься до дотримання стандартів на інтерфейси, і тільки, а свобода – до умов ліцензування й моделі розробки.

Використання вільного програмного забезпечення в освіті підтримується багатьма країнами Євросоюзу, Бразилії, Китаю.

Хоча найпоширеніший у світі офісний пакет - Microsoft Office - розвивається прискореними темпами,  конкуруючі продукти інших розробників знаходять дедалі більшої популярності. Передусім, звісно, йдеться мова про безкоштовні, та заодно повнофункціональних пакетах, достатньо спроможних конкурувати з MS Office — таких як Open Office.org

 Метою Open Office.org є створення вільного і навіть повноцінного пакета офісних додатків, не поступаючи  за можливостями Microsoft Office. Спочатку в рамках проекту Open Office.Org здійснювалася розробка офісного програмного комплексу для операційними системами сімейства UNIX/Linux, трохи згодом з'явилася Windows - сумісна версія Open Office, призначена для  використання сумісними  з будь-якими операційними системами виробництва корпорації Microsoft - Windows 95, Windows 98, Windows Millennium Edition, Windows NT 4, Windows 2000 і Windows XP.

Сьогодні Open Office існуючий у версії 3.0.0 і забезпечує  роботу з текстом (текстовий процесор Open Office Writer), створення презентацій (Open Office Impress), механізм підключення до зовнішніх СУБД і вбудована СУБД HSQLDB (Open Office Base). Крім цього, в окремий пакет включений векторний графічний редактор (Open Office Draw), процесор електронних таблиць (Open Office Calc), утиліта для візуальної побудови математичних формул (Open Office Math).

 Історія вільного програмного забезпечення налічує близько 40 років. Вперше принципи вільного програмного забезпечення були сформульовані в 70-х роках минулого століття Річардом Мет’ю Столманом, за якими автори вільних програм передають будь-якому користувачеві такі права і свободи як:

  1. «Нульова свобода». Програму можна вільно використовувати з будь-якою метою.
  2. «Перша свобода». Можна вивчати, як програма працює й адаптувати її для своїх цілей. Умовою цього є доступність вихідного коду програми.
  3. «Друга свобода». Можна вільно поширювати копії програми.
  4. «Третя свобода». Програму можна вільно покращувати і публікувати свою поліпшену версію – з тим, щоб принести користь всьому співтовариству. Умовою цієї третьої свободи є доступність вихідного тексту програми і можливість внесення до нього модифікацій і виправлень.[,]

З середини 1980-х до середини 1990-х вільне програмне забезпечення  розвивалося в основному силами самого співтовариства, що характеризується романтизмом і високою компетентністю. Найбільш активно вільне програмне забезпечення  розвивалося в системі вищої освіти.          Головним чином співтовариство докладало свої зусилля в області Unix-систем. В даний час поряд з одинаками і групами розробників розвитком вільного програмне забезпечення  займаються такі відомі корпорації як IBM, Borland, Allaire, Compaq, Dell, Canonical і багато інших. Для отримання прибутку використовуються різні схеми: від платної техпідтримки до продажу дистрибутивів. [1, 156]

В даний час локалізовано безліч програм і операційних систем, що також спрощує масовий перехід користувачів на вільне програмне забезпечення.

У зв'язку з відкритістю коду та відсутністю вимог за ліцензійними відрахуваннями багато виробників електронних приладів або вже перейшли на вільне програмне забезпечення, або проводять експерименти в даному напрямку.
         Недостатнє фінансування освітніх установ змушує шукати рішення, що надають можливість заощадити під час купівлі обладнання, а вже купівля ліцензійного програмного забезпечення є достатньо великою проблемою. Тим більше зараз, коли є можливість забезпечити виконання існуючих як шкільних, так і вузівських програм з інформатики й інформаційних технологій виключно на базі вільно поширюваного програмного забезпечення. Найбільш очевидним способом розв’язання даної проблеми є використання безкоштовного і вільно поширюваного програмного забезпечення. [2, 185].

  Щоб програмне забезпечення вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільно доступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:

  1. Загальна публічна ліцензія GNU (GNU General Public License)
  2. Менша загальна публічна ліценція GNU (GNU Lesser General Public          
  3. License)
  4. Ліцензія BSD (BSD License)
  5. Публічна ліцензія Mozilla (Mozilla Public License)
  6. Ліцензція MIT (MIT License)
  7. Ліцензія Apache (Apache License)

          Проте, оскільки кожен, хто володіє вільним програмним забезпеченням, може передавати його будь-кому безкоштовно, то вільне програмне забезпечення може цілком легально використовуватися безкоштовно. Бізнесові моделі вільного програмного забезпечення базуються на додаткових послугах на кшталт технічної підтримки, навчання, сертифікації чи інтеграції. Проте вільне програмне забезпечення забороняє бізнесові моделі, засновані на абсолютній відсутності будь-яких прав у користувача і вимозі оплачувати право на використання програмного забезпечення. [3].

  1.  Державний та міжнародний досвід використаня вільного програмного забезпечення


          В багатьох країнах передусім державні заклади переходять на відкриті програмні продукти. Такі процеси відбуваються у Франції, де ухвалено рішення про використання для документообігу офісного пакета OpenOffice.org. У Чехії постановили перевести поштове відомство на операційну систему SuSE Linux. Нині ж на вільне програмне забезпечення в Німеччині переходять цілі міста. Міська влада Мюнхена віддала розпорядження про перехід на SuSE Linux. Міська адміністрація столиці Мексики завершує процес переходу на відкриті комп’ютерні системи і широке їх поширення. Влада бразильського штату Ресиф ухвалила таке ж рішення. Китайська Народна Республіка вже кілька років поспіль адаптує відкритий код і зробила це державною політикою. Відповідні рішення прийняті в Індії та Перу. Те ж саме відбувається в країнах Скандинавії. Ці процеси вже поширюються і серед наших найближчих сусідів. Так, білоруські вчені розробляють операційну систему на базі відкритого початкового коду. Проект підтримано Європейським Союзом, науковим комітетом НАТО і Єврокомісією, що готові цілком або частково його оплатити. Вартість білоруської операційної системи (буде створена і білоруською мовою) та її супроводу може складати близько 15 дол. 
         Навіть у Міністерстві юстиції України деякий час використовувалась операційна система MyLinux. Українські фахівці створили такі програмні пакети, як операційні системи Black Cat Linux (через брак коштів передано у власність російській ASP Linux), MyLinux (сертифікована СБУ) та Blin Linux (BSC*Linux), електронна бухгалтерія iceB. Нині українізовано такі програмні комплекси: офісний пакет OpenOffice.org, графічне середовище користувача KDE, графічний пакет GIMP. Становище інших проектів дуже скрутне через брак фінансування [4,35].

 Також на прикладі багатьох країн можна простежити загальну тенденцію переходу шкільної освіти на GNU / Linux та поступової міграції на вільне програмне забезпечення:

У жовтні 2007 року уряд Бразилії розмістило замовлення на 90000 комп'ютерів повністю сумісних з ОС Linux.

За реалізацію урядової програми в області національної освіти в Великобританії відповідає некомерційна організація агентство Becta. 
Відповідно до рекомендацій Becta, Windows Vista і Office 2007 не слід застосовувати у школах, так як ці пакети, швидше за все, викличуть проблеми із сумісністю з іншим шкільним програмних забезпеченням. Крім того, Becta застерігає школи Великобританії від укладення ліцензійних угод з корпорацією Microsoft (в них містяться вимоги про ліцензування ПЗ для кожного комп'ютера, незалежно від наявності встановлених продуктів Microsoft). 
         Міністерство освіти Великобританії і агентство Becta розробляють національну стратегію впровадження та використання відкритого ПЗ в британських школах.

  У березні 2008 року уряд штату Керала в Індії зробило офіційне розпорядження, що тільки СПО (Середня професійна освіта) буде використовуватися для ІТ-освіти в середніх школах, використовуючи нові підручники, розроблені Державним радою з питань досліджень в галузі освіти і підготовки кадрів і Free Software Foundation Індії.
          У 70 приватних і державних школах гірської провінції Больцано (Південний Тіроль) на півночі
 Італії, на 2640 комп'ютерах з встановлена операційна система Linux замість Microsoft Windows. Для реалізації проекту був розроблений спеціальний дистрибутив FUSS Soledad GNU / Linux, заснований на Debian GNU / Linux . [5]. Регіональний уряд землі Естремадура в Іспанії впровадило в своїх навчальних закладах 80 000 комп'ютерів, що працюють під управлінням Linux.

У рамках ініціативи «Хай живе вільне програмне забезпечення!» (Long Live Free Software) 9 тисяч персональних комп'ютерів у швейцарських школах намагаються повністю перевести на Linux, раніше на всіх цих машинах були встановлені дві операційні системи: Windows і Ubuntu Linux.
          
Міністерство економіки, торгівлі і промисловості Японії планує перевести школи на програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом. У 2004 році був поставлений експеримент по заміні Windows на Linux у навчальному процесі, в цілому визнаний вдалим. 

У трьох регіонах  Росії  в 2008 розгорнуті роботи з впровадження і використання в середніх школах базових пакетів програм для кабінетів інформатики та обчислювальної техніки та розпочато підготовку вчителів та викладачів інформатики технології роботи з відкритим програмним забезпеченням в середовищі Windows і Linux. У ході реалізації проекту було оголошено про розширення географії проекту. Число шкіл, що приєдналися до проекту впровадження ВПЗ, можна відстежувати на динамічного оновлення карті проекту.

Згідно Доктрині інформаційної безпеки РФ, навчання комп'ютерної грамотності та інформатики повинно супроводжуватися правовий лікнеп (ліквідація неписьменності ) у навчанні захист інформації в ЕОМ (електронних обчислювальних машинах), захист від комп'ютерних вірусів та забезпечення інформаційної безпеки в локальних і глобальних мережах ЕОМ на базі ліцензійного й вільного відкритого програмного забезпечення. 
         У 2007 році випущено перші підручники інформатики для вузів і шкіл для навчання інформатики відповідно до державних стандартів освіти з вільним і пропрієтарним програмним забезпеченням (
є програмне забезпечення, на яке зберігаються як немайнові, так і майнові авторські права) в середовищі Windows і Linux. Для реалізації зразкової програми основної загальної освіти з «інформатики та інформаційних технологій» в  Росії запропоновано 2 підходи комплектування шкільних комп'ютерів програмним забезпеченням. Однак, вчитель може застосовувати будь-яке ПЗ для ілюстрації навчального матеріалу.

Порівняльна таблиця з упровадження вільного програмного забезпечення у країнах Європейського Союзу

Країна

Рівень застосування

Сфера застосування

Політика держави

Впровадження

Франція

Високий

Міністерства, Державна адміністрація, Національна система освіти

Цілеспрямована

Впровадження зростаючими темпами; цілеспрямовані політичні кроки

Німеччина

Високий

Парламент, Державна адміністрація, Поліція, освіта

Цілеспрямована

Впровадження зростаючими темпами; цілеспрямовані політичні кроки

Іспанія

Середній

Міністерства, Державна адміністрація, освіта

Початок впровадження

Впровадження зростаючими темпами; розвиток політики

Великобританія

Середній

Державна система соціального забезпечення, освіта

Зростаюча

Початок впровадження зростаючими темпами; цілеспрямовані політичні кроки

Австрія

Низький

Невизначено

Чітко не визначена

Найближчим часом чітких рішень не передбачається

Бельгія

Низький

Національна армія, Державна адміністрація, освіта

Цілеспрямована

Зростаюче впровадження, цілеспрямована політика

[11]

  1.  Переваги та недоліки використання вільного програмного забезпечення

Перевагами вільного ПЗ є відкритість кодів програм, відсутність витрат користувачів на придбання ліцензій, безкоштовність (або невисока вартість екземпляра при промисловому виробництві та розповсюдженні копій), безпечність (від вірусів), можливість вільного копіювання та розповсюдження програм, можливість модифікації програм і розробки на їх основі рішень, необхідних для національних економіки, уряду або приватного сектору, висока швидкість розробки нових релізів, випуску нових поправок і програмних продуктів.[6]

         До   недолікі  вільного ПЗ відносять: відсутність підтримки       розробників, меншу сферу функціональності, а також значно меншу популярність серед користувачів (консерватизм і психологічна інерційність користувачів відносно використання ВПЗ) та високі вимоги до рівня фахівців, котрі займаються впровадженням і підтримкою використання ПЗ (а це впливає, у свою чергу, на високу вартість володіння ПЗ). Проте нерідко вільне ПЗ постає не гіршим за пропрієтарне, особливо, коли йдеться про співвідношення «ціна-якість». Вільне програмне забезпечення дає свободу у керуванні комп’ютерами, на відміну від пропрієтарного дає можливість вивчати самі програми та виступає опосередкованим стимулюючим фактором до навчання. [7, 190]

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ I

Багато країн світу визнали доцільність використання вільного програмного забезпечення та виділяють кошти на розробку власних програмних продуктів на базі існуючого програмного забезпечення своїми розробниками. Це дає змогу розвивати та підтримувати у себе в державі власних спеціалістів, та залишити велики кошти в економіці власної держави. В Україні, навпаки, поки що переважає постійна закупівля та підтримка закордонного програмного забезпечення, а спеціалісти в галузі програмного забезпечення, які вивчені за кошт держави, працюють на закордонні компанії, все це призводить до постійного відтоку державних коштів в економіки інших держав.

В Україні ми спостерігаємо майже 100% домінування комерційних програмних засобів. Використання в освітньому процесі вільного програмного забезпечення може принести для нашої держави значну економію бюджетних коштів.

РОЗДІЛ II.  ПОРІВНЯННЯ MICROSOFT OFFICE 2007 ТА OPEN OFFICE.ORG 3.2

1 . Текстовий процесор і візуальний редактор Html Writer

Додаток Open OfficeWriter призначено до створення текстових документів. Є й інші аналоги Microsoft Word, такі як Word Pad чи блокнот, але Writer з пакету Open Office значно перевищує їх за своїм функціональними можливостями. Writer і Word нічим мають однаковий вигляд    : великий набір шрифтів, можливість створення шаблонів для форматування тексту, можливість експорту до PDF-формат та функції. Але свої недоліки: документи відчиняються й зберігаються дуже довго. Це пов’язано з тим, що зі збереженням документа в форматі Open Office, відбувається стиснення інформації. Але з цим пов'язані й переваги  Open Office: документи важать приблизно 5 разів менше.

мал. 1. Інтерфейс вікна

І ще одну особливість можна  відзначити і доставляє деякі незручності: при виведення документа на печатку Writer не дає можливості надрукувати кілька аркушів в одній сторінці, тоді, як в Word така можливість є:

Мал.2 Додаткова панель « Копіювання»

Writer підтримує стилі сторінок, абзаців, списків і символів. Як і інших текстових процесорах, користувачеві пропонується кілька готових стилів кожної з цих категорій. Документ, створений в Word без проблем розпізнається в Writer , але коли ви зберігаєте документ в форматі Open Document, то, при відкритті їх у згодом в Word у вас виникатимуть проблеми з кодуванням. Щоб читати документи на рідний кирилиці вам необхідний інструмент CyrTools. Ще більше проблема буде з Windows Mobile. На комунікаторі файл з розширенням .odt не відкривається зовсім. І ще одна особливість: в Word присутній автозберігання  документа. У Writer  автозберігання відсутнє. [8].

2. Табличний процесор Calc

Calc – це табличний процесор, аналог Microsoft Excel. Ніяких складностей при переході з Excel на Calc виникнути на повинен. Застосовується хоча б синтаксис написання формул ($ для постійних значень тощо.), ось тільки для тих, які звикли друкувати формули вручну, може бути незвичним замість СУММ писати SUM. Якщо ви і під час написання формули використовуєте посилання на комірки, то обрані комірки в calc також підсвічуються. До речі, говорячи про функціях варто згадати, що у табличном процесорі Calc для зручності можна викликати весь список функцій в окремій панелі справа через меню «Вставка >Список функцій».

мал.3. Інтерфейс вікна Calc

мал.4. Інтерфейс вікна Excel

Що стосується роботи з діаграмами, то в Calc вони реалізовані з деякими неприємними нюансами. Всупереч відмінну сумісність різних документів Microsoft Office з програмним пакетом Open Office, редактор електронних таблиць Calc відображає побудовані на базі прикладної програми Excel графіки та діаграми в повній відповідності з початковим видом.
         У плані власного функціоналу з побудови діаграм Calc має як позитивні характеристики, відмінні від Excel, так і повна відсутність деколи дуже потрібних функцій. Побудова діаграми здійснюється за допомогою вибору у вкладці "Вставка" найменування функції "Діаграма" чи натиснувши на панелі інструментів на відповідну піктограму. Процес створення діаграми в Calc значно простіше, оскільки користувачеві надається діалогове вікно, в якому представлені всі кроки по створенню діаграми, такі як вибір її типу, діапазону і ряду даних, а також встановлення різних елементів діаграми.[12].

мал.5. Додаткова панель « Мастер діаграм»

У випадку ж із створенням діаграм в Excel користувачеві надається можливість вибору в стрічці деяких з можливих діаграм, однак для того, щоб побачити весь перелік, необхідно вибрати "Всі типи діаграм".

мал.6. Інтерфейс вікна Excel

Після вибору необхідної діаграми потрібно встановити діапазон значень - "Вибрати", а також користувачеві пропонуються до вибору різні кольорові стилі у вкладці "Робота з діаграмами".

мал.7. Рядок меню

Результат створення діаграм в двох редакторів електронних таблиць виглядає однаковим чином, аж до збігу колірних гам. Тим не менше, кілька параметрів видозміни діаграм не існує, приміром, можливості заливки. Стовпці і смуги робочої діаграми піддаються редагуванню за кольором, причому можна використовувати як суцільні кольору, так градієнт або штрихування. Однак самостійно встановлювати кольори для градієнтного оформлення елементів діаграми можна, існує тільки вибір з встановлених розробниками варіантів. Даний аспект є недоробкою, здатної в деяких ситуаціях значно звузити коло застосування Calc, але, варто зауважити, що існують такі можливості як прозорість графіків, і тіней, що також властиве і діаграм в Excel. Відмінною особливістю Calc є функція створення тривимірних діаграм, самостійно регулюючи їх параметри кута нахилу, і параметри освітлення для кожної окремо взятої смуги графіка.
         Крім того, на відміну від Excel, де гарячі клавіші можна поєднувати тільки в поєднанні з клавішею Ctrl, Calc дає користувачеві можливість зробити свій робочий процес максимально зручним через самостійне налаштування гарячих клавіш.

Якщо говорити про швидкість роботи програмних пакетів в сукупності, то Open Office поступається офісу від Microsoft. Старт роботи додатків відбувається практично з однаковою швидкістю, але табличний процесор Calc являеется більш вимогливим до наявності оперативної пам'яті, ніж його платний аналог. Програмний пакет  Microsoft Office менш вимогливий до ресурсів і працює швидше, ніж Open Office. [12]

3. Програма підготовки презентацій Impress

Open Office.org Impress – це програма до створення презентацій

аналог Microsoft PowerPoint. Інтерфейс програми багато в чому схожий з аналогом від Microsoft Office, однак функцій на панелях інструментів значно більше. [10].

мал.7. Інтерфейс вікна PowerPoint

Інтерфейс програми багато в чому схожий з аналогом від Microsoft Office, однак функцій на панелях інструментів значно більше. [10].

мал.8. Інтерфейс вікна Impress

Крім того, існує можливість застосування редактора графіки Draw, який дозволяє самостійно створювати структуру слайдів і примітки на них. Додаток має функцію управління прихованими слайдами, а також можливістю використання мультимедіа. В цілому, в будь-яких документах OpenOffice можна розміщувати не тільки файли з зображеннями, але і звуки, а також відео. Крім того програмний пакет володіє особистим програвач Media Player, який дає можливість програвати інформацію без необхідності виходу з основної програми. Одна із зручних для користувачів функцій OpenOffice - можливість експорту готового документа з розширенням swf, який дозволяє подальшу роботу з фалом за допомогою Macromedia Flash.[12].

4. Редактор формул Math

Math –  це редактор формул, аналог Microsoft Equation. Основним завданням даного компонента є створення та зміна різного роду формул, які використовуються, перш за все, в сукупності з редактором текстової інформації Writer.

Виклик редактора здійснюється як окремо зі стартової панелі створення документів Open Office, так і через будь-який елемент програмного пакета. Використовуючи, наприклад, редактор Writer, команди "Вставка -> Об'єкт ->Формула", можна створити формулу, яка в подальшому буде вбудована в поточний документ. Процес виклику формули здійснюється наступним чином: внизу робочого екрана виникає редактор формул, крім того виникає вікно "Елементи" в якому надається можливість пошуку необхідних елементів формули. Крім того існує можливість зберегти робочу формулу окремим файлом, який буде мати розширення odf.

Розрахунок записаних формул та отримання підсумкового значення здійснюватися не буде, оскільки додаток Math від Open Office призначене тільки для запису формули та її відображення в різному вигляді. Щоб вести обчислювальні процеси слід задіяти процесори електронних таблиць або можливість виконання простих розрахунків через текстовий редактор Writer.
          Прикладна програма Math від Open Office має у своєму наборі різні формульні оператори і функції, а також інші засоби, здатні зробити процес введення формул більш легким. Всі необхідні складові елементи формул представлені у вікні "Елементи". Для того, щоб вибрати необхідний елемент достатньо просто клікнути по ньому, після чого він додасться в поточний документ.

мал.9. Додаткова панель «Елементи формул»

Вікно "Елементи" являє собою дві частини, одна з яких відображає категорії існуючих в базі Math символів, інша - символи з обраної категорії. За допомогою команди "Вид" "Елементи" можна приховати і знову відкрити вікно вибору елементів.

На практиці вибір одного з елементів виглядає таким чином: у полі редактора рівняння відразу ж вказується розмітка у вигляді символів, в той час як у вікні документа з'являється блок-схема дії. Сукупність знаків <?> означає необхідність введення власних значень зазначені поля.

Крім зазначеного варіанта можна вдатися до вибору формул, клацнувши правою кнопкою миші в області поля редактора формул, після чого також надається можливість вибрати потрібні елементи. Дане контекстне меню повністю дублює формульні символи, що містяться у вікні "Елементи". Варто зауважити, що така організація дозволяє без особливих складнощів добре розібратися з розміткою прикладної програми Math.

мал.10. Інтерфейс вікна Math

Користувач може самостійно вносити в полі редактора формул необхідні команди, в тому випадку, якщо навички роботи з мовою розмітки вже присутні. Такий спосіб є найбільш швидким.

Меню вкладку "Формат" дозволяє користувачу самостійно вказувати потрібний шрифт для кожного елемента формули окремо: для змінних і функцій, а також числі і тексту. Діалогове вікно з параметрами використовуваних шрифтів викликається командою "Формат" - "Шрифт".

мал. 11.Додаткова панель « Шрифти»

Для того, щоб збільшити розмір введеної формули необхідно скористатися налаштуваннями поточного шрифту, як і у випадку роботи з текстовими редакторами ("Формат" - "Кеглі"). У діалоговому вікні користувач може самостійно встановити необхідний розмір кожного складового елемента формули, що вводиться.

мал. 12.Додаткова панель « Кеглі»

Такий складовий елемент програмного пакету Open office як Math є непоганим інструментом для запису складних математичних виразів, що містять у собі різноманітні символи і знаки. Здатність виклику даного додатки з інших прикладних програм офісного пакету робить даний редактор формул універсально інтегрованим, а здатність автономної роботи створює додатковий "плюс".

Результати роботи в Math можна розміщувати у всіх інших документах OpenOffice.org, наприклад, у текстовому редакторі Writer. Крім того даний редактор математичних виразів підтримує різні шрифти і дає можливість експортувати результати роботи в поширеному форматі Portable Document Format, а також сумісний з файлами, що мають розширення MathML.
            Однак, незважаючи на всі існуючі переваги більшість користувачів, знайомих з поширеним платним офісним програмним пакетом Microsoft вважають редактор формул Math поступається своєму аналогу Microsoft Equation по зручності і кількістю функцій. [12].

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ II

       В програмному пакеті Open Office дозволяється виконувати необхідні функції :

1. Текстовий процесор:

  1. форматування символів (використання різноманітних шрифтів і накреслень);
  2. форматування абзаців (вирівнювання по ширині сторінки і автоматичне перенесення слів);
  3. оформлення сторінок (автоматична нумерація, введення колонтитулів і зносок);
  4. оформлення документу (автоматична побудова заголовків і показників);
  5. створення і обробка таблиць;
  6. перевірка правопису.

2.Табличний процесор:

  1. математичні функції виконують різні математичні операції, наприклад, обчислення логарифмів, тригонометричних функцій та ін.;
  2. текстові функції виконують операції над текстовими рядками або послідовністю символів, обчислюючи довжину рядка, перетворюючи прописні літери у рядкові і т.п.
  3. логічні функції використовуються для побудови логічних виразів, результат яких залежить від того, чи є істиною умова, що перевіряється;
  4. функції дати і часу та ін.

3.Редактор презентацій:

  1. можливість використання мультимедії;
  2. володіє програвачем Media Player,
  3. експорт  готового документа з розширенням swf.

До недоліків відносимо:

  1. відсутність приватності;
  2. довше завантажується в порівнянні з Microsoft Office;
  3. сумісність форматів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі розглядається тема: « Використання вільного програмного забезпечення в різних країнах».  Поставленні завдання були виконанні, а саме: розкрити деякі аспекти використання вільного програмного забезпення в різних країнах.  Ми дізнались, що багато країн світу визнали доцільність використання вільного програмного забезпечення та виділяють кошти на розробку власних програмних продуктів на базі існуючого програмного забезпечення своїми розробниками, а в Україні ми спостерігаємо майже 100% домінування комерційних програмних засобів.

Також перед нам було поставлена завдання проаналізувати переваги та недоліки вільного програмного забезпечення. Ми дізнались, що перевагами є

відкритість кодів програм, відсутність витрат користувачів на придбання ліцензій, безкоштовність, безпечність (від вірусів), можливість вільного копіювання та розповсюдження програм, можливість модифікації, а  до   недолікі  відносять: відсутність підтримки  розробників, меншу сферу функціональності та високі вимоги до рівня фахівців, котрі займаються впровадженням і підтримкою використання програмного забезпеченя.

Ми виконали порівняльну характеристику двох програм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Арунянц.Г.Г. Информационные системы в технологии управления бизнесом: Курс лекций для студентов экономических специальностей вузов / Г.Г. Арунянц – Владикавказ, 2000 - 231 с.
  2. Пушкаря О.І. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : посіб. / за ред. О. І. Пушкаря. – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 263 с
  3. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/
  4. Жексенаев А.Г. Основы работы в растровом редакторе GIMP (ПО для обработки и редактирования растровой графики): Учебное пособие. / А.Г. Жексенаев. — Москва: 2008. — 80 с.
  5. Держоргани перейдуть на вільне програмне забезпечення - minsvyaz.ru / ru / news / index.php? id_4 = 41934
  6.  Режим   доступу: http://osvita.pedagog.org.ua/text/news/20080228/20080228.html
  7. Костромин В.А. OpenOffice.org - открытый офис для Linux и Windows./ В.А. Костромин В.А.  — СПб.: БХВ-Петербург, 2005. — С.272.
  8. Основы работы с Open Office. — М.: «Открытые Системы», 2007.
  9. Хахаев И. А., Машков В. В., Губкина Г. Е. и др.Open Office.org: теория и практика. / И. А. Хахаев, В. В. Машков, Г. Е. Губкина и др. — М.: ALT Linux, Бином. Лаборатория знаний, 2008. — С. 318
  10.   Харламенков А.Е. Философия Open Office.org. / А.Е Харламенков А.Е. — М.: 2009.
  11. Кравчина О.Є. Основні напрями використання вільного програмного забезпечення в закладах освіти зарубіжжя / О.Є.  Кравчина [Електронний ресурс].- Режим доступу до журналу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html
  12. Режим доступу: http://www.on-line-teaching.com/


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47875. Кольори та їх значення 237.5 KB
  Тема: СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ План Особливе значення читання мови барв Кольорові асоціації Кольорова символіка країн світу Мета: сформувати естетичні уявлення про колір пояснити основну символіку кольору дізнатися про значення кольору в різних країнах Обладнання: навчальні плани програми підручники посібники для дизайну; ТЗН для мультимедіа презентації. Так в астрології промені Сонця що розкладені в спектр і дають 7 кольорів відповідали 7 основним планетам: червоний колір Марса синій колір Венери жовтий колір...
47876. Своєрідність драматичних творів першої половини ХХ століття 51.5 KB
  Антігона надзвичайно любить життя, природу і красу. Вона кохає Гемона, сина Креона, мріє стати його дружиною і народити сина. Але цілком свідомо відмовляється від усього цього. Чому Антігона це зробила, вона намагається пояснити у своєму діалозі-змаганні з Креоном, який займає майже третину тексту. На відміну від античної героїні нею керує не почуття обов’язку
47877. Професійне мовлення вчителя 152.5 KB
  Культура мовлення вчителя компонент педагогічної майстерності. Специфіка педагогічного мовлення. Функції і комунікативні якості мовлення вчителя.
47878. Економічна історія 258.56 KB
  Критерії періодизації курсу Економічна історія історія народного господарства важлива гуманітарна дисципліна складова частина вищої економічної освіти. До історії господарства професіонал–економіст звертається усвідомлюючи це чи ні буквально на кожному кроці. Адже вся техніко–організаційна динаміка даного господарства має історичний характер; при порівнянні показників різних періодів по суті простежується історико–економічний процес формування і розвитку виробництва. Вона забезпечує тісний звязок історичних знань з економікою...
47880. Загальна патологія 135.5 KB
  Павлова про розвиток хвороби та його основні положення. Наука яка вивчає закономірності виникнення розвитку і кінця хвороби або іншими словами вивчає життєдіяльність хворого організму називається патологічною фізіологією. Перша частина нозологія або загальне вчення про хвороби. При аналізі хвороби виникає два запитання: чому виникла хвороба і як вона розвивається.
47881. Судова, правоохоронна та правозахисна діяльність 271 KB
  Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності Поняття правоохоронного органу. Під правоохоронним органом розуміють державну установу або державну юридичну особу яка діє в системі органів влади й виконує на основі закону державні функції владні організаційнорозпорядчі контрольноперевірочні тощо в різних сферах внутрішньої та зовнішньої діяльності Української держави. За законом до правоохоронного органу належить такий державний орган предмет діяльності якого законодавче зафіксовано як його завдання або функції саме...
47882. ГОСПОДАРСЬКІ РІШЕННЯ У РІЗНИХ СФЕРАХ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 814 KB
  Сутнісна характеристика господарських рішень План: Господарські рішення та їх види Способи формалізації та реалізації господарських рішень Якість і ефективність господарських рішень Доповідь: Особливості управління ризиками господарської діяльності Л1Ст. ГОСПОДАРСЬКІ РІШЕННЯ ТА ЇХ ВИДИ Від прийняття господарських рішень їх якості раціональності й обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації її ефективна діяльність....