86679

Постмодернізм у сучасній українській культурі

Доклад

Культурология и искусствоведение

Постмодерн - широка культурна течія, що включає в себе філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. З одного боку, умонастрій постмодерну несе в собі відбиток модерністського розчарування в результатах цивілізації, ідеалах класичної культури та гуманізму, з іншого, - авангардистським установкам на новаторство

Украинкский

2015-04-08

30.89 KB

0 чел.

Постмодернізм у сучасній українській культурі.

Кінець XX ст. рядом дослідників культури визначається як епоха постмодернізму, або постмодерну. У визначенні сутності постмодерну та його хронології досі немає однозначних оцінок, порівняно мало й літератури. Очевидно, що розвиток цього феномену ще не завершений. На нашу думку, терміном "постмодернізм" слід користуватися під час аналізу всіх значних явищ культури, що виникли після модернізму (звідси і назва) і внаслідок розвитку модернізму, однак суттєво відрізняються від останнього, водночас не входять повністю до контексту масової культури.

Постмодерн - широка культурна течія, що включає в себе філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. З одного боку, умонастрій постмодерну несе в собі відбиток модерністського розчарування в результатах цивілізації, ідеалах класичної культури та гуманізму, з іншого, - авангардистським установкам на новаторство, відкидання та заперечення старого протистоїть намагання скористатись усім попереднім досвідом, включити його в широку палітру сучасної культури.

У праці А. Тойнбі "Осягнення історії" постмодерн трактується як кінець західного панування в релігії та культурі. Провідні західні політологи визначають його як наслідок неоконсерватизму, символ постіндустріального суспільства, що знаходить вираз у тотальному конформізмі та естетичному еклектизмі.

Не вступаючи в конфлікт із класикою, включаючи її до своєї орбіти, постмодерн водночас дистанціюється від неї, розмиває класику, відміняючи ряд її канонів, тобто утворює досить гнучку систему. Характерні риси класицизму трансформуються майже на протилежні: величне замінюється дивним, трагічне - парадоксальним. Найсуттєвішою рисою постмодернізму є перехід від класичного антропоцентричного гуманізму до універсального гуманізму, що обіймає все живе - людину, природу, Всесвіт. Відмова від європоцентризму та етноцентризму сприяє перенесенню уваги на весь світ, звідси - релігійний, культурний, екологічний екуменізм.

Світ уявляється постмодернізму складним, хаотичним, багатоманітним, тому кращий спосіб його засвоєння - ігровий, естетський. Звідси така характерна риса постмодерністської культури, як іронія, насміхання. На думку постмодерністів, у сучасну епоху все відносне: немає істини, немає реальності (її з успіхом замінює віртуальна реальність, у якій люди вже не тільки спілкуються та проводять наукові конференції, а й освідчуються в коханні). Одним з головних принципів постмодерну стала "культурна опосередкованість", або коротко - цитата. "Ми живемо в епоху, коли всі слова вже сказані", - помітив філософ С. Аверінцев. Отже, залишається лише повторювати відомі істини, цитувати відомі вислови. Цитатами говорять політики. Цитати є елементами художньої творчості. У руслі постмодернізму розвивається найзначніша течія сучасного мистецтва - концептуалізм (від англ. concept - ідея, задум). На думку представників концептуалізму, що вперше з’явився в США та Англії у 1967 p., важливий не сам відтворюваний предмет, що є суб’єктивним, а його задум, те, що він означає, які рефлексії породжує. Зображуючи предмети цивілізації та супроводячи їх пояснювальними текстами-цитатами, митці часом іронізують над сучасним світом..

У 90-х роках XX ст. радянський нонконформізм, або "другий авангард", ще залишався однією з небагатьох "живих" течій світового постмодернізму, який на той час в основному вичерпав свій інтелектуальний і новаторський потенціал. Провідні сучасні майстри стали подібними до колишніх метрів академізму - вони добре знані та матеріально забезпечені, але виставки постмодерністського мистецтва в світі вже не збирають широкої публіки. Мистецтву, щоб воно було живим, потрібні конфлікт, щирість, емоція.

Культурний плюралізм, що сьогодні існує в світі, веде митця в основному шляхом гонитви за успіхом і грішми, призводить до атрофії творчості. Більшість видатних діячів культури називають це явище трагедією свободи творчості і ставлять справедливе запитання: а що ж далі? І тут слід прислухатися до слів Д. Лихачева: "Мистецтво на межі XXI століття не закінчується, воно вступає в перехідний період хаосу, а хаос завжди народжує нове".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11065. Модели - образцы управленческих документов 573.5 KB
  модель инициативного письма Текст письма можно условно разделить на три раздела которые называются: вводный основной и заключительный. 1. Вводный раздел Название раздела в письмо не вносится. Этот раздел условно может содержать два пункта: обращение и вступлени
11066. Документирование управленческой деятельности в органах государственной власти и местного самоуправления 231.5 KB
  Документирование управленческой деятельности в органах государственной власти и местного самоуправления. Назначение составление и оформление реквизитов управленческих документов. Унификация оформления документов. Определение и состав реквизитов...
11067. Система электронного документооборота (СЭД) 48.5 KB
  Система электронного документооборота СЭД выполняет функции: Автоматизация документооборота: Делопроизводство Обращения граждан Устные поручения Контроль заданий Факс Договоры Делопроизводство прием обработка ...
11068. Интернализм и экстернализм 29 KB
  Интернализм и экстернализм Направления в историографии и философии науки 20 в. различным образом объясняющие возникновение и развитие научных идей и теорий. Представители интернализма И. А. Койре А.Р. Холл П. Росси Г. Герлак и др. полагают что наука развивается лишь ...
11069. Виды познания. Научное познание 63.5 KB
  Виды познания. Научное познание. Классификация видов познания. Наука как вид познания. Сама идея о том что существует не познание вообще а разные виды способы познания в гносеологии не нова. Но традиционно считалось что среди способов познания есть один п
11070. Философия эпохи Просвещения 38 KB
  Философия эпохи Просвещения. Основные тенденции развития культуры и философии. Социальная философия Просвещения. Все еще в рамках Нового времени следующий XVIII в. остался в истории как век Просвещения. Просвещение как деятельность это распространение
11071. Знания эмпирические и знания теоретические 81.5 KB
  Знания эмпирические и знания теоретические. В сфере науки выделяются эмпирические и теоретические знания. В первом случае воспроизводятся эмпирические отношения во втором внутренние связи закономерности.[2] ОСОБЕННОСТИ ЭМПИРИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ На эмпирич...
11072. Эллюль Жак (1912-1994) - Французский философ и социолог, профессор университета в Бордо 39 KB
  Эллюль Жак 1912-1994 Французский философ и социолог профессор университета в Бордо. Основные сочинения: Введение в предмет церковных реформ 1943 История организаций Тома 12 1955-1956 Техника 1962 Пропаганда 1962 Политическая иллюзия 1965 Аутопсия революции 1969 Эти
11073. Карл Маркс 32.5 KB
  К. Маркс Проблема сущности техники относится к разряду вечных проблем. По мере того как западная цивилизация обнаруживает в себе глубокие противоречия становится все более актуальной потребность проникнуть в сущность техники. Настоящее как бы отбрасывает свет на пр...