86734

Організаційні структури

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Успіх організації залежить не тільки від технології і техніки менеджменту, організації бухгалтерського обліку та ін., а й від таких якостей як стиль управління і культура організації, які панують в її підприємницькій діяльності. Культуру організації слід розглядати як систему цінностей...

Украинкский

2015-04-10

155.5 KB

0 чел.

Лекція 3

Організаційні структури

  1.  Культура організації та її розвиток
  2.  Типи організацій та об’єднань в Україні

3. Соціальна відповідальність і нова корпоративна культура

1 Культура організації та її розвиток

Успіх організації залежить не тільки від технології і техніки менеджменту, організації бухгалтерського обліку та ін., а й від таких якостей як стиль управління і культура організації, які панують в її підприємницькій діяльності.

Культуру організації слід розглядати як систему цінностей, філософію, яку поділяють усі працівники. До поняття філософії організації входять легенди, ритуали і символи, які зрозумілі для всіх працівників і якими керуються в повсякденній діяльності.

Культура організації включає її історію і традиції, спомини про славетні часи і успішне подолання різноманітних труднощів, а також анекдоти і легенди, які ветерани розповідають новачкам.

До культури виробництва відносять не тільки назви марок продукції, які вона випускає, але й соціальні контакти співробітників поза її межами: спілки, спортивні команди.

Культура організації має три рівні: рівень “поверхневої” культури; смисловий рівень “цінність”; рівень світосприйняття цінностей.

Рівень “поверхневої” культури виникає  в результаті контакту із зовнішнім образом організації. До нього відносять: манеру поведінки групи, яка представляє цю організацію, її мову, правила, розміри організації, технологію, продуктивність, фірмовий знак, місце на ринку.

Смисловий рівень “цінність” є основоположним для розуміння культури організації. Завдяки наявності системи цінностей кожен працівник підприємства знає, як він повинен себе поводити і якого способу дії від нього очікують. При цьому певні цінності не витримують випробування часом і повинні усуватись або змінюватись іншими.

Рівень світосприйняття цінностей визначає, що потрібно вважати добрим, істинним, розумним.

Висока культура організації, як фактор її успіху, може бути скопійована лише після перебігу тривалого часу. тому менеджер повинен володіти не тільки методами і способами забезпечення ефективної діяльності організації, а тими факторами і умовами, які формують як образ, так і успіх організації на ринку.

Етика бізнесу означає здійснення господарської діяльності фірми, її керівництва відповідно до етичних, тобто ціннісних (духовних критеріїв поведінки, соціально відповідальних дій у дусі того культурного середовища, до якого підприємець тяжіє).

Вертикальна субпідрядність породжує й відповідні етичні норми професійної владної поведінки.

Потрібно старатися бути прикладом у праці, завойовувати авторитет у підлеглих і вищих керівників працею, компетентністю, обов’язковістю, гуманізмом, відстоюванням інтересів колективу.

Успіх організації залежить не тільки від технології і техніки менеджменту, планування, виконавської дисципліни, організації обліку і контролю і т.д., а й таких складових, як стиль управління і культура організації, у яких виявляється “характер”, “дух” і стиль фірми, її індивідуальність. Тому все більше уваги в теорії і практиці менеджменту вчені і практики приділяють поняттю “культура організації”, а при вирішенні технічних проблем завжди орієнтуються на елементи культури. Інтерес до культури організації зростає тому, що зростає розуміння впливу феномена культури на успіхи й ефективність діяльності організації

Культуру організації (корпоративну культуру) розглядають як систему цінностей, норм і правил, філософію, яку розділяють усі співробітники. Це ставлення керівництва і персоналу організації до основних цінностей, які культивує фірма.

Виявляється культура організації в особливому стилі поведінки персоналу, стилі, що згуртовує співробітників у процесі досягнення поточних і стратегічних цілей, робить цю організацію привабливою (чи навпаки) в очах суспільства й окремих людей.

Складовими поняття “культура організації” є:

–   ставлення до ризику в бізнесі;

–   культивування підприємницького духу;

–   прагнення до незалежності дій на ринку;

–   прагнення до ведення справи на високому рівні;

–   ставлення до якості продукції і послуг і задоволення потреб клієнтів;

–   ставлення до людей, співробітників і клієнтів;

–   ставлення до роботи, успіхів і невдач.

Культура організації всіляко сприяє:

–   посиленню внутрішніх зв’язків між співробітниками і підрозділами;

–   посиленню мотивації роботи персоналу;

–   більш ефективній координації зусиль, ніж формальна система планування і контролю;

–   інноваціям і використанню їх у діяльності компанії.

Процес створення організаційної культури не має чітких і універсальних рецептів, вимагає знань у сфері психології, постійних діяльних зусиль, проведення стабільної довгострокової політики всередині організації.

Розрізняють три рівні культури організації, що визначають ступінь її розвитку в кожному конкретному випадку: рівень “поверхневої” культури, рівень формування еталонних цінностей і рівень загальноприйнятих цінностей.

Рівень “поверхневої” культури. Перше враження від культури організації виникає в результаті контакту з зовнішнім образом організації. Це видимі і невидимі елементи й ознаки, наприклад:

–   манера поведінки групи, яка представляє організацію;

–   мова, фірмовий знак організації;

–   правила, зафіксовані в письмовому вигляді;

–   розміри організації;

–   технології, продукт;

–   місце організації на ринку.

Рівень формування еталонних цінностей є основним для розвитку і розуміння культури організації. Еталонні цінності формують норми повсякденної поведінки співробітників. Завдяки наявності системи цінностей кожен співробітник організації знає, як він повинен поводитися і якого способу дій від нього очікують. Це полегшує пошук правильних рішень проблем, що виникають у важких ситуаціях. Еталонні цінності й орієнтований на них процес навчання закладаються в момент заснування організації, а потім розвиваються, диференціюються й удосконалюються керівниками відповідно до нових умов діяльності.

Рівень загальноприйнятих цінностей. Якщо цінності при вирішенні визначених проблем враховуються автоматично, то маємо справу з наявністю фундаментальних зміцнювальних основ, що вже набули характеру “загальноприйнятих догматів віри”, тобто вважаються незмінними і не вимагають постійного узаконювання. Саме ця система цінностей визначає, що прийнято вважати добрим, щирим, розумним.

Дослідження практики діяльності провідних фірм показують, що існує чітка залежність між культурою організації і її успішною діяльністю. Йдеться не про прямий причинно-наслідковий зв’язок, а про дуже тонкий, не завжди прямий причинно-наслідковий зв’язок.

Стрижнем усього поняття “культура організації” варто визнати культуру мови. Яку б програму дій для збільшення ефективності організації не розробили керівники, її впровадження і реалізація значною мірою залежать від їхнього уміння сформулювати і викласти її суть колективу. Оскільки мова – це універсальний і найефективніший засіб спілкування, нагромадження і передачі інформації, навчання, виховання і формування духовного світу.

Поняття “культура мови” включає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловлень, а також нормативність, літературність усної і письмової мови, яка полягає в грамотності, точності, ясності, чистоті, логічній стрункостіновані і збалансовані, а всі співробітники – працювати з повною віддачею, поєднуючи зусилля, довіряючи, допомагаючи і, при необхідності, замінюючи один одного. Керівництво фірми повинно прагнути створити сприятливий клімат, щоб співробітники мали можливість розділити успіх фірми, відчути свою причетність до нього. Забезпечується це рівнем зарплати, принципами розподілу прибутку, продажем акцій співробітникам і іншими перевагами.

Основа успіху організації – усвідомлення того, що в центрі уваги повинна бути людина, визнання її заслуг і повага особистої гідності. Наприклад, етичний кодекс компанії ІБМ спирається на такі принципи:

–   кожна людина заслуговує на повагу;

–   кожен покупець має право на найкраще обслуговування, яке тільки можливо;

–   завжди і в усьому домагатися досконалості.

Керівництво провідних компаній світу відкрито проголошує свої основні принципи:

“Ми пишаємося співробітниками нашої фірми, їхньою продуктивною працею, ставленням до роботи і фірми!”, “Краще виконання роботи – більш висока оплата”, “Щира і повна довіра між усіма співробітниками!” Спробуйте, чесно і відверто відповідаючи на питання тесту, визначити, наскільки високий Ваш рівень службової етики, в якому ступені він відповідає високим стандартам поведінки співробітника фірми з високою організаційною культурою.

2. Типи організацій та об’єднань в Україні

Успіх організації складається із слідуючих факторів: виживання; результативність та ефективність; продуктивність; практична реалізація.

Виживання - це існування організації по можливості якомога довше; що є найпершою задачею організації. Для того, щоб залишитись сильними та щоб вижити більшості організацій приходиться періодично змінювати свої цілі, встановлюючи їх відповідно до зміни ситуації, потреб зовнішнього середовища тощо. Майже всі організації, що існують заради бізнесу, періодично розробляють нові види продукції або послуг для своїх споживачів.

Розвиток кожної організації має циклічний характер, тобто проходить через певні стадії життєвого циклу, що визначають особливості виробничо-господарської, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності.

Особливості діяльності організації на різних етапах її життєвого циклу

Стадії життєвого циклу

Головна мета діяльності організації

Особливості діяльності і проміжні цілі

1.Народження

Виживання

Вихід на ринок; капітальні вкладення у розвиток організації

2. Дитинство

Короткостроковий прибуток

Укріплення становища на ринку; забезпечення безприбутковості діяльності

3. Юність

Прискорене зростання обсягів продажу та прибутку

Суттєве розширення цільових сегментів ринку; забезпечення високих темпів зростання прибутку

4.Рання зрілість

Постійне зростання обсягів продукції

Диверсифікація діяльності; подальше розширення сегментів ринку; забезпечення стабільного росту прибутків на оптимальному рівні

5. Зрілість

Формування іміджу організації та збалансоване зростання

Зміцнення становища підприємства на ринку; орієнтація на галузеву диверсифікацію діяльності

6. Старіння

Збереження завойованих позицій

Забезпечення стабільності господарської діяльності; згортання діяльності; зниження прибутковості

7. Відродження

Пошук додаткових імпульсів у діяльності організації

Суттєве оновлення форм, видів та напрямів діяльності; залучення значних інвестицій для розгортання нових видів діяльності

Малі підприємства мають життєвий цикл 3-5 років, середні – 5-7 років тощо.

Однак відомі організації, які мають багаторічну історію своєї діяльності і рекордсменом тут виступає католицька церква, яка безперервно діє на протязі більше 2000 років без зміни структури управління. Так, знаменита фірма “Французькі виноробні підприємства” і сьогодні, після століття свого існування така ж сильна як і раніше.

Щоб мати успіх на протязі довгого часу, щоб вижити і досягти своїх цілей організація повинна бути як ефективною, так і результативною. За словами Пітера Друкера, результативність є наслідком того, що організація “випускає необхідні правильні речі”. А ефективність є наслідком того,  що “правильно створюються ті самі речі”. Ефективність кількісно вимірюється тому, що можна визначити грошову оцінку. Відносна ефективність організації називається продуктивністю, яка також виражається кількісними показниками.

Продуктивність – це відношення кількості одиниць на виході до кількості одиниць на вході.

Чим більш ефективна організація, тим вища її продуктивність. Менеджери вирішують, якими мають бути цілі в області продуктивності організації, які методи одержання продукції будуть використані в організації, які форми стимулювання застосовувати для підвищення продуктивності.

Мета управління – це реалізація управлінських рішень. Успішним вважається рішення, яке реалізується на практиці і викликає результативність та ефективність організації.

Практична реалізація управлінських рішень – основа успіху організації.

Найбільший інтерес викликає класифікація підприємств за формою власності, що включає:

  1.  приватне підприємство, основане на власності окремого громадянина. Його різновидами є індивідуальне підприємство, сімейне підприємство, фермерське господарство;
  2.  колективне підприємство, основане на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадські і релігійні організації. Формами колективних підприємств є: а) товариства з повною відповідальністю; б) товариства з обмеженою відповідальністю; в) командитні товариства; г) акціонерні товариства відритого або закритого типу;
  3.  державне комунальне підприємство, основане на власності адміністративно-територіальних органів або громад;
  4.  державне підприємство, основане на загальнодержавній власності;
  5.  спільне підприємство, основане на базі об’єднання майна різних власників (змішана форма власності);
  6.  орендне підприємство, основане на відносинах оренди, які передбачають передачу в оренду і повне господарське використання колективу засобів виробництва та іншого майна, яке залишається власністю орендодавача;
  7.  франчайзні підприємства - це виробничо-торгово-посередницькі підприємства, що діють на засадах фінансово-господарської незалежності представляючи інтереси великої фірми використовуючи її технологію  і торгову марку.

За економічним призначенням підприємства поділяються на: виробництво засобів виробництва; предметів споживання; продукції військово-промислового комплексу; виробництво ідей та послуг; духовне виробництво.

За масштабами виробництва  - на одиничні; серійні та масові.

За спеціалізацією. – на спеціалізовані; універсальні; змішані.

За чисельністю персоналу – на малі; середні; великі.

До малих відносяться підприємства з чисельністю працюючих у:

а)  промисловості та будівництві – до 200 чол.;

б)  науці та науковому обслуговуванні – до 100 чол.;

в)  галузях виробничої сфери – до 50 чол.;

г)  сфері нематеріального виробництва – до 25 чол.;

д)  роздрібній торгівлі – до 15 чол.

За галузевим принципом підприємства поділяються: на промислові, будівельні, сільськогосподарські, громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування тощо.

За сферами виробництва – виробничої та невиробничої сфери.

За новими формами господарювання підприємства поділено: на фірми, контори, бюро, агенства, біржі, групи, фонди, кооперативи, товариства, союзи, банки, ферми тощо.

Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську (виробничу, комерційну, фінансову) діяльність. Відповідно до чинного законодавства в Україні господарські об'єднання  можуть утворюватись як асоціації, корпорації, концерни, промислово-фінансові групи, асоційовані підприємства, холдингові компанії тощо.

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єднались шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, утворення спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових і матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб. Асоціація не має права втручатись у господарську діяльність підприємств - її учасників.

Корпорація - договірне об'єднання, створене на основі консолідації виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, з делегуванням окремих повноважень централізованого управління діяльністю кожного з учасників органом управління корпорації.

Концерн - об'єднання підприємств, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання,  з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники наділяють концерн частиною своїх повноважень, у т.ч. правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими організаціями. Вони не можуть бути одночасно учасниками інших об'єднань підприємств.

Промислово - фінансова група (ПФГ) - об'єднання, створене за рішенням Кабінету Міністрів України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України. До її складу можуть входити промислові та інші підприємства, наукові, проектні, фінансові установи. У складі ПФГ визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від її імені. ПФГ не є юридичною особою, не підлягає державній реєстрації як суб’єкт господарювання.

На відміну від концернів, на чолі фінансових груп стоїть один або декілька банків, які розпоряджаються грошима компаній, що входять до них, а також координують всі сфери їх діяльності.

Асоційовані підприємства - група суб’єктів господарювання - юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та управлінні. Залежність між ними може бути простою коли один з учасників має змогу блокувати прийняття рішень іншим підприємством, які повинні прийматись кваліфікованою більшістю голосів; і вирішальною (виникає, якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді, загальних зборах чи інших органах управління іншого підприємства, зокрема, володіння контрольним пакетом акцій).

Холдингові компанії – об'єднання господарських одиниць, що є акціонерними підприємствами і які передають контрольні пакети акцій холдингам. Холдинг розпоряджається виробничою, комерційною і фінансовою діяльністю підприємств.

3. СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І НОВА КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА

Основний елемент ділової етики, або етики бізнесу, на думку фахівців і вчених, що займаються вивченням цього важливого елементу менеджменту, – це проблема соціальної відповідальності бізнесу і становлення нової корпоративної культури.

У сучасній теорії менеджменту соціальна відповідальність виражається такими категоріями: соціальні зобов’язання, соціальна взаємодія і соціальна чуйність.

Соціальні зобов’язання організації розуміються як її соціально відповідальна поведінка: отримання прибутку за допомогою діяльності, обмеженої рамками законів. Іншими словами, протизаконні способи отримання прибутку є соціально безвідповідальними. А конкретно соціальна відповідальність організації виявляється в тому, що її керівництво відповідальне перед своїми працівниками, акціонерами і державою за прибуткове ведення бізнесу, а також за участь організації в соціальному забезпеченні населення.

Соціальна взаємодія виявляється через реакцію організації на існуючі загальноприйняті соціальні норми і цінності. Організація повинна враховувати і відшкодовувати суспільству екологічні і соціальні втрати від своєї діяльності, добровільно брати на себе вирішення суспільних проблем, навіть якщо цього не вимагає законодавство. Соціальна взаємодія організації і суспільства нерідко здійснюється на правовій основі: організація отримує визначені податкові пільги у випадку, якщо вона в добровільному порядку спонсорує освіту, охорону здоров’я чи мистецтво.

Соціальна чуйність організації виявляється в добровільному прийнятті на себе соціальних зобов’язань. На  практиці  ця  діяльність  виражається  в  гармонійному  об’єднанні  понять  “соціальні  зобов’язання”  і “соціальна взаємодія”. Це пошук шляхів вирішення соціальних проблем як персоналу, так і суспільства в цілому, наприклад, будівництво баз відпочинку для персоналу, допомога установам освіти й охорони здоров’я, підтримка малого бізнесу.

З урахуванням особливостей функціонування організацій в умовах ринку можна стверджувати, що нову корпоративну культуру формують такі чинники:

–   визнання факту, що споживачі з їх потребами знаходяться в центрі уваги організації;

–   повага до людини, і перш за все до власного робітника як запоруки успішної діяльності;

–   постійна готовність до змін у навколишньому середовищі;

–   схильність до обґрунтованого ризику;

–   визначення важливості всебічного інформаційного забезпечення діяльності;

–   енергійність та ініціатива керівників і всього персоналу;

–   застосування всього існуючого арсеналу стимулів і покарань до працівників.

Основні риси “досконалої в етичному відношенні” американської фірми сформулював відомий ідеолог “концепції ділової етики”, автор книги “Культура корпорації” К.Стоун. Ось якою він бачить “корпорацію майбутнього”.

Корпорація як суспільна особа:

–   піклується про дотримання законів, навіть якщо їх можна обійти і дістати великий прибуток;

–   сприяє законотворчості: добровільно представляє наявну інформацію про додаткові заходи, необхідні в даній галузі;

–   дотримується фундаментальних норм суспільної моралі, не вдаючись до обману, корупції і т.д.;

–   за кордоном діє, поважаючи закони цієї країни, і не суперечить політиці своєї держави.

Корпорація як виробник орієнтується на виробництво безпечних і надійних товарів за справедливими цінами.

Корпорація як роботодавець:

–   піклується про безпеку виробництва;

–   піклується про добрий емоційний стан своїх працівників;

–   не допускає дискримінації.

Корпорація як суб’єкт управління природними ресурсами:

–   піклується про їхнє ефективне використання;

–   піклується про естетику займаної земельної ділянки.

Корпорація як об’єкт інвестування:

–   захищає інтереси інвесторів;

–   надає повну і правдиву інформацію про своє економічне становище.

Корпорація як конкурент не веде нечесної конкуренції, з одного боку, і виступає проти обмеження конкуренції – з іншого.

Корпорація як учасник соціального розвитку:

–   стимулює нововведення і реагує на впровадження нової продукції і технологій;

–   не забуває, що її діяльність впливає на якість життя, і приймає на себе пов’язану з цим відповідальність.

Визначений інтерес становить мораль і етика бізнесу, що затверджується в Росії. Документ за назвою “Моральні вимоги,  пропоновані  до  брокерів  Російської  товарно-сировинної біржі” формулює вимоги,  які пред’являються до менеджерів і бізнесменів не тільки в професійній діяльності, але й у побуті та особистому житті. Основні положення цих вимог:

–   стався з повагою до влади: в усьому повинен бути порядок, а влада – необхідна умова порядку в суспільстві;

–   будь цілеспрямованим, не допускай двозначних ситуацій, що ведуть до ускладнень;

–   не розділяй слово і діло: умій дотримуватися слова, виконуй свої зобов’язання і поручительства; у ході переговорів уживай слова з чітко вираженим змістом; мова повинна бути зрозумілою і ввічливою;

–   приділяй час відпочинку і роздумам про своє життя: нормальний відпочинок і відновлення сил працівників гарантують фірмі високий доход–   поважай старших; і тут же: “вік не є визначальним, і тому неприпустима дискримінація, заснована на віці”;

–   будь постійним у сексуальних відносинах і шлюбі: міцна родина і гарні відносини в ній впливають на роботу, отже, гарна родина – запорука процвітання компанії; висновок: “сексуальні відносини поза шлюбом... є неприпустимими”;

–   будь чесним і правдивим: “гарна репутація – це не тільки неприпустимість неправди, але і допомога

іншим людям у тому, щоб уникнути обману”;

–   поважай право приватної власності: “система вільного підприємництва приносить вигоду тільки тому, хто віддає їй усі сили”; тільки дисциплінована, працьовита, творча і завбачлива людина може отримати від роботи і задоволення, і матеріальний виграш


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12626. Робота з інформаційно-довідковою системою «Контакти» 642.81 KB
  Звіт з лабораторноі роботи № 3 Робота з інформаційнодовідковою системою Контакти з предмета САОЕІ Мета роботи: вивчити призначення і можливості інформаційнодовідкової системи КОНТАКТИ. Хід виконання роботи: Вибрала власника програми для вводу влав
12627. Знайомство з програмою Фінансист 767 KB
  Лабораторна робота 4. Тема: Знайомство з програмою Фінансист. Мета : Проведення фінансового аналізу стану та результатів діяльності підприємства використовуючи стандартну фінансову звітність: Баланс та Звіт про фінансові результати ПСБО 2 і 3 відповідно а також дод
12628. Програмний засіб Система: Кадри 1.04 MB
  Звіт з лабораторної роботи № 5 Програмний засіб Система: Кадри з предмета САОЕІ Мета роботи:набути практичних навичок роботи з автоматизованою системою кадрового обліку Кадры навчитися вести безперервний облік персоналу підприємства і кадрового резерву...
12629. Бизнес-план, Организация коллекторского агентства 159.5 KB
  В настоящее время в нашей стране имеются уникальные условия для организации нового вида бизнеса: агентств по сбору просроченной задолженности от юридических и физических лиц (далее именуемые коллекторскими агентствами).
12633. Неуравновешенность роторов и их балансировка 329 KB
  В ней рассматриваются условия рационального подбора масс звеньев механизма, которые обеспечили бы полное или частичное уменьшение динамических давлений на некоторые кинематические пары механизма...
12634. Методы и средства контроля линейных величин Универсальные измерительные инструменты 4.62 MB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА №2 Методы и средства контроля линейных величин Универсальные измерительные инструменты. Цель работы: изучить методы и средства контроля линейных величин освоить методику измерений при помощи универсальных измерительных инструментов. К унив...