86681

Проблеммашпоходження українського етносу

Доклад

Культурология и искусствоведение

Сьогодні підкреслюється, що Київська Русь була поліетнічною, тобто багатонаціональною державою. В основному в сучасній літературі початком націогенезису українців вважається період Київської Русі

Украинкский

2015-04-08

30.98 KB

0 чел.

Проблеммашпоходження українського етносу.(чотири точки зору).

На сьогодні існує декілька гіпотез етногенезу українців:

1) теорія “споконвічності” - українці існують стільки, скільки взагалі існує людина сучасного типу, тобто від 30-40 тис. до 2-3 млн. років;

2) теорія автохтонності (М.Грушевський), згідно з якою етнічну основу українців складало населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росіяни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання;

3) теорія “єдиної колиски” (яка була загальноприйнятою в СРСР у 30-80-і рр. ХХ ст.): зародження і розвиток трьох близьких слов’янських народів з єдиної древньоруської народності;

4) теорія “незалежного розвитку окремих східнослов’янських народів”, тобто українців, росіян, білорусів, яка набула поширення останнім часом.

Сьогодні підкреслюється, що Київська Русь була поліетнічною, тобто багатонаціональною державою. В основному в сучасній літературі початком націогенезису українців вважається період Київської Русі, хоч він і не досяг тоді завершення. Згодом внаслідок несприятливих історичних обставин цей процес був перерваний і поновився на повну силу в XV-XVII сторіччях. У цьому, імовірно, і полягає специфіка етногенезу українців.

Український етнос остаточно сформувався на рубежі XVI-XVII ст., причому каталізаторами цього процесу стали загроза фізичного знищення з боку Степу (утворення Кримського ханства - васала Османської імперії), національний гніт польської шляхти та перехід аристократії до католицтва і укладення церковної унії. На хвилі національної боротьби росла національна самосвідомість. Остання виявилася на побутовому рівні в усвідомленні своєї приналежності до “руського народу”, а на вищому, ідеологічному рівні - у боротьбі за національні права, за православ’я, за створення національних державних інститутів і атрибутів.

Складність етнічної історії українців відбилася і в різноманітності самоназв (етнонімів), назв з боку інших народів, а також назв країни і держави. З моменту зародження українського етносу ключовим було поняття Русь. Причому в різні періоди домінували такі його варіанти: VI-XI ст. - Русь; з 1395 р. - Мала Русь; у XVII-XVIII ст. - Малоросія; XIX ст. - початок ХХ ст. - Україна-Русь. Визнання назви “Україна” (уперше згадане у 1187 р.) відбулося у XVII ст., але тоді воно співіснувало з іншим - “Малоросія”, яке набуло широкого розповсюдження після приєднання України до Московської держави. Тільки з початку ХХ ст. етнонім “Україна” став домінуючим. Слід виділити і таку особливість: спочатку Руссю, а потім Україною називали центральну область, тобто Київську землю, а потім звідси найменування “Русь” розповсюдилося на все східне слов’янство, а “Україна” пізніше на все українство. Тобто назва “Русь” сформувалася як спільнослов’янський термін, і саме тому Московська держава взяла його собі у назву для утвердження концепції “Третього Риму”. Що стосується назви “Україна”, то є декілька пояснень його походження: або від “краю” - кордону зі Степом, або від слова “країна” інша версія – “край” як батьківщина, вітчизна, та ін.

Що стосується самоназви “українець”, то вона довго була малопоширеною. Це багато в чому можна пояснити труднощами етносоціального розвитку. Синонімами виступали терміни “козак”, “козацький народ”, одночасно продовжували існувати і старі самоназви “руські”, “русини”. Тільки в умовах національного відродження у другій половині XIX ст. остаточно утвердилася самоназва “українець”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70339. Средневековая музыка 651.8 KB
  Alternatim - техника «альтернативного» исполнения псалмов и (псалмоподобных) песней библейских (Benedictus, магнификат), а также строфических форм григорианского хорала. Начиная с позднего Средневековья, а особенно в эпоху Ренессанса и в барочной музыке один стих таких молитв...
70341. Ергономічність колективного інформаційного простору навчального закладу як фактор ефективності внурішкільного контролю та спосіб зворотного зв’язку в управлінській діяльності 224 KB
  Дотримування ергономічних вимог під час створення комп’ютерної продукції змушує звернути увагу на сутність поняття «ергономіка». Більшість означень поняття стосується діяльністної сфери людини, оптимізації умов її діяльності, ефективності процесу пізнання, створення умов для довготривалого збереження працездатності.
70343. Разработка программного обеспечения (ПО) для системы он-лайн продаж строительных материалов на примере ОАО «Гродненский комбинат строительных материалов» 5.21 MB
  Обзор современных литературных источников, необходимых для дальнейшей работы над проектом, анализ методов решения прикладных задач; систематизация собранного материала для выполнения дипломного проекта; изучение существующего программного обеспечения для проектирования выбранной системы; построение логической модели данных. Определение правил для данных, правил для процессов, а также правил для интерфейса...
70344. Моніторинг якості знань молодших школярів 524.5 KB
  З кожним роком змінюється життя навколо нас змінюються люди а відповідно і змінюються вимоги до якості знань школярів. Адже саме в перші роки навчання закладаються основи всіх знань вміння працювати і самостійно приймати рішення.
70345. Финансовый менеджмент: содержание и механизм функционирования 160.5 KB
  Целью финансового менеджмента являются выработка и применение методов, средств и инструментов для достижения целей деятельности фирмы в целом или ее отдельных производственно-хозяйственных звеньев – центров прибыли...
70346. МАРШРУТИЗАЦИЯ В ГОРОДСКИХ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМАХ НА БАЗЕ МОБИЛЬНЫХ ИНТЕРФЕЙСОВ 2.63 MB
  Цель работы – расширение электронной туристической карты до «электронного туристического гида» для мобильных устройств на платформе Android. В процессе работы были проведены теоретические исследования средств информационной визуализации для мобильных приложений, изучены возможности практического применения GPS-навигации в информационных системах.