86650

Українська культура другої половини XX століття

Доклад

Культурология и искусствоведение

Україна опинилась в епіцентрі другої світової війни, стала театром воєнних дій, ареною жорстоких боїв, зазнала тяжких людських і матеріальних втрат. Їй довелося пережити розруху і повоєнну відбудову, “холодну війну” і репресії тоталітарного режиму, розвінчання культу особи і хрущовську “відлигу”, роки застою і часи перебудови, трагедію Чорнобиля і розпад колись єдиної держави.

Украинкский

2015-04-08

35.68 KB

0 чел.

Українська культура другої половини XX століття/

Україна опинилась в епіцентрі другої світової війни, стала театром воєнних дій, ареною жорстоких боїв, зазнала тяжких людських і матеріальних втрат. Їй довелося пережити розруху і повоєнну відбудову, “холодну війну” і репресії тоталітарного режиму, розвінчання культу особи і хрущовську “відлигу”, роки застою і часи перебудови, трагедію Чорнобиля і розпад колись єдиної держави.

Україна в роки Другої Світової. Вистояти і перемогти — головна об´єднавча ідея народу в той час, вона й сформувала особливу ментальність цієї доби. Для культури, особливо художньої, провідною темою стала українська людина на війні, у широкому розумінні — людина і зброя, трагедія і жертовний подвиг, варварство нищення і місія гуманізму й людяності.

Невичерпну тему війни, подвигу й страждань мистецьки освоювали насамперед мобільні художні жанри — поезія, нарис, репортаж, кінохроніка, плакат.

На фронті О. Довженко пише сценарій фільму “Україна в огні”. Це спроба художника збагнути трагедію 1941 року, причини воєнних невдач і поразок, крах ілюзій про легку перемогу малою кров´ю. Справжню вартість цієї перемоги великий режисер розкриває у фільмах “Битва за нашу Радянську Україну” та “Перемога на Правобережній Україні”.

Нові художні висоти долає український кінематограф. На екранах України — фільми “Камінний хрест” і “Захар Беркут” Л. Осики, “Сон” В. Денисенка, “Білий птах з чорною ознакою” Ю. Іллєнка. Феноменальний успіх вдома і за кордоном очікував кінострічку С. Параджанова “Тіні забутих предків”.

Певний поступ відбувся у монументальному мистецтві. Створено ошатний архітектурний ансамбль Хрещатика і забудов Майдану Незалежності, комплекс споруд ВДНГ, художньо оздоблено перші станції Київського метрополітену.Прикметна сторінка української архітектури — сотні меморіальних дощок на фасадах київських будівель. Це літопис у камені й металі визначних подій і біографій видатних людей науки і культури.

Сама ж тоталітарна система мала своєрідну культуру, свою політику, суспільствознавчі науки, філософію, формувала відповідну правосвідомість, власне розуміння ролі й значення мистецтва, свій погляд на мораль і релігію.

З культурологічного погляду 40—80-ті роки XX ст. слід розглядати як єдиний, цілісний процес розвою суспільного життя, духовності і культури. Тогочасний суспільний і державний лад розбудовувався і функціонував на одних і тих же засадничих принципах політики й духовності. Він еволюціонував, видозмінювався, але залишався незмінним у своїх принципах, системі духовних цінностей. Культура й мистецтво змушені були зважати на цю реальність, певним чином співвідноситися з нею.

Серйозною перешкодою розвитку української культури був ідеологічно декретований метод соціалістичного реалізму як вищої форми художнього мислення, зокрема принцип класового підходу до оцінювання суспільних явищ. Він вимагав зображення типових характерів у типових обставинах з неухильною орієнтацією на цілком визначену систему духовних цінностей. Це звужувало творчі можливості митців, пошук художніх засобів самовираження. Великої шкоди українській культурі завдали політично цілеспрямовані утиски рідної мови, звуження сфери її впливу, декларовані ідеї дружби народів, злиття націй і мов. На рівень головної небезпеки соціалістичного розвитку в Україні було штучно піднесено привид українського буржуазного націоналізму. Розмитість, нечіткість критеріїв для означення цього явища робило можливим довільне його трактування, створювало ґрунт для ідеологічних звинувачень і політичних переслідувань.

Оригінальний і потужний пласт української культури становить наука.Досягнення української науки у найпрестижніших галузях знання здобули світове визнання. Разом з тим історія її розвитку складна, багато в чому суперечлива і навіть драматична. Феномен науки створюється в контексті певних соціальних умов, під впливом безлічі суспільних факторів. Фундаментальна, прикладна і технічна сфери науки функціонують за логікою власного розвитку.

Величезний внесок у Перемогу, технічне оснащення армії здійснили українські вчені. В Інституті електрозварювання під керівництвом Є.О. Патона вперше у світі було розроблено досконалу технологію й необхідне устаткування для автоматичного зварювання броні. Автоматизація процесу зварювання танкових вузлів, корпусів і башт, артилерійських систем, реактивних снарядів та авіабомб поставила їх виробництво на потік.

В системі АН України створено низку інститутів, пов´язаних із новими напрямами науково-технічного прогресу: теоретичної фізики, радіофізики, напівпровідників, проблем міцності, кібернетики, металокераміки й сплавів та ін. Україна стає центром розвитку технічних наук. Низка її інститутів отримали статус головних. Напрацювання академічних установ сприяли піднесенню й розвитку традиційних галузей промисловості і створенню нових, зокрема спеціальної електрометалургії та порошкової металургії. Багато технологічних процесів, обладнання, матеріалів, систем і засобів автоматизації, впроваджених у виробництво, не мали світових аналогів або не поступалися їм за своїм науково-технічним рівнем.

Повоєнні десятиліття сформували в Україні наукові напрями й школи у багатьох галузях знань. Академія наук стала визначним центром фундаментальних і прикладних досліджень у матеріалознавстві. Принциповою новизною характеризуються роботи з дослідження й використання електрогідравлічних явищ. Значний поступ Україна здійснила в дослідженні фізико-технічних проблем енергетики. Здобули визнання досягнення української науки в кібернетиці, літакобудуванні, ракетно-космічній техніці.

Розвиток української культури в 40—80-ті роки XX ст. став уже історією, але цей період є епохальною ланкою культурного процесу в Україні. 3.Поняття етносу, нації, національної культури.

Етнос — це група людей, яка історично склала¬ся на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу жит-тя та особливостями психічного складу.

Етнос як суспільно-природне утворення слід відрізняти від історичних спільнот людей, таких як рід, плем’я, на¬родність, нація, які хоч і формуються на основі певних етніч¬них спільнот, проте є продуктом історії, соціокультурними утвореннями. Етнічне буття людини прив’язане до певної місцевості з її географічними особливостями, що позначається на особ-ливостях побуту і культурі, на характері людей, традиціях, звичаях, спільній історичній долі та інших об’єднавчих фак¬торах, що далеко виходять за межі географічного середови¬ща. Етнос характеризується і певною спільністю психічних рис індивідів, що входять до його складу, які формуються під впливом природно-кліматичних умов.

Нація — це духовна спорідненість природно-со¬ціально визначеного етносу.

безсумнівним буде твердження про те, що, визна¬чаючи поняття "нація", слід органічно поєднувати та вра¬ховувати і соціально-економічні, й етнічні, і соціокультурні, і духовні фактори.

Націю можна трактувати як спільність людей, що фор¬мується завдяки єдності таких засад.

• По-перше, територіальних: кожна нація має свою те¬риторію, "життєвий простір".

• По-другеуйтнічних?)нація формується, як правило, з людей одного етнічного складу. Етнічні ознаки — це само¬свідомість, мова, усвідомлення спільності походження, єди¬ної історії, традицій.

• По-третє, економічних: спільність господарських зв’язків універсального рівня консолідує людей, пов"язує єдиною справою, сподіванням на позитивні результати.

• По-четверте,загальнокультурних:мови, традицій, зви¬чаїв, обрядів, що передаються від покоління до покоління, з уст в уста. Немає мови — немає і нації. Нація також згасає, якщо втрачається її культура, порушуються традиції, нехту-ються звичаї, забувається історія.

По-п’яте, психологічних: нація має спільні риси пси¬хічного складу, які формуються в процесі спільного життя, діяльності, спілкування.

Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства. Тобто, це продукт матеріальної та духовної праці певної нації, її історія, відносини, соціальна пам’ять, самосвідомість. Своєрідність національної культури, її неповторність і оригінальність виявляються як у духовній (мова, література, музика, живопис, релігія), так і в матеріальній (традиції виробництва, праці, ведення господарства) сферах життя і діяльності народу. Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв’язок з навколишньою природою та іншими народами. В результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. І як наслідок — різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32831. Проблема соотношения сознательного и бессознательного в психике человека. Учение З. Фрейда 15.21 KB
  Проблема соотношения сознательного и бессознательного в психике человека. Психика человека не исчерпывается сознанием она включает и сферу бессознательного. Сознание и бессознательное в психике человека неразрывны. Так человек как биологическое существо несвободен от инстинктов половой пищевой инстинкты они могут порождать у человека подсознательные желания эмоции однако в большинстве случаев затем они попадают в сферу сознания и контролируются ею.
32832. Познание как отражение действительности. Диагноз 16.96 KB
  gnosis знание и logos учение теория познания раздел философии в котором рассматриваются вопросы о сущности источниках и методах познания о путях постижения и критериях истины. Скептицизм необходимый элемент познания. отрицание и gnosis знание течение в гносеологии сторонники которого отрицают возможность достоверного познания мира закономерностей развития природы и общества. Объект медицинского познания пациент.
32833. Чувственное и рациональное познание и их формы. Роль чувственного и рационального познания в диагностическом процессе 17.5 KB
  Роль чувственного и рационального познания в диагностическом процессе. 2 Вторая форма чувственного познания восприятие представляет собой целостный чувственный образ предметов окружающего мира. 3 Более сложной формой чувственного познания является представление сохранившийся в сознании чувственный образ предмета или явления не воздействующего на органы чувств в данный момент. Таким образом процесс познания представляет собой движение от чувственных к рациональным формам познания: 1 выделение отдельных свойств и признаков предмета...
32834. Истина как философская категория. Критерии истины 16.64 KB
  Критерии истины. Цель познания достижение истины. Проблема истины является одной из основных в гносеологии. Одно из первых определений истины ставшее классическим предложено Аристотелем который признавал объективное независимое от сознания существование вещей и утверждал что знание истинно когда оно соответствует вещам и их связям.
32835. Культура и цивилизация как способы освоения человеком мира 13.88 KB
  Культура и цивилизация. Термин цивилизация впервые появился в трудах французских просветителей. Категории культура и цивилизация тесно взаимосвязаны в то же время они отражают разные способы отношения человека к действительности. Цивилизация способ жизнедеятельности направленный на изменение мира; ее задача обеспечение физического комфорта.
32836. Современная цивилизация 18.83 KB
  civilis гражданский государственный 1 общефилософское значение социальная форма движения материи обеспечивающая её стабильность и способность к саморазвитию путём саморегуляции обмена с окружающей средой человеческая цивилизация в масштабе космического устройства; 2 историософское значение единство исторического процесса и совокупность материальнотехнических и духовных достижений человечества в ходе этого процесса В развитии человеческой цивилизации принято выделять несколько этапов: 1 доиндустриальное общество 2...
32837. Глобализация и ее роль в жизни общества 13.86 KB
  Глобализация и ее роль в жизни общества. С одной стороны глобализация привела к расширению связей между государствами и народами во всех сферах жизнедеятельности яркий пример тому международные экипажи космических кораблей; к формированию целого ряда международных организаций деятельность которых направлена на совместное решение задач и проблем современного человечества среди них ООН целью которой является поддержание и укрепление мира безопасности и развития сотрудничества между государствами в ее составе около 200 государств; ЕЭС...
32838. Семья как социальный институт 14.62 KB
  Коротко говоря жизненный цикл семьи состоит в следующем. Заключение брака служит первой или начальной стадией семьи. Эта фаза продолжается от момента заключения брака до рождения последнего ребенка и называется стадией роста семьи. Вторая стадия начинается с момента рождения последнего ребенка и продолжается до того времени когда из родительской семьи отселяется первый взрослый ребенок обзаведшийся собственной семьей.
32839. Биоэтика. Истоки и основания 13.36 KB
  В медицинской деятельности проблема понимания имеет особое значение. Втретьих понимание необходимо для распространения медицинских знаний развития медицинской культуры общества.Медицинская герменевтика рассматривает три круга проблем: проблема понимания медицинских текстов эта проблема связана с появлением широкого круга научнопопулярной медицинской литературы доступной широкому кругу людей не имеющих медицинского образования; проблема понимания медицинской терминологии связана с быстрым развитием медицинской науки появлением новых...