86669

Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності

Доклад

Культурология и искусствоведение

Чинник національної культури стає символом соціальних змін бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї. Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників ентузіастів практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури залучення до нового життя великих набутків які або були під арештом або призабулись або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну ікону нашої культури.Було дано...

Украинкский

2015-04-08

31.2 KB

0 чел.

Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.

Чинник національної культури стає символом соціальних змін, бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї. Проголошення незалежності України викликало високе піднесення національного духу, нові сподівання. У цей період було досягнуто значних успіхів у поширенні української мови як державної, було прийнято Закон про мови та інші важливі акти.

Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або призабулись, або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну «ікону» нашої культури. Дивним сяйвом опромінює нас те, що вважалося «білими плямами.Було дано значний імпульс розвитку національної культури шляхом зняття обмежень на її поширення, дозволу підприємницької і комерційної діяльності в сфері культури, що особливо виразно виявилось у розширенні видавничої діяльності, появі нових часописів, в інтенсивному розширенні й насиченні радіотелевізійного ефіру конкуруючими програмами національно-культурного змісту.

Перспективність розвитку української культури залежить від готовності її представників до культурної активності, яка в значній мірі залежить від стану їхнього менталітету. У ньому як характерну рису українця багато дослідників називають комплекс меншовартості, утрату національної гідності.

Певний стриманий оптимізм відносно перспектив розвитку національно-культурної активності громадян України викликав той факт, що вони мають досить високе бажання, прагнення підвищувати рівень власної культури.

Основою всіх змін у культурі є стан духовних потреб громадян. Тому важливо підкреслити, що більшість громадян України (77,5 %) визначились у своїй потребі знань щодо культури власної нації. Водночас потребу «в знаннях з історії та національних особливостей української культури», які становлять «ядро», основу культури, мають майже три чверті громадян, а одна четверта — «загальною мірою», бо стала приділяти їй в останні роки більше часу.

Сьогодні основним засобом в освоєнні здобутків української культури є засоби масової комунікації (радіо, телебачення, преса, кіно), позитивний вплив яких відзначає три чверті громадян. Більшість громадян важливим здобутком національної культури останніх років уважає насамперед «зрушення в оволодінні громадянами державною мовою», яке закладає основи подальших позитивних змін.

Важливою традицією розвитку української культури був і є її високий фольклоризм, порівняно з високорозвиненими країнами. Більшість опитаних зауважує, що за останні роки відбулись позитивні зміни в опануванні населенням фольклору, звичаїв, народного мистецтва. Результати опитування разом з тим свідчать, що народ не просто підтримує етнографічну культуру як таку (бо в її масових осучаснених формах немало «шароварщини»), а ставить на одне з головних місць у її опануванні якісний рівень («відродження української культури в її кращих класичних зразках»).

У системі багатьох складових національної культури є такі, які в свідомості народу посідають особливе місце як найважливіші, бо з ними громадяни пов’язують образ своєї культури. У її якісне «ядро» більшість опитаних громадян дев’яти регіонів України включили мистецтво, історію та мову. Насамперед мистецтво уособлює у свідомості народу живу душу його культури (виділяється музика, пісня, література).

Образ своєї культури громадяни також пов’язують з тією її складовою, питома вага якої в умовах науково-технічного прогресу та урбанізації щодалі зменшується — національні звичаї, побут, предметне середовище, спосіб життя.

Менше значення в системі національної культури надається громадянами релігії та рисам національного характеру. Однак слід зазначити, що в моделюванні системи базових елементів національної (української) культури існують значні відмінності між східними та західними регіонами України, які часто мають принциповий характер і є свідченням варіативності її розвитку.

Якщо в Західній Україні при більшій насиченості релігійними організаціями рівень релігійності зростає значно швидше порівняно з загальноукраїнським (як і фольклоризація населення), то Східна (індустріально-урбанізована, зросійщена) Україна характеризується більшим зростанням потягу до світської культури, відвідування дискотек, відеосалонів, театрів, інтересом до розважальних телепередач, читання художньої літератури.

У Східній Україні залучення до національної культури відбувається значно повільніше, долаючи на своєму шляху істотні перепони.

Перехідний період, який характеризується модернізаційними процесами, супроводжується і радикальними змінами в умонастроях суспільства, хоча період «культурних революцій» уже минув. У нових умовах змінюються функції закладів культури. Крім загальнотрадиційної організації культурного відпочинку вони сприяють відродженню художньої самодіяльності, фольклору і традицій, формують їх потреби в прекрасному.

У всіх видах мистецтва склалась суперечлива невідповідність між потребами переосмислення художньої реальності і відставанням критики.

Українська культура в цілому все ще переживає період свого нового становлення, національного утвердження нових цивілізаційних цінностей, модернізаційного і постмодернізаційного структурування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46101. ОСОБЕННОСТИ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЫ ПО УСТРАНЕНИЮ РАЗЛИЧНЫХ РЕЧЕВЫХ РАССТРОЙСТВ ПРИ НАРУШЕНИИ ЗРЕНИЯ 18.5 KB
  В силу нарушения деятельности зрительного анализатора у слепых и слабовидящих детей может проявляться своеобразие речевого развития которое часто не укладывается в обычные возрастные границы и выражается в особенностях речи. Теоретически и экспериментально доказано что расстройство речи слепых и слабовидящих детей являются сложным дефектом в котором прослеживаются определённые связи и взаимодействие речевой и зрительной недостаточности. Речевые нарушения у детей со зрительным дефектом многообразны сложны по степени выраженности структуре...
46102. ОСОБЕННОСТИ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЫ С ДЕТЬМИ, ИМЕЮЩИМИ НАРУШЕНИЯ В ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СФЕРЕ 32 KB
  Современный и перспективный аспект рассмотрения вопроса о структуре речевого дефекта у детей с ЗПР определяется тесной связью процессов развития речевой и познавательной деятельности ребёнка соотношением речи и мышления в процессе онтогенеза. Один из характерных признаков интеллектуальной недостаточности недоразвитие ВПФ а следовательно и недоразвитие речи как одной из наиболее сложно организованных функций. У детей с неосложнённым инфантилизмом выявляются особенности речи связанные со своеобразием эмоциональноволевой сферы....
46103. СОДЕРЖАНИЕ И МЕТОДЫ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЫ С ДЕТЬМИ, ИМЕЮЩИМИ ДЕТСКИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ В КОМПЛЕКСЕ МЕДИКО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ 29.5 KB
  Особое место в клинике ДЦП занимают расстройства речи 80 случаев. Особенности нарушений речи и степень их выраженности зависят в первую очередь от локализации и тяжести поражения мозга. Ошибки в речи могут быть связаны с ограничением представлений об окружающем мире недостаточностью предметнопрактической деятельности и социальных контактов ошибки воспитания. Нарушение артикуляционной моторики при ДЦП не только затрудняют формирование произносительной речи но и вторично вызывают нарушение фонематического восприятия.
46104. Характеристика системы специальных учреждений для детей с нарушениями речи 42 KB
  Характеристика системы специальных учреждений для детей с нарушениями речи. дошкольные учреждения для детей с нарушениями речи. Первоначально в д с открывали группы для детей только с легкими нарушениями речи затем организованы группы для детей с более сложными заикание ОНР. Д с яслисады для детей с нарушениями речи и соответствующие дошкольные группы при детских садах и ясляхсадах общего типа комплектуются непосредственно теми отделами народного образования в ведении которых находятся указанные дошкольные учреждения.
46105. Обучение и воспитание детей с фонетико-фонематическим недоразвитием 21.5 KB
  Признаком фонематического недоразвития является незаконченность процесса формирования звуков отличающихся тонкими артикуляционными или акустическими признаками. Состояние фонематического развития детей влияет на овладение звуковым анализом. При первичном нарушении фонематического восприятия предпосылки к овладению звуковым анализом и уровень сформированности действия звукового анализа ниже чем при вторичном. Недостатки звукопроизношения могут быть сведены к следующим характерным проявлениям: замена звуков более простыми по...
46106. Общее недоразвитие речи у детей. Характеристика уровней речевого недоразвития 30 KB
  Общее недоразвитие речи у детей. Общее недоразвитие речи ОНР различные сложные речевые расстройства при которых у детей нарушено формирование всех компонентов речевой системы относящихся к ее звуковой и смысловой стороне при нормальном слухе и интеллекте.Левиной была разработана периодизация проявлений ОНР: от полного отсутствия средств общения до развернутых форм связной речи с элементами фонетикофонематического и лексикограмматического недоразвития. Переход с одного уровня на другой определяется появлением новых языковых...
46107. Обучение и воспитание детей с общим недоразвитие речи 32.5 KB
  Обучение и воспитание детей с общим недоразвитие речи. Предусматривает: развитие понимания речи; развитие самостоятельной речи на основе подражательной деятельности; формирование двусоставного простого предложения на основе усвоения элементарных словообразований. Логопедические занятия с безречевыми детьми проводятся небольшими подгруппами в форме игровых ситуаций что помогает постепенно формировать мотивационную основу речи. Задачи: вызвать подражательную речевую деятельность детей в форме любых звуковых проявлений; расширение объема...
46108. Предупреждение речевых нарушений. Формы и методы профилактического воздействия в системе общегосударственных мероприятий 25 KB
  Одним из важных направлений развития логопедической помощи населению является предупреждение речевых нарушений и последствий речевой патологии. Своевременное генетическое консультирование будущих родителей с целью предупреждения развития тех или иных отклонений в нервопсихическом и в частности речевом развитии ребенка. Для своевременного развития речи мать и другие лица окружающие ребенка должны постоянно общаться с ним стремясь вызвать ответную реакцию. Стимуляция формирования речевой функции имеет большое значение для развития...
46109. Анализ условий нормального речевого развития ребенка. Этапы нормального речевого онтогенеза 17.5 KB
  Речь ребенка формируется под влиянием речи взрослого и в огромной степени зависит от достаточной речевой практики от нормального окружения и от воспитания и обучения которое начинается с первых дней его жизни. Этапы становления речи детей Леонтьев. В это же время путем подражания ребенок постепенно перенимает элементы звучащей речи.Преддошкольный от 1года до 3 лет Характеристика: этап становления активной речи.