86672

Слов’янські язичницькі культи

Доклад

Культурология и искусствоведение

Язичництво від давньослов. слова язики народи досить невизначений термін що свого часу виник у церковному середовищі для позначення всього нехристиянського. Язичництво давніх слов’ян саме по собі не є унікальним явищем у світовій історії релігій це слов’янський варіант загальнолюдського язичницького масиву однак варіант неповторний. Перше релігійне нашарування в давньослов’янському язичництві складають обряди і вірування прадавнього населення лісостепової смуги України середня течія Дніпра Десна що заселяло цю територію ще з...

Украинкский

2015-04-08

31.61 KB

1 чел.

Слов’янські язичницькі культи.

Язичництво (від давньослов. слова "язики" — народи) — досить невизначений термін, що свого часу виник у церковному середовищі для позначення всього нехристиянського. У релігієзнавстві під "язичництвом" розуміють різноманітні релігійно-міфологічні уявлення, обряди та культи, що існували в різних народів планети до прийняття ними вищих релігійних форм (як правило, світових релігій). Найчастіше цим поняттям позначають вірування тих народів, що не мали власних держав, а, створивши їх, одразу прийняли одну із світових релігій, минаючи стадію тривалого розвитку власної національно-державної релігії. Тому хронологічні рамки язичництва надзвичайно широкі — своїми коренями воно сягає в кам’яний вік, а його пережитки можуть зберігатися до XIX — початку XX ст.

Язичництво давніх слов’ян саме по собі не є унікальним явищем у світовій історії релігій, це — слов’янський варіант загальнолюдського язичницького масиву, однак варіант неповторний.

Перше релігійне нашарування в давньослов’янському язичництві складають обряди і вірування прадавнього населення лісостепової смуги України (середня течія Дніпра — Десна), що заселяло цю територію ще з кам’яного віку (з VI тисячоріччя до н.е.). Цей шар відповідав розвинутому анімізму і складався більшою частиною з духів природи (домовики, русалки, берегині тощо). Культ цих створінь, як і культ самої природи (культ води, культ лісів і окремих порід дерев), міцно тримався в народній свідомості і функціонував досить автономно щодо культів пізніших язичницьких богів.

Другий шар у язичництві давніх слов’ян пов’язують із впливом трипільської культури кінця IV—III тисячоліть до н.е. у межиріччі Дніпра—Дністра, яку деякі дослідники вважають однією з найбільш високорозвинених для свого часу. Цей шар відбивав релігійні вірування і культи, пов’язані з раннім землеробським господарством. Складався він із шанування жіночого божества родючості й врожаю, богині Матері-Землі (пізнє ім’я — Макош —Мокош), гіпотетично чоловічого божества-творця і володаря Всесвіту, обрядів і ритуалів сезонного господарського циклу (свято приходу весни як початку нового року, свято дозрівання і збору врожаю та ін.).

Нарешті, центральним шаром язичництва є коло релігійних уявлень і практик індоєвропейців ІІІ - ІІ тисячоліть до н.е., прабатьківщиною яких були, нагадаємо, південні степові регіони Росії, Молдови, України. В індоєвропейських народів склалися загальні погляди на світ, його трискладову структуру; віра в богів—творців неба, землі, людей; практика їхнього вшановування кривавими жертвопринесеннями; надзвичайно розвинутий культ предків і поховальна обрядовість.

Таким чином, язичництво давніх слов’ян має тисячолітню історію, протягом якої воно перебувало в процесі постійних видозмін. В слов’янському язичництві напередодні хрещення Русі в один той самий час існував пантеон богів на рівні розвинутого політеїзму при відсутності сталого культу вшанування головних божеств і окремого жрецького прошарку, а поруч з цим пантеоном—не менш популярний і шанований пантеон нижчих духів на рівні первісного пол ідемонізму.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33903. Общее представление о статистических таблицах 12.38 KB
  По внешнему виду статистическая таблица представляет собой ряд пересекающихся горизонтальных и вертикальных линий образующих по горизонтали строки а по вертикали – графы столбцы колонки которые в совокупности составляют как бы скелет таблицы. В образовавшиеся внутри таблицы клетки записывается информация. Составленную таблицу принято называть макетом таблицы. Подлежащее таблицы показывает о каком явлении идет речь в таблице и представляет собой группы и подгруппы которые характеризуются рядом показателей.
33904. Виды статистических таблиц. (Статистические таблицы. Виды таблиц. Подлежащее и сказуемое в таблицах) 11.49 KB
  Статистические таблицы. Основными элементами статистической таблицы являются подлежащее и сказуемое таблицы. Подлежащее таблицы это объект статистического изучения то есть отдельные единицы совокупности их группы или вся совокупность в целом. Сказуемое таблицы это статистические показатели характеризующие изучаемый объект.
33905. Основные правила построения статистических таблиц 11.5 KB
  Таблицы состоят из элементов: 1Нумерационный заголовок 2Тематические заголовки 3Заголовки и подзаголовки граф. Основными элементами статистической таблицы являются подлежащее и сказуемое таблицы. Подлежащее таблицы это объект статистического изучения то есть отдельные единицы совокупности их группы или вся совокупность в целом. Сказуемое таблицы это статистические показатели характеризующие изучаемый объект.
33906. Виды статистических графиков 11.89 KB
  Линейные диаграммы строятся в системе координат по оси х откладываются отрезки соответствующие датам или периодам времени а по оси Y откладываются уровни ряда динамики или темпы их изменения. Линейные диаграммы применяются для характеристики оценки выполнения плана. Столбиковые диаграммы имеют одинаковое основание по оси х а высота их равна числовым значениям уровней признаков. Столбиковые диаграммы используются для сравнения по тер.
33907. Сущность средней величины и условия ее применения 11.19 KB
  Статистической совокупности. Средняя величина только тогда будет отражать типичный уровень признака когда она рассчитана по качественно-однородной совокупности.
33908. Средняя арифметическая и ее свойства 15.55 KB
  Средняя арифметическая и ее свойства. В статистической практике из всех видов средних чаще всего используется средняя арифметическая. Средняя арифметическая обладает некоторыми свойствами которые определяют ее широкое применение в экономических расчетах и в практике статистического исследования. Средняя арифметическая постоянной величины равна этой постоянной.
33909. Средняя хронологическая 12.86 KB
  Средняя величина- обобщающая характеристика варьирующего признака ед.статистической совокупности. Сущность средней заключается в том, что в ней взаимопогашаются отклонения значений признака отдельных ед.совокупности, обусловленных действиями случайных факторов, и учитываются изменения, возможные действия основных факторов.
33910. Средняя гармоническая 13.87 KB
  Средняя гармоническая. гармонической взвешенной имеет вид: Средняя гармоническая простая имеет вид :.
33911. Исходное соотношение средней 12.95 KB
  Наиболее распространенной формой статистических показателей используемой в социально – экономических явлениях является средняя величина представляющая собой обобщенную количественную характеристику признака в статистической совокупности в конкретных условиях места и времени. средняя арифметическая ; 2. средняя гармоническая; 3. средняя геометрическая; 4.