86663

Значення прийняття християнства для розвитку української культури. Церковна організація

Доклад

Культурология и искусствоведение

В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі. Таким же значним за своїм змістом було й зовнішньополітичне значення прийняття християнства. Прийняття християнства поглибило культурнопросвітницькі процеси благотворно вплинуло на розвиток духовності всього давньоруського суспільства.

Украинкский

2015-04-08

33.33 KB

0 чел.

Значення прийняття християнства для розвитку української культури. Церковна організація.

Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об’єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. потребувала релігії, яка б об’єднала всі давньоруські племена. З іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі.

Таким же значним за своїм змістом було й зовнішньополітичне значення прийняття християнства. На час хрещення Русі провідну роль у Європі відігравали християнські держави. Отже, щоб увійти в коло європейських народів, закріпити за собою місце в міжнародній політичній структурі і налагодити взаємовигідні, рівноправні стосунки з християнськими державами, треба було прийняти християнство, тобто замінити багатобожжя єдинобожжям.

Прийняття християнства поглибило культурно-просвітницькі процеси, благотворно вплинуло на розвиток духовності всього давньоруського суспільства.

Соціокультурними наслідками прийняття християнства були:-забезпечення етнокультурної єдності всіх племен і земель Київської Русі. Русів, слов’ян, угро-фінів та інших народів об’єднувала загальна духовна основа.З приходом християнства підвищується авторитет матері і жінки в сім`ї.

1. християнство поступово витісняло язичницькі обряди і традиції (вбивство новонароджених дівчаток, принесення кривавих жертв тощо), відбувалася гуманізація життя суспільства.

2. на основі християнства відбувається становлення нового типу державності в Київській Русі. Державність на Русі значною мірою набуває візантійських форм. Установлюється тісний взаємозв’язок між світською та церковною владою, за верховенства першої.

3. прийняття християнства сприяло становленню міської культури у власне сільськогосподарській країні.

4. значним культурним переворотом було введення єдиної писемності. Під впливом християнства розвивалися книжкова справа, література, історія, філософія, з’явилися перші літописи, церковна література. У школах навчалися люди з різних верств населення.

5. Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, мистецтва (особливо іконографії). Більшість кам’яних споруд, збудованих протягом Х–ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. Прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.

6. прийняття християнства означало зміну всього ладу життя. Тепер центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.

Церковної організації.

Становлення християнської церковної організації. Церковна організація остаточно склалася VI ст. Імператор Юстиніан І своїм указом визначив п’ять центрів патріаршеств: Рим, Константинополь, Олек¬сандрія, Антіохія та Єрусалим. Кожному з них підпорядковувалися відповідні митрополії, а митро¬поліям — єпископії. Було створено чітку систему церковних громад, яка у загальних рисах нагадувала провінційний поділ імперії. Від названих патріар¬шеств пізніше відокремилися автокефальні церкви, які існують і зараз.

395 р. Римська імперія розкололася на Західну та Східну. Розпочався процес розділення римської і константинопольської церков, який завершився у 1054 р. Західна церква з часом отримала назву като¬лицької (з грецьк.— вселенський), а схід¬на — православної (з грецьк. — правовір’я).

Основу православного віровчення складає Біблія ("Святе Письмо"), Святий переказ, Символ віри, за¬тверджений на перших двох Соборах 325 і 381 рр.

Особливої уваги церква надає наверненню неофі¬тів, внутрішньому пишному оформленню храмів, проведенню богослужіння, де важлива роль належить священику. Православне духовенство поділяється на чорне (ченці), що складає вищі церковні чини, і біле — одружені парафіяльні священики.

Для православних віруючих є дуже важливим відвідання храмів, виконання постів, таїнств, у яких "під видимим образом передається невидима Благо¬дать Божа". Православна церква визнає сім таїнств: хрещення, причастя, священство, сповідь, миропома¬зання, шлюб і єлеосвячення.

Хрещення — прилучення до християнства шляхом занурення у воду або окроплення. Слово "охрещений" рівнозначне слову "християнин".

Католицизм — один з трьох основних напрямів християнства, що має ряд особливостей у віровченні, відправленні культу та організації. Сучасний католи¬цизм поширений у країнах Європи, Північної та Південної Америки, а також Африки, Азії і нараховує 1 млрд 17 млн 580 тис. віруючих. У питаннях віровчення католицизм має багато спільного з православ’ям: віра у два джерела віро¬вчення ("Святе Письмо" і "священний переказ"), Божественну Трійцю, рятівну силу церкви, наявність безсмертної душі, потойбічне життя тощо. Є загальні риси і в обрядовості.

Протестантизм (380 млн) являє собою різновид християнства, що виник у XVI ст. і започаткував со¬бою епоху Реформації. Оскільки віджилий феодаль¬ний устрій захищала католицька церква, то Реформа¬ція насамперед була спрямована проти католицької ієрархії.

Із семи християнських таїнств, що практикуються в католицизмі та православ’ї, протестантизм залишив лише два — хрещення (дорослих) і причастя.

Вже у 70-ті роки IX ст. в "Руській землі" споруджуються перші дерев’яні храми, виникають перші монастирі, серед яких був і Почаївський, що ніс у собі дещо відмінні традиції чернечого побуту від греко-візантійських і був провідником Кирило-Мефодіївського християнства.

Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й складно організована релігія. У 1037 р. після приїзду із Константинополя першого у довгій низці грецьких митрополитів (протягом усієї Київської доби лише двічі на цей пост призначалися не греки) була заснована митрополича єпархія. Первинно до Руської митрополії входило вісім єпископств, але згодом їхня кількість зросла до шістнадцяти. Десять із них розташовувалися на землях сучасної України. Багато єпископів теж були візантійцями. Вони везли з собою власне оточення: писарів, помічників, майстрів, перетворюючи єпископства на осередки поширення візантійської культури.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76847. Артерии кисти 179.46 KB
  В запястье они связаны в виде сетевых анастомозов а на ладони дугообразных соединений из которых возникают пястные и пальцевые артерии. Ладонная и запястная ветви лучевой артерии соединяясь с одноименными ветвями локтевой и межкостных артерий образуют в запястье ладонную и тыльную артериальные сети rete crpi plmre et rete crpi dorsle. От тыльной сети запястья отходят следующие артерии.
76848. Бедренная артерия 180.92 KB
  Артерия по выходе из лакуны ложится в подвздошногребенчатую борозду между одноименными мышцами бедра располагаясь латерально от бедренной вены. Покинув короткую борозду артерия спускается в бедренный треугольник и входит в приводящий канал который оставляет в подколенной ямке у верхней границы. В ямке артерия называется подколенной и ее ветви образуют артериальную сеть коленного сустава.
76850. Артерии голени 182.91 KB
  Они являются конечными ветвями подколенной артерии и начинаются от нее на уровне нижнего края подколенной мышцы. Передний пучок состоит из передней большеберцовой артерии 23 сопровождающих глубоких вен и глубокой ветви малоберцового нерва боковой пучок из малоберцовой артерии 23 сопровождающих глубоких вен и поверхностной ветви малоберцового нерва. Мелкие ветви задней большеберцовой артерии: Ветвь огибающая головку фибулы участвует в образовании сети коленного сустава и кровоснабжении малоберцовых мышц.
76851. Артерии стопы 180.84 KB
  Дуга проецируется на уровне оснований плюсневых костей и заканчивается соединением с глубокой ветвью тыльной артерии стопы проходящей в первом межплюсневом промежутке. От дуги начинаются четыре плюсневые артерии . Прободающие артерии через межкостные промежутки соединяются с тыльными плюсневыми артериями.
76853. Плечеголовные вены 184.63 KB
  Обе плечеголовные вены: правая и левая (vv. brachiocephlicae dextra et sinistra) начинаются при слиянии подключичных и внутренних яремных вен правой и левой стороны на уровне и позади грудино-ключичных суставов, а заканчиваются образованием верхней полой вены на уровне прикрепления к грудине