86712

Вимоги та принципи організації процесу продажу товарів у магазині

Курсовая

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

У процесі комерційної діяльності торговельні організації та підприємства, а також індивідуальні підприємці вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, встановлюють господарські зв’язки, здійснюють оптову та роздрібну торгівлю...

Украинкский

2015-04-09

1.9 MB

2 чел.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….

1. Організація продажу товарів за різними формами та методами………

2. Коротка організаційно-економічна характеристика торгівельного об'єкта……………………………………………………………………………….

3. Вимоги та принципи організації процесу продажу товарів у магазині……………………………………………………………………………..

4. Принципи, способи та методи викладки товарів у магазині………….

5.Напрями удосконалення процесу продажу товарів в магазині……….

Висновки та пропозиції……………………………………………………..

Список використаних джерел………………………………………………

Додатки………………………………………………………………………

ВСТУП

Становлення ринкової економіки, посилення конкуренції передбачає перехід до активної комерційної діяльності юридичних та фізичних осіб.

Суттєвою особливістю комерційної діяльності у сучасних умовах є спрямованість на забезпечення раціонального ведення господарства в умовах дефіцитності ресурсів з мінімальними витратами, подолання малої ефективності регулювання торгівлі адміністративними методами, прискорення переходу до інтенсивного характеру розвитку тощо.

Найбільший вплив на підприємства має економічне середовище, зокрема спад виробництва, інфляційні процеси, рівень безробіття тощо. Все це негативно позначається на успішному функціонуванні роздрібних підприємств торгівлі.

Важливим аспектом комерційної діяльності торговельних підприємств є дотримання принципів, які виражають вимоги законів ринку збуту, вони є визначальними в організації взаємодії і побудови взаємовідносин суб’єктів ринку.

Одним із елементів концепції комерції є намагання досягти цілі - торговці ставлять перед собою цілі, а потім застосовують певну стратегію для їх досягнення. Щоб посилити свої комерційні позиції на ринку, торговельні фірми проводять різні стратегічні заходи.

У процесі комерційної діяльності торговельні організації та підприємства, а також індивідуальні підприємці вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, встановлюють господарські зв’язки, здійснюють оптову та роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім цього, проводять роботу щодо формування асортименту товарів і управління товарними запасами, надання торгових послуг.

Предметом особливої уваги є питання підвищення якості продукції. Підприємства, які не дотримуються комерційних та технологічних вимог, санітарних правил та норм, поступово втрачають свої позиції на споживчому ринку.

Фірми повинні орієнтуватись не на товари, а на споживачів, якщо бажають сформувати такий процес торгівлі, який приносив би задоволення покупцям та спонукав би їх у подальшому користуватись послугами цих роздрібних підприємств. Підприємствам дуже важливо досліджувати та звертати особливу увагу на кінцевого споживача, оскільки їх „виживання”, функціонування на ринку залежить від спроможності знаходити споживачів і задовольняти їхні запити та потреби.

Узагальнюючи все вище сказане можна зробити висновок про те, що процесс  продажу товарів в магазинах забезпечує переміщення та накопичення продукції у просторі та часі, доводить товари від виробника до споживача, а також виконує ще ряд інших важливих функцій, що й зумовлює актуальність обраної теми.

Актуальність теми. Організація торгівлі як галузь знань пройшла кілька етапів у процесі формування і становлення. Ще 1939 році проф. В. Виноградов і Ю. Лівшиц сформулювали засади, обґрунтували теоретичні основи організації торгівлі і виклали їх у підручнику "Організація і техніка радянської торгівлі".

У 50-х роках В. Виноградов і Г. Орлов поглибили деякі аспекти організації у підручнику "Організаційна побудова радянської торгівлі". Пізніше (1956 р.) за редакцією проф. С. Серебрякова вийшла фундаментальна праця "Організація радянської торгівлі", де було відображено багато нових теоретичних положень і методологічних підходів. За цим підручникам навчалися кілька поколінь студентів торговельних вузів.

Важливо зауважити, що зарубіжна сучасна наука про організацію торгівлі має інший вектор розвитку. Відбувається поглиблення теоретичних положень, методичних підходів, практичних аспектів у розрізі підсистем торгівлі: "Основи оптової торгівлі" — В. Даненбург, Р. Манкриф, В. Тейлор; "Основи роздрібної торгівлі" — М. Леви, Б. Вейтц. Надзвичайний інтерес викликає "Роздрібна торгівля" проф. Б. Бермана і проф. Дж. Єванса, яка витримала вісім перевидань. На базі окремих розділів організації торгівлі формуються нові дисципліни. Ідеться насамперед про відокремлення курсів "Торговельна логістика", "Марчендайзинг".

Метою курсової роботи є дослідження удосконалення процесу продажу товарів в магазинах .

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- дослідити організаційно-економічну характеристику магазину;

- проаналізувати вимоги та принципи організації процесу продажу товарів у магазині;

- охарактеризувати принципи,способи та методи викладки товарів у магазині;

- запропонувати напрями удосконалення процесу продажу товарів в магазинах.

Об’єктом дослідження є торговельне підприємство «7 калорій».

Предметом дослідження  є  удосконалення процесу продажу товарів в магазинах 

Структура роботи: Робота складається зі вступу, пяти розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

  1.  
    О
    РГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ ЗА РІЗНИМИ ФОРМАМИ ТА МЕТОДАМИ

Основним завданням роздрібних торговельних підприємств в умовах посилення конкуренції на споживчому ринку товарів і послуг за залучення і розширення контингенту клієнтів і їх грошових доходів є вдосконалення організації продажу товарів і підвищення якості обслуговування покупців.

Якість торгового обслуговування нерозривно пов'язана з наявністю в продажу широкого асортименту високоякісних товарів, професійними знаннями і навичками торгового персоналу, дотриманням ним правил торгівлі, установленням зручного для покупців режиму роботи магазинів, розвитком їх матеріально-технічної бази. На якість торговельного обслуговування сильний вплив чинять також форми і методи продажу товарів[16, с.52].

Форма продажу товарів — це сукупність засобів і методів продажу товарів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговування населення.

Роздрібний продаж товарів може здійснюватися за допомогою магазинної, позамагазинних і особливих форм продажу товарів (рис. 1.1).

    

Рисунок 1.1 - Форми роздрібного продажу товарів

Безпосередні відпуск товарів покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі може здійснюватися різними методами.

Метод продажу товарів – це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у процесі продажу товарів. Існує значна кількість методів продажу товарів, вибір яких визначається такими чинниками, як форма продажу товарів, фізико-хімічні властивості товарів, стан матеріально-технічної бази тощо.

Магазинна форма продажу

Магазинна форма продажу товарів має домінуюче становище в організації торговельного обслуговування населення. У магазинах покупцям може бути наданий найширший асортимент товарів, можливості їх вибору. Застосування сучасного обладнання, правильної організації торгово-технологічного процесу, раціональної спрямованості потоків покупців, застосування гарної викладки товарів значно спрощують процес вибору товарів, підвищують культуру обслуговування. Можливість організації надання додаткових торговельних і культурно-побутових послуг створюють покупцям комфортні умови перебування на торговельних підприємствах. Однак магазинна форма продажу товарів також дещо пасивна у частині психологічного впливу на покупця з метою стимулювання його до здійснення купівлі товару, оскільки залежить від того, зайде покупець у магазин чи ні.

Безпосередній відпуск товарів покупцям у магазинах здійснюється різними методами (рис. 1.2)

                        

Рисунок 1.2 - Форми роздрібного продажу товарів

Найбільш поширеними методами пролажу товарів у сучасних умовах є продаж через прилавок, з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговування, продаж за зразками, попередніми замовленнями тощо (вони детально розглядаються далі.)[16, с.71].

Позамагазинні форми продажу

В умовах перехідної економіки формування приватного сектору торгівлі, організація магазинного продажу товарів стримуються через потребу в значному стартовому капіталі для влаштування магазинів. Це привело до розвитку позамагазинних форм продажу товарів (рис. 1.3). Позамагазинні форми продажу товарів більше спрямовані на покупців: практично не покупець шукає потрібний йому товар, а товар максимально наближується до покупця, шукає його. Підприємства цієї форми продажу товарів характеризуються високою мобільністю, що дозволяє значно наблизити їх до покупців і скоротити затрати часу на придбання товарів. Однак відсутність у них торговельного залу не дозволяє запропонувати покупцям широкого асортименту товарів, тобто торгівля здійснюється товарами простого, найбільш частого попиту. Ці підприємства, як правило, не можуть також запропонувати покупцям додаткових послуг, що значно знижує рівень торговельного обслуговування.

                              

Рисунок 1.3 - Форми і методи позамагазинного продажу товарів

У більшості підприємств даної форми продажу товарів при обслуговуванні покупців використовуються магазинні методи продажу. Однак відсутність торговельного залу в більшості дрібно-роздрібних підприємств спонукає до використання безпосереднього відпуску товарів продавцями. При реалізації ж товарів вдома у покупців продавці виконують роль комівояжерів[14, с.260].

Особливі форми продажу

Особливі форми продажу товарів представлені як традиційними, так і відносно новими формами продажу товарів (рис. 1.4). їх наявність зумовлюється різними причинами: особливостями формування товарних ресурсів (комісійний продаж, продаж на аукціонах), специфікою організації торгово-технологічного процесу (продаж на аукціонах, електронна торгівля) тощо.

Розвиток ринкових відносин сприяв відродженню втраченої за планової економіки аукціонної форми продажу товарів. Дана форма продажу товарів дуже поширена за кордоном. Всесвітньо відомим є аукціон Крісті в Лондоні та ін.

Впровадження протягом останніх десятиліть у практику торгівлі новітніх досягнень НТП привело до значного поширення відносно нової особливої форми організації продажу товарів і послуг — електронної торгівлі з відповідною їй матеріальною базою — електронними магазинами й електронними торговельними центрами.

                        

Рисунок 1.4 - Особливі форми продажу товарів

Електронна торгівля — це форма роздрібної реалізації товарів і послуг кінцевим споживачам з електронних магазинів згідно з отриманими від них замовленнями через локальні і глобальні комп'ютерні мережі відповідно до попередньо розповсюджених у цих мережах комерційних публікацій (каталогів, прайс-листків, специфікацій тощо). Отже, поряд із реальними суб'єктами — продавцями і покупцями, які оперують через матеріальні засоби комунікації — комп'ютерні пристрої, для електронної торгівлі притаманним є також елемент віртуальності, адже сам процес комунікації, встановлення комерційних взаємозв'язків між контрагентами відбувається не особисто, а за допомогою обміну електронними повідомленнями [7, с.40].

Застосування тих чи інших форм і методів продажу товарів визначається багатьма чинниками: ринковою стратегією і тактикою підприємств, наявною матеріально-технічною базою, особливостями товарів та ступенем їх підготовки до продажу тощо.

  1.  
    КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГІВЕЛЬНОГО ОБ
    ЄКТА

Мале приватне підприємство „7 калорій ” (Додаток А) знаходиться за адресою м. Полтава вул. Курчатова 11, зареєстроване 5 жовтня 2004 року виконавчим комітетом  Полтавської  міської ради, у відповідності з чинним законодавством України. Підприємство створене з метою задоволення потреб суспільства, забезпечення інтересів засновника та отримання прибутку. Засновник підприємства є власником всього майна підприємства. Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП представлено у додатку Б.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, статутний фонд, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах України, печатку з назвою підприємства, кутовий та необхідні інші штампи, володіє відособленим майном, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, вступати у зобов’язання, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному чи третейському. Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку та самоокупності [5].

Ксерокопію торгового патенту представлено у додатку В.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість представлено у додатку Г.

Підприємство „ 7 калорій ” створене з метою задоволення потреб в послугах, роботах, товарах та їх реалізації, отримання прибутку та задоволення інтересів засновника, а також економічних та соціальних інтересів колективу.

    Одним із основних видів діяльності підприємства є роздрібна торгівля товарами народного споживання, яка здійснюється магазином, загальна площа якого становить 145 м2. 

Згідно із штатним розкладом, у визначеному торговельному підприємстві працюють:

  •  Завідувач магазину – 1 чол., здійснює загальне керівництво торговельною діяльністю магазина, визначає основні напрями його торговельної політики, здійснює контроль за організацією планово-економічної роботи підприємства, відповідає за кадрову політику, охорону праці, техніку безпеки тощо; та підписує договори з постачальниками товарів та здійсню контроль за їх виконанням;
  •  Продавці – 3 чол., в обов’язки продавців входить підготовка та прибирання робочого місця (отримання пакувального матеріалу, перевірка робочого стану торговельного обладнання та інвентарю, поповнення товарних запасів, підтримання відповідного санітарного стану в торговельному залі), підготовка товарів до продажу, організація викладки товарів в торговому залі, організація процесу купівлі-продажу товару, виконання розрахункових операцій з покупцями;
  •  Допоміжний персонал – 1 чол., забезпечує обслуговування основного персоналу, підтримує в магазині належний санітарно-гігієнічний стан.

Вищим органом управління підприємства є засновник. Виконавчим органом є директор, який призначається засновником. До компетенції засновника належить:

-    визначення основних напрямків діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

-    внесення змін до Статуту підприємства;

-    призначення та звільнення директора та головного бухгалтера;

-    затвердження річних звітів діяльності підприємства;

-    створення, реорганізація та ліквідація підприємства;

-    винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб підприємства;

-    прийняття рішень про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії.

Директор займається поточною діяльністю підприємства в тому числі:

-   забезпечує виконання поточних та інших перспективних планів;

-   розпоряджається майном підприємства, включаючи його грошові засоби;

- представляє інтереси підприємства у всіх державних та іноземних організаціях, підписує договори, заключає угоди;

-  затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, положення по оплаті праці та інші локальні нормативні акти підприємства.

Штатний розклад магазину складений з урахуванням пропускної здатності продавців. Так само існує і кваліфікаційний поділ праці, що розподіляє обов’язки відповідно до кваліфікації продавців.

Керівництво цього торгового підприємства велику увагу приділяє також заходам, що забезпечують у торговому залі, підсобних, адміністративно-побутових приміщеннях магазину оптимальний мікроклімат (температура, освітлення, чистота повітря).

Раціональне виконання операцій торговельно-технологічного процесу в магазині залежить від наявності певних приміщень. За функціональним призначенням приміщення магазину поділяють на такі групи:

1) торговельні приміщення (торговельний зал, приміщення для приймання та видачі попередніх замовлень, оформлення продажу товарів у кредит, кафетерій тощо);

2) приміщення для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу (розвантажувальні рампи, приміщення для приймання товарів, комори);

3) підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, інвентарю);

4) службово-побутові приміщення (кабінет директора, конторські приміщення, кімната для приймання їжі і відпочинку тощо);

5) технічні приміщення;

        6) комунікаційні приміщення.

Одним із основних приміщень, де безпосередньо виконуються головні торговельно-технологічні операції є торговельні приміщення, тобто торговий зал та приміщення, в яких надаються додаткові послуги покупцям. Площа даного приміщення у магазині „7 калорій ” складає 94,25 м2. Решта ж приміщень, а саме приміщення для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу, підсобні та службово-побутові приміщення займають відповідно 30 , 13,5 та 7,25 м2.

Розміщення приміщень визначається їх функціональним призначенням і особливостями торговельно-технологічного процесу магазину, проте необхідно дотримуватись певних вимог при плануванні.

Торговельний зал безпосередньо зв’язують з приміщенням для зберігання товарів і підготовки їх до продажу, що забезпечує своєчасне поповнення товарних запасів у торговельному залі найкоротшими шляхами руху товарних потоків.

Приміщення для зберігання товарів розміщують відповідно до послідовності виконання торговельно-технологічного процесу, створюючи можливості максимальної механізації робіт з переміщення вантажів та забезпечуючи найкоротші шляхи до торговельного залу.

Для збереження товарно-матеріальних цінностей вони повинні бути не прохідними. Службово-побутові приміщення розміщують окремо від приміщень для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу, але вони повинні мати зручний зв’язок з іншими групами приміщень і окремий вхід.

У торговельних залах магазинів для розміщення виставкового, робочого та резервного запасів товарів використовують наступні види немеханічного обладнання: гірки, корпусні вироби торгового обладнання, автономне обладнання.

Гірки – найбільш розповсюджений тип обладнання; за розташуванням поділяються на пристінні, острівні й привітринні, а за товарним профілем – на універсальні й спеціалізовані.

Універсальні гірки застосовуються для демонстрації і продажу більшості продовольчих та деяких непродовольчих товарів. Спеціалізовані гірки призначені для обмеженого асортименту товарів (хлібобулочних виробів, кондитерських і бакалійних товарів, тканин, взуття тощо). До корпусних меблів належать прилавки, столи, подіуми, стенди для демонстрації товарів. Прилавки використовують для викладки і продажу продовольчих і непродовольчих товарів, пакування і розміщення реєстраторів розрахункових операцій. Столи призначені для викладки і пакування товарів, перекладання товарів покупцями із закупівельних кошиків у власні сумки.

Важливим показником, що визначає вибір торгових меблів та ефективність використання площі торговельного залу, є розмір експозиційної площі, тобто площі меблів, призначеної безпосередньо для розміщення та демонстрації товарів. Відношення сумарної площі викладки до площі торгового залу визначає ступінь використання торгового залу під викладку товарів, яка характеризується коефіцієнтом експозиційної площі, що розраховується за формулою (1):

Ке = Sе/ Sт.з. ,

(1)

де Ке – коефіцієнт експозиційної площі;

– експозиційна площа, м2;

Sт.з. – площа торговельного залу, м2.

Підставивши дані досліджуваного магазину в вищезазначену формулу ми визначили, що коефіцієнт демонстраційної площі складає 0,71.

Ке = 66,95/94,25=0,71.

А це свідчить про те, що площа обладнання використовується не зовсім ефективно, оскільки оптимальний розмір коефіцієнта експозиційної площі дорівнює 0,60 – 0,86.

Даний показник можна збільшити за рахунок збільшення експозиційної площі, тобто збільшення сумарної площі різних площин торговельно-технологічного обладнання, що використовується для показу і демонстрації товарів у торговому залі.

Ступінь раціональності добору комплекту меблів визначає також коефіцієнт установчої площі, що визначається відношенням сумарної площі, зайнятої торговими меблями, до площі торгового залу (формула 2):

Ку= Sу/ Sт.з. ,

                                              (2)

де Ку – коефіцієнт установчої площі;

- установча площа магазину, м2;

Sт.з. – площа торговельного залу, м2.

Ку=27,3/94,25=0,29.

Аналізуючи значення даного показника можна зробити висновок про те, що у магазині можна збільшити частину площі торговельного залу, що зайнята обладнанням, яке призначене для викладки товарів та проведення грошових розрахунків з покупцями, оскільки оптимальними параметрами коефіцієнта установчої площі є коефіцієнт, що коливається в межах 0,27 – 0,32.

Особливо важливу роль у реалізації товарів відіграє викладання товарів у магазині. У практиці торгівлі розрізняють товарну та декоративну викладку. Товарна викладка формується з товарів робочого запасу з метою одночасного їх показу та відпуску. Декоративна викладка формується з товарів виставкового запасу у вигляді різноманітних фігур, штабелів, пірамід тощо і завдяки цьому забезпечується привертання до них уваги покупців. Залежно від ступеня доступу покупців до товарів виділяють відкриту та закриту викладку.

Для створення максимальних зручностей для покупців та для ефективного використання площі елементів торгового обладнання при викладці товарів рекомендується дотримуватися наступних вимог:

-    викладати однорідні товари по вертикалі для кращого їх огляду і відбору покупцями;

-  застосовувати для товарів робочого запасу найпростіші прийоми викладання;

-    викладати в оптимальній зоні огляду (в межах 1100-1600 мм від підлоги) товари, швидка реалізація яких є пріоритетною для магазину;

-    викладати окремі зразки товарів без упаковки або в прозорій упаковці для більш детального ознайомлення покупця з пропонованим товаром.

Вибір того чи іншого виду викладки визначається методом продажу товарів та асортиментним профілем магазину[21, с.33]. У магазині „7 калорій ” здебільшого товар реалізується з відкритою викладкою методом індивідуального обслуговування. 

Найважливішим показником ефективності роботи торговельного підприємства є прибуток, в якому відбиваються результати торговельної діяльності підприємства. Від розміру отриманого прибутку залежить поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків. Наявність прибутку свідчить про те, що витрати торговельних підприємств повністю покриваються прибутками від реалізації товарів і надання послуг.

Одним із якісних показників ефективності комерційної роботи є витрати обігу. Витрати обігу являють собою виражені у грошовій формі витрати на здійснення торгівлі. Показник, який відображає кінцевий результат його господарської діяльності є рентабельність. Основні показники фінансово-господарської діяльності малого приватного підприємства „7 калорій ” за останні три роки наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Основні показники фінансово-господарської діяльності                          малого приватного підприємства „7 калорій ” за 2010 – 2012 роки.

        

Як видно з табл. 1 виручка від реалізації у 2012 році в порівнянні з 2010 р зменшилась на 939,1 тис. грн., або на 58,9 %, а відносно 2011 року – на 707,7 тис. грн., що становить 65,6%. Відповідно зменшився чистий дохід від реалізації продукції у 2012 році в порівнянні з 2010 роком на 881 тис. грн. (56,0%) та 589,7 тис. грн. у 2011 році, що складає 65,5%. Прибуток підприємства у звітному році складає 2174,3 тис. грн., а це на 253 тис. грн. менше, ніж у 2010 році, тобто на 89,6%. Проте в порівнянні із 2011 роком у 2012 році цей показник збільшився на 12,3 тис. грн., тобто на 0,6%, що пояснюється зменшенням витрат обігу та збільшенням валового доходу від реалізації продукції. Також спостерігається тенденція збільшення рентабельності товарообороту та рентабельності витрат обігу. Так, у 2012 році рентабельність товарообігу складає 161,7%, а це на 52,1 більше, ніж у 2010 р та на 52,64% більше, ніж у 2011 році. Збільшення рентабельності витрат є негативним явищем, що свідчить про великі витрати підприємства. Для зменшення витрат і збільшення прибутку необхідно підприємству впроваджувати сучасне технологічне та торговельне обладнання, удосконалювати організацію праці, зменшувати кількість працюючих. Таким чином, на підставі аналізу економічних показників, можна зробити висновок, що досліджуване підприємство на даний момент є рентабельним, але необхідно темпи зростання прибутку збільшувати порівняно з темпами зростання товарообороту.

Магазин „7 калорій” є неспеціалізованим магазином, на формування асортименту якого впливають, крім вищезазначених чинників, соціально-економічні (рівень податків та обов’язкових зборів тощо), демографічні (статево-віковий склад населення) та природно-кліматичні фактори.

Магазин орієнтований на покупців із середнім рівнем доходу. Показники діяльності торговельного підприємства в значній мірі залежать від вірно встановленого режиму роботи магазину. Режим роботи магазину “7 калорій добре продуманий, тому що він дозволяє потенційним покупцям робити покупки в зручний для них час. Режим роботи магазину повинен максимально враховувати особливості споживання населення в межах зони діяльності, що дозволяє максимально охопити потоки споживачів, рівномірно завантажити діяльність магазину. Магазин працює з 9ºº-21ºº без перерви та вихідних.

Процес формування асортименту товарів в магазинах складається з трьох етапів.

На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів. Магазин  „7 калорій ” реалізує такі групи товарів, як хліб та хлібобулочні вироби ( Додаток  Д) , молоко та молокопродукти (Додаток  Е), бакалія ( Додаток  Ж) , кондитерські вироби (Додаток  К), гастрономія ( Додаток Л ), лікеро-горілчані та тютюнові товари (Додаток  М) .

Ксерокопію ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями представлено у додатку Н.

Ксерокопії накладних з різних груп товарів представлені у додатку П.

На наступному етапі визначається детальний (внутрішньо груповий) асортимент товарів. При цьому кожне найменування може бути представлене різною кількістю його різновидів в залежності від глибини асортименту товарів. Такий асортимент товарів продовольчої групи, значно впливає на швидкість оберту, що дозволяє підприємству отримувати позитивні показники фінансово-господарської діяльності.Так, наприклад, лише у межах лікеро-горілчаних виробів налічується 784 різновиди. Заключним етапом формування товарного асортименту є визначення для кожного товарного виду та різновиду ступеня їх представлення на обладнанні. При цьому враховується попит на товар, сезонність, торговельна площа магазину, новизна товару.

Структура асортименту магазину представлена в табл. 3, де визначено питому вагу товарних груп та підгруп товарів у загальному асортименті та показано реалізацію товарів по групах у 2010-2012 роках.

Таблиця 3. Структура асортименту товарів магазину „7 калорій ” та питома вага груп у загальному асортименті

Як видно з табл. 3 у 2010 році найбільша частка реалізації припадала на кондитерські вироби і становила 598,5 тис. грн., що складає 26,2 %, в 2011 році частка даних виробів зросла ще на 2,0 % , а у 2012 році – зменшилась на 14,1% . Найменша частка у 2010 році припадала на лікеро-горілчані вироби вона складала 8,1 %, а у 2011 році збільшилась і становила вже 14,0 %, а у 2012 році взагалі займала найбільшу частку у товарообороті – 62,3% або 838,1тис. грн. Проте така тенденція не є постійною і протягом останніх років питома вага різних груп товарів змінювалась. Це пояснюється, перш за все, посиленням конкуренції та появою спеціалізованих та універсальних роздрібних торговельних підприємств в радіусі дії даного магазину.

3.ВИМОГИ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ В МАГАЗИНІ

Спільною ознакою всіх магазинних методів продажу товарів є виконання операцій безпосереднього обслуговування покупців у торговому залі магазину, в якому створюються найкращі умови для організації торговельного обслуговування населення. Разом з тим при застосуванні різних методів продажу (основними з яких є традиційний метод продажу товарів через прилавок обслуговування і група т. зв. прогресивних методів продажу товарів — продаж товарів через самообслуговування, з індивідуальним обслуговуванням, за зразками, з відкритою викладкою тощо) зміст операцій з продажу товарів суттєво різниться[15, с.125].

Продаж товарів через прилавок обслуговування

Суть традиційного методу продажу товарів полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки. Товари, відгороджені від покупців прилавком, розташовуються в такий спосіб, що їх основна маса недоступна покупцеві, а інколи — і невидима для нього. Покупці можуть отримати потрібний товар для ознайомлення і вибору тільки безпосередньо через продавця. Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговувати наступного і т.д.

Продаж товарів через прилавок обслуговування здійснюють продавці. У магазинах, які застосовують цей метод, завершальний етап торгово-технологічного процесу складається з таких операцій: зустріч покупця і виявлення його намірів (попиту); пропонування і показ товару; допомога у виборі товару і консультація; пропонування супутніх і нових товарів; проведення технологічних операцій, пов'язаних з відмірюванням, нарізанням, зважуванням товарів тощо; розрахункові операції; упакування і видавання покупок. При цьому розрахункові операції можуть виконуватись на робочому місці як продавця, так і контролера-касира. Загальна принципова схема операцій з продажу товарів через прилавок обслуговування наведена на рис. 3.1.

          

  

Рисунок 3.1 - Принципова схема процесу продажу товарів через прилавок обслуговування

При продажу технічно складних товарів з гарантійним терміном служби крім перелічених операцій, продавець зобов'язаний зробити відмітку в паспорті на виріб, яка підтверджує дату реалізації і право покупця на гарантійне обслуговування, виписати товарний чек і вручити його покупцеві.

Узагальнені вимоги до організації продажу товарів за традиційним методом продажу товарів у магазинах відображені в табл. 17.1.

Таблиця 17.1 - Узагальнені вимоги до організації продажу товарів за традиційним методом продажу товарів у магазинах.

         

При організації продажу товарів за традиційним методом для недопущення скупчення покупців та виникнення незручностей у самостійному огляді ними товарів, виставлених у вітринах та на іншому демонстраційному обладнанні, важливо правильно обирати схеми (варіанти) планування торгових залів.У цілому застосування в магазинах традиційного методу продажу товарів знижує рівень торговельного обслуговування населення, оскільки зростають витрати часу покупців на придбання товарів, обмежується їх самостійність у виборі товарів[15, с.187] .

Разом з тим у практиці як вітчизняної, так і зарубіжної торгівлі традиційний метод продажу товарів залишається зручним методом, який доцільно застосовувати в дрібних торговельних підприємствах, які реалізовують товари продовольчого та вузькоспеціалізованого непродовольчого асортименту. Продаж через прилавок обслуговування доцільно застосовувати для таких товарів, які не можна перевести на самостійний відбір покупцями, оскільки вони вимагають особливого, обережного поводження, що досягається присутністю та участю продавця в показі товару, роз'ясненням його властивостей та особливостей, перевіркою якості товару в присутності покупця, демонстрації в дії. У цілому продаж товарів через прилавок ефективніший від самообслуговування та інших прогресивних методів за умови забезпечення магазинів широким асортиментом нефасованих товарів і низької інтенсивності потоків покупців.

Організація продажу товарів за методом самообслуговування

Найбільш розповсюдженим та економічно ефективним серед прогресивних методів продажу товарів традиційно вважається самообслуговування[20, с.64].

Самообслуговування — це метод продажу, при якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, і повну можливість самостійно оглядати і вибирати товари без допомоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торгового залу магазину. Процес продажу товарів у магазині самообслуговування схематично відображено на рис. 3.2.

                

Рисунок 3.2 - Схема торгово-технологічного процесу в магазині самообслуговування

Самообслуговування як метод продажу товарів базується як на принципах, які є загальними для групи прогресивних методів, так і на притаманних лише йому принципах.

Принциповою відмінністю від традиційного методу продажу товарів є те, що при застосуванні самообслуговування час і місце виконання допоміжних операцій торгово-технологічного процесу не збігаються з часом і місцем виконання операцій з продажу товарів і обслуговування покупців. Технологічні операції з підготовки товарів до продажу виконуються в спеціально призначених для цього приміщеннях, із застосуванням високопродуктивного торгово-технологічного (ваговимірювального, фасувального, пакувального, етикетувального) обладнання; ці операції здійснюються незалежно від наявності чи відсутності покупців у певному торговому відділі.

Завдяки цьому основна увага торгового персоналу зосереджується на якісному виконанні центральної операції торгово-технологічного процесу магазину — продажу товарів, а всі інші операції підпорядковуються цій меті і створюють умови для її успішного здійснення[20, с.70] .

Основними елементами процесу продажу товарів при самообслуговуванні є: самостійний огляд і відбір товарів покупцями, доставка відібраних товарів до вузла розрахунку і розрахунок за покупку. Обов'язковою умовою самообслуговування є надання додаткових послуг. Разом з тим самообслуговування не виключає можливості відпуску товарів, які потребують нарізання, відміряння, зважування продавцями за умови, що прилавки обслуговування розташовані в залі самообслуговування і товари відпускаються без попередньої оплати їх вартості в касі.

Принципова відмінність методу самообслуговування від традиційного методу продажу товарів полягає у значно більшій свободі покупців, які вільно рухаються в торговому залі, самостійно вибирають і відбирають товари. Це дозволяє всім покупцям, які перебувають в торговому залі або відділі, одночасно оглядати і відбирати необхідні їм товари, створює сприятливу психологічну обстановку для здійснення комплексної купівлі, підвищує кількість т. зв. імпульсних покупок, а також спрощує і прискорює процеси продажу товарів.

Під час продажу за методом самообслуговування важливу роль відіграє розміщення і викладка товарів, які повинні створювати зручні умови для огляду і вибору товарів покупцями, скорочення витри г праці персоналу магазину на поповнення запасів у торговому залі.

Завершальний етап операцій продажу товарів за методом самообслуговування передбачає, що покупці відібрані ними товари укладають в інвентарний кошик або візок і доставляють до вузла розрахунків.

Незважаючи на високі потенціальні можливості самообслуговування, його використання в роздрібній торгівлі було практично згорнуто через недоліки в організації продажу товарів, які мали місце при застосуванні даного методу:

- вузькість асортименту товарів і недостатні обсяги промислового фасування товарів;

- неповне використання площі торгового залу для встановлення обладнання;

- нераціональне планування торгового залу;

- недостатня кількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;

- безсистемне розміщення товарів у торговому залі;

- завищення чисельності й неефективне використання праці персоналу;

- "подвійний" контроль;

- переважна частка продажу через прилавок обслуговування деяких товарів (в основному м'ясних, рибних, гастрономічних) у торгових залах самообслуговування.

Інші методи продажу товарів у магазинах

Поряд з продажем товарів за методом самообслуговування, у підприємствах роздрібної торгівлі найбільш розповсюдженим с продаж товарів за зразками, з відкритою викладкою, з індивідуальним обслуговуванням[17, с.50].

При продажу товарів за зразками попередній вибір товару покупець здійснює на основі ознайомлення з натуральними зразками окремих виробів, виставленими в торговому залі. При цьому методі продажу в торговому залі магазину демонструються в зібраному вигляді лише зразки наявних у пролажу товарів, які виконують функцію демонстраційного запасу, а робочі запаси їх розмішуються в інших приміщеннях магазину чи навіть поза його межами.

Вибір товарів здійснюється покупцем самостійно або за допомогою продавця-консультанта, робоче місце якого розташовується на виставковій площі торгового залу і який надає консультації щодо властивостей товару, способів його експлуатації, демонструє виріб у дії. Після оплати товару продавець вручає покупцеві товари, які відповідають вибраному зразку, або ж їх доставляють безпосередньо додому покупцеві.

Продавець-консультант, який здійснює продаж товарів за зразками, може запропонувати покупцеві послуги з підключення, налагодження і запуску в експлуатацію технічно складних товарів, якщо згідно з технічними вимогами це не може бути зроблено без участі відповідних спеціалістів.

Метод продажу товарів за зразками зручний тим, що на порівняно невеликій площі торгового залу можна виставити зразки достатньо широкого асортименту товарів. Цей метод доцільно застосовувати при продажу технічно складних і великогабаритних товарів, котрі вимагають під час огляду та вибору консультації кваліфікованого спеціаліста, а також його допомоги. За зразками рекомендується здійснювати також реалізацію товарів, котрі відрізняються високою чутливістю до механічних впливів і можуть бути швидко пошкоджені або деформовані внаслідок частого і невмілого поводження з ними покупців.

Торгово-технологічний процес продажу товарів за зразками включає три основні елементи:

- самостійний або за допомогою продавця огляд зразків товарів, наявних у продажу;

- оформлення і розрахунок за товари та послуги; У надання послуг покупцям[17, с.93].

Обов'язковими умовами організації продажу товарів за зразками є:

• показ у торговому (демонстраційному) залі на спеціальному обладнанні зразків виробів усіх наявних артикулів, марок та різновидів, які пропонуються до продажу, а також перспективних моделей;

•  оснащення кожного зразка цінником та анотацією з вказанням технічних параметрів та інших характеристик споживчих властивостей товарів;

•   демонстрування в дії зразків технічно складних товарів;

• надання покупцям альбомів, проспектів, каталогів, листівок та інших рекламних матеріалів, які характеризують наявні в продажу товари за видами оформлення;

• організація внутрішньо-магазинної інформації про асортимент реалізовуваних товарів, їх виробників, послуги, які можуть надаватися покупцям, правила роботи магазину;

•  надання консультацій продавців і спеціалістів з питань будови, експлуатації, а також перспектив розвитку виробництва тих або інших реалізовуваних товарів;

•  доставка товарів додому покупцям і встановлення технічно складних товарів вдома у покупців.

Працівникам підприємств роздрібної торгівлі необхідно також пам'ятати про те, що при продажу товарів за зразками за будь-яким із розглянутих варіантів за покупцями зберігаються всі їхні загальні права споживачів товарів та послуг, визначені вітчизняним законодавством, в першу чергу — Законом України "Про захист прав споживачів"[16, с.101].

Економічні переваги продажу товарів за зразками для магазинів пов'язані з тим, що скорочується потреба у торгових або неторгових (для зберігання товарів і їх підготовки до продажу) приміщеннях магазинів, зменшуються витрати на транспорт і на вантажно-розвантажувальні роботи в роздрібній торгівлі (у випадку доставки товарів зі складів оптових баз або підприємств-виробників), зростає продуктивність праці торгового персоналу, збільшується кількість різновидів товарів, представлених у торговому залі, тощо.

Переваги для покупців пов'язані з тим, що вони можуть замовити доставку придбаних товарів за вказаною адресою й у найбільш зручний для себе час, мають право на безкоштовне складання, встановлення, підключення і пуск безпосередньо вдома у покупця тих товарів, які цього потребують, користуються всіма правами споживачів, які випливають із Закону України "Про захист прав споживачів", Правил торгівлі непродовольчими товарами, Правил торговельного обслуговування населення та інших законодавчих і нормативних документів.

При продажу товарів з відкритою викладкою покупці мають можливість самостійно ознайомлюватись і відбирати викладені на робочому місці продавця товари. Товари викладають на робочому місці продавця на прилавках, універсальних пристінних та острівних гірках, в гніздах касет прилавків, на стендах або вивішуються на кронштейнах.

Принципова схема процесу продажу товарів з відкритою викладкою наведена на рис. 3.3.

                  

Рисунок 3.3 - Технологічні операції з обслуговування покупців при продажу товарів з відкритою викладкою

Отже, продаж товарів з відкритою викладкою поєднує елементи традиційного методу продажу товарів через прилавок обслуговування і самообслуговування. При цьому в даному методі переважають операції традиційного методу продажу, у зв'язку з чим затрати часу покупців на придбання товарів є більшими, ніж при самообслуговуванні, а тому соціальна та економічна ефективність даного методу є порівняно низькою.

Продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням у вітчизняній торгівлі застосовується в основному тоді, коли покупцю необхідно отримати детальну консультацію. Це стосується коштовних прикрас, оптичних приладів, хутрових виробів тощо. Продаж з індивідуальним обслуговуванням доцільно застосовувати для продажу ювелірних виробів, годинників, дорогих парфюмерно-косметичних товарів (наприклад парфуми, губна помада), хутра і хутрових виробів, дорогих видів посуду та виробів з кришталю, музичних інструментів, автотранспортних засобів, а також при реалізації деяких продовольчих товарів (наприклад делікатесних гастрономічних та рибних товарів).

Продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням є фактично проміжною, змішаною формою між традиційним методом, продажем з відкритою викладкою і самообслуговуванням[20, с.235]. При цьому склад основних елементів процесу продажу товарів за даним методом залишається таким самим, як і при традиційному методі продажу товарів: зустріч і виявлення попиту покупців; пропонування і показ товарів, ознайомлення покупців з асортиментом товарів; пропонування супутніх товарів і товарів-новинок; відміряння, відбір потрібної кількості товарів; розрахунок з покупцем; упаковування та вручення товарів покупцеві; надання додаткових послуг.

4. ПРИНИЦИПИ,СПОСОБИ ТА МЕТОДИ ВИКЛАДКИ ТОВАРІВ У МАГАЗИНІ

Викладання товарів це технологічні операції, пов'язані з розміщуванням, укладанням і показом товарів на торговому обладнанні або іншій площі торгового залу, яка використовується для демонстрації товарів. Викладанням називають також способи показу й укладання на торгово-технологічне обладнання окремих видів товарів, завдяки яким показують властивості, колір, форму як кожного виду, так і всього асортименту пропонованих товарів. У результаті виконання операцій з викладення товарів утворюється т. зв. викладка товарів («товарна експозиція»). Для викладання товарів застосовуються різноманітні види торгово-технологічного обладнання: пристінні та острівні гірки, вішаки, стенди, подіуми, контейнери та ін.

Раціональна організація роботи з викладання товарів дає можливість покупцям оглянути та вибрати необхідний товар з мінімальними витратами часу і максимальними зручностями. Особливо важливу роль відіграє викладання товарів у магазинах самообслуговування[14, с.32].

У практиці торгівлі розрізняють товарну та декоративну викладку. Товарна викладка формується в магазинах самообслуговування з товарів робочого запасу з метою одночасного їх показу та відпуску.

Декоративна викладка формується з товарів виставкового запасу у вигляді різноманітних фігур, штабелів, пірамід тощо і завдяки цьому забезпечує привертання до них уваги покупців. Проте декоративну викладку в магазинах самообслуговування формують тільки з рекламною метою, оскільки покупці бояться брати товари з гарно викладених пірамід, спіралей, «ялинок».

На торговому обладнанні товари викладають на основі вертикальної, горизонтальної або ж комбінованої системи викладання. При вертикальній системі однорідні товари викладають у кілька рядів на всіх полицях даної гірки згори донизу (вертикально). Ця система забезпечує покупцям під час свого руху вздовж полиць торгово-технологічного обладнання ознайомитися з усім наявним асортиментом товарів.

При горизонтальній системі певні однорідні товари викладають вздовж всієї довжини обладнання, внаслідок чого кожен товар повністю забирає одну або дві полиці відповідного рівня; недоліком цієї системи є те, що товари різних найменувань викладаються на несучих елементах торгових меблів, розташованих на різній висоті. Унаслідок цього, товари, розташовані на середніх полицях острівних і пристінних гірок, потрапляють у поле зору покупців, а товари, розташовані на верхніх та нижніх полицях торгового обладнання, залишаються практично поза увагою. Горизонтальну систему викладання доцільно застосовувати для демонстрації великогабаритних товарів або дрібних товарів у касетах.

Комбінована система поєднує елементи вертикальної і горизонтальної системи і застосовується, як правило, з метою більш ефективного використання місткості  встановленого в торговому залі магазину обладнання та підвищення насиченості викладки.

Викладання товарів на торгово-технологічному обладнанні торгових залів магазинів потрібно здійснювати з урахуванням антропометричних характеристик покупців, відповідно до яких оптимальною висотою огляду будь-якого об'єкта для покупця середнього зросту вважається рівень 110—160 см; менш зручними є рівні за висотою 80—110 см та 160—180 см, найменш зручними до 80 см і понад  180см.

                   

У практиці торгівлі застосовують різні способи викладання товарів: рядами, стосами, штабелями, поштучно, парами, комплектами, навалом, підвішуванням та ін. Як правило, на полицях установлених у торговому залі острівних та при-вітринних гірок товари викладаються прямими рядами, стосами, невеликими штабелями, а в навісних кошиках, касетах і в тарі-обладнанні навалом.

Товари викладають лицевою стороною (етикетками) до покупців; при цьому для ефективного сприйняття товарів на полиці поруч має стояти 3—5 однотипних одиниць (пляшок, пачок, банок) кожного виду продукції. Усі товари, викладені на торгово-технологічному обладнанні торгового залу магазину, забезпечують цінниками з чітко вказаною ціною. У разі продажу товарів комплектами в ціннику мають бути вказані всі його компоненти, вартість кожного компонента і загальна вартість комплекту (наприклад меблевого гарнітура).

Викладання товарів повинне забезпечувати якнайефективніше використання площі елементів торгового обладнання і його місткості та створювати покупцям максимум зручностей для відбору товарів. Тому викладання товарів потрібно здійснювати на основі таких принципів:

-  викладання однорідних товарів по вертикалі для кращого їх огляду і відбору покупцями;

- застосування для товарів робочого запасу найпростіших прийомів викладання (пряма викладка, навалом);

-  застосування декоративної викладки товарів тільки з рекламною метою;

- насиченість викладки товарів (за рахунок максимального використання демонстраційної площі торгового обладнання і скорочення резервних запасів у складських приміщеннях);

- недопущення переповнення товарами полиць гірок та інших елементів для викладення товарів;

-  поєднання паралельних ліній викладки товарів із різновисотною викладкою, включенням рекламних щитів;

-  викладання в оптимальній зоні огляду (в межах 1100—1600 мм від підлоги) товарів, швидка реалізація яких є пріоритетною для магазину;

- забезпечення можливості вільного відбору кожної одиниці товару і повернення її на попереднє місце;

- викладення супутніх товарів навалом у різних місцях торгового залу (біля вузлів розрахунку, на лініях гірок) з використанням кошиків або касет;

- використання торцевих щитів острівних гірок для розміщення робочого запасу товарів і рекламного викладення зразків;

- викладення окремих зразків товарів без упаковки або в прозорій упаковці для більш детального ознайомлення покупця з пропонованим товаром.

Кожна товарна група викладається певними способами і прийомами (наприклад, двоярусна викладка дитячого одягу на вішаках, «стопорна викладка», «розпочата викладка» та ін.), застосування яких залежить від методу продажу, забарвлення, малюнка та інших особливостей товару, а також конфігурації торгового залу, типу торгового обладнання, особливостей упаковки товару тощо.

У практиці організації торгівлі в сучасних великих магазинах розрізняють роботу з викладання товарів основної та спеціальної викладки.

Основною викладкою вважається експозиція товарів робочого запасу, викладених на полицях традиційного обладнання торгового залу (острівних і пристінних гірок). Основна викладка базується на дотриманні принципів оглядовості, доступності товарів, охайності вигляду товарів і обладнання, визначеності місця товару на полиці, обов'язковості маркування ціни, заповненості полиць, привабливості упаковки товарів, належного вигляду товарів «переднього ряду», постійного поповнення запасів. Ефективним способом формування основної викладки є викладення на полицях торгових меблів лотків з укладеними в них товарами (товари укладаються шар за шаром, після чого упаковка з товаром обгортається полімерною плівкою).

Спеціальною називається викладка товарів робочого запасу, яка формується на полицях торгово-технологічного обладнання в торговому залі з метою привернення уваги покупців та сприяння імпульсивним покупкам. Основними засобами привернення уваги до спеціальної викладки є колір, світлові ефекти, динамічність (рух), масовість, нестандартність (оригінальність), дегустація зразків, інформація та реклама. Ефективними видами спеціальної викладки є масові викладки (передбачають викладання найбільш популярних товарів щоденного попиту у великих кількостях), багатотоварні викладки (передбачають викладення поряд один я одним різних товарів, які пов'язані або ж не пов'язані між собою) та викладки товарів навалом (передбачають викладання товарів масового попиту одного найменування в інвентарних кошиках або візках, на базових стендах, столах, в бачках або інших місткостях).

Для ефективної організації робіт з викладання товарів у магазинах доцільно роэробляти та застосовувати спеціальні технологічні карти для кожного виду торгово- технологічного обладнання, що використовується для викладання товарів. У такнх технологічних картах потрібно визначати місця викладання конкретних товарів, послідовність розташування окремих різновидів товарів у групі з урахуванням їх взаємозамінності, найбільш зручні способи та прийоми викладання товарів на даному торгово-технологічному обладнанні. При цьому орієнтуються на раціональне використання демонстраційної площі кожної одиниці обладнання та максимальне заповнення простору між товаронесучими елементами (наприклад полицями гірок» різних рівнів[14, с.213].

Висота міжполичного простору повинна визначатися висотою розташованою на даній полиці товару. Вважається, що коли між верхнім краєм товару і наступною верхньою полицею можна засунути два пальці, то відстань між полицями потрібно змінити і на зекономленому просторі розмістити ще одну полицю.

Викладання товарів у торговому залі магазину може проводитися: а) в денний час; б) у нічний час. У більшості вітчизняних магазинів переміщення товарів у торговий зал і їх викладання, як правило, здійснюється торговим персоналом за одну годину до відкриття магазину та під час його роботи в денний час.

У магазинах, де викладання товарів відбувається вдень, під час торгівлі особа, що виконує дану роботу, розглядається як резервна робоча сила. Цій особі завжди можна доручити виконання певної термінової роботи. Наприклад, у «часи пік», коли біля касових кабін утворились черги, такий працівник виконує обов'язки пакувальника, допомагаючи касиру. Коли черга зникає, він повертається до своїх обов'язків з викладання товарів. Така гнучкість у використанні персоналу дозволяє прискорити розрахунки, не залучаючи додаткових штатних працівників, в яких нема потреби, коли покупців мало.

Перевагами викладання товарів у години торгівлі є те, що наявність торгового персоналу в проходах між стелажами і прилавками-вітринами певною мірою запобігає крадіжкам товарів; покупці мають до кого звернутися за допомогою, щоб знайти потрібний товар або одержати необхідну консультацію і т. п. До недоліків викладання товарів у робочий час належить те, що роботи ведуться з меншою продуктивністю, у магазинах з великим обсягом реалізації під час викладання в проходах між гірками іноді утворюються «пробки» і окремі покупці сюди просто не заходять, що може призвести до невикористання потенційних можливостей реалізації товарів.

Перевагою викладання товарів у нічний час є вища продуктивність персоналу, що виконує цю роботу. Уночі товари можна вивантажувати з автомобілів, перевіряючи одночасно кількість і якість, розкривати транспортну тару і проставляти зразу ж ціну реалізації, після чого доставляти прямо в торговий зал для викладання. При цьому можна працювати без будь-яких перешкод з боку покупців і не турбуватись про те, щоб проходи були вільними.

5. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ В МАГАЗИНІ

Щоб проаналізувати сучасний стан малого бізнесу в Україні, необхідно розглянути ті складнощі, з якими стикаються підприємці, відкриваючи власну справу.

Виходячи з практики, можна зробити висновок про те, що деякі труднощі виникають у процесі реєстрації підприємства. Через відсутність систематизації інформації на державному рівні, місцева влада змушені розробляти власний (міський) реєстр. Оскільки обмін інформацією між регіонами не налагоджений, існує проблема дублювання найменувань, підприємств, зростає кількість запитів по пошуку фірм, які виявилися неплатоспроможними. А щоб відкрити підприємство, необхідно врахувати витрати на отримання дозволу в місцевих органах санітарно-епідеміологічного нагляду, в органах державтоінспекції та в органах енергонагляду.

Пошук приміщення - одна з найгостріших проблем малого бізнесу. Більшість приміщень належить відомствам, підприємствам. При приватизації останні зазвичай закріплюють свої права власності на них. Практика продажу приміщень через аукціони рідкісна, а ціни надто високі для більшості підприємців. Єдиної системи цін практично не існує.

Малим підприємствам приміщення часто надаються організацією - партнером, що тягне за собою їх залежність від нього. Найбільш заможні фірми скуповують окремі будівлі. Скупка йде нелегально, минаючи комітети з управління майном та аукціони. У результаті лише дуже небагато є законними власниками своїх приміщень.

Іноді малі підприємства зберігають те приміщення, яке вони займали раніше, працюючи в державних структурах. При цьому часто приміщення надавалося їм засновниками.  Колектив підприємства укладав договір про оренду приміщення.  Він часто надавався підприємству на умовах надання різних документально не оформлених послуг (наприклад, ремонт і обробка приміщення). На початкових етапах оплата приміщення була символічною. Згодом, коли недержавних підприємств ставало все більше, на одне і те ж приміщення з'явилося кілька претендентів, ціни на оренду різко зросли.

Підприємці вважають головним недоліком існуючих орендних відносин неможливість заздалегідь домовитися про певну оплату, хоча в договорі оренди це закріплюється. Але на практиці при підвищенні розцінок їх просто доводять до відома і при відмові від сплати за новими ставками підприємство завжди може бути позбавлена ​​орендного приміщення.

Наступною проблемою, з якою стикаються підприємці, є невиконання договірних зобов'язань. Найчастіше договори не виконуються з незалежних від партнерів причин: через вкрай складній економічній ситуації в країні, плутанини, політичної нестабільності, розриву господарських зв'язків і т. д. Дозвіл пов'язаних з виконанням договорів конфліктів офіційним шляхом не має сенсу: арбітражні суди перевантажені ( розгляд справи можна очікувати протягом 1-2 років), а результат не завжди буває ефективним.

Вважаючи, що законним шляхом неможливо захистити інтереси потерпілої сторони, підприємці намагаються бути максимально обережними у виборі партнера, щоб спірних питань або не виникало, або вони могли вирішуватися за взаємною згодою. Якщо підприємство не виконує умову договору, з ним відмовляються співпрацювати не тільки його колишній контрагент, а й інші фірми, оскільки інформація поширюється дуже швидко.

Змусити партнера виконати договірні зобов'язання може тільки вигідність операції, а не страх покарання згідно із законом. Якщо суперечки за договорами все-таки виникають, то їх намагаються вирішувати на основі взаємної домовленості. При невиконанні договору додаються всі зусилля щодо зменшення шкоди, аж до надання неспроможнім партнеру допомоги, але якщо взаємної домовленості досягти не вдається, то більш слабкі фірми зазнають збитки і поривають з ненадійним партнером, а ті, у кого є така можливість, застосовують різні методи тиску на партнера: за допомогою юристів, використання психологічних методів (через пресу, телебачення) або навіть спеціалізованих загонів "вибивав" (включаючи і залучення мафіозних структур).

Проблеми, пов'язані з фінансовою діяльністю, мають для малого підприємництва першорядне значення.

Серйозні труднощі у малих підприємств пов'язані з доступом до банківського кредиту (у державних банках). Це проявляється у відмові банків у видачі кредитів, дуже високих ставках відсотка (в комерційних банках), неможливості отримання довгострокових і навіть середньострокових кредитів (кредит видається на 2-3 місяці, максимальний термін - півроку).

Комерційні банки, засновані кредитними державними підприємствами, користуються засобами дрібних вкладників у своїх цілях. Поки єдиний спосіб вплинути на ситуацію - налагодити особисті зв'язки з керівництвом банку.  Ідеальний варіант - увійти до складу засновників банку - для малого бізнесу малореальний. Тому останній часто вирішує свої проблеми за допомогою залучення "приватного кредиту" - коштів засновників підприємства, партнерів або клієнтів іноді особистих заощаджень співробітників.

Інший спосіб - надання у розпорядження партнерів фінансових коштів (під певні відсотки).

В даний час частка малих підприємств, що не користуються послугами зовнішніх джерел, приблизно така ж, як і частка користуються послугами банківського сектора, зате кредитами нефінансових установ та приватних осіб малі фірми стали користуватися вдвічі частіше.

Невдоволення підприємців викликає як кількість сплачуваних податків, так і розміри ставок. Підприємців ніхто не постачає інформацією про податки, оскільки це не входить в обов'язки податкових інспекцій або ін організацій. Підприємці шукають інформацію самостійно. Найбільш поширений і простий шлях отримання інформації - через газети. Однак у них публікуються лише закони (іноді тільки у викладі) і деякі коментарі до них. Що стосується підзаконних актів, то ознайомитися з ними дуже складно. Підприємці намагаються налагодити постійні канали доступу до інформації через працівників податкових інспекцій, однак без особистих зв'язків важко отримати консультацію, допомогу або довідку інформаційного характеру.

Для поліпшення своїх економічних показників у магазині «7 калорій» необхідно здійснити наступні заходи:

а) збільшити кількість годин роботи на тиждень до 90-110;

б) перейти на бригадний метод матеріальну відповідальність з відповідальністю тільки бригадира або його заступника;

в) підвищення матеріальної зацікавленості роботи персоналу через розподіл частини прибутку;

г) підвищити вимоги до кваліфікації персоналу;

д) постійно вивчати купівельні потоки за допомогою анкетування покупців. Це дозволяє працювати на випередження і заздалегідь замовити потрібні товар;

е) використовувати додаткову робочу силу для роботи на неповний робочий день години пік.

Якість торгового обслуговування в значній мірі залежить від кількості та якості додаткових торговельних послуг. Всі додаткові послуги можна розділити на групи:

- Надання допомоги покупцю в здійсненні покупки і при її використанні;

- Інформаційно-консультаційні послуги;

- Створення зручностей покупцям.

Для магазину «7 калорій» доцільно ввести такі види послуг, як: комплектування і поліпшену упаковку наявних товарів;

проведення рекламних презентацій товарів, таких як дегустація харчових продуктів;

- Гарантоване зберігання куплених товарів;

- Реалізація харчових продуктів зі споживанням на місці;

- Парковка особистих автомашин покупців на організовану біля магазину стоянку.

 


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На підприємствах роздрібної торгівлі виробляються різні операції, пов'язані з доведенням товарів безпосередньо до населення. При цьому виконуються певні торговельні (комерційні) і технологічні функції.

До основних торговельних функцій підприємств роздрібної торгівлі слід віднести: вивчення купівельного попиту на товари; формування асортименту товарів; організацію закупівель і завезення товарів, надання торговельних послуг покупцям; рекламування товарів і послуг.

Основними технологічними функціями є: приймання товарів, що надійшли за кількістю і якістю; зберігання товарів, виконання операцій, пов'язаних з виробничою доробкою товарів (фасування, упакування, маркування тощо); внутримагазинной переміщення, розміщення і ви кладка товарів на торговому обладнанні в торговець залі; продаж товарів (пропозиція їх покупцям, по міць у виборі та ін), виконання розрахунків з покупцями.

Крім того, роздрібні торговельні підприємства виконують функції, пов'язані з наданням покупцям додаткових послуг (доставка куплених товарів за вказаною покупцем адресою, консультації фахівців з правилами користування товарами та ін.)

Аналіз фінансово-господарської діяльності магазину «7 калорій» за період 2010-2012 дозволяє зробити висновок, що, це рентабельно працююче підприємство, постійно збільшує свій товарообіг, вдосконалюючи форми обліку та розрахунку з постачальниками. Штат магазину складає 9 осіб.

Постачальниками магазину є оптові підприємства, підприємства виробники, а також від осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

Підставою для завезення товарів у магазин служить заявка. Товари можуть доставлятися в магазин централізованим і децентралізованим методами. Розрахунки з постачальниками виробляються готівкою. Розрахунки з постачальниками в кредит закріплюються оформленням договору. Договір роздрібної купівлі продажу в кредит складається у двох примірниках і підписується сторонами.

У магазині «7 калорій» проводяться комерційна робота, що складається з етапів: вивчення і прогнозування купівельного попиту на реалізовані в магазині товари; формування оптимального асортименту товарів у магазині; рекламно-інформаційна діяльність; вибір найбільш ефективних методів роздрібного продажу товарів; організація надання торговельних послуг покупцям.

Розміщення та викладка товарів у торговельному залі проводиться відповідно з вимогами реалізації товарів.

У роздрібній торгівлі застосовують такі методи продажу товарів: самообслуговування; через прилавок обслуговування; за зразками; з відкритою викладкою; за попередніми замовленнями. У магазині «7 калорій» здійснюється продаж товарів через прилавок обслуговування, включає виконання наступних операцій: зустріч покупця і виявлення його наміру; пропозиція і показ товарів; допомога у виборі товарів і консультація; пропозицію супутніх і нових товарів, проведення технологічних операцій, пов'язаних з нарізкою, зважуванням, відмірюванням; розрахункові операції; упаковка і видача покупок.

Для поліпшення своїх економічних показників у магазині «7 калорій » необхідно здійснити наступні заходи: підвищення матеріальної зацікавленості роботи персоналу через розподіл частини прибутку; підвищити вимоги до кваліфікації персоналу; постійно вивчати купівельні потоки за допомогою анкетування покупців, використовувати додаткову робочу силу для роботи на неповний робочий день години пік; для скорочення витрат обігу доцільно складати бізнес-план.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Про захист прав споживачів: Закон України. – К.: Парламентське видавництво, 1996.

2.Цивільний кодекс України. – К.: Парламентське видавництво, 2003.

3.Господарський кодекс України. – К.: Видавництво „Право”, 2003.

4.Положення про поставку товарів народного споживання// Законодавство України про торгівлю: Настільна книга продавця і покупця – Ч. 2. – К.: „Бліц-Інформ”, 1997.

5.Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №108// Збірник Законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. – Вип. 1. – К.: Зовнішторгвидав України, 1997.

6. Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі: Затверджено Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1996 р. №369//Юридичний вісник України. – 1999.

7.    Бланк І. В. Фінансово-економічні проблеми розвитку торговельних підприємств в Україні.// Вісник КНТЕУ. – 2010. - №5.

8.    Виноградська А. М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. – К.: Центр навчальної літератури, 2010.

9.    Виноградська А. М. Стратегія розвитку роздрібної торгівлі// Ділова панорама. - №3-4. – 2001.

10.  Дадашев А. К. Ресурсная эффективность малых предприятий// Экономист. – 2012. - №6.

11.  Дашков Л. П., Бризгалін А. В. Комерційний договір: від укладення до виконання. – К.: МПП „Капрал”, 1998.

12.  Лошенюк І. Принципи забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств// Маркетинг в Україні. – 2011. - №6.

13.  Матвєєва В. Договір поставки: правові та облікові тонкощі// Податки та бухгалтерський облік. – 2002. - №70.

14. Організація і технологія торговельних процесів. / Под ред. Ф.Г. Панкратова. - М.: Економіка, 1990. - 334 с.

15. Памбухчиянц О.В. Організація і технологія торговельних процесів .- М.: Маркетинг, 2011. - 320 с.

16. Памбухчиянц О.В. Технологія роздрібної торгівлі. - М.: Маркетинг, 2012. - 284 с.

17. Панкратов Ф.Г., Панбухчіянц В.К. Комерція і технологія торгівлі. - М.: Маркетинг, 2011. - 220 с.

18. Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К. Комерційна діяльність. - М.: Маркетинг, 2003. - 320с.

19. Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К. Комерційна діяльність. - М.: Маркетинг, 2010. - 580с.

20. Технологія торговельних процесів. / Под ред. А.Ф. Моргуна. - М.: Економіка, 1996. - 384 с.

21.  Пономарьова Ю. Категорійні засади формування асортиментної політики торговельного підприємства// маркетинг і реклама. – 2011. - №11.

22.Соловйов І. Асортиментна політика підприємства роздрібної торгівлі// Маркетинг в Україні. – 2010. - №2.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12603. ИССЛЕДОВАНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ 123 KB
  ИССЛЕДОВАНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ Методические указания к выполнению лабораторной работы № 11 по сопротивлению материалов для студентов механических специальностей Автор – КРУГЛОВ А.А. к.т.н. доцент кафедры Теоретическая
12604. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ ПРИ ИЗГИБЕ БАЛКИ НА ДВУХ ОПОРАХ 111 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЙ ПРИ ИЗГИБЕ БАЛКИ НА ДВУХ ОПОРАХ Методические указания к лабораторной работе № 12 по курсу Сопротивление материалов для студентов технических специальностей Составил: Гаращенко П.А. д.т.н. профессор кафедры Теоретическая и прик
12605. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАПРЯЖЕНИЙ ПРИ КОСОМ ИЗГИБЕ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ 107 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАПРЯЖЕНИЙ ПРИ КОСОМ ИЗГИБЕ КОНСОЛЬНОЙ БАЛКИ Методические указания к лабораторной работе № 13 по курсу Сопротивление материалов для студентов механических специальностей Составители: Миронов А.И. к.т.н. доцент кафедры Теоретическая и прик
12606. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОМЕНТА В ЗАДЕЛКЕ СТАТИЧЕСКИ НЕОПРЕДЕЛИМОЙ БАЛКИ 176 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОМЕНТА В ЗАДЕЛКЕ СТАТИЧЕСКИ НЕОПРЕДЕЛИМОЙ БАЛКИ Методические указания к лабораторной работе № 17 по курсу Сопротивление материалов для студентов механических специальностей Составил: Круглов А.А. к.т.н. доц. кафедры Теоретическая и прикладн
12607. ИССЛЕДОВАНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ ПРЯМОЛИНЕЙНОГО ПРОДОЛЬНО СЖАТОГО СТЕРЖНЯ 891 KB
  ИССЛЕДОВАНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ ПРЯМОЛИНЕЙНОГО ПРОДОЛЬНО СЖАТОГО СТЕРЖНЯ Методические указания к лабораторной работе № 19 по курсу Сопротивление материалов для студентов технических специальностей Составили: Круглов А.А. к.т.н. доцент кафедры Теоретическая ...
12608. Гидравлика Методические указания к лабораторным работам по гидравлике (механике жидкости и газов) 13.36 MB
  Гидравлика Методические указания к лабораторным работам по гидравлике механике жидкости и газов Введение Данные методические указания разработаны на основании Руководства к использованию в учебном процессе лабораторного стенда Стенд гидравлический Гид
12609. Гидростатика - раздел Гидромеханики 722.5 KB
  ВВЕДЕНИЕ 1. Основные понятия гидростатики Гидростатика – это раздел Гидромеханики в котором изучаются условия и закономерности равновесия жидкостей под действием приложенных к ним сил a также воздействия покоящихся жидкостей на погруженные в них тела и на стенки ...
12610. Текстовый процессор Microsoft Word 85 KB
  Лабораторная работа №1 Текстовый процессор Microsoft Word Цель работы: ознакомиться с возможностями текстового процессора Microsoft Office Word и получить практические навыки по оформлению научных текстов. Теоретическая справка Текстовые редакторы и текстовые процессоры ...
12611. Трьохфазний асинхронний двигун із фазним ротором 187.1 KB
  Лабораторна робота №2 Трьохфазний асинхронний двигун із фазним ротором Мета роботи: Вивчити пристрій та принцип дії трьохфазного асинхронного двигуна із фазним ротором; навчитись виконувати пуск та реверс асинхронного двигуна; зняти та проаналізувати робочі ...