86425

Сутність державної регуляторної політики в сфері підприємництва

Контрольная

Политология и государственное регулирование

Тенденції розвитку бізнес-інкубаторів та технопарків в Україні. У економічно розвинутих країнах частка продукції наданих послуг малого бізнесу загальних обсягах становить понад 50 а кількість зайнятих у сфері малого підприємництва здебільшого перевищує 50.

Украинкский

2015-04-07

61.57 KB

4 чел.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………2

1.Сутність державної регуляторної політики в сфері підприємництва……...5

2.Загальні тенденції розвитку підприємництва в регіоні…………………….10

3.Регіональна програма підтримки малого підприємництва………………13

4.Тенденції розвитку бізнес-інкубаторів та технопарків в Україні………….19

Висновки та пропозиції………………………………………………………….27

 

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день упорядкування та вдосконалення процесу створення та регуляції відносин між суб’єктами господарювання є важливим для подальшого розвитку малого підприємництва в Україні.

Вивченням даної проблеми займались такі вчені, як: Старцев О. В., Варналій З. С., Абчук В. А., Ягудин С. Ю., Рюмин С. М. та ін. Мета подальших досліджень – розкрити проблеми взаємовідносин між державним апаратом та малим

підприємництвом в Україні та порівняти з прикладами розвинених держав.

Згідно з законодавчою базою України, відносини між державою і юридичними та фізичними особами- підприємцями, регулюються Конституцією України , Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі – Закон про реєстрацію) та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного регулювання, державної реєстрації, ліцензування у сфері господарської діяльності є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва  (Держкомпідприємництво), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-

прем’єр-міністра України  Згідно зі ст. 4 Закону про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців вважається засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу

підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Держава ніколи не була байдужою до підприємництва, тому що, насамперед, бачила в ньому джерело поповнення своєї скарбниці. Але держава формувала законодавство, яке в цілому сприяло прогресу. Кожна країна

проходить свій шлях і випробовує різні методи управління економікою, а отже, по-різному ставиться до підприємництва. Жодна з розвинених країн не оминула процесу державного втручання в підприємництво і регулювання економіки. Необхідність державного регулювання виходить з соціальних процесів. Проблема добробуту

та зайнятості населення однаково стосується як підприємця, так і держави. Підприємець повинен ясно уявляти собі роль сучасної держави, яка зобов'язана планувати розвиток економіки на макрорівні окремої нації, знати міру

економічного примусу. Однією з причин появи малих підприємств стало стрімке розширення найрізноманітніших індивідуальних і суспільних потреб, а задоволені вони могли бути лише при відповідному розмаїтті пропозицій. Підприємець, замислюючи нову справу, повинен з самого початку і одночасно виконати стільки різноманітних і важких завдань, що

це виявляється більшою частиною непосильним для окремих осіб. У зв'язку з цим сприяння держави має виражатися не стільки в регламентації, скільки в позитивній допомозі в кожному окремому випадку. Для законодавчого забезпечення нормального розвитку та ефективної діяльності малого підприємства на різних етапах соціально-економічних реформ, необхідна розробка правових актів, що охоплюють основні питання діяльності малого підприємництва, його взаємодії з органами влади всіх рівнів, судовими та правоохоронними органами. При цьому система цих актів повинна сприйняти в себе найбільш ефективні та прогресивні елементи

ринкового законодавства країн з усталеними традиціями сприяння малому підприємству в умовах цивілізованої ринкової економіки. Згідно зі статтею 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення

законів з питань оподаткування встановлюється і застосовується відповідно до цього кодексу та інших законів. Протештрафні санкції за порушення платниками касової дисципліни встановлюється указом Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року, тобто документом, який до законів України за визначенням віднести не можна. Отже, аналізуючи зазначене, можна

сказати, що органи державної податкової служби не мають права застосувати до порушників будь-які штрафні санкції

1.Сутність державної регуляторної політики в сфері підприємництва.

Згідно зі ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:
- державне замовлення, державне завдання;
- ліцензування, патентування і квотування;
- сертифікація та стандартизація;
- застосування нормативів і лімітів;
- регулювання цін і тарифів;
- надання інвестиційних, податкових та інших пільг;
- надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються Господарським кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Держава використовує безліч форм впливу і механізмів для безпосереднього або опосередкованого впливу на суб'єктів підприємницької діяльності, в яких проявляються різноманітні аспекти державного впливу на неї, що включають сприяння підприємництву, планування, регулювання. Крім того, держава у взаємовідносинах із підприємцями може виступати покупцем, власником, менеджером економіки.
Регулювання застосується у відповідь на необхідність захисту суспільних інтересів від зловживань і порушень з боку суб'єктів підприємницької діяльності і для захисту суб'єктів підприємництва від порушень їх прав іншими підприємцями. Не можна заперечувати, що є суб'єкти підприємницької діяльності, які для досягнення мети одержання прибутку не обтяжені етичними або правовими проблемами, ними керує лише бажання швидко отримати прибуток. У цих ситуаціях державне регулювання є засобом коригування певних шкідливих результатів підприємницької діяльності.
Хоча державне регулювання підприємницької діяльності ґрунтується на
законодавстві, однак не вичерпується ним, оскільки це складний процес, що охоплює комплекс різних організаційно-правових засобів. Організаційний аспект державного регулювання виявляється в створенні певних державних органів і наділенні їх відповідними повноваженнями для цілеспрямованого впливу на економічні відносини та підприємницьку діяльність.
Важливе значення в здійсненні державного регулювання господарської діяльності, у тому числі підприємництва, має Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11.09.2003 р. (далі — Закон).
Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності — це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Принципами державної регуляторної політики є:
- доцільність — обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
- адекватність — відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
- ефективність — забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
- збалансованість — забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
- передбачуваність — послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;
- прозорість та врахування громадської думки — відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Указ Президента України “Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва” від 22.02.2000 р. № 89/2000 (далі — Указ) був виданий з метою недопущення звуження змісту та обсягу права громадян на підприємницьку діяльність, запровадження ефективного державного регулювання у сфері підприємництва.
У ньому встановлено, що забезпечення проведення єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва є одним із головних пріоритетів у діяльності органів виконавчої влади щодо здійснення економічних реформ. Для цілей цього Указу єдиною державною регуляторною політикою у сфері підприємництва визнається діяльність, спрямована на досягнення оптимального регулювання державою підприємницької діяльності, усунення правових, економічних та адміністративних перешкод у реалізації права на підприємницьку діяльність.
Єдина державна регуляторна політика у сфері підприємництва здійснюється шляхом упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності. Для цілей цього Указу нормативним регулюванням підприємницької діяльності визнається видання нормативно-правових актів, а також директивних листів (далі — регуляторні акти).
Згідно з Указом основними принципами впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності є:
- доцільність, достатність та відповідність нормативного регулювання вимогам ринкових відносин;
- ефективність та забезпечення досягнення позитивних економічних і соціальних результатів впровадження регуляторних актів;
- системність, послідовність та координованість дій щодо розробки, видання та виконання регуляторних актів;
- гласність у процесі підготовки проектів найважливіших регуляторних актів, які суттєво впливають на ринкове середовище, права та інтереси підприємців, та публічне обговорення цих проектів;
- обов'язковість та своєчасність доведення виданих регуляторних актів до суб'єктів підприємницької діяльності.
На Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва покладено координацію діяльності органів виконавчої влади з підготовки проектів, видання та виконання регуляторних актів.
В Указі встановлено, що проекти регуляторних актів підлягають обов'язковому погодженню з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва. Також зазначено, що проекти регуляторних актів, які суттєво впливають на ринкове середовище, права та інтереси підприємців, підлягають опублікуванню для публічного обговорення. Рішення про опублікування таких проектів для публічного обговорення приймає та опублікування проекту забезпечує Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Заборонено внесення Президентові України та Кабінету Міністрів України проектів регуляторних актів, видання Кабінетом Міністрів України, іншими органами виконавчої влади регуляторних актів без обґрунтування доцільності втручання держави у відповідну сферу підприємницької діяльності, адекватності та ефективності пропонованих шляхів та способів вирішення порушених у проекті питань, характеристики очікуваних соціально-економічних наслідків застосування заходів, що передбачаються у проекті, а також без попереднього погодження відповідного проекту регуляторного акта в порядку, передбаченому ст.4 цього Указу.
Державне регулювання підприємницької діяльності не є достатнім для створення сприятливого оточення підприємництва. Необхідне формування комплексу організаційно-правових кошт для створення макросередовища підприємницької діяльності, включаючи розвиту інфраструктуру підтримки підприємництва, правові механізми стимулювання розвитку підприємницької діяльності та ефективної системи захисту прав і законних інтересів підприємців, а також суспільних і державних інтересів у сфері підприємництва.

 

2.Загальні тенденції розвитку підприємництва в Полтаві

Розвиток малого та середнього підприємництва є одним з важливих чинників стабільності економіки та підвищення рівня життя населення. У економічно розвинутих країнах частка продукції (наданих послуг) малого бізнесу загальних обсягах становить понад 50%, а кількість зайнятих у сфері малого підприємництва здебільшого перевищує 50%. В Україні дані показники складають відповідно 7 % та 25 %.

За словами заступника голови Полтавської ОДА, сьогодні на Полтавщині діє понад 9 тис. малих підприємств та 640 середніх, на яких працює відповідно 57 тис. осіб та 119 тис. осіб, а це майже три четвертих від загальної кількості зайнятих працівників на всіх підприємствах.

За рік обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) суб’єктами малого підприємництва становить 17 млрд. грн. Слід зазначити, що обсяг реалізованої продукції малих підприємств збільшився у 2013 році на 20 %, а питома вага у загальному обсязі реалізованої продукції зросла на 2 %.

Кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців становить майже 75 тис. осіб.

Ми прагнемо створити умови для стабільного розвитку малого підприємництва, і свідченням цього є зростання надходжень до бюджетів всіх рівнів від суб’єктів малого підприємництва. Так у 2013 році надходження податків від малого бізнесу становило 775,0 млн. грн. (2012 рік - 711,0 млн. грн.), тобто за рік надходження збільшились на 9,0 %.

З метою стимулювання розвитку підприємництва затверджено Комплексну програму розвитку малого підприємництва на 2014-2015 роки, яка є логічним продовженням попередньої Програми і спрямована на вирішення першочергових завдань щодо розвитку малого бізнесу з одночасним формуванням інфраструктури його підтримки.

Виконання завдань Програми буде забезпечено через впровадження організаційних заходів та реалізацію інвестиційних проектів підприємств, що дозволить підвищити рівень функціонування галузі малого підприємництва.

Серед головних пріоритетів розвитку підприємництва в області визначені:

·       нормативно-правове регулювання підприємницької діяльності, зокрема проведення правової експертизи та відстеження результативності регуляторних актів, що приймаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, забезпечення ефективного функціонування в області дозвільної системи.

·        фінансово-кредитна підтримка, яка буде надаватися через  Регіональний фонд підтримки підприємництва по Полтавській області; а також розповсюдження позитивного досвіду впровадження інвестиційних проектів на території області, в тому числі і за принципом державно-приватного партнерства.

·       ресурсна та інформаційна підтримка передбачає розширення мережі інфраструктури малого підприємництва, зокрема створення бізнес-інкубаторів для обслуговування підприємців-початківців та молодих підприємців.

·       підготовка та підвищення кваліфікації кадрів для сфери підприємництва шляхом створення програм та запровадження дистанційного навчання та підвищення кваліфікації працівників малих підприємств та приватних підприємців.

Серед особливостей та нових напрямків сприяння розвитку малого бізнесу, визначених програмою - розбудова та підтримка функціонування інфраструктури молодіжного підприємництва.

З цією метою в Програму включені пілотні проекти щодо створення молодіжного бізнес-інкубатору при Полтавському Національному технічному університеті ім.. Ю. Кондратюка та бізнес-центру  із запровадженням дистанційної системи навчання  основам підприємництва при Полтавському університеті економіки і торгівлі.

Також, новим напрямком є розвиток державно-приватного партнерства. Відповідним Законом створено передумови щодо співробітництва між органами виконавчої влади та бізнесом на засадах партнерства та залучення інвестиційних ресурсів в інфраструктуру. Область зацікавлена в такому співробітництві, зокрема  у сферах житлово-комунального та дорожнього господарства, утилізації відходів, охорони здоров’я, туризму та відпочинку. 

На заходи Програми планується залучити 10,0 млн. грн., у тому числі з обласного бюджету – 2,1 млн. грн., (у 2014 році – 1066,0 тис. грн., у 2015 році – 1036,0 тис. грн.). На організаційні заходи, такі як створення та підтримка молодіжних бізнес-інкубатору та бізнес-центру, «гарячих ліній» для підприємців, проведення семінарів тощо планується використати 1,2 млн. грн. На підтримку проектів, що запроваджуються з застосуванням механізмів державно-приватного партнерства, заплановані щорічні витрати у розмірі 200,0 тис. грн.

Особливу увагу будемо приділяти фінансуванню пріоритетних інвестиційних проектів суб’єктів малого підприємництва на поворотній основі через інвестиційну раду Регіонального фонду. За два роки плануємо виділити на такі проекти 944 тис. грн.

Сьогодні першочерговим завданням є відновлення роботи Регіонального фонду підтримки підприємництва по Полтавській області, який протягом І півріччя 2013 року не провів жодного засідання Інвестиційної ради, не надав фінансової підтримки жодному підприємцю.

В області активізовано діалог між владою та бізнесом. На засіданнях регіональної ради підприємців при облдержадміністрації розглядалися питання щодо проекту Комплексної програми розвитку малого підприємництва у Полтавській області на 2013-2014 роки та заходів, які проводяться в області, щодо підтримки приватної ініціативи

3. Регіональна програма підтримки малого підприємництва

На обласний конкурс бізнес-проектів цьогоріч жителі Полтавщини подали 13 проектів, які хочуть реалізувати

На Полтавщині діє комплексна програма розвитку малого підприємництва на 2013-2014 роки.

За 2013 рік на виконання заходів програми використано понад 1 мільйон гривень, з них 914,5 тисяч гривень інвестиційною радою Фонду на конкурсній основі спрямовано на реалізацію бізнес-проектів. Про це повідомили в прес-службі Полтавської обласної ради.

За вісім місяців поточного року на конкурс подано 13 бізнес-проектів на понад 1,5 мільйонів гривень, зокрема щодо створення олійниці, виробництва екологічно безпечних миючих засобів, виробництва млинців та пончиків, вирощення та утримання качок, створення дитячого розважального центру та інші. Ряд проектів інвестиційна рада підтримала. На початок вересня залишки коштів на рахунку Фонду складають 623 тисяч гривень.

ОРГАНІЗАЦІЇ ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Полтавський регіональний фонд підтримки підприємництва (ПРФПП)
Форми і методи роботи ПРФПП з підприємцями:

  1.  пошук і надання інформації (щодо партнерів, товару тощо); формування баз даних і підбір інформації з готових БД;
  2.  організація виїзних бізнес-семінарів;
  3.  організація виїзного консалтингу;
  4.  надання фінансової підтримки на зворотній основі;
  5.  надання інформаційних послуг:
  6.  безкоштовна інформаційно-правова служба “Гаряча лінія” в м.Кременчуці
  7.  безкоштовна інформаційно-правова служба “Гаряча лінія” в м.Полтаві
  8.  робота громадської приймальні при Управлінні з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва ОДА
  9.  пошук партнерів та інвестиційних можливостей;
  10.  робота з міжнародними фондами;
  11.  організація конкурсу підприємницьких бізнес-планів на отримання грантів та кредитних ресурсів.
  12.  розташування суб’єкта підприємницької діяльності на території Полтавської області;
  13.  збільшення за умови реалізації проекту кількості робочих місць;
  14.  прибуткова діяльність СПД;
  15.  позитивна кредитна історія;
  16.  мета фінансування;
  17.  термін діяльності СПД з початку заснування;
  18.  сума, термін фінансування;
  19.  забезпечення (гарантії);
  20.  власний внесок у проект;
  21.  окупність проекту.

Асоціація сприяння міжнародному бізнесу та розвитку (АСМБР)
АСМБР є офіційним партнером ряду міжнародних та зарубіжних організацій, має ексклюзивне право на формування української делегації на Європейський економічний форум, успішно проводить семінари, форуми та конференції в різних регіонах України, організовує презентацію зарубіжних фірм в Україні та проводить презентації підприємств Кременчука за кордоном, є організатором поїздок представників ділових кіл області за кордон та співорганізатором щорічної міжнародної виставки-ярмарки “Чумацький шлях”. Також АСМБР активно займається розвитком народної та молодіжної дипломатії. Організовує ознайомчі та ділові поїздки молоді, підприємств та промисловців закордон.

Фонд “Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу”

Центр кадрових і тренінгових технологій “Ваш успіх”

Директор – Лариса Бездудна
Надає послуги по організації та проведенню тренінгів на теми “Тренінг продаж”, “Психологічні технології кадрового підбору”, “Як досягти успіху у бізнесі”, “Успішне проведення переговорів” та ін.

 

Центр підтримки підприємництва “Полтавський бізнес-інкубатор” (ЦПП “ПолБІ”),
член Української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів

ЦПП “ПолБІ” надає:

  1.  консалтингові послуги (маркетингове дослідження ринку, складання бізнес-плану, складання інвестиційних проектів, правові аспекти підприємництва, бухоблік та фінансова звітність);
  2.  тренінг послуги
  3.  навчання фаховим навичкам тих, хто бажає працювати у підприємницьких структурах (секретарська справа, організація роботи офісу, володіння комп’ютером);
  4.  короткотермінові тренінг-курси, для тих, хто розвиває свою справу (адміністративний менеджмент, фінансовий менеджмент, управління персоналом, техніка ділового спілкування та ін.)
  5.  семінари-тренінги для підприємців-початківців (основи підприємництва, бізнес-планування);
  6.  інформаційні послуги (надання довідкової інформації, інформації про мікрокредитування, рекомендації стосовно реєстрації підприємства, інформації про міжнародні донорські організації);
  7.  інші послуги (електронна пошта, сканування текстів, комп’ютерний набір, копіювання та розмноження матеріалів).

Полтавська торгово-промислова палата

Послуги:

  1.  допомога у встановленні контактів між українськими та зарубіжними фірмами;
  2.  організація виставок та ярмарків в Україні і за кордоном;
  3.  юридична і консультаційна допомога з питань зовнішньоекономічної діяльності;
  4.  виконання перекладів науково-технічної документації та їх засвідчення;
  5.  підтвердження походження українських товарів та видача сертифікатів походження;
  6.  проведення експертиз та перевірок;
  7.  оформлення та консультації з оформлення вантажних митних декларацій;
  8.  розміщення у журналі Полтавської ТПП “Директорська пошта” матеріалів про товари, послуги, підприємства, організації.
  9.  пошук товарів і обладнання, автомобілів на європейських ринках;
  10.  пошук, налагодження і підтримка контактів між українськими і зарубіжними фірмами;
  11.  проведення бізнес-тренінгів;
  12.  консультування з технічних та економічних питань, розробка бізнес-планів;
  13.  виконання усних і письмових перекладів (англійська, німецька, французька мови).
  14.  доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет;
  15.  розробка та супровід веб-сайтів, програмного забезпечення;
  16.  реєстрація та обслуговування персональних електронних скриньок;
  17.  навчання роботі на комп’ютері;
  18.  оперативна поліграфія;
  19.  розробка бізнес-планів,
  20.  тренінги з мистецтв продажу, маркетингу, менеджменту та ін;
  21.  закони, нормативно-правові акти з останніми змінами та коментарі до них;
  22.  професійна оціночна діяльність;
  23.  аудиторська діяльність.членство.

4.Тенденції розвитку бізнес-інкубаторів та технопарків в Україні

Організація та особливості функціонування бізнес-інкубаторів в Україні

бізнес інкубатор державний малий

Як свідчить світовий досвід, одним із найуспішніших шляхів розвитку і підтримки підприємництва є інкубація бізнесу, або надання підтримки суб’єкту підприємницької діяльності, що починає власний бізнес, з метою спрощення, полегшення та прискорення входження його в ринок і досягнення бажаного підприємницького ефекту. Підтримка, яка забезпечується інкубацією, значною мірою допомагає початківцям набути необхідного професіоналізму щодо вибраної сфери діяльності, сприяє подоланню ринкових і штучних бар’єрів під час створення бізнес-структури та на початковому етапі розвитку. І якщо, за статистикою, самостійно виживають у середньому близько третини створених фірм, то серед тих, хто скористався підтримкою бізнес-інкубаторів, як правило, стають успішними понад 85% учасників.

Бізнес-інкубатори – це структури, що надають допомогу новим компаніям на етапі їх організації та становлення. Основна мета бізнес-інкубаторів в інтерактивному процесі – надихати людей на організацію власної справи, створювати умови, що сприяють розвитку нових компаній і підприємництва, підтримувати їх у розробленні новаторських продуктів, надавати їм приміщення, засоби інфраструктури і т. ін. Головний акцент у діяльності бізнес-інкубаторів робиться на стимулюванні розвитку місцевої і регіональної економіки та створенні робочих місць. Бізнес-інкубатори необхідні для зміцнення й розвитку початкуючих підприємств. Особливо у державах з низькою динамікою розвитку підприємництва роль бізнес-інкубаторів виявляється дуже важливою для забезпечення місцевого соціально-економічного розвитку .

Мета бізнес-інкубатору – забезпечення сприятливих організаційно-економічних умов для розвитку малого і середнього бізнесу, підвищення конкурентоздатності підприємств і компаній на ринку шляхом надання всебічної допомоги підприємцям на всіх стадіях організації і функціонування підприємств, сприяння формуванню і розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього бізнесу, створення нових робочих місць. На основі вивчення досвіду використання механізму бізнес-інкубаторів в країнах з розвинутою економікою, нами розроблено модель бізнес-інкубатора, використання якої може сприяти як розвитку, так і управлінню малим бізнесом



Бізнес-інкубатори займають важливе місце в інноваційній інфраструктурі, які розглядаються, перш за все, як частина інфраструктури підтримки малого підприємництва, але одночасно вони є інструментом економічної, соціальної, структурної і інноваційної політики. Бізнес-інкубатори можуть бути як самостійними господарськими організаціями з правами юридичної особи, які створюються, як правило, для підтримки нетехнологічного малого підприємництва, або діяти у складі технопарку та бути орієнтованими на роботу в областях високих технологій, тобто підтримку малого інноваційного підприємництва в науково-технічній сфері. Інкубатор, як форма й елемент інноваційної інфраструктури, знаходиться в постійному розвитку, логіку якого багато в чому допомагає зрозуміти історія виникнення і поширення інкубаторів

Одне з принципових питань у діяльності бізнес-інкубаторів полягає у виборі оптимальної форми експлуатації створюваних бізнес-інкубаторів. На теперішньому етапі існує велика різноманітність організаційно-правових форм бізнесу-інкубаторів. Бізнес-інкубатори існують як структурні підрозділи організацій високого порядку і як автономні установи. Організаційно-правова форма бізнес-інкубаторів (БІ) багато в чому визначає потенційні джерела фінансування діяльності інкубатора. Реєстрація БІ в якості некомерційної структури надає додаткові можливості для здобуття грантів і засобів різних організації підтримки малого бізнесу, інновацій. Форми державної, обласної або установ нижчого підпорядкування забезпечують доступ до бюджетного фінансування, участі у державних і регіональних програмах розвитку малого підприємництва. У свою чергу, організаційно-правова форма інкубатора залежить від того, ким та на чиї кошти створюється БІ.

Головна перевага бізнес-інкубатора для починаючих підприємців, що найчастіше випробують фінансових труднощів, укладається в тім, що інкубатори надають їм «дах над головою» на пільгових умовах, за цінами нижчими від ринкових (принаймні, спочатку).

Для повноцінної діяльності бізнес-інкубатор повинен мати необхідні приміщення (виходячи з закордонного досвіду – 1000–2000 кв. м.), матеріально-технічну базу (офісна техніка, Інтернет, навчальні класи, конференц-зал, бібліотека), кваліфікований штат, а також консультантів і викладачів, що працюють, як правило, на контрактній основі .

Концепція бізнес-інкубатора припускає ротацію фірм-клієнтів, тому в інкубаторі, як правило, не повинне бути довгострокових або передчасних договорів про оренду приміщення. Термін їх «життя» в інкубаторі складає від 2 до 5 років. Якщо підприємство за цей час міцно встає на ноги, то йому варто знайти собі приміщення поза інкубатором і звільнити місце для нової молодої фірми. Однак, на практиці, у залежності від наявної в наявності площі і попиту на неї іноді можуть використовуватися і більш тривалі договори про оренду.

Добір клієнтів у бізнес-інкубатор повинен проводиться на конкурсній основі. При цьому, претендент повинен обґрунтувати, що його проект має реальні шанси на успіх і є конкурентоздатним, а сам претендент відповідає критеріям керівника інноваційного підприємства (рівень освіти, досвід роботи і т.д.).

Важливими перевагами бізнес-інкубатора є також творча атмосфера і можливість контактувати із собі подібними, імідж серйозної компанії, набір недорогих, але необхідних послуг, гнучкість менеджменту в інкубаторі.

Слід враховувати потребу у висококваліфікованих кадрах, які зможуть компетентно надавати допомогу підприємцям початківцям. Крім забезпечення компетентними співробітниками самих бізнес-інкубаторів, необхідно вирішити завдання кадрового забезпечення інкубованих фірм і вивчення підприємців. Більшість зарубіжних інкубаторів функціонують у складі технопарків, промислових зон тощо. В Україні кількість технопарків, які мають у своєму складі БІ є порівняно невеликою. Необхідно створювати і розвивати спеціальні виробничо-технологічні зони на базі підприємств, що діють, або, щоб уникнути труднощів, пов'язаних з реконструкцією площ, не пристосованих під потреби малих підприємств, на нових площах

Проте в регіонах України подібні інфраструктурні механізми здебільшого відсутні. Досвід бізнес-інкубації нашої держави показує, що останні можуть розміщуватися не лише в будівлях, що спеціально зводяться, але і на базі існуючих наукових інститутів та навчальних закладів. Така співпраця є перспективною та взаємовигідною, і, потребує подальшого розвитку. Бізнес-інкубатори також здатні стати інструментом реорганізації загальних виробничих площ великих неефективних підприємств, пристосувавши їх під потреби малого бізнесу.

В Україні створення перших бізнес-інкубаторів стимулювалося міжнародною фінансовою допомогою. Так наприкінці 90-х років Агентство міжнародного розвитку США (USAID) фінансувало виконання Програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні (BID). У рамках цієї програми були створені такі бізнес-інкубатори, як технологічний бізнес-інкубатор «Харківські технології», бізнес-інкубатор Херсонської торгово-промислової палати, бізнес-інкубатор Об’єднаного профкому Чорнобильської АЕС у м. Славутичі й ін.

На теперішній час в Україні, за даними Держпідприємництва, зареєстровано понад 70 бізнес-інкубаторів. За даними ж нещодавно проведеного Українською асоціацією бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів (УАБІІЦ) моніторингу діяльності бізнес-інкубаторів, їхня чисельність виявилася значно меншою і складає лише близько 10-ти бізнес-інкубаторів, які реально працюють. Серед них, насамперед, можна назвати Білоцерківський, Славутицький, Хмельницький, Сімферопольський, Львівський, Полтавський, Івано-Франківський бізнес-інкубатори. Така суттєва розбіжність у даних спричинена, насамперед, досі законодавчо не визначеним поняттям бізнес-інкубатора. У Господарському кодексі України взагалі не згадується такої організації, як бізнес-інкубатор.

Українська Асоціація бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів розпочала проект «Формування інформаційно-комунікаційного середовища ефективного розвитку бізнес-інкубування в Україні (UBICA – ІСТ)» та «Створення інформаційно-комунікаційної підприємницької мережі для розвитку бізнес-інкубування в Харківському регіоні (Харків-ІСТ)». Реалізація цих проектів відбувається в рамках програми InfoDev Світового банку реконструкції і розвитку (СБРР). Проекти ставлять за мету сприяти розвитку бізнес-інновацій в секторі малих і середніх підприємств, покращити можливості діяльності бізнес-інкубаторів шляхом ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі становлення підприємництва.

Цільовою групою Харківського технологічного бізнес-інкубатора є високоосвічені підприємці-початківці, що мають науково-технологічну підготовку та намагаються використати власні знання у галузі високих технологій та інтелектуальних комунікаційних технологій.

Проект дасть можливість створити програмно-технічні та інформаційно-комунікаційні засоби для розвитку малого та середнього бізнесу, здійснить навчання щодо використання ІКТ у підприємництві та стимулюватиме їх впровадження у сферу малого бізнесу. В процесі реалізації проекту поширюватиметься досвід використання інтелектуальних технологій та впровадження електронної комерції у діяльність підприємств малого та середнього бізнесу, підвищуватиметься професійний рівень підприємств-клієнтів та співробітників бізнес-інкубатора стосовно використання можливостей інформаційно-комунікативних технологій.

Недоліком існуючої організаційно-господарської інфраструктури інноваційної підприємницької діяльності є нерівномірність розподілу її існуючих об'єктів за регіонами України. Так, у Києві та Київській області діють 12 бізнес-інкубаторів, в Одеській області – 9; 18 з 27 регіонів країни мають по 1 – 2 бізнес-інкубатора. З 255 існуючих інноваційних фондів 175 працюють у Києві.

Проте говорити про зрілі форми українських бізнес-інкубаторів не доводиться: спроби щодо створення ефективно діючих бізнес-інкубаторів в Україні не виправдали очікувань, незважаючи на офіційну державну підтримку (закріплену законами України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» та «Про державну підтримку малого підприємництва», розпорядженням Кабінету Міністрів України про всебічну підтримку існуючим та новостворюваним бізнес-інкубаторам, Плану заходів з виконання у 2007 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, якими, зокрема, передбачено сприяння розвитку мережі бізнес-інкубаторів).

Визначення ефективних форм підтримки підприємництва потребує визначення чинників, від яких залежить успішність бізнесу. Як відомо, успіх підприємництва залежить від вдалого поєднання особистості підприємця (який повинен бути професійно й морально підготовлений до виживання в умовах ринкової конкуренції), бізнес-ідеї (спроможної забезпечити задоволення попиту визначених споживачів та отримання очікуваного прибутку) та інвестицій (коштів, необхідних для реалізації бізнес-ідеї). Тому принцип функціонування бізнес-інкубатора полягає в тому, щоб саме за цими аспектами підприємництва забезпечувати підтримку молодого бізнесу.

Отже, концепція інкубації бізнесу полягає в створенні умов для перетворення новачка у сфері бізнесу з підприємницькою ідеєю на успішного суб’єкта підприємницької діяльності з випробуваним бізнес-проектом та успішно функціонуючим прибутковим бізнесом і одночасним вирішенням інвестиційних проблем. Враховуючи традиційно віддалену від індивідуального прийняття ризикових рішень ментальність значної частини наших громадян, велика увага у становленні бізнесмена повинна приділятись формуванню підприємницького світогляду.

Реалізацію концепції інкубатора забезпечує досвідчений експерт-керівник проекту, а набуття учасником бізнес-інкубатора професійних якостей з поступовим розширенням повноважень відбувається за схемою: учень-виконавець (помічник експерта – керівника проекту) – самостійний виконавець – керівник-виконавець – координатор-виконавець. Передбачається, що у бізнес-інкубаторі майбутній підприємець отримає необхідні знання з основ підприємництва, маркетингу, антикризового менеджменту та професійні знання відповідно до вибраного виду діяльності; бізнес-ідея пройде шлях від попередніх бізнес-очікувань до реалізованого бізнес-проекту, а початкові інвестиції перетворяться на прибуток. Така модель процесу інкубації бізнесу дасть змогу мінімізувати втрати від прийняття непрофесійних рішень з одночасним підвищенням рівня професіоналізму новачка в сфері підприємницької діяльності

Отже, однією з найважливіших передумов успішної реалізації ідеї інкубації бізнесу слід вважати створення організації й місця (бізнес-інкубатора), де підприємець-початківець може облаштуватись і де йому на професійній основі буде надано кваліфіковану допомогу за найважливішими аспектами бізнесу. Сьогодні таку ідею можна реалізувати як на базі успішно працюючих підприємств, установ та організацій, так і в умовах спеціально створених структур з використанням наявного незавершеного будівництва та залишкового майна банкрутів.

Подальший розвиток бізнес-інкубування в Україні неможливий без розробки і прийняття Типового положення про бізнес-інкубатор. Проте, безумовно, навіть розробка і прийняття такого регуляторного акта не розв’яже головного питання – створення всебічних сприятливих умов для розвитку мережі бізнес-інкубаторів в Україні. З метою формування державної стратегії у цій сфері УАБІІЦ розроблено проект Концепції розвитку мережі бізнес-інкубаторів в Україні, який було надано на розгляд Держпідприємництва й Міністерства фінансів України і який отримав позитивне схвалення. Тому даний проект Концепції можна взяти за основу і продовжити роботу в цьому напрямі в рамках спеціально створеної робочої групи.

Висновки та пропозиції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

56258. We Study English 51 KB
  Познайомити з дитячою культурою народу, мову якого вивчаємо. Формувати вміння спілкуватися іноземною мовою підготовлено та непідготовлено. Розвивати інтерес до вивчення англійської мови. Виховувати культурних та ввічливих дітей які знають правила поведінки та вміють застосовувати їх на практиці.
56260. Das Aussehen 48.5 KB
  Мета: практична: активізувати граматичні навички з тем «Відмінювання прикметників» та «Ступені порівняння прикметників», відробити надані раніш ЛО...
56261. Висловлення побажань; вживання Subjonctif présent 28.58 KB
  Bonjour, chers élèves! Aujourd’hui on va systématiser nos connaissances du subjonctif. On va aussi pratiquer les manières d’exprimer nos souhaits. Par quels moyens peut-on exprimer nos souhaits: par e-mail, par lettre, coup de téléphone, pendant l’entretien personnel?
56262. Сучасний урок української мови в школі. Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних університетів і вчителів 1.79 MB
  Сучасний урок української мови в школі. Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів з української мови. Мета уроку української мови як системне утворення та шляхи її реалізації. Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності на уроках української мови.
56263. Спектакль «Суд над Ядерною Енергією» 71.5 KB
  Вступне слово. Сьогодні завершується тиждень безпеки життєдіяльності. І ми зібралися з вами на останньому заході, що проводиться в рамках цього тижня й присвяченій найбільшій та найстрашнішій загрозі для всього людства – використанню ядерної енергії.
56265. Сума кутів трикутника 50 KB
  Обладнання: набір креслярського приладдя; таблиця Сума кутів трикутникамультимедійний проектор комп’ютеркомп’ютерна презентація. Учитель ставить проблему: що учні знають про кути трикутника Один з варіантів відповіді...
56266. Summer Holidays Suggested level – A1+ elementary 7.04 MB
  Мета: Тренувати учнів в усному мовлені, письмі та роботі з комп’ютером. Розвивати память, здогадливість та самостійність у праці. Учити учнів вести дискусію про відпочинок під час літніх канікул. Підготувати до оформлення паспорту ”Holiday Passport”.