86717

ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Для свиней характерні скороспілість та багатоплідність, які дають можливість за короткий період отримати від них значно більше м’яса, ніж від інших видів сільськогосподарських тварин. Тому не випадково свинарство вважають галуззю великих можливостей.

Русский

2015-04-10

217.85 KB

14 чел.

 ВСТУП

Свинарство є однією з найбільш рентабельніших галузей тваринництва,яка має велике народногосподарське значення і забезпечує населення цінними продуктами харчування, такими як м’ясо, сало. Після забою свиней залишаються побічні продукти — шкури, щетина, кишки, кров тощо, які використовують як сировину для подальшої переробки. Цінним органічним добривом є гній свиней — за рік від однієї тварини можна мати до 1 т гною. За статистичними даними зараз у світі виробляється понад 260 млн. тонн м’яса, з яких близько 40% припадає на свинину.[1]

Для свиней характерні скороспілість та багатоплідність, які дають можливість за короткий період отримати від них значно більше м’яса, ніж від інших видів сільськогосподарських тварин. Тому не випадково свинарство вважають галуззю великих можливостей. Як стверджував ще в 1927 р. академік М.Ф. Іванов, коли в країні виникає необхідність збільшити виробництво м’яса і жирів, то населення насамперед посилює розведення свиней. При  задовільних умовах годівлі  й утримання від свиноматки можна одержати два опороси на рік, а в кожному опоросі-по 10-12 поросят. Свині порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами значно скоро спіліші. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можна мати 2-2,5 тонни  свинини на рік.[2]

Порівняно з іншими видами тварин свині при забої характеризуються вищим відсотком їстівних продуктів. Якість і поживна цінність цих продуктів значно вищі за якість та енергетичність продуктів інших сільськогосподарських тварин. За ефективністю використання корму на продукцію свині перевершують усі інші види сільськогосподарських тварин і поступаються лише бройлерам. Свинина відзначається високим вмістом повноцінного і легко-перетравного білка, а також незамінних амінокислот. Даний продукт залишається найбільш споживаним видом м’яса. [5]

У нашій країні свиня споконвіку вважалась годувальницею та джерелом прибутку селянської родини і майже ніколи не була збитковою у дбайливого господаря. Не перебільшуючи можна сказати, що свинарство значною мірою є найціннішою галуззю нашого сільськогосподарського виробництва. Сучасний розвиток галузі свинарства в провідних країнах світу характеризується динамічним розвитком, використанням інтенсивних технологій,  що забезпечує стабільне збільшення виробництва продукції.[3]

РОЗДІЛ 1 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Стан свинарства України

Загальновідомо, що в Україні свинарство було і залишиться в подальшому однією із провідних галузей сільськогосподарського виробництва. Саме завдяки своїм біологічним особливостям: багатоплідності, скоростиглості, всеїдності та ефективному використанню кормів воно має вирішальне значення у забезпеченні населення високоцінними продуктами харчування. Ріст виробництва свинини зумовлений біологічними особливостями тварин цього виду. При інтенсивному веденні галузі, від однієї свиноматки за рік можна одержати 20 і більше поросят при відлученні та 2-2,5 т свинини при затратах кормів на 1 кг приросту 4-4,5 корм. од. і менше .У різних регіонах України свинарство з давніх часів було традиційною галуззю тваринництва. Внаслідок своїх біологічних особливостей свиня в селянській родині завжди вважалася джерелом доходу і при створенні добрих умов догляду та утримання майже ніколи не була збитковою[3] .

Сучасне свинарство є розвиненою галуззю тваринництва з великим виробничим потенціалом. При дотриманні норм годівлі та розведення молодняк віком 9-10 місяців може використовуватися для відтворення стада, а вирощуючи приплід можна щорічно отримувати до 20 ц і більше свиней у живій вазі. Свині - всеїдні тварини. При їх годівлі застосовують рослинні та тваринні корми, харчові відходи. Ці обставини сприяють розведенню свиней у різних українських природно кліматичних умовах, у підсобних господарствах населення та сільськогосподарських підприємствах. До того ж, на 1 кг приросту живої маси свиней витрачається менше кормових одиниць порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами. Свинина добре перетравлюється в організмі людини, зокрема, м’ясо - на 95%, а сало - 98%.

З давніх-давен в Україні свиню називали символом добробуту, адже з нею наші пращури пов’язували «сите» життя. Наразі свиней тримає майже кожна сільська сім’я. Проте останніми роками все більше вітчизняних інвесторів приваблює великомасштабне вирощування свиней [8].

У теперішній час, коли Україна почала працювати в ринкових умовах, господарства повинні бути конкурентоспроможними серед країн з розвинутим свинарством. Це завдання є нелегким. Основною українською  тенденцією галузі свинарства в 2013 році можна назвати нарощення виробництва: усіма категоріями господарств було вироблено 765 тис. тонн свинини, що на 9% перевищує аналогічні показники попереднього року, у сільгосппідприємствах 2013 року відбулося нарощення показників на 18,6% — до 360 тис. тонн. Поголів’я свиней в усіх категоріях господарств збільшилося на 9% і на кінець 2013 року становило 7,9 млн.

Протягом 2013 року в Україну було ввезено 150 тис. тонн свинини, що на 28% менше за показники попереднього року. Найбільшим імпортером свинини, як і раніше, залишається Бразилія. Значний обсяг м’яса надходив із Німеччини, Канади, Польщі та США. Минулого року частка вітчизняної свинини в структурі загальної пропозиції на внутрішньому ринку становила 80%, тоді як в 2012 році цей показник становив 69%. Щодо експорту, то переважна більшість свинини — 93% була поставлена на ринок Росії, невеликі партії реалізувалися також у Казахстан і Молдову[7].

Минулого року відбулося збільшення поголів’я свиней у сільгосппідприємствах на 31 тис. порівняно з 2012 роком. Низка агрохолдингів заявила про наміри інвестувати у виробництво свинини. Одним із найбільших оголошених проектів є наміри агрохолдингу Ukrlandfarming вкласти в будівництво свинокомплексу та м’ясокомбінату в Миколаївській і Херсонській областях близько 1 млрд. дол. Також Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписала інвестиційну угоду на    54 млн. євро з датською групою Axzon, яка займається свинарством і переробкою м’яса в Україні та Польщі. В Україні цій групі належить компанія «Даноша». Виділені кошти Axzon планує направити на розширення виробництва свинини в Україні [10].

У 2013 році було виділено 155 млн. грн. державних дотацій на відшкодування вартості будівництва та реконструкції об’єктів у галузі свинарства. Ці бюджетні кошти отримали такі підприємства: холдинг «АПК-ІНВЕСТ», Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс», холдинг «Агро-Союз», « Белгранкорм -Полтавщина» і підприємство «Ліга». На початку 2013 року закупівельні ціни на свинину у живій вазі були низькими, навіть нижчими за рівень цін 2012 року. 

Восени імпортна свинина дісталася берегів України, що сприяло збільшенню пропозиції на ринку й зниженню закупівельних цін. Крім цього, на осінній період припадає традиційне «просідання» вартості свинини, яке в 2013 році підсилилося зниженням попиту на м’ясо з боку населення через низьку купівельну спроможність. Невеликого підвищення цін вдалося досягти тільки перед новорічними святами. Загалом же можна сказати, що ціни у 2013 року були досить комфортними для ведення бізнесу. У перші місяці 2014 року закупівельні ціни на живих свиней переважно демонстрували тенденцію до незначного зниження. У березні вони знову почали зростати. Ріст курсу долара сприяє зменшенню імпорту м’яса, що робить вітчизняну свинину більш конкурентоспроможною[9].

Проте напружена політична та економічна ситуація в країні, зниження реальних доходів українців дещо зменшують попит на м’ясо-ковбасні вироби. Основні гравці ринку свинини практично не змінилися, проте їх позиції зазнали змін. Найбільшим виробником свинини так і залишається «АПК-ІНВЕСТ». Цьому підприємству належало близько 10% ринку в обсязі виробництва свинини сільгосппідприємствами[8].

Ринок свинини в Україні все ще залишається дефіцитним, і вітчизняні виробники мають змогу й далі підвищувати конкурентоспроможність, нарощувати обсяги виробництва своєї продукції й витісняти імпорт з українського ринку. Цього року, за прогнозами аналітиків, виробництво свинини зросте на 4–6% — до 800 тис. тонн у забійній вазі. Подальший розвиток українського свинарства напряму залежатиме від розвитку експортних можливостей галузі. Відкриття ринку ЄС стало б найбільшим визнанням і можливістю для вітчизняного свинарства.

Поки що українська галузь свинарства  переходить у стадію очікування, коли її подальший розвиток напряму залежатиме від політичної та економічної ситуації в країні, зваженої роботи профільних міністерств й уряду в цілому. Нагальними проблемами для вирішення є стабілізація фіскальної політики, курсу долара та євро, повернення ПДВ, гарантування незмінності чинної системи оподаткування господарств за єдиним податком тощо[6].

Перед Україною ставиться завдання радикально відродити галузь свинарства, перевести її на інтенсивну технологію і добитися того, щоб вона могла давати дешеву, конкурентоспроможну продукцію і бути відповідно наукоємним виробництвом, яке можна було б порівнювати за ефективністю з передовими країнами. Для цього наша країна має необхідний генофонд і племінну базу свиней, володіє родючими землями, має висококваліфікований потенціал науковців[5].

1.2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОЇ  ПОРОДИ СВИНЕЙ

1.2.1. Загальна характеристика породи ландрас

Характеристика породи ландрас                                              Таблиця 1.

Ознаки

Пристосованість до  природно-екологічних умов та жорстких технологічних умов промислових комплексів, також  характерний доволі високий рівень відтворювальних якостей. Темперамент спокійний.

Де  виведена

Данія

Породи, що приймали участь при виведенні

Датські місцеві + англійська велика біла

Коли затверджена

З кінця ХІХст.( 1907 )

Автори

Б. В. Олександров, В. І. Мухортов, Н. В. Лебедєв В.А. Медведєва, Ю. В. Лебедєва, Н. В. Півняк, А.М.Хохлова

Тип тварин за продуктивністю

Беконний

Масть

Біла

Екстер’єр породи:

           ______

голова

Легка  з видовженим рилом

вуха

Великі,довгі сильно звисають на очі

спина

Аркоподібна

ноги

Короткі, міцні, прямі, з міцними бабками і сухими скакальними суглобами

Екстер’єрні недоліки, які часто зустрічаються у свиней даної породи

слабкі бабки, перехвати, виляння задом

Жива маса кнура, кг

290-310

Жива маса свиноматки, кг

240-260

Довжина тулуба кнура, см

175-185

Довжина тулуба свиноматки, см

165-170

Тривалість поросності, діб

114

Багатоплідність, гол

10-12

Великоплідність, кг

160-216

Молочність, кг

50-55

Маса гнізда на час відлучення, кг

171—214

Середня маса 1 голови на час відлучення, кг

17—22,7

Середньодобовий приріст, г

707

Вік досягнення живої маси 100 кг, днів

170-190

Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.

3,4-4

Забійний вихід, %

70,7-72,1

Довжина туші, см

200

Площа «м’язового вічка», см2

32-33

Маса окосту, кг

10 -12

Вихід м'яса в туші, %

60-63

Вихід сала в туші, %

----

Товщина шпику над 6….7 грудними хребцями, мм

21,6-28

Маса найдовшого м'яза спини, кг

-----

Нараховується ліній і родин

19 заводських ліній, 21 родина

Провідні лінії

Ліста, Рокота, Демократа, Елеганта, Дейля

Провідні родини

Єви, Ліри, Аскони, Берти, Драгони, Мрії

Племінні заводи

ТОВ «Агропомисловий комплекс «Донецький»»,  «Агрокомбінат «Калита», «Дніпро-Гібрит», «Агрокомбінат Слобожанський», «Кегичівське».

Районування

Вінниця, Волинь, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир,Закарпаття, Івано-Франківськ, Київ, Луганськ,Полтава, Рівне,Сумми,Тернопіль,Харків,Херсон,Хмельницьк, Чернівці, Чернігів

1.2.2 Ефективність використання базової породи свиней ландрас у схрещування і гібридизації

Порода ландрас виведена у Данії шляхом схрещування місцевих свиней з великою білою породою і цілеспрямованою селекцією на високу скороспілість, м’ясність і оплату корму продукцією. Важливе значення для удосконалення породи ландрас мав датський метод контрольної відгодівлі. Всі станції контрольної відгодівлі, що є в країні, координуються Державною експериментальною лабораторією у Копенгагені. Датський метод і зокрема генотип датського ландраса стали основою для створення популяції свиней в Німеччині, Франції, Бельгії, США, Канаді, які мають конституціально-екстер’єрну подібність і беконну спрямованість продуктивності. Цю породу широко застосовують у міжпородному схрещуванні  з метою одержання помісних тварин із добрими м’ясними якостями, а також при гібридизації і виведенні нових порід свиней. За останні роки у нас вивчено велику кількість комбінацій промислового і відтворного схрещування ландрасів з великою білою, миргородською, українською степовою білою, брейтовською, дюрок, великою чорною та іншими породами і встановлено, що в  абсолютній більшості вони забезпечують поліпшення відгодівельних, м’ясних і відтворних якостей у свиней комбінованих генотипів. Для породи характерний багатий генетичний потенціал, її широко використовують на всіх свинарських комплексах для одержання товарного молодняку з поліпшеними м’ясними якостями [2,3].

Практика показала, що тривала селекція Ландрас з метою підвищення їх відгодівлевої і м'ясної ефективності, а також супутнє збільшення довжини тулуба сприяли формуванню стабільних морфо-фізіологічних особливостей, завдяки яким дана порода вигідно відрізняється від інших порід свиней. Наприклад, свині породи Ландрас мають набагато більшу вагу, крім того, їх внутрішні органи краще розвинені. Також свині цієї породи на 7-15% краще використовують азотисті складові раціонів.Слід зазначити, що базовим напрямком вирощування Ландрас в сучасних господарствах в найближчому майбутньому є міжпородне схрещування самців цієї породи з самками різноманітних вітчизняних порід, а також породних груп, крім того, планується активне використання тварин даної породи в процесі гібридизації та створення цілком нових порід. Використання Ландраса як домішок в інших породах дозволяє збільшити багатоплідність їх самок (5-10%), підвищити скоростиглість (5-12%), знизити витрати кормів на їх вирощування (до 2-7%).

Наукові розробки із селекції породи ландрас у відділі годарства «Асканія-Нова» ведуться з 1976 року з використанням кнурів німецької селекції, завезених із Німеччини, та бельгійської селекції, завезеної із Чехословаччини. На основі цього матеріалу в дослідному господарстві “Асканія-Нова” створено високопродуктивний місцевий тип свиней породи ландрас української селекції УЛН-1 (автор В.Топіха). Тварини мають високі показники росту, розвитку і продуктивності. Жива вага дорослих кнурів — 320–340 кг, довжина тулуба — 185–200 см; свиноматок, відповідно, — 230–270; 165–175. Багатоплідність маток — 10–12 поросят на опорос; жива вага гнізда в 2-місячному віці — 180–210 кг. Потомки на контрольній відгодівлі живої ваги 100 кг досягають за 175–185 днів за середньодобових приростів 740–810 г та витрати кормів на 1 кг приросту 3,60–3,80 к. о. При забої довжина напівтуші коливається від 96 до 100 см, маса окосту — 10,7–11,5 кг, а товщина сала навпроти 6–7 ребра — 24–27 мм. Генеалогічна структура стада породи ландрас у племрепродукторі дослідного господарства “Асканія-Нова” складається з 9 ліній і 5 родин. У 2003 році завершено науково-практичну роботу із створення нової лінії Зеніту з високими відгодівельними і м’ясними якостями (180; 758; 3,77; 98; 25; 11,6; 61,2). Подальша селекційна робота з цією породою передбачає підвищення репродуктивних, відгодівельних та м’ясних якостей, а також вирощування і реалізацію висококласного племінного молодняку[12]Дослідження, які були проведені на даний час, наочно демонструють, що трьохпородне схрещування з домішкою генетичного матеріалу кнурів породи Ландрас найбільш ефективно, у порівнянні з прийнятим двохпородним схрещуванням. Визначено кращі поєднання плідників порід ландрас (Л), української м'ясної, великої чорної (ВЧ) з матками заводського типу "Дніпровський" великої білої (ВБ) породи за різних варіантів породно-лінійної гібридизації. Розроблено прийоми використання закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі з метою підвищення відгодівельних якостей. Встановлено доцільність використання індексу напруги росту та параметрів математичної моделі Т.Бріджеса для прогнозування живої маси свиней 8 - 10-місячного віку з урахуванням даних, отриманих до 4-місячного періоду вирощування[15].

Найвищі показники продуктивності одержано внаслідок породно-лінійної гібридизації (ВБ*ВЧ)*Л. Породи свиней, як селекційні надбання, постійно змінюються під впливом середовища, удосконалюються та при правильному їх поєднанні забезпечують отримання високопродуктивних гібридів.

Кожна порода має свої відмінності, переваги, недоліки, свій ареал розповсюдження, своє місце в системах гібридизації.

Більшість компаній віддають перевагу породам які забезпечують найбільш високий рівень показників продуктивності. Якщо треба отримати більше поросят, то звичайно велика біла та ландрас породи, а особливо помісні свинки від цих порід і є найкращими. В окремих регіональних програмах розведення можуть бути використані і інші породи, які походять від місцевих порід, але як правило при їх виведенні використовувались велика біла і ландрас породи.Так на Україні такими породами є українська м’ясна та полтавська м’ясна. Головною вимогою до порід, які використовуються на першому етапі гібридизації є їх високі відтворювальні та материнські якості, тобто висока плодючість, молочність, збереженість поросят.В структурі поголів’я свиней ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» сформовано два стада, які мають статуси племінних заводів саме великої білої породи. На першому етапі було сформовано стадо великої білої породи шляхом завезення поголів’я з провідних племзаводів України, але поліпшення вихідного поголів’я на протязі вже десяти років відбувається шляхом використання плідників цієї ж породи, але імпортного походження: англійського, американського, угорського. Використання плідників імпортного походження забезпечує, як отримання внутрішньо породного гетерозису за відтворювальними якостями в силу підтримання високого рівня гетерозиготності, так і прискорене поліпшення відгодівельних та м’ясних якостей в силу їх адитивного (проміжного) характеру успадкування.Стадо іншого племзаводу, яке розташоване в м. Цюрупинську сформовано шляхом завозу імпортного поголів’я та його адаптації до умов півдня України. Навіть при високому рівні відтворювальних якостей у великої білої породи для отримання товарних гібридів доцільно використовувати помісних свинок, тобто перше покоління помісей (F1), саме для цієї мети і використовується така відома і дуже поширена в світі порода ландрас. З 2005 року в господарстві розводять тварин цієї породи яких завезли з Північної Ірландії селекції компанії ЮПБ (Союзу Свиноводів Великобританії). Поєднання великої білої і ландрас порід це перший зоотехнічний прийом в системі розведення, який дає можливість отримати кращу материнську форму для товарних стад[13].На даному підприємстві використовується чотирьох порідне схрещування з використанням порід мясного напрямку продуктивності, а саме свиноматок ВБ, кнурів Д,свиноматок УМ та кнурів Л.

При схрещуванні отриманих помісей  ми отримуємо гібрид ВБхДхУМхЛ, який проявляє високий ефект гетерозису.

РОЗДІЛ 2

2.1. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

Промислова технологія виробництва свинини - це закінчений з виробничих циклів безперервний процес, що об’єднує на великих фермах операції з обслуговування та інтенсивного використання тварин на базі комплексної механізації виробничих процесів. Однією з необхідних умов успішної роботи галузі свинарства є раціональне проектування технологічного процесу виробництва свинини на науковій основі, що сприятиме оптимальній його реалізації та управлінню з мінімальними виробничими витратами і максимальним виходом  запланованої продукції. Технологічне проектування процесу виробництва  грунтуєтья на погодженні  обсягів і засобів виробництва по операціях і передбачає можливий розрахунок матеріальних і трудових витрат виробництва залежно від його обсягу з метою оптимального планування ресурсів, економічного прогнозування та прийняття стратегічних рішень. Характерною особливістю промислової технології виробництва свинини є потоковість, завдяки якій тварини в залежності від їх віку, живої маси та фізіологічного стану переміщуються по цехах виробництва. Тому  на великих промислових комплексах для організації потокового процесу кожну виробничу групу тварин розміщують в ізольованому приміщенні, пристосованому до технологічного обладнання та інженерних комунікацій з тим, щоб всі необхідні операції здійснювалися з найменшими витратами матеріальних і трудових ресурсів. При визначенні типу технологічного планування – головних і допоміжних виробничих будівель, окремих приміщень або їх елементів - станків, проходів, кормових та гнойових майданчиків та іншого, доцільно використовувати досвід у вітчизняній і міжнародній практиці по будівництву свинарських комплексів. Збільшення обсягів виробництва свинини вирішується за рахунок створення необхідної кількості механізованих виробничих будівель та споруд, що дає можливість в оптимальному режимі використовувати біологічні особливості свиней, норми та працю обслуговуючого персоналу. Тому на комплексах виробничий процес ґрунтується на принципі цілорічного безперервного виробництва, при якому за одиницю часу, незалежно від сезону, виробляється однакова кількість продукції. У спеціалізованих свинарських господарствах обов’язковою умовою нормального процесу виробництва свинини є використання виробничих приміщень за принципом «все зайнято-все пусто». Спеціалізовані підприємства створені для рівномірного виробництва свинини, зниження трудових та матеріальних витрат на її виробництво.[5,2,14]

2.1.1. Основні параметри роботи підприємства

Щоб виконати завдання підприємства ─ 3408 т свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 128 кг:

3408т / 0,128 = 26625 голів

На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 3%, а збереженість - 97%):

26625– 97%

х – 100%                          голів

Санітарний брак підсвинків за період дорощування-13%, відповідно збереженість-87%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

27448 голів – 87 %

х – 100 %                                         

Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (9%). Збереженість-91%, за рік буде отримано поросят на час опоросу:

31549голів – 91%

х – 100%                             

Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 12 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:

Репродуктивний період ♀ визначаємо  за  формулою:

П = Тпор. + Тпід. + Тхол. ,   де:                   П = 114 + 26 + 14 = 154 днів

Тпор. –   тривалість  періоду  поросності,  днів;

Тпід.  –  тривалість  підсисного  періоду,  днів;

Тхол.  – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :

,  де      М =

О – потужність свинарського підприємства, гол;

П – репродуктивний період, днів;

Т – коефіцієнт  заплідненості ♀;

Д – вихід ділових поросят;

Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.

Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):

;   де :                 А =

А – кількість опоросів на ♀ за рік;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

П – репродуктивний період, днів;

Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 35 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп(табл1):

1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 9% аварійних опоросів) складається із 44 свиноматок

(40 підсисних свиноматок + 4 (9%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (15%) складається з 51 голів

(44голів + 7 (15%));

3) технологічна група новонароджених поросят складається з 480 голів

(40 свиноматок * 12 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 9% (відхід за період), або на 43 голови, і становить 437 голів;

4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (13%) становитиме 380 голів

(437 голів – 57 голів (13%));

5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 369 голів

(380голів - 11 голів (3%)).

Таблиця 1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях

Статево-вікові групи

Розмір технологічної групи на початок

періоду

Санітарний брак

Розмір

технологіч-ної групи на кінець періоду

Середній розмір технологічної групи

%

голів

Умовно поросні ♀

51

15

7

44

48

Поросні ♀

44

-

-

44

44

Підсисні ♀

44

9

4

40

40

Поросята-сисуни

480

9

43

437

459

Поросята на дорощуванні

437

13

57

380

409

Молодняк на відгодівлі

380

3

11

369

375

2.1.2. Дільниця холостих і поросних свиноматок

Даний комплекс є товарним свинарським господарством із замкненим циклом виробництва,тобто таке на якому утримуються усі статево- вікові групи свиней на різних дільницях.

Для технологічної групи ♀ період умовної поросності становить 34 діб. На дільницю підсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 109 добу. Період утримання явно поросних ♀ становить:

114 - (34+ 5)=75 днів.

Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:

- періоду зайнятості тваринами:(34днів умовної поросності + 75 днів явної поросності = 109 днів);

- часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення.

Кількість технологічних груп на дільниці:

 

кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:    

група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:   10 * 14 = 140 голів

Сформовано технологічних груп ♀ за рік:     365/5 = 73раз

Постійне поголів’я умовно поросних ♀:

(51 голів*(34 днів:5 днів) = 347голів)

Постійне поголів’я  явно поросних ♀:

(44 голови*(75 днів : 5 днів)= 660 голови)

Постійне поголів’я ♀ на дільниці:

(140+347+660 = 1147 голів)

Таблиця 2. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

5

Кількість технологічних груп на дільниці, голів

23

Розмір технологічної групи умовно поросних ♀

51

3723

Холостих ♀ , %

15

Холостих ♀ , голів

7

511

Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів

44

3212

Сформовано технологічних груп ♀

1

73

Постійне поголів’я умовно поросних ♀

347

Постійне поголів’я явно поросних ♀

660

Постійне поголів’я холостих ♀

140

Постійне поголів’я ♀ на дільниці

1147

Типове приміщення місткістю, голів

1200

Потреба в приміщеннях

2

Дільниця холостих і поросних свиноматок. Буферна група формується за рахунок свиноматок, які прийшли після відлучення, у яких не відбулося плодотворного осіменіння , після аварійного опоросу і ремонтні свиноматки підготовлені до парування. В цеху займаються відтворенням стада, виявляють свиноматок в охоті, осіменяють їх після чого утримують в індивідуальних станкахTR-30 протягом 2-5 днів. Перші 34 доби  після осіменіння свиноматки вважаються умовно поросними. За цей час виявляються не заплідненими  20-30% маток. Їх переводять на повторне осіменіння або вибраковують. Холостих та умовно поросних маток першої і другої половини поросності утримують у групових станках по 10 голів. Норма площі станка на холосту і поросну свиноматку становить 1,9 м2.Двахрядне розміщування кліток.Клітка для утримання свиноматки розділена на зону відпочинку і зону дефекації.Частина підлоги обладнана решітками з керамзитобетону, через які протоптується гній у канал, ширина щілин решітки2 см. Висота загорожі 100 см.. Перегородка між клітками глуха ,а  з боку проходу- решітка.Для напування використовуються соскові напувалки 1/2х3/4, які закріплені  на висоті 75 см від підлоги, для годівлі застосовуються бункерні годівниці марки AP-SWING MAXI,подача корму в бункер відбувається два рази на добу ,свиноматка сама регулює добову даванку оскільки годівля відбувається цілодобово.Фронт годівлі на одну голову становить-45см..На комплексі впроваджено сухий тип годівлі,годівниці розміщені в протилежному боці клітки від гнойового каналу.Видалення гною відбувається самопливом. Вихід гною від свиноматок за добу становить 17 кг. Температура в приміщенні підтримується в межах 16-18*С, відносна вологість повітря  становить-65-75%, вміст аміаку не більше 0,026%, вуглекислого газу 0,3,сірководню 10мг/м3, швидкість руху повітря 0,2-0,3м./с.. Для створення оптимального мікроклімату використовують установки системи «Клімат» та систему зрошення під високим тиском.

Годівля холостих і умовно поросних свиноматок відбувається з використанням повноцінних комбікормів СК-3.Свиноматка постійно повинна перебувати в стані заводської вгодованості. У складі спец комбікорму  СК-3 для холостих свиноматок містится:кукурудза-47%,овес-6%,висівки пшиничн-23%,соняшниковий шрот-6,5%,лляний шрот-3%, сінажне борошно-6%, м'ясо-кісткове-2%,рибне борошно-2,5%,кормові дріжджі-3%,крейда-0,5%,кісткове борошно-1,1%,сіль кухонна-0,4%, преміксКС-1-1%.У одному кілограмі комбікорму міститься 1,06 корм. од.,сирого протеїну-159г,сирого жиру-30г, сирої клітковини-64.При повноцінній годівлі свиноматок у перші 30 днів поросності всі поживні речовини раціону використовуються для розвитку зародка.Високий рівень годівлі не викликає ожиріння тварин.Свиноматок протягом другого й  третього місяців поросності необхідно годувати помірно в межах 70-65% від рівня їх годівлі при підготовці до осіменіння, або на 15-20% менше, ніж у перший місяць поросності.  [2.14].

Виявлення охоти у свиноматок відбувається з використанням клініко-рефлексологічного методу за допомогою кнура- пробника (60-70кг.)2 рази на добу:зранку о шостій годині  і о сімнадцятій годині вечора. Час осіменіння молодих свинок – через 36 годин від початку охоти, дорослих – через 24 години. Якщо час осіменіння випадає на нічний період, то можна осіменять ввечері цього ж дня або зранку наступного дня. На дільниці де утримуються холості свиноматки у декількох індивідуальних станках знаходяться кнури-пробники, що своєю присутністю зумовлюють швидший прояв охоти. На підприємстві використовують ендокринний препарат ПГФ Вейкс форте котрий зменшує рівень прогестерону в плазмі та нормалізує функціональний стан яєчників, викликаючи тічку і овуляцію. Свиноматкам препарат ПГФ Вейкс® форте вводять внутрішньом'язово в дозі 0,7 см2/гол  для стимуляції пологів з метою профілактики ендометритів і синдрому ММА.

На 34 добу проводять діагностику поросності з використанням високоточного ультразвукового сканера VETL. Вагітність свиней з першого місяця викликає значне посилення загального обміну речовин,що призводить до збільшення маси  молодих свиноматок на 50-60,дорослих на 35-50кг. При повноцінній годівлі свиноматок у перші 30 днів поросності всі поживні речовини раціону використовуються насамперед для розвитку зародка. На підприємстві використовується нефракційний спосіб  штучного осіменіння свиноматок. Сперму попередньо розбавляють з таким розрахунком, щоб у кожній окремо взятій спермо дозі об’ємом 100мл. було 4-5млн. сперміїв.

При  осіменінні свиноматок цим способом на флакон  з теплою спермою(35-38*)замість кришки нагвинчують поліетиленовий  катетер, який обережно вводять у піхву свиноматки. Перед введенням катетера зовнішні статеві органи тварини обробляють тампоном, добре змоченим розчином фурациліну(1:5000), а потім підсушують ватним тампоном чи серветкою. Оператор  займає  «позу  вершника» на спині свиноматки для кращого ефекту прояву рефлексу нерухомості.

Після  введення катетера флакон перевертають догори дном, піднімають вище спини тварини і утримують в такому положенні. Сперма самопливом надходить в матку. Після введення сперми катетер обережно виймають і роблять легкий короткочасний масаж зовнішніх статевих органів свиноматки. Найефективніше осіменіння свиноматок через 23-24 год. після початку охоти за 10-12 год. до овуляції[4.5].

На товарній фермі молодих кнурів використовують з 10-місячного віку при живій масі 130кг.Інтенсивність використання молодих кнурів у два три рази менша,ніж дорослих .Використання кнурів плідників на підприємстві становить один раз  у п’ять днів. При вирощувані кнурів для пунктів по штучному осіменінню у них необхідно виробити стійкий умовний статевий рефлекс на чучало.При цьому слід дотримуватися таких правил:починати привчати до використання із 6-місячного віку,на час привчання виключити дії будь-яких подразників.Умовний рефлекс на чучало стабілізується у кнурів швидше,якщо в кабіні для одержання сперми спочатку йому дають можливість спаруватися з двома трьома свиноматками,а потім у кабіні встановлюють чучало.В цьому разі молодий кнур робить садку,після цього молодого кнура регулярно пускають на чучало для закріплення рефлексу. Один кнур при штучному осіменінні розрахований на 100-150 свиноматок.На комплексі передбачається групове утримання перевіюваних і  кнурів-пробників та індивідуальне утримання ремонтних і  основних кнурів-плідників.Основні характеристики мікроклімату в приміщенні для утримання кнурів такі:температура повітря 17-18*С,відносна вологість 40-75%,швидкість руху повітря 0,2-1,0м/с.,вміст аміаку 20мг./м3,сірководню 10мг./м3,вуглекислого газу 0,2%.Норма станкової площі для перевіюваних і кнурів- пробників 2,5м2,які утримуються у групових станках по 10 голів а для основних кнурів-плідників при індивідуальному утриманні 7,0м2.Висота стін станків 1,4м.У станках монтують соскові напувалки 1/2х3/4 та годівниці TR-5.Фронт годівлі на одну тварину становить 45см.Кнурів –плідників необхідно регулярно купати.Для цього на пункті штучного осіменіння обладнаний бокс з душовою установкою,температура води 24-30*С. Станок для миття і дезинфекційної обробки кнурів та свиноматок СОХ-Ф-1 —  одномісний. Його пропускна здатність складає 15 голів за годину. Обслуговує один працівник, встановлена потужність 2,5 кВт, маса — 850кг.Балансування раціону за поживними речовинами відбувається за рахунок використання повнораціонних комбікормів СК-3.На 100 кг живої маси кнурам,що продовжують рости,згодовують 2корм.од.,або 22,2 МДж обмінної енергії,дорослим відповідно-1,5 або 16,2 .

Потреби в сухій речовині ,що не закінчили ріст ,установлена 1,7кг.,для дорослих-1-1,3кг на 100кг живої маси при концентрації енергії 1,28 корм.од у 1кг.Вміст кормів тваринного походження у спец комбікормі становить5,6%,що підвищує рівень сперматогенезу при інтенсивному режимі використання[1.14].

Розрахунок поголів’я ♂:

За розрахунками буде запліднено за рік 73 технологічних груп ♀ по 51голів в групі, тобто 3723 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 7446 робочих доз сперми (2*3723).

Використовуємо ♂ плідників у режимі 1 раз у 5 днів.

Середній об’єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 ♂ можна взяти сперми:

365 / 4 = 91 рази

При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:

Поголів’я ♂ буде становити:

Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (3 голови); 10+3=13

Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 10 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 7 голів.

Загальна кількість  – 20 голів (13+7).

На дільниці застосовують такі форми зоотехнічного обліку:

- 1-СВ – картка племінного кнура;

- 2-СВ – картка племінної свиноматки;

- 6-СВ – журнал обліку вирощування ремонтного молодняку свиней;

На пункті штучного осіменіння:

- 3-СВ – картка обліку продуктивності кнура;

- 4-СВ – журнал обліку осіменіння маточного поголів’я свиней.

-16-СВ-картка обліку продуктивності кнура за кількістю та якістю спермопродукції

Наукова розробка,яка впроваджена на дільниці є « Хрякомобіль» -виробник: Dahmira,виконаний у вигляді індивідуального станка,але має систему пересування(колеса),огорожа станка виконана із сталевих цинкованих труб містить в своєму складі годівницю,висота перегородок 1,4м

«Хрякомобіль» полегшує роботу з хряками,оскільки в стані збудженості тварина під час переведення з одного приміщення в інше може нанести шкоду оператору;

-підвищує ефективність стимуляції свиноматки в охоті;

-скорочує затрати праці на перегін хряка;

-підвищує безпечність та комфорт роботи з тваринами;

-для виконання робіт необхідний лише один оператор.

2.1.3. Дільниця підсисних свиноматок

Технологічні групи глибоко поросних ♀ з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних

Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 5+5+26=36 діб і є періодом зайнятості приміщення тваринами.

5днів

5 днів

26 днів

глибоко поросна ♀

тривалість опоросу в одній секції

підсисна ♀

Кількість технологічних груп визначають на дільниці:

Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці:

(5 днів / 5 днів) * 44 глибокопоросні ♀= 44 голів

Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи:

(5 днів /5 днів) * 44 голів = 44 голів

Постійне поголів’я підсисних ♀:

26 день / 5 днів * 40 голів = 208 голови

Постійне поголів’я поросят на дільниці:

26днів / 5днів * 459 голів = 2387 голів

Одержаний приріст від групи поросят-сисунів

(5,4-1,2) кг * 437 =1835,4 кг = 18,354 ц

18,354*73=1339,842ц.

Таблиця 3 - Основні параметри дільниці підсисних свиноматок

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

5

Кількість технологічних груп на дільниці

8

Технологічної групи глибокопоросних ♀, голів

44

3212

Тривалість опоросу ♀ технологічної групи, діб

5

Аварійних опоросів, %

9

Аварійних опоросів, голів

4

292

Технологічна група підсисних ♀, голів

40

2920

Технологічна група поросят на час народження, голів

480

35040

Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів

437

31901

Середній розмір технологічної групи поросят-сисунів на дільниці, голів

459

Тривалість підсисного періоду, діб

26

Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб

---------

Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці, голів

44

Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи, голів

44

Постійне поголів’я підсисних ♀, голів

208

Постійне поголів’я поросят-сисунів на дільниці, голів

2387

Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц

18,354

1339,842

Типове приміщення місткістю, голів

600

Потреба в приміщеннях

1

Кількість секцій

14

Кількість станків у 1 секції

5

Поросну свиноматку переводять за 5 днів до опоросу у свинарник- маточник.Станок ССІ-2 (за типом станка італійської фірми № Джі-е-джі») має один фронт обслуговування. Використовується для опоросу  з підсисним періодом до 30 діб. Площа станка 7,2 м2(360х200см).У станку змонтована годівниця для свиноматки GRO-42  та авто годівниця для поросят MINI EASY PAN  і  автоматизована установка «Луч», яка призначена для обігрівання і опромінювання молодняка -напруга живлення становить 380/220Вт. Установка має пульт керування і 40 опромінювачів. Може здійснюватись ручне і автоматичне програмоване керування процесом опромінювання і обігрівання. Кожен опромінював  має дві лампи ИКЗС220-250 і одну ЛЕЗО-1. Споживана потужність установки 20,5 кВт.Площа підігрітої підлоги береться від0,5м2 до 1,5м2 на один станок, а температура в зоні знаходження поросят- від 30*С з помітним зниженням її до відлучення поросят від свиноматки до 22*С.

Щільва  підлога станка зроблена з пластика - для поросят і з чавуну- для свиноматок  з нахилом у бік щілинної решітки 1,5*причому щільова підлога длч для свиноматок дещо різниться із тією, що знаходиться у зоні підігріву поросят за розміром решіток-2см і планок -5 см. Огорожа станка виконана із сталевих оцинкованих труб. Станок обладнують обмежувальним пристроєм для фіксування і попередження задушення поросят.При фіксованому утриманні підсисної свиноматки значно підвищується збереженість поросят-сисунів та їх жива маса.

Санітарний розрив становить-6 днів.За цей період виконуються роботи по очищенню підлоги, гнойових лотків, огорож, конструкцій і обладнання від гною та бруду,по ремонту або заміні деталей обладнання, станки підлягають дезінфекції лужним розчином. Викорситовують HEMASTAL BIO-дезінфікуючий засіб, що запобігає виникненню запалень.Сприяє підготовці родільниго приміщення перед родами.Забезпечує: догляд за сосками свиноматки;осушення поросят і обробка пуповини після відрізання - прискорює загоєння; профілактику виникнення проносів у поросят при вигодовуванні;максимально знижує вміст аміаку в приміщені;підтримує здоровий стан ратиць, HEMASTAL BIO залишається на ратицях, висушує їх, дезінфікує та сприяє швидшому загоєнню ран. Дозування по необхідності, 50-100 г/м2.Після санітарної обробки приміщення та секції просушують. Швидкість руху повітря в холодний і перехідний періоди року допускається до 0,15м/с. а в теплий-0,4м/с..Контроль параметрів мікроклімату на час приходу свиноматки у станок становить-18-22*С, відносна вологість повітря 40-70%.

Глибокопоросну свиноматку переводять у свинарник маточник за 5 діб до опоросу. Перед переведенням за 10 днів проводять дегельмінтизацію(використовують антигельмінтні препарати). Свиноматку  обмивають теплою водою з дезінфікуючими розчинами, висушують. За 3-4 дні скорочують раціон на 30-40%. З наближенням опоросу у свиноматки за 2-3 доби відвисає черево, набрякають молочні залози[14].

За 1-2 доби до опоросу із піхви виділяється світлий слиз, зовнішні статеві органи набрякають і червоніють, в молочних залозах з’являються крапельки молозива , свиноматка мостить гніздо. За 2-3 години до опоросу тварина дещо заспокоюється часто лягає і встає. Перед опоросом молочні соски протирають чистим рушником змоченим розчином калію перманганату(1:1000). Далі оператор контролює процес опоросу. Опорос проходить завдяки активним скороченням м’язів матки(переймів) та черевного пресу (потугів) і участі всього організму свиноматки та плода.

Підготовча стадія-(2-6год) розкривається шийка матки, відбувається зміна положення плода і підготовка його до виходів із рогів матки. Потуги слабкі. Стадія виведення плода-плоди виводяться безсистемно, спостерігаються сильні перейми і потуги через 15-20 хв.. Опорос, який пройшов нормально, триває 1,5-3, рідше 4-6 год.. Свиноматки частіше поросяться вночі. Оператор на час опоросу повинен спостерігати чи рівні інтервали між появою плодів, записувати час народження першого поросяти, слідкувати за температурою тіла свиноматки. Одразу ж після опоросу свиноматку фіксують і утримують  у такому стані протягом 7-10 діб.

Це зумовлює збереження новонароджених поросят, забезпечуючи їм вільний доступ до молочної залози свиноматки. Новонароджених  поросят оператор  витирає чистими, м’якими рушниками, очищає ніс, ротову порожнину від родового слизу. На відстані 5-6 см від його тіла перев’язує  і відрізає ножицями пуповину, дезінфікує перекисом водню, після цього поросят розміщує під обігріваючу лампу. Не пізніше 40-60 хв. Оператор слідкує, щоб кожне порося отримало молозиво, підсаджує до молочної залози, дрібніших-до передніх сосків, відбувається закріплення поросят за індивідуальними сосками. Опорос  закінчується лише тоді коли вийшов послід, який негайно прибирається, проводиться перевірка стану свиноматки та очищення станка. Після опоросу всіх поросят у гнізді необхідно передивитися для того, щоб вибракувати невеликих, нежиттєздатних поросят; також притупити ікла та обрізати хвіст.

Для інтенсивнішого використання маток при опоросах відбувається вирівнювання гнізд, щоб під кожною свиноматкою було по 10-12 поросят з порівняно однаковою живою масою.

Перед тим, як сформувати гніздо, усіх поросят окроплюють ароматичним розчином креоліну і лише після цього підпускають поросят до матки. Вирівнювання гнізд використовується  з метою повнішого використання свиноматок і приміщень. Для цього від мало плідних і мало молочних маток поросят в перші 2 доби життя відлучають і розподіляють між продуктивнішими матками, які опоросилися майже в один і той самий час. Тварин, від яких відлучили поросят, переводять в інше приміщення для повторного осіменіння, або вибраковують і переводять в групу відгодівлі. Після  формування гнізд, під кожною підсисною маткою повинно бути не менше 10 поросят. Кастрацію кнурців проводять у двотижневому віці з використанням станків для кастрації. Для профілактики анемії поросятам роблять ін’єкцію  із препарату: феродексу (2,5 мл) на третій день і повторно на 14 день[2].

На комплексі підсисних свиноматок годують спеціальними комбікормами СК-7. У 1 кг комбікорму міститься 1,05-1,1 корм.  од., 162-154г сирого протеїну, 23-25г сирого жиру і 67-53 г сирої клітковини.

Комбікорм роздають в годівниці 2 рази на день. Після переведення свиноматок у приміщення для опоросу норму годівлі знижують до 2,5кг, за два дні до опоросу- до 2 кг. за день до опоросу- до 1 кг на добу. В день опоросу тваринам дають тільки теплу воду. На 2-й  день після опоросу(за дві годівлі) свиноматкам згодовують до 0,5 кг комбікорму, на 3-4-й- 0,8-1,0. На 5-6-й- 1,-2, на 7-8-й- до 3, з 9-го  по 25-й день- близько 4 кг комбікорму. В день відлучення поросят свиноматок не годують. На повну норму  годівлі переходять поступово протягом 5-6 днів після опоросу. Через 5-6 год після опоросу свиноматці слід згодовувати рідку мішанку. Нормування годівлі спец комбікормом з бункерних годівниць регулюється за допомогою датчиків,що вмонтовані над бункером.

Свіжа, чиста вода повинна бути у станку з моменту опоросу. До складу спец комбікорму для підсисних свиноматок входять:кукурудза-20%,ячмінь-10%,пшениця-18%,овес-6%,висівки пшеничні-24%,соєвий шрот-7%,лляний шрот-6%, сінне борошно-3%,дріжджі кормові-3%,дикальційфосфат-1,1%.крейда-0,5%,кухонна сіль-0,4%, преміксКС-2-1%.Лактуючим свиноматкам необхідно на одну кормову одиницю згодовувати 115-120г перетравного протеїну.

Для лактуючих свиноматок температура в приміщенні повинна бути на рівні 16-20*С, відносна вологість повітря-70%, концентрація аміаку-0,015 млг/л.,сірководню-10мг/м3, бактеріальна забрудненість-150тис/1м3 швидкість руху-0,15м/с[16]. 

У перші дні життя потреба поросят у поживних речовинах повністю забезпечується за рахунок материнського молока. Саме молозиво,яке багате на білок і особливо на гамма- глобуліни і забезпечують організм поросят імунними тілами, підвищуючи цим резистентність їх організму. Поросятам вже з 3-4  дня життя дають чисту воду ,а також  з 7-10 дня гранульовані спец корми СК-11 (пристартер)«Фідлайн».Склад повноцінного комбікорму: ячмінь-46%, овес без плівки-20,8%, горох-5%, шрот соняшниковий-9%, рибне борошно-6,5%, дріжджі кормові-3,5%, сухе збиране молоко-7%, крейда-0,9%, сіль-0,3%, премікс-1,2%. У 1кг міститься 1,04-1,06 корм од,201-220 г перетравного протеїну, 42-50- сирого жиру і 26-32г сирої клітковини. Незадовго до відлучення поросят у суміш додають антистресові премікси.Розвиток поросят в підсисний період оцінюють за їх живою масою.На комплексі відлучення поросят відбувається у 26 денному віці, тобто молодняк приучений до ранньої підгодівлі, що стимулює кращий розвиток середньодобових приростів, сприяє розвитку органів травлення, посилення секреторної діяльності шлунку і підвищує апетит.

Для правильного відлучення поросят в 26-денному віці і попередження маститів, у свиноматок запроваджують такий режим годівлі і напування: за день до відлучення ввечері свиноматкам не дають корму і води, в день відлучення поросят вранці свиноматок не годують, ввечері дають 1 - 1,5 кг корму. На другий день годують за раціонами холостих свиноматок. Формування гнізд:-поросята живою масою менше 4 кілограмів відносяться до молодняку, що відстає у рості і формується в окремі групи; в групу ремонтних кнурців і ремонтних свиноматок відносять молодняк, який  відібраний від основних свиноматок з 2-3 опоросом, кращими є ті , що відбулися взимку (грудень-січень),не менше ніж 2 кнурця і три свинки із гнізда;групи поросят ,що призначені на відгодівлю живою масою не менше 5,4 кілограм[17].

На дільниці застосовують такі форми зоотехнічного обліку:

- 5-СВ – журнал обліку опоросів свиноматок та облік приплоду;

- 8-СВ – станкова картка підсисної свиноматки.      

 Наукова розробка-чіпування-новітня і надійна система ідентифікації тварин.Даний метод мічення не потребує додаткового часу для адаптації мікрочипа під шкірою,індивідуальний  код може прочитуватися  в перші хвилини після ін’єкції за допомогою  ручного сканера.Видалити мікрочіп неможливо так, як при пальпації він не прощупується, а при подальшому інтенсивному розвитку молодняка мікрочіп не підлягає міграції під шкірою тварини. Сканер допомагає розпізнати  індивідуальний номер тварини з переданням даних до комп’ютера . Чіп –мікроскопічний електронний пристрій розміром 2х12 мм, що  вмонтований у спеціальну капсулу,яка не викликає алергенних реакцій.Чіп знаходиться в індивідуальному шприці в стерильній упаковці, що значно полегшує процес чіпування.Прилад може зберігати до 80000 прочитаних кодів. Забезпечує-відсутність фальсифікації;збереження індивідуального коду протягом всього життя;неможливість втрати коду; виключення помилок при індивідуальному підході- лікування годування; висока оперативність при проведенні процедури.

                     2.1.4. Дільниця дорощування молодняку

Початкова жива маса поросят при надходженні з дільниці підсисних ♀ згідно з проектним завданням досягає 5,4 кг , а кінцева — 28 кг, тобто приріст однієї голови молодняку за період дорощування становить (28-5,4) = 23 кг. Середньодобовий приріст підсвинків на дільниці: 328 г. Тривалість періоду утримання молодняку — 70 днів (23 кг / 0,328 кг).

Кількість технологічних груп на дільниці дорощування становить:

(70+5) / 5 = 15 груп

 Основні параметри дільниці дорощування                                             Таблиця 4.

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

5

Період зайнятості однією групою, діб

75

в т. ч. період зайнятості тваринами, діб

70

санітарний розрив, діб

5

Кількість технологічних груп на дільниці

15

Технологічна група при постановці на дорощування, голів

437

31901

Технологічна група під час передачі на відгодівлю, голів

380

27740

Середній розмір технологічної групи, голів

409

Санітарний брак поросят, %

13

Санітарний брак поросят, голів

57

4161

Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів

5726

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняку

87,4

6380,2

- некондиційного молодняку

7,41

54,09

Валовий приріст на дільниці дорощування

88,14

6434,22

Типове приміщення місткістю, голів

2000

Потреба в приміщеннях

4

Кількість секцій

5

Кількість станків у 1 секції

44

Середній розмір технологічної групи: 409 голів

Постійне поголів’я підсвинків на дільниці: 409 голів * (70 / 5) = 5726 голов

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняку23кг* 380 голів = 87,4 ц

- некондиційного молодняку (17,9 кг —5.4кг) * 57 голів = 7.41ц

Валовий приріст на дільниці дорощування становить 87.4 ц + 7.41 ц = 88.14ц.

Відлучення поросят-дуже важливий процес, від якого надалі залежить стан здоров’я свиноматки, ріст і розвиток поросят. Формування груп відбувається з урахуванням живої маси(10%), віку(1-3дні) а також за статтю і розвитком.Для профілактики шлунково-кишкових та простудних захворювань приміщення для відлучених поросят повинно бути світлим, сухим, без протягів з температурою повітря 24-26*Сна початку відлучення та з поступовим зниженням до показників18-22*С вологістю 65-70%,вміст вуглекислого газу—0,2%,аміаку-10мг/м3, сірководню-10мг/м3, швидкість руху повітря-0,2м/с. Поросята вирощуються у відділеннях, які оснащені груповими станками для відгодівлі типу СДВ,площа станка на 1 голову становить 0,4 м2, що містить у своєму складі навіс в зоні відпочинку поросят, система обігріву секцій для утримання тварин, система автоматичного годування встановленні бункерні годівниціTUBE-O-MATE-5 (фронт годівлі становить 25-30см),для напування використовуються ніпельні напувалки «1/2»., суцільні і гратчасті поли в наступній пропорції: 1 / 3 гратчасті  підлоги і 2 / 3 - суцільні,щілини 10-12мм, в якості підстилки використовується пісок. Під навісом підлога бетонна, в той же час, в іншій частині секції підлога гратчаста. Використання частково-щільової підлоги зменьшує навантаження та кількість механічних травм кінцівок тварин. Гній просочується крізь щілини підлоги, потрапляє в накопичувальний канал і видаляється звідти спеціальною системою видалення гною. Таким чином, поверхню підлоги залишається відносно чистою. У відділенні поросят на дорощуванні встановлюють автоматичні системи годівлі «досхочу»[4.11].

На підприємстві поросят відстаючих у рості(4 кг. і менше)переводять у профілакторії.Профілакторій знаходиться в окремому приміщенні  і складається з двох відділень для поросят і одного для приготування  кормів.У відділені для поросят  у 2 ряди розміщенні 12 станків висотою 0,75м і розміром 118х230см.Кожний станок розрахований на утримання 14 голів.Площа профілакторію 152,9м2, у кожному відділі по 366 голів, тривалість дорощування 26 діб,використовуються для годівлі спец комбікорми і створюються оптимальні умови обігріву.

Поросятам згодовують спец комбікорми типу СК16-25- «Фідлайн», що зумовлює безпечне відлучення, низький падіж в період відлучення, рівномірний ріст, високі добові прирости, гарне засвоєння корму, здорові і живучі поросята.Рецепт комбікормів протягом перших 10 днів після відлучення не міняють. Доцільним є використання одного й того ж самого корму  до і після відлучення.

На комплексі застосовується раннє відлучення поросят у 26 денному віці, що зумовлює використання  комбікорми із значно меншим вмістом сухого молока, яке замінюється соєвим, лляним і соняшниковим шротами, кормовими дріжджами, рибним і трав’яним борошном, а також тваринним жиром.

Основну частину комбікорму становлять ячмінне і кукурудзяне борошно, пшеничні висівки тонкого помелу. В  комбікормі міститься до 22% протеїну, в необхідній кількості і співвідношенні незамінні амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини і до 6% клітковини.

Раннє відлучення  створює умови для значно інтенсивнішого використання  свиноматок у зв’язку із скороченням циклу відтворення , що сприяє одержанню від кожної тварини в середньому більше двох опоросів. При  ранньому відлученні поросята позбавленні материнського молока і тому починають енергійно поїдати підкорм. Перехід від молочної годівлі до поїдання різних погано перетравлюваних кормів стимулює розвиток травної системи, підвищує апетит і як наслідок середньодобовий приріст тварини підвищується, а собівартість їх вирощування знижується[3-16].

На дільниці використовується така форма зоотехнічного обліку:

-8СВ-К-«Картка дорощування і відгодівлі молодняку»;

-9СВ-К« Журнал обліку поголів’я  на дорощенні і відгодівлі»

На дільниці застосовується така наукова розробка - використовується спеціальну іграшку для свине «Біте-Ріте», яка  складається з лійкоподібного тримача яскравого кольору й закріплених на ньому чотирьох паличок завдовжки 20-22 см, зроблених із міцного еластичного матеріалу. Це пристосування кріплять до стелі загону з таким розрахунком, щоб можна було змінити висоту підвіски в міру росту свиней. Зазвичай пристрій закріплюють так, щоб конусний тримач над головами тварин був на рівні 10-20 см, а еластичні палички свині могли вільно діставати. Свині цікавляться іграшкою від 1,5 до 3 годин на добу. Вони покусують еластичні палички, намагаються розгризти їх і відірвати від тримача. Гра так захоплює свиней, що вони забувають про хвости й вуха. Після ігор тварини дружно переходять до годівлі, по закінченні якої швидко й міцно засинають.Приріст свиней у клітках, де було встановлено іграшку, на 6-9,1% вищий, ніж у контрольних клітках без іграшок. Пристрій «Біте-Ріте» надійний і міцний

2.1.5. Дільниця відгодівлі свиней

Середня жива маса при постановці на відгодівлю – 28 кг; середньодобовий приріст молодняку на відгодівлі – 840 г; санітарний брак – 3 %; середня жива маса молодняку при знятті з відгодівлі – 128 кг.

Період утримання молодняку на відгодівлі:

(128-28) кг / 0,84 кг за день = 119 доба.

Кількість технологічних груп на дільниці :

Постійне поголів’я молодняку, який відгодовують:

375 * (119 / 5) = 8925 голів

Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі:

369*1,28 ц = 472,3 ц

Середній розмір технологічної групи – 375 голів

Буде одержаний приріст за рахунок:

 - кондиційного молодняку: (128-28)*369=369ц

- некондиційного молодняку: (64,2-28) кг * 9 голів = 3,24 ц

Валовий приріст живої маси на дільниці всього за рік: 369ц+3,24 ц=372,24ц

369*0,128*73=3447,936

Рівень перевиконання:

3408– 100%

3447,936– х                             х = (3447,936* 100) /3408 = 1,17%

Таблиця 5.             Основні параметри дільниці відгодівлі свиней

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

5

Період зайнятості однією групою, діб

124

в т. ч. період зайнятості тваринами, діб

119

санітарний розрив, діб

5

Кількість технологічних груп

1

73

Середня жива маса на початку відгодівлі, кг

28

Середня жива маса на кінець відгодівлі, кг

128

Технологічна група при постановці на відгодівлю, голів

380

27740

Санітарне вибракування молодняку, %

3

Санітарне вибракування молодняку, голів

11

803

Жива маса вибракуваного поголів'я, кг

64,2

------

З відгодівлі буде знято кондиційного поголів’я, голів

369

26937

Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі, ц

472,32

34477,936

Середній розмір технологічної групи, голів

375

-----

Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів

8925

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняку, ц

369

26937

- некондиційного молодняку, ц

3,24

236,52

Кількість вибракуваних ♀ на відгодівлі, голів

----

696

Середня жива маса ♀ в кінці відгодівлі, кг

295

Валовий приріст на дільниці відгодівлі, ц

372,24

27173,52

Проектна потужність господарства, т

3408

Виконання проектного завдання, т

3447,936

Рівень перевиконання, %

1,17%

      

    Основна мета відгодівлі — одержання від тварин максимального приросту живої маси в найкоротші строки з найменшими витратами кормів на одиницю продукції. Сформовані групи  тварин утримують в теплих вентилюючих приміщеннях, у групових станках на щільовій підлозі з керамзитобетону в розрахунку 0,8 м2 на голову,ширина  щілин решітки 2,5см,а планок-6см, глибина станка до 3,5 м,фронт годівлі для кожної тварини становить 0,3м годівниці, вмонтовані соскові автонапувалки та автоматизовані бункерні годівниці. Температура в приміщенні 16-20*С,вміст вуглекислого газу-0,2%, сірководню-10мг/м3, відносна вологість 75%.Утримується молодняк групами по 10 голів,що сприяє досягнення живої маси 128 кг за 180 днів і раніше при середньодобовому прирості 840г витратах на 1кг приросту менше 4 корм.  од.. [2.16].

На підприємстві застосовується м’ясна відгодівля свиней.На відгодівлю ставлять молодняк у 3-4 місячному віці при досягнені живої маси 28 кг..Відгодівлю ведуть до прийняття тваринами 128 кг живої маси, із середньодобовими приростами 840 г., при цьому товщина шпику над 6-7-м грудним хребцями не перевищує 4 см..Мясну відгодівлю молодняку свиней поділяють на два періоди.Перший  із часу постановки  до 5-5,5 міс віку. Годівля молодняку проводиться з таким розрахунком, щоб забезпечити середньодобові  прирости на рівні 500-550 г.. При цьому використовують повноцінні спец комбікорми СК -30.На одну кормову одиницю забезпечують 110-120 г протеїну, а до кінця відгодівлі дозу зменшують.Другий період з 5,5міс до 7-7,5 міс. Цей період  розрахований на більш інтенсивний ріст молодняку (700-800), а тому  питома вага концентрованих кормів повинна бути не менше 80-85% за поживністю.Для забезпечення такого інтенсивного росту молодняку згодовують повноцінні спец комбікорми СК-40, який містить у своєму складі 84% зернових кормів, 6 шротів, 3-4 сінного борошна, 2-3 борошна із нехарчової риби, до 1,5 м'ясо-кісткового борошна, до 1,5- кормових дріжджів, 0,5-0,7- мінеральної підкормки, 0,4- меляси, 1% преміксу КС 4-6.

В 1 кг  такого комбікорму міститься:1-1,17 корм до, 135-155 сирого протеїну,28-29г сирого жиру 44-55г сирої клітковини. Годують відгодівельних тварин з автоматичних бункерних годівниць досхочу сухим комбікормом[5.3].

На дільниці використовується така форма зоотехнічного обліку

9-СВ-«Картка оцінки племінних свиней за відгодівельними і м’ясними якостями»

10-СВ-«Журнал реєстрації молодняку на контрольній відгодівлі»

11-СВ «Картка обліку витрачення кормів на контрольній відгодівлі»

12-СВ-«Журнал обліку м’ясних якостей молодняка на контрольній відгодівлі»

13СВ- « Акт відбору молодняка  та поставлення його на контрольну відгодівлю»

14-СВ-« Результати контрольної відгодівлі свиней»

15-СВ-«Станкова картка контрольної відгодівлі свиней»

Наукова розробка, що використовується: Підсолоджувач  Optisweet SD – натуральна смакова добавка з молочним ароматом. Надає корму інтенсивного і стійкого солодкого смаку. У своєму складі містить високоефективний замінювач цукру, ароматизатори і Талін. Покращує поїдання кормів при використанні кормових компонентів з непривабливим смаком і запахом. Стимулює роботу шлунково-кишкового тракту. Знижує стрес при зміні раціону. Сприяє підвищенню середньодобових приростів  та збереженості.

   2.1.6. Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней

Рівень вибракування основного стада залежить від багатьох причин.

1) ремонт маточного стада відбувається протягом року рівними     частинами;

2) рівень вибракування стада визначається як сумарний процент вибракування основних і перевірюваних ♀ і прийнятий за 35%;

3) тривалість стану ♀ як перевірюваної становить 4,6міс :

(114 днів поросності + 26 днів вирощування поросят)/30 діб (місяць) = 4,6 місяців.Загальна кількість ♀ 1424 голів. Рівень вибракування 49%, за рік буде вибракувано:

1424 голів – 100 %                                   

            х - 49%

Кількість ремонтних свинок, відібраних на вирощування за рік буде складати:                698 * 2 = 1396 голів ;

На протязі вирощування проводиться контроль росту і розвитку ремонтного молодняку. За цей період передбачається провести три вибракування ремонтних підсвинків :

  1.  у 4-місячному віці – 50% (від усієї кількості, що потрібно вибракуват);
  2.  у 6-місячному – 30;
  3.  у 8 – місячному – 20 %.

Щомісячно зі стада технологічних свиноматок буде вибувати:

698 голів / 12 місяців = 58 голови

Постійне  поголів’я  перевірюваних ♀ буде таким:

58 голови * 4,6 міс =227 голови

а питома їх кількість у стаді :

За рахунок власного молодняку відбувається поповнення основного стада.

Ремонтний молодняк- статево- вікова група свинок і кнурців від відбору до першого парування( осіменіння), і призначені для заміни свиноматок і кнурів основного стада.

Мета вирощування – відбір та направлене вирощування від кращих батьків міцної конституції і придатних для тривалого використання.

 Ремонтний молодняк відбирають  з приплоду тварин провідної селекції або племінної групи(еліта і еліта рекорд –свинки; кнурці- не менше І класу). Відбирають приплід від основних свиноматок з 2-3 опоросом, кращими є ті , що відбулися взимку (грудень-січень),не менше ніж 2 кнурця і три свинки із гнізда.Не допускається відбір ремонтних свинок і кнурців від маток з синдромом ММА, тривалими опоросами ( 5 год і більше) , уповільненим приходом в охоту після відлучення поросят та іншими порушеннями відтворювальної функції.

Хрячки і свинки повинні мати не менше 12 добре розвинених сосків (по 6 з кожного боку ) з рівною лінією розташування, міцну конституцію, гармонічну статуру, міцні ноги. При відборі хрячків враховується також розвиток сім'яників . Племінний молодняк повинен бути пристосований до тривалого використання на фермах і комплексах : мінімальна тривалість продуктивного використання кнурів - 2 , маток -2,5 року. Перший відбір у кількості 2 -3- х хрячків і 3 -4- х свинок з гнізда проводиться при відлученні поросят від свиноматок з урахуванням показників продуктивності матерів, загального розвитку конституції, гармонійності статури , кількості та розташування сосків , стану здоров'я.

Другий раз ремонтний молодняк відбирають при перекладі в старшу вікову групу у віці 3-4 міс. На цій фазі близько 10 % тварин вибраковують з хвороб , відставання в рості і розвитку , при появі кратерних сосків або вад кінцівок.

Третій відбір проводиться після досягнення молодняком живої маси 100 кг , при цьому враховують ті ж показники , що і на перших двох фазах відбору , а також вік досягнення маси 100 кг . Четвертий відбір проводиться перед заплідненням . Основна причина бракування тварин на цьому етапі селекції – відсутність охоти[5].

Ремонтних кнурців і свиноматок  утримують  в окремому приміщенні по 10 голів –свинок та індивідуально-кнурців.Загальна площа станка з розрахунку на 1 голову становить 1,9 м2,використовуються кормовий апарат TR-5 та соскові напувалки1/2х3/4, фронт годівлі-30 см..Підлога в станках частково решітчаста, виготовлена із керамзитобетону. Норма станкової площі для кнурців при індивідуальному утриманні 7,0м2.Висота стін станків 1,4м.

У станках монтують соскові напувалки 1/2х3/4 та бункерні годівниці AP-SWING MAXI.

Температура повітря в приміщеннях для молодняку становить 18-22*С, відносна вологість- не вище 75%, гранична концентрація вуглекислоти 0,2%, аміаку-20мг/м3, освітленість приміщення 30-75лк..

Вентиляційний комплект серії «Клімат», поєднаний з калорифером типу КФБ в єдину систему вентеляційно-опалювального агрегату, що забезпечує підтримку оптимальної температури повітря, видалення шкідливих газів та запобігання конденсації пари. Головною умовою підготовки хрячків і свинок до виробничого використання є їх повноцінне годування, оптимальні умови утримання і створення маціону . Крім того, при досягненні свинками 6- місячного віку застосовуються такі спеціальні методи статевої стимуляції : контакт з кнурами , перегрупування з одночасним переміщенням молодняку на нове місце ( в інший станок або свинарник ), ін'єкції гормонів. Найбільш ефективний спосіб статевої стимуляції свинок  контакт з кнурами .

Кнура - пробника повільно проганяють біля станків, де розміщуються свинки, двічі за годину перед ранковим і вечірнім годуванням. Для статевої стимуляції використовуються кнури не молодше 10- місячного віку, так як більш молоді виробники не виділяють достатньої кількості речовини із специфічним запахом кнура[14].

Норма годівлі молодняку залежить від живої маси, віку, статі та запланованої інтенсивності роботи. При вирощуванні ремонтного молодняку необхідно враховувати вікові особливості у поїданні кормів. З 2 - до 4 -5- місячного віку потреба в поживних речовинах у поросят зазвичай перевищує апетит. Тому їх необхідно годувати досхочу, забезпечуючи високоякісними кормами при невеликій кормової дачі. У молодняку з 4-5 - до 7 -8- місячного віку потреба в поживних речовинах і апетит приблизно збігаються. У цьому випадку ефективно помірне годування (за поїдаїмості) тварин . Рівень годівлі ремонтного молодняку залежить і від мети його вирощування.

Особливу увагу звертають на протеїнове, мінеральне і вітамінне забезпечення організму. Тварин годують на підприємстві досхочу.

Для годування ремонтного молодняку використовують спеціальні повнораціонні комбікорми СК-3.Недостатній рівень енергетичного живлення 40-50% від норми затримує статеву зрілість свинок на46 днів.

Для забезпечення енергетичного рівня кормів раціон для ремонтного молодняку містить 70% концентрованих кормів[16].

Використовується така наукова розробка: Водний Тренажер-складається з басейна для плавання, платформи для занурення,трапа з роликами, тельфера, герметичного розмежувального бар’єра. Пристрій забезпечує спокійний спрямований рух тварин у воді, комфортні та безпечні умови для  плавання. Дозволяє підвищити продуктивність праці операторів по догляду за кнурами-плідниками, та забезпечити інтенсивне фізичне навантаження, сприяє підвищенню  відтворювальної здатності Водний моціон дає можливість виявити фізично слабких особин ще до осіменіння, сприяє кращому розвитку внутрішніх органів тварин, зниженню вмісту жиру в тілі ремонтного молодняку (на 15–20%), підвищує активність сперміїв кнурів (на 8–10%) та відтворювальну здатність маточного стада (на 10–11%).

Режим плавання залежить від віку, статі та фізіологічного стану тварин.

Ремонтний молодняк від 4- до 8-місячного віку 10 хв п’ять разів на тиждень

Холості свиноматки за 30 днів до приходу в охоту 1–3 хв у день. Кнури-плідники перед взяттям сперми 8–10 хв..

2.2. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА ВИРОБНИЧИМИ         ПРИМІЩЕННЯМИ І КОРМАМИ

       

 На свинофермі в двох типових приміщеннях на 1200 голів утримуються ремонтні кнури та ремонтні свиноматки. Також побудовані два приміщення на 1200 голів де утримуються основні кнури, холості та поросні свиноматки. В приміщенні на 600 голів утримуються підсисні свиноматки разом із своїм приплодом.

Кількість відлучених поросят становить 6555голів тому  для їх утримання використовують чотири типових приміщення по 2000голів.Дорослі кнури,свиноматки та молодняк на відгодівлі утримуються у шести приміщеннях місткістю 2000голів.Дані наведені в таблиці 6.

Таблиця 6. - Розрахунок потреби поголів’я в станкомісцях і приміщенні

Статево-вікові

групи

Тривалість зайнятості станків з сан. розрив

діб

Число груп

Кількість свиней у групі, гол.

Необхідно станкомісць

Проектна місткість приміщень,

гол.

Необхідно приміщень

Норма площі на 1 гол.,

м2

Необхідно корисної площі,

м2

♂ основні

365

 20

1

20

7

140

♂ ремонтні

365

5

1

5

7

35

Ремонтні ♀

365

140

10

1396

1200

2

1,9

2652,4

♀ холості

365

14

10

140

1200

1,9

266

♀ поросні

115

23

51

1173

2

1,9

2229

♀ підсисні

40

8

40

320

600

1

7,2

2304

Поросята-сисуни

40

8

480

3840

-----

-----

Відлучені поросята

75

15

437

6555

2000

4

0,4

2622

Молодняк на відгодівлі

125

25

380

9500

2000

6

0,8

7600

Дорослі ♀ та ♂ на відгодівлі

60

70

10

698

1,2

837,6

Тип годівлі-використання спец комбікормів.

   На підприємстві відбувається закупівля повнораціонних спец комбікормів для різних статево-вікових груп свиней (1т-1600грн)фірми «Фідлайн»за рік  закуповується 19903,924тонни. На закупівлю підприємство витрачає 35030905грн, що становить 56% від загальних витрат.Впроваджена система транспортування сухого корму DALTEK, яка призначена для зберігання сипких і гранульованих кормо-сумішей.

Основною перевагою даної конструкції є гарантований рівномірний вихід корму без утворення зведень, що забезпечене гладкою внутрішньою поверхністю без нерівностей і стиків. Бункер сполучений з авто роздавачем  кормів. Система «DALTEК» призначена для транспортування і роздачі сипких або гранульованих кормів із замкнутою трубопровідною системою кормороздачі. Конструкція даної системи є збірною.До складу системи входять: силосова установка, завантажувальна воронка, транспортні труби і кутові блоки (ролики) ,кормові конвеєри, бункер для кормів, годівниця, кріпильні пристрої, з’єднувальні  елементи, пристрої для контролю і управління.Установка «Силос» об’ємом -5т характеризується великою стійкістю до дії зовнішніх факторвів,гладкою внутрішньою поверхнею, що запобігає осаджуванню та затримуванню корму. Кормові конвеєри призначені для транспортування розсипчастих та гранульованих кормів по приміщенню. Корм транспортується всередині труб за допомогою збиральних шайб виготовлених із пластмаси, закріплених на металевому канаті. Працює ідеально тихо.

Процес годування відбувається на автоматичній основі за допомогою системного блоку управління (весь процес повністю автоматизований і не вимагає обслуговуючого персоналу). Управління відбувається за допомогою тимчасового і кінцевого вимикача[18]. Дані наведені в таблиці 7.

                                          

  

 Таблиця 7. - Річна потреба в кормах

Статево-вікові групи

Постійне поголів’я на дільниці

Тип комбікормів

Добова

даванка

Річна потреба

т

♂ основні

20

СК-3(СК 1-5)

4

29200

♂ ремонтні

5

2,8

5110

♀ ремонтні

1396

3

1528620

♀ холості

140

3,5

178850

♀ поросні

1173

2,8

1198806

♀ підсисні

320

СК 6-10

(СК-7)

3,8

443840

поросята-сисуни

3840

(СК-11)

СК 11-15

0,8

1121280

відлучені поросята

6555

СК 16-20

1,5

3588862,5

Молодняк на відгодівлі

9500

СК 21-25

3,2

11096000

вибракувані ♀ на відгодівлі

698

СК 36-40

2,8

713356

Всього

----

----

----

19903,924

Страхфонд

-----

-----

----

1990,3924

Ітого

21894,316

2.3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

Таблиця 8. – Постійне поголів'я свиней

Технологічні групи

Кількість голів

Всього ♂

20

Всього ♀

    1424

Ремонтного молодняку

1396

Поросята сисуни

2387

Поросята на дорощуванні

5726

Свині на відгодівлі

8925

Всього

19878

За даними таблиці видно, що постійне поголів’я на підприємстві складає 19878голів.

Таблиця 9. - Розрахунок вартості реалізованої продукції

Технологічні групи

Кількість голів

Середня жива маса, ц

Вироблено всього, ц

Ціна реалізації 1 ц, грн.

Загальна сума, грн.

Відгодований молодняк (кондиційний)

26937

1,28

34479,36

2500

86198400

Вибракувані відгодовані ♀

698

2,95

236,6

---

---

Вибракувані відгодовані ремонтні ♀

698

1,28

893,4

---

---

Всього

---

---

35609,3

---

86198400

Поповнення стада відбувається лише за рахунок кондиційного молодняку  поголів’я якого становить 26937 голів.Вартість реалізованої продукції складає 86198400 грн. при реалізаційній ціні 2500 грн. за один центнер продукції.

Таблиця 10.         Розрахунок інших витрат на виробництво свинини

Вид затрат

Матеріальні витрати в рік на 1 голову

Матеріальні витрати, всього

Ціна витрат, грн.

Всього затрат,

грн.

Автотранспорт

15 грн.

298170

-

298170

Тракторні роботи

5 грн.

99390

-

99390

Водопостачання

7 куб. м

139146

22

3061212

Енергопостачання

15кВт/г

298170

2,3

685791

Підстилка

5,5 кг

109329

0,3

32798,7

Амортизація

10,6 грн.

210706,8

-

210706,8

Поточний ремонт

3 грн.

59634

-

59634

Реконструкція

-

-

-

5000000

Страхові платежі

20 грн.

397560

-

397560

Інші витрати

20 грн.

397560

-

397560

Загальнофермські витрати

7 грн.

139146

-

139146

Всього витрат

-

-

-

10381968

Дані таблиці свідчать про види затрат та ціну на виробництво свинини, а також загальну суму витрат яка складає 10381968гривень. За даними 2014 року ціна витрат на воду становить-22грн/м3, а за електроенергію-2,3грн/кВт.

На підприємстві йдуть значні витрати  5000000 грн на реконструкцію, тобто деякі кошти затрачаються на підвищення рівня кваліфікації працівників,також витрачаються кошти на впроваджені наукові розробки, а саме:на дільниці холостих і поросних використовується «Хрякомобіль» закупівельна ціна якого становить 10000 грн за 1 станок .На підприємстві налічується   5 таких «Хрякомобілів», що в загальному розрахунку становить 50000 грн. На дільниці підсисних свиноматок впроваджене чіпування поросят-закупівля 1 шприца з вмонтованим чіпом та індивідуальним номером коштує 60 грн. А для проведення ін’єкції всього поголів’я поросят необхідно вкласти 143220 грн.

На дільниці дорощування використовуються іграшки « Біте-Ріте», закупівельна ціна 1 іграшки  становить 500 грн.На підприємстві поросята на дорощуванні складають 15 груп в кожній групі  розміщено по дві іграшки. Загальни витрати коштів на закупівлю іграшок становлять 15000грн. При пошкодженні іграшок відбувається закупівля нових. На дільниці відгодівлі закуповують підсолоджувач кормів Optisweet SO,закупівельна ціна 1 кг становить 30 грн, за рік підприємство закуповує 3т підсолоджувача і витрачає 90000грн..Підсолоджувач  закуповується  у невеликій кількості ,по мірі з’їдання тваринами , але все одно вимагає значних витрат коштів.На дільниці ремонтних свиноматок та кнурців науковою розробкою є використання водного тренажеру, який вимагає значних затрат коштів при установці та при подальшій його роботі.

Також на підприємстві відбувається вклад коштів на закупівлю обладнання, яке пошкодилось в процесі використання(годівниці, напувалки, лампи).

Таблиця 11. - Розрахунок заробітної плати

Категорія працівників

Норма обслуговування, голів

Кількість працівників

Тарифна ставка, грн.

Річний тарифний фонд, грн

Резерв відпусток, грн

Оператор

480/51/10

76

5500

5016000

-

Слюсар

4бр.по 4 чол.

16

5300

1017600

-

Сторож

4бр. по 3 чол.

12

5200

748800

-

Бригадир

4

5400

259200

-

Зооінж. сел.

1

5300

63600

-

Зооінжен.

4

5200

249600

-

Вет. лікар.

4

5200

249600

-

Вет. санітар.

8

5300

508800

-

Тех.штуч.ос.

2

5400

129600

-

Директор

1

10000

120000

-

Бухгалтер

5

5400

324000

-

Інші праців.

40

5200

2496000

-

Всього

175

-

1182800

931900

Фонд всього

-

-

-

12114700

В даній таблиці описані категорії працівників підприємства, їх кількість, тарифна ставка та загальна кількість виплаченої заробітної плати всім працівникам за рік.На підприємстві всього працює 175 чолові, із них76 обслуговуючого персоналу(операторів).На 1 оператора по догляду за кнуром-плідником розраховано 10 тварин, оскільки на підприємстві кнурів-плідників 20, то необхідно 2 працівника.По догляду за поголів’ям свиноматок необхідно 28 чоловік(1424/51),а по догляду за молодняком  необхідно 39 чоловік(18434/480).Виходячи звідси загальна сума працівників становить 69 чоловік+7допоміжних працівників ми отримуємо 76 операторів по догляду за тваринами.

Сформовано4 бригади слюсарів та 4 бригади сторожів.Заробітна плата працівників не нижче прожиткового мінімуму.Всьго витрати на заробітну плату становлять-12114700грн (19,4% від загальних витрат).

Таблиця 12. - Загальні витрати в свинарстві

Статті витрат

Всього витрат,

грн.

У тому числі,

грн

На 1 ц продукції, грн

У зальних витратах %

змінні

постійні

змінні

постійні

Закупівля свиней

5000000

5000000

-

140,41

-

8

Зарплата

12114700

12114700

-

340,21

-

19,4

Закупівля БМВД

--------

-----------

-

------

-

-------

Власні корми

35030905

35030905

983,8

56

Автотранспорт

298170

298170

-

8,37

-

0,5

Тракторні роботи

99390

99390

-

2,8

-

0,16

Водопостачання

3061212

3061212

-

85,96

-

4,9

Енергопостачання

685791

685791

-

19,25

-

1,09

Підстилка

32798,7

32798,7

-

0,92

-

0,05

Амортизація

210706,8

-

210706,8

-

5,91

0,33

Поточний ремонт

59634

-

59634

-

1,67

0,09

Страхові платежі

397560

-

397560

-

11,16

0,63

Інші витрати

397560

-

397560

-

11,16

0,63

Загально фермські витрати

139146

-

139146

-

3,90

0,22

Реконструкція

5000000

5000000

-

140,41

-

8

Всього витрат

1204606,8

1722,13

33,8

Всього

62527573

1755,93

100

Дані таблиці свідчать про загальну суму всіх витрат в свинарстві, найбільшу кількість у загальних витратах складають корми 56%, заробітна плата 19,4,а також витрати на реконструкцію та закупівлю свиней 8%.

За рахунок власного молодняку відбувається поповнення основного стада, а також при закупівлі молодняку свинок, я закупляю свинок живою масою 100-110 кг, та заводської вгодованості чистопорідних  ВБ і УМ по 4300 гривень за одну голову, м’ясного напрямку продуктивності, та схрещую їх зі своїми кнурами плідниками породи Л та з кнурами Д отримую помі сей , після чого  помісей ♀ (ВБ*Д) схрещую з помісями(УМ*Л) і отримую гібрид   (ВБ*Д*УМ*Л), який надалі вирощую для відгодівлі та вирощування. Свинки які були закуплені 35 днів утримуються в ізоляторі-профілакторії  окремо від усіх тварин основного стада. Їм не вводяться ін’єкції, вакцинації та ведуть спостереження за їхнім станом здоров’я. Після 35 доби витримки в профілакторії їх поступово запускають до основного стаду.   

                                                       (40%)                                             (40%)

Схема  гібридизації має вигляд:   Р ♀ВБ * ♂ Д         ♀УМ * ♂ Л         

                                          

                                              F1   ♀ (ВБ*Д)   *   ♂ (УМ*Л)

                                               F2      (ВБ*Д*УМ*Л)

1396*0,8/2=558голів; 558+558+10=1126гол;1126*4300=4841800грн

Закупівлю свиноматок роблю  5000000 млн. гривень ,з яких 4841800 млн. гривень ідуть на закупівлю свиноматок 558голів,це ремонтні свинки які будуть поставлені на заміну основного стада Закупка свиней проводиться для того ,щоб покращити  м’ясні якості та щоб  не виникло інбридингу. При такій схемі схрещуванням мясна продуктивність буде збережена і навіть дещо покращена.

Виходячи з вищенаведених даних можна розрахувати рентабельність виробництва свинини у господарстві в майбутньому за такою методикою:

  1.  Виручка від реалізації продукції за договірними цінами в плановому році складає (Р) –86198400грн.
  2.  Загальні витрати – матеріально-грошові затрати на виробництво і реалізацію продукції становить (С) –62527573грн.
  3.  Розрахунок валового прибутку, грн:

П = Р – С

П = 86198400 грн. –62527573грн. = 23670827грн.

  1.  Рівень розрахункової рентабельності (Рр) виробництва свинини у даному господарстві буде становити:

Рр = П / С*100

Рр. = 23670827грн / 62527573грн = 37,85%

Собівартість одиниці продукції визначається як співвідношення виробничих витрат до обсягу виробленої продукції:

Соп = Вв / Ов,   Соп = 62527573 /35609,3=1755,93

де Соп – собівартість одиниці продукції;Вв – сума виробничих витрат;Ов -обсяг виробництва продукції.

Собівартість виробництва 1 ц продукції – 736,67 грн.

Для розрахунку точки беззбитковості ми всі витрати з реалізації проекту розбили на постійні та змінні. Отримані дані дають можливість розрахувати яку кількість продукції господарство повинно продати, щоб окупити витрати.

Точку беззбитковості визначають за формулою:Тб =

де Тб - кількість одиниць продукції, що необхідно продати для досягнення беззбитковості,

Вп - умовно постійні витрати, грн.,

Взм - змінні витрати, грн.,

Ц - ціна одиниці продукції, грн.

Тб =

Тобто, при умові реалізації продукції за ціною2500 грн. за 1 ц живої маси і при витратах на 1 ц свинини 1722,13 грн. беззбитковість буде при продажі             1548,59ц або 15,5% від загального обсягу продукції. При виконанні 100% реалізації свинини - рентабельність досягне – 37,85%.

Розрахунок терміну окупності інвестицій при реалізації проекту, суми прибутку, який буде однаковий протягом довгого часу, визначаємо за формулою:

Т = І / Пр,             Т = 27515452 / 1185413= 2,3 років

де Т – термін окупності інвестицій, роки;І – розмір інвестицій, грн.Пр – прибуток, грн..

2.4. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ  НА СВИНАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Дана свиноферма відноситься до підприємства закритого типу, до яких забороняється вільний вхід стороннім особам. Спеціалісти ветеринарної медицини організовують за епізоотичним станом і при необхідності проводять профілактику інфекційних та інвазійних захворювань свиней.

На підприємстві впроваджена профілактична дезінсекція, яка проводиться після здачі ферми в експлуатацію перед заповненням її тваринами, та перерви між виробничими циклами(7-12днів) з використанням аерозольного методу обробки приміщення. Дезінсекцію проводять із тваринами або без них.Обовязкова умова використання аерозолів-це герметизація приміщень, температура повітря 17-22*С і відносна вологість 60-70%.Для одержання аерозолів готують суміш: 3 частини формаліну, по 1 частині креоліну та ксилонафту. У приміщенні, де є тварини, дезінсекцію проводять гіпохлоридом, перекисом водню, щавлевою кислотою.

Незалежно від благополуччя свиноферми по заразним і незаразних хвороб свиней не менше двох разів на рік проводять профілактичну дезінфекцію всіх виробничих приміщень. Крім того , на фермі встановлюють санітарний день (один або два рази на місяць)[14].

У цей час проводять механічне очищення свинарників , кормових приміщень , вигульних майданчиків , прилеглої території , миють інвентар і обладнання з подальшою дезінфекцією.Поточну дезінсекцію з дня виявлення у господарстві першого випадку захворювання, а також при черговому дослідженні хворих свиней у строк.

Дезінфекції підлягає інвентар, підстилка, взуття, спецодяг, гній. Профілактичний карантин - це утримання протягом певного терміну в ізоляції від основного стада всіх тварин , які прибули до благополучного

( щодо заразних захворювань) господарств.

Необхідність такого заходу обумовлюється насамперед тим , що протягом прихованого ( інкубаційного ) періоду важко визначити стан вже зараженої тварини , а загроза занесення інфекції в здорове стадо з новоприбулими вельми велика. А так як прихований період більшості інфекційних хвороб становить в середньому до 20-25 днів , то і профілактичний карантин , згідно ветеринарного статуту, встановлений в 30 днів. Заключну  дезінсекцію проводять зняттям карантину.Знезараженню підлягають свинарники, і територія навколо них. Після завершення технологічного циклу дотримуються принципу: «все зайнято-все пусто». Він є складовою частиною загального технологічного процесу і грунтуєтья на таких складових:-одночасне звільнення свинарників від тварин;-проведення вологої дезінсекції підлоги, годівниць,залишків корму, гною 2% розчином лугу ;- очищення і ремонт, герметизація свинарників, відключення освітлення, вентиляції та опалення; - аерозольна дезінсекція за допомогою АГ-УД-2;- витримка приміщень на санітарному розмежуванні: для поросних-3 дні; поросят при відлученні- 4; для молодняку на відгодівлі- 2;- включення в зимовий період вентиляції та опалення за 10-12 годин до розміщення свиней[19].

Для зниження бактеріальної забрудненості та поліпшення санітарно- ветеринарного стану протягом року в плановому порядку підлягають санації: свинарники для опоросу-4-5 разів; для поросят при відлученні-4-6; для ремонтного молодняку, холостих і поросних свиноматок, кнурів, поголів’я на відгодівлі-2 рази.

Приміщення для опоросу та вирощування дезінфікують після звільнення їх від свиней.Для знезараження гноєвих каналів застосовують 8% розчин формальдегіду, їдкого натрію з розрахунку 1л/м2, експозиція-1 година.

На підприємстві у міру необхідності проводять планові дератизації (знищення щурів і мишей ) , так як гризуни не тільки знищують велику кількість кормів і наносять травми свиням , але і поширюють заразні хвороби. Для цього використовують фосфід цинку, зоокумарин або зоокумарин з бактеріальними культурами.

Так як застосовувані засоби є сильно отруйними для людини і тварин , то дератизацію проводять під суворим ветеринарним наглядом , під особистою відповідальністю ветеринарного лікаря або ветеринарного фельдшера .

Боротьба з мухами зводиться в основному до наступних заходів : усунення місця виплоду , тобто всяких гниючих предметів і гною ; знищення яєць , личинок і лялечок мух шляхом обробки гною хімічними речовинами  (негашене і хлорне вапно; 5 %-ве вапняне молоко ; 5 %-ний мильно - крезоловий розчин креоліну ; 5% -ний розчин карболової кислоти в нафти - 1 л на 1 м2 нечистот ), застосування биотермической обробки гною та ін; знищення мух пилососами , застосовуваними у вечірній і нічний час , використання різних мухоловок , липучок , отрут : хлорофосу , формаліну та ін; недопущення мух у приміщення для тварин (прийом хоча і малоефективний , але в комплексі з іншими заходами - необхідний ) : фарбування стін і стелі в блакитний колір , захист дверей і вікон мелкопетлістой металевими сітками і застосування відлякують засобів[5].

Для попередження шлунково -кишкових захворювань свиней корм піддають ветеринарно -санітарному контролю . При цьому звертають увагу на запах і колір кормів , наявність цвілі , сторонніх домішок , отруйних рослин , насіння , шкідників комор та ін В окремих випадках для уточнення ступеня псування і визначення . Якості кормів відбирають середні проби і направляють для лабораторного дослідження в вет. – лабораторію.

Ремонтний молодняк імонізують у 5-5,5 місячному віці проти бешихи, у 7,5 –місячному- проти лептоспірозу,у 8,5-місячному- проти хвороби Ауески. У  разі виявлення зараження гельмінтами проводять дегельмінтизацію. Не  підлягають дегельмінтизації свиноматки за 14 днів до опоросу та у перші 2 тижні підсисного періоду. Після дегельмінтизації свинарники піддаються ретельному очищенню та дезінсекції гарячими розчинами їдких лугів[3]. 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проведені розрахунки виробництва свинини у господарстві дають підставу на обгрунтування висновків:

  1.  Було сформовано на дільниці холостих і поросних свиноматок 23технологічних груп з тривалістю санітарного розриву 6 дні.
  2.  На дільниці підсисних свиноматок- 8 технологічні групи з тривалістю санітарного розриву 4 днів. Одержаний приріст від групи поросят сисунів за ритм 18,35ц., за рік 1339,55ц.

3. На дільниці дорощування було сформовано 15 технологічних груп тривалістю санітарного розриву 5 днів. Буде одержаний приріст за рахунок кондиційного молодняку за ритм 87,4ц., за рік 6380,2ц. Некондиційного молодняку за ритм- 7,41ц., за рік –54,09ц. Валовий приріст на дільниці дорощування за ритм –88,14ц., за рік -6434,22ц.

4. На дільниці відгодівлі свиней сформовано 25 технологічних груп, з санітарним розривом у 6 дні. Буде одержано приріст за рахунок кондиційного молодняку –369ц. за ритм, 26937ц. за рік. Некондиційного молодняку 3,24 ц. – за ритм,236,52– за рік. Валовий приріст на дільниці відгодівлі за ритм –372,24ц; за рік –27173,52ц. Виконання проектного завдання 3447,9 т., рівень перевиконання – 1 %.

Валовий прибуток на підприемстві –23670827грн.

Рівень рентабельності становить 37,85%.

Собівартість виробництва 1 ц продукції –1755,93грн.

Термін окупності–2,3років.

Шляхи підвищення продуктивності свиней та покращення розвитку підприємства:

  1.  зменшення прохолосту свиноматок-іноді якість сперми, яку виділяють самці, знижена або незадовільна. Причинами цього можуть бути механічні травми статевих органів, гінекологічні захворювання, порушення норм утримання та експлуатації тварин,кістозна дегенерація яєчників,ембріональна смертність плодів,гормональне зрушення всього організму. У кінцевому випадку це веде до прохолосту свиноматок і недодержанню приплоду, тому ветеринарний лікар та технік по штучному осіменінню повинні ретельно дотримуватись усіх правил та норм роботи з тваринами ,створити оптимальні умови утримання, згодовувати високоякісні корми і при виявленні негативного стану тварини одразу приймати міри та лікувати;

  1.  зменшення відсотку браку підсвинків за період дорощування-хворих  і відсталих у рості і розвитку поросят своєчасно переміщувати у профілакторії, створювати покращенні умови утримання, підгодовувати, давати додаткові корми та лікувати,всі роботи по обслуговуванню виконувати в один і той же час і поступово змінювати параметри мікроклімату та годівлю;

  1.  щорічно впроваджувати нові промислові технології в поєднанні з технічними досягненнями, прогресивні форми організації виробництва, праці та її оплати, що в свою чергу буде рухати підприємство в один крок разом з новітніми технологіями;

  1.  ефективне використання поголів’я  свиней і удосконалення всіх інших факторів виробництва - матеріальних і трудових ресурсів, впровадженні нових організаційних форм господарювання, нових технологій і т. ін.;

  1.  впровадження ринкових відносин у свинарстві;

  1.  підвищення кваліфікації рівня працівників.