86662

Слов’янський язичницький пантеон

Доклад

Культурология и искусствоведение

Слово Бог у всіх слов’янських мовах має загальний індоєвропейський корінь: Богават Богвана вічна істота. Поява пантеону богів у слов’янському язичництві стала наслідком його тривалої еволюції.У найзагальнішому вигляді еволюцію слов’янського пантеону дослідники уявляють так: спочатку у праслов’ян були поширені давні анімістичні культи потім у трипільський період настала черга аграрних культів пов’язаних з богинею Матір’юЗемлею; з II тисячоліття до н. Пантеон богів який безпосередньо передував хрещенню Русі сформувався...

Украинкский

2015-04-08

34.37 KB

0 чел.

Слов’янський язичницький пантеон.

Слово «Бог» у всіх слов’янських мовах має загальний індоєвро¬пейський корінь: «Богават», «Бог-вана» — вічна істота. Поява пантеону богів у слов’янському язичництві стала наслідком його трива¬лої еволюції.У найзагальнішому вигляді еволюцію слов’янського пантеону дослідники уявляють так: спочатку у праслов’ян були поширені давні анімістичні культи, потім (у трипільський період) настала черга аг¬рарних культів, пов’язаних з богинею Матір’ю-Землею; з II тисячо¬ліття до н.е. почали формуватися культи чоловічих божеств, що уособ¬лювали собою Всесвіт. Пантеон богів, який безпосередньо передував хрещенню Русі, сформувався, ймовірно, після VI ст. н.е. Він органіч¬но увібрав у себе як поклоніння духам, яким знайшлося місце на його нижчих ступенях, такі поклоніння богині-землі, богам Всесвіту, що зайняли в ньому не досить високе, однак підлегле становище. Очо¬лили цей пантеон боги, яким поклонялася князівсько-дружинна вер¬хівка тодішнього давньослов’янського суспільства.

Про язичницький давньослов’янський пантеон, щоза рівнем «зрілості» відповідав розвинутому політеїзму національно-держав¬ної стадії еволюції релігії, ми знаємо з датованого 980 роком повідом¬лення «Повісті минулих літ», пов’язаного з діяльністю князя Воло¬димира І Святославича (980—1015):

Головний бог давньослов’янського пантеону Перун — подібний до античного Зевса, бог грози і блискавки, чиїм атрибутом був дуб. Поклоніння Перуну (або божеству, яке виконувало в пантеоні подібні функції) сягає ще індоєвропейських часів. Тому центрами культу Перуна були Київ і Новгород.

Стрибог, Дажбог і Хоре були дуже часто згадуваними небесни¬ми богами, відомими нашим предкам досить тривалий час — з перед-скіфського періоду (І тисячоліття до н. е). Вони виступали га¬рантами мирної хліборобської праці.

Стрибог (вірогідно, від давньослов’янського «стерти» — поши¬рювати) — бог-отець, Бог — творець Всесвіту, повелитель небесних стихій (недарма в «Слові о полку Ігоревім» вітри названі «стрибожи-ми онуками»), батько Перуна. Аналог давньогрецького Урана. Про поширення культу Стрибога красномовно свідчать гео-графічні назви: ріка Стрибозькана Київщині, село Стрибож на Жи¬томирщині.

Можливе протиставлення Стрибога як бога темного і буремного неба і Сварога (санскр. сонце) як персоніфікації ясного, спокійного неба, батька Дажбога. Однак в останні століття слов’янського язич¬ництва і період двовір’я, два світлих божества злилися для своїх ша¬нувальників воєдино. Дажбог — бог сонячного світла і достатку, тобто тих благ, які сонячне сяйво несе з собою людям. В одному з давньоруських літо¬писів міститься розповідь про те, як за часів Сварога люди навчилися кувати зброю і оволоділи ковальським мистецтвом, ау «Слові о пол¬ку Ігоревім» русичі прямо названі «дажбожими онуками». В україн¬ських народних колядках Дажбог-Сварог виступає заступником ве-сілля і шлюбу, особисто зустрічаючи князя-жениха на світанку під час сходу сонця. Зрозуміло, що на честь цього бога називали багато городищ, наприклад, сучасне селище Савара на р. Рось. Хоре — бог самого сонячного світила, котре щоденно виконує свій шлях на небосхилі на конях і лебедях, схожий за призначенням на грецького Геліоса. Очевидно також, що відбувалося зближення й об’єднання в очах віруючих язичників функцій Хорса і Дажбога. Сімаргл, або Сімургл (Переплут) - божество іранського похо-дження, бог насіння і посівів, адже саме Сімарглові зороастрійський Ахурамазда доручив охороняти небесне дерево з насінням всіх корисних рослин (у християнстві, очевидно, для ефективнішого виконан¬ня своїх охоронних функцій, він перетворився на диявольського змія). Виглядав Сімаргл як крилатий пес, таким його і зображували на стінах Борисоглібського собору у Чернігові і різноманітних предметах до¬машнього ужитку та ювелірних прикрасах. Сімаргл через своє «іно¬земне» походження досить швидко (у XII—XIII ст.) зник не тільки з пантеону, а й з народної свідомості.

Ім’я єдиного жіночого божества в язичницькому пантеоні давніх слов’ян Макош—Мокош походило від слова «кіш» або «киш», яким називався плетений кошик для зерна. Мокош відома як головне бо¬жество трипільців як богиня родючості, богиня землі, що дарує жит¬тя злакам і рослинам, богиня врожаю. Провідне значення землероб¬ства в господарстві давніх слов’ян пояснює, чому протягом кількох тисячоліть Мокош зберігала почесне місце в пантеоні давньосло-в’янських богів. Супутницями і помічницями Мокоші були Лада і Леля. згадки.

Велес (Волос) (індоєвропейське походження від кореня «вел», «вол») — традиційно вважався богом скотарства, худоби, торгівлі та ремісництва, музики та співу (адже всім відомо, що пастухи добрі співаки і музики).

Бог Рід (Святовид) і пов’язані з нимрожаніщів образі зоряного неба і зірок уособлювали собою Всесвіт, а щодо кожної окремої лю-

дини виступали як бог і богині долі. Як прояв життєдайної, родючі сили, що просякає, породжує увесь світ, слов’янський Рід був ближ¬че усього до індійського Брахми, єгипетського Осіріса, давньосхід-ного Ваала, біблійного Саваофа.

Добре відомі нам за етнографічними джерелами Коляда, Ярило, Купайло відповідали кожній з трьох найважливіших для життя при¬роди і ведення господарства позицій сонця, їм були присвячені радісні і веселі народні свята.

Коляда уособлював собою зимове сонцестояння, після якого починалося пробудження природи, що обіцяло майбутній врожай і статок.

Ярило (давньослов. яр, ярий, вищий прояв плідної або відтво-рювальної сили природи, землі, худоби, людини) за значенням був близький до бога Ладо. Власне кажучи, Ярило являв собою весняну іпостась Дажбога. Купайло (Купало), як засвідчує назва найзначнішого язичниць¬кого свята, був вираженням літнього сонцестояння, досягнення сон¬цем найвищої сили та могутності. Жива і Мора (Морена)—боги життя і смерті. Жива уособлювала собою красу, юність, любов, природну родючість, Морена — хвороб¬ливість, старечу неміч з наступним неминучим кінцем — смертю. Відповідно, у природі Жива позначала момент весняного пробуджен¬ня природи, цвітіння і зеленіння, Морена—дозрівання плодів і вро¬жаю як провісників майбутнього в’янення природи та її осінньо-зи-мового засипання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15144. Иван Сергеевич Шмелёв 71.83 KB
  Иван Сергеевич Шмелёв Иван Сергеевич Шмелев родился в Кадашевской слободе Замоскворечья 21 сентября 1873 года. Дед Ивана Сергеевича государственный крестьянин из Гуслиц Богородского уезда Московской губернии поселился в Москве после пожара 1812 г. Отец писателя прин
15145. Наполеон Бонапарт 24.62 KB
  Наполеон Бонапарт Свою профессиональную военную службу начал в 1785 в чине младшего лейтенанта артиллерии; выдвинулся в период Великой французской революции достигнув при Директории чина бригадного после взятия Тулона 17 декабря 1793...
15146. Никита Сергевич Хрущёв 16.63 KB
  Никита Сергевич Хрущёв Первый секретарь ЦК КПСС с 1953 по 1964 годы Председатель Совета Министров СССР с 1958 по 1964 годы. Герой Советского Союза Трижды Герой Социалистического Труда. Первый лауреат Шевченковской премии. Краткая биография Никита Сергеевич Хрущёв родился в ...
15147. Тургенев Иван Сергеевич 22.47 KB
  Иван Сергеевич Тургенев Иван Тургенев родился 28 октября 1818 года в Орле. Отец Сергей Николаевич отставной полковн
15148. Сергей Юльевич Витте 181.49 KB
  Сергей Юльевич Витте Происходит из голландской семьи переселившейся в Прибалтику ещё во времена владычества шведов и получившей потомственное дворянство в 1856. Православный. Родился 17 июня 1849 в Тифлисе. Его отец Юлий Федорович Витте 1814 1867 член совета к
15149. Петр I и русская культура 94.4 KB
  Петр I и русская Культура 1. Культура России накануне вступления Петра на престол В конце ХVII века когда на русском престоле оказался молодой царь Петр I наша страна переживала переломный момент своей истории. В России в отличие от западноевропейск...
15150. Внешняя политика СССР в 30 годы 259.99 KB
  Внешняя политика СССР в 30 года. После прихода Гитлера к власти Сталин резко изменил традиционную советскую политику: если раньше она была направлена на союз с Германией против версальской системы а по линии Коминтерна на борьбу с социалдемок...
15151. Герой нашего времени. Женские образы в романе 17.26 KB
  Женские образы в романе М.Ю. Лермонтова Герой нашего времени. Роман М.Ю. Лермонтова недаром назван Герой нашего времени весь строй произведения его композиция образная система подчинены раскрытию образа Печорина.
15152. Горе от ума. Грибоедов 66.62 KB
  Горе от ума. Грибоедов Комедия Горе от ума держится какимто особняком в литературе и отличается моложавостью свежестью и более крепкой живучестью от других произведений слова. Она как столетний старик около которого все отжив по очереди св