86781

Психодіагностика молодшого школяра

Лабораторная работа

Психология и эзотерика

Якщо дитина не справляється із завданням, то їй дають пояснення: «звичайно, і садівник, і собака, і навіть паркан потрібні саду. Але якщо не буде землі і рослин, то й садівникові ні за чим буде доглядати, собаці нічого не буде охороняти, а парканові – оточувати.

Украинкский

2015-04-10

4.63 MB

6 чел.

ОПД. Лабораторне заняття 4

Тема: Психодіагностика молодшого школяра

План

  1.  Діагностика рівня розвитку пізнавальних психічних процесів молодшого школяра

  1.  Методика «Виділення суттєвих ознак поняття» (за Марцинковською Т.В.)

Застосовується для виявлення здатності дитини до виокремлення суттєвих ознак поняття.

Вік обстежуваних – 6-10 років.

Обладнання: картки зі словами, бланк.

Дитині даються картки зі словами. У кожному завданні пропонується підібрати два слова, що позначають суттєві ознаки поняття.

  1.  Сад (рослини, садівник, собака, паркан, земля).
  2.  Річка (берег, риба, рибалка, водорості, вода).
  3.  Місто (автомобіль, будинок, велосипед, натовп, вулиця).
  4.  Сарай (сіновал, кінь, дах, худоба, ставні).
  5.  Книга (малюнок, війна, папір, любов, текст).
  6.  Гра (карти, гравці, штрафи, покарання, правила).
  7.  Спів (дзвін, мистецтво, голос, оплески, мелодія).
  8.  Читання (очі, друк, книга, картинка, слово).
  9.  Кубик (кути, креслення, сторона, камінь, дерева).
  10.   Лікарня (приміщення, сад, лікар, радіо, хворі).
  11.   Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, стадіон).
  12.   Медаль (оркестр, змагання, перемога, стадіон).

Особливості проведення тестування.

Інструкцію дають на прикладі першого рядочка слів. Якщо дитина не вміє читати, слова їй зачитує психолог. Якщо вміє, то дитині даються карточки із рядами слів.

Дитині кажуть: «Подивись уважно на перший рядочок (Послухай уважно перший рядочок. Головне серед цих слів – сад. Серед інших слів є два, без яких сад існувати не може. Подумай і підбери ці слова, поясни свій вибір)» Якщо дитина справляється із завданням, то в бланку фіксується правильність відповіді (в третій колонці ставиться один бал) і робота продовжується.

Якщо дитина не справляється із завданням, то їй дають пояснення: «звичайно, і садівник, і собака, і навіть паркан потрібні саду. Але якщо не буде землі і рослин, то й садівникові ні за чим буде доглядати, собаці нічого не буде охороняти, а парканові – оточувати. Тому найважливіші для саду – земля і рослини». Більше пояснень не дається, а всі «нестандартні» і неправильні відповіді з поясненнями дитиною свого вибору фіксуються в другій колонці бланку.

№ завдання

Вибрані слова та обґрунтування їх вибору

Оцінка

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Особливості оцінювання.   Зазвичай як правильна оцінюється стандартна відповідь, тобто два пов’язаних слова. Однак тест дає змогу звернути увагу на дітей з особливими  проявами сприймання світу.                                                                                                            

Шкала оцінювання (за Марцинковською Т.Д.)

11-12 балів – підвищений рівень розвитку здатності до виділення суттєвих ознак понять

8-10 балів – звичайний рівень розвитку

5-7 балів – дещо знижений рівень розвитку, потребує колекційної роботи

0-4 бали – причина зниження рівня розвитку потребує додаткового вивчення і при повторенні результатів на матеріалі інших тестів – консультування з дефектологами та лікарями.

Правильні відповіді до методики «Виділення суттєвих ознак поняття»»: земля – рослини, вода-берег, вулиця – будинок,  дах – ставні, папір –– текст,   гравці – правила,  голос – мелодія, очі – друк, кути – сторона, лікар – хворі, ділене – дільник, змагання – перемога.

  1.  Методика «Визначення спільних рис (вербальний тест)» (за Марцинковською Т.Д.)

Застосовується для визначення здатності до абстрагування, оперування вербальними поняттями.

У кожному завданні пропонується чотири слова, із яких три об’єднані смисловим зв’язком, а одне – зайве.

Вік обстежуваних – 6-10 років.

Час виконання – без обмежень.

Кількість завдань – 12.

Обладнання: картки, бланк.

  1.  Стіл, ліжко, підлога, шафа.
  2.  Молоко, сметана, сало, вершки.
  3.  Черевики, чоботи, шнурки, валянки.
  4.  Молоток, кліщі, пилка, цвях.
  5.  Солодкий, гарячий, гіркий, кислий.
  6.  Береза, сосна, дерево, дуб.
  7.  Літак, віз, людина, корабель.
  8.  Василь, Федір, Семен, Петренко.
  9.  Сантиметр, метр, кілограм, кілометр.
  10.  Токар, вчитель, лікар, книга.
  11.  Глибокий, високий, світлий, низький.
  12.  Годинник, барометр, термометр, аероплан.

Особливості проведення тестування.

Інструкцію дають на прикладі першої серії слів. Якщо дитина вміє читати, їй дають карточку зі словами. Якщо читати ще не вміє, слова для неї зачитує психолог, пояснивши перед цим завдання: «Прочитай (послухай) чотири слова. Три з них між собою чимось подібні, їх можна навіть назвати одним словом, а четверте не підходить, воно зайве. Знайди це зайве слово і поясни свій вибір».

Якщо дитина справляється із завданням, то в бланку фіксується правильність відповіді (в третій колонці ставиться один бал) і робота продовжується.

Якщо дитина не справляється із завданням, то їй дається пояснення: «У першому наборі слів три слова позначають меблі – стіл, ліжко, шафа. А підлога – це те, на чому меблі стоять. Слово «підлога» меблі не позначає. Отже, слово «підлога» тут зайве. Більше пояснень не дається, а всі неправильні відповіді обов’язково фіксуються у другій колонці бланку.

№ завдання

Вибрані слова та обґрунтування їх вибору

Оцінка

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Особливості оцінювання: зазвичай як правильна оцінюється стандартна відповідь. Однак тест дає змогу звернути увагу на дітей з особливими проявами сприймання світу.

Шкала оцінювання (за Марцинковською Т.Д.)

10-12 балівпідвищений рівень розвитку здатності до абстрагування , оперування вербальними поняттями

8-10 балів – звичайний рівень розвитку

5-7 балів – дещо знижений рівень розвитку, потребує корекційної роботи.

0-4 бали – причини зниження рівня розвитку потребують додаткового вивчення і при повторенні результатів на матеріалів інших тестів, консультування  з дефектологами та психоневрологами.                                            

Правильні відповіді: підлога, сало, шнурки, цвях, гаряче, дерево, людина, Петренко, кілограм, книга, світлий, аероплан.

  1.  Методика «Плутанина» (за Терлецькою Л.)

Завдання виявляють рівень інтелектуального і мовленнєвого розвитку, слухової та зорової пам’яті, уваги.

У першій частині методики дослідник зачитує першокласнику речення, у яких потрібно відшукати помилки-нісенітниці.

Інструкція: «Я зачитаю тобі речення. Ти уважно слухай і скажи, чи все правильно у тому, що ти почув? Чи нічого не переплутано? А, можливо, є якась помилка, нісенітниця? Якщо є, то виправи».

  1.  Влітку дівчата і хлопці одягають теплі шапки і шубу та ідуть кататися

на санчатах.

  1.  Весною всі звірі готуються до зимової сплячки.
  2.  Восени на деревах розпускаються яскраво-зелені листочки.
  3.  Взимку ми купаємося і загораємо, вирощуємо квіти і збираємо ягоди.
  4.  Василько захотів шоколадку. Він пішов до магазину і взяв її.
  5.  Вранці на вечерю ми їмо суп, а ввечері снідаємо в школі.
  6.  Собаки сплять у ліжечках, а вранці прокидаються і вигулюють дівчаток і

хлопчиків.

  1.  Щоб перейти вулицю, потрібно спочатку подивитись праворуч і йти на

червоне світло світлофора.

  1.  У каструлі вариться чашка і посуд миє маму.
  2.  Щоб влітку було тепліше, діти одягають рукавиці на ноги.
  3.  Будиночок дівчинку малює і пісні співає.
  4.  Дорослі вранці прокидаються та йдуть до школи і в дитячі садки, вони там

навчаються і граються.

За кожну правильно знайдену помилку-нісенітницю дитині нараховують 1 бал. На основі отриманих результатів роблять висновок про рівень інтелектуального і мовленнєвого розвитку, зорової пам’яті та уваги.

10-12 балів – високий рівень

7-9 балів – середній рівень

4-6 балів – рівень нижче середнього

0-3 бали – низький рівень

У другій частині методики першокласник віднаходить помилки-нісенітниці в картинках.

Інструкція: «Зараз ми з тобою розглянемо картинки. Уважно роздивися картинку і скажи, чи художник усе правильно зобразив. Можливо, він щось переплутав? Можливо, щось забув намалювати?»

За кожну знайдену помилку-нісенітницю дитині нараховують один бал. На основі отриманих результатів роблять висновок про рівень інтелектуального розвитку, зорової пам’яті та уваги.

розвитку зорової пам’яті, уваги.

10-12 балів – високий рівень

7-9 балів – середній рівень

4-6 балів – рівень нижче середнього

1-3 бали – низький рівень

  1.  Методика "Які предмети заховані у малюнках?"

Методика діагностує особливості розвитку сприймання                                                                                                 

Дитині пояснюють, що їй будуть показані кілька контурних малюнків, у яких ніби «заховані» відомі їй предмети.  Далі дитині показують перший малюнок і просять послідовно назвати предмети за їх контурами.

Час виконання усього завдання  обмежується однією хвилиною. Якщо за цей час дитина не змогла повністю виконати завдання, то його переривають. Якщо дитина справилася із завдання менше, ніж за 1 хв., то фіксується час, потрачений на виконання завдання.

Примітка. Якщо психолог бачить, що дитина починає спішити і передчасно, не відшукавши усіх предметів, переходить від одного малюнку до іншого, то він повинен зупинити дитину і попросити                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            пошукати ще на попередньому малюнку. До наступного малюнка можна переходити лише тоді, коли будуть знайдені усі  предмети на попередньому.   Загальне число предметів, «захованих» на малюнках 1, 2, 3 складає 14.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Картинки до методики "Які предмети заховані у малюнках?"

 

Оцінка результатів

10 балів  — дитина назвала усі 14 предметів, затративши на це менше 20 сек.

8-9  балів  — дитина назвала всі 14 предметів, затратив на їх пошук від 21 до 30 сек.

6-7 балів  — дитина відшукала і назвала усі предмети за час від 31 до 40 секунд

4-5 балів  — дитина справилася із завданням пошуку усіх предметів за час від 41 до 50 сек.

2-3 бали  — дитина відшукала усі предмети за час від 51 до 60 сек.  

  1.  бал —  за час понад 60 сек. дитина не змогла розв’язати завдання пошуку усіх 14 предметів

                                        Висновки про рівень розвитку сприймання

10 балів – дуже високий

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній

2-3 бали - низький

  1.  бал – дуже низький.

  1.  Методика «Словесні пропорції» (за С.Максименко, О. Главник)

Застосовується для виявлення здатності дитини до розуміння простих аналогій. Тест застосовується як у шкільній практиці, так і в клінічній. У кожному завданні пропонується встановити подібність за аналогією.

Вік обстежуваних: 6-10 років.

Кількість завдань: 12.

Час виконання: без обмежень.

Особливості проведення тестування.

 Інструкцію дають на прикладі першого набору аналогій. Якщо дитина не вміє читати, то текст їй зачитує психолог, якщо уміє, то дитині дається карточка (чи карточки) із наборами аналогій. Дитині говорять: «Подивись уважно на перший набір слів (Послухай уважно перший набір слів). Тобі слід визначити зв’язок між ними. Як пов’язані слова вівця і ягнятко? Дуже просто – вівця – це мама ягнятка. Тепер прочитай  (послухай) і доповни таке речення: Вівця так само пов’язана з ягнятком, як корова з (вибери правильне продовження із таких слів: пасовисько, роги, молоко, телятко, бик). Якщо дитина справляється із завданням, то в бланку фіксується правильність відповіді (в третій колонці ставиться один бал) і робота продовжується».

Якщо дитина не справляється із завданням, то їй дається пояснення:  «Вівця – мама ягнятка, а чия мама корова? – Звичайно, телятка. Отже, ти повинен був вибрати слово «телятко». Більше пояснень не дається, а всі «нестандартні» і неправильні відповіді з поясненнями дитиною свого вибору фіксується в другій колонці бланку.

  1.  Вівця – ягнятко. (Корова – пасовисько, роги, молоко, телятко, бик)
  2.  Яйце – шкарлупа. (Картоплина – курка, город, лушпиння, капуста, суп)
  3.  Ложка – каша. (Виделка – масло, ніж, тарілка, м’ясо, посуд)
  4.  Ковзани – зима. (Човен – лід, каток, весло, літо, річка)
  5.  Вухо – чути. (Зуби – бачити, лікувати, рот, щітка, жувати)
  6.  Собака – шерсть. (Щука – вівця, спритність, риба, вудочка, луска)
  7.  Пробка – плавати. (Камінь – пловець, тонути, граніт,
  8.  Чай – цукор. (Суп – вода, тарілка, крупа, сіль, ложка).
  9.  Дерево – сук. (Рука – сокира, рукавиця, нога, робота)
  10.  Дощ – парасолька. (Мороз – полиця, холод, сани, шуба)
  11.  Школа – навчання (Лікарня – лікар, учень, установа, лікування).
  12.  Пісня – глухий. (Картина – хромий, сліпий, художник, малюнок)

№ завдання

Вибрані слова та обґрунтування їх вибору

Оцінка

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Особливості оцінювання: зазвичай оцінюється стандартна відповідь. Однак тест дає змогу звернути увагу на дітей з особливими проявами сприйманням світу .

Шкала оцінювання

11-12 – підвищений рівень здатності до розуміння аналогій.

8-10 – звичайний рівень розвитку

5-7 – дещо знижений рівень розвитку, потребує корекційної роботи.

0-4 – причини зниження рівня розвитку потребують додаткового вивчення і при повторенні   результатів на матеріалі інших тестів – консультування з дефектологом та лікарями 

Правильні відповіді: телятко, лушпиння, м’ясо, літо, жувати, луска, тонути, сіль, палець, шуба, лікування, сліпий.

.                                                                                                                                                                                                                                                 

Особливості психодіагностики дітей молодшого шкільного віку

Зі вступом дітей до школи помітнішими стають їхні індивідуальні відмінності за рівнем психічного, особистісного розвитку, характером інтелектуальної діяльності, вони по-різному реагують на однакові інструкції і психодіагностичні ситуації. Деяким школярам доступні тести, призначені для психодіагностування дорослих, іншим - методики, розраховані на 4-6-річних (дошкільників). Особливо це стосується психодіагностичних методик, у яких використовують вербальні самооцінки, рефлексію і різні складні оцінювання навколишнього середовища. Тому перед застосуванням психодіагностичної методики до дітей молодшого шкільного віку необхідно впевнитися в її доступності.

Емпіричні дані психологічної готовності 6-7-річних дітей до навчання в школі свідчать, що 50-80% їх ще не готові повноцінно засвоювати навчальні програми початкових класів. Часто дисгармонують їх фізичний і психологічний вік. Якщо такій дитині запропонувати доступний, але малоцікавий для неї психологічний тест, що потребуватиме вольових зусиль, довільної уваги, пам'яті та уяви, вона може не впоратися із завданням не через відсутність інтелектуальних здібностей і задатків, а через недостатній рівень індивідуально-психологічного розвитку. Якщо ці завдання запропонувати в ігровій формі, ймовірно, результати тестування виявляться кращими. Це необхідно враховувати у психодіагностуванні дітей, що вступають до школи, першокласників, другокласників.

Для психодіагностування дітей 3-4 класів можна використати тести, призначені для дорослих, якщо завдання будуть для них зрозумілими та відповідатимуть їхнім здібностям. Однак якщо дорослі з допомогою вольових зусиль керують своєю поведінкою під час тестування, то діти впродовж усього молодшого шкільного віку здебільшого не можуть цього робити. Тому за сильної мотивації, зацікавленості, активного настрою на тестування його підсумки завжди будуть вищі.

Тести для дорослих стосовно дітей молодшого шкільного віку (тести для вивчення мислення, особистості і міжособистісних взаємин) застосовують обмежено. Більшість інтелектуальних тестів для дорослих оцінюють рівень розвитку словесно-логічного мислення, яке у молодшому шкільному віці лише починає розвиватися. За практичністю і життєвою значущістю словесно-логічне мислення у них поступається наочно-дійовому та образному. Крім того, у тестах, розроблених для дорослих, інтелектуальні завдання формулюють з використанням понять, що відображають життєвий досвід дорослих людей.

Отже, інтелектуальні тести для дорослих необхідно адаптувати, змінивши їх структуру і зміст, або створити для дітей нові їх варіанти (що було зроблено для інтелектуального тесту Векслера, тесту Кеттела). Однак порівняти результати тестування певної психологічної якості за допомогою різних за структурою і змістом тестів складно. Результати тестування за допомогою різних тестів потребують зіставлення. Усе це може виконати лише фахівець зі спеціальною психологічною освітою.

Для комплексного оцінювання рівня психологічного розвитку дітей, що вступають до школи та навчаються в початкових класах, використовують психодіагностичні методики, які характеризують пізнавальні процеси, особистість і міжособистісні стосунки, оцінюють практичні уміння і навички, психічну готовність до навчання, психічний розвиток. Комплексну психодіагностичну оцінку складають за: орієнтацією дітей у навколишньому світі; ставленням до навчання в школі; рівнем уваги, пам'яті, мислення, мовлення, художньо-образотворчих здібностей; трудовими уміннями і навичками; мотивацією на досягнення успіхів; особистісними якостями; міжособистісними стосунками. Аналіз отриманих даних допомагає з'ясувати схильності, задатки і здібності дітей, цілеспрямовано психодіагностично провести з дитиною, виявляючи і розвиваючи її можливості. Комплексне систематичне психодіагностування допомагає оцінити ефективність навчально-виховної роботи в школі.

Психодіагностичний комплекс включає методики, які можна застосовувати і до 6-7-річних, 10-11-річних дітей, одержуючи порівнювані результати. Оцінки, отримані за всіма методиками, переводять в єдину стандартизовану систему оцінок і записують в карту індивідуального психологічного розвитку дитини молодшого шкільного віку. Комплекс містить: методики, які використовують при вступі дітей до школи (наприклад, методика з'ясування загального орієнтування 6-7-річних дітей і запасу побутових знань); методики діагностування готовності до навчання в школі і оцінювання рівня психічного розвитку; методики оцінювання рівня психічного розвитку дітей.

Загалом психодіагностування дитини покликане з'ясувати динаміку її розвитку, своєчасно виявити задатки і здібності, причини відставання (вт. ч. у навчанні), невихованості, надати вчителям, батькам науково обґрунтовані рекомендації щодо роботи з нею.