86669

Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності

Доклад

Культурология и искусствоведение

Чинник національної культури стає символом соціальних змін бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї. Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників ентузіастів практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури залучення до нового життя великих набутків які або були під арештом або призабулись або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну ікону нашої культури.Було дано...

Украинкский

2015-04-08

31.2 KB

0 чел.

Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.

Чинник національної культури стає символом соціальних змін, бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї. Проголошення незалежності України викликало високе піднесення національного духу, нові сподівання. У цей період було досягнуто значних успіхів у поширенні української мови як державної, було прийнято Закон про мови та інші важливі акти.

Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або призабулись, або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну «ікону» нашої культури. Дивним сяйвом опромінює нас те, що вважалося «білими плямами.Було дано значний імпульс розвитку національної культури шляхом зняття обмежень на її поширення, дозволу підприємницької і комерційної діяльності в сфері культури, що особливо виразно виявилось у розширенні видавничої діяльності, появі нових часописів, в інтенсивному розширенні й насиченні радіотелевізійного ефіру конкуруючими програмами національно-культурного змісту.

Перспективність розвитку української культури залежить від готовності її представників до культурної активності, яка в значній мірі залежить від стану їхнього менталітету. У ньому як характерну рису українця багато дослідників називають комплекс меншовартості, утрату національної гідності.

Певний стриманий оптимізм відносно перспектив розвитку національно-культурної активності громадян України викликав той факт, що вони мають досить високе бажання, прагнення підвищувати рівень власної культури.

Основою всіх змін у культурі є стан духовних потреб громадян. Тому важливо підкреслити, що більшість громадян України (77,5 %) визначились у своїй потребі знань щодо культури власної нації. Водночас потребу «в знаннях з історії та національних особливостей української культури», які становлять «ядро», основу культури, мають майже три чверті громадян, а одна четверта — «загальною мірою», бо стала приділяти їй в останні роки більше часу.

Сьогодні основним засобом в освоєнні здобутків української культури є засоби масової комунікації (радіо, телебачення, преса, кіно), позитивний вплив яких відзначає три чверті громадян. Більшість громадян важливим здобутком національної культури останніх років уважає насамперед «зрушення в оволодінні громадянами державною мовою», яке закладає основи подальших позитивних змін.

Важливою традицією розвитку української культури був і є її високий фольклоризм, порівняно з високорозвиненими країнами. Більшість опитаних зауважує, що за останні роки відбулись позитивні зміни в опануванні населенням фольклору, звичаїв, народного мистецтва. Результати опитування разом з тим свідчать, що народ не просто підтримує етнографічну культуру як таку (бо в її масових осучаснених формах немало «шароварщини»), а ставить на одне з головних місць у її опануванні якісний рівень («відродження української культури в її кращих класичних зразках»).

У системі багатьох складових національної культури є такі, які в свідомості народу посідають особливе місце як найважливіші, бо з ними громадяни пов’язують образ своєї культури. У її якісне «ядро» більшість опитаних громадян дев’яти регіонів України включили мистецтво, історію та мову. Насамперед мистецтво уособлює у свідомості народу живу душу його культури (виділяється музика, пісня, література).

Образ своєї культури громадяни також пов’язують з тією її складовою, питома вага якої в умовах науково-технічного прогресу та урбанізації щодалі зменшується — національні звичаї, побут, предметне середовище, спосіб життя.

Менше значення в системі національної культури надається громадянами релігії та рисам національного характеру. Однак слід зазначити, що в моделюванні системи базових елементів національної (української) культури існують значні відмінності між східними та західними регіонами України, які часто мають принциповий характер і є свідченням варіативності її розвитку.

Якщо в Західній Україні при більшій насиченості релігійними організаціями рівень релігійності зростає значно швидше порівняно з загальноукраїнським (як і фольклоризація населення), то Східна (індустріально-урбанізована, зросійщена) Україна характеризується більшим зростанням потягу до світської культури, відвідування дискотек, відеосалонів, театрів, інтересом до розважальних телепередач, читання художньої літератури.

У Східній Україні залучення до національної культури відбувається значно повільніше, долаючи на своєму шляху істотні перепони.

Перехідний період, який характеризується модернізаційними процесами, супроводжується і радикальними змінами в умонастроях суспільства, хоча період «культурних революцій» уже минув. У нових умовах змінюються функції закладів культури. Крім загальнотрадиційної організації культурного відпочинку вони сприяють відродженню художньої самодіяльності, фольклору і традицій, формують їх потреби в прекрасному.

У всіх видах мистецтва склалась суперечлива невідповідність між потребами переосмислення художньої реальності і відставанням критики.

Українська культура в цілому все ще переживає період свого нового становлення, національного утвердження нових цивілізаційних цінностей, модернізаційного і постмодернізаційного структурування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69247. Методи трудового навчання 141 KB
  Характеристика методів трудового навчання за характером пізнавальної діяльності і самостійності учнів пояснювальноілюстративний репродуктивний метод проблемного викладу частковопошуковий і дослідницький. Методи самостійної роботи учнів.
69248. Форми організації трудового, профільного і професійного навчання 145.5 KB
  Форми організації навчальнотрудової діяльності учнів на уроці індивідуальна парна групова і фронтальна; формою організації роботи учнів фронтальна або групова бригадна або ланкова чи індивідуальна за розподілом праці; формою організації навчання групова коли навчання проводиться...
69249. Навчально-матеріальна база трудового, профільного і професійного навчання 60 KB
  Основні ергономічні вимоги до робочого місця учнів та вчителя. Атестація робочих місць учнів. Якщо майстерні розраховані також на учнів старших класів то тут можуть бути кабінети автосправи електротехніки радіотехніки та ін.
69250. Особливості процесу та етапи трудового виховання, його принципи 120.5 KB
  Ідея трудового виховання виникла разом з ідеєю соціалізму. Тут ми зустрічаємося з прикладом відбитку єдності та повноти історичного процесу виникнувши разом з ідеєю соціалізму та будучи спочатку нездійсненною у такій самій мірі, у якій нездійсненним був сам соціалізм у його утопічній формі...
69251. Позакласна робота з технічної творчості та сільськогосподарського дослідництва 80.5 KB
  Суть позакласної і позашкільної діяльності учнів з технічної творчості та сільськогосподарського дослідництва. Форми організації позакласної технічної художньо-декоративної творчості учнів. Така робота проводиться і безпосередньо на заняттях з трудового навчання...
69252. Трудова діяльність учнів у школі. Організація діяльності трудових об’єднань учнів 89 KB
  Характер і зміст трудової діяльності учнів. Процес праці і його елементи. Види трудових об’єднань в сучасній школі та організація продуктивної праці в них. Планування та організація продуктивної праці учнів. Нормування праці учнів. Оплата праці учнів. Санітарно-гігієнічні вимоги до праці учнів.
69253. Професійне самовизначення учнів у процесі трудового навчання 83.5 KB
  Професійне самовизначення учнів у процесі трудового навчання Зміст професійного самовизначення учнів. Особливості профорієнтації учнів у процесі трудового профільного і професійного навчання. Визнано що одним з головних завдань школи є підготовка учнів до свідомого вибору професії.
69254. Загальні питання трудової підготовки учнів 82 KB
  Предмет і завдання курсу. Процес трудової підготовки та його складові частини. Методи наукових досліджень. Перспективний педагогічний досвід організації трудової підготовки учнів. Аналіз навчальної і науково-методичної літератури з трудової і професійної підготовки.
69255. Історико-педагогічний огляд розвитку проблеми трудової підготовки учнів 201 KB
  Історія розвитку трудового і професійного навчання. Етапи становлення трудової і професійної підготовки в загальноосвітній і професійній школі за роки радянської влади. Трудова підготовка учнів у сучасній загальноосвітній школі та шляхи її реформування.