86658

Відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920рр.)

Доклад

Культурология и искусствоведение

Освіта. Важливим чинником у вирішенні назрілих національних проблем стало відродження національної освіти. Із поваленням царського уряду український народ почав відновлювати освітній процес. І це зрозуміло, оскільки в Україні за царських часів до самої революції 1917 р. не було жодної української школи. З перших днів революції кожне село намагалося відкрити українську школу

Украинкский

2015-04-08

34.3 KB

0 чел.

.Відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920рр.)

Освіта. Важливим чинником у вирішенні назрілих національних проблем стало відродження національної освіти. Із поваленням царського уряду український народ почав відновлювати освітній процес. І це зрозуміло, оскільки в Україні за царських часів до самої революції 1917 р. не було жодної української школи. З перших днів революції кожне село намагалося відкрити українську школу, збирало кошти, відводило приміщення, землю, розшукувало вчителів. Вже в березні 1917 р. зусиллями Товариства шкільної освіти в Києві було засновано першу українську гімназію ім. Т. Шевченка, за нею відкрилися друга і третя. За прикладом Києва почали працювати гімназії в Полтаві, Чернігові, Одесі, Харкові та інших містах. До осені 1917 р. в Україні було відкрито 57 середніх шкіл, які існували на приватні або громадські кошти. Під тиском народу та педагогічної громадськості України Міністерство освіти Тимчасового уряду змушене було дозволити ввести в усіх народних початкових школах навчання українською мовою, а в учительських семінаріях та інститутах запровадити вивчення української мови, літератури, історії та географії. У вузах дозволялося відкривати кафедри української мови, літератури, історії та права. Процес українізації набирав повних обертів і зупинити його було вже неможливо. Наприкінці 1917 р. було розроблено плани і програми для єдиної трудової школи, тобто загальноосвітньої, з 12-річним терміном навчання. З метою ефективного керівництва народною освітою в Україні створено Київський, Одеський і Харківський шкільні округи, а для швидкої дерусифікації шкіл — численні курси українознавства. Багато уваги приділялось підготовці та виданню шкільних підручників.

У цілому освіта в Україні в 1917—1918 pp. велась українською мовою в усіх типах шкіл, учительських семінаріях та на різних курсах.

Але найбільше для відновлення української культури в часи визвольних змагань було зроблено Українською Державою, яку очолював гетьман П. Скоропадський. Новий уряд рішуче проводив політику українізації духовного життя, особливо у сфері освіти. Першим кроком Міністерства у цій справі стала титанічна робота з запровадження єдиної трудової школи, проект якої був розроблений ще Центральною Радою.

Вища школа. Гетьманський уряд здійснив низку заходів з метою подальшої розбудови вищої школи в Україні. Заснований раніше Український народний університет (м. Київ) був перетворений на Державний український університет, Педагогічну академію перетворено на Українську науково-педагогічну академію, яка мала готувати кадри вчителів українознавства для середніх шкіл. Невдовзі після урочистого відкриття в Києві Державного українського університету Державний український університет було засновано у Кам"янець-Подільському, а в Полтаві відкрито Український історико-філологічний факультет. Кафедри українознавства також було відкрито в Харківському і Новоросійському державних університетах.

Наука. Великою є заслуга гетьманського уряду у відновленні та подальшому розвитку української науки. Влітку 1918 р. було створено комісію у складі відомих вчених, яка мала виробити проект статуту Української академії наук (УАН). У вересні цього ж року проект було розглянуто і затверджено Радою Міністрів, а у листопаді було ухвалено закон про заснування Української академії наук у Києві.

Також на час гетьманату припадає заснування таких наукових установ, як Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Національна бібліотека. Окрім названих наукових установ у Києві було засновано Державний драматичний театр.

Література Революційні події істотно вплинули на зміст літературно-мистецького життя. Політичне розмежування серед творчої інтелігенції, яке спостерігалося й до жовтня, після революції ще виразніше поглибилось. У середовищі літераторів-модерністів поширюється імітація ідейної "незалежності". Незадовго до революції пішли з життя такі непересічні особистості, як І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, завершували свій творчий шлях І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, а В. Стефаник, О. Кобилянська та М. Черемшина жили в Західній Україні і були позбавлені можливості брати участь у літературному процесі Східної України.

Місію літературного служіння народові в роки національно-визвольних змагань взяли на себе письменники молодшого покоління, які почали свій творчий шлях незадовго до повалення самодержавства. По-різному сприймали нову суспільно-політичну ситуацію старші українські літератори С. Васильченко, А. Кримський, М. Чернявський, Я. Мамонтов та ін. Загалом ці письменники досить швидко стали на шлях революційних перетворень. Принциповою тезою, що постала перед митцями нової літератури, стало питання про збереження традицій класичної спадщини. Поезія Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки — це той грунт, на якому формувалися і визріли П. Тичина, В. Сосюра, М. Рильський та ін. Характерним для літератури, як і загалом для мистецтва років громадянської війни, був широкий спектр поглядів і діапазон полеміки, подальший розвиток культури.

Театр До революції 1917 р. у Києві був лише один україномовний театр — це трупа М. Садовського, яка давала вистави в Народному домі. В інших містах України нерегулярно виступали трупи П. Саксаганського, О. Суходольського та ін. Із відродженням української державності відбувалася й реорганізація театральної справи. Вже весною 1917 р. у Києві створилося товариство "Український національний театр", яке об"єднало кращі акторські сили. Йшли інтенсивні пошуки нових форм театральної роботи. Передові діячі формували нові трупи та обновлювали репертуар.

У Києві в 1918 р. було відкрито три театри — Державний драматичний, Державний народний і Молодий.

Заслуговує на увагу Молодий театр, який очолив великий майстер театрального мистецтва, видатний режисер пореволюційної доби, основоположник нового напрямку в історії українського театрального мистецтва Лесь Курбас. Однодумцем і помічником його був Гнат Юра.

Музика Зі сцени звучали музичні твори композиторів України, послідовників М. Лисенка — Я. Степового, К. Стеценка, М. Леонтовича, П. Демуцького, В. Косенка, М. Коляди, входила в мистецьке життя молодь — М. Ревуцький, М. Вериківський, Г. Ве-рьовка, П. Козицький, Б. Лятошинський та ін. Створюються хорові та музичні колективи, ансамблі, мандрівні хорові капели. Визначною подією було створення на початку 1920 р. Державної української мандрівної капели "Думка", що згодом стала одним з кращих хорових колективів України.

Преса, книгодрукування До значних досягнень відродження національної культури належить швидкий розвиток видавничої справи, насамперед друкування шкільних підручників, їх видавали Товариство шкільної освіти в Києві, "Українська школа". Відновили роботу видавництва "Вік" і "Час" у Києві. Чимало книжок виходило в кооперативних товариствах у Харкові, Полтаві, Катеринославі.

Швидко відбувався процес становлення української преси. Першим офіційним україномовним органом стали "Вісті Київського Губернського Виконавчого Комітету"; згодом почали виходити "Вісті Української Центральної Ради", "Вісник Генерального Секретаріату УНР". Крім того, українською мовою виходили газети "Нова Рада", "Робітнича газета", "Народна воля"; відновилося видання "Літературного наукового вісника" за редакцією М. Грушевського та історичного журналу "Україна"; виходили часописи "Книгар", "Шлях", "Театральні вісті", студентський орган "Стерно". Для учнів середніх шкіл видавався "Каменяр", для молоді — "Юнак", для жінок — "Жіночий вісник", для військових — "Українська військова справа". Названа періодика переважно видавалась у Києві. Усього в 1917 р. українською мовою виходило 63 періодичних видання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76511. Формы контроля знаний, умений и навыков учащихся на уроках русского языка 33 KB
  Формы контроля знаний умений и навыков учащихся на уроках русского языка. Устный опрос На уроках контроль знаний учащихся осуществляется в виде фронтальной и индивидуальной проверки. При фронтальном опросе за короткое время проверяется состояние знаний учащихся всего класса по определенному вопросу или группе вопросов. Индивидуальный устный опрос позволяет выявить правильность ответа по содержанию его последовательность самостоятельность суждений и выводов степень развития логического мышления культуру речи учащихся.
76512. Понятие «компетенция» в методике русского языка. Виды компетенций 28 KB
  Понятие компетенция в методике русского языка. Введение понятия компетенция в методику преподавания русского языка в школе связано с поисками более точного строгого определения целей обучения с выявлением уровней владения языком иначе говоря с ответом на вопрос как ученик владеет языком. Коммуникативная компетенция предполагает овладение всеми видами речевой деятельности и основами культуры устной и письменной речи базовыми умениями и навыками использования языка в жизненно важных для данного возраста сферах и ситуациях общения....
76513. Методическое наследие и его роль в развитии методики русского языка 33 KB
  Методическое наследие и его роль в развитии методики русского языка Возникновение методики преподавания русского языка датируют 1844 годом годом выхода в свет книги Федора Ивановича Буслаева О преподавании отечественного языка но еще задолго до этого исследования появлялись работы которые сейчас мы могли бы называть методическими пособиями. Срезневского 1812-1870 больше известного как автора словаря древнерусского языка но ему принадлежат и методические работы. Автор рекомендует не ограничиваться в школе изучением литературного...
76514. Внеклассная работа по русскому языку 29.5 KB
  Дети по своему усмотрению выбирают тот или другой вид внеклассной работы. Второй принцип принцип равного права как сильных так и слабых школьников на участие во внеклассной работе. Интерес к внеклассной работе не возникает стихийно; он развивается при определенных условиях которые создаются учителем т. Принцип развития способностей детей лежит в основе любой внеклассной работы в том числе и работы по русскому языку и литературе.
76515. Факультативные занятия по русскому языку 33.5 KB
  Как показано в главе о содержании образования в учебные планы общеобразовательных школ включены факультативные занятия по предметам которые изучаются по выбору самих учащихся. Следовательно факультативные занятия проводятся на добровольных началах и по выбору самих учащихся параллельно с изучением обязательных предметов. С помощью факультативных занятий школа призвана решать следующие задачи: а удовлетворять запросы в более глубоком изучении отдельных предметов которые интересуют учащихся б развивать учебнопознавательные интересы...
76516. Формирование языковой и лингвистической компетенции на уроках русского языка 26.5 KB
  Формирование языковой и лингвистической компетенции на уроках русского языка.:Языковая компетенция способность учащихся употреблять слова их формы синтаксические структуры в соответствии с нормами литературного языка использовать его синонимические средства в конечном счете владение богатством языка как условие успешной речевой деятельности. В преподавании русского языка как родного и как неродного формирование языковой компетенции занимает неодинаковое место. В первом случае дети усваивают звуковую и лексическую системы...
76517. Формирование коммуникативной компетенции на уроках русского языка 38 KB
  Формирование коммуникативной компетенции на уроках русского языка. Однако охарактеризованные знания и умения еще не обеспечивают общения адекватного коммуникативной ситуации. Очень важное место в коммуникативной компетенции занимают собственно коммуникативные умения и навыки выбрать нужную языковую форму способ выражения в зависимости от условий коммуникативного акта33 т. умения и навыки речевого общения сообразно коммуникативной ситуации.
76518. Формирование культуроведческой компетенции на уроках русского языка 26 KB
  Формирование культуроведческой компетенции на уроках русского языка. УЧЕБНИК: Культуроведческая компетенция предполагает осознание языка как формы выражения национальной культуры взаимосвязи языка и истории народа национальнокультурной специфики русского языка владение нормами русского речевого этикета культурой межнационального общения. Быстрова:Современный период развития методики преподавания языков характеризует обостренный интерес к культуроносной кумулятивной функции языка к обучению языку как средству приобщения к...
76519. Методы исследования в методике русского языка 26 KB
  Эксперимент: 1 поисковый ориентирующий эксперимент выявление проблемных зон в процессе обучения определенному предмету разделу теме; 2 констатирующий эксперимент экспериментальный срез проводящийся для подтверждения определенной гипотезы посредством тестирования и анкетирования; 3 обучающий эксперимент процесс обучения определенной группы учащихся по какойлибо новой методике программе учебному пособию и т.; 4 корректирующий эксперимент устранение недостатков выявленных в процессе обучающего эксперимента; 5 контрольный...