86439

Аналіз природних та техногенних небезпек в Волинської області

Контрольная

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Хоча поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, сам термін «життєдіяльність» порівняно новий. Цей термін зявився з появою пілотованої космонавтики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоча це не зовсім правильно...

Украинкский

2015-04-07

572.94 KB

7 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра хімії та екології

РОЗРАХУНОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

      Виконала :                                                                  студентка групи 1зМОП

                                                                                          Легка Н.Ю.

      Перевірив:                                                                 доцент Малєєв В.О.

ХЕРСОН – 2014.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра хімії та екології

Дисципліна «Безпека життєдіяльності»

РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНА РОБОТА

Студентка ____________курс____, група______, факультет _________

Завдання видано______________Строк виконання_________________

ВАРІАНТ

Склад розрахунково - графічної роботи:

Вступ

1.  Скласти номенклатуру небезпек для спеціальності:

ВАРІАНТИ: 1- водій автобусу, 2- студент, 3- шахтар, 4-поліцейський,5- вчитель,6-оператор ЕОМ, 7- електрик, 8-домогосподарка, 9-менеджер, 10-продавець, 11-будівельник,12-податковий інспектор, 13-космонавт, 14-водолаз, 15-автомеханік, 16-секретар-референт, 17-пожежник, 18-сапер, 19-міністр(НС), 20-лікар, 21-кухар, 22-моряк, 23-програміст, 24-фотограф, 25- лісник,

2.  Використовуючи бальну систему провести статистичну оцінку небезпечних чинників для життя людини.

3.  Розробити     комплекс  заходів  щодо  попередження  соціально-політичних, природних та технічних небезпек

ВАРІАНТИ: 1- наркотична залежність, 2 - натовп , 3 - алкоголь, 4 - тероризм, 5-освітлення приміщення, 6- отруйні рослини, 7- пожежа, 8- ураган, 9- повінь, 10-землетрус, 11- аварія з викидом хімічних речовин, 12- туберкульоз, 13-СНІД, 14- зсув, 15-отрутохімікати, 16-електромагнітні поля,17-бактериологічна зброя, 18-радіоактивне забруднення, 19-інформаційно-психологічна небезпека, 20-проституція, 21-насильство, 22-суїцид, 23-небезпеки військового характеру, 24-членство у небезпечних культах, 25- шумове забруднення.

4.  Нанести на карту зазначеної області України та описати   місця та прояви природних та техногенних небезпек

ВАРІАНТИ:1- Дніпропетровська, 2- Донецька, 3- Запорізька, 4- Луганська, 5-Полтавська, 6-Сумська, 7- Харківська, 8- Вінницька, 9- Волинська, 10- Житомирська, 11-Закарпатська, 12-Івано-Франківська, 13- Київська, 14- Кіровоградська,15- Львівська, 16-Рівненська, 17- Тернопільська, 18- Хмельницька, 19- Черкаська, 20- Чернігівська, 21-Чернівецька, 22- АР Крим, 23- Миколаївська, 24- Одеська, 25- Херсонська.

5.  Перша медична допомога при :

ВАРІАНТИ:1- пораненнях і кровотечах, 2 - обмороженні, 3 - отруєнні грибами, 4-шоку, 5-радіаційних ураженнях, 6- отруєнні СДОР, 7- опіках, 8- переломах, 9- ураженні електричним струмом, 10- задусі, утопленні, 11- отруєнні ліками і алкоголем, 12-тепловому і сонячному ударі, 13-укусах отруйних комах, 14-харчових отруєннях, 15-контузії, 16-кровотечі з носа та рота, 17-потраплянні чужородного тіла до вуха, очей, дихальних шляхів, 18-ушкодженні м'яких тканин,суглобів,19-стисканні,20-передозуванні снодійними, 21-отруїнні наркотиками, 22-укусах отруйних змій, 23-гострих захворюваннях очеревини, 24-укусах скажених тварин, 25-отруїнні кислотами і лугами.

Завдання видав:                                                            Завдання отримав:

ЗМІСТ

Склад розрахунково - графічної роботи: 2

Вступ 4

Номенклатура небезпек для спеціальності менеджер 6

Статистична оцінка небезпечних чинників для життя людини 9

Комплекс заходів щодо поширення СНІДу 12

Прояви природніх та техногенних небезпек у Волинській області 17

Перша медична допомога при ураженні електричним струмом 28

Висновок 38

Список використаних джерел 39

ВСТУП

Хоча поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, сам термін «життєдіяльність» порівняно новий. Цей термін з'явився з появою пілотованої космонавтики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоча це не зовсім правильно.

Термін «життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і «діяльність».

Життя - це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими — фізичною, хімічною, енергетичною тощо. Невід'ємною властивістю усього живого є активність.

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та пристосовуючи її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Безпека життєдіяльності - це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Курс БЖД ґрунтується на знаннях цивільної оборони і призначений навчити прогнозувати можливу обстановку і приймати грамотні рішення в умовах НС щодо захисту населення та персоналу об’єктів від можливих наслідків НС, а також у ході цих наслідків.

Необхідною умовою нормальної життєдіяльності будь-якого суспільства є суспільний порядок, від рівня якого залежить безпека людини. Недооцінка або ігнорування проблем безпеки на всіх рівнях соціальної організації призводять не тільки до певних негативних наслідків, а й до падіння життєздатності, навіть до втрати окремих її складових елементів. 

НОМЕНКЛАТУРА НЕБЕЗПЕК ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕР.

 

Менеджер (від англ. Manage – управляти) – співробітник компанії, основне завдання якого полягає в управлінні іншими співробітниками  і

ключовими ресурсами компанінії.

Ідеальний образ сучасного менеджера передбачає наявність у людини відповідних якостей та вмінь. Якості менеджера — сукупність характеристик менеджера, обумовлених такими чинниками, як генотип людини, вплив соціуму, освіта, досвід.

 Посада керівника, особливо менеджера, передбачає велику затрату енергії психічної, емоційної. Із задатками лідера народжуються. Вплив соціальних факторів обумовлює формування таких якостей менеджера, як відповідальність, прагнення до професійного зростання, авторитетність, внутрішній контроль, толерантність. Соціум формує такі моральні якості менеджера: патріотизм, національна свідомість, державницька позиція, інтелігентність, людяність, порядність, почуття обов’язку, громадянська позиція, чесність, доброзичливість.

Менеджер має мислити масштабно, перспективно. Управлінці можуть демонструвати прекрасні результати і водночас погубити всю компанію, якщо їхня робота не орієнтована на майбутнє. Зрозуміло, компанія повинна отримувати прибуток, але вона повинна отримувати прибуток як можна довше. Якщо ви думатимете тільки про прибуток, то не побачите можливостей, що відкриваються попереду. Мислення менеджера постійно повинно тренуватися на масштабність. Освіта та досвід надають людині спеціальних знань, умінь та навичок.

 Менеджер організацій — це унікальна професія. Менеджер — це найманий професійний управляючий підприємства; фахівець у галузі управління виробництвом. Ця професія потребує постійного вдосконалювання знань, розвитку практичних навичок швидкого реагування на всі зміни, що відбуваються, підвищеного інтересу до самоосвіти, високого рівня самодисципліни. Саме професіоналізм, відповідальність, ініціатива й заповзятливість менеджерів здатні у будь-якій складній ситуації забезпечити підприємству успіх і прибуток, високу ефективність реалізованої практичної діяльності.

Номенклатура небезпек – перелік назв, термінів, систематизованих за окремими ознаками, наприклад в алфавітному порядку, за ймовірністю проявлення з негативними наслідками та ін. В окремих випадках складається номенклатура небезпек для конкретних об’єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці і т. ін.). Номенклатура небезпек в алфавітному порядку за даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров"я полягає із понад 100 чинників.

Для спеціальності менеджер, на мою думку, характерні такі небезпеки як:

  1.  Електрика
  2.  Емоційний стрес (перенавантаження)
  3.   Клаустрофобія (боязнь закритих приміщень)
  4.   Замкнений простір
  5.   Захворювання
  6.  Перевантаження
  7.   Перенапруга
  8.  Психологічна несумісність
  9.  Розумове перенапруження (втома).

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.

Для людини завжди існує ризик небезпеки. Ризик можна уявити як поєднання ймовірності події з певними небажаними наслідками: вихід з ладу обладнання, травмування, захворювання, загибель людей, матеріальні втрати тощо. Варто зазначити, що кількість ризиків небезпек щодо загибелі людей як у всьому світі, так і в Україні зростає. У наукових дослідженнях управління ризиком визначається як системне регулярне дослідження виникнення ймовірних ризиків, які загрожують людині, майну, інтересам, діяльності. Дослідження ризику дозволяє заздалегідь передбачати певні тенденції розвитку небезпек, допустимості параметрів їхнього впливу на людину, навколишнє середовище.

Для визначення статистичної оцінки небезпечних та шкідливих чинників для життя людини треба провести опитування п’яти осіб (Моя індивідуальна оцінка, Легкого, Таргоні, Троян,Сироти). При опитуванні надається список небезпечних чинників у вигляді невеликої таблиці. Кожен учасник опитування, отримавши таблицю, має зробити власну оцінку кожної небезпеці по ступеню небезпечності для життя людини, і виставити оцінку (25 – найнебезечніший чинник, 1 – найбезпечніший чинник). В результаті отримуємо заповнену таблицю.

Середню оцінку небезпечності j-го чинника визначають за формулою:

,                                                                    

Де Sji- індивідуальні оцінки студентів для j-го чинника, n – кількість опитаних студентів. Якщо прийняти, що перелічені чинники охоплюють усі небезпеки для життя людини, то можна також оцінити відносну частку (у відсотках) кожного чинника qi в сумарній кількості небажаних наслідків за формулою:qi = , %,                 Результати заносимо  у таблицю.

Таблиця . Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини

Чинники

Індивідуальна оцінка   Sji

Оцінка

Легкого Д.В.

Оцінка

Таргоні В.Ю.

Оцінка   

Троян І. А.

Оцінка

Сироти  Т.В.

Середня оцінка,

Sj

Відносна частка,

qi

Інд. Відносна частка

1

Авіатранспорт

23

17

14

3

4

12,2

3,75%

7,07%

2

Автотранспорт

11

21

25

10

12

15,8

4,86%

3,38%

3

Атомна енергетика

22

4

5

20

5

11,2

3,45%

6,7%

4

Вживання спиртних напоїв

21

16

6

6

16

11

3,38%

6,46%

5

Виробничі травми

10

25

3

11

6

11

3,38%

3,07%

6

Вбивства

24

24

22

25

17

22,4

6,89%

7,38%

7

Водойми (купання, відпочинок)

4

5

4

17

1

6,2

1,9%

1,23%

8

Діагностичне випромінювання

1

14

2

1

7

5

1,54%

0,3%

9

Електричний струм

12

6

23

22

21

16,8

5,17%

3,69%

10

Залізничний транспорт

3

7

7

2

8

5,4

1,66%

0,92%

11

Інфекційні захворювання

13

13

24

13

24

17,4

5,35%

45%

12

Нервове виснаження

5

23

21

12

23

16,8

5,16%

1,53%

13

Куріння

20

19

10

9

9

13,4

4,12%

6,15%

14

Медичні препарати

14

8

9

4

18

10,6

3,13%

4,3%

15

Наркотичні речовини

25

18

13

23

3

16,4

5,04%

7,69%

16

Побутові травми

15

9

8

18

10

12

3,69%

4,61%

17

Робота в право

захисних органах

9

22

20

5

19

15

4,61%

2,76%

18

Пожежі

19

10

16

14

11

14

4,30%

5,84%

19

Суїцид

8

1

1

24

2

7,2

2,21%

2,46%

20

СНІД

7

12

17

21

13

14

4,30%

2,15%

21

Спортивні та масові заходи

2

2

19

7

15

9

2,76%

0,61%

22

Стихійні лиха

18

15

18

16

25

18,4

5,66%

5,53%

23

Тероризм

17

20

12

19

20

17,6

5,41%

5,23%

24

Харчові отруєння

6

3

18

8

14

9,8

3,01%

1,84%

25

Хірургічне втручання

16

11

11

15

22

15

4,61%

4,92%

Провівши опитування серед своїх знайомих, яким від 25-45 років, із них три жінки та один чоловік я заповнила таблицю, зробила розрахунок середньої оцінки небезпеки та її відносну частку. Із даних таблиці  будуємо діаграму. На котрій чітко видно, що найбільшу відносну частку мають вбивства та стихійні лиха. Найбільш небезпечними за індивідуальною відносною часткою виявилась небезпека вживання наркотичних речовин та вбивства.

КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ СНІДу

 

Оскільки причиною поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні є наркотизація і проституція, слід активізувати інформаційну та розяснювальну роботу з питань здорового способу життя, профілактики раннього вживання наркотиків, хвороб, що передаються статевим шляхом. Ця робота повинна проводитись обдумано і цілеспрямовано з врахуванням вікових, психолого-фізіологічних особливостей людини. Слід памятати, що некваліфікована, необережна інформація може викликати нездорову цікавість і стати умовою виникнення бажання спробувати, наприклад, дію наркотиків. Необхідно уникати докладного пояснення суті наркотизації організму людини, увагу варто зосередити на тому, як, і з ким треба говорити про подібні захворювання. Необхідне впровадження широкої та якісної освітньо-пропагандистської кампанії, як одного з найважливіших компонентів первинної профілактики - запобігання інфікування ВІЛ, формування толерантного ставлення до людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, розуміння та підтримки всього спектру дій суспільства у боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу. Необхідно взяти до уваги такі поради:

- подаючи інформацію про ВІЛ-інфекцію/СНІД не варто обмежуватися проведенням лише окремих бесід, спеціальних лекцій тощо, така робота має стати складовою частиною різноманітних виховних заходів;

- профілактична робота по боротьбі зі СНІДом, наркоманією повинна зосереджуватися не на фіксації шкідливих наслідків, наприклад, вживання наркотиків, психотропних речовин, а на реальних перевагах здорового способу життя;

- повинен забезпечуватися комплексний і систематичний виклад усіх знань щодо активізації боротьби зі СНІДом та його профілактики;

- вся робота повинна підпорядковуватися основній і надто важливій меті: виховання у людей почуття відповідальності за стан власного здоровя і власну поведінку.

Пріоритетним напрямком профілактичної роботи залишається інформаційно-просвітницька робота з молоддю.

Єдиним засобом профілактики ВІЛ/СНІДу на сьогодні залишається неспецифічна, тобто медико-соціальна профілактика, метою якої є запобігання ВІЛ-інфікування підлітків, і яка грунтується на таких принципах:

· підвищення рівня профілактичних знань та вмінь серед підлітків;

· зменшення соціально-психологічних факторів, які формують поведінку високого ризику ВІЛ-інфікування;

· профілактика виникнення, лікування та реабілітація у підлітків захворювань, які сприяють інфікуванню ВІЛ (захворювань, що передаються статевим шляхом; наркотичної залежності тощо).

Реалізація даної мети передбачає організацію та проведення:

- днів, тижнів, місяців профілактики шкідливих звичок;

- колективних, індивідуальних бесід, профілактичних консультацій;

- диспутів, дискусій, обміну думками та обговорення матеріалів преси, книг (за темою) , вечорів запитань та відповідей;

- круглих столів (діалог з проблеми);

- усних журналів (тематичних);

- анкетування (тестування);

- психологічних тренінгів;

- рольових вправ, комунікативних ігор;

- зустрічей з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів;

- конкурсів, виставок дитячих творчих робіт, залучення учнів до розробок інформаційних матеріалів (газет, буклетів тощо);

Профілактичну роботу доцільно проводити за принципом диференціації, тобто окремо з такими групами людей, які:

- мають схильність до порушень правил поведінки та агресивності;

- вживають алкогольні напої, наркотичні, психотропні речовини та курять;

- мають певні ознаки наркоманії, перебувають на обліку у наркологічній службі;

- проживають у неблагополучних сімях.

Молодь повинна памятати, що:

- страх - це не метод профілактики розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу;

- за зовнішнім виглядом не можна визначити, хто заражений, а хто - ні;

- хворі на ВІЛ-інфекцію інколи виглядають здоровими, хоч вони є вірусоносіями;

- ВІЛ-інфіковані часто самі не знають про свій стан, а ті, хто знають, часто приховують це;

- безпечний секс свідчить про бережне ставлення партнерів один до одного;

- необхідно дотримуватись правил безпечного сексу, бути обачним у виборі партнера;

ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, шанобливого ставлення до людської гідності з боку суспільства;

- усвідомлення загрози ВІЛ/СНІДу, знання про основні шляхи поширення інфекції, правильна поведінка - основний вид захисту для всіх нас на сьогоднішній день;

- обережність має стати зброєю проти ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Звернемо увагу також на дати. 1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом (проголошено 00Н 1988 р.). Третя неділя травня - День пам'яті людей, що померли від СНІДу. У ці дні світова громадськість виражає свою підтримку щодо зусиль суспільства з боротьби зі СНІДом. Але профілактична робота не має відбуватися лише два рази на рік - це наша постійна турбота.

Отож, впровадження новітніх технологій у виховну роботу, співпраця педагогів із працівниками соціальних служб, сприятиме поширенню просвітницької діяльності серед молоді.

Однією з форм профілактичної роботи щодо ВІЛ\СНІД та інших негативних явищ є інформаційна компанія - комплексна система заходів, обєднаних загальною стратегічною метою і проведених у визначений, обмежаний час. Інформаційна кампанія впливає на визначені групи населення (так звані цільові групи) за допомогою різних засобів і каналів масового й індивідуального інформування й навчання з метою спонукання до прийняття нових, корисних для них самих і для суспільства моделей поведінки у визначеній галузі життя. Розробка інформаційної кампанії базується на моделі зміни поведінки, відповідно до якої нова значуща інформація стає для людини стимулом до зміни поведінки.

ПРОЯВИ ПРИРОДНІХ ТА ТЕХНОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК У Волинській області

Карта-схема

 

Волинська область утворена 4 грудня 1939 року. Розташована на північному заході країни в зоні українського Полісся. Межує з Рівненською та Львівською областями.

Область поділено на 16 районів, 11 міст, в тому числі 4 міста обласного значення (Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ), 22 селища міського типу, 1053 сільських населених пункти.

На території Волинської області протікає 137 річок, з них 70 -довжиною понад 10 км. У північній та західній частині області проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейн Чорного і Балтійського морів, зокрема басейн Дніпра (р. Прип’ять, Стир, Стохід, Турія) і Західного Бугу. Для річок характерне мішане живлення, з перевагою снігового (60-70%). В результаті широкомасштабних осушувальних робіт в області значна частина річок або їх ділянок втратили свій первісний вигляд і постають тепер у вигляді магістральних каналів (верхів'я Прип’яті, Вижівки, Турії, Стоходу, ріки Коростинка, Копаївка, Конопелька).

         На території області знаходиться 268 озер, загальною площею 14398 га, більшість з них карстового походження, зокрема групи Шацьких, Згоранських, Кримнівських озер, а також озер заплавного типу (долина р. Припять). Найбільші озера: Світязь (площа 2750 га, глибина 58,4 м.), Пулемецьке (площа 1920 га, глибина 19 м), Турське (площа 1225 га, глибина 2,6 м.).

Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га., який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь: ріллі – 675 тис.га, що становить 34 % (оптимальний рівень 40 %), з них зайнято посівами тільки 221 тис.га, тобто розорюваність становить 39%, багаторічних насаджень - 11,4 тис.га, сіножатей 158 тис.га, пасовищ - 209,7 тис.га. Лісистість території області становить  31,7 %. Кислих ґрунтів нараховується 223, тис.га, тобто 20,9 % від сільгоспугідь. В області піддається ерозії 20 % території, в північних районах переважно під впливом вітру, в південних – води.

        Серед зональних типів ґрунтів за площею переважають дерново - підзолисті - 511 тис.га, лучні - 626 тис.га, менше дернових - 180 тис.га, лісостепових опідзолених - 183 тис.га, ще менше типових чорноземів - 72 тис.га.

        Площа радіаційно - забруднених сільгоспугідь в потерпілих від аварії на ЧАЕС районах області становить - 163,1 тис.га. Найбільша кількість радіаційно - забруднених земель у Маневицькому районі.

         Мінерально - сировинний потенціал області характеризується наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 видів , таких як: вугілля, газ природний, гелій, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торфяна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Мідь і фосфати розвідані недостатньо, їх запаси не визначені, а місця їх залягання до державного фонду родовищ поки що не віднесені.  

Виробничий комплекс

Таблиця 1

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, од.

загальна

екологічно небезпечних

Виробництво харчових продуктів, напоїв

309

23

Виробництво гумових та пластмасових виробів

97

3

Металургійне виробництво; оброблення металів

20

2

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування; виробництво електричних машин та устаткування

33

1

Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів

13

2

Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач та приводів

7

2

Виробництво та розподілення газу

8

12

Збирання, очищення та розподілення води

47

23

Сільське господарство та пов'язані з ним послуги

1678

13

Видобування вугілля, лігніту і торфу

15

13

Виробництво взуття

9

1

Обробка деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

251

7

Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої цегли

31

1

Забруднення території  техногенними  джерелами природного походження

Таблиця 2

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість населення, чол.

Радіаційний фон на території, мкЗв/год

питома активність забруднюючих радіонуклідів, КІ/км2

цезій-137

стронцій-90

радій (природний)

торій

(природний)

калій

(природний)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Камінь-Каширський район

59451

10-14

0.01-1.44

до 0,02

-

-

-

2.

Любешівський район

35693

10-14

0.01-1.79

до 0,02

-

-

-

 За даними обласного управління статистики в 2012 році в атмосферне повітря надійшло 50,5 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 4.4 % менше ніж в 2011 році. Щільність викидів від стаціонарних та пересувних джерел у 2012 році становила 2,5 тонни на 1 км2 території. На кожного мешканця області припало по 48,6 кг забруднюючих речовин ( у 2011 році – 48,6 кг ).

Динаміка викидів свідчить, що в області зменшується надходження забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел викидів. У 2013 році від автотранспорту  в атмосферне повітря надійшло 43,2 тис.тонн шкідливих речовин, що становить 85,5% від загального обсягу викидів. Проти 2010 року викиди від пересувних джерел зменшились на 2.0 тис.тонн. Від 150 підприємств та організацій області в атмосферне повітря було викинуто 7.3 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 0,3 тис.тонн, або на 2,7% менше, ніж у 2011 році. Проте, через велику кількість автотранспортних засобів стан атмосферного повітря у м.Луцьку по формальдегіду, фенолу та діоксиду азоту залишається високим.

 

На території Волинської області налічується 157 комплексів очисних споруд загальною потужністю 225,2 тис. м3/добу, у тому числі 30  повної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти.

Сучасний стан водних об’єктів Волинської області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 0.2 млн. м3 недостатньо очищених стоків надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є те, що вони побудовані у 70-х роках минулого століття, технологічно і технічно застарілі, потребують капітального ремонту та реконструкції.

По річках області виявлено перевищення по нітритах, залізу загальному, біологічному споживанню кисню. Погіршення гідрохімічного стану річок Західний Буг, Луга, Турія, Стир та Припять пов’язано із постійним антропогенним впливом міст Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, Устилуг.

Щодо скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Волинської області, то тут намітилася стабільна тенденція до зменшення обсягів скиду. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2012 році становив 0,77 млн. м3  і зменшився в порівнянні з 2011 роком на 0,08млн. м3, або 10.4 %.          

Щорічно з обласного та місцевих бюджетів (в тому числі фондів ОНПС) виділяються кошти на проведення капітальних ремонтів та реконструкцій КОС, що заплановані заходами Регіональної  програми  “Екологія 2011-2015 та прогноз до 2020 року”, але для повного вирішення проблеми їх недостатньо.

 

        Залишається не вирішеним питання ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами території в районі колишньої  авіаційно-технічної бази Міноборони України (в/ч А-1416) біля м. Луцька. На даний час - база зберігання авіаційної техніки  ( в/ч А-3186 МО України).

       Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України  від 17.08.2007 року №429 “Про передачу військового майна”, в жовтні 2007 року для проведення гідрогеологічних спостережень ПДРГП “Північгеологія” було передано мережу спостережних свердловин (40 св.) на перший від поверхні водоносний горизонт на території, що прилягає до військового аеродрому м. Луцьку. В кінці листопада 2007 року матеріали по забрудненій нафтопродуктами території були передані на баланс Рівненської геологічної експедиції.

З десяти свердловин, що залишились для режимних спостережень, чотири в інтервалі водопритоку закидані. Вони – безводні. Замість закиданої свердловини № 136, заміри проводились в пробуреній рядом свердловині № 2Е. У квітні 2009 року місцевим населенням ліквідована свердловина №138.

Протягом 2010 року Рівненською геологічною експедицією ПДРГП “Північгеологія” проводились регулярні режимні спостереження на першому від поверхні водоносному горизонті на забрудненій території по мережі із 10 спостережних свердловин

За проведеними замірами змін до збільшення площі забруднення не виявлено. Відмічається коливання товщини шару нафтопродуктів у підземних водах в залежності від кількості атмосферних опадів та зміни рівнів підземних вод.

При обстеженні ділянки забруднення встановлено наявність нафтопродуктів в 2-х спостережних свердловинах, запах нафтопродуктів виявлений в 1 – й свердловині.

Максимальна потужність шару нафтопрдуктів в березні – місяці становила  9,8 см та 0,5 см при підвищені рівнів ґрунтових вод на 0,73-1,35 м в порівнянні із січнем та лютим. Мінімальна потужність шару нафтопродуктів встановлена  в січні та лютому - і становила 0,6-0,1 см. В літній період шар нафтопродуктів становив 2,8 - 0,5 см.

У зв’язку із припиненням фінансування з державного бюджету по веденню робіт з моніторингу підземних вод у Волинській області, проведення режимних спостережень на забрудненій ділянці військового аеродрому в м. Луцьку зупинені з 01.09.2010 р.

На даний  час суттєвої шкоди водним обєктам на території м. Луцька завдає скид дощових та талих вод. Централізованої дощової каналізаційної мережі та відповідних загальноміських очисних споруд в місті немає, а тому дощові стічні води з території  міста  без очистки потрапляють   у                       річки Сапалаївку, Омеляник, Жидувка,  погіршуючи їх санітарний стан.

 

На кінець 2012 року у Волинській області нараховувалось 3433 артезіанських свердловин, у т.ч. у сільській місцевості – 2000 та 433 у містах та селищах міського типу. З підземних водоносних горизонтів було забрано 51.42 млн.м3 води, що становить 55% від загального забору.

Із загальної кількості підземних водозаборів виявлено 157 (4,7 %) артезіанських свердловин, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод і підлягають сантехнічному тампонажу.

Протягом 2012 року по річках області виявлено перевищення по залізу загальному, біологічному споживанню кисню. Погіршення гідрохімічного стану басейнів річок Західний Буг, Луга та Стир пов’язано із постійним антропогенним впливом міст Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, Устилуг. Кисневий режим річок задовільний. Вміст кисню у воді в межах 7,0-10,0 мгО2/дм3 при гранично допустимій концентрації для водойм рибогосподарського призначення не менше 4 мг/л, що спричиняє загибель водних живих організмів.

Причинами незадовільного стану басейнів річок Західний Буг та Стир є:

  1.  надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території Львівської області та міст Ковель, Луцьк, Володимир-Волинський;
  2.  значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами;
  3.  випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг;
  4.  невиконання заходів із створення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади;
  5.  розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

        Волинська область відноситься до регіонів, що характеризуються надмірними опадами та рівнинним рельєфом території, які обумовлюють процеси перезволоження, підтоплення і затоплення територій, сільськогосподарських угідь і населених пунктів на значній її частині.

       По характерним причинним ознакам підтоплення пов’язане з природнім перезволоженням та проходженням повеней і паводків. Ситуація щодо затоплення та підтоплення земель викликана зміною гідрологічного режиму річок, яка полягає в значному збільшенні протяжності часу стояння повеневої води на заплаві.

        Основною причиною такого стану є деградація русел річок, що полягає в їх недостатній пропускній спроможності, затруднених умовах проходження водного потоку по заплаві під час повеней і паводків внаслідок дії природних факторів, а також господарського і техногенного втручання в руслоформуючі процеси.

Окремим важливим фактором, що в значній мірі негативно вплинув на екологічний стан заплави і русла річки Прип’ять, є функціонування Вижівського водозабору, яке пов’язане з забезпеченням водою Дніпро-Бузького каналу (ДБК) Республіки Білорусь.

До техногенних чинникiв розвитку процесiв пiдтоплення в областi вiдноситься спорудження систем водопостачання в населених пунктах без вiдповiдного влаштування каналiзацiйних мереж, пониження територiй над шахтними виробками та пiдняття рiвнiв грунтових вод внаслiдок закриття ряду Нововолинських шахт i припинення вiдкачки вод на них, погiршення водовiдвiдної здатностi внутрiшньогосподарської осушувальної мережi, яка перебувала на балансi сiльськогосподарських пiдприємств.

Повеневими i паводковими водами рiчок в областi затоплюються i підтоплюються садиби в 55 населених пунктах та понад 106 тисяч гектарiв земель. Найбiльших збиткiв вiд повеней i паводкiв наноситься водами рiчки Прип’ять  в долинi якої  ще затоплюється i пiдтоплюються 38,5 тисяч гектарiв земель та 14 населених пунктів. Внаслiдок заростання i замулення русла рiчки рівні проходження в ній повеневих і паводкових вод підвищуються в середньому щорічно на 1 см, що призводить до збільшення територій затоплень і підтоплень.

Закриття в 90-х роках минулого сторіччя 6-ти Нововолинських шахт і припинення відкачки на них вод призвело до підняття рівня ґрунтових вод в м.Нововолинськ на площі 1537 га та в 7-ми сільських населених пунктах, в яких уже підтоплено 154 садиби їх жителів та 286 га сільськогосподарських угідь.

В зв’язку з припиненням догляду за внутрішньогосподарською осушувальною мережею після реформування сільськогосподарського виробництва і ліквідації колгоспів-радгоспів площа меліорованих земель, що повторно заболочується і уже потребує проведення додаткових заходів по зниженню рівнів ґрунтових вод постійно зростає.

З метою розв’язання вищевказаних проблем на території області виконується "Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року" та Регіональна екологічна програма "Екологія 2011-2015 та прогноз до 2020 року". У відповідності до яких Волинським облводресурсів виконуються наступні природоохоронні заходи: проведення берегоукріплення, регулювання і розчистка русел річок, покращення їх екологічного стану, будівництво та відновлення захисних дамб тощо.

Щорічно на території області утворюється понад мільйон кубометрів твердих побутових відходів, які захоронюються на 11 полігонах ТПВ і сміттєзвалищах.

30 % полігонів ТПВ області на стадії вичерпання своїх проектних потужностей і потребують розширення.

Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами є підприємства  житлово-комунального господарства. На 2011 рік дозволи на розміщення відходів оформило 208 підприємство з 1059, які увійшли у відповідні переліки міських рад та районних державних адміністрацій.

Основним джерелом утворення відходів в області є підприємства гірничо-добувного, машинобудівного, будівельного, деревообробного та агропромислового комплексу. Це відходи І-Ш класу небезпеки (відпрацьовані люмінісцентні лампи, акумулятори, нафтопродукти, відпрацьовані масляні фільтри), ІV класу небезпеки (відходи деревообробної промисловості), а також побутові відходи та відходи вуглевидобувної промисловості.

Накопичення відходів в області в основному здійснюється підприємствами гірничо-добувного комплексу. На териконах шахт  м. Нововолинська накопичено більше 33  млн. тонн відходів вуглевидобутку. Лише незначна кількість відходів утилізується  підприємствами  будівельної промисловості при виготовленні цегли.

Небезпечні відходи І-ІІІ класу небезпеки, які утворюються на території області, в основному передаються підприємствам, діяльність яких пов’язана із збиранням, видаленням та утилізацією відходів. Виробничу діяльність по переробці полімерних відходів та макулатури здійснюють в області ДП Інвідвтор, ПП «Інвід», МП “Інвід”, ВАТ “Луцький КРК”.

Залишається  невирішеним питання ліквідації 273 приміщень колишніх складів, де зберігались агрохімікати та пестициди. Дані об'єкти становлять серйозну загрозу для довкілля та здоров'я населення.  

Підготовлено та подано на конкурс за Програмою транскордонного співробітництва "Польща-Білорусь-Україна" проектну заявку "Ліквідація екологічних небезпек, пов’язаних зі складами хімічних засобів захисту рослин в транскордонному регіоні". Проект передбачає ліквідацію 32 складів у Іваничівському, Володимир-Волинському, Любомльському та Шацькому районах.

  

Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площінна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному зв’язку з неотектонічними рухами території. 

 Територія Волині по схемі районування карста України розташована в межах Західно-Полісської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним.

Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верхньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомля, Ковеля та Турійська). Тут в крейдяних відкладах повсюдно розповсюджені воронки. Площа розповсюдженя воронок коливається від 1%-3% в межах Волинської височини до 20% в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини.

В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та інш. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м.

Зона глибинного закарстовання крейдяних порід є вмісткою товщею основного водоносного горизонту, який використовується і є перспективним для цілей водопостачання населення та промислово-господарських об’єктів.

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ

СТРУМОМ.

Ураження електричним струмом виникає при безпосередньому контакті людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електрики. Ступінь важкості уражень від електроструму залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.

При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання.

Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м’язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина.

Будь-яке зволікання при наданні допомоги, а також невміння того, хто допомагає, надати кваліфіковану допомогу, призводить до загибелі людини, яка знаходиться під дією струму.

При звільненні потерпілих від струмопровідних частин або проводу в електроустановках напругою до 1000 В відключають струм, використовуючи сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Провідники перерізають інструментом з ізольованими ручками, перерубують сокирою з дерев’яним сухим топорищем. Потерпілого можна також відтягнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавиці або обмотати їх шарфом, натягнути на них рукав піджака або пальта. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо (рис. 1.).

Рисунок 1.1 – Звільнення потерплого від дії струму:

а – відключенням електроустановки;

б – відкиданням проводу сухою дошкою, рейкою;

в – перерубуванням дротів;

г – відтягуванням за сухий одяг;

д – відтягуванням в рукавицях.

При звільненні потерпілих в електроустановках з напругою понад 1000В слід користуватися діелектричними рукавицями і взути діелектричні боти; діяти ізолюючою штангою або ізолюючими кліщами (рис. 1.2). Якщо є можливість, то вимкнути електроустановку. Можна замкнути або заземлити провідники (замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).

Якщо провід торкається землі, то необхідно пам’ятати про небезпеку крокової напруги. Тому після звільнення потерпілого від струмопровідних частин слід винести його з небезпечної зони. Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму по землі слід не відриваючи ноги одна від одної (рис. 1.3).

Рисунок 1.2 – Звільнення потерпілого від дії струму в електроустановках напругою понад 1000 В ізолюючою штангою

Рисунок 1.3 – Пересування в зоні розтікання струму:

а – напрям пересування; б – положення ніг при пересуванні

Виділяють три стани людського організму внаслідок дії електроструму:

I стан – потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.

II стан – потерпілий непритомний, але дихає. Людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.

III стан – потерпілий не дихає або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

Долікарська допомога потерпілому. Способи штучного дихання

Кожен працівник, обслуговуючий оперативний персонал повинні знати правила долікарської допомоги, способи штучного дихання і масажу серця.

Долікарську допомогу потерпілому надають на місці нещасного випадку. Констатувати смерть має право тільки лікар.

Способи штучного дихання бувають ручні та апаратні. Ручні менш ефективні, але можуть застосовуватись негайно при порушенні дихання у потерпілого. При виконанні штучного дихання “з рота в рот”, та “з рота в ніс” в рот або в ніс потерплого рятівник видихає зі своїх легенів в легені потерпілого об’єм повітря в кількості 1000-1500 мл. Цей метод найбільш ефективний, однак можлива передача інфекції, тому використовують носовичок, марлю, спеціальну трубку.

Підготовка до штучного дихання.

1. Звільнити потерпілого від одягу – розв’язати галстук, розстебнути комір сорочки тощо.

2. Покласти потерпілого на спину на горизонтальну поверхню – стіл або підлогу.

3. Відвести голову потерпілого максимально назад, доки його підборіддя не стане на одній лінії з шиєю. При цьому положенні язик не затуляє вхід до гортані, вільно пропускає повітря до легенів. Разом з тим при такому положенні голови рот розкривається. Для збереження такого положення голови під лопатки кладуть валик із згорнутого одягу (рис. 1.4).

4. Пальцями обслідувати порожнину рота і якщо там є кров, слиз тощо, їх необхідно видалити, вийнявши також зубні протези; за допомогою носовичка або краю сорочки вичистити порожнину рота (рис. 1.5). Обов’язково провести штучне дихання.

Рисунок 1.4 – Положення голови потерпілого при проведенні штучного дихання

Рисунок 1.5 – Очищення рота і глотки

Виконання штучного дихання.

Голову потерпілого відводять максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому до рота. Вдування повторюють кілька разів, з частотою 12-15 разів на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматками тканини (носовичок, бинт тощо) (рис. 1.6).

вдих                                   видих

Рисунок 1.6 – Виконання штучного дихання

Якщо пошкоджене обличчя проводити штучне дихання “із легенів у легені” неможливо, треба застосувати метод стиснення і розширення грудної клітки шляхом складання і притискання рук потерпілого до грудної клітки з їх наступним розведенням у боки. Контроль за надходженням повітря з легенів потерпілого здійснюється за розширенням грудної клітки при кожному вдуванні. Якщо після вдування грудна клітка потерпілого не розправляється, – це ознака непрохідності шляхів дихання. Найкраща прохідність шляхів дихання забезпечується за наявністю трьох умов:

   максимального відведення голови назад;

   відкривання рота;

   висування вперед нижньої щелепи.

При появі у потерпілого перших слабких вдихів слід поєднати штучний вдих з початком самостійного вдиху. Штучне дихання слід проводити до відновлення глибокого ритмічного дихання.

Штучне дихання у більшості випадків треба робити одночасно з масажем серця.

Зовнішній масаж серця

Зовнішній масаж серця – це ритмічне стиснення серця між грудниною та хребтом. Треба знайти розпізнавальну точку – мечоподібний відросток груднини, – він знаходиться знизу грудної клітини над животом. Стати треба з лівого боку від потерпілого і покласти долоню однієї руки на нижню третину груднини, а поверх – долоню другої руки (рис. 1.7, 1.8). Тепер ритмічними рухами треба натискати на груднину (з частотою 60 разів на хвилину). Сила стиснення має бути такою, щоб груднина зміщувалась в глибину на 4-5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після 2-3 штучних вдихів роблять 15 стискань грудної клітки. При правильному масажі серця під час натискання на груднину відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і звузяться протягом кількох секунд зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з’являться самостійні вдихи. Щоб не пропустити повторного припинення дихання, треба стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу (рис. 1.9, 1.10).

Рисунок 1.7 – Місце розташування рук при проведенні зовнішнього масажу серця

Рисунок 1.8 – Правильне положення рук при проведенні зовнішнього масажу серця і визначення пульсу на сонній артерії


Рисунок 1.9 – Проведення штучного дихання і зовнішнього масажу серця однією людиною

Рисунок 1.10. – Положення того, хто надає допомогу при проведенні зовнішнього масажу серця

  Транспортування потерпілого

 Наслідки своєчасної і правильно наданої допомоги на місці події можуть бути зведені нанівець, якщо при підготовці до транспортування і доставці потерпілого до медичної установи не будуть дотримані відповідні правила. Головне не тільки в тому, як доставити потерпілого і яким видом транспорту, а наскільки швидко були вжиті заходи, які забезпечили максимальний спокій і зручне положення потерпілого.

Найкраще транспортувати потерпілого ношами. При цьому можна використовувати підручні засоби: дошки, одяг тощо. Можна переносити потерпілого на руках. Передусім потерпілого слід покласти на ноші, які застеляють ковдрою, одягом тощо, ставлять ноші з того боку потерпілого, де є ушкодження. Якщо тих, хто надає допомогу, двоє, вони повинні стати з двох боків нош. Один підкладає руки під голову і груднину, другий – під крижі і коліна потерпілого. Одночасно без поштовхів його обережно піднімають, підтримуючи ушкоджену частину тіла, і опускають на ноші. Слід накрити потерпілого тим, що є під руками, – одягом, ковдрою. Якщо є підозра на перелом хребта, потерпілого кладуть обличчям догори на тверді ноші (щит, двері). За відсутністю такого можна використати ковдру, пальто. В такому випадку потерпілого кладуть на живіт.

Якщо є підозра на перелом кісток тазу, потерпілого кладуть на спину із зігнутими ногами у колінах і у тазостегнових суглобах для того, щоб його стегна були розведені, під коліна обов’язково треба підкласти валик із вати, рушника, сорочки.

По рівній поверхні потерпілого несуть ногами вперед, при підйомі на гору або на сходах – головою вперед. Ноші весь час повинні бути у горизонтальному положенні. Щоб ноші не розгойдувались, необхідно йти не в ногу, злегка зігнувши коліна.

При перевезенні потерпілого слід покласти його до машини на тих самих ношах, підстеливши під них що-небудь м’яке (ковдру, солому тощо).

Неприпустимо:

- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);

- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;

- закопувати ураженого блискавкою в землю.

Висновок:

В результаті дослідження були виконані поставлені цілі: провести аналіз природних та техногенних небезпек в Волинської  області, провести опитування і зробити статистичну оцінку небезпечних чинників  для життя людини, виявити комплекс заходів щодо попередження поширення СНІДу та отримання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом,  розглянула номенклатуру небезпек для спеціальності менеджер.

Об’єктом вивчення БЖД як науки є людина і людське співтовариство, середовище, що її оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльністю) і небезпеки, які при цьому виникають.

Головна мета моєї роботи полягає у тому, щоб сформувати в людини свідоме та відповідальне ставлення до питань особистої безпеки й безпеки тих, котрі її оточують. Навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності

Список використаних джерел:

  1.  Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки: Навч. посібник/ В.В. Бєгун, І.М. Науменко -  К.:  , 2004. – 328с.
  2.  Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо- К.: "Каравела",  2004. – 328 с.
  3.  Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2005.-320 с.
  4.  Рада національної безпеки і оборони України http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rainbow.gov.ua/.
  5.  Сайт, присвячений надзвичайним ситуаціям природного характеру http://chronicl.chat.ru/.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6740. Метод определения таможенной стоимости на основе сложения стоимости 22.98 KB
  Метод определения таможенной стоимости на основе сложения стоимости. При применении метода ОТСТ на основе сложения стоимости в качестве основы для ОТСТ товара принимается расчетная стоимость товаров, которая определяется путем сложения: расходов ...
6741. Резервный метод определения таможенной стоимости товаров 23.17 KB
  Резервный метод определения таможенной стоимости товаров. Если в силу, установленными правовыми актами, условий таможенная стоимость товаров не может быть определена в результате последовательного применения рассмотренных ранее методов определения т...
6742. Сущность тарифных льгот, их виды и критерии предоставления 25.35 KB
  Сущность тарифных льгот, их виды и критерии предоставления. Неотъемлемым атрибутом в современной практике внешнеторгового регулирования является предоставление в определенных случаях государством при перемещении товаров через государственную границу...
6743. Условия предоставления тарифных льгот при осуществлении поставок в страны Таможенного союза 28.51 KB
  Условия предоставления тарифных льгот при осуществлении поставок в страны Таможенного союза. Решением Меж Гос Совета Евра ЗэС от 27.11.2009 №18 о ЕТТР в ТС РБ, РК, РФ установлено, что с 01.01.2010 вступили в силу: Протокол о предоставлении тарифн...
6744. Преференции развивающимся и наименее развитым странам 25.31 KB
  Преференции развивающимся и наименее развитым странам. В целях содействия экономическому развитию развивающихся и наименее развитых стран в рамках таможенного союза применяется Единая система тарифных преференций. Статьей 7 Соглашения о едином тамож...
6745. Сущность и основные виды нетарифных ограничений 29.44 KB
  Сущность и основные виды нетарифных ограничений. Заметно ускорившаяся после 2-й Мировой войны международная экономическая интеграция способствовала существенной легализации внешней торговли, однако на ряду со снижением тарифных барьеров в последнее ...
6746. Порядок применения в Таможенном союзе количественных ограничений 29.69 KB
  Порядок применения в Таможенном союзе количественных ограничений. В соответствии с соглашением О единых мерах нетарифного регулирования в отношении третьих стран количественные ограничения экспорта (импорта) представляют собой меры по количественн...
6747. Лицензирование во внешнеторговой сфере Таможенного союза 28.91 KB
  Лицензирование во внешнеторговой сфере Таможенного союза. В рамках Таможенного союза применение мер регулирования, затрагивающих внешнюю торговлю товарами, включенными в единый перечень, а также применение тарифной квоты реализуются, как правило, пу...
6748. Порядок и условия применения тарифных квот в Таможенном союзе 26.25 KB
  Порядок и условия применения тарифных квот в Таможенном союзе. В соответствии с Соглашением об условиях и механизме применения тарифных квот от 12 декабря 2008 г. при осуществлении регулирования ввоза на единую таможенную территорию сельскохозяйстве...