86663

Значення прийняття християнства для розвитку української культури. Церковна організація

Доклад

Культурология и искусствоведение

В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі. Таким же значним за своїм змістом було й зовнішньополітичне значення прийняття християнства. Прийняття християнства поглибило культурнопросвітницькі процеси благотворно вплинуло на розвиток духовності всього давньоруського суспільства.

Украинкский

2015-04-08

33.33 KB

0 чел.

Значення прийняття християнства для розвитку української культури. Церковна організація.

Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об’єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. потребувала релігії, яка б об’єднала всі давньоруські племена. З іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі.

Таким же значним за своїм змістом було й зовнішньополітичне значення прийняття християнства. На час хрещення Русі провідну роль у Європі відігравали християнські держави. Отже, щоб увійти в коло європейських народів, закріпити за собою місце в міжнародній політичній структурі і налагодити взаємовигідні, рівноправні стосунки з християнськими державами, треба було прийняти християнство, тобто замінити багатобожжя єдинобожжям.

Прийняття християнства поглибило культурно-просвітницькі процеси, благотворно вплинуло на розвиток духовності всього давньоруського суспільства.

Соціокультурними наслідками прийняття християнства були:-забезпечення етнокультурної єдності всіх племен і земель Київської Русі. Русів, слов’ян, угро-фінів та інших народів об’єднувала загальна духовна основа.З приходом християнства підвищується авторитет матері і жінки в сім`ї.

1. християнство поступово витісняло язичницькі обряди і традиції (вбивство новонароджених дівчаток, принесення кривавих жертв тощо), відбувалася гуманізація життя суспільства.

2. на основі християнства відбувається становлення нового типу державності в Київській Русі. Державність на Русі значною мірою набуває візантійських форм. Установлюється тісний взаємозв’язок між світською та церковною владою, за верховенства першої.

3. прийняття християнства сприяло становленню міської культури у власне сільськогосподарській країні.

4. значним культурним переворотом було введення єдиної писемності. Під впливом християнства розвивалися книжкова справа, література, історія, філософія, з’явилися перші літописи, церковна література. У школах навчалися люди з різних верств населення.

5. Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, мистецтва (особливо іконографії). Більшість кам’яних споруд, збудованих протягом Х–ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. Прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.

6. прийняття християнства означало зміну всього ладу життя. Тепер центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.

Церковної організації.

Становлення християнської церковної організації. Церковна організація остаточно склалася VI ст. Імператор Юстиніан І своїм указом визначив п’ять центрів патріаршеств: Рим, Константинополь, Олек¬сандрія, Антіохія та Єрусалим. Кожному з них підпорядковувалися відповідні митрополії, а митро¬поліям — єпископії. Було створено чітку систему церковних громад, яка у загальних рисах нагадувала провінційний поділ імперії. Від названих патріар¬шеств пізніше відокремилися автокефальні церкви, які існують і зараз.

395 р. Римська імперія розкололася на Західну та Східну. Розпочався процес розділення римської і константинопольської церков, який завершився у 1054 р. Західна церква з часом отримала назву като¬лицької (з грецьк.— вселенський), а схід¬на — православної (з грецьк. — правовір’я).

Основу православного віровчення складає Біблія ("Святе Письмо"), Святий переказ, Символ віри, за¬тверджений на перших двох Соборах 325 і 381 рр.

Особливої уваги церква надає наверненню неофі¬тів, внутрішньому пишному оформленню храмів, проведенню богослужіння, де важлива роль належить священику. Православне духовенство поділяється на чорне (ченці), що складає вищі церковні чини, і біле — одружені парафіяльні священики.

Для православних віруючих є дуже важливим відвідання храмів, виконання постів, таїнств, у яких "під видимим образом передається невидима Благо¬дать Божа". Православна церква визнає сім таїнств: хрещення, причастя, священство, сповідь, миропома¬зання, шлюб і єлеосвячення.

Хрещення — прилучення до християнства шляхом занурення у воду або окроплення. Слово "охрещений" рівнозначне слову "християнин".

Католицизм — один з трьох основних напрямів християнства, що має ряд особливостей у віровченні, відправленні культу та організації. Сучасний католи¬цизм поширений у країнах Європи, Північної та Південної Америки, а також Африки, Азії і нараховує 1 млрд 17 млн 580 тис. віруючих. У питаннях віровчення католицизм має багато спільного з православ’ям: віра у два джерела віро¬вчення ("Святе Письмо" і "священний переказ"), Божественну Трійцю, рятівну силу церкви, наявність безсмертної душі, потойбічне життя тощо. Є загальні риси і в обрядовості.

Протестантизм (380 млн) являє собою різновид християнства, що виник у XVI ст. і започаткував со¬бою епоху Реформації. Оскільки віджилий феодаль¬ний устрій захищала католицька церква, то Реформа¬ція насамперед була спрямована проти католицької ієрархії.

Із семи християнських таїнств, що практикуються в католицизмі та православ’ї, протестантизм залишив лише два — хрещення (дорослих) і причастя.

Вже у 70-ті роки IX ст. в "Руській землі" споруджуються перші дерев’яні храми, виникають перші монастирі, серед яких був і Почаївський, що ніс у собі дещо відмінні традиції чернечого побуту від греко-візантійських і був провідником Кирило-Мефодіївського християнства.

Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й складно організована релігія. У 1037 р. після приїзду із Константинополя першого у довгій низці грецьких митрополитів (протягом усієї Київської доби лише двічі на цей пост призначалися не греки) була заснована митрополича єпархія. Первинно до Руської митрополії входило вісім єпископств, але згодом їхня кількість зросла до шістнадцяти. Десять із них розташовувалися на землях сучасної України. Багато єпископів теж були візантійцями. Вони везли з собою власне оточення: писарів, помічників, майстрів, перетворюючи єпископства на осередки поширення візантійської культури.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41413. Проведення гідрологічних і метрологічних спостережень і гідрометричних робіт. Вимірювання витрат води гідрометричною вертушкою 384 KB
  Мета практики: польова учбова гідрометрична практика має за мету закріплення студентами теоретичних знань по гідрометрії та гідрології і набуття ними практичних навичок...
41414. Учет кредитов банка, займов и процентов за пользование заемными средствами 63.78 KB
  По договору займа одна сторона (заимодавец) передает в собственность другой стороне (заемщику) деньги или другие вещи, определенные родовыми признаками, а заемщик обязуется возвратить заимодавцу такую же сумму денег (сумму займа) или равное количество других таких вещей того же рода и качества.
41415. Учет прочих доходов и расходов. Методы учета заготовления и приобретения материалов 25.11 KB
  Для учета прочих доходов и расходов предназначен счет 91 Прочие доходы и расходы.По кредиту счета 91 Прочие доходы и расходы в течение отчетного периода находят отражение:· поступления, связанные с предоставлением за плату во временное пользование (временное владение и пользование)
41416. Понятие о забалансовых счетах и особенности отражения операций на этих счетах. Учёт расчётов с бюджетом по НДС 20.4 KB
  В отдельных случаях организации при осуществлении хозяйственной деятельности используют не принадлежащие им средства, находящиеся у них во временном пользовании, распоряжении или на ответственном хранении.
41417. Бухгалтерский учет затрат на строительство объектов 17.84 KB
  Порядок учета затрат на строительство объекта зависит от способа производства объекта – хозяйственного или подрядного. При использовании подрядного и хозяйственного способа производства строительные и монтажные работы отражаются у застройщика на счете 08
41418. Виды, формы и системы оплаты труда 17.83 KB
  Выплата заработной платы обычно производится в денежной форме в валюте РФ (в рублях). В соответствии с коллективным или трудовым договором по письменному заявлению работника оплата труда может производиться в иных формах
41419. СПЕЦИФИКА СОЦИАЛЬНОЙ РЕАЛЬНОСТИ 122 KB
  Существование человека вне общества невозможно. Но что такое общество, как оно возникает, каково его строение, в соответствии с какими принципами оно существует и функционирует Эти вопросы составляют предметное поле того раздела философских знаний, который называется социальной философией
41420. Порядок ведения и отражения в учете кассовых операций 20.81 KB
  Первичными документами по кассе являются документы, разработанные ЦБ России. Прием наличных денежных средств кассами организаций производится по приходным кассовым ордерам, подписанным главным бухгалтером или лицом, уполномоченным на это письменным распоряжением руководителя организации.
41421. Учет операций на расчетных счетах в банках 20.45 KB
  Він розширив її територію на підкорених древлян сіверян радимичів. міська верхівка почала боротись за розширення прав міста і відтоді усі князі перед посіданням князівського престолу укладали âрядâ договір з Вічем. Розширена укладена за князювання Володимира Мономаха чи його сина Мстислава. Розширена Правда встановлювала норми щодо захисту земельної власності феодалів та обмеження майнових і особистих прав феодально залежного населення.