86641

Культура як система цінностей, традицій, вірувань

Доклад

Культурология и искусствоведение

Культурноісторичні цінності обєкти матеріальної та духовної культури що мають художнє історичне етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню відтворенню та охороніа саме. предмети повязані з історичними подіями розвитком суспільства та держави історією науки і культури. старовинні книги та інші видання що становлять історичну художню наукову та літературну цінність окремо чи в колекції; Отже цінності є основою і складовою частиною кожної культури. Їх можна вважати елементами культури.

Украинкский

2015-04-08

30.8 KB

0 чел.

Культура як система цінностей,традицій, вірувань.

Культурно-історичні цінності - об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні,а саме:

1. оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції .

2. предмети, пов’язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури.

3. предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

5. старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

Отже цінності є основою і складовою частиною кожної культури. Їх можна вважати елементами культури. Таких елементів безліч. Наве¬демо одну з існуючих класифікацій елементів культури, яку подають як класифікацію цінностей, що, на мою думку, одне й те саме.

1. Смисложиттєві цінності: уявлення про добро і зло, благо, ща¬стя, сенс життя.

2. Універсальні, які діляться на: а) вітальні – життя, здоров’я, благоустрій, особиста безпека, сім’я, родичі, освіта, правопорядок, якість продуктів тощо; б) демократичні – свобода слова, совісті, пар¬тій, суверенітет; в) суспільного визнання – любов до праці, соціаль¬не положення тощо; г) міжособистісного співіснування – чесність, доброзичливість, порядність, взаємодопомога, вірність, любов тощо; д) особистого розвитку – почуття особистої гідності, свобода творчо¬сті і самореалізації, національна мова тощо.

Ця не зовсім всеохоплююча класифікація все ж таки дає уявлення про складну структуру культури, яка має безліч елементів, кожен з яких відіграє певну роль у житті суспільства.

Поділ культури на матеріальну і духовну зумовлений видом діяльності, функціями, які виконують культурні цінності, характером потреб, що ними задовольняються. До матеріальної культури відносяться засоби виробництва, зокрема знаряддя і продукти праці, які самі є продуктом попередньої діяльності, техніка — від примітивної до найскладнішої, всілякі споруди, оброблені лани, насаджені і культивовані ліси, штучні водоймища, заводи й фабрики. До духовної культури належать знання, наука, мораль, право, релігія, філософія, різні форми ідеології, норми поведінки й міжлюдського спілкування, освіченість людей. Особливим — і надзвичайно важливим - елементом культури є мова, і не тільки мова сама по собі, але володіння мовами — рідною й іншими; крім «природних», ще й «штучні» мови, різноманітні знакові системи, вміння ними користуватися. В наш час ознакою культурності стає володіння кібернетичною, інформативною технікою.

Традиція є однією з важливих категорій теорії культури. Загальність і універсальність цієї категорії визначається тим, що традиції присутні у всіх сферах - в матеріальній, політичної, художньої, моральної, побутової, фізичної культури. Традиції виникли давно, і в давні століття вони визначали суспільне й особисте життя людини. Традиції містили настанови, морально-естетичні норми, правила та навички господарської діяльності, пристрої житла, способи виховання дітей, надання допомоги хворим, використання лікарських засобів.

Традиції можуть стискатися до мінімуму, майже зникати, а потім в нових умовах раптом відроджуватися, набирати силу, набувати вплив на сучасників.

Отже, стосовно суспільства культура - це все створене і використовуване ним матеріальне і духовне багатство, щодо людини — це міра власне людського в ній: знання, освіченість, моральність, інтелектуальність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8224. Основные направления развития и модернизации образования в России на современном этапе 15.77 KB
  Основные направления развития и модернизации образования в России на современном этапе. Необходимость:1) диктуется устаревшим и перегруженным содержанием школьного образования. 2) Не отвечает требованиям времени. 3) Неготовность ученика найти для се...
8225. Педагогический процесс: сущность, закономерности и принципы 24.99 KB
  Педагогический процесс: сущность, закономерности и принципы Процесс обучения - это движение по пути познания, от незнания к знанию, от неполного и неточного знания к более полному и точному. В процессе обучения накапливаются знания, формируются...
8226. Характеристика современного процесса обучения: сущность, противоречия, закономерности 15.66 KB
  Характеристика современного процесса обучения: сущность, противоречия, закономерности. Обучение - это совокупность последовательных и взаимосвязанных действий учителя и учащегося, направленных на сознательное и прочное усвоение системы знаний, ...
8227. Характеристика принципов обучения, их реализация на уроках 15.43 KB
  Характеристика принципов обучения, их реализация на уроках. Обучение - это общение, в процессе которого происходит усвоение общественно-исторического опыта, освоение деятельностью, лежащей в основе формирования личности. Принцип - исходное...
8228. Государственный образовательный стандарт: базовая, вариативная, дополнительная составляющие 17.47 KB
  Государственный образовательный стандарт: базовая, вариативная, дополнительная составляющие Содержание образования отвечает на вопрос чему учить. это знание основ наук, умение применять их на практике, навыки, опыт творческой деятельности...
8229. Содержание образования в современной школе 19.16 KB
  Содержание образования в современной школе Обучение - процесс социально обусловленный, выраженный необходимостью воспроизводства человека как субъекта общественных отношений. Отсюда важнейшая социальная функция обучения заключается в формирован...
8230. Характеристика современного урока 16.57 KB
  Характеристика современного урока. Современный урок это неотъемлемая часть всей жизнедеятельности школьников, так как именно на уроке ученик больше всего познает, на уроке происходит его воспитание, развитие, раскрывается его ...
8231. Межпредметные связи в обучении, значение, виды, пути осуществления на уроках(на примере уроков географии) 15.65 KB
  Межпредметные связи в обучении, значение, виды, пути осуществления на уроках(на примере уроков географии) Межпредметные связи согласованное изучение разных учебных предметов. Они позволяют отразить в школьном обучении процесс интеграции раз...
8232. Самостоятельная учебно-познавательная деятельность учащихся: значение, виды самостоятельных работ, условия эффективности 18.64 KB
  Самостоятельная учебно-познавательная деятельность учащихся: значение, виды самостоятельных работ, условия эффективности. К самостоятельной учебно-познавательной деятельности относиться: кружки, практикумы, конференции, консультации, фак...