86684

Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр

Доклад

Культурология и искусствоведение

Княжіння Ярослава стало періодом найвищого злету давньоруського мистецтва. Значною мірою це пояснюється міцністю централізованої влади і зосередженням у Києві духовних та матеріальних цінностей. Поза сумнівом, стрімкі темпи і розмах будівництва за Ярослава вимагали як концентрації матеріальних засобів, так і наявності підготовлених ремісників

Украинкский

2015-04-08

30.73 KB

2 чел.

Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр.

Княжіння Ярослава стало періодом найвищого злету давньоруського мистецтва. Значною мірою це пояснюється міцністю централізованої влади і зосередженням у Києві духовних та матеріальних цінностей. Поза сумнівом, стрімкі темпи і розмах будівництва за Ярослава вимагали як концентрації матеріальних засобів, так і наявності підготовлених ремісників. Дався взнаки і набутий вже досвід містобудівництва та освоєння давньоруськими майстрами особливостей візантійської архітектури.

Перейняти основи і принципи цього мистецтва прагнули у всіх країнах, та не всім це було під силу. Київська Русь зуміла блискуче розв’язати це завдання, художні досягнення Києва XI ст. набагато випередили здобутки сусідніх романських народів і були провідними в культурі середньовічної Європи, особливо в архітектурі. Лише в Угорщині за св. Стефана розквіт нового християнського мистецтва був таким же вибуховим і блискучим, як на Русі. Храмова архітектура Польщі, Чехії, Східної Німеччини становила собою тоді, на відміну від давньоруських соборів, особливо Софійського (з їх складними планами і розвинутою системою перекриттів), лише невеликі ротонди і скромні базиліки без склепінь; ні за художніми, ні за технічними характеристиками вони не могли зрівнятися з кам’яною архітектурою, що утворилась на Русі після запровадження християнства. Західноєвропейські хроністи називають Київ XI ст. гідним суперником Константинополя.

Для з’ясування особливостей характеру давньоруського мистецтва важливо те, що Русь запозичила християнську іконографію як певну завершеність. На відміну від країн, наприклад, християнського Сходу, що прийняли нову релігію значно раніше і творили християнські образи паралельно з Візантією, на Русі вони були запозичені з Візантії і Балкан, де досягли вже класичної зрілості. Це справді важливо, але не менш важливо й те, що Київська Русь усе перелицьовувала на власний лад. Були успішно засвоєні нові прийоми ювелірного й прикладного мистецтва, яке вже мало свої самобутні традиції.

Першою сакральною спорудою Києва був храм, присвячений Богоматері, на спорудження якого Володимир віддав десяту частину княжої казни, звідси й назва храму — Десятинний. Храм увінчували двадцять п’ять бань. Така їх кількість пояснювалась необхідністю освітлювати великі хороми, що відкривалися у центральний підкупольний простір. Багатокупольність, якої не знала візантійська архітектура, стане згодом специфічною рисою давньоруської архітектури.

Чимало спільного з Десятинною церквою має Спасо-Преображенський собор у Чернігові, будівництво якого було завершено у 30-ті роки XI ст. Споруджений майстрами константинопольської школи, цей тринефний п’ятиглавий храм становить собою просторовий організм, що поєднує риси хрестово-банної будівлі з базилікальною. В архітектурі собору яскраво виявлена одна з характерних рис давньоруських храмів — відповідність інтер’єру екстер’єрові: внутрішнім стовпам відповідають лопатки на фасадах, пучковим стовпам другого ярусу аркад — втоплені багатопрофільні пучкові пілястри ззовні, які є найхарактернішою деталлю храму.

Собор замислювався, будувався і прикрашався як головний храм держави, осередок її духовного життя. Поняття "Софія" на той час сприймалося як символ світла християнського вчення і як прилучення до мудрості цього вчення. Для молодих християнських народів Софійські храми в образній формі знаменували перемогу християнства над язичництвом.

Візантійське духовенство схильне було розглядати впровадження християнської релігії серед "варварів" як справу своїх рук, а Софійські собори трактувалися як головні вогнища пропаганди нової релігії. Для Київської Русі ці ранні собори стали яскравим художнім втіленням значно ширших ідей — не лише релігійних, а й державних.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64647. Система управления топливоподачей транспортного дизель-генератора: Блок питания управляющего устройства 3.98 MB
  Иногда используются и другие схемы например в выпрямителях с удвоением напряжения. Основными элементами на которых построен блок питания в данном курсовом проекте являются: трансформатор; диодный мост; интегральный...
64648. Организация и деятельность механизма Российского государства 138.5 KB
  Понятие механизма государства. Структура механизма государства. Вооруженные Силы государства. Целью курсовой работы является рассмотрение организации и деятельности механизма Российского государства и его составляющих.
64649. Форма государства 142.5 KB
  Понятие формы государства. Виды форм государства. Введение Понятие формы государства является одной из важнейших содержательных характеристик государствоведения.
64650. Авторитарное государство 219.5 KB
  Условия возникновения режима авторитарной власти. Способы легитимизации власти. Условия возникновения режима авторитарной власти. В большой степени возрастает роль исполнительных органов государственной власти и основной военной силы армии обращаемой внутрь общества.
64651. Перспективы развития теории государства и права как науки 133.5 KB
  Идея правовой государственности как наиболее справедливого устройства общества впервые сложилась у древних греков в виде мысленного образа реального полиса, который должен представлять собой объединение людей, подчиняющихся единому и справедливому закону.
64652. Тенденции в развитии современного государства 126.5 KB
  Категории государственный интерес складываясь и эволюционируя одновременно с возникновением и эволюцией государства относятся к числу фундаментальных категорий правоведения. Государственность государство право: теоретико-мировоззренческое измерение проблемы...
64653. Правовое государство и гражданское общество. Взаимоотношение гражданского общества и правового государства 200.5 KB
  Цель данной работы заключается в том, чтобы выяснить, что такое правовое государство и гражданское общество, дать определение. В связи с этим, выяснить их признаки и принципы, на которых они основываются.