86782

Психодіагностика молодших школярів

Лабораторная работа

Психология и эзотерика

Ступінь невідповідності самооцінки ціннісним орієнтаціям. Його визначають через зіставлення рейтингових місць самооцінки та ціннісних орієнтацій. Збіжність або близьке розміщення (різниця 1-2 місця) свідчать про емоційний комфорт, який суб’єктивно відчуває дитина, і, навпаки, відповідність...

Украинкский

2015-04-10

229.76 KB

1 чел.

ОПД. Лабораторне заняття 5.

Тема: Психодіагностика молодших школярів

  1.  Методика комплексного вивчення самооцінки і ціннісних орієнтацій (6-9 років)

Дає змогу дослідити самооцінку і ціннісні орієнтації молодших школярів.

Обладнання. Картка зі схематичним зображенням трьох постатей дітей і сім карток з надрукованими на них ціннісними характеристиками.

Інструкція. Перед дитиною кладуть картку із зображенням постатей, а під нею – першу картку з визначеннями: «Ось три дуже схожі хлопчики (дівчинки). Цей хлопчик розумний, цей – сильний, цей – здоровий. В усьому іншому вони нічим не відрізняються. Ким із тих хлопчиків ти хотів би бути?» Відповідь дитини кодується в таблиці, навпроти вибраної якості під оцінкою «2 бали» ставиться хрестик.

Наступне запитання: «А з тих хлопчиків, що залишилися, ким би ти хотів більше бути?» Відповідь фіксують у таблиці, навпроти названої якості під оцінкою «1 бал» ставлять хрестик. Якість, що залишилася, не оцінюють.  Після цього дитині кажуть: «А тепер уяви, що один із тих хлопчиків справді ти. Хто це може бути? Хто з них насправді найбільше схожий на тебе?» Відповідь заносять у праву частину протоколу («Самооцінка») й оцінюють так само, як попередні: першу названу якість – хрестиком під графою «2 бали», другу – хрестиком під графою «1 бал».

Описану процедуру повторюють з усіма сімома картками. Відповіді на перші два запитання заносять у ліву частину розділу «Ціннісні орієнтації» таблиці. Відповіді на наступні два запитання заносять у праву частину розділу «Самооцінка» таблиці. Потім підраховують відносну вагу кожної характеристики у правій та лівій частинах протоколу. У разу збігу значення двох і більше характеристик проводиться додаткове їх зіставлення між собою за тією ж схемою, щоб можна було їх рангувати за переважанням.

Оцінювання результатів. Оцінювання диференційованості системи цінностей. Чим вищий ступінь диференціації (різниця між вагою найбільш та найменш значущих цінностей), тим краща адаптованість та соціалізованість дитини: 5 і більше балів – високий ступінь, 4 бали – середній, 3 і менше балів – низький.

Ступінь невідповідності самооцінки ціннісним орієнтаціям. Його визначають через зіставлення рейтингових місць самооцінки та ціннісних орієнтацій. Збіжність або близьке розміщення (різниця 1-2 місця) свідчать про емоційний комфорт, який суб’єктивно відчуває дитина, і, навпаки, відповідність най значущіших для дитини цінностей низькій самооцінці за цими характеристиками свідчить про емоційний дискомфорт.

  1.  Методика визначення «рукості» (М.Князєва, В.Вільдавський)

Тести містять ігрові завдання, підібрані з урахуванням способів маніпулювання, притаманних дітям дошкільного та молодшого шкільного віку. Під час проведення тестування психолог повинен сісти навпроти дитини (краще за столом), а не збоку. Обстановка має бути спокійною, доброзичливою, не варто фіксувати увагу дитини на тому, що проводиться методика визначення «рукості». Тестування починається такими словами: «Зараз ми з тобою пограємося» або «Давай-но ми попрацюємо разом: я буду давати тобі завдання, а ти постарайся їх виконати». Усе обладнання, посібники, предмети кладуть перед дитиною точно на середину столу на однаковій відстані від правої і лівої руки.

Завдання 1. Малювання. Покладіть перед дитиною аркуш паперу і олівець (фломастер), запропонувавши намалювати те, що вона побажає. Дитину не можна квапити. Після того, я к вона закінчить малювати, попросіть її зобразити те саме іншою рукою. Часто дитина відмовляється: «Я не вмію», «У мене не вийде». Потрібно заспокоїти її: «Я знаю, що важко намалювати такий самий малюнок правою (лівою) рукою, але ти постарайся». Слід підбадьорити дитину, запевнити, що вона робить усе правильно. У цьому завданні враховують не тільки те, якою рукою дитина працює, а й якою рукою малюнок виконаний краще.

Завдання 2. Відкривання коробочки. Дитині дають кілька коробочок (вони можуть бути різнокольоровими). Психолог каже: «Знайди сірники в одній із коробочок». Провідною є рука, яка здійснює активні рухи: відкриває, закриває, виймає сірники.

Завдання 3. Побудова криниці із сірників.  У завданні на побудову криниці із сірників провідною буде та рука, якою найактивніше виконують усі дії.

Завдання 4. Гра у м’яч. Для виконання завдання потрібен невеликий (тенісний) м’яч, який можна кидати і ловити однією рукою. М’яч кладуть на стіл прямо перед дитиною і просять і просять якнайточніше кинути його в певну ціль. Провідною вважають руку, якою дитина кидає м’яч.

Завдання 5. Вирізання за контуром. Завдання полягає у вирізуванні ножицями за контуром малюнка на будь-якій листівці. Провідною буде рука, якою дитина тримає ножиці. Якщо дитина погано володіє ножицями, тобто лише тримає їх і активніше працює (повертає листівку) іншою рукою, то треба попросити її взяти ножиці в іншу руку, простежити, якою рукою завдання вона виконує краще.

Завдання 6. Нанизування. Суть завдання в нанизуванні бісеру, намистинок або ґудзиків на голку з ниткою. Провідною вважають ту руку, яка активно рухається незалежно від того, у якій руці голка. Такі рухи може здійснювати як рука з голкою, так і рука, що тримає і насаджує намистинки або ґудзик на голку.

Завдання 7. Відкривання і закривання кришечок на пляшечках. Дитині пропонують 2-3 пляшечки із кришками, що закручуються (краще від мазей ліків, у яких широка кришка). Провідною є рука, яка здійснює активні рухи (крутить кришку або пляшечку).

Завдання 8. Розв’язування вузликів. Для виконання завдання дитиною спочатку потрібно нещільно зав’язати кілька вузликів (на невеличкій відстані) на мотузці середньої товщини. Вважають провідною руку, яка розв’язує вузлик.

Завдання 9. Будування із кубиків будиночків, машин, фортець тощо. Якщо завдання складне, його виконують двома руками. Не можна квапити дитину, слід спостерігати, якою рукою вона частіше бере, ставить, переставляє кубики.

Якщо помітно, що дитина втомилася, потрібно надати їй можливість відпочити, встати, розім’ятися. Під час виконання завдання не варто фіксувати увагу на тому, якою рукою дитина це робить.

Тестувати дітей потрібно поодинці. Результати дослідження заносять у протокол.

Протокол дослідження «рукості»

Прізвище, ім’я дитини ____________________________________________________

 Дата тестування _______________________________________________________________

Вік дитини ___________________________________________________________________

Клас _________________________________________________________________________

Завдання

Ліва рука

Права рука

Обидві руки

  1.  

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Фіксують виконання кожного завдання у такий спосіб: знак «+» ставлять у графу «ліва рука», якщо провідною була ліва рука. Знак «+» ставлять у графу «права рука», якщо провідною була права рука.

З’ясовують і заносять до протоколу факт наявності у дитини родичів, які були лівшами (брати, сестри, батьки, бабусі, дідусі). Роблять це у процесі бесід з батьками, варто робити запис під час знайомства з дитиною при записі до школи або у перші дні навчання. За наявності родича-лівші знак «+» ставиться у графу «ліва рука», відсутності –   у графу «права рука».

Шульгою (лівшою) вважають дитину, у якої у графі «ліва рука» найбільше плюсів. Якщо дитина однаково добре володіє і правою, і лівою рукою, то вибір руки для письма визначатиметься якістю малюнка, виконаного у завданні 1.                                                                        


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52329. Впровадження інноваційних технологій на уроках біології з використанням опорних конспектів 401.5 KB
  Посібник містить методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології, питання впровадження інноваційних технологій на уроках біології в умовах модернізації освіти, систему уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку»
52330. Абсорбционная установка 412 KB
  В абсорбционных процессах (абсорбция, десорбция) участвуют две фазы —жидкая и газовая и происходит переход вещества из газовой фазы в жидкую при абсорбции) или, наоборот, из жидкой фазы в газовую (при десорбции). Таким образом, абсорбционные процессы являются одним из видов процессов массопередачи.
52332. Впровадження інноваційних технологій у формуванні компетентного учня на уроках біології 71 KB
  Умовами їх використання є: створення психологічного клімату на уроці наявність соціальних навичок уміння учнів спілкуватися бажання вчителя спілкуватися з учнями “на рівних “. 1 Я переконалась що застосування інтерактивних технологій є результативнішим в порівнянні з пасивними методами навчання: у моїх учнів краще розвиваються комунікативні вміння і навики; вони навчилися краще працювати в команді прислухатися до думки кожного; діти удосконалили вміння шукати і аналізувати інформацію захищати...
52333. Органические соединения: микро- и макромолекулы. Углеводы: строение, свойства, функции 57 KB
  Цели урока: содействовать формированию у учащихся понятий макро и микромолекулы органические соединения; обеспечить условия для углубления знаний о роли углеводов в живом организме о связи между строением и свойствами углеводов; создать условия для формирования у учащихся общеучебных приемов и способов учебной деятельности: умения составлять схемы и таблицы работать с учебником и дополнительной литературой использовать данные экспериментов работать индивидуально и в группах; умение решать проблемные вопросы. Чтобы ответить на...
52334. Неклітинні форми життя – віруси 3.48 MB
  Мета: вивчити будову, властивості, механізм проникнення вірусів у клітину. Зясувати роль вітчизняних вчених у розвиток вірусології. Розвивати у учнів комунікативну та самоосвітню компетентність. Виховувати повагу до свого здоров’я.
52336. АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗНАННЯ ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ ТИПОВИХ ЗАДАЧ З МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ 309.5 KB
  ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ НА МОЛЕКУЛЯРНІ ОСНОВИ СПАДКОВОСТІ Під час розв’язання таких задач необхідно пам’ятати що: довжина одного нуклеотида або відстань між двома сусідніми вздовж осі ДНК становить 034 нм; середня молекулярна маса одного нуклеотида 345 умовних одиниць; середня молекулярна маса однієї амінокислоти дорівнює 100 умовних одиниць; молекула білка в середньому складається з 200 амінокислот; кожну амінокислоту в білковій молекулі кодує триплет нуклеотидів іРНК під час трансляції; для визначення довжини гена l...
52337. Запліднення і внутрішньоутробний розвиток людини 621 KB
  Мета: створити умови для: усвідомленого інформаційного запиту про ембріональний розвиток людини; розуміння учнями значущості знань про індивідуальний розвиток людини; формування морального відношення до зачаття і вагітності, відповідальності за життя, яке не народилось;