86645

Образотворче мистецтво Київскої Русі: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра

Доклад

Культурология и искусствоведение

У Софії Київській чудово збереглися мозаїки і фрески створені в 30 40 роки XI ст. У Софії Київській застосовано інший прийом протиставлення матової поверхні фресок і мерехтливих переливів мозаїки. Велика кількість орнаментів як в інтер´єрі так і в екстер´єрі надала Софії власне київського колориту стала специфічною національною рисою. Інтер´єр Софії Київської має цілий ряд особливостей без огляду на які неможливо збагнути систему розподілу мозаїк та фресок.

Украинкский

2015-04-08

34.97 KB

0 чел.

Образотворче мистецтво Київскої Русі: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра.

У Софії Київській чудово збереглися мозаїки і фрески, створені в 30—40 роки XI ст. грецькими майстрами й їхніми місцевими учнями. Як матеріал (золото, кубики кольорового скла і смальти), так і стиль живопису мали навіювати людині, яка молиться, думку, що світ, до якого вона потрапила, абсолютно реальний та істинний. Такому враженню сприяє насичена і різнобарвна палітра фарб, особлива щільність кладки кубиків смальти, непохитність могутніх форм, твердість глибинних складок, статурна монументальність поз і жестів, жива, майже портретна вірогідність облич апостолів, святителів, мучеників, погляди яких спрямовані безпосередньо у простір храму.

Для стилю мистецтва XI ст. характерне те, що зображення не маскують масив стіни, не стирають його, а органічно зливаються з поверхнею склепінь, арок, стовпів, виявляючи їх тектоніку.

Наступне новаторство — сполучення фресок та мозаїк у розписах інтер´єру. Для візантійських храмів типовим було сполучення мармурового облицювання стін з мозаїками. Таке облицювання створювало блискучу поліровану поверхню в нижній частині стін, підкреслюючи художні ефекти мозаїки, що вкривала верхні частини інтер´єру. У Софії Київській застосовано інший прийом — протиставлення матової поверхні фресок і мерехтливих переливів мозаїки. У розміщенні фресок відсутність суворої геометричності, симетрії порушує принципи візантійської тектоніки.

Значне місце в загальній системі розписів належить орнаментам, які репрезентовані зовсім не візантійським характером. Велика кількість орнаментів як в інтер´єрі, так і в екстер´єрі надала Софії власне київського колориту, стала специфічною національною рисою. Інтер´єр Софії Київської має цілий ряд особливостей, без огляду на які неможливо збагнути систему розподілу мозаїк та фресок. Головна його прикмета — складність розв´язання простору і нерівномірність освітлення. Світло, що втрапляє через великі вікна головного куполу, виокремлює високий простір центрального хреста, простір бокових нефів і західної частини; над ним знаходяться хори. Апсиди, дістаючи менше світла, ніж підкупольний квадрат, разом з тим порівняно добре освітлені. Така послідовність розподілу світла тісно пов´язана з театральним характером богослужіння, в якому видовищний момент був особливо підкреслений.

У Софії Київській монументальний живопис нерозривно пов´язаний з архітектурою інтер´єру і його цільовим призначенням. Мозаїки, тобто найдовговічніший і найкоштовніший вид монументального живопису, виділяють головні частини храму, в яких розгорталося богослужіння. Фресці відводиться в Софії Київській другорядне місце. Мозаїки та фрески вкривають стіни собору не у вигляді окремих панно, а у вигляді суцільного килима, що підкреслює монументальний розмах живопису.

Мозаїки є найбільш ранньою частиною Софії Київської, вони вкривають купол, стіни і конху апсид, барабан і підпружні арки.

У куполі представлена гігантська напівпостать Христа Вседержителя: вона здіймається над усім простором храму. Правою рукою Христос благословляє, а лівою — тримає закрите Євангеліє, яке згідно з апокаліпсичним віщуванням буде відкрите в день Страшного суду. Образ Вседержителя трактувався у середні віки як образ глави "церкви небесної", Бога-творця. Тому йому й відведене центральне місце у загальній системі декорації храму. З висоти куполу Христос начебто оглядає всю землю.

Складніше з фресковим ансамблем Софії Київської. Фрескам, на відміну від мозаїк, властива — і щодо добору сюжетів, і щодо їх розподілу — значно більша свобода. Тут уже не доводиться вести мову про беззастережне дотримання візантійського канону. Передусім це стосується добору євангельських сюжетів, де маємо ряд істотних відхилень від традиційного для візантійської церкви циклу релігійних свят.

Особливе місце у системі розписів посідають фрески на світську тематику, до яких належить композиція "Сім´я Ярослава Мудрого", а також розписи в північній і південній вежах. Зображення родини князя вміщено навпроти вівтаря, на стінах хорів, де вона перебувала під час богослужіння.

Мозаїкам і фрескам Софії притаманні свіжість та безпосередність. У них немає властивих чисто візантійським пам´яткам витонченості і надмірного спіритизму, як немає і того сліпого копіювання античних зразків, від чого так страждає багато творів візантійського мистецтва, овіяних духом холодного класицизму. Образи Софії Київської сповнені величавого спокою і мужньої сили. І, хоча в цих образах є ще чимало від архаїчної скутості, вони вражають монументальним розмахом, могутністю, повнокровністю.

Храми Чернігова, Переяслава, Білгорода, Володимира та інших міст були також розмальовані фресками. Здебільшого вони загинули, але подекуди їх рештки залишились. Поширення фрескового розпису по храмах княжих міст Русі свідчить про те, що малярство як вид мистецтва було досить високо розвиненим і знаним по всій державі.

Осібним видом мистецтва Київської Русі була книжкова мініатюра. Книгу на Русі любили й шанували. Рукописні книги були дуже дорогими, їх переплітали в міцні оправи з металевими замками, прикрашали численними ініціалами, заставками, мініатюрами. Якщо ікони можна було привозити з Візантії, то книги треба було або перекладати, або писати місцевою мовою. Книжкова мініатюра (хоч вона часто мала перед собою візантійський оригінал) виконувалася й ілюструвалася руськими писцями і художниками. До наших днів збереглося кілька рукописних книг XI—XII століть, переписаних та оздоблених київськими майстрами. Найдавніша з них — "Остромирове Євангеліє", написане у 1056—1057 pp. "Виконував" цю книгу диякон Григорій. Це урочистий, великий фоліант, написаний на пергаменті гарним урочистим шрифтом — так званим уставом. Зміст книги — євангельські щоденні читання. Переписано її з болгарського оригіналу, як і більшість давньоруських церковних книг того часу, прикрашено численними ініціалами, заставками та трьома великими, на весь аркуш, мініатюрами з зображенням євангелістів Іоанна, Марка та Луки. Колористична гама зображень яскрава, насичена і водночас вишукана.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34119. Терапевтические отношения. Форма и содержание 61 KB
  Именно в этом взаимодействие пациент продуцирует материал для анализа а аналитик создает условия для его интеграции в психики пациента что и будет являться основой для терапевтических изменений. Процесс ассимиляции связан с позитивной реакцией пациента на тот способ при помощи которого терапевт испоьзует полученный материал с тем как их усваивает Эго и с теми изменениями которые мы назвали “лечебными факторамиâ€. он представляет собой решающее звено между использованным способом действия терапевта и реальным эффектом для пациента...
34120. Ответы на экзаменационные вопросы Эго-психология 470.5 KB
  Положение ЭГОпсихологии в современной психоаналитической теории. ЭгоПсихология – направление в психоаналитической теории развитие которого как считалось началось с работы З. В какойто степени – это теория конкурирующая с теорией влечений и теорией объектных отношений хотя существует другая точка зрения определяющая Эгопсихологию как интегрирующую концепцию.
34121. Психоаналитическая терапия. Ответы на экзаменационные вопросы 325.5 KB
  Такой подход значительно сужает взгляд на проблему так как из вида упускается важнейший момент содержания терапевтического процесса которое образуется благодаря живому творческому взаимодействию его непосредственных участников – пациента и терапевта их влиянию друг на друга и на ход терапии в целом. Первоначально основатель психоанализа просто использует медицинскую однонаправленную модель в которой значение имеет только личность пациента катарсический метод. В дальнейшем обосновывая и развивая идею переноса Фрейд хотя и вводит в...
34122. Психодиагностика. Ответы на экзаменационные вопросы 501.5 KB
  Именно это и явилось основной предпосылкой возникновения психодиагностики как отдельной области научных знаний и системы методов исследования. Причиной этому послужили успехи в области исследования хромосомных болезней человека. Основным в исследованиях XIX века является то что психическое становилось особой областью экспериментального исследования отличной от физиологии. наибольшее влияние на становление психологической диагностики оказали экспериментальная психология диффференцальная психология прикладная психология и тестология;...
34123. Возрастная психология. Ответы на экзаменационные вопросы 811 KB
  Возрастная психология или психология развития направлена на исследование особенностей проявления и развития психики человека в различные возрастные периоды. Системное рассмотрение всего жизненного цикла позволяет выявить общие закономерности индивидуального развития человека и использовать их для решения таких существенных задач возрастной психологии как: Научное обоснование возрастных норм психофизиологических функций. Научное прогнозирование развития человека развертывание психических ресурсов человека. Определение наиболее...
34124. Психоаналитические теории характеров. Ответы на экзаменационные вопросы 397 KB
  Мазохистические и депрессивные паттерны характера в значительной степени совпадают особенно на невротически здоровом уровне организации личности. Важно понимать различия между этими двумя психологиями потому что особенно на пограничном и психотическом уровнях организации личности требуется применение существенно различающихся терапевтических стилей. Эти решения могут представать как чередующиеся состояния Эго особенно на уровне пограничной организации личности приводя терапевта в замешательство понимать ли этого пациента как...
34125. Педагогическая психология. Экзаменационные вопросы с ответами 534 KB
  Специфика такого аспекта связана с тем что образовательный процесс рассматривается как организованная деятельность по передаче и усвоению социокультурного опыта такой процесс выступает как контекстная среда развития и социализации личности. Определение связи между уровнем интеллектуального личностного развития обучающегося и формами методами обучающего и воспитывающего воздействия сотрудничество активные формы обучения и др. Структура: три раздела: Психология обучения исследующая закономерности протекания процесса обучения...
34126. Социальная психология. Ответы на экзаменационные вопросы 816.5 KB
  Было обнаружено сильное влияние социальной группы на поведение и установки ее членов. Объектом социальной психологии являются конкретные социальные общности группы людей и отдельные их представители. Социально-психологические явления возникающие в организованных общностях людей к которым относятся большие и малые группы. Личность которая в процессе взаимодействия и общения с другими личностями представляет собой совершенно иной феномен нежели индивид не включенный в различные социальные группы и межличностные отношения.