86650

Українська культура другої половини XX століття

Доклад

Культурология и искусствоведение

Україна опинилась в епіцентрі другої світової війни, стала театром воєнних дій, ареною жорстоких боїв, зазнала тяжких людських і матеріальних втрат. Їй довелося пережити розруху і повоєнну відбудову, “холодну війну” і репресії тоталітарного режиму, розвінчання культу особи і хрущовську “відлигу”, роки застою і часи перебудови, трагедію Чорнобиля і розпад колись єдиної держави.

Украинкский

2015-04-08

35.68 KB

0 чел.

Українська культура другої половини XX століття/

Україна опинилась в епіцентрі другої світової війни, стала театром воєнних дій, ареною жорстоких боїв, зазнала тяжких людських і матеріальних втрат. Їй довелося пережити розруху і повоєнну відбудову, “холодну війну” і репресії тоталітарного режиму, розвінчання культу особи і хрущовську “відлигу”, роки застою і часи перебудови, трагедію Чорнобиля і розпад колись єдиної держави.

Україна в роки Другої Світової. Вистояти і перемогти — головна об´єднавча ідея народу в той час, вона й сформувала особливу ментальність цієї доби. Для культури, особливо художньої, провідною темою стала українська людина на війні, у широкому розумінні — людина і зброя, трагедія і жертовний подвиг, варварство нищення і місія гуманізму й людяності.

Невичерпну тему війни, подвигу й страждань мистецьки освоювали насамперед мобільні художні жанри — поезія, нарис, репортаж, кінохроніка, плакат.

На фронті О. Довженко пише сценарій фільму “Україна в огні”. Це спроба художника збагнути трагедію 1941 року, причини воєнних невдач і поразок, крах ілюзій про легку перемогу малою кров´ю. Справжню вартість цієї перемоги великий режисер розкриває у фільмах “Битва за нашу Радянську Україну” та “Перемога на Правобережній Україні”.

Нові художні висоти долає український кінематограф. На екранах України — фільми “Камінний хрест” і “Захар Беркут” Л. Осики, “Сон” В. Денисенка, “Білий птах з чорною ознакою” Ю. Іллєнка. Феноменальний успіх вдома і за кордоном очікував кінострічку С. Параджанова “Тіні забутих предків”.

Певний поступ відбувся у монументальному мистецтві. Створено ошатний архітектурний ансамбль Хрещатика і забудов Майдану Незалежності, комплекс споруд ВДНГ, художньо оздоблено перші станції Київського метрополітену.Прикметна сторінка української архітектури — сотні меморіальних дощок на фасадах київських будівель. Це літопис у камені й металі визначних подій і біографій видатних людей науки і культури.

Сама ж тоталітарна система мала своєрідну культуру, свою політику, суспільствознавчі науки, філософію, формувала відповідну правосвідомість, власне розуміння ролі й значення мистецтва, свій погляд на мораль і релігію.

З культурологічного погляду 40—80-ті роки XX ст. слід розглядати як єдиний, цілісний процес розвою суспільного життя, духовності і культури. Тогочасний суспільний і державний лад розбудовувався і функціонував на одних і тих же засадничих принципах політики й духовності. Він еволюціонував, видозмінювався, але залишався незмінним у своїх принципах, системі духовних цінностей. Культура й мистецтво змушені були зважати на цю реальність, певним чином співвідноситися з нею.

Серйозною перешкодою розвитку української культури був ідеологічно декретований метод соціалістичного реалізму як вищої форми художнього мислення, зокрема принцип класового підходу до оцінювання суспільних явищ. Він вимагав зображення типових характерів у типових обставинах з неухильною орієнтацією на цілком визначену систему духовних цінностей. Це звужувало творчі можливості митців, пошук художніх засобів самовираження. Великої шкоди українській культурі завдали політично цілеспрямовані утиски рідної мови, звуження сфери її впливу, декларовані ідеї дружби народів, злиття націй і мов. На рівень головної небезпеки соціалістичного розвитку в Україні було штучно піднесено привид українського буржуазного націоналізму. Розмитість, нечіткість критеріїв для означення цього явища робило можливим довільне його трактування, створювало ґрунт для ідеологічних звинувачень і політичних переслідувань.

Оригінальний і потужний пласт української культури становить наука.Досягнення української науки у найпрестижніших галузях знання здобули світове визнання. Разом з тим історія її розвитку складна, багато в чому суперечлива і навіть драматична. Феномен науки створюється в контексті певних соціальних умов, під впливом безлічі суспільних факторів. Фундаментальна, прикладна і технічна сфери науки функціонують за логікою власного розвитку.

Величезний внесок у Перемогу, технічне оснащення армії здійснили українські вчені. В Інституті електрозварювання під керівництвом Є.О. Патона вперше у світі було розроблено досконалу технологію й необхідне устаткування для автоматичного зварювання броні. Автоматизація процесу зварювання танкових вузлів, корпусів і башт, артилерійських систем, реактивних снарядів та авіабомб поставила їх виробництво на потік.

В системі АН України створено низку інститутів, пов´язаних із новими напрямами науково-технічного прогресу: теоретичної фізики, радіофізики, напівпровідників, проблем міцності, кібернетики, металокераміки й сплавів та ін. Україна стає центром розвитку технічних наук. Низка її інститутів отримали статус головних. Напрацювання академічних установ сприяли піднесенню й розвитку традиційних галузей промисловості і створенню нових, зокрема спеціальної електрометалургії та порошкової металургії. Багато технологічних процесів, обладнання, матеріалів, систем і засобів автоматизації, впроваджених у виробництво, не мали світових аналогів або не поступалися їм за своїм науково-технічним рівнем.

Повоєнні десятиліття сформували в Україні наукові напрями й школи у багатьох галузях знань. Академія наук стала визначним центром фундаментальних і прикладних досліджень у матеріалознавстві. Принциповою новизною характеризуються роботи з дослідження й використання електрогідравлічних явищ. Значний поступ Україна здійснила в дослідженні фізико-технічних проблем енергетики. Здобули визнання досягнення української науки в кібернетиці, літакобудуванні, ракетно-космічній техніці.

Розвиток української культури в 40—80-ті роки XX ст. став уже історією, але цей період є епохальною ланкою культурного процесу в Україні. 3.Поняття етносу, нації, національної культури.

Етнос — це група людей, яка історично склала¬ся на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу жит-тя та особливостями психічного складу.

Етнос як суспільно-природне утворення слід відрізняти від історичних спільнот людей, таких як рід, плем’я, на¬родність, нація, які хоч і формуються на основі певних етніч¬них спільнот, проте є продуктом історії, соціокультурними утвореннями. Етнічне буття людини прив’язане до певної місцевості з її географічними особливостями, що позначається на особ-ливостях побуту і культурі, на характері людей, традиціях, звичаях, спільній історичній долі та інших об’єднавчих фак¬торах, що далеко виходять за межі географічного середови¬ща. Етнос характеризується і певною спільністю психічних рис індивідів, що входять до його складу, які формуються під впливом природно-кліматичних умов.

Нація — це духовна спорідненість природно-со¬ціально визначеного етносу.

безсумнівним буде твердження про те, що, визна¬чаючи поняття "нація", слід органічно поєднувати та вра¬ховувати і соціально-економічні, й етнічні, і соціокультурні, і духовні фактори.

Націю можна трактувати як спільність людей, що фор¬мується завдяки єдності таких засад.

• По-перше, територіальних: кожна нація має свою те¬риторію, "життєвий простір".

• По-другеуйтнічних?)нація формується, як правило, з людей одного етнічного складу. Етнічні ознаки — це само¬свідомість, мова, усвідомлення спільності походження, єди¬ної історії, традицій.

• По-третє, економічних: спільність господарських зв’язків універсального рівня консолідує людей, пов"язує єдиною справою, сподіванням на позитивні результати.

• По-четверте,загальнокультурних:мови, традицій, зви¬чаїв, обрядів, що передаються від покоління до покоління, з уст в уста. Немає мови — немає і нації. Нація також згасає, якщо втрачається її культура, порушуються традиції, нехту-ються звичаї, забувається історія.

По-п’яте, психологічних: нація має спільні риси пси¬хічного складу, які формуються в процесі спільного життя, діяльності, спілкування.

Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства. Тобто, це продукт матеріальної та духовної праці певної нації, її історія, відносини, соціальна пам’ять, самосвідомість. Своєрідність національної культури, її неповторність і оригінальність виявляються як у духовній (мова, література, музика, живопис, релігія), так і в матеріальній (традиції виробництва, праці, ведення господарства) сферах життя і діяльності народу. Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв’язок з навколишньою природою та іншими народами. В результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. І як наслідок — різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

973. Анализ норматива оборотных средств предприятия 46.5 KB
  Определение потребности предприятия в оборотных средствах и анализ показателей использования оборотных средств, отражающих скорость оборачиваемости этих средств в процессе производства и реализации продукции.
974. Безопасность жизнедеятельности 177.5 KB
  История возникновения БЖД. Определение, цели, задачи, предметы изучения науки БЖД. Загрязнение среды обитания. Виды, источники и уровни негативных производственной и бытовой среды. Влияние параметров микроклимата на самочувствие человека.
975. Методи та способи запису інформації 305.5 KB
  Поняття документування, методу і способу запису інформації. Розвиток способів і засобів запису інформаці. Кодування інформації. Знаковий метод фіксування інформації. Фотодокументування, кінодокументування, відеозапис, фоно(аудіо)документування, його особливості та сфери застосування. Документування із використанням електронно-обчислювальної техніки.
976. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб 512 KB
  Створення військових трибуналів ad hoc як етап становлення міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб. Універсальні механізми регулювання міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб. Порядок притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності. Міжнародний кримінальний суд як головний орган у сфері міжнародної кримінальної відповідальності.
977. Планирование основных показателей работы предприятия 506 KB
  Содержание внутрифирменного планирования как функции управления промышленным предприятием. Актуальность планирования на современных машиностроительных предприятиях. План производства и реализации продукции. Расчет потребности предприятия в сырье, полуфабрикатах, основных материалах, вспомогательных материалах.
978. Завод дорожных плит производительностью 70 тысяч метров кубических в год 3.25 MB
  Технико-экономическое обоснование местоположения и мощности проектируемого предприятия. Охрана окружающей среды при производстве строительных материалов, изделий и конструкций. Экономическая оценка природоохранных мероприятий проектируемого предприятия. Архитектурно- планировочное и конструктивное решение проектируемого корпуса. Теплотехнический расчет щелевой пропарочной камеры. Хранение и дозировка комплексной добавки СУПЕРПЛАСТ С-3.
979. Транспортно-финансовый план автотранспортного предприятия 1.82 MB
  Расчет опорной производственной программы предприятия, определение финансовых результатов производственной деятельности АТП, разработка организационно-технических мероприятий, направленных на повышение эффективности работы предприятия и достижения поставленных целей, расчет проектируемой производственно программы для предприятия.
980. Аналіз економічного та соціального розвитку в Україні та місті Харкові 1021 KB
  Огляд теоретичних основ, становлення та проблематика місцевого самоврядування в Україні та м. Харкові. Стратегії та технології в системі планування та управління містом. Аналіз програми економічного і соціального розвитку м. Харкова на 2005 рік.
981. Система энергоснабжения подводного аппарата привязного типа 1.01 MB
  Энергоснабжение привязного малогабаритного телеуправляемого подводного аппарата, предназначенного для решения широкого круга задач – от макетирования новых элементов в структуре подводного аппарата до проведения обзорных и поисково-спасательных работ.